Geum.ru

І. В. Діяк Хто захистить наш народ І державу

Вид материалаДокументы

Содержание


Програмні й статутні положення комуністичних партій України та
Додаток №22.
VI. Післямова.
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

Програмні й статутні положення комуністичних партій України та


Російської Федерації у порівнянні.


На поданих нижче прикладах читачеві ілюструється різниця між завданнями й цілями КПУ та КПРФ, різниця в їх ставленні до своїх держав. Також показуються відмінності в змісті, котрий вкладається в одні й ті ж самі поняття комуністами України та Росії одних і тих самих питань. Звертається увага на проголошену наступність в справах між КПУ-регіональною частиною КПРС і нововідтвореною начебто самостійною партією КПУ, особливо у справі знищення української державності.


Программа и устав КПУ, принятые II

(XXX) съездом КПУ 12 марта 1995 г.


-Выступив как идейная и организационная преемница Компартии, действовавшей до антиконституционного запрета в августе 1991 года, объединив в своих рядах убежденных сторонников коммунизма, Коммунистическая партия Украины подхватила знамя борьбы за социализм в один из самых сложных и драматичных периодов мировой истории. (Программа КПУ.—С.3.)


-Компартия Украины—партия пролетарского, социалистического интернациолизма, неотъемлемая составная часть международного коммунистического движения, которое имеет общую социально-классовую природу, общую идеологию и мировоззрение, общие

Программа и устав КПРФ с дополнениями и изменениями, принятыми IV съездом КПРФ 20 апреля 1997 г.


- КПРФ ведет свою родословную от РСДРП-РСДРП(б)-РКП(б)-ВКП(б)-КПСС-КП РСФСР. Возникшая по инициативе коммунистов, первич-ных организаций КП РСФСР и КПСС, Коммунистическая партия Российской Федерации, продолжая дело КПСС и КП РСФСР, является их правопреемником на территории Российской Федерации. (КПРФ в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1992-1999).—С.243.)

-Партия ведет борьбу за единство, целостность и независимость страны, благополучие и безопасность граждан, физическое и нравственное здоровье народа, за социалистический путь развития России. Наши главные цели:


цели. Интернационализм нашей партии воплощен в идеологии, политике, многонациональном составе и равенстве прав коммунистов всех национальностей, в принципах ее организации и деятельности, в сотрудничестве с другими партиями, входящими в СКП-КПСС, в солидарности с коммунистами, сторонниками социализма в других странах. (С.8.)


-Главные цели Компартии Украины на нынешнем этапе: …возрождение на новой основе союза равноправных братских народов как добровольного объединения суверенных социалистических государств, вхождение в который отвечает высшим интересам народа Украины. (С.9.)


-Преступным образом, вопреки воле народов, выраженной на референдуме 17 марта 1991 года, было разрушено великое союзное государство—Союз Советских Социалистических Республик. Распалось социалистическое содружество. (С.6.)


-Курс на реставрацию капитализма, разрушение СССР, разрыв связей с Россией и другими республиками ударил прежде всего по интересам и положению трудящихся Украины. И потому они не верят тому, что с ликвидацией СССР якобы распалась “советская империя”.

…патриотизм, равноправие наций, дружба народов, единство патриотических и интернациональ-ных начал. (С.230.)


-Россия может и должна выйти из кризиса… Для этого необходимо:

…сохранить государственную це-лостность России, воссоздать обновленный Союз советских народов, обеспечить единство русского народа. (С.238.)


-Кризис, поразивший советское общество, в значительной мере был обусловлен кризисом партии, которая в течение многих десятилетий была правящей. (С.235.)

-Прогнившая насквозь верхушка и ее подручные решили “обменять власть на собственность. (С.236.)

-Геополитическим преемником Российской империи был Советский Союз. Как государство и социальная система он представлял собой неразрывное единство… Поэтому возрождение нашего Отечества и возвращение на путь социализма неразделимы. История

Факты свидетельствуют о другом: Советский Союз был не “империей, которая угнетала и грабила Украину”, а великим содружеством свободных и равноправных народов. Его разрушение стало величайшей трагедией для народа Украины, всех советских людей, трудящихся всего мира. (С.18.)


-Великий Октябрь явился переломным рубежом в судьбе украинского народа, впервые ставшего хозяином своей страны, подлинным субъектом исторического процесса. (С.4.)


-В истории Украины ХХ века уже в третий раз—после 1917-1920 и 1941-1945 гг.—доказаны анти-народная сущность, пагубность и деструктивность, банкротство буржуазно-националистических идей и основанной на них политики, сторонники которых пытались реализовать свои цели за счет народа, опираясь при этом каждый раз на иностранные государства, вплоть до гитлеровской Германии. Этот опыт дорого обошелся народу Украины и в конечном итоге дискредитировал саму идею украинской государственности и независи-мости. Нынешние “борцы за независимость” делают упор на вновь оставляет народам нашей Родины тот же выбор, что и в 1917 и в 1941 году: либо великая держава и социализм, либо дальнейший распад страны и окончательное превращение ее в колонию. Можно смело утверждать, что в своей сущности “русская идея” есть идея глубоко социалистическая. (С.234.)


-Великая Октябрьская социалисти-ческая революция была для России единственным реальным шансом на национально-государственное само-сохранение в обстановке военного, политического и экономического краха, территориального распада и полной социальной недееспособности правящего буржуазно-помещичьего блока. (С.234.)


-Однако силы социализма не сломлены. Россия может и должна выйти из кризиса. Исторический путь свидетельствует, что успех в этом деле нашему Отечеству сопутствовал лишь в тех случаях, когда трудящиеся, весь народ правильно осознавали свои коренные национально-государ-ственные интересы. Нам предстоит прийти к этой цели своим собственным российским путем. (С.237.)


национально-государственную са-мостоятельность Украины, пренебрегая экономическими и социальными интересами людей труда… Но осознание украинским народом истинных интересов Украины никогда не сводилось лишь к достижению национально-государственной самостоятель-ности. (С.18.)


-Непременным условиями выхода из кризиса КПУ считает отмену беловежского сговора… (С.34.)


-Поскольку компартии в бывших союзных республиках ныне действуют как самостоятельные политические организации, КПУ выступает за их равноправный прочный союз, рассматривая его как необходимую предпосылку и могучий рычаг возрождения Союза братских народов. С этой целью она активно учавствует в работе СКП-КПСС как один из ее равноправных членов. (С.43.)


-Члены коммунистических партий, которые входят в СКП-КПСС, при переезде в Украину могут по решению первичной организации перерегистрироваться как члены Компартии Украины с сохранением общего партийного стажа, согласно


-КПРФ… видит свои основные задачи в том, чтобы всеми законными средствами добиваться: …денонсации беловежских соглашений и поэтапного восстановления на добровольной основе единого союзного государства. (С.239.)


-КПРФ является полноправным членом Союза коммунистических партий, считает его укрепление важнейшим политическим условием воссоздания на добровольной основе Союзного советского государства и единой Коммунистической партии. (С.243.)


-Граждане Российской Федерации, проживающие в странах СНГ, восстанавливаются и принимаются в члены КПРФ партийными комитетами региональных организаций согласно порядку, установленному ЦК КПРФ. (С.248.)


поданному заявлению. (С.50.)


-Коммунисты поддерживают предложение о предоставлении русскому языку, наряду с украинским, статуса государственного. (С.37.)


-Девиз КПУ: “Пролетарии всех стран, объединяйтесь!” (Устав КПУ.—С.61.)


-После прихода к власти в блоке с прогрессивными силами партия обязуется: …возродить престиж честного труда, творческого отношения к делу, уважения к традициям общинности и коллективизма, к русскому языку и культуре, к языкам и культурам народов России, прекратить насаж-

дение русофобии… (С.240)


-Девиз КПРФ: “Россия, труд, народовластие, социализм!” (С.244.)

Додаток №22.


Указ Президії Верховної Ради України

“Про заборону діяльності Компартії України”.


Розглянувши висновки Тимчасової комісії Президії Верховної Ради України по перевірці діяльності на території України посадових осіб органів влади, управління, громадських об’єднань та організацій у зв’язку з державним переворотом 19-21 серпня 1991 року, відповідно до яких керівництво Компартії України своїми діями підтримало державний переворот і тим самим сприяло його здійсненню на території України, Президія Верховної Ради України постановляє:

1.Відповідно до частини другої статті 7 та керуючись пунктом 6 статті 106 Конституції України заборонити діяльність Компартії України.

2.Верховній Раді Кримської АРСР, обласним, міським, районним Радам народних депутатів прийняти на баланс майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, іншу власність) відповідних партійних комітетів, за винятком майна Управління Справами ЦК КПРС та ЦК КПУ, яке передається на баланс Верховної Ради України.


Голова верховної Ради України Л. Кравчук.


м. Київ

30 серпня 1991 року.


Національні процеси в Україні. Історія і сучасність.—К.,1997.—Ч.2.—С.605.


Зміст.


І. Вступ. 3

ІІ. КПУ—бойовий загін КПРС. 4

1)Створення КП(б)У та шлях до СРСР. 4

2)”Кадри вирішують все”. 27

ІІІ. Шлях до “перемоги комунізму”—досвід України. 42

1)Ленін—творець комуністичної імперії. 42

2)Великий терор. 49

3)Штучний голод. 63

4)Депортації. 74

5)Знищення культури і денаціоналізація. 84

6)Компартія і церква. 102

7)Економічна залежність. 118

8)Оцінка КПУ трагічного минулого України. 124

ІV. Тези комуністів України про сьогодення. 126

1) ”Контрреволюційний переворот і зруйнування СРСР”. 126

2)”Вимирання населення України”. 138

3)Організована злочинність. 140

4)Духовна криза. 141

5)“Міжнародне визнання України”. 145

6)Армія Росії—наш “природний союзник”. 146

V. Куди веде КПУ. 155

1)“Братній союз”. 155

2)КПРС—безсмертна? 163

3)Минуле в майбутньому, або що на нас очікуватиме в

разі перемоги КПУ. 168

VI. Післямова. 182

1)Характерні особливості Компартії України. 182

2)Витоки наших труднощів. 188

3)Пересторога будівникам неоімперії. 191

4)Якими повинні бути наші стосунки з Росією. 195

5)Заради майбутнього України. 198

VIІ. Додатки. 202



1 Програма Комуністичної партії України. Статут Комуністичної партії України.— К., 1996.—С.27.

2 Там само.—С.3.

1 Там само.—С.47.

2 Курас І. Історико-партійні дослідження: імператив нового мислення // Про минуле заради майбутнього.—К., 1989.—С.19.

1 Цит. за: Українська революція і державність.—К.,1998.—С.172.

2 Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. Критика істо-ричного досвіду.—К., 1996.—С.245.

3 Романчук О. Ультиматум.—К.,1990.—С.9.

4 Цит. за: Українська революція і державність.—С.204. .

5 Ленин В. Военная переписка.—М., 1956.—С.137.

1 К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори.—Т.22.—С.302.

2 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.25.—С.71.

3 Там само.

4 Там само.—Т. 35.—С.137.

1 Там само.—С.139.

2 Цит. за: Бабій Б. Союз РСР і роль України в його утворенні.—К., 1972.—С.33.

3 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.50.—С.31.

4 Там само.—С.28-29.

5 Цит. за: Белебеха І. Україна і комунізм у злочинних особах: Хто ми? Хто нами керував?

Що ми за нація? // Українська газета.— 1999.— № 14.

1 Цит. за: Тараненко М., Шевчук В. Історія української державності.—К., 1999.—С.317.

2 Цит. за: Білас І. Передумови червоного терору // Військо України.— 1993.— №12.—С.81.

3Див.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори.—Т.6.—С.294.


1 Цит. за: Романчук О. Вказана праця.—С.31.

2 Центральний державний архів громадських об’єднань України: Ф.1.—Оп.1.—Спр. 1.—Арк. 9.

3 Цит. за: Романчук О. Вказана праця.—С.32.

4 Там само.

5 ЦДАГОУ: Ф.1.—Оп.1.—Спр.1.—Арк.16.

6 Про це йшла мова у листах ЦК РСДРП(б) від 18 і 26 грудня 1917 р Полтавському комі-

тетові РСДРП(б) і Сарненській групі більшовиків.

1 Цит. за: Бабій Б. Вказана праця.—С.39.

2 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.50.—С.35.

3 Цит. за: Тараненко М., Шевчук В. Вказана праця.—С.317.

4 Цит. за: Белебеха І. Україна і комунізм у злочинних особах: Хто ми? Хто нами керував?

Що ми за нація? // Українська газета.— 1999.— № 7.


1 История Украинской ССР.—К.,1984.—Т.6.—С.333.

1 Дві резолюції, ухвалені на цьому засіданні, “не підлягали опублікуванню” й досі не знайдені, хоча потім ЦК КП(б)У не раз звертався до Москви з проханням вислати їхні копії. Це свідчить, як старанно приховувала Москва свої справжні наміри.

2 Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях съездов, конференций

и пленумов ЦК.—К., 1976.—Т.1.—С.24.

1 Буценко Ф. У дні Першого з’їзду більшовиків України. // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—К.,1958.—С.42-43.

2 Рязанов Ф. Незабутнє // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.120.

3 Цит. за: История Украинской ССР.—Т.6.—С.336.

4 Руденко О. Мої спогади // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.64.

5 Цит. за: Білас І. Передумови червоного терору.— С.81.

1 Цит. за: Пиріг Р. Обрані вперше // Про минуле заради майбутнього.—С.47.

2 Цит. за: Романчук О. Вказана праця.—С.10.

1 Пиріг Р. Вказана праця.—С.46.

2 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.45.—С.99.

1 Гошуляк І. В.І.Ленін і Компартія України // Про минуле заради майбутнього.—С.67.

2 Держалюк М. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 рр.—К., 1998.—С.93.

3 Руденко О. Мої спогади // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.64.

4 Держалюк М. Вказана праця.—С.106.

5 Цит. за: Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Вказана праця.—С.233.

1 Цит. за: Українська революція і державність.—С.175.

2 Див.: Кульчицький С. Як вирішувалося “українське питання”. Чи була радянська Україна незалежною в 1917-1922 рр // Політика і час.— 1994.— №11,12.

3 Протокол заседания Политбюро ЦК РКП(б) от 11 сентября 1919 г // Деятельность Центрального Комитета партии в документах (события и факты). Июль-сентябрь 1919 г // Известия ЦК КПСС.— 1990.—№2.—С.159.

1 Протокол заседания Политбюро ЦК РКП(б) от 21 сентября 1919 г // Там само.—С.163.

2 Цит. за: Українська революція і державність.—С.233.

3 Тут кується живий зв’язок між Сходом і Заходом. // Голос України.— 1999.—10 квітня.

1 Цит. за: Тараненко М., Шевчук В. Вказана праця.—С.323.

2 Цит. за: Бабій Б. Вказана праця.—С.75.

1 Повне зібрання творів В.І.Леніна.—Т.38.—С.304.

1 Аптекарь П. Крестьянская война // Военно-исторический журнал.— 1993.—№1—С.52.

2 Этапы большого пути. Воспоминания о гражданской войне.—М., 1963.—С.153.

1 Див.: Держалюк М. Вказана праця.—С.21.

2 Див.: Краснознаменный Киевский.—К., 1989.—С.23.

1 С.Петриковський. В “нейтральній зоні” влітку 1918 року // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.164.

2 Волкогонов Д. Ленин.—Кн.2.—С.279.

3 Цит. за: Білас І. Передумови червоного терору.—С.85.

4 Краснознаменный Киевский.—С.42.

1 Там само.—С.45.

1 Кульчицький С. Доба національного відродження // Голос України.— 1999.—8 травня.

2 Цит. за: Тут кується живий зв'язок між Сходом і Заходом // Голос України.— 1999.— 10 квітня.

3 Бойко Ю. Шлях нації.—К.,1992.—С.73.

4 Правительству Российской Советской Федерации // Чорна книга України—К., 1998.—С.9.

5 Тут кується живий зв’язок між Сходом і Заходом // Голос України.— 1999.—10 квітня.

6 Див.: Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). Збірка

документів і матеріалів.—К.,1957.—С.55-56.

1 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.45.—С.203.

2 Квірінг Е. Наші незгоди // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.45.

3 Там само.—С.52.

4 Лизанчук В. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо // Народна газета.—1999.—№10.

1 Цит. за: Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях съездов, конфе-ренций и пленумов ЦК.—Т.1.—С.24.

2 Цит. за: Белебеха І. Україна і комунізм у злочинних особах: Хто ми? Хто нами керував?

Що ми за нація? // Українська газета.— 1999.—29 квітня.

3 А щастя таки було можливе? // Голос України.— 1999.—8 травня.

4 Гошуляк І. В.І.Ленін і Компартія України // Про минуле заради майбутнього.—С.54.

1 Українська революція і державність.—С.179.

2 Історія України.—К., 1997.—С.239.

3 Цит. за: Держалюк М. Вказана праця.—С.94.

4 Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації.—Дрогобич, 1997.—С.104.

5 История Украинской ССР.—Т.6.—52.

1 Квірінг Е. Наші незгоди // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.45-46.

2 Цит. за: История Украинской ССР.—Т.6.—С.333.

3 Там само.

1 Квірінг Е. Наші незгоди // Спогади про Перший з’їзд КП(б)У.—С.46.

2 Там само.

3 История Украинской ССР.—Т.6.—С.334.

4 Повне зібрання творів В.І. Леніна.—Т.51.—С.91.

1 Гошуляк І. В.І.Ленін і Компартія України // Про минуле заради майбутнього.—С.65.

2 Там само.

3 Там само.—С.63.

1 Цит. за: Бабій Б. Указана праця.—С.83.

2 Цит. за: Українська революція і державність.—С.195.

1 Українська Радянська енциклопедія.—Т.17.—С.185.

2 Там само.

3 Див.: Кульчицький С. Комуністична доктрина і спроби її реалізації в Радянській Україні

у 1918-1920 рр.—К., 1992.—С.20.

4 Цит. за: Українська революція і державність.—С.201.