Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Напрями удосконалення професійного навчання безробітних в Україні
Удосконалення нормативно-правового забезпечення професійного навчання безробітних.
Удосконалення науково-методичного забезпечення професійного навчання безробітних, оновлення змісту навчання.
Удосконалення кадрового забезпечення організації та здійснення професійного навчання безробітних.
Налагодження та поширення позитивного досвіду соціального партнерства.
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   36

Напрями удосконалення професійного навчання

безробітних в Україні


Удосконалення професійного навчання безробітних громадян є важливою передумовою покращення якості національної робочої сили, її конкурентоспроможності на ринку праці. Будучи однією з передумов підвищення якості кадрового потенціалу країни, забезпечення зайнятості населення, професійне навчання безробітних вносить свій вагомий вклад в розвиток економіки країни.

Здійснений аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваних питань, вивчення практики організації професійного навчання безробітних дозволили нам визначити основні напрями удосконалення професійного навчання безробітних в Україні. При цьому враховано результати досліджень, здійснених науковими співробітниками Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, до яких була залучена і автор статті [1; 2; 3].

Удосконалення нормативно-правового забезпечення професійного навчання безробітних. За умов розмаїття нормативних документів, які складають нормативно-правову основу досліджуваної проблеми та втрати актуальності Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, пов’язаної з появою нових викликів ринку праці, виникає необхідність розробки нормативно-правового документу на рівні підзаконних правових актів з визначенням концептуальних положень щодо організації та здійснення професійного навчання безробітних, який би враховував сучасну ситуацію на ринку праці та сприяв реалізації єдиної державної політики в цій сфері.

Вважаємо результатом розробки та прийняття зазначеного документу повинно стати удосконалення професійного навчання безробітних в Україні шляхом вирішення завдань, пов’язаних з:
  • управлінням системою професійного навчання безробітних;
  • покращенням матеріально-технічної бази навчання, зокрема створенням умов для професійно-практичної підготовки безробітних;
  • підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів, які займаються організацією професійного навчання безробітних;
  • підвищенням кваліфікації кадрів, які безпосередньо здійснюють навчання безробітних, зокрема наданням їм знань щодо особливостей навчання цієї специфічної категорії дорослих людей;
  • конкурсним відбором навчальних закладів, які здійснюють навчання безробітних;
  • формуванням змісту навчання на основі узгодження вимог конкретного виробництва, потреб особистості та особливостей розвитку ринку праці;
  • розвитком соціального партнерства у цій сфері;
  • інформаційним, науковим та науково-методичним забезпеченням, створенням системи моніторингу професійного навчання безробітних тощо.

Розроблений з урахуванням існуючого вітчизняного та зарубіжного досвіду, сучасних вимог ринку праці, такий документ дозволить не лише поліпшити якість надання службою зайнятості конкретної послуги, а й підвищити імідж державної служби зайнятості.

Удосконалення науково-методичного забезпечення професійного навчання безробітних, оновлення змісту навчання. Пропонується створити відповідну структуру в системі державної служби зайнятості України, основним або одним з основних напрямів діяльності якої повинно стати науково-методичне забезпечення професійного навчання безробітних.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, в основу цієї роботи пропонується покласти компетентний підхід до формування змісту професійного навчання та розробки відповідної навчально-програмної документації. Тобто, навчання повинно здійснюватись через отримання набору ключових професійних компетенцій при забезпеченні оптимального співвідношення теоретичного та практичного навчання.

У зв’язку з цим, навчальні плани та програми для навчання безробітних повинні передбачати варіативність змісту навчання відповідно до вимог ринку праці та залишати можливості вибору для навчальних закладів та для тих, хто навчається. Це дозволить уникати перевантаження навчальних програм матеріалом, який не має значення для професійного розвитку особистості та забезпечити отримання безробітним саме тих знань і навичок, які дозволять йому успішно працевлаштуватися, швидко адаптуватися на робочому місці тощо. Тобто, проектування змісту навчання безробітних повинно здійснюватися на основі освітніх стандартів та з урахуванням специфічних особливостей професійного навчання безробітних.

Вважаємо, що в умовах українського ринку праці є можливим застосування напрацьованого в Росії досвіду формування змісту навчання безробітних. Російські вчені [4] для організації прискорених форм професійного навчання вважають перспективною систему розробки варіативно-модульної навчально-програмної документації. Ця думка підтримується і окремими вітчизняними вченими – фахівцями з досліджуваних питань [5, с.27]. Запропонована система дозволяє оперативно і адекватно реагувати на потреби ринку праці, управляти змістом навчання клієнтів служби зайнятості. При цьому з’являються можливості формувати зміст навчання з максимальною відповідністю цілям навчання, наявним ресурсам та потребам ринку праці. У структурі змісту навчання виділяють базовий модуль – це сформований навчальний матеріал, який забезпечує отримання початкової кваліфікації за професією, врахування наступності при підвищенні кваліфікації. Зміст навчання у межах однієї модульної одиниці представлений у вигляді набору навчальних елементів, кожний з яких спрямований на оволодіння практичними навичками та/або набуття теоретичних знань, які необхідні для виконання даної роботи.

Таким чином, в структурі навчання розрізняють два рівні:
  • макрорівень (структурування на блоки, модулі);
  • мікрорівень (структурування на рівні навчальних елементів).

Зміст модульної одиниці може варіювати, а кожний навчальний елемент відповідає певній цілі навчання, яка спрямована на оволодіння практичними навичками, формування теоретичних знань, необхідних для виконання даної роботи.

З метою практичного втілення поєднання блочно-модульного принципу проектування змісту професійного навчання безробітних з реалізацією вимог державного стандарту початкової професійної освіти російськими вченими З.Мареєвою та О.Риковою [4, с.75-82] розроблена і апробована структура навчального плану, яка включає обов’язкове та додаткове навчання.

Обов’язкове навчання, в свою чергу, включає загальнотеоретичне та спеціальне. Загальнотеоретична підготовка передбачає включення до навчальних планів та програм соціально-економічного курсу, загальнотехнічного, галузевого або загальнопрофесійного курсів в різних поєднаннях. Кожен курс (блок) є сукупністю предметів, спільних для ряду професій або видів професійної діяльності. Предметне наповнення всіх перерахованих курсів, окрім соціально-економічного, здійснюється на загальнодержавному рівні. Зміст соціально-економічного курсу розкривається в робочих навчальних планах та програмах на основі варіантів, які пропонуються на загальнодержавному рівні, але з урахуванням специфіки економіки та ринку праці регіону.

Спеціальна підготовка передбачає включення до навчальних планів та програм відповідного курсу (блоку), який поділяється на модулі, орієнтовані на різні рівні кваліфікації. Так, модуль 1 спеціального курсу, пов'язаний з початковим рівнем кваліфікації, включає спеціальний предмет (предмети) і практичне навчання. Модулі 2 і 3 спеціального курсу, пов'язані з середнім і підвищеним рівнем кваліфікації, включають додаткові розділи спеціального предмету (предметів) і практичне навчання.

Додаткове навчання передбачає включення до навчальних планів і програм курсів (блоків), які пропонуються навчальним закладом. Ці блоки спрямовані на розширення професійних можливостей тих, хто навчається, оволодіння додатковими уміннями для виконання робіт за суміжними професіями, набуття знань та умінь, необхідних для заняття підприємницькою діяльністю, самозайнятості тощо.

Удосконалення кадрового забезпечення організації та здійснення професійного навчання безробітних. Важливим напрямом удосконалення професійного навчання безробітних є кадрове забезпечення досліджуваної системи, що містить в собі такі складові:
  • кадрове забезпечення організації професійного навчання безробітних;
  • кадрове забезпечення безпосередньо процесу навчання.

Перший напрям пов'язаний з ефективним виконанням своїх обов’язків спеціалістами служби зайнятості, які здійснюють організацію професійного навчання безробітних, направляють безробітних на навчання тощо. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що спеціалісти служби зайнятості, як правило, поєднують значну кількість функцій. Особливо характерною така ситуація є для центрів зайнятості базового рівня: районних, міськрайонних тощо. В таких центрах зайнятості один спеціаліст виконує функції і профорієнтатора, і спеціаліста з організації професійного навчання, і організовує громадські роботи та виконує ряд інших функцій.

Водночас, лише четверта частина опитаних спеціалістів визнає власну відповідальність за результативність професійного навчання безробітних [2]. Хоча саме вони направляють безробітних на навчання, консультують їх з цих питань, укладають договори тощо. Водночас, встановлено, що для успішної реалізації професійних обов’язків, надання якісних соціальних послуг, важливою якістю спеціалістів служби зайнятості як працівників соціальної сфери є професійна свідомість. З метою сприяння її формуванню, на нашу думку, необхідно надавати відповідні знання під час підвищення кваліфікації цих працівників. Але передувати цій важливій роботі повинні перегляд та чітке визначення обов’язків спеціаліста з організації професійного навчання, вимог до його знань, особистісних якостей, а також дослідження обґрунтованості планових показників щодо направлення безробітних на навчання.

Отже, для підвищення якості надання соціальних послуг з організації професійного навчання безробітних пропонується зменшити навантаження на спеціаліста, який займається організацією професійного навчання безробітних в центрі зайнятості, чітко визначивши коло його функціональних обов’язків; підвищити відповідальність спеціалістів державної служби зайнятості за якість виконуваної ними роботи; удосконалити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, які залучаються до організації професійного навчання безробітних з урахуванням сучасних вимог до рівня їх професійної компетентності.

Удосконалення наступної складової, тобто кадрового забезпечення процесу навчання передбачає роботу з кадрами, які безпосередньо здійснюють навчання безробітних.

Як зазначалося, навчання безробітних здійснюється переважно на орендованій базі навчальних закладів. Відповідно викладачі, які працюють в цих навчальних закладах, мають досвід роботи з молоддю, особливо з випускниками шкіл. Вони можуть виявитись не готовими до роботи з дорослими слухачами, які мають різний інтелектуальний та освітній рівні, професійний досвід. До того ж їм доводиться працювати в умовах, коли терміни навчання стислі, а процес навчання повинен бути більш інтенсивним. Вони потребують відповідних знань про сучасні навчальні технології, використання активних методів і диференційованих форм навчання тощо.

Важливою передумовою підвищення якості професійного навчання безробітних є надання згаданим педагогічним працівникам відповідних знань щодо особливостей навчання дорослих людей, які втратили роботу, сучасних технологій навчання, формування уміння проводити як групову, так і індивідуальну роботу тощо.

Програма підвищення кваліфікації персоналу, який залучається до професійного навчання безробітних може включати наступні питання: державні освітні стандарти та їх використання при розробці та коректуванні змісту навчально-програмної документації для професійного навчання безробітних; професійна педагогіка з основами андрагогіки; сучасні форми навчання (в т.ч. дистанційні), їх характеристика та методика застосування; сучасні педагогічні та інформаційні технології професійного навчання безробітних, модульна система навчання; методика використання комп’ютерної, аудіо та відеотехніки в навчальному процесі; методика професійного навчання дорослого безробітного населення, використання методів активного навчання; практика проведення підсумкового контролю тощо.

Забезпечення сучасної навчальної, матеріально-технічної бази навчальних закладів, створення умов для поглибленого та якісного проходження виробничої практики на підприємствах. Реалізація цього напряму удосконалення професійного навчання безробітних вбачається нами в наступному:
  • удосконалення відбору навчальних закладів, які здійснюють навчання безробітних;
  • розширення власної навчальної мережі, тобто збільшення кількості навчальних центрів служби зайнятості;
  • поширення практики навчання безробітних на базі підприємств, установ та організацій, на які вони будуть працевлаштовані після проходження професійного навчання.

Перший напрям передбачає залучення роботодавців і фахівців регіональних органів управління освітою до процедури відбору навчальних закладів, які здійснюють професійне навчання безробітних. Також повинні бути визначені критерії зазначеного відбору.

Наступний пропонований напрям удосконалення бази для навчання безробітних потребує найбільших фінансових вкладень, значного розширення кадрового складу державної служби зайнятості та тривалого терміну часу для його впровадження. Відповідно він є найскладнішим для практичного втілення в діяльність служби зайнятості.

Останній з пропонованих напрямів є, на нашу думку, надзвичайно перспективним. Адже навчання безробітних на базі підприємств, установ, організацій сприятиме їх адаптації на робочому місці. І взагалі, в результаті такої співпраці виграють всі: безробітний має чітку перспективу та гарантію працевлаштування; роботодавець отримує підготовленого працівника, навчання якого здійснено за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; служба зайнятості навчає та працевлаштовує конкретного безробітного.

Налагодження та поширення позитивного досвіду соціального партнерства. На якість професійного навчання безробітних впливає рівень соціальної взаємодії всіх зацікавлених сторін. Особливої актуальності це питання набуває в умовах втілення в практику управління соціально-економічним розвитком суспільства державно-громадського підходу, реалізація якого тісно пов’язана з організацією зазначеної соціальної взаємодії. Співпраця соціальних партнерів у справі організації та здійснення професійного навчання безробітних повинна стати однією з обов’язкових передумов підвищення якості навчання.

Подальша співпраця служби зайнятості, роботодавців, навчальних закладів та безробітних вбачається нами у спільному виконанні ними наступних важливих завдань:
  • вивчення та аналіз потреб ринку праці, в тому числі на перспективу;
  • визначення переліку професій та спеціальностей, які користуються попитом на ринку праці на сьогодення та на перспективу;
  • формування сучасних вимог до майбутнього працівника за професіями, які користуються попитом на ринку праці;
  • визначення обсягів та напрямів професійного навчання безробітних;
  • вибір навчального закладу для навчання безробітних громадян;
  • відбір кандидатів на навчання, формування навчальних груп;
  • постійне оновлення змісту навчання, його формування з урахуванням потреб регіону, галузі, конкретного виробництва та індивідуальних особливостей дорослих громадян, розробка навчальних планів та програм для навчання безробітних;
  • систематичне втілення інновацій в освітній процес, втілення нових технологій навчання: інформаційних, модульних, особистісно-орієнтованих, оновлення навчально-методичних засобів навчання;
  • удосконалення матеріально-технічної бази навчання;
  • психологічна підтримка, професійна орієнтація безробітних, вибір шляхів кар’єрного зростання, розвиток кар’єри;
  • підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які залучаються до навчання безробітних, в тому числі організація короткотермінових стажувань викладачів та майстрів виробничого навчання;
  • контроль якості та результативності професійного навчання безробітних, формування системи управління якістю навчання;
  • організація виробничої практики, розвиток практики наставництва, закріплення безробітних за кваліфікованими спеціалістами з метою оптимізації їх входження у виробничу діяльність та полегшення адаптаційного періоду;
  • спільне проведення підсумкових атестацій;
  • працевлаштування безробітних громадян після проходження ними професійного навчання;
  • фінансове забезпечення професійного навчання безробітних тощо.

Тісна взаємодія служби зайнятості з соціальними партнерами та зміцнення взаємовигідних партнерських відносин є важливою умовою реалізації головних завдань служби зайнятості, серед яких: сприяння забезпеченню ефективної зайнятості населення, здійснення заходів, спрямованих на подолання дисбалансу між попитом та пропозицією робочої сили на ринку праці, підвищення якості робочої сили тощо. Зазначена взаємодія дасть можливість швидко та адекватно реагувати на поточну потребу в кадрах, враховувати специфіку конкретного підприємства, вимоги роботодавця та забезпечити гарантоване працевлаштування безробітних після завершення навчання.

Важливою умовою успішного розвитку соціального партнерства в сфері професійного навчання безробітних є не просто участь і співпраця соціальних партнерів, а й їх спільна відповідальність за результати роботи.

Соціальний діалог і соціальне партнерство в професійному навчанні безробітних повинні стати механізмом адаптації цієї системи до вимог ринку, дієвими факторами її прискореної модернізації, засобами досягнення компромісу і згоди. Всі зацікавлені суб’єкти цього процесу повинні стати активними учасниками соціального діалогу. Навіть якщо вони не є безпосередньо стороною переговорів, їх думка повинна бути врахована. Перспективними напрямами розвитку соціального партнерства в цій сфері є: підвищення рівня культури соціального діалогу; надання відповідних знань суб’єктам соціального партнерства; підвищення відповідальності кожного з учасників соціального партнерства.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що реалізація запропонованих напрямів удосконалення професійного навчання безробітних, дозволить не лише поліпшити якість надання соціальних послуг з організації навчання зазначених осіб за направленням державної служби зайнятості, а й сприятиме покращенню показників працевлаштування безробітних громадян, а відтак і підвищенню рівня зайнятості населення.