Geum.ru

Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Вибір старшокласниками професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
Мета цього процесу
Професійна інформація
Професійна консультація
Професійна пропаганда
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   36

Вибір старшокласниками професії у сфері

сучасних інформаційно-комунікаційних технологій


В умовах ринку фахівцю необхідно не тільки постійно удосконалюватися в професії, але і бути психологічно готовим виявляти економічну активність, уміти самореалізовуватися в різних площинах суспільних робіт, виконуючи функції носія соціальних послуг. У контексті розв’язання цієї проблеми одним із завдань загальноосвітньої школи є підготовка молоді до життя та трудової діяльності відповідно до сучасних вимог політичної, соціально-економічної та кадрової ситуації.

Розвиток ринкової економіки впливає на загальний розвиток сучасного суспільства, а розвиток суспільства знаходиться у прямому зв’язку з розвитком сучасних інформаційних технологій. Нині сучасні інформаційні технології та їх практичне застосування є важливим рушієм науково-технічного прогресу й розвитку людства. XXI ст. стане епохою максимального використання досягнень інформатики в економіці, політиці, науці, освіті, медицині, побуті, військовій справі та ін. Розвиток засобів обчислювальної техніки в Україні відбувався своїм шляхом і паралельно до світового.

Під інформаційно-комунікаційними технологіями розуміють сукупність об’єднаних у технологічний ланцюжок методів і програмно-технічних засобів, які включають у себе комп’ютерну техніку, телекомунікаційне обладнання й програмне забезпечення, яке забез­печує функціонування процесів збирання, обробки, зберігання, передачі, поширення й відображення інформації з метою зменшення трудомісткості використання суспільством інформаційного ресурсу та підвищення їхньої надійності й оперативності [4, 10-11].

У Законі України №27-28 „Про Національну програму інформатизації” зазначається, що під терміном “сфера інформаційно-комунікаційних технологій” треба розуміти інформаційно-технологічну базу інформатизації як сукупності суб’єктів господарювання, що виробляють і постачають засоби комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, надають послуги проектування й супроводження інформаційних технологій, комп’ютерних систем і мереж. Також до цієї сфери відносяться суб’єкти господарювання, результатом економічної діяльності яких є виробництво і продаж телекомунікаційного обладнання та надання телекомунікаційних послуг.

Для людей, професії яких пов’язані з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій:

– предметом праці (об’єктом) є обробка даних;

– метою виробничого процесу – збирання, оброблення, зберігання, поширення та відображення інформації;

– засобами здійснення процесу – програмні, апаратні, програмно-апаратні лічильні комплекси;

– процеси оброблення відповідних специфічних даних включають окремі операції відповідно до проблемної сфери;

– приймають рішення вибору відповідних керуючих дій на виробничі процеси;

– основними критеріями оптимізації виробничого процесу є вірогідність, надійність, цілісність, своєчасність інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології створюють нові можливості розвитку суспільства і мають стратегічне значення для:

– ефективного використання інформаційних ресурсів суспільства (наукових знань, відкриттів, винаходів, технологій, досвіду);

– оптимізації та автоматизації інформаційних процесів (підготовки, зберігання, оброблення і передачі інформації), в яких зайнято більшу частину населення країни;

– розроблення виробничих технологій (систем автоматизованого проектування, керування технологічними процесами тощо);

– застосування в системах електронних телекомунікацій;

– підвищення інтелектуального потенціалу суспільства;

– використання методів інформаційного моделювання в науково-дослідних роботах, що дає можливість проводити й аналізувати складні або небезпечні експерименти;

– використання методів інформаційного моделювання глобальних процесів, космічного інформаційного моніторингу з метою прогнозування екологічних катастроф, технологічних аварій тощо.

Рівень використання суспільством інформаційних технологій завжди був показником високих досягнень у науці свого часу. Подальший розвиток суспільства може здійснюватись тільки завдяки загальним оволодінням та використанням усім суспільством і обов’язково молоддю сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. І цей процес повинен розпочинатися ще у період навчання у школі. Крім того, необхідно сприяти формуванню та розвитку професійних намірів старшокласників у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. А це, на нашу думку, можливо через відродження та удосконалення профорієнтаційної роботи у загальноосвітній школі, особливо шляхом її активізації засобами шкільного курсу інформатики.

Дослідження проблеми підготовки старшокласників до використання комп’ютерної техніки дало можливість окреслити шляхи розвитку інтересу старшокласників до вибору професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, в дисертаційній роботі В.Горського доведено, що вивчення основ програмування та використання комп’ютерної техніки у процесі трудової і професійної підготовки дозволяє сформувати у старшокласників знання, уміння та навички, що є професійно необхідними для багатьох спеціальностей, які пов’язані безпосередньо з використанням електронно-обчислювальних машин [3].

У ряді досліджень І.Антипова, М.Лапчика, В.Монахова показано, що знання, вміння та навички, пов’язані з використанням комп’ютера для розв’язання навчальних та прикладних проблем мають політехнічний характер і їх необхідно включати у зміст навчання в загальноосвітній школі. У роботах Ю.Первіна, О.Єршова, І.Антипова показано, що вивчення програмування та комп’ютерної техніки сприяє формуванню нового стилю мислення, який вони визначали як „операційний” або „програмістський” і охарактеризували як вміння алгоритмічно мислити, будувати інформаційні моделі, правильно та продуктивно організовувати пошук релевантної інформації, однозначно формулювати свої думки та ін. [7, 24].

Підхід молодої людини до вибору життєвого шляху визначається загальною спрямованістю особистості, тобто тими цілями, прагненнями, мотивами, які виникають на основі потреб, інтересів, переконань [2, 121]. Для українського суспільства не байдуже, якими мотивами керується молодь при виборі професії. Суспільству необхідно, щоб мотивація професійних намірів не суперечила основним моральним засадам. Тому залучаючи старшокласників до прийняття рішення про вибір професії, необхідно також виховувати в них прагнення бути корисними собі, своїй майбутній родині, державі. Потрібно навчити старшокласників об’єднувати матеріальні і духовні потреби, формувати в них світогляд сучасної людини.

Щоб старшокласники змогли прийняти рішення про вибір професії у галузях, пов’язаних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, їм необхідно дати надзвичайно широку і різнопланову інформацію про світ професій цієї сфери людської діяльності, їхній зміст, шляхи оволодіння професійними знаннями та навичками, умови праці. Обов’язково потрібно знати також особливості власної психіки, розвитку і фізичного стану. Отже, професійна орієнтація старшокласників передбачає спеціальну їх підготовку, оскільки здійснюється на основі певних професіографічних і психологічних знань.

Підготовка старшокласника до прийняття рішення про вибір професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій – довготривалий, різноплановий процес, який реалізується у двох основних напрямах: виховному і пізнавальному.

Мета цього процесу:

1) сприяти морально-психологічній підготовці учнів старших класів до праці (виховання активно-позитивного ставлення до різних видів трудової діяльності та працьовитість);

2) розширювати професійну обізнаність старшокласників (ознайомлювати їх з якомога більшою кількістю професій і спеціальностей, з їх змістом, перспективами розвитку, вимогами до психофізіологічних особливостей людини, із способами професійної підготовки);

3) озброювати старшокласників методами самопізнання та самостійного ознайомлення з різними професіями;

4) давати їм поради щодо вибору професії чи спеціальності на основі вивчення індивідуальних особливостей [8, 11-12.].

Для реалізації процесу прийняття рішення старшокласниками про вибір професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій ми пропонуємо широко використовувати такі форми профорієнтаційної роботи, як професійна інформація, професійна пропаганда та консультація [6, 5].

Професійна інформація – це система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що проявляється в ознайомленні з визначеним колом інформаційного матеріалу та формування позитивного ставлення до видів професійної діяльності, пов’язаних із використанням сучасних інформаційних технологій.

Професійна консультація – система довідкових порад щодо умов правильного вибору професії та прийняття ним рішення про такий вибір конкретного виду професійної діяльності, який би максимально відповідав перспективам подальшого розвитку даної особистості та її успішній реалізації у професійній діяльності.

Професійна пропаганда найбільш потрібних суспільству професій, є лише одним із завдань процесу прийняття старшокласниками рішення про вибір професії, але далеко не вичерпує його змісту. Не можна також зводити цей процес виключно до забезпечення старшокласників тільки професіографічною інформацією. Інформація про професії, якою б повною вона не була, не принесе користі, коли не зроблено „примірювання” старшокласниками різних професій до себе. Інакше кажучи, необхідне надання старшокласникам допрофесійної підготовки, яка являє собою перший крок їх трудового шляху. Найкраща допомога старшокласникам зробити цей крок полягає у формуванні їх професійних намірів, що у свою чергу означає пошук шляхів розв’язання певної психолого-педагогічної задачі.

Для розв’язання задачі прийняття старшокласниками рішення про вибір професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, загальноосвітня школа має реалізувати цілу низку заходів:

1) ознайомити старшокласників (і батьків) із світом професій та із системою професійних навчальних закладів (починаючи від короткотермінових курсів і закінчуючи вузами);

2) ознайомити учнів старших класів (і батьків) із системою професійно важливих якостей (ціннісних орієнтацій, нахилів, здібностей, особливостей стану здоров’я);

3) допомогти старшокласникам пізнати себе для подальшого свідомого формування професійно важливих якостей;

4) дати учням старших класів (і батькам) певні відомості про потреби країни, області, району, міста в кадрах;

5) допомогти старшокласнику обрати вид майбутньої діяльності, який найбільше відповідає його особистим якостям і водночас необхідний для суспільства.

Працюючи зі старшокласниками, ми враховували те, що вибір професії вони ще не усвідомлюють як реальну проблему. Навіть у випускному класі, де вибір шляху здобування вищої освіти має бути безпосередньо пов’язаний із професійним самовизначенням, старшокласники, як правило, виявляються психологічно не підготовленими до цього. Характерно, що галузь майбутньої трудової діяльності старшокласники майже завжди пов’язують із їхніми навчальними інтересами [1, 320].

Залучення до процесу прийняття старшокласниками рішення про вибір професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій має шкільний курс інформатики. При цьому специфіка роботи зі старшокласниками в процесі вивчення інформатики полягає у вихованні активно-позитивного ставлення учнів старших класів до праці у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, у розширенні й поглибленні навчальних інтересів як основи для формування професійних намірів. Надзвичайно важливо є оволодіння інформацією про шляхи здобування освіти. Ми вважаємо, що професійне самовизначення старшокласників у процесі вивчення інформатики може відбуватися у двох основних напрямках – відповідному виховному і професіографічному спрямуванні уроків інформатики та широкому спектрі різних видів позаурочної діяльності.

Професіографічне спрямування уроків інформатики можна реалізовувати у трьох напрямах – користувацькому, саморозвиваючому, професійному. Користувацький напрямок має на меті навчити старшокласників грамотному користуванню комп’ютерною технікою і вмінню швидко адаптуватися до вимог нової техніки та програм. Актуальність цього напрямку підтверджується збільшенням з року в рік потоку новинок у галузі комп’ютерної техніки, а також у сфері програмного і апаратного забезпечення. Саморозвиваючий напрямок має на меті зробити комп’ютер чинником у протіканні процесів самовиховання й саморозвитку. Сучасний випускник бачить у комп’ютері могутній засіб навчання, надійного помічника, який супроводжує його з перших років навчання у школі та готового прийти на допомогу у будь-який момент. Професійний напрямок має на меті ознайомити старшокласників зі станом комп’ютеризації різних видів професійної діяльності людини, створити міцну базу для продовження освіти у сферах, де використання комп’ютерної техніки є обов’язковою умовою.

Позаурочна діяльність може реалізовуватися через виконання конкретних практично значущих задач. Це може бути, наприклад, допомога в оформленні шкільної документації, веденні документів шкільного самоврядування, оформленні газет і т.п., що у свою чергу дозволяє використовувати комп’ютерний клас на повну потужність та сприяє вихованню активно-позитивного ставлення до праці.

При вивченні інформатики формуванням стійкого інтересу до певної професійної діяльності, насамперед у галузях, пов’язаних із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, має поєднуватися з вихованням позитивного ставлення до праці загалом. У зв’язку з цим постає нове завдання – формування в старшокласників адекватної самооцінки. Орієнтуючи старшокласника на той або інший вид професійної діяльності, ми враховували, чи зможе він успішно працювати за цією професією та долати труднощі, із якими вона пов’язана. Для цього спочатку необхідно об’єктивно оцінити можливості старшокласника, які вже досить чітко виражені. Йдеться не тільки про спеціальні здібності, а про усю сукупність загальних здібностей особистості, на основі яких вже згодом формуються відповідні професійні здібності. Не останнє місце у цій сукупності займає такий важливий аспект, як формування загальної культури. А одним із найважливіших компонентів загальної культури сьогодні стає інформаційна культура. Вона характеризує матеріальний і духовний рівень розвитку суспільства. З універсальності інформаційних процесів і інформаційної технології випливає, що формування основ інформаційної культури може і повинне здійснюватися незалежно від майбутньої професійної діяльності старшокласників і досягнутого рівня досконалості інформаційних технологій.

Можна виділити інваріантну підмножину знань, умінь і навичок, якою повинні опанувати учні старших класів при вивченні основ сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. До цієї підмножини відносяться уміння підготовки комп’ютера до роботи, навички запуску програм на виконання, інсталювання необхідних програм, впевнене та вільне використання програмного забезпечення загального призначення (графічні, текстові, музичні редактори, системи керування базами даних, електронні таблиці, засоби супроводу навчального процесу, довідково-інформаційні системи та ін.). Оволодіння навичками раціонального і ефективного застосування комп’ютера – одна з найважливіших складових інформаційної культури. При цьому найкоротший шлях до такого оволодіння комп’ютером розпочинається із практики, із спроби використання елементів інформаційної технології у конкретній ситуації. А це може дати тільки профорієнтаційно-спрямоване вивчення інформатики та наповнення цього навчання практичним змістом. Уміння ставити і формулювати мету, здійснювати постановку задачі, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки простіше буде робити, використовуючи інформаційні технології. Якщо старшокласник чітко уявляє собі наскільки корисне і доцільне використання комп’ютера, то у подальшому професійному житті він без вагань буде використовувати інформаційно-комунікаційні технології і тим самим завжди буде крокувати поруч із технічним прогресом [5, 20].

В цілому можна констатувати, що проблема підготовки старшокласників до прийняття рішення про вибір професійної діяльності, у якій людина є або фахівцем, що забезпечує розвиток і функціонування засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, або користувачем, зміст праці якого передбачає роботу з інформацією, а комп’ютерна техніка є при цьому знаряддям праці потребує, подальшого вивчення.