Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В
| Вид материала | Документы |
- Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74., 6863.63kb.
- В. М. Галицький (переднє слово), Л. Г. Авдєєв 4), А. В. Алєксєєва 10), О. В. Астахова, 4371.33kb.
- Савченко Віктор Васильович, 65.99kb.
- Учебное пособие / В. Н. Попов В. С. Касьянов, И. П. Савченко, 36.66kb.
- Алєксєєва І. С. Професійний тренінг перекладача, 6.49kb.
- Інститут педагогіки апн україни капченко олеся Леонідівна, 315.82kb.
- Бюджетний дефіцит І джерела його фінансування Алєксєєва Катерина Сергіївна, 149.38kb.
- Классный руководитель выражает глубокую признательность Воробьеву Тимофею за участие, 4.6kb.
- Гостей: на, 111.12kb.
- Европейского Института Психоанализа программы и методические рекомендации, 704.43kb.
Мотиваційна сфера. З точки зору планування кар’єри (результати методики “Якорі кар’єри”) найбільш значущими є такі показники особистості, що самоактуалізується, синергічність (вміння працювати у команді), цінності самоактуалізації та автономність.
Учні з високими показниками самоактуалізації більшою мірою спрямовані на підвищення професійної компетентності та розуміння своєї професійної діяльності як особистісного виклику. Ці учні не шукають стабільності та мало спрямовані на менеджмент. Можна сказати, що вони не спрямовані на стереотипне розуміння соціального успіху.
Учні з високим показником саморозуміння певною мірою спрямовані на інтегративний стиль життя, де професійна діяльність є лише однією складовою більш широкого контексту життєвих цінностей та цілей.
Емоційна спрямованість учнів (методика Б. Додонова) найбільш впливає на такий показник самоактуалізації, як “Цінність самоактуалізації”. Найбільш впливовою емоційною спрямованістю є вміння учнів радіти життю. Виявлена переважна гедоністична спрямованість учнів у віці 14-15 років зрозуміла та звична. Однак така увага до потреб власного тіла заважає учням спрямовувати увагу на процеси власного розвитку (зворотній зв’язок гедоністичної спрямованості та цінностей самоактуалізації). Симпатія до самих себе, як і спонтанний емоційний прояв старшокласників, не обов’язково є ознакою їх самоактуалізації. Дуже часто за цим стоїть неадекватна самооцінка та невміння керувати власними емоціями. Емоційна спрямованість учнів на пізнання та пошук когнітивної гармонії (результати методики визначення емоційної спрямованості) є передумовою розвитку якості саморозуміння. Найпоширеніший прояв юнацтва – мрійливість – є ознакою глибинного пошуку молодими людьми самих себе, і тому має тісний зв’язок із цінністю самоактуалізації для цих учнів.
Учні, що занепокоєні надбанням соціального комфорту, мало переймаються цінностями самоактуалізації. Кількість учнів, які занепокоєні пошуком соціальної гармонії, не є високою, та саме ці учні проявляють нестандартне, креативне мислення, нестандартне бачення повсякденних ситуацій.
Регулятивна сфера. Найбільш сприяє потягу до самоактуалізації інтернальність у сфері досягнень (методика РСК) – учні, які беруть на себе відповідальність за власний успіх, більшою мірою відчувають цінність самоактуалізації та вважають себе більш автономними.
Незадоволеність відчуттям власної значущості у стосунках з родиною та оточуючими людьми також може бути додатковим стимулом підвищення цінностей самоактуалізації.
Симпатія до самого себе не завжди сприяє підвищенню власної відповідальності у сфері планування власного професійного шляху, про що свідчить виявлений зворотній зв’язок між показником аутосимпатії та інтернальністю у сфері побудови професійного оточення.
Природо-обумовлені властивості особистості. Найбільший зв’язок показники самоактуалізації та саморозвитку мають із показниками активності (методики ЧХТ та ОСТ Русалова). Тобто, природна активність людини – важливий психологічний чинник її розвитку та самоактуалізації. Властива учням активність опосередковано впливає на їх довіру до самих себе, до інших людей та загальний інтерес до оточуючого середовища. Природна чутливість ускладнює процес надбання автономності. Навички раціонального мислення сприяють прояву гнучкої поведінки.
Виявлені тенденції взаємодії різних сфер особистості старшокласників. Для кращого розуміння, яким чином пов’язані характеристики розвитку та самоактуалізації старшокласників із раніше сформованими сферами особистості (природообумовлені характеристики, перш за все, темпераментальні якості та загальна емоційна спрямованість), проведено факторний аналіз даних, які в інтегрованій формі відображають зазначені три сфери: природообумовлені характеристики (результати факторного аналізу природнообумовлених властивостей); загальна емоційна спрямованість (результати факторного аналізу емоційної спрямованості старшокласників); спрямованість на розвиток та само актуалізацію (результати факторного аналізу спрямованості на розвиток та самоактуалізацію старшокласників). Оскільки нас, перш за все, цікавить загальна тенденція взаємозв’язків між характеристиками різних сфер особистості – вважаємо за можливе зробити певні висновки на базі одержаної факторної моделі взаємодії природо-обумовлених властивостей особливості, емоційної спрямованості та показників спрямованості на розвиток та самоактуалізацію. Таким чином, були одержані наступні комбінації даних.
Фактор 1. Висока мотивація на діяльність та самоактуалізацію; впливовість – 14%. Притаманні мрійливість та альтруїзм, спрямованість на діяльність та висока моральність. Найбільший вплив фактору “загальна цілеспрямованость”. Високий вплив чутливості, певний позитивний вплив природної активності.
Фактор 2. Імпульсивність, ірраціональність сприйняття, рішень, вчинків; впливовість – 14%. Притаманні високий вплив показників негативних емоційних переживань (емоційна спрямованість), високий вплив показника збудливості та зворотній зв’язок із показником активності (природообумовлені характеристики). Зворотне навантаження фактору “самоорганізація та планування” (показники саморозвитку та самоактуалізації).
Фактор 3. Раціональність, певна зваженість сприйняття, рішень, вчинків; впливовість – 9%. Притаманні високе навантаження показника раціоналізму та зворотній зв’язок із показниками збудливості та чутливості (природообумовлені характеристики), впливовість спрямованості на діяльність та самоактуалізацію та зворотній зв’язок із показником мрійливості (емоційна спрямованість). Впливовість факторів “цілісність Я-концепції” та “самоорганізація та планування” (показники саморозвитку та самоактуалізації).
Фактор 4. Творчий підхід до вирішення життєвих ситуацій; впливовість – 8%. Притаманні найбільший вплив показника “спрямованість на самовираження та саморозкриття”, певний вплив фактору “соціальні навички” (показники саморозвитку та самоактуалізації); зворотній зв’язок із показником збудливості та певний вплив показників сили нервової систем та чутливості (природо-обумовлені характеристики). Виражений зворотній зв’язок із фактором “боротьба за місце під сонцем” та певне навантаження фактору “мрійливість” (емоційна спрямованість).
Одержані дані дозволяють зробити висновки, що різні комбінації природо-обумовлених характеристик, емоційної спрямованості та спрямованості на саморозвиток та самоактуалізацію є змістовними складовими різних стилів життєдіяльності, загальної взаємодії зі світом:
- Проактивний стиль – активна побудова життєвих та професійних планів та установка на їх подальшу реалізацію – група “Висока мотивація на діяльність та самоактуалізацію”. Можна припустити, що представники цієї групи найбільше відповідають характеристикам сангвіністичного типу темпераменту.
- Реактивний стиль – проявлена активність зумовлюється впливом зовнішніх обставин і несе швидше функцію пристосування, ніж саморозгортання та досягнення поставлених цілей – група “Імпульсивність, ірраціональність сприйняття, рішень, вчинків”. Представники цього стилю мають високий рівень негативних емоційних переживань, і тому “спалюють” власну життєву енергію на рівні емоційного реагування, що спричиняє зниження їх продуктивної зовнішньої активності. Можна припустити, що представники цієї групи найбільш відповідають характеристикам холеричного типу темпераменту.
- Аналітичний стиль – характеризується зваженим та поміркованим ставленням до подій життя та власної активності – група “Раціональність, певна зваженість сприйняття, рішень, вчинків”. Представникам цього стилю притаманні усвідомлене ставлення до себе, своїх цілей та способів їх досягнення. Можна припустити, що представники цієї групи найбільш відповідають характеристикам флегматичного типу темпераменту.
- Креативний стиль – характеризується творчим, нестандартним підходом – група “Творчий підхід до вирішення життєвих ситуацій”. Саме цей стиль найбільше пов’язаний із загальною спрямованістю на самовираження та саморозкриття. Для представників цього стилю неприпустимим є відвойовування власного місця під сонцем, важливішим для них є розвиток навичок соціальної взаємодії. Можна припустити, що представники цієї групи найбільш відповідають характеристикам меланхолічного типу темпераменту.
Таким чином, результати проведеного аналізу підтверджують гіпотезу про вплив природообумовлених властивостей особливостей, перш за все властивостей темпераменту, на подальше формування структури особистості та тяжіння до певного стилю життя.
Вивчення зон “потенційного росту” старшокласників та добір профорієнтаційних заходів оптимізації процесу їх саморозвитку. Зведені дані дають змогу краще зрозуміти “зони потенційного росту” для кожної з виведених груп. Так, допомога у підвищенні загальної цілеспрямованості та усвідомленості життєвих і, зокрема, професійних цілей підвищує мотивацію на діяльність та самореалізацію у представників проактивного стилю. Для представників реактивного стилю допоможе розвиток навичок критичного мислення – це допоможе їм розв’язати “емоційні вузли” власних негативних переживань. Розвиток навичок планування дуже стануть у нагоді представникам аналітичного стилю, а представникам креативного стилю актуальним є розвиток навичок соціальної взаємодії.
Взаємозв’язок переважаючих життєвих стилів та кар’єрних орієнтацій старшокласників. У ході статистичної обробки даних були одержані цікаві дані щодо інтеграції показників життєвих стилів та переважаючої кар’єрної спрямованості (дані, одержані за допомогою методики “Якорі кар’єри” Є Шейна).
Так, спрямованість на організаційно-управлінську діяльність знаходиться у прямому зв’язку з аналітичним стилем та у зворотньому – з креативним стилем. Крім того, у представників цієї спрямованості спостерігається зворотній зв’язок із фактором готовності вчитися на власних помилках.
Кар’єрна спрямованість на побудову власного бізнесу має тісний зв’язок із проактивним життєвим стилем, зворотній зв’язок з реактивним життєвим стилем та певну вираженість фактору готовності вчитися на власних помилках.
Для тих, хто сприймає професійну діяльність як майданчик для самопошуку та самостворення, характерні проактивний життєвий стиль та певна відсутність аналітичності (зворотній зв’язок).
Спрямованість на професійне самовдосконалення найбільш характерна для осіб з креативним стилем та певною мірою цікавить представників аналітичного стилю. Навіть з реактивним стилем цей напрямок має позитивний зв’язок, а от з проактивним стилем – зворотній зв’язок. Можна зробити обережне припущення, що професійне самовдосконалення найбільш привабливим є для меланхоліків, потім – для флегматиків. Навіть холерики мають невеличку тенденцію професійно самовдосконалюватись, проте сангвініків більш цікавлять реалізація зовнішніх задач та цілей, ніж розбудова власного Я.
Загальні висновки. Ключовими факторами саморозвитку у старшому шкільному віці, за даними проведеного аналізу, можливо вважати наступні психологічні чинники: загальна цілеспрямованість; цілісність Я-концепції; соціальні навички; спрямованість на самовираження та розкриття; самоорганізація та планування. З огляду на те, що ключовою характеристикою процесу саморозвитку у старшому шкільному віці є активне самоусвідомлення та розвиток смислово-мотиваційної сфери, вважаємо за доцільне застосовувати методики САМОАЛ та СЖО як основний інструментарій вимірювання динаміки процесу саморозвитку старшокласників. Виявлені за допомогою вищезгаданих методик характеристики розвитку та самоактуалізації старшокласників тісно пов’язані з раніше сформованими сферами особистості (природообумовлені характеристики, перш за все, темпераментальні якості, регулятивна сфера, ціннісні орієнтації та загальна емоційна спрямованість). Результати проведеного аналізу підтверджують гіпотезу про вплив природо-обумовлених властивостей особливостей, перш за все властивостей темпераменту, на подальше формування структури особистості та тяжіння до певного стилю життя – проактивного, реактивного, раціонального, творчого. Це знаходить певне відображення і в кар’єрних орієнтаціях учнів. Одержані дані дають змогу краще зрозуміти “зони потенційного росту” старшокласників та підібрати адекватні профорієнтаційні заходи для сприяння процесові їх розвитку та саморозвитку, а саме необхідність проведення профорієнтаційної роботи, змістом якої є побудова учнями життєвих та професійних планів (програми розвитку навичок роботи з інформацією та планування кар’єри), розвиток критичності мислення старшокласників (спеціалізовані програми з розвитку критичності мислення) та сприяння розвитку навичок соціальної взаємодії (спеціалізовані тренінги розвитку навичок соціальної взаємодії).
Література
- Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. – / Укл. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – С.144
- Татенко В.А. Психология в субъектном измерении: Монография. - К.: Видавничнй центр "Просвіта", 1996.– С. 282
- Федоришин Б.О. Психологічні проблеми професійної консультації // Психологічні проблеми виховання, навчання, активності та розвитку особистості. – К., 1995. – С. 225–228.
- Федоришин Б.О. Психологічні аспекти профорієнтації учнів. – К.: Знання, 1976. – 46 с.
- Євдокимова Г. О., Мерзлякова О. Л. Складання прогнозу успішності розвитку професійних здібностей студентів за показниками психодіагностики. Методичні рекомендації. – К. 1998. – 20с.
- Русалов В.М. Предметный и коммуникативный аспекты темперамента. //Психологический журнал. - 1989. - Т.10.- №1. – С.1-21.
- Савищев В И., Марищук В. Л., Хилова Г. Н. Исследование некоторых характерологических особенностей методом анкетного опросника «ЧХТ» // Социально-психологические и лингвистические характеристики форм общения и развития форм контактов между людьми. – Ленинград, 1970. – С. 146.
- Бажин Е.Ф., Голыкина Е.А.,Эткинд А.М. Опросник УСК // Психологический журнал. - 1984. - Т.5. - №3. – С.152-162.
- Додонов Б.И. Компонентный анализ эмоционального содержания интересов, мечтаний, воспоминаний человека. //Вопросы психологии. – 1977. - №2. – С.145-156.
- Методика «Якоря кар’єри». Методи психодіагностики в системі професійної консультації безробітних. Методичний посібник (книга 2)/ Упор. В.В. Синявський, ред. М. А. Міропольська, під заг. ред. В. В. Синявського. – К.,2001. - С.60-66.
- Пряжников Н. С. Активизирующая профориентационная методика «За и против»// Школьный психолог (Россия).– 1999.- №22.– С.6-13.
- Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). – М.: Смысл, 1992.- 16 с.
- Калина В., Лазукин А.В. Вопросник САМОАЛ. Адаптация "Самоактуализационного теста" // Журнал практического психолога. – 1998. – № 1. – С. 14 – 22.
- Наследов А. Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. – СПб.: Питер, 2005. – 416с.
Міропольська М. А.
м. Київ
Критерії та показники ефективності професійної орієнтації в державній службі зайнятості
Питання ефективності професійної орієнтації державної служби зайнятості є предметом розгляду багатьох практиків та теоретиків. Можливість достатньо обєктивного оцінювання профорієнтаційної роботи центрів зайнятості створює умови для визначення шляхів та розробки засобів її удосконалення, що , в свою чергу, сприяє вирішенню основного завдання служби зайнятості – регулювання зайнятості. Всебічна оцінка ефективності професійної орієнтації може бути дана на основі використання системи взаємоповязаних критеріїв та показників, що характеризують кінцеві результати її роботи. Такі показники, по-перше, повинні охоплювати по можливості усі напрями профорієнтаційної роботи; по-друге, мати “наскрізний” характер, тобто забезпечувати можливість порівняльного аналізу та оцінювання центрів зайнятості базового та регіонального рівнів та державної служби зайнятості в цілому; по-третє, мати єдиний підхід до розрахунку показників, однозначність їх тлумачення; по-четверте, повинні бути обєктивними та спиратися на використання діючих форм обліку та звітності (статистичних даних).
Запропоновані нижче критерії та показники в своїй більшості розраховуються на основі існуючих загальноприйнятих для усіх центрів зайнятості звітних даних (форм статистичної звітності), що збираються й узагальнюються Державним центром зайнятості. Це надає можливість вважати їх обєктивними, перевіреними часом та достатніми для здійснення оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи. Також важливим є те, що процедури збору даних за цими показниками вже відпрацьовані й використовуються протягом тривалого часу, що в свою чергу, дає можливість відмовитися від залучення додаткових спеціалістів та значних коштів, яке було б необхідним у разі використання нових, невідпрацьованих показників.
1. Критерій “Активність клієнтів державної служби зайнятості на ринку праці”.
Активність людини на ринку праці – це особлива її поведінка, яка проявляється в інтенсивності, цілеспрямованості і наполегливості у пошуку роботи, і характеризується усвідомленням власної життєвої і професійної ситуації та потреб ринку праці, володінням способами та прийомами пошуку роботи та самопрезентації.
Активність клієнта центру зайнятості на ринку праці проявляється, зокрема, в його ініціативності у пошуку роботи, збільшенні кількості звернень до роботодавців (очного, телефонного, шляхом направлення резюме тощо) та розміщенні у ЗМІ пропозицій власних трудових послуг, участі в оплачуваних громадських роботах, професійному навчанні, семінарах центру зайнятості, ярмарках вакансій, інших заходах, спрямованих на працевлаштування.
В ході профорієнтаційної роботи у клієнтів центрів зайнятості формується або зміцнюється мотивація до праці та активність на ринку праці, готовність до реального професійного вибору. Адже опанування клієнтом ситуації на ринку праці, пізнання своїх професійних нахилів і здібностей, вимог різних професій дає йому змогу швидше розібратися у ситуації й адаптуватися до неї, оптимізувати засоби, форми і методи пошуку роботи.
Головним результатом активної поведінки клієнта центру зайнятості на ринку праці є свідомий вибір першої чи нової професії або профілю професійного навчання, місця роботи та успішне працевлаштування відповідно до власних здібностей, нахилів, інтересів та потреб ринку праці.
Для виміру критерію активності клієнтів центрів зайнятості на ринку праці використовуються такі показники.
1.1. Питома вага учасників заходів ЦЗ з активної підтримки у загальній чисельності безробітних, які перебували на обліку.
Профорієнтаційна робота спрямована також на розширення поінформованості клієнтів щодо відповідних програм та заходів центру зайнятості, що сприяє зростанню активності людини на ринку праці. Отже, однією із характеристик ефективності профорієнтаційної роботи є питома вага осіб, які брали участь у заходах центрів зайнятості з активної підтримки. Аналіз активності безробітних на ринку професій дасть змогу коригувати плани проведення профорієнтаційних заходів для цільових груп населення, що сприятиме підвищенню їх ефективності.
Показник розраховується як співвідношення тих, хто за певний період часу брав участь у громадських роботах, у професійному навчанні, семінарах центру зайнятості, ярмарках вакансій, інших заходах, спрямованих на працевлаштування, до загальної кількості безробітних, які перебувають на обліку у цей період.
Доцільним є розрахунок показника за такими категоріями безробітних:
- особи, які не мають професії;
- молоді люди віком до 18 років.
1.2. Середня тривалість пошуку роботи клієнтами служби зайнятості.
Показник є середнім арифметичним значенням тривалості перебування осіб на обліку в службі зайнятості до моменту працевлаштування або направлення на навчання. Природно, в цю чисельність не враховуються клієнти, які знімаються з обліку у зв'язку з відмовою від послуг центру зайнятості.
У процесі надання профорієнтаційних послуг клієнт поряд з порадами щодо професійного вибору, отримує також рекомендації щодо поведінки на ринку праці. В сукупності ці засоби формують у нього впевненість у своїх силах, додають (зміцнюють) бажання реалізувати себе у праці, що позитивно впливає на активність у пошуку роботи. Чим вища активність особи на ринку праці, тим швидше вона працевлаштується, менше часу перебуватиме на обліку в центрі зайнятості. Отже, підвищення ефективності профорієнтаційної роботи центру зайнятості, її якості обумовлює швидкісне працевлаштування або скорочення терміну перебування людини на обліку в службі зайнятості.
Аналіз значення даного показника в динаміці дає змогу зробити висновок щодо правильності обраної стратегії професійної орієнтації. При цьому окремо аналізується значення даного показника для таких категорій безробітних:
- жінки;
- випускники вищих та професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які не мають професії.
1.3. Рівень працевлаштування серед осіб, зареєстрованих в службі зайнятості.
Показник є відношенням чисельності працевлаштованих за сприянням центру зайнятості (за певний період) до загальної чисельності безробітних, які перебували на обліку. Значення цього показника та його динаміка демонструють, наскільки профорієнтаційні послуги сприяли досягненню кінцевої мети діяльності центру зайнятості – працевлаштуванню особи на підходящу роботу. Адже кожен клієнт центру зайнятості в процесі отримання соціальних послуг з працевлаштування, одержує певні профорієнтаційні послуги, у змісті яких велика роль приділяється активізації шукачів роботи до працевлаштування. А в роботі з окремими категоріями і групами населення (довготривалими безробітними, молоддю, особами, які не мають професії, особами з особливими потребами тощо) активізуючі заходи є ядром профорієнтаційних послуг. Отже, частка працевлаштованих за певний період серед осіб, зареєстрованих в центрі зайнятості, характеризує їх активність на ринку праці. Значення цього показника свідчить про ефективність загальних соціальних послуг, що надає центр зайнятості своїм клієнтам, і, зокрема про високий рівень профорієнтаційної роботи.
Аналіз динаміки показника за категоріями безробітних надасть більш детальну інформацію щодо їхньої активності, надасть змогу для обґрунтованого корегування профорієнтаційної роботи.
1.4. Питома вага довготривалих безробітних.
Показник є відношенням чисельності довготривалих безробітних (термін перебування на обліку більше 1 року) до загальної чисельності безробітних, які перебували на обліку. Він окремо розраховується за такими категоріями:
- молодь;
- особи, які не мають професії;
- жінки.
Довготривале перебування людини в статусі безробітного зазвичай свідчить про пасивне ставлення до свого положення, зокрема про споживацьку позицію. Це, нарешті, призводить до втрати певних професійних знань та навичок, різко знижує конкурентоспроможність особи на ринку праці. Такі клієнти вимагають посилених заходів з профорієнтації, перш за все, індивідуального характеру. Якщо профорієнтаційна робота проводиться на відповідному рівні, її результатом є підвищення активності клієнтів у пошуку роботи, тривалість безробіття знижується, а при високій адресності послуг – цей показник може значно зменшитися.
Аналіз динаміки значень цього показника за категоріями безробітних дає змогу визначити, які з них є найбільш пасивними на ринку праці. Відповідно до отриманих результатів мають вживаютися заходи, в т.ч. профорієнтаційні, щодо активізації "проблемних" категорій безробітних.
2. Критерій “Відповідність обраної професії інтересам, нахилам та здібностям особи”.
Важливим результатом профорієнтаційної роботи центрів зайнятості є відповідність обраної особою професії (спеціальності) її інтересам, нахилам, здібностям, стану здоров'я. Ступінь цієї відповідності усвідомлюється людиною впродовж певного періоду її життя і об'єктивно зовні оцінити цю відповідність майже неможливо. Адже спеціалісти центру зайнятості працюють з клієнтами епізодично впродовж відносно короткого часу – від кількох тижнів до кількох місяців, і ні у кого з них немає можливості спостерігати професійний рух особистості на різних етапах її життєвого циклу. Опосередкованими показниками даного критерію можуть бути: успішність навчання у навчальному закладі професійної освіти; тривалість працевлаштування випускника після закінчення навчання; відповідність робочого місця (посада, рівень кваліфікації) отриманій професії (спеціальності); закріплення на робочому місці та інші. Кожен із цих можливих показників вимагає окремого довготривалого моніторингу і потребує значних матеріальних та людських ресурсів, які в державній службі зайнятості є обмеженими.
З урахуванням зазначеного доцільно оцінювати відповідність обраної професії інтересам, нахилам та здібностям особи шляхом з'ясування її уявлень про цю відповідність на коротких проміжках часу. Інструментом визначення цього уявлення є опитування клієнтів центрів зайнятості, які отримали профорієнтаційні послуги. Проводити подібні опитування бажано серед осіб після їхнього працевлаштування, коли вони набудуть певного професійного досвіду. В цей період вони вже зможуть зробити правильний висновок щодо відповідності професії (спеціальності), за якою працюють, своїм інтересам, нахилам та здібностям, результатам професійного самовизначення, рекомендаціям спеціалістів державної служби зайнятості.
Тому має проводитися опитування трьох категорій осіб, що отримали профорієнтаційні послуги державної служби зайнятості: студентів – першокурсників ВНЗ (після шести місяців навчання), учнів-першокурсників ПТНЗ (після шести місяців навчання), а також слухачів, які навчаються за направленням ДСЗУ (у другій половині терміну навчання). Звичайно, що інформація, отримана від особи, після закінчення навчання у період професійної діяльності (якщо її можна було б отримати) точніше віддзеркалить правильність вибору, але таке запізнення оцінки діяльності центру зайнятості не має практичного значення.
Учні І року навчання професійно-технічних та студенти І курсу вищих навчальних закладів обрали професію і відповідний навчальний заклад багато в чому завдяки проведеної центрами зайнятості профорієнтаційній роботі в школі. Після шести місяців навчання вони вже набувають певне уявлення про професію (спеціальність), за якою навчаються. З перших кроків навчання молода людина розуміє, які предмети і навчальні дисципліни їй подобаються, які вивчає із задоволенням, а які – ні. Через це розуміння у молодої людини формується уявлення про правильність вибору майбутнього напряму професійної діяльності. Отже, молоді люди вже на цьому етапі можуть попередньо оцінити ступінь відповідності обраної професії власним інтересам, нахилам та здібностям. Зазначений показник багато в чому характеризує відповідність обраної професії інтересам, нахилам та здібностям особи. Якщо в результаті опитування з'ясується, що молоді люди вважають обрану професію такою, що відповідає їхнім інтересам, нахилам, здібностям, можна вважати проведену профорієнтаційну роботу ефективною, і навпаки.
Безробітні, які направлені центрами зайнятості на професійне навчання, як правило отримали профорієнтаційні послуги, що допомогли їм у виборі першої чи нової професії. Вже на перших тижнях навчання вони отримують уявлення про професію, за якою навчаються, і можуть досить точно оцінити ступінь її відповідності власним інтересам та можливостям.
Для проведення опитування застосовується спеціальна анкета (додаток). За результатами опитування визначаються наступні показники.
2.1. Питома вага осіб з числа молоді, які підтвердили відповідність обраної професії
Показник визначається шляхом анкетування учнів ПТНЗ та студентів І курсу ВНЗ. Результати обробки анкет з вибірки екстраполюються на всю сукупність клієнтів центру зайнятості, що отримали цей вид послуг.
Цей показник розраховується як відношення кількості відповідей "так" на питання 6.1 анкети до загальної кількості анкет, в яких на питання 2.1 надана відповідь "так" (тобто, яка частка респондентів, що отримали профорієнтаційні послуги державної служби зайнятості, задоволена своїм вибором). Результати опитування підраховуються по районах (містах), в яких респонденти закінчили школу, а не по районах, в яких проводилося опитування.
Якщо кількість першокурсників усіх навчальних закладів району чи міста не перевищує 400 осіб, рекомендується опитати всіх. Якщо ж їх більше, опитати всіх може бути дуже важко. В цій ситуації соціологічна наука дозволяє сконцентрувати увагу на відносно невеликій пропорції – вибірковій сукупності. Її результати потім можна екстраполювати (поширити) на всю групу, що призведе до незначної похибки. При цьому вибірка повинна відповідати певним вимогам.
2.2. Питома вага осіб з числа безробітних, направлених ЦЗ на професійне навчання, які підтвердили відповідність обраної професії
Показник визначається аналогічно попередньому показнику (підрозділ 2.1) шляхом обробки анкет безробітних, направлених ЦЗ на професійне навчання, які підтвердили відповідність обраної професії.
Треба підкреслити, що питання анкети охоплюють більш широке коло проблем, ніж необхідно для визначення показників відповідності обраної професії інтересам, нахилам та здібностям особи. Аналіз відповідей на інші питання може надати центру зайнятості цікаву і корисну інформацію для удосконалення різних напрямів і форм профорієнтаційної роботи, визначення її вдалих форм, методів, інструментарію, недоліків та шляхів підвищення її ефективності.
3. Критерій “Відповідність обраної професії потребам ринку праці”.
Професійна орієнтація в системі державної служби зайнятості здійснюється з акцентом на ті професії та сфери зайнятості, що є актуальними (за якими у поточний час є вакансії) і щодо яких служба зайнятості надає особі реальну допомогу. Отже, сутність орієнтаційної роботи центрів зайнятості полягає в урахуванні поточних і перспективних потреб ринку праці щодо працівників певних професій. Тільки та профорієнтаційна робота вважається ефективною, завдяки якій будуть найкраще задоволені поточні та перспективні потреби економіки (роботодавців), а також завдяки якій людина отримає можливість професійного зростання протягом життя, швидкої адаптації до вірогідних вимог, змін у техніці й технології.
З'ясування потреби ринку праці у працівниках певних професій має спрямовувати центри зайнятості на здійснення профорієнтаційної роботи саме в цьому напрямі, спрямовувати клієнтів центрів зайнятості на вибір саме цих професій. В результаті, відбувається задоволення потреб економіки (роботодавців) у працівниках, а вакансії, що з'являються, швидко заповнюються за рахунок безробітних осіб. Орієнтація клієнтів на реальні вакансії, звичайно, позитивно впливає на скорочення тривалості вакансій і зменшення безробіття тих клієнтів, які отримали профконсультативні послуги.
3.1. Середня тривалість перебування на обліку безробітних громадян, які отримали профконсультаційні послуги.
Показник розраховується як середнє арифметичне значення термінів перебування на обліку безробітних громадян після отримання профконсультаційних послуг. Для осіб, які за результатами профконсультації були направлені на профнавчання, цей термін визначається за період після закінчення навчання. Таким чином, зменшення даного показника свідчить про ефективнішу профорієнтаційну роботу центру зайнятості. Цей показник аналізується в динаміці (за визначений період, наприклад, рік), а у певних випадках – у порівнянні з середньою тривалістю безробіття всіх осіб, що перебувають на обліку у даному центрі зайнятості.
4. Критерій “Охоплення клієнтів державної служби зайнятості профорієнтаційними послугами”.
Цей критерій відзеркалює увагу центрів зайнятості до активних методів сприяння працевлаштуванню, їх намагання допомогти більшій чисельності клієнтів зробити правильний вибір професії (спеціальності), що підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку праці і, нарешті, прискорить працевлаштування.
Найважливішим показником, що надає кількісний вимір зазначеного критерію є охоплення безробітних громадян профконсультаційними послугами, в тому числі індивідуальними. Має велике значення те, що в процесі профконсультації відбувається розширення можливостей особистості, підвищення мотивації до зайнятості та професійного зростання.
Часто громадяни, які звертаються за допомогою до служби зайнятості, мають психологічні проблеми, що не завжди ними усвідомлюються, але заважають працевлаштуванню. Ці проблеми можуть бути виявлені та усунуті, перш за все, в ході індивідуальної професійної консультації.
Кількісними характеристиками даного критерію є дві групи показників, із яких перша поширюється на зареєстрованих центром зайнятості безробітних, а друга – на учнівську молодь.
4.1. Рівень охоплення безробітних громадян профконсультаційними послугами.
Показник розраховується як відношення чисельності безробітних, які отримали профконсультаційні послуги, до загальної чисельності безробітних за певний період.
Аналіз динаміки цього показника дає можливість для висновку про позитивні зміни у роботі центру зайнятості, посилення уваги до особистості клієнта через розширення профконсультаційних послуг або навпаки.
Також слід аналізувати дані показника за категоріями безробітних, а саме:
- випускники навчальних закладів;
- особи з особливими потребами (інваліди);
- довготривалі безробітні;
- особи, які не мають професії.
4.2. Рівень охоплення безробітних громадян індивідуальними профконсультаційними послугами .
Показник розраховується як відношення чисельності безробітних, які отримали індивідуальні профконсультаційні послуги, до загальної чисельності безробітних за певний період.
Саме індивідуальний підхід до клієнта дозволяє значно розширити його можливості, підвищити його мотивацію до праці, активізувати зусилля щодо власної зайнятості, конкретизувати засоби вибору професії та напрям професійного навчання. При цьому не можна намагатися збільшити кількість даних послуг за рахунок зниження їх якості (зменшення часу на їх надання) або за рахунок зменшення інших профорієнтаційних послуг.
Друга група показників цього критерію спрямована на вимірювання охоплення профорієнтаційними послугами учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
4.3. Чисельність учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які взяли участь у профорієнтаційних заходах центрів зайнятості.
Цей показник характеризує зусилля центрів зайнятості щодо організації та проведення профорієнтаційної роботи як у центрі зайнятості, так і поза його межами. Системана і цілеспрямована профорієнтаційна робота з учнями дасть змогу охопити більшу їх чисельність.
Оскільки статистичні дані служби зайнятості підраховуються протягом року, то й зазначений показник рахується аналогічно: накопичувальним підсумком з 1 січня поточного року.
4.4. Питома вага учнів випускних класів загальноосвітніх навчальних закладів, охоплених профорієнтаційними послугами.
Показник розраховується як відношення чисельності учнів випускних класів (9–11 чи 10–12 класів) загальноосвітніх навчальних закладів, охоплених профорієнтаційними послугами, до загальної чисельності учнів випускних класів аналогічно показнику 4.3.
5. Критерій “Охоплення загальноосвітніх навчальних закладів 1-111 ступеню заходами профорієнтаційної спрямованості”.
В багатьох випадках професійне самовизначення учнів формується під впливом батьків, вчителів, друзів, знайомих тощо. Але бажання батьків або учителів бачити дитину спеціалістом тієї чи іншої сфери діяльності і професії не завжди збігається з її інтересами, нахилами та потребами ринку праці. Значною мірою дана ситуація пояснюється недостатньою обізнаністю педагогічних працівників, батьків щодо реалій ринку праці, світу і змісту професій, особливостей професійного вибору.
Це обумовлює необхідність здійснювати профорієнтаційну роботу не тільки з учнівською молоддю, а й з батьками молодих людей, педагогами, що, нарешті, сприятиме формуванню у дітей реалістичних професійних планів.
Цілеспрямована робота центрів зайнятості в школах надасть змогу педагогічним працівникам посилити профорієнтаційну роботу з учнівською молоддю, підвищити виховні функції кожного навчального предмета, наблизити його до соціальної практики через проведення різноманітних профорієнтаційних заходів, спрямованих на ознайомлення учнів з певними професіями, що відповідають специфіці того чи іншого навчального предмета.
Тому, одним із критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи служби зайнятості є охоплення загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІІ ступеню заходами профорієнтаційної спрямованості.
Оскільки статистичні дані служби зайнятості підраховуються протягом року, то й показники, що характеризують цей критерій, рахується аналогічно: накопичувальним підсумком з 1 січня поточного року.
5.1. Рівень охоплення загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІІ ступеню профорієнтаційними заходами.
Показник розраховується як відношення кількості навчальних закладів І–ІІІ ступеню, які охоплені профорієнтаційними заходами, до загальної кількості відповідних навчальних закладів.
5.2. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених з учнівською молоддю.
Цей показник, як і показник 4.3 характеризує зусилля центрів зайнятості щодо організації та проведення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю як у центрі зайнятості, так і поза його межами.
Зазначений показник розраховується протягом календарного року.
5.3. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених для батьків учнів.
Даний показник розраховується аналогічно 5.2, тільки підраховується кількість заходів профорієнтаційного спрямування проведених окремо для батьків учнів.
5.4. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених для педагогічних працівників.
Зазначений показник розраховується аналогічно 5.2, тільки підраховується кількість заходів профорієнтаційного спрямування проведених окремо для педагогічних працівників.
Для наочності й зручності застосування критеріїв та показників ефективності професійної орієнтації державної служби зайнятості визначені критерії й показники узагальнені у таблиці 1.
Таблиця 1
Критерії та показники ефективності професійної орієнтації
| Критерії | Показники |
| Активність клієнтів державної служби зайнятості на ринку праці. | 1.1. Питома вага учасників заходів ЦЗ з активної підтримки у загальній чисельності безробітних, які перебували на обліку 1.2. Середня тривалість пошуку роботи клієнтами служби зайнятості 1.3. Рівень працевлаштування серед осіб, зареєстрованих в службі зайнятості 1.4. Питома вага довготривалих безробітних |
| Відповідність обраної професії інтересам, нахилам та здібностям особи | 2.1. Питома вага осіб з числа молоді, які підтвердили відповідність обраної професії |
| Відповідність обраної професії потребам ринку праці | 3.1. Середня тривалість перебування на обліку безробітних громадян, які отримали профконсультаційні послуги |
| Охоплення клієнтів державної служби зайнятості профорієнтаційними послугами | 4.1. Рівень охоплення безробітних громадян профконсультаційними послугами 4.2. Рівень охоплення безробітних громадян індивідуальними профконсультаційними послугами 4.3. Чисельність учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які взяли участь у профорієнтаційних заходах центрів зайнятості 4.4. Питома вага учнів випускних класів загальноосвітніх навчальних закладів, охоплених профорієнтаційними послугами |
| Охоплення загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступеню заходами профорієнтаційної спрямованості | 5.1. Рівень охоплення загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІІ ступеню профорієнтаційними заходами 5.2. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених з учнівською молоддю 5.3. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених для батьків учнів 5.4. Кількість заходів профорієнтаційного спрямування, проведених для педагогічних працівників |
Додаток
"___"__________20__ Студенти/учні Інші категорії ВНЗ ПТНЗ
Анкета
Шановний друже!!! Це опитування проводиться з метою покращення діяльності Державної служби зайнятості України щодо сприяння молоді у виборі професії. Будь ласка, уважно прочитайте запитання та оберіть варіант відповіді, який відповідає Вашій думці. Для цього відмітьте потрібний варіант позначкою "". Пам'ятайте, не існує правильних або неправильних відповідей. Опитування є анонімним, а його результати будуть використані лише в узагальненому вигляді. Дякуємо за чесні та повні відповіді!
1. Хто чи що найбільше вплинули на Ваш вибір професії/спеціальності (оберіть три найважливіші для Вас відповіді)?
| 1. Друзі, знайомі | | 7. Життєві обставини | |
| 2. Родичі | | 8. Вчителі | |
| 3. Служба зайнятості | | 9. Інше(Напишіть)______________________ | |
| 4. Реклама та оголошення | | ____________________________________________________________________________ | |
| 5. Кіно, телебачення | | ||
| 6. Література | | ______________________________________ | |
2. Чи отримували Ви послуги, що пов'язані з вибором професії від спеціалістів центру зайнятості?
1. Так Якщо "Так" переходьте до питання №3.
2. Ні Якщо "Ні" переходьте до питання №4.
3. Зазначте, будь ласка, якою мірою вплинули на ваш вибір професії перелічені нижче послуги центру зайнятості:
| № з/п | Вид послуги | Значно виплинули | Скоріше вплинули | Скоріше не вплинули | Не вплинули | Послуга не надавалась |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1. | Тестування спеціалістами центрів зайнятості | | | | | |
| 2. | Семінари в центрах зайнятості | | | | | |
| 3. | Інформація з веб-сайтів Служби зайнятості | | | | | |
| 4. | Екскурсії на підприємства | | | | | |
| 5. | Інформація з шкільних татч-скрінів | | | | | |
| 6. | Масові заходи (ярмарки вакансій, дні інформації тощо) | | | | | |
| 7. | Профорієнтаційні уроки | | | | | |
| 8. | Інше (напишіть)____________________ ___________________________________ | | | | | |
| 9. | Інше (напишіть)_____________________ ___________________________________ | | | | | |
4. Чи відповідає професія, за якою Ви зараз навчаєтесь, наведеним факторам:
| № | Фактор | Так | Скоріше так | Скоріше ні | Ні | Важко відповісти |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1. | Вашим уявленням про професію | | | | | |
| 2. | Вашим інтересам | | | | | |
| 3. | Вашим здібностям | | | | | |
| 4. | Стану вашого здоров'я | | | | | |
| 5. | Потребам роботодавців | | | | | |
| 6. | Інше(Напишіть)_________________ _______________________________ | | | | | |
5. Чи хотіли б Ви змінити обрану професію на іншу?
1. Так 2. Ні 3. Не знаю .
6. Якщо Вам знову довелося б обирати професію/спеціальність то Ви:
| 1. Обрали б ту саму професію/спеціальність | |
| 2. Обрали іншу професію/спеціальність | |
| 3. Не знаю | |
7. Ваша стать
1. Чоловік 2. Жінка .
8. Скільки Вам років______.
9. В якому регіоні Ви закінчили школу?
Область_______________________________.
Район(Місто)___________________________.
Дякуємо за відповіді!!!
Морін О.Л.
м. Київ