Апн україни Збірник наукових праць VІ міжнародної науково-практичної конференції (21 травня 2009 р.) Київ 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


Безробітні у віці
Таблиця 4 Співвідношення НС аплікантів різної вікової категорії
Безробітні у віці
Таблиця 5 Співвідношення ЕН аплікантів різної вікової категорії
Безробітні у віці
Таблиця 6 Співвідношення ЗВ аплікантів різної вікової категорії
Безробітні у віці
Таблиця 7 Зведені дані емпіричного дослідження
Безробітні у віці
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15


Різницю можна наочно продемонструвати на діаграмах 5 і 6.


Діаграма 5


Діаграма 6





Знаходимо стандартне відхилення за результатами емпіричного дослідження Антагонізм - Доброзичливість безробітної молоді і осіб передпенсійного віку за параметрами Великої П’ятірки.





Безробітні у віці

18-35 років

Безробітні у віці

53-60 років

Загальна кількість досліджуваних

N= 30

антагонізм

ні те, ні інше

доброзичливість

антагонізм

ні те, ні інше

доброзичливість

Кількість відповідей

3

4

23

4

5

21

Відсоткова ставка Р,%

10,0

13,3

76,7

13,3

16,7

70,0

Стандартне відхилення Sp

30.0

33.9

42.3

33.9

37.3

45.8

Стандартна погрішність Мр

5.5

6.2

7.7

6.2

6.8

8.3

Достовірність t

1,8

2,1

9,9

2,1

2,5

8,4


Достовірність на рівні тенденцій.

При перевірці критичного значення t-критерію Стьюдента для заданого ступеня волі та рівнів значущості ρ< 0.05, ρ< 0,01 і ρ< 0,001, відмінність між двома вибірками не доведено тому, що

__ __

X1 = 6,2; δ2 = 1,9; X2 = 6,1; δ2 = 2,0;


tемп.= /6,2-6,1/ = 0,28

1,9 + 2,0

30

tемп.= 0,28; t0,05.= 2,00; t0,01= 2,66; t0,001= 3,46.

t емп. < t крит. – відмінність не доведено.

Більшість досліджуваних (як серед аплікантів у віці 18 – 35 років так і серед аплікантів у віці 53 – 60 років) вважають себе добрими, схильними до співробітництва, неегоїстичними, довірливими та щедрими. Їх можна охарактеризувати, як людей, що готові поділитися з іншими своїми матеріальними і духовними цінностями. При порівнянні двох вибірок значущість розходжень за допомогою t – критерію Стьюдента - ρ< 0.05 і ρ< 0,01 не доведено.

3) Незібраність – Свідомість (НС)

Таблиця 4

Співвідношення НС аплікантів різної вікової категорії





18 – 35 років

53 – 60 років

кількість

%

кількість

%

Незібраність

5

16,7%

5

16,7%

Свідомість

23

76,7%

21

70,0%

Ні те, ні інше

2

6,6%

4

13,3%


Різницю можна наочно продемонструвати на діаграмах 7 і 8.


Діаграма 7



Діаграма 8



Знаходимо стандартне відхилення за результатами емпіричного дослідження по фактору Незібраність - Свідомість безробітної молоді і осіб передпенсійного віку за параметрами Великої П’ятірки.




Безробітні у віці

18-35 років

Безробітні у віці

53-60 років

Загальна кількість досліджуваних

N= 30

незібраність

ні те, ні інше

свідомість

незібраність

ні те, ні інше

свідомість

Кількість відповідей

5

2

23

5

4

21

Відсоткова ставка Р,%

16,7

6,6

76,7

16,7

13,3

70,0

Стандартне відхилення Sp

37.3

24,8

42,3

37.3

33.9

45.8

Стандартна погрішність Мр

6.8

4,5

7,7

6.8

6.2

8.3

Достовірність t

2,5

1,5

9,9

2,5

2,1

8,4


Достовірність на рівні тенденцій.

При перевірці критичного значення t-критерію Стьюдента для заданого ступеня волі та рівнів значущості ρ< 0.05, ρ< 0,01 і ρ< 0,001, відмінність між двома вибірками не доведено тому, що

__ __

X1 = 6,4; δ2 = 1,9; X2 = 6,2; δ2 = 2,6;


tемп.= /6,4-6,2/ = 0,5

1,9 + 2,6

30

tемп.= 0,5; t0,05.= 2,00; t0,01= 2,66; t0,001= 3,46.

t емп. < t крит. – відмінність не доведено.

Згідно результатів дослідження майже всі апліканти вважають себе свідомими (співвідношення показників на користь молодих аплікантів 76,7% проти 70,0%). Вони організовані, відповідальні, практичні, ретельні, старанні. Завдяки свідомості людина може виділити і протиставити оточуючий дійсності, певним чином відноситись до неї. Усвідомлюючи себе, свої дії людина здатна регулювати свою поведінку, брати на себе відповідальність за свої вчинки.

  1. Емоційна стабільність – Нейротизм (ЕН). Цей фактор пов’язують з вродженою лабільністю (швидкістю виникнення та протікання процесів збудження та гальмування) вегетативної нервової системи.

Таблиця 5

Співвідношення ЕН аплікантів різної вікової категорії




18 – 35 років

53 – 60 років

кількість

%

кількість

%

Емоційна стабільність

6

20,0%

9

30,0%

Нейротизм

18

60,0%

14

46,7%

Ні те, ні інше

6

20,0%

7

23,3%


Різницю можна наочно продемонструвати на діаграмах 9 і 10.


Діаграма 9




Діаграма 10




Знаходимо стандартне відхилення за результатами емпіричного дослідження по фактору Емоційна стабільність - Нейротизм безробітної молоді і осіб передпенсійного віку за параметрами Великої П’ятірки.





Безробітні у віці

18-35 років

Безробітні у віці

53-60 років

Загальна кількість досліджуваних

N= 30

емоційна стабільність

ні те, ні інше

нейротизм

емоційна стабільність

ні те, ні інше

нейротизм

Кількість відповідей

6

6

18

9

7

14

Відсоткова ставка Р,%

20,0

20,0

60,0

30,0

23,3

46,7

Стандартне відхилення Sp

40,0

40,0

48,9

45,8

42,3

49,9

Стандартна погрішність Мр

7,3

7,3

8,9

8,3

7,7

9,1

Достовірність t

2,7

2,7

6,7

3,6

3,0

5,1

Достовірність на рівні тенденцій.

При перевірці критичного значення t-критерію Стьюдента для заданого ступеня волі та рівнів значущості ρ< 0.05, ρ< 0,01 і ρ< 0,001, відмінність між двома вибірками не доведено тому, що

__ __

X1 = 5,6; δ2 = 1,77; X2 = 5,3; δ2 = 2,33;


tемп.= /5,6-5,3/ = 0,81

1,77 + 2,33

30

tемп.= 0,81; t0,05.= 2,00; t0,01= 2,66; t0,001= 3,46.

t емп. < t крит. – відмінність не доведено.

Більшості аплікантів, за результатами нашого дослідження, притаманний нейротизм. Вони почувають себе напруженими, нервовими, емоційними, але варто зауважити, що при цьому характеризують себе як осіб стабільних і задоволених. Тобто, їм притаманна збудженість, через обставини, які склались в їх житті, зміна настрою, чутливість до перемін.

Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що сприяє нервово-психічним захворюванням. Висока тривожність знижує ефективність інтелектуальної діяльності, гальмує її в напружених ситуаціях, наприклад під час співбесіди з роботодавцем; знижує рівень розумової працездатності, викликає невпевненість у своїх здібностях, є однією із причин негативного соціального статусу особистості, бо її поведінка характеризується емоційною неврівноваженістю, роздратуванням і може призвести до емоційного стресу.

Згідно даних поданих в таблиці 5, на діаграмах 9, 10, ми бачимо незначні відмінності в рівні нейротизму (60,0% проти 46,7%). Але при порівнянні двох вибірок значущість розходжень за допомогою t – критерію Стьюдента - ρ< 0.05 і ρ< 0,01 не доведено.
  1. Закритість – Відкритість новому досвіду (ЗВ).

Таблиця 6

Співвідношення ЗВ аплікантів різної вікової категорії




18 – 35 років

53 – 60 років

кількість

%

кількість

%

Закритість

3

10,0%

5

16,7%

Відкритість

24

80,0%

19

63,3%

Ні те, ні інше

3

10,0%

6

20,0%

Різницю можна наочно продемонструвати на діаграмах 11, 12.

Діаграма 11




Діаграма 12




Знаходимо стандартне відхилення за результатами емпіричного дослідження по фактору Закритість – Відкритість новому досвіду безробітної молоді і осіб передпенсійного віку за параметрами Великої П’ятірки.





Безробітні у віці

18-35 років

Безробітні у віці

53-60 років

Загальна кількість досліджуваних

N= 30

закритість

ні те, ні інше

відкритість

закритість

ні те, ні інше

відкритість

Кількість відповідей

3

3

24

5

6

19

Відсоткова ставка Р,%

10,0

10,0

80,0

16,7

20,0

63,3

Стандартне відхилення Sp

30,0

30,0

40,0

37,3

40,0

48,2

Стандартна погрішність Мр

5,5

5,5

7,3

6,8

7,3

8,8

Достовірність t

1,8

1,8

10,9

2,5

2,7

7,2


Достовірність на рівні тенденцій.

При перевірці критичного значення t-критерію Стьюдента для заданого ступеня волі та рівнів значущості ρ< 0.05, ρ< 0,01 і ρ< 0,001, відмінність між двома вибірками не доведено тому, що

__ __

X1 = 6,3; δ2 = 1,42; X2 = 6,1; δ2 = 2,52;


tемп.= /6,3-6,1/ = 0,56

1,42 + 2,52

30

tемп.= 0,56; t0,05.= 2,00; t0,01= 2,66; t0,001= 3,46.

t емп. < t крит. – відмінність не доведено.

Більшості досліджуваних за загальними результатами обслідування притаманна відкритість новому досвіду. Вони вважають себе людьми творчими, схильними до роздумів, допитливими, досвідченими.

Аплікати у віці 18 – 35 років більш схильні до використання нових підходів у роботі в порівнянні з аплікантами у віці 53 – 60 років (80,0% проти 63,3%), яких трохи страхає щось нове, але вони готові до тимчасового дискомфорту, аби тільки зміни які відбудуться принесли впевненість у завтрашньому дні. Але, при порівнянні двох вибірок значущість розходжень за допомогою t – критерію Стьюдента - ρ< 0.05 і ρ< 0,01 не доведено.

Зведені дані емпіричного дослідження подано в таблиці 7.

Таблиця 7

Зведені дані емпіричного дослідження




Безробітні у віці

18-35 років

Безробітні у віці

53-60 років

самооцінка

зав/зан

P%

Sp

Mp

t

P%

Sp

Mp

t

20,0/63,3

40,0/48,2

7,3/8,8

2,7/7,2

66,7/23,3

47,1/42,3

8,6/7,7

7,8/3,0

І / Е

26,7/63,3

44,2/48,2

8,0/8,8

3,3/7,2

50,0/33,3

50,0/47,1

9,1/8,6

5,5/3,9

А / Д

10,0/76,7

30,0/42,3

5,5/7,7

1,8/9,9

13,3/70,0

33,9/45,8

6,2/8,3

2,1/8,4

Н / С

16,7/76,7

37,3/42,3

6,8/7,7

2,5/9,9

16,7/70,0

37,3/45,8

6,8/8,3

2,5/8,4

Е / Н

20,0/60,0

40,0/48,9

7,3/8,9

2,7/6,7

30,0/46,7

45,8/49,9

8,3/9,1

3,6/5,1

З / В

10,0/80,0

30,0/40,0

5,5/7,3

1,8/10,9

16,7/63,3

37,3/48,2

6,8/8,8

2,5/7,2

Приступаючи до аналізу емпіричних даних проведеного дослідження можна з впевненістю стверджувати наступне:

У більшості молодих аплікантів (18 – 35 років) самооцінка занижена. Так, 63,3% молоді мають занижену самооцінку, тоді як у аплікантів передпенсійного віку така самооцінка присутня лише у 23,3% опитуваних. Характерною особливістю аплікантів з заниженою самооцінкою є тривожність і вразливість.

Вони часто звужують коло тих, з ким спілкуються, оскільки є побоювання почути негативну думку про себе, що може призвести до страждань. Дуже часто реальні успіхи та позитивну оцінку оточення сприймають як випадкову та тимчасову. У них понижена соціальна активність, ініціативність, послаблений інтерес до суспільних справ. Низька самооцінка заважає індивідуальному зростанню особистості, гальмує розкриття індивідуальності, провокує комплекси, які ускладнюють взаємини. Такими, наприклад, є комплекс неповноцінності – перебільшене почуття власної слабкості та неспроможності тощо.

Щодо аплікантів передпенсійного віку, то в них переважає завищена самооцінка – 66,7% з усіх опитуваних. В осіб із завищеною самооцінкою часто спостерігається надмірна самовпевненість. Такі люди часто беруться за справи, які реально перевищують їх можливості. Дуже часто при виникненні невдач вони розчаровуються і бажають перекласти відповідальність за це на інших людей та на обставини. Люди із завищеною самооцінкою шукають такого середовища і способу життя, які забезпечили б їм задоволення надмірних домагань.

Стосовно аплікантів передпенсійного віку, то можливо що вони оцінюють себе, свої здібності і результати зазираючи у недалеке майбутнє коли вони вже не будуть безробітними, а будуть мати новий соціальний статус – пенсіонер. Коли з’явиться стабільність і впевненість у завтрашньому дні, і буде можливість займатися улюбленими справами.

Отже, самооцінка і рівень домагань людини формуються протягом всього її розвитку і дуже важко піддаються змінам, а тому їх вплив на душевний стан людини, результативність і продуктивність її діяльності важко переоцінити. Тільки певна самокритичність дозволяє людині усвідомити розбіжність своїх домагань і реальних можливостей (самооцінка) та здійснити їх корекцію.

Однак така корекція легко здійснюється у напрямку підвищення домагань і дуже складно – у напрямку їх пониження. Тільки включення людини в нову діяльність може дати радикальні зміни в самооцінці.


Література:

1.Киричук О.В. Психологія особистості апліканта: багатовекторний аналіз // Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти: Матеріали методологічного семінару АПН України 16 грудня 2004 року /За ред. Академіка С.Д.Максименка. – К.,2005. – 716 с.

2. Лоуренс Первин, Оливер Джон. Психология личности. Теория и исследования // Пер.с англ. М.С. Жамкочьян под.ред. В.С. Магуна – М.: Аспект Пресс, 2000. – 607с. – с. 285-327

3.Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості. – К.: Видавництво ТОВ „КММ”, 2006 – 240 с.

4.Меднікова Г.І. Самооцінка та рівень домагань особистості як динамічна система: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Одеський нац.ун-т ім. І.І.Мечникова, - Одеса., 2002. – 26 с.

5.Татенко В.А. Психология в субъектном измерении: Монография. – К.: Видавничий центр „Просвіта”, 1996. – 404 с.

6. Татенко В.О. Суб’єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії/ За заг. ред. В.О.Татенка. – К.:Либідь, 2006. -360 с.