Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Вид материала

Документы

Содержание Використання міжнародного досВіду для удосконалення управління науковими дослідженнями та інноваціями з боку держави. Оценка государственной программы по обеспечению аграриев топливом Елементи і фактори економічної безпеки держави

Подобный материал:

• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
• Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
• Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
• До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.

Використання міжнародного досВіду для удосконалення управління науковими дослідженнями та інноваціями з боку держави.

Балицький Є.В., зав. відділом

Міністерство економіки України


Управління процесами інноваційного розвитку і, зокрема, сферою досліджень і розробок є нагальною проблемою для України. У 2008 році було розпочато дві загально національні програми щодо створення інноваційної інфраструктури та щодо моніторингу інноваційної діяльності в Україні . Нажаль, економічна криза завадила повномасштабній реалізації обох програм, але вже на початковому етапі було проаналізовано міжнародний досвід у цій сфері та розроблено оригінальну методику оцінки інноваційної діяльності на загальнодержавному рівні.

Як свідчить міжнародний досвід, однією із функцій управління інноваціями є визначення напрямів і встановлення критеріїв підтримки з боку держави. При цьому слід зазначити, що механізми управління з часом змінюються, у відповідності зі змінами в національних потребах. Для ефективного управління інноваціями важливо забезпечити високу якість значної кількості взаємозв’язків. Якщо взаємозв’язки неадекватні або застарілі то механізми управління можуть створювати вузькі місця та викликати збої системи. Різні національні системи управління мають індивідуальний стиль або культуру, які, в свою чергу, йдуть корінням в історію і традиції адміністративного управління.

Оцінка ефективності наборів методів політики передбачає аналіз їх охоплення, актуальності та спрямованості. Під оцінкою охоплення набору методів політики мається на увазі визначення областей і стадій інноваційного процесу, на які спрямовані дані методи політики. Для оцінки актуальності даного набору методів політики необхідно чітко уявляти сильні та слабкі сторони інноваційної системи досліджуваної країни, які необхідно враховувати в наборі методів політики для цієї країни. Для оцінки спрямованості конкретного набору методів політики існує потреба в розумінні наступних аспектів: спрямованість інструментів інноваційної політики; взаємозв’язок між спрямованістю досліджень і інновацій; типи інструментів, що використовуються; орієнтованість інноваційної політики на використання активних або пасивних інструментів.

Важливою особливістю України є відносно гостра необхідність оцінки діяльності науково-технологічних організацій (НТО). Це стосується не тільки регулярних річних або середньострокових оцінок НТО, але й інституційних оцінок, що проводяться з метою реструктуризації всієї системи НТО шляхом зміни структури і організації дослідницьких інститутів і їх дослідницької діяльності.

Проте необхідно відмітити, що хоча кількість інструментів і механізмів реалізації інноваційної політики у всіх країнах „наздоганяючого розвитку”, до групи яких належить і Україна, збільшилась, виникає питання щодо їх індивідуальної ефективності та загальної узгодженості наборів методів політики. При оцінці ефективності та узгодженості методів стимулювання інновацій необхідно враховувати два наступні моменти:

По-перше, ефективність окремих інструментів політики слід розглядати в контексті національних інноваційних систем із урахуванням конкретних цілей застосування досліджуваних інструментів в цих системах. Кожний такий інструмент слід розглядати в контексті більш широкого портфелю методів політики й інноваційної системи, в якій він функціонує. Для того, щоб ефективний набір інструментів політики працював з найбільшою віддачею, необхідно забезпечити взаємодію та синергізм його компонентів. В цьому контексті вимірювання відносної ефективності можна провадити, використовуючи комплексні методологічні підходи, а також шляхом консультацій з зацікавленими сторонами та органами, що використовують відповідні інструменти політики.

По-друге, адекватні системи управління являються необхідними для ефективної роботи національної інноваційної системи, але самі по собі вони не можу забезпечити таку роботу. Успіх інноваційної діяльності залежить від більш широкого кола факторів, що виходять за рамки власно інноваційної політики та включають як базові умови, так і різноманітні фактори нетехнологічного характеру. Слід також відзначити, що жодний окремо взятий підхід до оцінки інноваційної діяльності не забезпечує якісного виконання цієї роботи. Необхідно застосовувати комбінації різних підходів і перевіряти отримані результати на відповідність.

Міністерство економіки розробило у 2009 році спеціальну методику оцінки ефективності інноваційної діяльності, що базується на показниках вітчизняної статистики та максимально наближається за своїм змістом до процедур та показників, що використовуються у країнах ОЕСР. Запропонований набір включає 21 комплексний показник, що може бути використаний на рівні країни або регіону та забезпечує порівняння із показниками розвинених країн світу.

Оценка государственной программы по обеспечению аграриев топливом

Бисултанова И.С., УС-51с, НТУУ « КПІ»

Во время посевной и уборочной компаний обычно остро встает проблема потребности в мазуте, а цены на него довольно высокие в нашей стране. Проанализировав украинский рынок нефтепродуктов можно выявить ряд проблем, которые требуют незамедлительного решениия:

- отсутствие механизма защиты интересов потребителей в условиях повышения цен;

- низкий уровень платежеспособности промышленных потребителей, в частности сельскохозяйственных предприятий;

- отсутствие экономических механизмов регулирования состояния рынка в случае недостаточного его обеспечения энергоресурсами[1].

В связи с этим, одной из первоочередных задач правительства была необходимость выработать экономические механизмы регулирования состояния рынка нефтепродуктов в Украине.

Учитывая высокий удельный вес энергоресурсов в себестоимости сельскохозяйственной продукции, малейшее подорожание топлива делает продукцию украинских производителей неконкурентоспособной и приводит к большим убыткам. К тому же низкая платежеспособность сельскохозяйственных предприятий зачастую вообще ставит под большой вопрос возможность проведения полевых и уборочных компаний. С начала 2009 года оптовые цены, по которым предприятия агропромышленного комплекса приобретали топливо, за это время выросли: дизтопливо – на 34%, бензин – на 32% [1].

Диспаритет цен, зависимость Украины от импортных энергоресурсов, низкая платежеспособность сельскохозяйственных предприятий – основные причины несовпадения структуры себестоимости и энергоемкости производства продукции сельского хозяйства. Влияние элементов энергетических и денежных затрат на изменение объема сельскохозяйственного производства неодинаковый. Поэтому во время поисков резервных путей снижения себестоимости сельскохозяйственной продукции, важно уделять должное внимание анализу ее энергоемкости.

В 2009 году впервые Украине удалось избежать сезонного увеличения потребления топлива, вызываемого посевной и уборочной компаниями. В связи с кризисом в стране снизилось потребление нефтепродуктов, в связи с чем на рынке образовались определенные излишки топлива, которые позволили избежать ажиотажа весной и осенью 2009 года.

В 2009 году была успешно проведена государственная программа по обеспечению аграриев льготным топливом. Об этом может свидетельствовать отсутствие дефицита топлива, а также приемлемые для аграриев и нефтетрейдеров цены на ресурс [2].

На протяжении года правительством было издано три распоряжения, обязывающие обеспечить аграриев топливом. Поставляла топливо компания «Укргаздобыча». В феврале-мае необходимо было поставить 52 тыс. т дизельного топлива по цене 4200 грн/т и 68 тыс. т бензина по цене 4000 грн/т (с учетом НДС). Но на деле было поставлено намного меньше, всего 26,7 тыс.т дизтоплива и 16,2 тыс. т бензина. В июне по второму распоряжению был поставлен практически весь запланированный объем и реализован. Последним распоряжением Кабмина от 23 июля поручено в период сентября-ноября 33 тыс. т дизельного топлива по цене 4900 грн/т и 51 тыс. т бензина по 5500 грн/т. Топливо распределяли в регионах во всех трех случаях пропорционально посевной площади, а отбор операторов-поставщиков проводили облгосадминистрации [3].

На протяжении года отношение трейдеров и аграриев к инициативам правительства менялось. Весной к госпрограмме не было особого интереса в связи с незначительной разницей в цене между льготными нефтепродуктами и рынком. В марте сельхозпроизводители, покупая топливо в рамках помощи правительствам, могли сэкономить лишь около 200 грн/т.

Но летом ситуация резко изменилась. Цены на топливо на розничном рынке шли вверх, в то время как отгрузки с Шебелинки шли по фиксированной цене. Разница по дизельному топливу превысила 500 грн/т [2].

Для аграриев появилась возможность сэкономить. Осенью тенденция сохранилась, и на начало ноября по госпрограмме аграрии могли покупать дизтопливо почти на 2000 грн/, а бензин на 2500 грн/т дешевле, чем на розничном рынке [1].

Данная программа оказалась выгодной как для аграриев, так и для нефтетрейдеров, о чем свидетельствует большое количество крупных и известных на топливном рынке компаний, которые приняли в этой программе участие (например, ТД «Континиум Галичина», «Нефтек Оил», «Параллель», ВП «Надежда», «Рур груп»). Нефтетрейдеры, за счет больших объемов отгрузки сельхозпроизводителям, смогли компенсировать обвалившиеся продажи в рознице и опте, а аграрии в свою очередь смогли без перебоев собрать урожай.

Литература:

1. Цены. Статистика. Нефть Украины // Нефтерынок. - ноябрь 2009.
   
2. Министерство топлива и энергетики [электронный ресурс] // mpe.kmu.gov.ua/
   

Про затвердження Програми диверсифікації джерел постачання нафти в Україну на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №15


Елементи і фактори економічної безпеки держави

Галла Н. М., асистент кафедри туризму, аспірант,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


Гарантом економічної та політичної незалежності держави є економіка. Спостерігається пряма залежність між рівнем розвитку економічного потенціалу держави і ступенем її залежності від міжнародних ринків та впливу економіки інших держав.

Економічна безпека держави — це стан захищеності життєво важливих інтересів громадян, суспільства і національних інтересів держави від негативного впливу широкого кола факторів [1, с 24].

Елементи економічної безпеки держави:

• Наявність власних управлінських кадрів на всіх рівнях управління.
  
• Економічно обґрунтована бюджетно-фінансова політика держави
  
• Наявність розвинутої економічної інфраструктури: господарюючих суб’єктів - вільних підприємців, фермерів, малих, середніх та великих підприємств; банківської мережі; страхових, інвестиційних та інших фондів; товарних бірж й інших організацій і посередників, які функціонують на ринках.
  
• Внутрішні інвестиції.
  
• Мобілізаційна підготовка економіки, території та комунікацій. Першочергове значення тут мають стратегічні матеріали і товари, необхідні для національної оборони.
  
• Державні резерви.
  
• Система стандартизації. В розвинутих країнах стандартизація ефективно вписується в загальні механізми господарювання і регулювання економіки. Невідповідність національних стандартів міжнародним вимогам знижує інтеграційні та економічні можливості країни.
  
• Правовий захист суб’єктів підприємницької діяльності в даній державі. Цей факт прямо впливає на економічну безпеку регіонів, підприємництва в цілому та підприємців зокрема.
  

Загрози економічної безпеці держави. Україна отримала від колишнього Радянського Союзу гіпертрофовану структуру народного господарства, державних монополізм у системі управління, технологічну відсталість виробництва, значну імпортну залежність від постачання енергоресурсів та інших стратегічно важливих товарів і сировини.

Перерахуємо основні фактори, які складають загрозу економічної безпеки держави [2, с. 35].

• Звертання наукомістких виробництв.
  
• Відсутність розвинутої банківської системи та системи страхування, а також гарантійних організацій.
  
• Дефіцит державного бюджету та інфляція.
  
• Велика частина вивезеного за межі країни капіталу, занадто великий вивіз стратегічно важливих товарів та ресурсів; зниження вартості підприємств, що приватизуються, в тих випадках, коли вони продаються зарубіжним підприємцям.
  
• Непомірно високі податки на виробника, за допомогою яких придушуються власний виробник і відкривається шлях для захоплення вітчизняного ринку іноземними виробниками. При цьому загроза економічної безпеки криється ще й в тому що виробники зацікавленні приховувати дійсні обсяги виробництва, щоб уникнути сплати непомірно великих податків.
  
• Низький рівень достовірності стратегічних даних в економіці. Офіційна державна статистика України з року в рік фіксує падіння виробництва в державному секторі економіки. Одночасно органи статистики не можуть налагодити облік виробництва продукції та послуг новоствореними підприємствами, фірмами та окремими підприємцями. Так колективні і приватні торгівельні підприємства України впродовж декількох років багаторазово збільшили товарообороти, підвищили якість торгівельних послуг, а державна статистика постійно фіксує зниження цих показників в цілому по державі. Недостовірна інформація наносить значної шкоди державі: вона деморалізує населення, викликає недовіру потенційних зарубіжних та вітчизняних інвесторів, сприяє витіканню капіталів з країни, створює передумови для спекулятивного маніпулювання інформацією в інтересах окремих груп населення, в першу чергу консерваторів та противників економічних реформ.
  
• Злидні та бідність більшої частини населення, високий рівень безробіття, страйки.