О. Д. Гудзинський доктор економічних наук, професор

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



Найбільшу частку інвестицій в основний капітал (59,6%) освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. Проте, порівняно з першим півріччям попереднього року вона знизилась на 5,4%.

Структура інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування характеризується такими даними:




Освоєно

у І півріччі 2006р.

Довідково:

освоєно у І півріччі 2005р. у % до загального

обсягу

млн.грн.

у % до загального обсягу

Всього

у т.ч. за рахунок

39076,3

100

100

коштів державного бюджету

1618,1

4,1

2,7

коштів місцевих бюджетів

1670,6

4,3

3,9

власних коштів підприємств та організацій

23275,0

59,6

65,0

коштів іноземних інвесторів

1110,9

2,9

6,3

коштів інвестиційних фондів

507,1

1,3

1,4

коштів населення на індивідуальне

житлове будівництво

1925,8

4,9




кредитів банків та інших позик

5523,2

14,1

7,9

інших джерел фінансування

3445,6

8,8

9,2



У І півріччі поточного року зменшилась на 3,4% частка капіталовкладень, освоєних за рахунок коштів іноземних інвесторів. Одночасно зросли частки інвестицій, освоєних за рахунок: кредитів банків та інших позик на 6,2%, коштів державного та місцевих бюджетів на 1,4% та 0,4% відповідно, коштів населення на будівництво індивідуальних житлових будинків на 1,3%.

Динаміка інвестицій в основний капітал за регіонами характеризується такими даними:




Освоєно

Довідково:

І півріччя 2005р.

у % до І півріччя 2004р.

У фактичних цінах,

млн. грн.

У

% до І півріччя

2005р.

Україна

39076,3

112,2

108,5

Автономна Республіка Крим

1273,5

110,3

96,8

Вінницька

718,2

167,2

96,5

Волинська

603,7

161,7

87,9

Дніпропетровська

2966,3

101,9

112,5

Донецька

4398,8

120,1

110,5

Житомирська

481,1

104,5

149,1

Закарпатська

704,2

154,9

97,2

Запорізька

1311,6

103,6

108,9

Івано-Франківська

725,2

109,2

86,9

Київська

1808,1

137,4

101,2

Кіровоградська

538,6

97,7

148,2

Луганська

1769,1

101,0

129,3

Львівська

2175,3

126,6

108,2

Миколаївська

968,6

115,6

124,6

Полтавська

1658,7

110,5

107,5

Рівненська

749,4

179,5

40,3

Сумська

499,4

77,7

120,7

Тернопільська

370,0

131,1

99,3

Харківська

3055,2

120,4

105,0

Херсонська

442,1

126,0

102,1

Хмельницька

705,1

137,2

55,0

Черкаська

874,1

117,7

80,4

Чернівецька

459,7

191,9

85,1

Чернігівська

503,5

101,0

91,8

м. Київ

6939,1

92,1

142,9

м. Севастополь

324,3

143,4

91,9



Приросту інвестицій в основний капітал у січні–червні поточного року досягнуто у 24 регіонах (у січні–червні 2005р. – у 14). Найбільш активно освоювались капіталовкладення у Чернівецькій області, де обсяги інвестицій зросли порівняно з відповідним періодом попереднього року в 1,9 рази, у Рівненській (в 1,8), у Вінницькій (в 1,7), у Волинській (в 1,6 рази) областях. У м. Севастополі, Закарпатській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Херсонській, Харківській, Донецькій, Черкаській, Миколаївській, Одеській областях темпи зростання капіталовкладень перевищували загальнодержавний рівень.

За технологічною структурою інвестицій в основний капітал 49,0% усіх обсягів становили витрати на придбання машин, обладнання та устаткування (у І півріччі 2005р. – 49,6%). У Рівненській, Кіровоградській, Чернігівській та Черкаській областях зазначена частка витрат була значно вищою і становила 65,4–60,5%. Дещо зросла питома вага витрат на виконання будівельних і монтажних робіт і становила 44,5% проти 43,8% за відповідний період 2005 року. Із загального обсягу цих робіт 7,5% здійснено господарським способом (у І півріччі 2005р. – 9,6%).

Найвагомішу частку (39,1%) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток промисловості. Дві третини (66,5%) цих коштів освоєно підприємствами обробної промисловості.

У І півріччі 2006 року. в обробній промисловості освоєно 10151,6 млн. грн., що в 1,1 рази більше порівняно з І півріччям 2005 року. Значно зросли обсяги інвестицій в основний капітал підприємств у такі види економічної діяльності, як виробництво гумових та пластмасових виробів – у 2,6 рази, неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) – у 2,1 рази, целюлозно-паперова промисловість та видавнича справа – у 2 рази, виробництво деревини та виробів з деревини – в 1,6 рази, машинобудування – в 1,5 рази. Водночас суттєво скоротились темпи освоєння інвестицій в основний капітал на підприємствах текстильної промисловості та пошиття одягу (на 44,0%), з виробництва коксу, продуктів нафтопереробки (на 24,6%).

У будівництво та технічне переоснащення об’єктів транспорту та зв’язку спрямовано 7262,4 млн. грн., що становить 18,6% освоєних обсягів інвестицій в основний капітал. За 6 місяців поточного року капітальні вкладення у розвиток цього виду діяльності зросли порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 0,7%.

Капіталовкладення у житлове будівництво становили 6037,5 млн. грн., що на 17,1% більше, ніж у І півріччі 2005р. Їхня частка у загальному обсязі інвестицій в основний капітал становила 15,5% (у І півріччі 2005р. – 13,9%).

Інвестування коштів в основні галузі економіки сприяє розширенню зайнятості населення.

Попит на робочу силу за окремими категоріями працівників та видами економічної діяльності

 

 

 2004 рік

2005 рік

1 кв.

ІІ кв.

ІІІ кв.

IV кв.

1 кв.

ІІ кв.

ІІІ кв.

IV кв.

Потреба у працівниках - всього на кінець періоду, тис. осіб

163,4

177,5

195,1

166,5

188,9

205,7

218,1

186,6

з них:

 






















жінки

29,4

29,7

30,6

26,0

29,5

32,3

32,4

28,4

чоловіки

134,0

147,8

164,5

140,5

159,4

173,4

185,7

158,2

у тому числі особи які займали,

 






















у відсотках до підсумку:

 






















робітничі місця

62,4

62,3

63,1

62,2

60,6

60,5

61,4

59,1

посади службовців

27,2

26,3

25,9

28,2

27,8

25,4

24,7

28,8

місця, які не потребують спеціальної підготовки

10,4

11,4

11,0

9,6

11,6

14,1

13,9

12,1

за видами економічної діяльності, тис. осіб:

 






















сільське господарство, мисливство та лісове господарство

16,2

14,1

12,4

9,4

18,3

17,7

15,3

10,4

рибне господарство

0,4

0,3

0,2

0,2

0,3

0,3

0,3

0,2

промисловість

57,0

67,1

72,3

63,1

65,6

74,6

80,3

65,8

добувна промисловість

8,7

11,4

14,2

13,6

14,7

15,3

16,3

13,5

обробна промисловість

44,8

52,0

53,1

44,8

46,9

54,4

58,3

47,0

виробництво електроенергії, газу та води

3,5

3,7

5,0

4,7

4,0

4,9

5,7

5,3

будівництво

15,9

18,8

21,8

15,1

16,8

20,3

23,7

17,4

оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами,

 






















послуги з ремонту

15,3

16,5

19,9

16,3

18,4

21,3

22,8

19,8

готелі та ресторани

0,9

1,2

1,6

1,2

1,6

1,9

2,1

1,9

транспорт і зв'язок

10,4

11,1

11,9

11,7

11,3

11,7

12,4

12,3

фінансова діяльність

2,8

3,0

3,7

3,6

4,2

3,9

3,9

4,7

операції з нерухомістю, здавання лід найм та послуги

 






















користувачам

10,7

11,0

13,8

12,6

13,9

15,6

17,6

15,5

державне управління

13,4

14,0

15,4

14,2

16,8

16,2

17,6

19,2

освіта

4,4

4,6

5,8

4,6

4,6

4,4

5,1

3,9

охорона здоров'я та соціальна допомога

10,0

10,1

10,4

9,5

11,4

11,6

10,5

9,8

колективні, громадські та особисті послуги

6,0

5,7

5,9

5,0

5,7

6,2

6,5

5,7


Найбільша кількість (більше 900,0 тис. осіб) найманих працівників припадає на промисловість – 3,3 млн. осіб, освіту – 1,6 млн. осіб, охорону здоров’я та соціальну допомогу – 1,3 млн. осіб, сільське господарство – 0,97 млн. осіб та транспорт і зв’язок – 0,99 млн. осіб.

Галузі, де працюють менше 100,0 тис. осіб, це – авіаційний транспорт – 14,1 тис. осіб, рибне господарство – 15,2 тис. осіб, водний транспорт – 16,4 тис. осіб., готелі і ресторани – 88,4 тис. осіб та лісове господарство – 94,7 тис. осіб.

Найбільша кількість найманих працівників по регіонах (більше 600,0 тис. осіб) припадає на Донецьку (1287,9 тис. осіб), Дніпропетровську (1035,2 тис. осіб), Харківську (724,2 тис. осіб) області та м. Київ (1005,9 тис. осіб).

П

отреба підприємств, установ і організацій у працівниках на

1 вересня 2006 року склала 245,4 тис. осіб, тобто збільшилась за рік на 36,4 відсотка.

Попит на робочу силу за останні роки зростає, що посередньо свідчить про розвиток економіки.

Найбільший попит припадає на кваліфіковані робочі місця, найменший – на місця, які не потребують професійних навичок.

Задоволений попит робочої сили за рахунок працевлаштування (80,7 тис. осіб) зменшився за серпень 2006 року на 10,5 відсотка, а по відношенню до 1 серпня 2005 року – збільшився на 3,9 відсотка, серед працевлаштованих 49,4% складали жінки.

У серпні 2006 року з причини самостійного працевлаштування державною службою зайнятості знято з обліку 64,4 тис. осіб.

Задоволений попит на робочу силу за рахунок оформлення дострокової пенсії за лютий 2006 року становить 2,5 тис. осіб.За експертними оцінками, попит на робочу силу перевищує показники, зареєстровані офіційно, оскільки інформацію про наявність вільних та вакантних робочих місць надає лише близько половини роботодавців, зареєстрованих у Фонді соціального страхування на випадок безробіття.

Пропозиція робочої сили на ринку праці. У січні-серпні 2006 року послугами державної служби зайнятості скористалось 2,0 млн. незайнятих громадян, а на 1 вересня їх зареєстровано 0,7 млн. осіб.

Навантаження на одне вакантне робоче місце на 1 вересня 2006 року складає 3 особи.

Довідково: за статистичними даними, за категоріями робочих місць у серпні 2006 р. навантаження на одне робоче місце становило для робітників - 3 особи, для службовців – 4 особи та на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки, – 5 осіб. Навантаження на 1 вільне робоче місце працівників сільського господарства становило 7 осіб.

Існуючий рівень зайнятості у сільському господарстві сприяє трудовій міграції з села у місто. Але рівень професійної підготовки таких працівників не дозволяє їм претендувати на високооплачувані робочі місця, і вони поповнюють ряди претендентів на ті робочі місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Перевищення пропозиції робочої сили над її попитом, показує, що найбільш соціально небезпечні у цьому плані є "аграрні" області.

Найбільше навантаження на 1 вересня 2006 р. спостерігалось у Черкаській (14 зареєстрованих незайнятих осіб на 1 робоче місце) області.

Більший рівень зайнятості спостерігається в промислово розвинутих регіонах. Через це вони мають більш високу привабливість для трудових мігрантів.

Найменше навантаження на робоче місце спостерігається у м. Києві (0,2 зареєстрованої незайнятої особи на одне робоче місце), м. Севастополі (1 особа), Донецькій (2 особи) та Дніпропетровській (3 особи), областях.

За оцінками експертів, фактичне навантаження на одне робоче місце значно вище зареєстрованого тому, що показники безробіття, визначені за методологією МОП, майже вдвічі вищі зареєстрованих.

Серед майже 22,3 млн. осіб економічно активного населення віком 15-70 років за перше півріччя 2006 р. 20,5 млн. осіб були зайняті економічною діяльністю.

Кількість безробітних працездатного віку, визначена за методологією Міжнародної організації праці, за 1 кв. 2006 р. склала 1743,6 тис. осіб. Рівень безробіття по відношенню до економічно активного населення відповідного віку за методологією Міжнародної організації праці склав 8,5 відсотка.

Рівень зареєстрованого безробіття на 1 вересня 2006 року склав 2,5 відсотка до працездатного населення працездатного віку. З кожних 100 зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку, 50% раніше займали робітничі місця, 25% – посади службовців, решту – 25% складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Найбільша питома вага безробітних за методологією МОП також припадає на "аграрні" області: Тернопільська – 12,0% безробітних до економічно активного населення, Чернівецька – 12,4% та Рівненська – 11,6%. Наведені дані свідчать про те, що в аграрних регіонах спостерігається найвищий рівень безробіття.

Близько 3 млн. осіб, або майже 26% від загальної кількості найманих працівників в Україні, працюють за кордоном.

Отже ситуація на ринку праці, в інвестуванні економіки та людського капіталу, склалася досить суперечлива і вимагає прийняття неординарних рішень.