Удк 32+329. Д67 ббк 66. 2(4 Укр)+76
| Вид материала | Документы |
- Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
- Развитие тезауруса классификационных рубрик по физике полупроводников, 199.49kb.
- "земельне право україни", 1354.1kb.
- Задания на карантин 7-а класс Укр., 6.86kb.
- Методические указания Воронеж 2009 удк 616. 329-002-08(072), 569.91kb.
- Удк 656 08; 629 072 ббк 52. 5: 88., 1958.04kb.
- Учебное пособие Москва, 2008 удк 34 ббк 66., 20999.29kb.
- Удк 329. 3: 297 особливості теоретично-методологічних підходів до дослідження інформаційного, 152.01kb.
- Рафаел папаян, 3846.74kb.
- Удк 159. 9 Ббк 88. 8 А 733, 2819.09kb.
Пальма Мерцалова – пальма розбрату
Пристрасті у Донецьку із приводу авторства на «Пальму Мерцалова» починають вихлюпуватися на всю країну. Головний прапор «донецьких» знову доводить, що альтернативи «Пальмі Мерцалова» у Донецької області просто немає, попри усі спроби місцевих чи заїжджих піарників запропонувати що-небудь краще за «Пальму Мерцалова». Наближення ювілею змушує донецьких чиновників вживати активних заходів з її «експлуатації». Однак, за негативними заявами головного оберігача «Пальми» - рекламного агентства «Фірма Кардинал», донецька влада може просто «пролетіти». «Майдан» знову в гостях у виконавчого директора фонду «Пальма Мерцалова» Костянтина Воробйова.
– Як обстановка?
– Як ми наголошували у статті «Донецька область втрачає Пальму Мерцалова», нас цікавить весь «пиріг», тобто реалізація всієї національної програми «Пальма Мерцалова», а не окрема історія з «Пальмою». Позиції в нас міцні. Традиційні методи тиску у вигляді кримінальних справ або липових судів уже не так ефективні, тим паче, що наші опоненти чудово розуміють: у випадку найменшого порушення законодавства це викличе серйозний скандал, а «високі гості», очікувані донецьким бомондом на ювілей, дуже гостро на це реагують, тому проти нас ведеться звичайна психологічна атака. У хід йде все, що залишилося під рукою – від сфальсифікованих свідчень на які-небудь авторські права чи торгові марки до заяв величезної кількості виконавців, готових виступити штрейкбрехерами в цій історії. Наприклад, з’явився коваль, який готовий подарувати облраді готову «Пальму Мерцалова». На що ми відповідаємо, що якщо в Донецьку правильно свиснути, то двадцять ковалів з готовими пальмами прийдуть. У ТОВ «Фірма «Кардинал» на складі своїх «Пальм» достатньо, але всі чудово розуміють, що запатентована сама схема розміщення копій «Пальми Мерцалова» (авторське посвідчення № 4932).
– А все-таки, чому коваль Сергій Каспрук стверджує, що замовили три «Пальми» - для Донецька, Києва та Москви, а московську нібито не оплатили, і тому вона зберігається в нього. І це нібито дає йому право дарувати її Донецькій облраді.
- Справді, коваль Сергій Каспрук викував перші дві пальми для Донецька (встановлена у вересні 1999 року) і Києва (передана в травні 2001 року), і ми йому за них сплатили. У вересні 2001 року на «Днях Донбасу в Москві», за планом мала бути встановлена третя на Манежній площі. Однак під час переговорів із Сергієм Каспруком ціна на виріб зненацька зросла вдвічі. Тому на засіданні оргкомітету з питань підготовки до проведення «Днів Донбасу в Москві» під головуванням заступника губернатора Клюєва було ухвалене рішення замовити в іншого коваля (при бажанні можете йому передзвонити, він із ним спілкувався особисто). І я, як власник авторських прав на національну програму «Пальма Мерцалова», дав такий дозвіл. Якщо Каспрук і виготовив третю «Пальму», то це – лише так би мовити «піратська» копія з усіма наслідками, що випливають, для нього. Я Близнюку направив вже офіційний лист-роз’яснення.
Але суть суперечки щодо встановлення «Пальми Мерцалова» на бульварі Пушкіна у Донецьку полягає в наступному. Ми у 2003 році запропонували донецькому виконкому свою ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ у вигляді концепції цілісної реконструкції бульвару Пушкіна в рамках національної програми «Пальма Мерцалова». На зборах засновників «Золотого Скіфа» і активу Донецької області, що відбулися 25.06.2003 року, ми разом із мером Донецька Олександром Лук’янченком доповідали по цьому питанню, і це зафіксовано у справжньому протоколі зборів засновників фонду «Золотий скіф». І цей протокол зберігається для пред’явлення в суді Індустріального району м.Дніпропетровська, де від 2004 року слухається справа по визнанню недійсним протоколу фонду «Золотий скіф», в якому йдеться про усунення мене від керівництва і який був сфальсифікований паном Близнюком. У кримінальній справі №81-251 показань свідків, які підтверджують мою правоту щодо порядку та змісту зборів засновників, цілком достатньо. Я хочу надати запропонувати читачам для прикладу два протоколи допиту свідків О. Міщенка (див. дод. 30) – журналіста, котрий був присутній на зазначених зборах, писав статтю «Справжні мужики саджають залізні дерева» (див. дод. 12), а також керівника концерну «Стірол» В. Верьовкіна (див. дод. 31). Ці свідчення були надані мені тепер уже екс-слідчим ГПУ Такташовим.
Як раніше заявляв директор ТОВ «Фірма «Кардинал» Олексій Бартич, ми відмовили Донецькому виконкому у встановленні «Пальми Мерцалова» на бульварі Пушкіна з двох причин: у розробленій за нашою ідеєю концепції реконструкції відсутні плакети з переможцями конкурсу і володарями нагороди «Золотий скіф» за весь період церемонії нагородження від 1997 року і немає плакет з містами, де встановлені «Пальми Мерцалова», згідно з реалізацією авторської програми «Пальма Мерцалова». Олексій правильно пояснив, що наявність свідоцтва на торговельну марку «Пальма Мерцалова» у Донецької облради не має жодного значення. Аби Ви розуміли, облрада зареєструвала словосполучення «Пальма Мерцалова», а це до виготовлення чи встановлення копій виробу, виготовленого ковалем Мерцаловим не має жодного стосунку! Планувалося, що донецька облрада зареєструє торговельну марку «Герб Донецької області» – ця торговельна марка належить їм справедливо. Наприклад, на гербі Дніпропетровської області зображений козак із рушницею, відповідно Дніпропетровська облрада може зареєструвати ТМ «Козачок», на гербі Луганщини – доменна піч, можна реєструвати ТМ «Доменна піч» тощо. А те, що вони зареєстрували ТМ «Пальма Мерцалова» - це ще раз доводить, що Близнюк та його команда насправді хочуть відібрати мою авторську програму «Пальма Мерцалова». Про це я писав у заяві до Генпрокуратури влітку 2003 року, опублікованій на сайті «Україна кримінальна» (див. дод. 1). А в авторському посвідченні № 4932, виданому на моє ім’я, все це описане й запатентоване. Анатолій Михайлович у черговий раз блефує. Ви ж розумієте, що ВСЯ КРАЇНА вже про це прочитала і чудово знає, кого та за що насправді треба притягати за порушення закону про інтелектуальну власність. Генеральну прокуратуру, як і донецький виконком, ми вже попередили офіційно. Окрім того, готується спеціальне друковане видання з детальним описом усіх нюансів з погляду авторського права. Слідчі, котрі фальсифікували кримінальну справу №81-251 проти мене, так і не розкрили головної таємниці - як Воробйов придумав «Пальму Мерцалова», а ті люди, яких було залучено як свідків, відповіді на це запитання так і не дали. Це вже стає більш схожим на окопну війну, а Близнюку необхідний «бліцкріґ». Усі вимоги щодо нашого можливого співробітництва з Донецькою областю викладено на Вашому сайті. Зрештою нам є чим займатися, а не лише на запитання кореспондентів сайту «Острів» відповідати.
- Що Ви порадите своїм опонентам?
– Варіантів є два: або вигадати якусь іншу історію, або погодитися на наші умови.
Максим Ісаєнко, 02.02.2007 р. Сайт «Майдан»,
Пальма Мерцалова – пальма розбрату
Пристрасті у Донецьку із приводу авторства на «Пальму Мерцалова» починають вихлюпуватися на всю країну. Головний прапор «донецьких» знову доводить, що альтернативи «Пальмі Мерцалова» у Донецької області просто немає, попри усі спроби місцевих чи заїжджих піарників запропонувати що-небудь краще за «Пальму Мерцалова». Наближення ювілею змушує донецьких чиновників вживати активних заходів з її «експлуатації». Однак, за негативними заявами головного оберігача «Пальми» - рекламного агентства «Фірма Кардинал», донецька влада може просто «пролетіти». «Майдан» знову в гостях у виконавчого директора фонду «Пальма Мерцалова» Костянтина Воробйова.
– Як обстановка?
– Як ми наголошували у статті «Донецька область втрачає Пальму Мерцалова», нас цікавить весь «пиріг», тобто реалізація всієї національної програми «Пальма Мерцалова», а не окрема історія з «Пальмою». Позиції в нас міцні. Традиційні методи тиску у вигляді кримінальних справ або липових судів уже не так ефективні, тим паче, що наші опоненти чудово розуміють: у випадку найменшого порушення законодавства це викличе серйозний скандал, а «високі гості», очікувані донецьким бомондом на ювілей, дуже гостро на це реагують, тому проти нас ведеться звичайна психологічна атака. У хід йде все, що залишилося під рукою – від сфальсифікованих свідчень на які-небудь авторські права чи торгові марки до заяв величезної кількості виконавців, готових виступити штрейкбрехерами в цій історії. Наприклад, з’явився коваль, який готовий подарувати облраді готову «Пальму Мерцалова». На що ми відповідаємо, що якщо в Донецьку правильно свиснути, то двадцять ковалів з готовими пальмами прийдуть. У ТОВ «Фірма «Кардинал» на складі своїх «Пальм» достатньо, але всі чудово розуміють, що запатентована сама схема розміщення копій «Пальми Мерцалова» (авторське посвідчення № 4932).
– А все-таки, чому коваль Сергій Каспрук стверджує, що замовили три «Пальми» - для Донецька, Києва та Москви, а московську нібито не оплатили, і тому вона зберігається в нього. І це нібито дає йому право дарувати її Донецькій облраді.
- Справді, коваль Сергій Каспрук викував перші дві пальми для Донецька (встановлена у вересні 1999 року) і Києва (передана в травні 2001 року), і ми йому за них сплатили. У вересні 2001 року на «Днях Донбасу в Москві», за планом мала бути встановлена третя на Манежній площі. Однак під час переговорів із Сергієм Каспруком ціна на виріб зненацька зросла вдвічі. Тому на засіданні оргкомітету з питань підготовки до проведення «Днів Донбасу в Москві» під головуванням заступника губернатора Клюєва було ухвалене рішення замовити в іншого коваля (при бажанні можете йому передзвонити, він із ним спілкувався особисто). І я, як власник авторських прав на національну програму «Пальма Мерцалова», дав такий дозвіл. Якщо Каспрук і виготовив третю «Пальму», то це – лише так би мовити «піратська» копія з усіма наслідками, що випливають, для нього. Я Близнюку направив вже офіційний лист-роз’яснення.
Але суть суперечки щодо встановлення «Пальми Мерцалова» на бульварі Пушкіна у Донецьку полягає в наступному. Ми у 2003 році запропонували донецькому виконкому свою ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ у вигляді концепції цілісної реконструкції бульвару Пушкіна в рамках національної програми «Пальма Мерцалова». На зборах засновників «Золотого Скіфа» і активу Донецької області, що відбулися 25.06.2003 року, ми разом із мером Донецька Олександром Лук’янченком доповідали по цьому питанню, і це зафіксовано у справжньому протоколі зборів засновників фонду «Золотий скіф». І цей протокол зберігається для пред’явлення в суді Індустріального району м.Дніпропетровська, де від 2004 року слухається справа по визнанню недійсним протоколу фонду «Золотий скіф», в якому йдеться про усунення мене від керівництва і який був сфальсифікований паном Близнюком. У кримінальній справі №81-251 показань свідків, які підтверджують мою правоту щодо порядку та змісту зборів засновників, цілком достатньо. Я хочу надати запропонувати читачам для прикладу два протоколи допиту свідків О. Міщенка (див. дод. 30) – журналіста, котрий був присутній на зазначених зборах, писав статтю «Справжні мужики саджають залізні дерева» (див. дод. 12), а також керівника концерну «Стірол» В. Верьовкіна (див. дод. 31). Ці свідчення були надані мені тепер уже екс-слідчим ГПУ Такташовим.
Як раніше заявляв директор ТОВ «Фірма «Кардинал» Олексій Бартич, ми відмовили Донецькому виконкому у встановленні «Пальми Мерцалова» на бульварі Пушкіна з двох причин: у розробленій за нашою ідеєю концепції реконструкції відсутні плакети з переможцями конкурсу і володарями нагороди «Золотий скіф» за весь період церемонії нагородження від 1997 року і немає плакет з містами, де встановлені «Пальми Мерцалова», згідно з реалізацією авторської програми «Пальма Мерцалова». Олексій правильно пояснив, що наявність свідоцтва на торговельну марку «Пальма Мерцалова» у Донецької облради не має жодного значення. Аби Ви розуміли, облрада зареєструвала словосполучення «Пальма Мерцалова», а це до виготовлення чи встановлення копій виробу, виготовленого ковалем Мерцаловим не має жодного стосунку! Планувалося, що донецька облрада зареєструє торговельну марку «Герб Донецької області» – ця торговельна марка належить їм справедливо. Наприклад, на гербі Дніпропетровської області зображений козак із рушницею, відповідно Дніпропетровська облрада може зареєструвати ТМ «Козачок», на гербі Луганщини – доменна піч, можна реєструвати ТМ «Доменна піч» тощо. А те, що вони зареєстрували ТМ «Пальма Мерцалова» - це ще раз доводить, що Близнюк та його команда насправді хочуть відібрати мою авторську програму «Пальма Мерцалова». Про це я писав у заяві до Генпрокуратури влітку 2003 року, опублікованій на сайті «Україна кримінальна» (див. дод. 1). А в авторському посвідченні № 4932, виданому на моє ім’я, все це описане й запатентоване. Анатолій Михайлович у черговий раз блефує. Ви ж розумієте, що ВСЯ КРАЇНА вже про це прочитала і чудово знає, кого та за що насправді треба притягати за порушення закону про інтелектуальну власність. Генеральну прокуратуру, як і донецький виконком, ми вже попередили офіційно. Окрім того, готується спеціальне друковане видання з детальним описом усіх нюансів з погляду авторського права. Слідчі, котрі фальсифікували кримінальну справу №81-251 проти мене, так і не розкрили головної таємниці - як Воробйов придумав «Пальму Мерцалова», а ті люди, яких було залучено як свідків, відповіді на це запитання так і не дали. Це вже стає більш схожим на окопну війну, а Близнюку необхідний «бліцкріґ». Усі вимоги щодо нашого можливого співробітництва з Донецькою областю викладено на Вашому сайті. Зрештою нам є чим займатися, а не лише на запитання кореспондентів сайту «Острів» відповідати.
- Що Ви порадите своїм опонентам?
– Варіантів є два: або вигадати якусь іншу історію, або погодитися на наші умови.
Максим Ісаєнко,сайт «Майдан», 02.02.2007 р.
«Пальма Мерцалова» – розвідка боєм. Або шантаж по-донецькому.
Кореспонденти «Майдану» продовжують цікавитися перипетіями конфлікту між донецькими чиновниками та власниками авторських прав на символ Донбасу - бренд «Пальма Мерцалова». Сьогодні розмову з виконавчим директором фонду «Пальма Мерцалова» Костянтином Воробйовим веде наш кореспондент Галина Сєдих.
- Після Вашої останнього інтерв‘ю на «Майдані» у статті Максима Ісаєнка «Вартість «Пальми Мерцалова» по-ментовському» Вам Василь Цушко не передзвонював?
– Василь Цушко не передзвонював, але дзвонили знайомі хлопці із МВС і розповідали, що після виходу згаданої статті між начальником УВС Донецької області Михайлом Клюєвим і міністром МВС Василем Цушком відбулася серйозна розмова тет-а-тет. Іноді дрібниці говорять самі за себе. Наприклад, чому полковник Клюєв на посаді начальника УМВС Донецької області за два роки став одразу генерал-лейтенантом? З огляду на свій статус я знайомий з багатьма відомими людьми в Україні, в тому числі і з «Михал Михаличем». Пригадую свою строкову службу. 1985 рік – третій рік служби, далекий Схід, Амур. Прикордонна застава. Я служив на одному із трьох прикордонних катерів, прикомандированих до однієї із застав на кордоні СРСР-Китай. У мого друга-земляка був день народження. І ми, два моряки-прикордонники на причалі, відзначили цю подію «Пшеничною». У ніч я пішов під корабель на завдання, а мого приятеля, через молодість і недосвідченість, черговий по заставі «застукав» зі стійким запахом вжитого алкоголю. Тоді до цього ставилися дуже суворо, і за командою «шикуйсь!» уся застава була змушена на плацу дихати в обличчя черговому прапорщикові з метою виявлення товариша по злочину. Таких, звісно, не виявилося. І тоді з дивізіону (там розташовувалася бригада малих катерів) вийшов катер з нашим комдивом, капітаном третього рангу. За два дні дороги злий як чорт капітан, побачивши друга напідпитку, зі всього розмаху врізав йому по фізіономії і гаркнув: «Три роки дисбату як мінімум. Ти, му…к, «опустив» мене на весь Союз. Але, у тебе є шанс – скажи: з ким пив». І друг розповів історію, як йому прийшов лист від коханої дівчини, яка, не дочекавшись його, вийшла заміж. І пив він сам від горя. Протягом двох днів дорогою додому озвірілий комдив прагнув вибити зізнання, але друг стояв на своєму. За це його почали поважати всі, у тому числі і комдив. І цей спогад молодості для мене став уроком на все життя – цінувати тих, хто тебе не здав. У грудні 2006 року я подзвонив на мобільний Михайлу Михайловичу з одним запитанням: кажуть, що я в розшуку? На що він мені відповів – і гадки не маю. Роздруківка цієї телефонної розмови у мене збереглася.
Тепер про таке поняття як шантаж. У словнику з економіки та фінансів читаємо: шантаж - дія, що полягає у загрозі викриття, розголошуванні ганебних, часто сфабрикованих відомостей з метою домогтися від особи, яку шантажують, певних вчинків.
Легалізація первинного капіталу – завжди хворобливе питання, пригадайте хоча би Прохора Громова з «Угрюм-ріки». Для Колесникова – це ще більша проблема. Еволюція накопичення первинного капіталу Колесникова, як свідчать численні дослідження журналістів, пройшла непростий шлях. Спроба Колесникова влітку 2003 року відібрати у мене бренди «Золотий скіф» і «Пальма Мерцалова» може бути розцінена суспільством як приклад того, якими методами пан Колесников став мільйонером. Тепер Колесников шукає способи «натиснути» на мене. І публікації проти мене в засобах масової інформації, підконтрольних Колесникову, тому яскравий доказ. Як і спроба відібрати у «Фірми «Кардинал» офіс. Чи, наприклад, дії деяких нардепів.
- Від Партії регіонів?
– Запитайте у Юрія Павленка, він вже якось із цього приводу висловлювався.
– Стиль поведінки Донецька і Львова сильно різняться. У чому, на Ваш погляд, причина цього?
– У Донбасі велика кількість підприємств першої категорії небезпеки: шахти, заводи, хімпідприємства тощо. На цих підприємствах одночасно працює до п’ятидесяти тисяч чоловік і, через специфіку, вони нагадують армійські підрозділи з беззастережним підпорядкуванням директорові. Звідси і пішов вираз «генерали виробництва», «вугільні генерали» тощо. За радянських часів вони у свою чергу підпорядковувалися першому секретареві обкому. Секретарем обкому завжди була людина, яка до цього пройшла школу директора найбільшого підприємства регіону. До речі, останнього за радянської влади на посаду керівника Донецької області готували генерального директора «Азовсталі» Олександра Булянду. Але, не судилося. У перехідний період потрібні були абсолютно інші якості... Донбас завжди був ближчим до Росії, а там, як відомо, методи управління завжди були азіатськими. Комуністична ідеологія також трактувала пріоритет колективних інтересів над особистими. Звідси і стиль поведінки донецьких керівників – авторитарний. Послухайте хоча б один виступ Близнюка (дод. 41). Інтереси підприємців того ж Близнюка цікавлять в останню чергу. А Львів виховувався за інших умов і йому ближче європейські норми, які, як відомо, ґрунтуються на Римському праві, де над усім ставиться приватна власність.
– Виходить, що в основі Вашого конфлікту з Донецькою областю полягає саме проблема різниці менталітетів, я правильно розумію?
– Я – підприємець і шукаю свої приватні інтереси у співпраці з Донецькою областю. Адже я продюсер і заробляю на цьому. А у того ж Близнюка інші завдання – він обслуговує олігархів і якщо олігархові що-небудь сподобалося, то Анатолій Михайлович буде все робити, аби догодити замовникові. Окрім того, у нього цього року ювілей області і йому як керівникові необхідно довести всім і вся, що він - кращий керівник за всю історію Донецької області. Але ж це потрібно особисто йому! Мене та мій колектив це не має цікавити. Замість того, щоби шукати компроміс і створювати привабливі умови для виконавців, керівники Донецької області займаються банальним шантажем.
– Можете навести приклади?
– На сайті «Ура-інформ» з’явилася інформація, що від 12 серпня 2006 року Донецьке УВС оголосило мене в розшук (див. дод. 42). Про те, що послідовники Малишева в Донецькій області взяли гроші, аби знову сфальсифікувати щодо мене чергову кримінальну справу, я дізнався від своїх донецьких друзів (адже Донецьк – це велике село). Спробували «реанімувати» закриту слідчим Хорошуном ще в квітні місяці мою кримінальну справу №81-251 (див. дод. 3) і статтю взяли 357 ч.2., щоб Близнюк і Бублей могли уникнути відповідальності. Завдяки запиту нардепа Бондика та отриманій відповіді міністра МВС Василя Цушка (див. дод. 32) можна побачити, що пункту про мій розшук у листі НЕМАЄ. Тобто менти донецькі малювали чергову підставу, як із паровозом «Кукушка». На ім’я Клюєва було надіслано офіційний запит з проханням пояснити – чи порушено проти мене знову кримінальну справу і чи скасовано ухвалу слідчого Хорошуна про закриття щодо мене кримінальної справи № 81-251, і якщо так, то на якій підставі? Ухвала про закриття моєї кримінальної справи вже давно опублікована в сьомому номері журналу «Золотий скіф», а цей журнал було особисто надіслано начальникові УВС в Донецькій області Михайлу Клюєву. Спростування до сьогодні немає. Тому публікацію на «Ура-інформ» я розцінюю як шантаж. Тільки-но я отримаю відповідь від Клюєва, одразу ж передам її «Майдану» для публікації. Що ж до сайту «Ура-інформ», то тут історія окрема. Його власником є старий приятель Колесникова Ігор Шкіря, який, як я розумію, відпрацьовує його лояльність. Тим паче, його фірма «Іліташ» починає зараз активно продавати свої активи в Донецькій області і сваритися з донецькою владою Ігореві не хочеться. У такому випадку пригадується Іуда та його тридцять срібників. Я ж Вам передаю для публікації витяги з ухвали про закриття кримінальної справи №81-251, де зокрема, говориться, чому цю кримінальну справу в частині ст. 357 ч.2 закрито (див. дод. 3).
Окрім того, аби Ви зрозуміли в якому поспіху Близнюк, Бублей і Ко «ліпили» справу, я Вам протокол допиту свідка Северіна надаю (див. дод. 45). Раніше показання свідків журналіста Олександра Міщенка (див. дод. 30) і президента ВАТ «Концерн Стірол» Валерія Верьовкіна Майдан вже опублікував (див. дод. 31).