В. М. Галицький (переднє слово), Л. Г. Авдєєв 4), А. В. Алєксєєва 10), О. В. Астахова 3), С.І. Бандур 1), О.Є. Баришнікова 6), Л. В. Бондарчук 4), О. Ю. Вілкова 6), М.І. Десненко 5), О. М. Діденко (

Вид материалаДокументы

Содержание


ЗмістПереднє слово
1.1. Трансформація інституту зайнятості в контексті змін у соціально-трудовій сфері
Відносини між агентством зайнятості і підприємством-замовником.
Відносини між агентством зайнятості і запозиченим працівником.
Відносини між підприємством-замовником і запозиченим працівником.
1.2. Розвиток ринку праці України в кризовий період
Таблиця 1 Динаміка змін у структурі потреби в робочій силі та її пропозиції за професійними групами у 2008–2010 рр.
Продовження таблиці 1
Джерело: Статистична звітність Державного центру зайнятості за 2008–2010 рр. Форма 2-ПН.
Таблиця 2 Динаміка показників “входження до стану незайнятості” та “виходу зі стану незайнятості” за 2008–2010 рр.
Джерело: Статистичні дані Державного центру зайнятості. Форма 2-ПН за 2004–2010 рр.
1.3. Ринок праці та державна служба зайнятості: шляхи становлення та перспективи розвитку
1.4. Регулювання ринку праці та зайнятості сільського населення
Таблиця 1 Бюджет Структурних фондів ЄС на 2007–2013 pp.
Джерело: розраховано за даними “Еволюція спільної аграрної політики ЄС: наслідки для України” (ua).
Таблиця 2 Питома вага зайнятих в сільському господарстві та рибальстві країн – членів ЄС та України
1.5. Економічні механізми державного регулювання ринку праці
1.6. Гендерні стереотипи на ринку праці України
Стереотипи розподілу сімейних та професійних ролей
Стереотипи змісту праці
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України


Ринок праці та зайнятість населення:

проблеми теорії та виклики практики


Колективна монографія


Київ 2010


УДК 331 + 331.5 Рекомендовано до друку Вченою радою

Р 51 Інституту підготовки кадрів

державної служби зайнятості України

(протокол №5 від 29.09.2010 р.)


Рецензенти:

Дмитренко Г.А. – доктор економічних наук, професор

Побірченко Н.А. – доктор психологічних наук, професор

Яковенко Ю.І. – доктор соціологічних наук, професор


Редактор-координатор – доктор соціологічних наук М.В. Туленков


Колектив авторів:

В.М. Галицький (переднє слово), Л.Г. Авдєєв (4.4), А.В. Алєксєєва (2.10), О.В. Астахова (3.3), С.І. Бандур (3.1), О.Є. Баришнікова (3.6), Л.В. Бондарчук (2.4), О.Ю. Вілкова (1.6), М.І. Десненко (4.5), О.М. Діденко (1.5), В.В. Дмитрієв-Заруденко (3.5), С.С. Забара (5.1), Я.Ц. Зелінська (2.5), А.В. Казановський (3.3, 3.4), Л.М. Капченко (4.1), Р.Л. Капченко (4.1), Т.М. Кіліна (5.3), О.М. Ковбаско (5.2), А.М. Колот (1.1), Н.В. Коляденко  (4.6), Г.П. Кривобороденко (3.7), Т.К. Кузнецова (2.9), Д.Г. Кучеренко (2.11), Е.М. Кучменко (2.3), Л.С. Лісогор (1.2), В.П. Логвиненко (2.8), М.П. Лукашевич (2.2), Ю.М. Маршавін (1.3), Л.І. Матвієнко (2.6), О.М. Могильний (1.4), І.А. Мустафаєв (5.4), Н.В. Ортікова (4.7), С.В. Палиця (2.1), М.М. Поліщук (4.6), М.М. Руженський (1.7), Н.В. Савченко (4.5), В.Є. Скульська (4.2), О.П. Смирнова (2.7), В.З. Табаков (5.1), С.О. Тарасюк (4.3), М.В. Туленков (3.2), В.Г. Федоренко (2.1), Г.Л. Яковлєв (5.1)


Р 51 Ринок праці та зайнятість населення: проблеми теорії та виклики практики : кол. моногр. / Ред.-координатор М.В. Туленков. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 363 с.


ISBN 978-966-8640-87-2


У монографії, присвяченій 20-річчю державної служби зайнятості України, розглядаються актуальні питання становлення та розвитку ринку праці та державної служби зайнятості, а також різні аспекти функціональної діяльності даної служби щодо надання соціальних послуг шукачам роботи та роботодавцям.


© Колектив авторів, 2010

© Інститут підготовки кадрів державної

ISBN 978-966-8640-87-2 служби зайнятості (ІПК ДСЗУ), 2010


Зміст


Переднє слово

Двадцять років служіння людям 5


Розділ 1. Державна служба зайнятості України – ключовий чинник регулювання
ринку праці та зайнятості населення
17


1.1. Трансформація інституту зайнятості в контексті змін у соціально-трудовій сфері 17

1.2. Розвиток ринку праці України в кризовий період 33

1.3. Ринок праці та державна служба зайнятості: шляхи становлення
та перспективи розвитку 45

1.4. Регулювання ринку праці та зайнятості сільського населення 60

1.5. Економічні механізми державного регулювання ринку праці 72

1.6. Гендерні стереотипи на ринку праці України 83

1.7. Соціально-захисна функція державної служби зайнятості 93


Розділ 2. Соціально-економічні, правові,
соціологічні та психологічні засади зайнятості населення
108


2.1. Соціально-економічні засади державної політики
зайнятості населення 108

2.2. Людина у ринковому суспільстві: сучасний

соціологічний дискурс 118

2.3. Зайнятість населення в інноваційному просторі 128

2.4. Сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю 140

2.5. Поведінка особистості в ситуації безробіття 150

2.6. Психологічна діагностика безробітних 158

2.7. Соціально-психологічний вимір безробіття 161

2.8. Психологічна допомога безробітним 169

2.9. Вплив тінізації економіки на зайнятість населення 178

2.10. Психологічні детермінанти довготривалого безробіття 186

2.11. Розвиток соціальної сфери у контексті сучасних
наукових підходів 195


Розділ 3. Організаційно-управлінські механізми діяльності державної служби

зайнятості 205


3.1. Пріоритети розвитку трудового потенціалу України 205

3.2. Критерії ефективності менеджменту державної служби зайнятості 214

3.3. Міжнародні стандарти якості в системі менеджменту
служби зайнятості 230

3.4. Антикризові засади діяльності служби зайнятості 242

3.5. Розвиток кадрового потенціалу служби зайнятості 254

3.6. Державна служба зайнятості як інститут посередництва 261

3.7. Характеристика управлінських моделей розвитку ринку праці 270


Розділ 4. Профорієнтаційна та профосвітня діяльність державної служби зайнятості
на ринку праці
277


4.1. Формування системи професійного навчання безробітних 277

4.2. Організаційно-методичні засади реформування
професійного навчання безробітних 285

4.3. Психологічні аспекти професійного самовизначення особистості 291

4.4. Форми професійної орієнтації в діяльності державної
служби зайнятості 301

4.5. Інновації у професійному навчанні безробітних 306

4.6. Професійне навчання безробітних осіб з інвалідністю 316

4.7. Особливості професійної інформації в державній службі
зайнятості 326


Розділ 5. Інноваційно-комунікаційні технології надання соціальних послуг
на ринку праці
336


5.1. Впровадження новітніх інформаційних технологій
в систему діяльності служби зайнятості 336

5.2. Індивідуалізація та стандартизація процедури надання послуг з працевлаштування 342

5.3. Аналітичні моделі оцінювання динаміки соціальних послуг
на ринку праці 348

5.4. Наукові підходи до визначення освітньо-фахового потенціалу
персоналу 356


Переднє слово

Двадцять років служіння людям


Державна служба зайнятості – єдина в Україні державна структура, яка на засадах соціального страхування надає громадянам на безкоштовній основі широкий спектр послуг із забезпечення їх роботою, а роботодавцям – із забезпечення робочою силою. Її кадровий потенціал налічує сьогодні понад 16 тис. працівників, які надають соціальні послуги в 645 центрах зайнятості. Безумовним міжнародним визнанням державної служби зайнятості України можна вважати її прийняття в серпні 2003 року до Всесвітньої асоціації служб зайнятості – WAPES.

За 20 років діяльності нашою службою створені система соціального захисту населення від безробіття на страхових засадах; система соціального партнерства; система кадрового забезпечення та підвищення кваліфікації кадрів служби зайнятості; розроблені та впроваджені сучасні інформаційні технології; створена матеріально-технічна база для надання соціальних послуг населенню і роботодавцям. Постійно вдосконалюється законодавча база, розширюються форми та методи інформаційно-роз’яснювальної роботи.

Головне наше надбання – те, що в суспільній свідомості служба зайнятості більше не асоціюється з примітивними бюро з працевлаштування радянської доби, боротьбою з дармоїдством та підтримкою надлишкової кількості працівників на підприємствах, в організаціях, установах. В українському суспільстві, серед європейської спільноти склався образ нашої організації як інноваційної, здатної оперативно реагувати на стрімкі зміни попиту та пропозиції робочої сили, надавати реальну допомогу і населенню, і роботодавцям.

Одним із важливих здобутків останнього десятиліття в соціальній сфері України є створення системи соціального захисту населення на страхових засадах.

Модель соціального страхування, обрана Україною, поєднує надання соціальних послуг та матеріальну підтримку безробітних у межах Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, функції виконавчої дирекції якого покладені на державну службу зайнятості. Фонд був створений у березні 2000 року. Формування його бюджету відбувається за рахунок внесків найманих працівників, роботодавців та інших джерел.

Завдяки засадам трипартизму забезпечена демократичність в управлінні соціальним страхуванням. Роль страхового Фонду та його виконавчої дирекції стала ключовою в багатьох сферах, зокрема в профілактиці безробіття, оперативному реагуванні на зростаючий попит на робочу силу під час економічного піднесення та падіння попиту в часи фінансово-економічної кризи.

Є ще один важливий момент у діяльності Фонду – це дотримання засад солідарності, тобто надання соціальних послуг та матеріального забезпечення як застрахованим, так і незастрахованим особам.

Новітні технології державної служби зайнятості є втіленням передового досвіду забезпечення єдиних державних стандартів у соціальній сфері. Сьогодні вже важко уявити, як працювала служба зайнятості без Єдиної технології обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН) та без Єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС).

У соціальній сфері ЄТОНН – єдине напрацювання такого масштабу. Ця технологія з’явилася у 1999 році завдяки творчій ініціативі колективу з числа фахівців Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Державного, обласних, міських і районних центрів зайнятості. У цій ініціативі була певна далекоглядність, адже ідея розроблення технологій обслуговування населення і роботодавців у масштабах всієї країни народилася в часи, коли матеріально-технічна база служби зайнятості ще розвивалася і далеко не всі великі, розгалужені державні структури могли похвалитися обладнаними приміщеннями і сучасною комп’ютерною технікою.

Можна вважати, що ці інноваційні напрацювання “спровокували” розвиток всієї системи соціальних послуг нового покоління. Перш за все – це автоматизований підбір роботи в загальнодержавній базі вакансій, зокрема, за відсутності клієнта, у нічний час; застосування системи SMS-повідомлень для підбору підходящої роботи; запровадження інтернет-послуг для власноручного розміщення резюме шукачами роботи та вакансій роботодавцями; встановлення в школах по всій країні мережі профорієнтаційних терміналів, які централізовано керуються з центрального сервера, тощо.

Головна мета впровадження таких технологій – створення умов для ефективного, оперативного задоволення потреб шукачів роботи та роботодавців, тобто забезпечення культури надання державних соціальних послуг. І цієї мети досягнуто.

Саме завдяки тому, що служба зайнятості використовує у своїй роботі сучасні технології, її діяльність є актуальною за будь-яких умов розвитку ринку праці. Наші технології дали змогу підвищити якість та результативність соціальних послуг, збільшити пропускну спроможність центрів зайнятості, підвищити продуктивність праці фахівців служби, забезпечити реалізацію концепції самодопомоги клієнтів, надання розгорнутої інформації роботодавцям, населенню та соціальним партнерам.

Уніфіковані процедури та операції, які використовують працівники центрів зайнятості, забезпечили впровадження державних стандартів у сфері соціальних послуг та індивідуальний підхід до потреб кожного клієнта, у тому числі осіб з інвалідністю, молоді, що шукає перше робоче місце, а також сприяли вирішенню питання укомплектування вільних робочих місць для кожного роботодавця. Єдині підходи до організації прийому громадян дали змогу центрам зайнятості уникнути черг за найскрутнішого кризового часу – під час стрімкого вивільнення працівників та різкого скорочення попиту на робочу силу.

Раціональна побудова інформаційного забезпечення у вільному доступі, з використанням найрізноманітніших носіїв: стендів, теле- і відеотехніки, розмаїття роздаткового матеріалу – розширюють уявлення людей про підходящу роботу, а роботодавців – про реальних претендентів на заміщення вільних робочих місць.

Виклики економіки, стан якої динамічно змінюється, вимагають не тільки удосконалення технологій обслуговування наших клієнтів при їх зверненні до центрів зайнятості, а й упереджувальних дій. Результатом проведеної великої наукової роботи стала “Єдина технологія надання соціальних послуг центрами зайнятості”.

Засобами ЄІАС створена найбільша в Україні уніфікована оперативна база даних про потребу в працівниках, пропозицію робочої сили і можливості професійного навчання в країні. Єдиний інформаційний простір щодо вакансій та пропозиції робочої сили по всій країні дає змогу на базовому рівні розширити зону пошуку для кожного клієнта не тільки в межах району, області, а й держави в цілому.

ЄІАС дає можливість при підборі претендентів на роботу враховувати будь-які особливості конкретного виробництва та вимоги роботодавців. Можна аналізувати стан працевлаштування громадян та укомплектування вакансій не тільки в межах певної адміністративно-територіальної одиниці, а й в єдиному інформаційному просторі всієї України.

Головний висновок з усього сказаного – Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості є інноваційною моделлю управління процесами на ринку праці.

Сьогодні суспільство потребує оперативних, актуальних та достовірних даних щодо сфери зайнятості. Завдяки ЄІАС це можливо. Наші співгромадяни мають усі сучасні інструменти для того, щоб у найкоротший термін знайти гідну роботу, а роботодавці – потрібного працівника.

На часі – вдосконалення ЄІАС. Модернізована ЄІАС дасть змогу службі зайнятості надавати інформацію в режимі реального часу з єдиної загальнодержавної бази даних. Це загалом забезпечить оперативний пошук вакансій та працівників у межах всієї країни, в тому числі серед зареєстрованих у будь-яких центрах зайнятості. Це буде якісно новий рівень оперативності при працевлаштуванні громадян, організації громадських та сезонних робіт, укомплектуванні груп на навчання в межах країни та вакансій підприємств, організацій і установ, які розвиваються. Все це – реальні можливості нової ЄІАС.

Соціальні послуги для населення. Загалом за час, що минув від заснування державної служби зайнятості, її послугами скористались 24,5 млн. незайнятих громадян, працевлаштовано близько 12 млн. шукачів роботи, пройшли професійне навчання та оволоділи професійними навичками 2 млн., взяли участь в оплачуваних громадських роботах 4,1 млн. безробітних.

Якщо на початку 1990-х років за сприяння державної служби зайнятості щороку знаходили роботу 200 тис. незайнятих громадян, то тепер таких налічується близько 1 млн. Крім того, користувачами наших інтерактивних послуг, наприклад 2009 року, стали понад 15 млн. наших співгромадян.

Розцінювати це тільки як збільшення кількості шукачів роботи було б неправильно. Це – свідчення зростання довіри до служби зайнятості з боку суспільства, розширення можливостей наших громадян, а загалом – повернення їх до продуктивної праці, скорочення терміну пошуку роботи, зокрема, прискорення їхнього працевлаштування шляхом підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

За сучасних умов підвищення конкурентоспроможності національної робочої сили стає завданням загальнодержавного рівня. Професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних служба зайнятості здійснює вже понад 15 років. Перелік професій, за якими клієнти проходять навчання, постійно розширюється і на сьогодні охоплює понад 300 професій та спеціальностей.

Професійне навчання постійно наближується до потреб роботодавців, переноситься безпосередньо на виробництво. Враховуючи зміни в техніці, технологіях, організації виробництва та відповідні вимоги роботодавців до якості підготовки кваліфікованих фахівців, навчальні плани і програми професійного навчання безробітних погоджують із роботодавцем – замовником кадрів.

З метою оперативного задоволення потреб економіки державна служба зайнятості – єдина в країні – створює власну мережу центрів професійного навчання дорослого населення. Вони вже є в Криму, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Рівненській та Харківській областях. У перспективі – створення таких центрів і в інших регіонах України.

Однією з дієвих форм матеріальної підтримки безробітних, надання можливості постійного закріплення на робочому місці є організація оплачуваних громадських робіт. Такі суспільно корисні роботи сприяють тимчасовій зайнятості населення, пом’якшенню соціальної напруженості на ринку праці, а головне – сприяють мотивації людини до праці, зміні її уявлень про підходящу роботу і є засобом переходу до постійної зайнятості.

Відбулася концептуальна зміна підходів до організації оплачуваних громадських робіт та залучення до них безробітних. Розширено сфери застосування праці, забезпечено можливості організації громадських робіт не тільки на некваліфікованих роботах, а й на тих, що потребують певної кваліфікації.

Оплачувані громадські роботи, які організовують місцеві державні адміністрації за участю державної служби зайнятості, здійснюються переважно у сферах комунального господарства та соціального обслуговування. Незабаром в Україні проходитиме чемпіонат з футболу Євро-2012. Його підготовка та проведення забезпечать зростання оплачуваної зайнятості у сфері будівництва, розвитку інфраструктури, у сферах обслуговування, громадського харчування, на транспорті тощо.

Продуктивній зайнятості сприяє також підтримка державною службою зайнятості підприємницької ініціативи безробітних. Нами напрацьований чіткий механізм залучення безробітного населення до підприємницької діяльності. Для організації безробітними власної справи державна служба зайнятості з 2001 року запровадила виплату допомоги по безробіттю одноразово.

У тлумачному словнику В. Даля підприємець характеризується як людина, яка зважується виконати якусь нову справу, розпочати здійснення чогось значного, а людина підприємлива – як особистість, здібна до підприємництва, смілива, рішуча, відважна. Не викликає сумнівів, що до служби зайнятості звертаються і такі особистості. Наше завдання – навести цих людей на думку про можливість організації власної справи, розбудити в них бажання стати господарями власного життя. Цей напрям діяльності значною мірою сприяє соціальній реабілітації безробітних з обмеженими фізичними можливостями.

Повіривши в себе, отримавши допомогу по безробіттю одноразово, підприємці-початківці розпочинають власну справу, самі стають роботодавцями, створюють нові робочі місця. Багато хто з них продовжує співпрацювати із службою зайнятості – звертається по допомогу в підборі та професійній підготовці кадрів для свого молодого бізнесу. Їхня підприємницька ініціатива не тільки забезпечує зайнятість, а й сприяє додатковим надходженням до бюджетів різних рівнів.

У місцях, де кількість вільних робочих місць обмежена (моноструктурні міста, сільська місцевість), підприємництво і самозайнятість можуть бути для людей єдиним засобом забезпечити себе роботою.

Як свідчить практика, найкращий захист від безробіття – вибір професії, затребуваної на ринку праці. Тому розвиток цілісної системи профорієнтації, здійснення державної політики профорієнтації, яка сприятиме гармонізації попиту і пропозиції робочої сили, є одним із пріоритетних напрямів у роботі державної служби зайнятості.

Головне завдання професійної орієнтації – досягнення збалансованості між професійними інтересами, можливостями людини та потребами суспільства в конкретних професіях. Основний акцент у такій роботі робиться на орієнтацію молоді на робітничі професії, які вкрай необхідні на підприємствах України, підвищення престижу цих професій, що сприятиме подоланню кількісного та якісного дисбалансу на ринку праці між попитом на робочу силу і її пропозицією.

Сьогодні службою зайнятості здійснюється широкомасштабна профорієнтаційна робота принципово нового формату. Акценти зміщено від регулювання поточної ситуації на ринку праці до профілактики безробіття, а також здійснення превентивних заходів щодо підвищення якості робочої сили на українському ринку праці. У 2008 році рішенням уряду була затверджена Концепція державної системи професійної орієнтації населення. Тепер можлива дієва координація дій різних гілок влади, структур системи освіти і науки, соціальних служб для молоді, державної служби зайнятості з проведення профорієнтації населення.

Відбувається постійне вдосконалення форм і методів профорієнтаційної роботи. Створені мобільні центри профорієнтації на базі спеціально оснащених транспортних засобів, пересувні центри зайнятості в наметах. Проводяться інформаційні семінари, семінари з техніки пошуку роботи, орієнтації на підприємницьку діяльність, профконсультаційні бесіди, консультації щодо вибору професії з використанням методів психодіагностики, організовуються ярмарки вакансій, презентації професій, навчальних закладів, зустрічі з роботодавцями, для школярів проводяться уроки “Реального трудового життя”.

Служба зайнятості націлена на ранню профорієнтацію. Термінал “Живи і працюй в Україні” – наше інноваційне розроблення для профорієнтації школярів. Учні 7–8-х класів, у першу чергу сільських шкіл, забезпечуються профорієнтаційними щоденниками. Всеукраїнська профорієнтаційна змагальна гра, що започаткована службою зайнятості, набула популярності серед школярів старших класів, які активно та із задоволенням беруть у ній участь.

Отже, професійна орієнтація в державній службі зайнятості – це ціла система надання допомоги у виборі професії, навчального закладу, побудові професійної кар’єри.

Матеріальне забезпечення безробітних. Хоча виплата допомоги по безробіттю не належить до активних форм сприяння зайнятості, проте слід пам’ятати, що ця допомога може бути істотною підтримкою для людини, яка втратила засоби до існування. Це – не спонукання до утриманських настроїв, а допомога в прискоренні вибору роботи.

Державною службою зайнятості – виконавчою дирекцією Фонду забезпечується постійне збільшення мінімальних соціальних виплат безробітним. Це наближує нашу країну до світових соціальних стандартів. Треба відмітити, що за роки дії страхової системи на випадок безробіття зростання мінімальних матеріальних гарантій безробітним відбувалося більш значними темпами, з випередженням зростання інших соціальних гарантій в Україні. Так, розмір мінімальної допомоги по безробіттю, починаючи з 2001 року, для застрахованих осіб збільшено в 13,1 разу, незастрахованих – у 9,4 разу. Водночас середньомісячна заробітна плата в Україні зросла за цей період в 7,2 разу, мінімальна заробітна плата – в 7,5 разу, прожитковий мінімум для працездатних осіб – у 2,7 разу.

У 2010 році триває подальше підвищення мінімальної допомоги по безробіттю: мінімальна допомога по безробіттю для незастрахованих осіб становитиме з 1 грудня цього року 500 грн., для застрахованих – 700 гривень.

Видатки Фонду з виплати допомоги по безробіттю є захищеними та фінансуються в першочерговому порядку.

Співпраця з роботодавцями. Вислів “Роботодавець – клієнт номер 1” поширився в службі зайнятості не випадково: роботодавці – це і соціальні партнери з питань реалізації політики зайнятості, і клієнти, які потребують сприяння у вирішенні питань щодо підбору кадрів. Є ще один важливий аспект – роботодавці є платниками до страхового Фонду на випадок безробіття, тобто частково формують його фінансові ресурси. Більшість ринкоутворюючих підприємств є постійними клієнтами і надійними соціальними партнерами державної служби зайнятості.

Сьогодні служба зайнятості надає роботодавцям понад двадцять видів послуг. Проте головне в нашій співпраці – формування та збереження трудового колективу кожного підприємства, організації, установи.

Соціальний захист служба зайнятості розглядає не тільки як систему послуг з підбору роботи та виплати допомоги по безробіттю, а передусім як систему гідних умов праці й заробітної плати в Україні, легальної зайнятості, що забезпечує громадянам країни соціальні гарантії. Розвиток взаємодії служби зайнятості з роботодавцями і надалі має сприяти формуванню соціально відповідального бізнесу. На жаль, лише невелика частина заявлених до служби зайнятості вакансій відповідає засадам соціальної відповідальності.

В Україні сьогодні є велика кількість чудових працівників, справжніх фахівців, які можуть і хочуть працювати. Їхнє професійне майбутнє багато в чому залежить від попиту на робочу силу. Головне – щоб розвивалися сектори економіки, а роботодавці довіряли службі зайнятості підбір своїх кадрів. Служба зайнятості здатна задовольнити потреби кожного клієнта.

Оперативне реагування. Із грудня 2008 по березень 2009 року ми спостерігали стрімке збільшення кількості звернень до центрів зайнятості, спричинене світовою фінансово-економічною кризою. В грудні 2008 року щоденне збільшення числа незайнятих осіб, які зверталися до служби зайнятості, становило від 7 до 11 тис. людей.

Кількість актуальних вакансій практично за один тиждень скоротилася втричі, а в індустріально розвинутих регіонах – у шість разів. Різко зросла кількість працівників, зайнятих у режимі скороченого робочого часу. Посилився дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. Кошти Фонду на забезпечення соціальних послуг стрімко зменшилися.

За ініціативи та безпосередньої участі Державного центру зайнятості – виконавчої дирекції Фонду вже наприкінці 2008 року були виписані норми проекту антикризового закону. Перед нами стояло кілька цілей: розширити базу оподаткування, законодавчо змінити критерії підходящої роботи, змінити підходи до визначення безробіття.

У січні 2009 року цей закон набрав чинності. Він змінив підходи до оцінки зайнятості членів особистих селянських господарств, для яких робота в цих господарствах є основною. Законом була впроваджена виплата допомоги з часткового безробіття, інші заходи профілактики безробіття для працівників підприємств, на яких почалися простої. Було визначено заходи щодо захисту національного ринку праці. Зокрема, вдалося зберегти 12,5 тис. робочих місць і працівників на 23 підприємствах країни, 11 тис. роботодавців було відмовлено у ввезенні іноземної робочої сили.

Таким чином, Україна зуміла втримати свій ринок праці, не допустити тотального безробіття. У цьому є безперечна заслуга і працівників вітчизняної служби зайнятості.

Актуальні завдання. Ринок праці досить інерційний, тому негативні наслідки фінансово-економічної кризи відчуватимуться ще як мінімум 2–3 роки.

У березні цього року ми провели всеукраїнську розширену нараду служби зайнятості. У наших планах протягом двох років повернутися до докризових обсягів надання послуг, підвищити результативність співпраці з роботодавцями щодо забезпечення їхніх потреб у кваліфікованій робочій силі та заповнення вакансій.

Найближчими роками ми продовжуватимемо реалізацію антикризового законодавства, нарощення обсягів сприяння зайнятості. Для подібного оптимізму в нас є підстави. Зростає кількість вакансій, які подаються роботодавцями до служби зайнятості. Ми поступово збільшуємо охоплення наших клієнтів активними програмами сприяння зайнятості.

Хочу повторити важливі моменти, які прозвучали в доповіді Міжнародної організації праці “Світ праці в 2009 році: в час і після кризи зайнятості”: “Глобальна криза зайнятості ще не минула. Тому вкрай важливо намагатися уникнути стратегій передчасного згортання стимулюючих заходів. Реальне відновлення економіки стане можливим тільки тоді, коли відновиться зайнятість”. Тож місія служби зайнятості дуже важлива і зрозуміла – докласти всіх зусиль для відновлення зайнятості. Це те, чим ми завжди займалися і займатимемося за будь-яких умов, проводячи активну політику на ринку праці.

З нагоди двадцятиріччя з дня створення державної служби зайнятості хочу привітати весь наш численний колектив і висловити кожному працівникові служби щиру подяку за добросовісну працю, побажати здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, успіхів у роботі в ім’я майбутнього нашої країни!

Впевнений, що зі всіма завданнями ми успішно справимося, адже в службі зайнятості працюють висококваліфіковані фахівці, справжні професіонали, які володіють якостями, необхідними для співробітників соціальної сфери, – чуйністю, доброзичливістю, умінням співпереживати людям.


В.М. Галицький,

директор Державного центру зайнятості – керівник

виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового

державного соціального страхування України

на випадок безробіття

Розділ 1

Державна служба зайнятості України –

ключовий чинник регулювання ринку праці

та зайнятості населення