Geum.ru

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материалаДокументы

Содержание


Очікувані наслідки вступу України до СОТ для підприємництва
Роль держави в розвитку міжнародного співробітництва
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   141

Очікувані наслідки вступу України до СОТ для підприємництва


Глушко Павло, УС-51с, НТУУ « КПІ»

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств. Зараз Урядом взято курс на загальне спрощення адміністративних процедур в цілому. В цьому напрямку продовжується процес оптимізації системи стандартизації, сертифікації, застосування санітарних та фітосанітарних заходів у відповідності до міжнародних стандартів.

Важливим для українського бізнесу має стати спрощення митних процедур та збільшення їх прозорості й контрольованості. На сьогодні майже всі торговельні партнери України визнають, що процедури митного оформлення при імпорті є одними з основних нетарифних бар’єрів у торгівлі.

У секторі сільського господарства основні вигоди від вступу отримають виробники зернових та олійних культур. Україна зобов’язалась скасувати кількісні обмеження на експорт зернових, зменшити ставку експортних тарифів на насіння соняшнику з 17 до 10 % впродовж 6 років та скасувати експортні індикативні ціни. Все це дасть можливість сільгоспвиробникам отримувати вищу ціну за свою продукцію на світових ринках. [1]

В цілому, кожне підприємство є одночасно виробником товарів або послуг та споживачем певних товарів та послуг. Як споживач, підприємство виграє від збільшення асортименту товарів та послуг на ринку, підвищення конкуренції сприятиме зниженню цін та підвищенню рівня сервісу. Така ситуація створить рівні можливості для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку найбільш ефективних підприємств. Це, в свою чергу, позитивним чином впливатиме на оздоровлення та підвищення конкурентоспроможності економіки, створюватиме сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

Поглиблення міжнародної співпраці через членство України в СОТ та лібералізація підприємницької діяльності у відповідності до міжнародних принципів та правил надасть малому бізнесу нові можливості для його поступового розвитку. Тому, малий бізнес найбільшою мірою зацікавлений, щоб внутрішні умови господарювання відповідали міжнародним правилам ведення бізнесу, в тому числі й тим, що закріплені в угодах СОТ. [2]

Однак, членство в СОТ, хоча і створює можливості розвитку бізнесу, але не є гарантією того, що ці можливості будуть реалізовані. Не всі галузі економіки зможуть мати позитивні наслідки від вступу до СОТ. Міжнародні експерти прогнозують, що вступ до СОТ одразу надасть переваги виробникам у металургійній галузі та хімічної продукції, які намагаються боротись з антидемпінговими проблемами, але інші галузі, сільське господарство та автомобілебудування, напевно зазнають втрат.

Певною мірою можуть постраждати підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, які передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема, положенням угод СОТ.

Лише за сприяння держави підприємці можуть сповна використати резерви розвитку, що з’являться після набуття Україною членства в СОТ. На державному рівні членство в СОТ має стати стимулом для створення стабільного законодавства, привабливого ринкового та інвестиційного середовища, яке сприятиме проведенню структурної перебудови та модернізації економіки в цілому та окремих її галузей, підвищенню потенціалу експортно-технологічних виробництв, а також розширенню присутності на зовнішніх ринках. [3].

Говорячи про можливі позитивні і негативні наслідки від вступу України до СОТ для підприємств усіх форм власності, необхідно зазначити, що за умов досягнення кращої якості продукції та високої продуктивності праці виграватимуть підприємства експортоорієнтованих галузей. Проте, ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку, потребують уваги з боку держави та адекватних інструментів економічного регулювання. [4].

Література:
  1. 1. Указ Президента України «Питання впровадження в Україні принципів Європейської хартії малих підприємств» № 603/2008 // Секретаріат Президента України: [Електрон. ресурс] . – Режим доступу: dent.gov.ua/ documents/8070.phpl
  2. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань вступу України до СОТ. Міністерство економіки України, 2006 р.: [Електрон. ресурс] – Режим доступу: v.ua/control/uk/publish/article?art_id=77653&cat_id =38 238
  3. Постанова Кабінету Міністрів України «Програма державної підтримки підприємництва в Україні» // . – Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 6.
  4. Деякі аспекти формування стратегії вступу України до СОТ [Тези науково-практичної конференції “Перспективи та проблеми участі України у СОТ в контексті економічної безпеки”] / Матеріали Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ. – 2005. – 482с.

Роль держави в розвитку міжнародного співробітництва.

Грищенко І. О., студентка групи УК-81, НТУУ’КПІ’


Діяльність держави, в особі відповідних органів, в галузі розвитку міжнародного співробітництва направлена на покращення взаємовідносин в рамках науково-технічної, інноваційної та загалом інвеcтиційної політики, розроблення плану дій щодо боротьби з корупцією, торгівлею людьми та глобальних заходів виходу з кризового стану. Світова фінансово-економічна криза, що мала свій початок у США, не була єдиним поштовхом, а скоріше прискорила процес наближення до теперішньої ситуації, а саме: зростання державного боргу та нестабільність економіки і банківського сектору, невизначеність політики НБУ щодо регулювання руху капіталу для обмеження обороту іноземної валюти та колосальний дефіцит бюджету, банкрутства підприємств, та як наслідок падіння купівельної спроможності громадян, переорієнтації тільки на товари та послуги першої необхідності, масові неплатежі за кредитами як фізичними так і юридичними особами.

Антикорупційна діяльність в період 08.2008-12.2009р. 17 липня 2008 року у Тбілісі відбулося чергове засідання Координаційної ради генеральних прокурорів держав-учасниць СНД. За результатами засідання ухвалено ряд рішень, зокрема, щодо розробки Програми співробітництва генеральних прокуратур держав-учасниць СНД у сфері боротьби з торгівлею людьми на 2008-2010 роки та Угоди про співробітництво генеральних прокуратур держав-учасниць СНД в боротьбі з торгівлею людьми, органами та тканинами людини.

Тренінг стамбульського плану дій щодо боротьби з корупцією відбувся 15-17 грудня 2008 року в м. Базель та став одним з перших кроків проекту співробітництва, який з 2003 року впроваджується Організацією економічного співробітництва та розвитку для таких країн як Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан та Україна на добровільній основі. В ході виконання проекту передбачається перегляд національного антикорупційного законодавства країн-учасниць. Проведення другого раунду моніторингу передбачено на 2009-2010 роки відповідно до методології Антикорупційної мережі OECD, прийнятої 30 серпня 2008 року .

14-16 листопада 2009 року в м. Дубаї відбулася Шоста регіональна конференція Міжнародної асоціації прокурорів (МАП) для країн Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону на тему: «Прокуратура в 21 сторіччі». Положення проекту міжвідомчої угоди передбачають можливість співробітництва сторін щодо взаємного обміну досвідом та інформацією про законодавство і практику його застосування, передачу інформаційних матеріалів прокурорсько-слідчої діяльності тощо. Підписання Меморандуму послугує подальшому розвитку двосторонніх відносин між органами прокуратури України та Об’єднаних Арабських Еміратів, а також підвищенню ефективності боротьби з транснаціональною злочинністю.

Інвестиційна діяльність. Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила другий перегляд програми співробітництва з Україною і схвалила виділення третього траншу кредиту на суму близько 3,3 млрд. доларів. Загальна сума виділених Україні на даний момент траншів за програмою stand-by склала 10,9 млрд. доларів. МВФ ухвалив рішення про ненадання четвертого траншу у зв'язку з ухваленням закону про підвищення соціальних стандартів та з-за неприйняття бюджету на 2010 рік.

Активне українсько-лівійське співробітництво на найвищому рівні призвело до розгляду можливості Лівії вкладання коштів у новий нафтопереробний завод в Україні, а також була задекларована нею зацікавленість у придбанні у нашій країні мережі існуючих АЗС. Libyan Investment Authority придивляється до будівництва терміналу в Борисполі, а також курирує проект «100 тис. гектарів». Він передбачає створення в Україні СП, яке б оперувало землею площею до 100 тис. га для вирощування зернових та їх експорту в Лівію та інші держави. Цей же фонд цікавиться аналогічними проектами в області тваринництва, а також, очевидно, буде займатися проектами по будівництву НПЗ і мережі АЗС.

Заходи стимулювання міжнародної торгівлі. Звільнення від сплати ввізного мита обладнання та комплектуючих виробів до нього, що не виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України підприємствами переробної промисловості, подовження до 31 грудня 2013 року дії Закону України "Про розвиток автомобільної промисловості України", віднесення виробництва автомобілів, обладнання, комплектуючих виробів, розробки та впровадження новітніх технологій для складання та виготовлення автомобілів до стратегічних напрямків інноваційної діяльності.

Отже, у 2008-2009рр. урядом України було проведено низку заходів, спрямованих на розвиток міжнародного співробітництва, недостатніх для виходу держави з кризового стану через непривабливість українського ринку для закордонних інвесторів, оскільки в країні панує нестабільна політична ситуація. Тобто для забезпечення прогресуючого міжнародного співробітництва необхідно, в першу чергу, створити підґрунтя всередині країни та заслужити імідж перспективної та стабільної держави: ВР прийняти низку законів, пов’язаних з «латанням прогалин» у законодавстві (забезпечення однозначності їх тлумачення), сприянню розвитку малого та середнього бізнесу як для створення товарів та послуг зорієнтованих на внутрішній ринок збуту так і на експорт, підвищити заробітні плати державним службовцям нижчих рівнів та штрафні санкції в сотні разів за розповсюдження корупційних схем.