Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материалаДиплом
Корекція змін функціонального стану печінки у хворих на тяжкі форми сальмонельозу за допомогою препаратів кверцетину
Івано-Франківська державна медична академія
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   115

Корекція змін функціонального стану печінки у хворих на тяжкі форми сальмонельозу за допомогою препаратів кверцетину

Бойчук О.П., Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О.

Івано-Франківська державна медична академія


Сальмонельоз має значне поширення в різних країнах світу, в тому числі і в Україні. Тяжкі форми цієї кишкової інфекції супроводжуються поліорганною симптоматикою, зокрема ураженням печінки.

Метою роботи було комплексне вивчення клініко-функціонального стану печінки у хворих на тяжкі форми сальмонельозу та корекція виявлених порушень за допомогою препаратів кверцетину – “Корвітину” та “Гранул кверцетину” (виробництво – ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, Україна).

Обстежено 28 хворих на тяжку гастроінтестинальну та 8 хворих на септичні форми сальмонельозу віком від 14 до 65 років. Діагноз підтверджували бактеріологічним та серологічним методами обстеження. У 29 хворих (80,5%) виділено Salmonella typhymurium, в 7 (19,5%) – Salmonella enteritidis.

Визначали біохімічні показники сироватки крові, вміст середньомолекулярних пептидів (СМП), малонового диальдегіду (МДА), показники антиоксидантної системи – активність церулоплазміну (ЦП) та насичення трансферину (ТФ) залізом. Усі дослідження виконували при поступленні хворих у стаціонар та повторно в періоді реконвалесценції.

В основну групу входило 20 пацієнтів, яким при госпіталізації на фоні базисної терапії призначали препарати кверцетину: “Корвітин” та “Гранули кверцетину”. Гранули кверцетину призначали хворим на тяжкі форми сальмонельозу без блювотного синдрому. Препарат вживали по 2 г 3 рази в день впродовж 7-10-ти днів. Гранули розчиняли на Ѕ склянки теплої води, випиваючи за 20-30 хв. до їди. Корвітин призначали усім хворим на тяжкі форми захворювання із вираженим блювотним синдромом та пацієнтам з генералізованим сальмонельозом. Препарат вводили внутрішньовенно крапельно впродовж 30-45 хвилин згідно розробленої нами схеми: І доба – по 0,25 г в 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 2 рази з інтервалом 12 год, ІІ-ІІІ добу – 0,25 г 1 раз на добу. В подальшому продовжували курс лікування гранулами кверцетину до 7-10-ти днів.

Групу порівняння складали 16 пацієнтів, які отримували базисну терапію (фуразолідон, панкреатин, сорбент, сольові розчини). Контрольна група – 10 здорових донорів.

При об’єктивному обстеженні виявлено субіктеричність склер у всіх хворих (100 %), легку жовтяницю шкіри – у 9 (25,0%). Гепатомегалію відмітили у всіх пацієнтів: печінка збільшувалася з 2-3-го дня захворювання і виступала в середньому на 2,9+0,23 см з-під нижнього краю правої реберної дуги по середньоключичній лінії.

В гострому періоді захворювання виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки, яке характеризувалося гіпопротеїнемією максимально до 51,4 г/л, гіпоальбумінемією до 45,78% та диспротеїнемією. Встановлено достовірне підвищення активності АсАТ і АлАТ сироватки крові в середньому в 2 рази (максимально до 0,93 і 2,1ммоль/(л*год) відповідно). Вміст загального білірубіну і його фракцій у хворих на тяжкі форми сальмонельозу достовірно зростав у періоді розпалу захворювання в середньому в 1,99 рази (максимально до 32,3 мкмоль/л). Про порушення детоксикаційної функції печінки свідчило підвищення рівня СМП280 в 1,9 разів, СМП254 – в 1,5 разів, а СМП280/254 (нуклеотидно-пептидний індекс) наближався до одиниці – 1,18 (р<0,05).

При дослідженні стану ПОЛ-АОЗ встановлено достовірне підвищення вмісту вторинного продукту ПОЛ – малонового диальдегіду сироватки крові, який перевищував контрольний в 2,4 рази і становив 0,96+0,04 (р<0,01), значне підвищення активності ЦП та зменшення насичення ТФ залізом порівняно з нормою (відповідно 40,931,61 і 0,1430,005 ум. од. проти 30,161,42 і 0,1920,01 ум. од., p<0,05).

За даними УЗД у всіх хворих було виявлено гіперехогенність структури печінки, посилення судинного малюнку, поширення внутріпечінкових жовчних ходів та збільшення органу в розмірах.

Після проведеного лікування порівнювали тривалість основних клінічних синдромів у хворих, які отримували базис-терапію та терапію із включенням препаратів кверцетину. В групі хворих, які в комплексному лікуванні отримували корвітин та гранули кверцетину, інтоксикаційний синдром проходив швидше на 1,93+0,21 дні, диспептичний синдром на 1,24+0,27 днів, бактеріологічне видужання прискорювалося на 0,79+0,14 днів (p<0,05-0,01).

За даними біохімічного обстеження сироватки крові після курсу лікування кверцетином відмітили нормалізацію показників білірубіну і трансаміназ, протромбінового індексу, в той час, як в групі з базисною терапією у частини хворих вони залишалися ще зміненими (білірубін загальний – 23,87±1,95 мкмоль/л, АлАТ – 1,05±0,15 ммоль/л*год, протромбіновий індекс – 75,16±0,65%, p<0,05).

Після проведеного лікування з включенням кверцетину нормалізувався вміст СМП сироватки крові, знизились до норми показники МДА, знизилася активність ЦП та збільшилося насичення ТФ залізом, в той же час у хворих на базис-терапії ці показники достовірно відрізнялися від контрольних (p<0,05-0,01).

Таким чином, в клінічній картині тяжких форм сальмонельозу мають місце порушення основних функцій печінки, що проявляється наростанням цитолізу, ендотоксикозу із зниженням нуклеотидно-пептидного індексу, різким підвищенням вільнорадикальної пероксидації ліпідів сироватки крові. Застосування препаратів “Корвітин” та “Гранули кверцетину” в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз сприяє регресії основних клінічних проявів захворювання, знижує інтенсивність процесів вільнорадикального окислення та ендогенної інтоксикації в організмі, має гепатопротекторний ефект.