І. В. Діяк Хто захистить наш народ І державу

Вид материала

Документы

Содержание По уполномочию Правительства СССР За Правительство Германии По уполномочию Правительства СССР За Правительство Германии 214/с 25 августа 1967 г. Секретарь Херсонского обкома КП Украины В.Халапсин Додаток №18. Чорна книга України.—К., 1998.—С.111-112. Оглашению не подлежит В наркоминдел

Подобный материал:

• І. В. Діяк Національна трагедія І боротьба за незалежність, 4734.79kb.
• Головне управління освіти І науки полтавської обласної державної адміністрації професійний, 108.24kb.
• Мета: виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять, 125.7kb.
• У истоков пчеловодческой литературы, 130.33kb.
• Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Історія вчень про державу, 134.58kb.
• І. В. Діяк українська національна ідея шлях до Великої України І. В. Діяк українська, 4264.08kb.
• Воззвание (программа) «Союза 17 Октября», 126.92kb.
• Партизанськими дорогами з командиром “Залізняком”, 3333.47kb.
• Наш земляк Герой Советского Союза – Пайгусов Евгений Григорьевич в великой Отечественной, 96.05kb.
• Неизмеримо высокую цену заплатил наш народ за Победу, 577.79kb.

По уполномочию Правительства СССР За Правительство Германии

В.Молотов И.Риббентроп


Москва, 23 августа 1939 г.


Секретный дополнительный протокол к советско-германскому договору

“О дружбе и границе между СССР и Германией”


Нижеподписавшиеся уполномоченные констатируют согласие Германского Правительства и Правительства СССР в следующем: подписанный 23 августа 1939 года секретный дополнительный протокол изменяется в п.1 таким образом, что территория Литовского государства включается в сферу интересов СССР, в то время как с другой стороны Люблинское воеводство и часть Варшавского воеводства включается в сферу интересов Германии (см. карту к подписанному сегодня Договору о дружбе и границе между СССР и Германией). Как только Правительство СССР предпримет на литовской территории особые меры для защиты своих интересов, то с целью естественного и простого проведения границы настоящая германо-литовская граница исправляется так, что литовская территория, которая лежит к юго-западу от линии, указанной на карте, отходит к Германии…

По уполномочию Правительства СССР За Правительство Германии

В.Молотов И.Риббентроп


Москва, 28 сентября 1939 г.


Національні процеси в Україні. Історія і сучасність.—К.,1997.—Ч.2.—С.272-273.


Додаток №16.


Реєстр воєнної “слави” Росії.


Виділені оборонні війни.


1480—“Стояння на Угрі”, звільнення від монголо-татарського ярма.

1471-1496—війна на підкорення Новгорода.

1492—початок походів на українське і білоруське прикордоння Литви.

1499—загарбницький похід за Урал.

1508-1509—конфлікт з Польщею.

1500-1518—війна проти Литви, захоплення 319 прикордонних українських та білоруських міст і 70 волостей, зародження ідеї про Москву як збирача руських земель.

1512—війна проти Польщі.

1537-1538—відбиття нападу Казанського ханства.

1545-1552—походи проти Казанського ханства, здобуття Казані.

1556—захоплення Астраханського ханства.

1557—війна проти Кримського ханства.

1559—похід воєводи Адашева на Крим.

1558-1583—Лівонська війна, спроба захоплення Прибалтики.

1572—війна проти Кримського ханства.

1591—війна проти Кримського ханства.

1581—військова експедиція до Сибіру.

1590-1595—війна проти Швеції.

1593-1600—розгром сибірських ханств, остаточне приєднання Сибіру.

1608-1618—боротьба проти польської інтервенції.

1610-1617—війна проти Швеції.

1632-1634—війна проти Польщі.

1634—напад Кримського ханства.

1637-1642—боротьба за Азов.

1654-1667—війна проти Польщі, розділ українських земель.

1656-1658—війна проти Швеції, захоплення Східної Прибалтики.

1658-1659—війна проти України, Конотопська битва.

1676-1681—війна проти Османської імперії за українські землі.

1687, 1689—походи на Крим.

1696—здобуття Азову.

1695-1697—похід на Далекій Схід, приєднання Камчатки.

1700-1721—Північна війна, початок знищення в Україні Гетьманщини.

1710-1713—війна проти Османської імперії, Прутський похід.

1722-1723—війна проти Персії (“Перський похід”), захоплення Дербенту і Баку.

1735-1739—війна проти Османської імперії.

1741-1743—війна проти Швеції

1756-1762—участь у Семирічній війні, війна проти Прусії.

1764—захоплення царськими військами Запорізької Січи, ліквідація Гетьман-

щини.

1768-1774—війна проти Османської імперії, приєднання Кабарди та Північного Причорномор’я між Дніпром та Бугом.

1772—участь у силовому поділі польських земель.

1783—захоплення Криму.

1783—приєднання Грузії.

1787-1791—війна проти Османської імперії.

1788-1790—війна проти Швеції.

1793-1795–придушення польського повстання, остаточний розділ і приєднання Польщі.

1796—підготовка 60-тисячного корпусу Суворова до експедиції проти Французької революції, участь флоту в морській блокаді Франції.

1798-1799—війна проти Франції.

1806-1807—війна проти Франції.

1806-1812—війна проти Османської імперії, приєднання Бесарабії.

1808-1809—війна проти Швеції, захоплення Фінляндії та Аландських островів.

1812—відбиття агресії “Великої армії” Наполеона.

1813-1814—війна проти Франції.

1817-1864—війна на Північному Кавказі.

1826-1828—війна проти Ірану, приєднання Вірменії.

1828-1829—війна проти Османської імперії, захоплення гирла Дунаю та чорноморського узбережжя Кавказу.

1830-1831—придушення польського повстання, скасування конституції Польщі.

1833—висадка російського десанту в Босфорі неподалік Стамбулу.

1839-1840—похід на Хівинське ханство.

1834-1859—придушення опору горців під керівництвом Шаміля на Північному Кавказі.

1847—приєднання Казахстану.

1848-1849—придушення революції в Угорщині.

1853-1856—Кримська війна.

1850-1856—приєднання Кокандського ханства.

1856—здобуття Ташкенту.

1863-1864—придушення польського повстання.

1866-1868—похід на Бухару, приєднання Бухарського емірату.

1868—здобуття Самарканду.

1873-1875—приєднання Хівинського емірату.

1873-1876—придушення Кокандського повстання проти російської воєнної експансії.

1877-1878—війна проти Османської імперії, спроба наступу на Стамбул.

1879—поразка експедиційного загону генерала Ломакіна від туркменів-текінців.

1880-1881—закаспійський похід військ генерала Столєтова, розгром туркменів-текінців і приєднання Туркменистану.

1901—війна з Китаєм, вступ до Маньчжурії.

1904-1905—війна проти Японії за контроль над Північним Китаєм.

1914-1917—участь у світовій війні за переділ світу.

1917—війна проти Фінляндії, спроба встановлення там Радянської влади.

1918—похід “північних дружин” Муравйова до України.

1918—похід до Прибалтики, спроба встановлення там Радянської влади.

1918-1922—боротьба з інтервенцією країн Антанти.

1919-1921—війна проти Української Народної Республіки, встановлення в Україні Радянської влади.

1920—війна проти Польщі, спроба встановлення там Радянської влади.

1920—захоплення Бухарського та Хівинського еміратів.

1920-1921—похід на Кавказ, захоплення Грузії, Вірменії, Азербайджану.

1918-1933—придушення збройного опору Радянській владі в Таджикистані (“боротьба з басмачами”).

1929—конфлікт з Китаєм.

1938—прикордонний конфлікт з Японією біля озера Хасан.

1936-1939—участь у громадянській війні в Іспанії.

1939—бойові дії на Халхін-Голі.

1939—війна проти Польщі, приєднання Західної України та Західної Білорусії.

1939-1940—спроба захоплення Фінляндії.

1940—захоплення Бесарабії та Північної Буковини.

1940—захоплення Прибалтики.

1941-1945—Велика Вітчизняна війна.

1941—введення військ до Персії.

1944—захоплення Тувинської Народної Республіки.

1945—війна на Далекому Сході проти Японії.

1944-1955—придушення збройного опору Радянській владі в Західній Україні.

1945-1957—придушення збройного опору Радянській владі в Прибалтиці (боротьба з “лісними братами”).

1950-1953—пряма участь радянських військ у війні в Кореї.

1956—операції “Хвиля” та “Вихор”, інтервенція до Угорщини.

1962—Карибська криза.

1968—операція “Влтава”, інтервенція до Чехословаччини.

1969—прикордонний конфлікт з Китаєм (острів Даманський).

1970-1973—пряма участь радянських військ в бойових діях на Близькому Сході.

1980—підготовка вторгнення до Польщі.

1979-1989—війна в Афганістані.

1992—участь в подіях у Придністров’ї.

1991-1994—участь в бойових діях в Північній Осетії, Абхазії та в придушенні опору прибічників президента Грузії З.Гамсахурдіа.

1994-1996—війна в Чечні.

1992-до сьогодення—бойові дії на таджицько-афганському кордоні.

1997-1999—бойові дії в Дагестані.

1999—бойові дії в Чечні.


Додаток №17.


Господину В.Д.Треус

директору «Аскания-Нова»

Каховка, Украинская ССР


Дорогой господин директор.

Я пишу Вам эти строки с чувством большого волнения. 50 лет назад, пяти лет от роду я поки­нул вместе с моими родителями Украину. И те­перь я снова приезжаю на Украину вместе с груп­пой операторов Швейцарского телевидения. Это будет 13 сентября, как раз в канун дня моего рождения. И мне хочется сказать, что сердце мое переполнено радостью от того, что скоро я снова увижу землю моих предков. Я рад также воз­можности познакомиться с Вами и провести две недели в Вашем обществе.

В этом письме я хочу сообщить Вам, что посольство СССР в Швейцарии через посредство Министерства культуры СССР всемерно помог­ло нам реализовать наш замысел и получить раз­решение производить съемки.

Я надеюсь, что Вы уже получили письмо от доктора Ланга, директора зоопарка города Базе­ля (от 26 июля с.г.) с просьбой оказать нам со­действие и помощь.

Швейцарское телевидение очень хотело бы заснять и в дальнейшем показать швейцарским телезрителям народное искусство Вашей стра­ны. Вот почему хотелось бы во время нашего пребывания (если можно, 14 сентября) иметь возможность увидеть выступления группы ук­раинского народного танца, казаков. Если же случайно, между 14 и 28 сентября в Аскании-Нова или ее окрестностях будет деревенская свадь­ба, то мы были бы очень Вам признательны, если Вы нас поставите об этом в известность: мы засняли бы эту свадьбу для телевидения.

Профессор Бернар Гржимек из зоологичес­кого сада г.Франкфурта много говорил мне о Вас, о Вашей любезности во время его поездки в Асканию-Нову. Я посылаю Вам фотографию, где мы с ним сняты, а также фотографию, где сняты посол СССР в Швейцарии Геннадий Алексее­вич Киселев и я. Я был бы очень Вам признате­лен, если бы Вы смогли как можно быстрее от­ветить мне на это письмо. Я ознакомил бы с со­держанием ответа моих коллег из Швейцарско­го телевидения. Как Вы знаете, нас будет 12 че­ловек.

С глубоким уважением Эдуард Александрович Фальц-Фейн, Вадуц, 11 августа 1967 года.

№ 214/с 25 августа 1967 г.


Секретно. ЦК КП Украины

20 июля 1967 года ВАО «Интурист» запро­сило Херсонское агентство «Интурист» о воз­можности приема в Аскании-Нова по первому классу с 13 по 29 сентября туристов-работников Швейцарского телевидения. Руководство Херсон­ского агентства ответило, что группа может быть принята по турклассу, а в связи с продолжитель­ным пребыванием группы в Аскании-Нова воп­рос о ее приеме следует согласовать с Мини­стерством сельского хозяйства.

Обком КП Украины о возможном прибытии этой группы поставлен в известность не был.

Несколько дней назад директор зоопарка ин­ститута в Аскании-Нова тов. Треус получил пись­мо из Швейцарии от Э.Фальц-Фейна, родители которого—бывшие помещики, владевшие до революции крупными имениями на территории нынешней Херсонской области. Аскания-Нова также принадлежала Фальц-Фейну, который ос­новал здесь известные зоологический и ботани­ческий парки.

Как явствует из письма, копия которого при­лагается, Фальц-Фейн намерен находиться в Аскании-Нова с 13 по 29 сентября вместе с 12-ю работниками швейцарского телевидения.

Цели столь продолжительного пребывания такой большой группы в Аскании-Нова нам не­известны. Из письма можно лишь понять, что Фальц-Фейн хочет отпраздновать в Аскании-Нова свое 55-летие, заснять для телевидения концерт, свадьбу.

Обком КП Украины рассмотрел возмож­ность приема этой группы в Аскании-Нова и считает приезд ее и Фальц-Фейна совершенно нежелательным по следующим причинам.

Во-первых, мы не можем обеспечить 16-дневную программу пребывания группы в Ас­кании-Нова.

Во-вторых, в поселке только развертывает­ся строительство жилых культурно-бытовых и производственных объектов. Показывать ста­рые, дореволюционные сооружения, а тем бо­лее снимать их на кинопленку для телевиде­ния — крайне невыгодно. В Аскании-Нова, например, клуб находится в старом, ветхом помещении.

В-третьих, пребывание в группе Фальц-Фейна может быть потом использовано бур­жуазной пропагандой в нежелательных для нас целях.

. Как нам стало известно, эта группа будет путешествовать по Советскому Союзу месяц, из которого 16 дней уделяется Аскании-Нова. Нас настораживает особый интерес к ней, проявляемый туристами.

Обком КП Украины просит принять необ­ходимые меры, чтобы предотвратить приезд в Асканию-Нова Фальц-Фейна и его спутников.

Приложение: копия письма Фальц-Фейна на 1 листе.

Секретарь Херсонского обкома КП Украины В.Халапсин


Сергийчук В. Как Эдуарда Фальц-Фейна не пустили в его Асканию-Нову // Зеркало недели.— 1995.—24 июня.


Додаток №18.


Для “кращих” людей.


Згідно офіційному твердженню компартії, вона йшла до влади заради покращення життя народу. Ще й сьогодні достеменно не відомо, скільки невинних громадян стали жертвами комуністичної системи в результаті “піклувалася про трудящих”. Але нескінченне перебування на межі голоду, житлові проблеми, безмежні черги за будь-якими товарами навіть у найтяжчі часи ніколи не торкалися партійних бонз різного гатунку. Кому-кому, а собі вони були здатні прижиттєво забезпечити багатообіцяний комунізм. Наведені нижче документи яскраво свідчать, що в СРСР завжди існувала розгалужена система привілеїв для номенклатури. При цьому партійні бонзи та члени їх сімей вирішували особисті проблеми за державний, тобто наш з вами рахунок. Наприклад, предметом розгляду Політбюро ЦК КП(б)У ставали питання направлення лікуватися за кордон або ж просто на відпочинок жінок членів ЦК. При цьому дипломатична служба ще й зобов’язувалася забезпечувати їх грошима. На голосуванні з таких делікатних питань всі “за”, адже і своїх жінок так відправлятимуть. Особливого цинізму надає цьому той факт, що відбувалися такі речі під час страхітливих голодоморів. Як бачимо в наведених документах, жінка товариша Петровського Домна Федорівна Петровська встигла відпочити за державний рахунок в Німеччині під час голоду 20-х рр. Ще в Україні не встигли зарити всіх померлих від голодомору-33, а Домна Федорівна знову таки за державний рахунок їде відпочивати до Чехословаччини. І подібних прикладів не перерахувати.

Всім відомо яким гострим було питання житла в СРСР. Проте партійні керівники знаходили можливість покращити свої дачі навіть у важкий повоєнний час, коли багато народу тулилися в пристосованих приміщеннях. Показово, що для цього товаришу Хрущову довелося запитати дозволу у самого Сталіна. Апарат ретельно слідкував, щоб ніхто з його представників не міг одержати більше, ніж дозволяє його місце в партійній ієрархії. Крім того, в період повоєнної відбудови країни, коли всього не вистачало, взяти самостійно державні гроші на свої дачі ніхто не наважувався. Про гнів Сталіна добре знали всі.

Не менш цікавим виглядає і те, що окрім радянської номенклатури за народний рахунок добре жили ще й представники “братніх” компартій разом із сім’ями.

Все це варто не забувати хоча б тому, що деякі представники “лівих”, котрі крокують до влади, вже сьогодні їздять по закордонню відпочити й підлікуватися. Звичайно, не було б в цьому нічого поганого, якби їздили за власний рахунок. Проте, як свідчать наведені документи з не такого вже й далекого нашого минулого, вирішення власних проблем за державний рахунок їх ніколи особливо не бентежило, навіть у найскрутніші для народу часи.


Секретарь Центрального Комитета Коммунистической партии

(б-ов) Украины.


т.Яковлеву.


Прошу Вас устроить в августе-месяце т.Сегаловичу, члену Харьковского губкома, [поездку—авт.] в Варшаву по семейным делам.


Д.Мануильский.


Центральний державний архів вищих органів влади України: Ф.4.—Оп.1.—Спр.572.—Арк.46.

------------------------------------------------------------------------------------------------

[Про можливість розміщення партпрацівників у санаторіях під Берліном].


5 мая 1922 Секретно.

№938

ЦК КПУ.


В дополнение к нашему отношению от 2.5 за №913 настоящим сообщаем Вам, что нами получена дополнительно от т.Аусема следующая телеграмма: «Немедленно можно санаториях разместить 10-20 чел, плата—400 марок день».


Секретарь замнаркома В.Подольский.


Чорна книга України.—К., 1998.—С.111-112.

------------------------------------------------------------------------------------------------

Центральный Комитет

Коммунистической партии

(б-ов) Украины


16 мая 1923 г. Оглашению не подлежит


Учраспреду Брону, Яковлеву и Аусему.


Препровождается при сем выписка из протокола Секретариата Ц.К.К.П.У.

Слушали: О т.Гальпериной (Квиринг).

Постановили: Продлить срок пребывания т.Гальпериной в Берлине до 1-го июля.


Секретарь ЦК КПУ Э.Квиринг


Сергійчук В. Як нас морили голодом. Бібліотека українця №7-3.—К., 1996.—С.31.

------------------------------------------------------------------------------------------------


Коммунистическая партия (большевиков) Украины

Центральный Комитет.


В НАРКОМИНДЕЛ

тов. Яковлеву


Прилагая при сем 310 долларов (триста десять) и письмо на имя Д.Ф.Петровской просим распорядиться переслать через отдел Дипломатических курьеров в Берлин и передать под расписку Домне Федоровне Петровской, каковую имеете переслать нам.

Одновременно с сим просим, телеграфно просить Ваше представительство в Берлине, до получения этих денег, в случае ее нужды, выдавать ей суммы по ее требованию.

Приложение: 310 вашингтонских долларов


Секретарь ЦК КПУ


Управделами ЦК


Сергійчук В. Як нас морили голодом. Бібліотека українця №7-3.—К., 1996.—С.32.

------------------------------------------------------------------------------------------------

Політбюро.

17 мая 1934 г. На голосування опитом

Протокол №10, арт. 2 опит.


Слухали: О состоянии здоровья т.Петровской Д.Ф.

Ухвалили: Просить ЦК ВКП(б) направить т.Петровскую Д.Ф. для лечения за границу (Карлсбад, Чехо-словакия).

Наслідки голосування:

“За”—т.т. Любченко, Косіор, Постишев, Попов—16 мая 1934 г.

Балицкий, Шліхтер, Шелехес—17 мая 1934 г.


ЦДАГОУ: Ф.1.—Оп.16.—Спр.11.—Арк.166.

------------------------------------------------------------------------------------------------

ПБ-84/18. 20/III-1937 г. Особая папка.

Питання ЦВК УРСР.

1. Встановити, що члени і кандидати ПБ користуються дачами цілий рік.
   
2. Народні комісари, зав. відділів ЦК, члени Президії ЦВК, два секретарі ЦК ЛКСМУ і відповідальні працівники центральних установ за окремим списком (список додається) користуються дачами по вихідних днях і 4 літні місяці.
   
3. Заступники зав. відділів ЦК, заступники наркомів, уповноважені товариші за окремим списком користуються дачами тільки у вихідні дні.
   
4. Встановити доплату з боку товаришів, що користуються дачами у вихідні дні та вихідні дні і літом—20% від вартості.
   
5. Відпустити з резервного фонду РНК на утримання дач у Пущі-Водиці 1800000 крб.
   
6. Зобов’язати тов. Зіненко вкластися в кошторис, організувавши перевірку витрат помісячно.
   
7. Відпустити з резервного фонду РНК на утримання дач РНК 589000 крб. І на ремонт 247000 крб.
   
8. Відпустити з резервного фонду РНК по кошторису Управління Справ РНК УРСР 404000 крб.
   
9. Відпустити з резервного фонду РНК Управлінню Справ ЦК КП(б)У 380000 крб.
   

Косіор.

т. Любченку, Петровському, Зиненко.


ЦДАГОУ: Ф.1.—Оп.16.—Спр.14.—Арк.5.

------------------------------------------------------------------------------------------------


26 июня 1947 г. Секретно.

№337/30


Управлению делами Совета Министров УССР.


Управление делами ЦК КП(б)У просит перечислить на 3-й квартал 1947 года причитающуюся дотацию по ЛСУ:

1. Секретарь ЦК КП(б)У по кадрам 1 4245 12735
   
2. Секретарь ЦК КП(б)У по пропаганде 1 4245 12735
   
3. Председатель партколлегии 1 2200 6600
   
4. Секретарь ЦК ЛКСМУ 1 2200 6600
   
5. Секретарь ЦК ЛКСМУ 5 1500 22500
   
6. Зам. Секретаря ЦК КП(б)У 10 1900 57000
   
7. Зам. начальника Управления кад 3 1900 17100
   
8. Зам. начальника Управления пропаганды
   

и агитации 3 1900 17100

9. Зав. отделами ЦК КП(б)У 21 1900 119700
   
10. Управляющий делами ЦК КП(б)У 1 1900 5700
    
11. Пом. Секретаря ЦК КП(б)У 1 1200 3600
    
12. Секретари Секретаря ЦК КП(б)У 2 1900 11400
    
13. Зам. зав. отделами ЦК КП(б)У 43 1500 193500
    
14. Члены партколлегии при ЦК КП(б)У 2 1500 9000
    
15. Зав. отделением ЗВПШ 1 1500 4500
    
16. Главный бухгалтер 1 1500 4500
    
17. Зав. финансово-бюджетной частью 1 1500 4500
    
18. Ответственные организаторы 49 1200 176400
    
19. Зав. секретариатом Управления кадров 1 1200 3600
    

--

Итого 1136670

Рублей: Один миллион сто тридцать шесть тысяч шестьсот семьдесят.

Указанную сумму просим перечислить на наш расчетный счет №160003 в Киевской областной конторе Госбанка.


Управляющий делами ЦК КП(б)У (Галобородько)


Зам. главного бухгалтера (Калашников)


ЦДАГОУ: Ф.1.—Оп.23.—Спр.4036.—Арк.303.

------------------------------------------------------------------------------------------------

Товарищу Сталину И.В.


В городе Киеве мы не имеем достаточного дачного фонда для организации отдыха руководящих партийных и советских работников Украинской ССР—секретарей УК КП(б)У, заместителей Председателя Совета Министров УССР, министров УССР и заведующих отделами ЦК КП(б)У.

Существующий дачный фонд ограничен и состоит, главным образом, из пришедших в ветхость домов постройки 1932-1933 годов и однокомнатных деревянных домиков.

Для того, чтобы улучшить организацию отдыха руководящих работников Украинской ССР, считаем необходимым приступить к строительству дачных домиков в окрестностях гор. Киева.

В текущем году мы могли бы построить 4 дачных дома, выполнить проектные работы, а также провести подготовительные работы к строительству будущих лет, на что понадобится 4,0 млн. рублей.

Просим Вас, товарищ Сталин, разрешить нам провести строительство дачных домов для руководящих работников республики, приступить к строительству уже в 1949 году и израсходовать для этих целей из средств республиканского бюджета УССР 4,0 млн. рублей сверх плана капиталовложений, установленного для Украинской ССР на 1949 год.

Проект постановления Совета Министров СССР прилагается.


10 мая 1949 г. Н.Хрущев.


ЦДАГОУ: Ф.1.—Оп.23.—Спр.6258.—Арк.202.

------------------------------------------------------------------------------------------------


Товарищу Маленкову Г.М.

В анонимном письме на Ваше имя сообщается, что в Совете Министров УССР, ЦК КП(б) Украины и Верховном Совете УССР созданы закрытые распределители и мастерские индивидуального пошива.

По существу письма докладываем, что для руководящих партийных и советских работников республиканских организаций в гор. Киеве имеются две столовые лечебно-санаторного Управления Министерства здравоохранения УССР. Одна из них размещена в жилом доме Совета Министров УССР и обслуживает советских работников в количестве 475 человек, другая размещена во дворе здания ЦК КП (б) Украины и обслуживает работников аппарата ЦК КП (б) У в количестве 125 человек.

Питание в этих столовых отпускается один раз в день обед стоимостью в 24 рубля, из которых 50% оплачивают работники и 50% Совет Министров УССР за счет специальных ассигнований, предусмотренных для этой цели в бюджете республики.

В буфетах указанных столовых продавались за наличный расчет хлеб, молоко, масло и др. продукты питания. В настоящее время продажа продуктов на дом из буфетов прекращена и столовая отпускает только обеды. В случае надобности обед заменяется набором сухих продуктов, но не более чем на 6 дней (в пределах стоимости 6 обедов – 144 рубля).

Во дворе детского сада Управления делами ЦК КП (б) Украины размещен ларек, в котором продаются сотрудникам ЦК продукты подсобного хозяйства ЦК КП (б) Украины – овощи, фрукты, соления, молоко).

Для обслуживания руководящих партийных и советских работников индивидуальным пошивом имеется мастерская индпошива Министерства легкой промышленности УССР. Заказы на пошив в указанной мастерской производятся в порядке очереди.

Столовая Лечсанупра, обслуживающая советских работников и мастерская индпошива действительно размещена в одном подъезде жилого дома в малоприспособленных помещениях.

С целью сокращения накладных расходов и создания нормальных условий для обслуживания работников питанием, столовые Лечсанупра сливаются в одну и переводятся в более приспособленное помещение.