О. Д. Гудзинський доктор економічних наук, професор
| Вид материала | Документы |
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3416.48kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
- Доктор економічних наук, професор, зав, 181.86kb.
- Л. Г. Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського, 1976.37kb.
- Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
- О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
- Удк 37. 013. 42(075) ббк74. 6я7, 2614.78kb.
- Р. М. Панас (Львівський сільськогосподарський інститут) професор, доктор економічних, 2694.56kb.
- Парламентське видавництво, 5723.42kb.
Міністерство науки і освіти україни
Міністерство праці та соціальної політики україни
Інститут підготовки кадрів
Державної служби зайнятості україни
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ
ІНВЕСТИЦІЙНО – ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІКИ І РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
МОНОГРАФІЯ
Київ 2007
УДК 338
ББК 65.9 (4 Укр) 30–5я 71
Т 33
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів
державної служби зайнятості України протокол № 3 від 25 квітня 2007 р.
Рецензенти:
О.Д. Гудзинський– доктор економічних наук, професор,
О.М. Денисенко– доктор економічних наук, професор
Автори:
В.Г.Федоренко, Ю.М.Маршавін, І.Ф.Гнибіденко, С.В.Рум'янцева, О.Д.Діденко, М.М. Руженський, В.О.Поколенко, С,В.Федоренко, Ю.Б.Пінчук, Т.В.Гаврилова, Н.В.Кінах, А.В.Шпаков
Теоретичні та прикладні засади інвестиційно-
Т 33 інноваційного розвитку економіки та ринку праці в Україні: Монографія / Наук. ред. В.Г.Федоренко.– К.: ІПК ДСЗУ, 2007. – 317 с.
ISBN 978-966-8640-25-4
У монографії розкрито загальні засади економічного розвитку, сутність економічних систем, питання мікро– та макроекономіки, світового господарства, а також зміст основних економічних категорій, інвестиційно-інноваційного розвитку економіки. Окрему увагу приділено функціонуванню ринкової системи господарювання на основі поєднання механізму ринку і регулюючої ролі держави. Для розвитку ринку праці окреслено загальну картину сучасного глобалізованого світу, перспективи вітчизняної економіки, місце економіки України в системі світового господарства.
Може бути корисною професорсько-викладацькому складу, економістам-практикам, аспірантам, підприємцям, усім, хто цікавиться сучасною економічною наукою.
ББК 65.9 (4 Укр) 30–5я 71
© Федоренко В.Г., Маршавін Ю.М.,
Гнибіденко І.Ф., Рум'янцева С.В.,
Діденко О.М., Руженський М.М.,
Поколенко В.О., Федоренко С.В.,
Пінчук Ю.Б., Гаврилова Т.В.,
Кінах Н.В., Шпаков А.В., 2007
© Інститут підготовки кадрів
державної служби зайнятості
України (ІПК ДСЗУ), 2007
ЗМІСТ
| Вступ | | 5 |
| Розділ I | Зайнятість й інвестиції в Україні | 7 |
| Розділ II | Особливості інвестиційного процесу в Україні і його вплив на розвиток ринку праці | 19 |
| 2.1. | Теоретично-методологічні основи трансформації зайнятості населення і її вплив на інвестування економіки України | 19 |
| 2.2. | Стан інвестиційного процесу в Україні і його вплив на ринок праці | 47 |
| 2.3. | Перспектива інноваційно-інвестиційного розвитку праці та економіки України | 68 |
| Розділ ІІІ | Інвестиційна діяльність: особливості розвитку та активізації в сучасних умовах | 76 |
| 3.1. | Інвестиційна діяльність як фактор розвитку ринкової економіки України. | 76 |
| 3.2. | Активізація інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки. | 95 |
| Розділ IV | Інвестиції як чинник впливу на формування співвідношення між нагромадженням і споживанням в Україні | 128 |
| Розділ V | Продуктивна зайнятість населення як пріоритет соціально-економічної політики держави | 139 |
| Розділ VІ | Роль фіскально-бюджетних інструментів у інвестуванні людського капіталу і досягнення продуктивної зайнятості населення | 148 |
| РозділVІІ | Інноваційна модель економічного розвитку як чинник забезпечення продуктивної зайнятості населення | 171 |
| РозділVІІІ | Державна політика регулювання та сприяння інвестиційної діяльності | 185 |
| 8.1. | Активізувати інвестиційний процес – пріоритет державної політики | 185 |
| 8.2. | Умови сприяння іноземному інвестору | 194 |
| 8.3. | Поліпшення інвестиційного клімату | 198 |
| Розділ ІХ | Інвестиційний проект | 206 |
| Розділ Х | Структура інвестиційного бізнес-плану | 213 |
| 10.1. | Послідовність розробки інвестиційного бізнес-плану | 213 |
| 10.2. | Джерела інформації для складання бізнес-плану | 214 |
| 10.3. | Оцінювання ефективності інвестиційного проекту | 217 |
| 10.4. | Методи аналізу ринку і конкурентного середовища | 222 |
| 10.5. | Методи розрахунку потреб ресурсів | 226 |
| 10.6. | Організація реалізації інвестиційного проекту | 228 |
| 10.7. | Інвестиційні ризики та форми їх страхування | 230 |
| 10.8. | Стратегія фінансування інвестиційного проекту | 232 |
| 10.9. | Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Оцінювання ризиків та ефективності інвестиційного проекту | 245 |
| Розділ ХІ | Інвестиційна привабливість України | 258 |
| 11.1. | Пріоритети політики щодо підвищення привабливості України для ПІІ | 258 |
| 11.2. | Підвищення ролі приватизації в залученні ПІІ | 261 |
| 11.3. | Рекомендації щодо державної політики сприяння припливу ПІІ | 262 |
| | Термінологічний словник | 266 |
| | Список літератури | 288 |
ВСТУП
Реформування економічної системи, соціальні, політичні та інші трансформаційні зрушення, що відбуваються в Україні спонукають до пошуку дієвих методів та напрямів утворення ринкових відносин, формування інноваційно-нвестиційно-орієнтованої економіки,
У сучасному світі показники інноваційної діяльності дедалі більше стають головними при оцінці рівня соціально-економічного розвитку держави. Загострення конкуренції на міжнародному та внутрішньому ринках викликає необхідність підвищення уваги керівників корпорацій і фірм до інноваційної діяльності, оскільки завдяки їй можна створити продукцію, яка задовольнятиме корпорація високий рівень прибутків.
Інвестиційно-інноваційний процес потребує глибоких спеціальних знань теорії та практики, необхідно поглибити вивчення процесу нагромадження капіталу в умовах перехідної економіки та його раціонального використання для розвитку промисловості, що дасть змогу провести її реструктуризацію та оновлення основних фондів, підвищити ефективність, пристосувати її до умов реформування відносин власності.
В монографії обґрунтована необхідність переходу до інвестиційно-інноваційного типу розвитку; розкрита економічна сутність цих категорій, категорії форми прояву, місце і роль в економічній системі в цілому; досліджений взаємозв'язок і взаємодія інновацій на основі критичного аналізу підходів, що мають місце в економічній літературі; виявлені перспективні напрями фінансування інвестицій інноваційного спрямування. Визначена роль і функції власних інвестиційних джерел підприємств та механізми їх використання, розглянуті інвестиційні пріоритети розвитку технологічного потенціалу підприємств; розвинуті наукові підходи щодо удосконалення діючої моделі розвитку інвестицій для підприємств, котрі здатні забезпечити якісні зміни в розвитку технологічного базису виробничого процесу; розроблені фінансово-інвестиційні механізми структурно-інноваційної перебудови економіки та її зростання на підставі аналізу стану і тенденцій Інвестиційного та інноваційного потенціалів національної економіки; з’ясовані напрями і методи державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в економіці України та в окремих підприємствах.
Значне місце в монографії приділено скороченню тривалості інвестиційного та інноваційного циклів, підвищенню науково-технічного рівня виробництва, відродженню ринку фінансових інвестицій і капіталів, поліпшенню функціонування банківської системи, розвитку акціонерного капіталу, що повинно викликати на підвищення ефективності. Не лишилось поза увагою і питання освіти та організації робочих місць, теоретично-філософські питання економіки та зайнятості населення в Україні, управлінські моделі реалізації інвестиційних програм.
РОЗДІЛ 1
ЗАЙНЯТІСТЬ Й ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
Україна знаходиться в кризовому стані, який охопив всі сфери соціального життя – духовну, політичну, економічну. Проходить руйнування колишніх цінностей, орієнтацій у більшості населення і не сформованість нових, що спричиняє систему дезорієнтації суспільства. Поляризація суспільства на багатих і забезпечених, з одного боку, і бідних з іншого, відсутність середнього класу, який забезпечує основу ринкових відносин, безробіття, погіршення стану здоров'я нації, руйнування соціальної сфери породжує деструктивні настрої в суспільстві.
Знизився інтелектуальний потенціал країни, який визначає роль і місце її у світовому табелі про ранги. За прогнозами ЮНЕСКО, досягти високого рівня національно добробуту можуть тільки країни, які мають серед працездатного населення 40 – 60% фахівців з вищою освітою. А США та Японія планують мати таких фахівців майже 90% серед усіх працюючих. На думку експертів це дасть їм можливість досягти підвищення економічного ефекту виробництва у 4 – 11 разів. Якщо ми в Україні не звернемо увагу до науковців і фахівців з вищою освітою ми і надалі будемо «пасти задніх». У двадцяти розвинених країнах, в яких працює 95% учених світу, прибуток на душу населення щорічно збільшується на 200 доларів, а у країнах, де науковців небагато, лише на 10 доларів.
У руслі цих тенденцій спостерігається перенесення до слаборозвинених країн виробництва з високим рівнем матеріальних та енергетичних затрат, а також екологічних ризиків. Водночас, як ми уже бачимо, високорозвинені країни заохочують імпорт інтелектуального капіталу.
Виходячи з вищезазначеного головним в розвитку суспільства є розвиток промисловості, яка повинна базуватись на нових технологіях, з урахуванням вимог часу, для чого потрібні капітальні вкладення. Одним з таких форм вкладення капіталів є інвестиції.
Інвестиційна діяльність охоплює усі сфери народного господарства – матеріального виробництва і соціальну. Розгляд економічної ролі держави в вирішенні цієї проблеми має принципове значення.
Раніше інвестиційна діяльність була як відтворення основних фондів шляхом капітальних вкладень у народне господарство. В ринкових умовах інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект.
Інвестиції справляють вирішальний вплив на формування темпів економічного зростання і добробуту населення країни, що в свою чергу безпосередньо пов’язано з забезпеченням оптимального співвідношення між нагромадженням і споживанням.
Аналізуючи розвиток економічної системи, виділяють три головні функції, які виконують інвестиції в процесі розширеного відтворення: по-перше, інвестиційні ресурси забезпечують економічне зростання і якісне оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі як на рівні окремого підприємства, так і національної економіки в цілому; по-друге, за рахунок інвестиційних ресурсів здійснюються прогресивні структурні зміни в суспільному виробництві, які зачіпають найважливіші макроекономічні пропорції; по-третє, інвестиції реалізують досягнення науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва як на мікрорівні, так і на макрорівні. Серед цих функцій важливе значення має оптимізація найважливішої макроекономічної пропорції – співвідношення між нагромадженням і споживанням, від якої залежать темпи зростання виробництва, рівень споживання населення і ефективність суспільного відтворення.
Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює зміни у співвідношенні нагромадження і споживання, спрямовані на підвищення результативності господарювання всіх суб’єктів суспільного виробництва, інтенсифікацію процесу відтворення. Йдеться про те, щоб за допомогою економічних регуляторів в усіх суб’єктів господарювання нагромадження більш результативно впливало на зайнятість робочої сили, раціоналізувало попит, а фонд споживання, в свою чергу, все більше спрямовувався на розширення того виробництва, яке повніше покриватиме зростаючий попит. Підвищення попиту стимулює вкладення інвестицій, що, у свою чергу, сприяє зростанню вітчизняної економіки. [1]
Досвід розвинутих країн свідчить, що на співвідношення нагромадження і споживання істотно впливає інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження у цей процес інноваційної моделі розвитку. Вони повинні знизити коефіцієнт нагромадження, оскільки для одержання одного відсотка приросту національного доходу можна буде зменшити норму виробничого нагромадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх кругообороту.
При розгляді проблем розширеного відтворення в економічній літературі акцентується на процесі нагромадження як головному чиннику забезпечення економічного та соціального ефектів. При цьому інвестиційний процес розглядається як складова частина процесу нагромадження. В макроекономічному аналізі проблем розширеного відтворення процес формування фондів нагромадження і споживання неможливо відривати від процесу формування інвестиційних ресурсів, пошуку коштів для інвестиційної діяльності як чинника розширеного відтворення та ліквідації диспропорцій у розвитку національної економіки. Аналіз показує, що відтворювальний процес обов’язково зумовлює збалансування інвестицій, нагромадження і споживання. Тому пошук подолання диспропорцій у розвитку економіки України повинен передбачати досягнення збалансованості найважливішої відтворювальної пропорції: інвестиційний фонд – фонд нагромадження – фонд споживання.
Макроекономічний аналіз показує, що важливе значення має розгляд функціональної структури валового внутрішнього продукту, а в ньому – та його частка, яка використовується для здійснення інвестування. Ґрунтуючись на цих даних, можна простежити взаємозв’язки, які складаються між динамікою інвестицій та валовим внутрішнім продуктом, а також структурою останнього.
У розвинутих країнах світу, відносно високий рівень інвестування підтримується за рахунок великих інвестицій у докорінну реконструкцію виробництва і розвиток нових галузей економіки.
Суттєву роль тут відіграє і економічна політика держави, яка з допомогою податкових важелів, а особливо прискореної амортизації, стимулює фірми і компанії збільшувати інвестиції. В основних розвинутих країнах світу 30-40 відсотків інвестицій здійснюється самою державою [2].
За рахунок держави фінансуються інвестиції в галузі виробничої і соціальної інфраструктури, а в деяких країнах, крім того, і в житлове будівництво. Наведені дані можуть бути загальним орієнтиром оптимізації інвестицій і структури валового внутрішнього продукту України.
Розглянуті залежності для економіки України в поточному періоді характеризуються такими даними (див. табл. 1).