Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського національного технічного університету, м
| Вид материала | Документы |
- Л. Г. Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського, 1976.37kb.
- Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко, 346.35kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3416.48kb.
- С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
- С. П. Захарченков, 3339.87kb.
- Дрнті 55 Кінематичний синтез кривошипно-кулісних механізмів з вистоєм вихідної ланки, 93.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 98.61kb.
- Баранівський В. Ф. Скворцова Т. Г. Етика бізнесу, 2871.28kb.
- Міністерство освіти І науки України Державний заклад, 4340.25kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
за матеріалами
VІ Міжнародної науково-практичної конференції
«Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків»
(20-21 жовтня 2011 р.)
Черкаси, 2011
Редакційна колегія
Вожжов Анатолій Павлович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси і кредит» Севастопольського національного технічного університету, м. Севастополь
Кузнєцова Анжела Ярославівна – доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та організаційної роботи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ)
Ніжегородцев Роберт Михайлович – доктор економічних наук, професор кафедри макроекономіки Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, головний науковий співробітник Інституту проблем управління
ім. В.О. Трапезнікова РАН, м. Москва, Російська Федерація
Пустовійт Роберт Фрідріхович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)
Салига Костянтин Сергійович – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту Класичного приватного університету,
м. Запоріжжя
Гедз Михайло Йосипович – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)
Білокінь Ганна Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи Черкаського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Київ)
ВСТУП
20-21 жовтня 2011 року в Черкаському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференція «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків».
Мета конференції – обговорення стану та перспектив розвитку фінансового ринку та банківської системи України, визначення першочергових завдань управління банківською сферою, а також напрямів та механізмів їх ефективного вирішення.
У роботі конференції взяли участь 243 науковці, серед яких 20 докторів наук, професорів і 118 кандидатів наук, які представили Правління, департаменти та управління Національного банку України, 6 науково-дослідних та інших установ, 41 навчальний заклад України, 7 банківських та фінансових установ, 6 навчальних закладів та установ зарубіжних країн.
На пленарному засіданні конференції з доповідями виступили:
- Вожжов А. П., д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту Севастопольського національного технічного університету, м. Севастополь – «О возможности увеличения монетизации экономики Украины и таргетировании инфляции»;
- Ніжегородцев Р. М., д.е.н., завідувач лабораторією Інституту проблем управління ім. В.О. Трапезнікова РАН, м. Москва, Російська Федерація – «Використання коштів банків для інвестування інноваційних проектів»;
- Салига К. С., д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту Класичного приватного університету, м. Запоріжжя – «Страхование рисков государством и навигационная роль посредников на финансовых рынках»;
- Білокінь Г. М., к.е.н,, доцент, доцент кафедри банківської справи Черкаського інституту банківської справи УБС НБУ (м. Київ) – «Макроекономічні індикатори як стратегічні орієнтири розвитку інвестиційного потенціалу банківської системи»;
- Марковський О. В., к.е.н., заступник голови правління ПАТ АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя – «Основні принципи побудови системи управління інформаційною безпекою банку».
У рамках пленарного та шести секційних засідань конференції провідними вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами позитивно оцінено організацію та проведення VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків».
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Учасниками VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» визначені домінуючі чинники сучасного розвитку банківської системи України. Науковці зосередили основну увагу на тому, що в 2011 році український банківський сектор все ще функціонує в умовах наслідків глобальної фінансово-економічної кризи, вплив якої негативно позначається на динаміці вітчизняного виробництва та фінансовому стані підприємств більшості галузей економіки. Банківська система загалом має працювати не тільки на власний прибуток, а й на економічні потреби нашої держави. В банківському секторі криза лише загострила проблеми, яким і за умов економічного зростання не приділялося достатньої уваги. Учасники Конференції відзначили, що основні проблеми функціонування банківської системи України обумовлені такими чинниками:
- відсутність повноцінної державної програми модернізації економіки;
- недосконалість діючих систем середньо- та довгострокового прогнозування;
- неефективність системи управління ризиками, як наслідок значні обсяги та частка недіючих кредитів, слабка диверсифікація та підвищена концентрація ризиків щодо об’єктів інвестицій;
- недостатній рівень відповідальності власників банків і топ-менеджерів за прийняті рішення, а також за транспарентність діяльності та якість інформації про фінансовий стан банків.
Разом із тим, було відзначено, що у 2011 році намітилися ознаки стабілізації ситуації в реальному секторі економіки України. Очевидно, що посткризове відновлення вітчизняної економіки багато в чому буде залежати від підвищення ефективності взаємодії банківського сектору з підприємствами, організаціями та населенням, з метою повноцінного відновлення всіх форм кредитування. При цьому, фінансово-кредитним інституціям необхідно врахувати уроки з кризи і з огляду на це розробляти основні засади свого подальшого розвитку.
За результатами наукового обговорення, що відбулося в рамках VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» учасники виробили такі пропозиції.
- Пропозиції Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України,
іншим органам виконавчої влади за участю Національного банку України:
1. Внести зміни до чинного законодавства, спрямовані на удосконалення інституційних умов ефективного функціонування банківського сектору та в цілому фінансової системи України:
1.1. Доопрацювати законодавство щодо застави, механізму реалізації прав колективного кредитора, процедури примусового стягнення предмету застави.
1.2. Конкретизувати законодавчу базу функціонування інституту банкрутства у фінансово-кредитних інституціях.
1.3. Удосконалити законодавчу базу щодо транспарентності структури власності фінансових установ.
2. У законодавчому порядку удосконалити повноваження Національного банку України у частині підвищення рівня якості банківського нагляду та регулювання:
2.1. Привести повноваження Національного банку України у відповідність із міжнародними стандартами в частині пред’явлення банкам вимог щодо організації системи управління ризиками, а також заходів наглядового реагування. Продовжити роботу з підготовки змін до законодавства, що передбачають наявність у Національного банку України достатніх повноважень щодо:
- конкретизації відповідальності членів виконавчих органів і ради директорів (спостережної ради) фінансово-кредитних інституцій, у першу чергу, в сфері управління ризиками;
- запровадження вимог щодо фінансово-кредитних інституцій у частині оприлюднення інформації про потенційні ризики та процедури управління ними.
2.2. З погляду на міжнародно визнані у світі підходи, конкретизувати можливості використання мотивованого (змістовного) судження в наглядовому процесі при оцінці рівня стійкості кредитних організацій щодо якості систем управління та внутрішнього контролю.
2.3. Привести до міжнародних стандартів вимоги щодо професійної компетенції та ділової репутації керівників та кандидатів на посади керівників фінансово-кредитних інституцій.
2.5. Уточнити повноваження Національного банку України щодо нагляду за банківськими групами та банківськими холдингами в частині встановлення методик розрахунку обов’язкових нормативів та величини власного капіталу на консолідованій основі, визначення вимог до систем управління ризиками в кредитних організаціях та банківських групах і застосування заходів впливу на консолідованій основі.
2.6. Конкретизувати роботу зі створення законодавчих засад взаємодії Національного банку України та зовнішніх аудиторів кредитних організацій, у тому числі з обміну інформацією про діяльність кредитних організацій, насамперед, факти, які мають негативний вплив на фінансову стійкість банків.
2.7. Спрямувати роботу на законодавче закріплення за Національним банком України права на обробку персональних даних, отриманих Національним банком України в рамках виконання покладених на нього функцій у сфері банківського регулювання та нагляду в умовах дії нового Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.
3. Підвищити рівень захисту інтересів споживачів фінансових послуг у сфері:
3.1. Страхування:
- внести зміни та доповнення до чинного законодавства України, що регулює діяльність аварійних комісарів у частині забезпечення їх незалежності від страхових компаній; обов’язкового ліцензування їх діяльності та передбачення застосування санкцій у разі порушення вимог до здійснення такого виду професійної діяльності на фінансовому ринку;
- створити фонд гарантування страхових виплат на зразок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в комерційних банках, зобов’язавши страхові компанії в обов’язковому порядку брати участь у його формуванні;
- передбачити застосування штрафних санкцій до компанії у випадку затягування процедур врегулювання вимог страхувальників щодо врегулювання збитків;
- запровадити ліцензування перестрахової діяльності та переглянути вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків-нерезидентів;
- сприяти поетапному впровадженню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в практику діяльності вітчизняних страховиків, а саме: впровадити національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Договори страхування»; розробити методичні рекомендації щодо застосування основних принципів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) «Договори страхування» та МСФЗ «Фінансові інструменти»; удосконалити розкриття інформації страховиками; переглянути, з метою врахування вимог Європейського законодавства та МСФЗ, нормативно-правові акти Держфінпослуг України, які стосуються порядку складання фінансової звітності, а також її оприлюднення;
- забезпечити формування ефективної системи державного регулювання та нагляду у сфері страхування з урахуванням принципів і стандартів, рекомендованих Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю. Це, насамперед, стосується поступового переходу на нову європейську систему оцінки платоспроможності страхових компаній – Solvency II, яка ґрунтується на врахуванні комплексу ризиків, властивих діяльності страховиків;
- визначити обов’язковий перелік та вимоги до показників, які характеризують діяльність страховиків, а також порядок їх оприлюднення (крім інформації з обмеженим доступом). При цьому, за надання клієнтам недостовірної інформації або її ненадання повинна передбачатися як відповідальність винних у цьому посадових осіб страхової компанії, так і страховика як юридичної особи.
3.2. Кредитної кооперації:
- внести зміни до законодавства про кредитні спілки, а саме в частині посилення діяльності державного регулятора;
- створити спеціальний фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок;
- застосовувати штрафні санкції до кредитних спілок за неповернення або затримку з повернення внеску члену кредитної спілки;
- внести зміни до Закону України «Про кредитні спілки» в частині визнання кредитної спілки банкрутом та включення відповідних статей до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
- Пропозиції Національному банку України:
1. З метою підвищення якісної складової процесу регулювання діяльності банків, розвитку ризик-орієнтованого нагляду продовжити роботу з підготовки необхідних умов для впровадження положень документа Базельського комітету з банківського нагляду «Міжнародна конвергенція виміру капіталу і стандартів капіталу: нові підходи. Уточнена версія» (Базель II) шляхом:
- удосконалення роботи в частині підходу до оцінки операційно-технологічного ризику;
- впровадження змістовно нових підходів оцінки ризиків, орієнтованих на сучасну фінансову практику та економіко-математичні методи, зокрема, застосування пiдходiв до оцінки структури ризиків вiдповiдно до ïх характеру – системні, функцiональнi, стохастичні, тощо;
- доповнення кількісної оцінки достатності капіталу банків якісними елементами у вигляді загальних принципів здійснення ризик-орієнтованого нагляду, вимог до підтримки ринкової дисципліни.
2. Удосконалити систему зворотного зв’язку між фінансово-кредитними установами, фізичними та юридичними особами.
3. Підвищити ефективність інформаційної взаємодії з органами державної влади, які відповідають за стабільність фінансового сектору і здійснюють функції контролю і нагляду у фінансово-економічній сфері, в тому числі з метою скорочення обсягів і потоків інформації, що подається фінансово-кредитними інституціями в різні державні організації, виключення дублюючої звітності.
4. Активізувати роботу із розробки комунікаційної політики національного банку України для підвищення рівня фінансової грамотності громадян.
5. У процесі організації наглядової діяльності особливу увагу приділяти наявності у банків:
- сучасних систем корпоративного управління та управління ризиками, адекватних характеру і масштабу діяльності;
- належного контролю з боку ради директорів (спостережної ради) і топ-менеджерів за діяльністю фінансових установ, оцінці рівня транспарентності, включаючи оцінку прозорості структури власності;
- антикризових планів забезпечення безперервності діяльності.
6. Активізувати роботу, спрямовану на підвищення якості капіталу фінансово-кредитних інституцій, у тому числі недопущення фіктивної капіталізації.
7. Посилити процедуру регулювання кредитування банками України фінансових потреб пов’язаних осіб. Зокрема, запровадити індикатор «співвідношення кредитів, наданих акціонерам, до статутного капіталу». Посилити нагляд за спільним користуванням субординованих кредитів та встановити обмеження щодо максимального обсягу їх використання для кредитування пов’язаних осіб.
8. З огляду на внесені зміни до Закону України «Про Національний банк України», відповідно до яких Національний банк України має сприяти дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримувати економічну політику Кабінету Міністрів України, запровадити індикатори, що дозволять досліджувати галузеву структуру кредитів банківського сектору з галузевою структурою ВВП, серед них індикатор «співвідношення кредитів, наданих у певну галузь, до валової доданої вартості, сформованої відповідною галуззю».
9. Приділити увагу науковим дослідженням монетарного стимулювання інтенсивного економічного росту в сучасних умовах, розробити методи і моделі оцінки можливих результатів та ризиків направлення додатково емітованої грошової маси на розвиток внутрішнього ринку, фінансування пріоритетних національних програм при збереженні стабільності економіки, ефективної протидії інфляції та девальвації.
10. Удосконалити організацію проведення комплексної оцінки стійкості банківського сектору на базі регулярного моніторингу стану основних банківських ризиків, розрахунку та аналізу рекомендованих МВФ показників фінансової стійкості, вдосконалення методів стрес-тестування.
Підсумовуючи дводенну роботу VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків», учасники дійшли висновку, що кризові явища в банківському секторі України слід розглядати як форму оновлення системи управління національними інвестиційними, кредитними та фінансовими потоками. Саме з такої позиції сьогоднішні умови розвитку фінансових ринків є виключно сприятливими для того, щоб криза банківської системи у поєднанні з ефективною антикризовою політикою уряду та регулюючих органів, передусім Національного банку України, стали основою якісного структурно-функціонального оновлення банківського сектору з метою перетворення його на стимулятора інноваційно-орієнтованої моделі розвитку економіки України.