Geum.ru

Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Денефіль О.В.
Матеріали і методи
Результати обстеження та їх обговорення.
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   36

Денефіль О.В.

м. Тернопіль

Показники невротичності, тривожності і депресивності студентської молоді 17-21 року

Психологічний стан і психічне здоров’я студентської молоді є важливою складовою якісного навчання та підготовки майбутнього спеціаліста. У сучасному світі людина працює постійно у стресових умовах (великий обсяг інформації, дефіцит часу, підвищені вимоги, значна конкуренція на ринку праці), з порушенням екологічних і гігієнічних норм життя (гіподинамія, довготривала робота за комп’ютером, короткотривалий сон, пасивний відпочинок, переїдання, шкідливі звички тощо). Дані умови можуть призвести до виникнення порушень вищої нервової діяльності (неврози, неврастенія, підвищення тривожності, невротичності, депресивності тощо) у молодому віці, а далі стресорні механізми адаптації можуть стати ланками патогенезу ураження серця (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда, стенокардія). Як результат, у світі зростає кількість хворих серцево-судинною патологією (ССП) [5, 11, 12]. Особливе місце у становленні та розвитку захворювань відводять негативним психологічним факторам, особливо психоемоційному стресу [3, 4, 10]. Експерти ВООЗ розглядають стрес як поняття, що нероздільно пов’язане із негативними емоціями, які виникають в умовах депривації, життєвих перешкод або при перспективах їх виникнення. Як тільки такі переживання стають стійкими, то можна говорити про розвиток психоемоційного стресу [8]. У літературі є дані, що, з одного боку, саме невротичність, тривожність, депресивність є основними складовими, які погіршують стан пацієнтів із гострою ССП і призводять до летального наслідку. З другого, при розвитку гострого інфаркту міокарда у пацієнтів з’являються невротичність, тривожність, депресивність [3]. Виникає замкнуте коло. За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні зростає кількість психічних розладів: серед хворих – 60,1 % пацієнти працездатного віку, 21,8 % діти і підлітки [2, 6]. У літературі немає даних щодо виникнення порушень психологічного стану серед молоді.

Мета роботи – вивчити психологічні показники (невротичність, тривожність, депресивність) студентської молоді 17-21 року за тестами Айзенка, Спілбергера і FPI залежно від статі.

Матеріали і методи. Проведено психологічне обстеження відносно здорових студентів чоловічої та жіночої статі ІІ курсу медичного університету 17–21 років за допомогою тесту Айзенка, Ч. Д. Спілбергера, опитувальника FPI, форми В [1, 7]. Перед початком кожного тестування досліджувані інформувалися про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, надавалися гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформованої згоди. Обстежувані не були залежні від дослідника та не отримували грошової винагороди.

Тест-опитувальник Айзенка дозволяє оцінити показники екстра-інтровертованості та дослідити рівень нейротизму, який корелює з вираженістю психоемоційної напруги [9], включає 57 запитань. Для оцінки рівня тривожності використали методику Спілбергера, яка містить 40 тверджень, характеризує ситуативну (СТ) і особистісну (ОТ) тривожність. Опитувальник FPI, форма В має 12 шкал (невротичності, спонтанної агресивності, депресивності, дратівливості, товариськості, урівноваженості, реактивної агресивності, сором’язливості, відвертості, екстраверсії-інтроверсії, емоційної лабільності, маскулінності-фемінності); 114 питань.

Результати обстеження та їх обговорення. Для виявлення рівня нейротизму за допомогою тесту Айзенка було обстежено 103 хлопців і 125 дівчат.

Виявлено, що за шкалою „щирості” (неправди) 5 і більше балів набрали 17 юнаків (16,50 %) і 15 юнок (12,00 %). Відвертими було (64,08±0,79) % хлопців і (76,00±0,78) % дівчат (p<0,001), ситуативними, відповідно, (33,01±0,56) % і (22,40±0,42) % (p<0,001), нещирими – (2,91±0,17) % і (1,60±0,11) % (p<0,001). Отже, студенти чоловічої статі схильні до більшої демонстрації позитивно для них бажаного профілю, щоб навколишнє оточення краще думало про них, вони менше задоволені собою, більше схильні діяти залежно від ситуації, підлаштовуватися (можливо, це один із механізмів соціальної адаптації даного віку) під оточення. Дані тих осіб, анкети яких мали за шкалою щирості більше 4 балів, у подальших обрахунках не використовувалися. У результаті відібрано бланки 196 студентів (86 юнаків та 110 юнок). Дані обстеження подано в таблиці 1.

Як видно з таблиці дівчата щиріші у своїх відповідях (менші показники за шкалою неправда), легше йдуть на контакт, більше задоволені собою, не потребують похвали навколишніх, хоча рівень нейротизму в них значно вищий порівняно із хлопцями.


Таблиця 1 – Результати тесту Айзенка серед студентів ІІ курсу.

Стать
Кількість

обстежених
Показники

Неправда
Екстравертованість
Нейротизм

Хлопці
86
2,37±0,13
13,14±0,38
12,39±0,45

Дівчата
110
1,87±0,12

рд-х<0,01
13,35±0,32
14,26±0,36

рд-х<0,002

Примітка: тут і наступних таблицях

1. х – хлопці;

2. д – дівчата.

При аналізі показників виявлено, що низький рівень за шкалою нейротизму мають 10,46 % хлопців і 2,73 % дівчат (p<0,001), середній – 37,21 % і 25,45 % (p<0,001) відповідно, високий – 48,84 % і 57,27 % (p<0,001), дуже високий – 3,49 % і 14,54 % (p<0,001). Отже, серед дівчат більша кількість осіб із високим і дуже високим рівнем нейротизму, тобто є емоційно нестабільними.

За методом Спілбергера протестовано 297 студентів (120 юнаків та 177 юнок). Встановлено, що СТ у хлопців становить (38,97±0,70) балів, у дівчат – (40,37±0,69) балів; ОТ відповідно (42,34±0,64) і (46,63±0,59) балів (p<0,001). Як видно із результатів, у студентів незалежно від статі помірно виражена СТ. ОТ, порівняно із СТ, вища у хлопців на 8,65 % (p<0,001), у дівчат – на 15,51 % (p<0,001). В юнок вона досягає високих цифр і вища порівняно із хлопцями на 10,13 % (p<0,001).

За тестом FPI, форма В у даній статті аналізували тільки ті шкали, які відповідають невротичності (І), депресивності (ІІІ), дратівливості (ІV) (дозволяє робити висновок про емоційну стійкість, високі оцінки – нестійкий емоційний стан), урівноваженості (VІ) (відображає стійкість до стресу, високі результати – хороша захищеність до впливу стрес-факторів звичайних життєвих ситуацій), сором’язливості (VIII) (вказує на схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-захисним типом, високі цифри – наявність тривожності, скутості, невпевненості), емоційної лабільності (ХІ) (високі дані – нестійкість емоційного стану, часті коливання настрою, підвищена збудливість, дратівливість). Високими вважаються результати більше 7, низькими – менші за 3. Дані FPI тесту подано в таблиці 2.

За результатами тесту виявлено, що високі значення є тільки у дівчат за шкалою емоційної стійкості, що вказує на часті коливання настрою.

У дівчат, порівняно з хлопцями, значно вищі рівні невротичності та депресивності, вони більше схильні до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-захисним типом, тривожні, скуті, невпевнені, мають труднощі в соціальних контактах, у них проявляється нестійкість емоційного стану, часто коливається настрій, спостерігається підвищена збудливість, дратівливість, недостатня саморегуляція.

Таблиця 2 – Показники FPI тесту

Шкала
Стать

Хлопці (n=115)
Дівчата (n=146)

I
5,38±0,19
6,17±0,16 (рд-х<0,002)

III
5,83±0,19
6,34±0,15 (рд-х<0,05)

IV
6,98±0,15
7,23±0,13

VI
5,70±0,18
5,21±0,16

VIII
5,34±0,19
6,44±0,14 (рд-х<0,001)

XI
5,72±0,18
6,60±0,14 (рд-х<0,001)


Таким чином, за трьома тестами у дівчат відмічено вищі показники нейротизму (тест Айзенка), особистісної тривожності (тест Спілбергера), невротичності, депресивності, тривожності, скутості, невпевненості, нестійкого емоційного стану (тест FPI). Отже, вже в молодому віці формуються риси особистості, які в майбутньому можуть стати основою розвитку серцево-судинних захворювань.

Оскільки на виникнення ССП впливає більшість високих значень тесту FPI було зроблено аналіз кількості осіб з низьким, середнім і високими рівнями за різними шкалами (таблиця 3).

Таблиця 3 – Розподіл значень тесту FPI за різними рівнями значень (%)

Шкала
Рівень

низький
середній
високий

хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата

I
9,56
6,16
58,26
41,10
32,17
52,74

III
10,43
6,16
53,91
45,20
35,65
48,63

IV
3,47
4,11
25,22
19,86
71,30
62,33

VI
13,04
21,92
46,95
52,74
40,00
25,34

VIII
24,34
7,53
48,69
43,84
26,95
48,63

XI
13,91
6,16
39,13
63,01
46,95
30,82


Переважна більшість хлопців мають високі значення дратівливості, нестійкого емоційного стану. Для більшості дівчат характерні високі значення невротичності, депресивності, нестійкого емоційного стану, тривожності, невпевненості. Такі характеристики особистості сприяють розвитку вегето-судинних порушень у молоді.

Зовсім невелика група студентів має низькі значення за шкалами невротичності, депресивності, дратівливості, емоційної лабільності, схильності до стресів.

Отже, спостерігаються статеві відмінності в показниках невротичності, тривожності, депресивності за даними тестів. Результати свідчать про те, що у більшості молодих осіб 17-21 років вже формуються риси особистості, які в майбутньому можуть зумовити виникнення ССП.

Висновки

1. Виявлено статеву різницю за даними тесту Айзенка: в юнаків менший рівень нейротизму; вони менш відкриті для спілкування; схильні до більшої демонстрації позитивно для них бажаного профілю, менше задоволені собою.

2. Ситуативна тривожність незалежно від статі в студентів 17-21 року виражена помірно, показники особистісної тривожності вищі, ніж ситуативної. У дівчат особистісна тривожність значно вища, ніж у хлопців.

3. За показниками FPI тесту виявлено, що у більшості молодих осіб 17-21 років формуються риси особистості, які в майбутньому можуть зумовити розвиток серцево-судинної патології. У дівчат значно вищі рівні невротичності та депресивності, емоційної лабільності, вони більше схильні до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-захисним типом, тривожні, скуті, невпевнені, дратівливі, збудливі.

Література

1. Вансовская Л. И. Исследование личности с помощью модифицированной формы В опросника FPI / Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие / Вансовская Л. И., Гайда В. К., Гербачевский В. К. и др.; Под ред. А. А. Крылова. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1990. – С. 51–60.

2. Дорогой А. П. Тривожні і депресивні розлади в кардіологічній практиці // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні : Матеріали науково-практичної конференції. .// Український кардіологічний журнал. – 2008. Додаток 1. – С. 18–19.

3. Дроздова И. В. Роль стрессов в стратификации общего сердечно-сосудистого риска у больных артериальной гипертензией / И. В. Дроздова, В. С. Борисюк,
В. С. Стоянов // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2008. – Т. 14. - № 1. –
С. 66–70.

4. Кузнецова Л. М. Показатели психического здоровья современных старшеклассников и студентов вуза / Л. М. Кузнецова, В. Д. Кузнецов,
К. Т. Тимошенко // Гигиена и санитария. – 2008. – № 3. – С. 59–63.

5. Оганов Р. Г. Сердечно-сосудистые заболевания в Российской Федерации во второй половине ХХ столетия : тенденции, возможные причины, перспективы / Р. Г. Оганов, Г. Я. Масленикава // Кардиология. – 2000. – Т. 40. - № 6. – С. 4–8.

6. Покеза Т. Коли з нервами не до жартів / Тарас Покеза // Науковий світ. – 2008. – № 4 (квітень). – С. 18–19.

7. Розов В. І. Методики оцінки і самооцінки адаптивних індивідуально-психологічних властивостей особистості / В. І. Розов // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 6. – С. 30–48.

8. Сидоров П. И. Психосоматическая медицина : (Руководство для врачей) / П. И. Сидоров. А. Г. Соловьёв, И. А. Новикова. – М.: МЕД-пресс-информ, 2006. – 568 с.

9. Старостина Е. Г. Тревога и тревожные расстройства в практике кардиолога / Е. Г. Старостина // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2006. – № 5(3). – С. 111–120.

10. Boulmier D. Myocardial pseudo-infarction : “stress”-associated catecholamine-induced acute cardiomyopathy or coronary spasm? / D. Boulmier, P. Bazin //Ann. Cardiol. Angeiol (Paris). – 2000. – V. 49, № 8. – H. 449–454.

11. Golzio P. G. Myocardial infarction with normal coronary arteries : ten-year follow-up / P. G. Golzio, F. Orzan, P. Ferrero et al. // Ital. Heart J. – 2004. – V. 5, № 10. – P. 732–738.

12. Rosengren A. Association of psychosocial risk of acute myocardial infarction in 11119 cases and 13648 controls from 52 countries (the INTERNET study) : case-control study / A. Rosengren, S. Hawken, S. Ounpuu et al. // Lancet. – 2004. – № 364 (9438). – P. 953–962.

Дикусар Т.Л.

м. Миколаїв

Сучасний вибір старшокласників

Одним із засобів подолання безробіття є здійснення заходів щодо його запобігання. Тому в роботі служби зайнятості сьогодні велика увага приділяється профорієнтаційній роботі з потенційними клієнтами служби зайнятості, зокрема з випускниками шкіл та молоддю. Зростає чисельність випускників, що не мають визначених професійних планів. Основна причина цього – відсутність інформації, що стосується питань професійного вибору, а також незнання своїх особистісних можливостей. Навіть в разі “вдалого” вибору професії, що користується попитом на ринку праці, може виникнути проблема подальшого працевлаштування, оскільки роботодавців цікавить перш за все високий рівень кваліфікації працівника та досвід роботи за професією.

Удосконалення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками – нагальна потреба сьогодення. Служба зайнятості – одна із зацікавлених сторін у створенні цілісної профорієнтаційної системи, головним об’єктом в якій виступають школярі різних вікових груп.

Неможливо переоцінити значення первинного вибору професії. Професія людини - її життєвий шлях, свого роду доля. Тому доцільніше витратити час і сили на своєчасне та обґрунтоване її планування. Важливо не помилитися у виборі, адже від того, наскільки вірно зроблено його сьогодні, буде залежати майбутнє особистості, її задоволення своєю професією. Вибирати професію потрібно свідомо, з урахуванням можливостей, особистих та суспільних інтересів. Суттєву допомогу у вирішенні питань вибору професії надають профконсультанти центрів зайнятості для учнів та їх батьків.

З розвитком сучасного суспільства тема професійного самовизначення особистості здобуває все більшої актуальності. Проблеми вибору професії, працевлаштування та зайнятості в сучасних умовах пов’язані з рядом суперечностей між попитом та пропозицією на ринку праці.

Сьогодні на перший план виходять професії, які пов’язані з маркетингом, логістикою, дизайном, будівництвом, фінансовим аналізом. З іншого боку, сучасний ринок праці має потребу в робітничих професіях - електрогазозварниках, водіях, машиністах, електромонтерах, штукатурах, слюсарях, швачках, токарях та ін.

Кожний рік з’являються нові популярні професії, інші – або змінюються, або зникають. Зростає значення таких цінностей, як саморозвиток, самореалізація в праці, можливість творчої роботи, самостійності та участі в прийнятті рішення. Справжні мотиви, які примушують людину віддавати роботі максимум зусиль, з'ясувати дуже складно. Поведінка особистості визначається потребою, яка переважає на певний момент часу. Сучасна людина повинна бути корисною суспільству і як особистість, і як професіонал.

Вже декілька років поспіль Миколаївська обласна служба зайнятості намагається окреслити коло питань і проблем, визначити мотивацію та інтереси, джерела інформації та фактори впливу на учнів старших класів загальноосвітніх шкіл регіону під час вибору професії.

З метою виявлення професійних намірів випускників загальноосвітніх шкіл Миколаївської області в 2008 році відділом організації профорієнтації проводилося соціологічне дослідження серед учнів 9 та 11 класів. Під час дослідження були опитані 1015 дев’ятикласників та 1036 учнів 11 класів, що надало можливість визначити основні проблеми у професійному визначенні школярів, мотивації вибору професії сучасною молоддю, напрями профорієнтаційної роботи з випускниками.

Підготовка школярів до свідомого вибору професії неможлива без формування професійних інтересів та позитивного відношення до різних видів професійної діяльності. Для вирішення цього питання на першому місці є професійне інформування молоді щодо ситуації на регіональному ринку праці. Наскільки сьогодні учні старших класів ознайомлені з актуальними на ринку праці професіями, перспективами працевлаштування за обраною спеціальністю? Чи знають випускники загальноосвітніх шкіл, що сьогодні в Україні відбувається зростання промислового виробництва, особливо в легкій, харчовій, нафто- та газодобувній промисловості, розвивається будівництво?

Проблеми в профорієнтації молоді виникають через невірний та непродуманий вибір професії чи спеціальності для навчання в учбових закладах, тому що комерціалізація навчальних закладів приводить до розповсюдження навчання за престижними, але зовсім не актуальними для нашого регіону професіями.

При первинному виході на ринок праці у молоді, як правило, переважає ідеалістичне уявлення щодо майбутньої професії, трудової та професійної кар’єри, які з перших кроків на ринку праці руйнуються та приводять до складного соціально-психологічного стану в умовах неможливості працевлаштування (тривоги, депресії, що впливає на комунікативну сферу та супроводжується почуттям безнадійності, комплексом провини). Зіткнення з трудовою реальністю приводить до переорієнтації або деградації трудових цінностей. Таким чином, проблеми щодо працевлаштування негативно впливають на соціально-психологічний розвиток молодих людей та часто призводять до уникнення поглядів на працю як засіб особистої самореалізації, а сам процес нормальної соціалізації порушується.

На питання „Чи достатньо у вас інформації для професійного визначення?” майже 54 % респондентів дали позитивну відповідь. Слід зазначити, що інформованість серед дев’ятикласників значно нижча, ніж серед учнів 11-х класів

Значну долю інформації щодо професійного самовизначення школярі отримують від батьків та знайомих (60 % опитаних), через ЗМІ (35 %), педагогів (28%), друзів та однокласників (26 %). Також основним джерелом інформації сучасні старшокласники називають Інтернет.

У 76% опитаних одинадцятикласників та 65 % дев’ятикласників їх бажання співпадають з порадами та можливостями батьків.

Слід зазначити, що спектр професій, який сьогодні обрали учні старших класів, широкий та різноманітний. Розглянемо, наскільки актуальні ці напрямки на ринку праці.

Проаналізуємо коло професій, обраних респондентами. Перелік найпопулярніших професій серед старшокласників нашого регіону очолюють юристи та економісти, лікарі та провізори, програмісти, вчителі та дизайнери, перекладачі та менеджери, інженери та журналісти, архітектори та психологи, соціальні робітники та капітани дальнього плавання, ветеринари, агрономи та ін. З робітничих професій найпопулярніші – перукарі, манікюрниці, стилісти, закрійники та швачки, кухарі, кондитери, зварники, монтери, механіки, водії.

Один з проявів прогресу суспільства, якщо кожне нове покоління, що вступає в доросле життя, піднімається на найбільш високий рівень освіти, загальної культури, професійної кваліфікації, соціальної активності. Процес цей не гладкий та прямолінійний, а наповнений труднощами та протиріччями, що ставить виховну практику перед обличчям нових проблем, потребуючих ломки стереотипів, що склалися сьогодні.

За результатами дослідження серед дев’ятикласників майже 56%, а серед учнів 11-х класів майже 69 % вважають, що потрібно отримати вищу освіту. Базова вища освіта влаштовує 25,7 % дев’ятикласників та 19,6% одинадцятикласників, повна середня освіта – 18,7% дев’ятикласників та майже 12% учнів 11-х класів.

Основні джерела інформації щодо професійного самовизначення та фактори впливу на учнів старших класів при виборі професії – думка батьків. Сьогодні, в першу чергу, саме батьки, суттєво впливають на професійні плани дітей. Але слід підкреслити, що протягом останніх двох років учні 11-х класів на перше місце ставлять фактор впливу на вибір професії серед учнів – перспективність, на друге – престижність, і тільки на третьому місті – вплив батьків на самовизначення випускників.

Серед числа інших факторів впливу на професійне самовизначення – захоплення професією з дитинства, вплив друзів, матеріальні проблеми, місце розташування навчального закладу, родинна традиція, поради вчителів та ін.

Серед труднощів, які заважають втіленню запланованого, учні 11- х класів, як і в опитуванні минулих двох років на перше місце поставили матеріальні проблеми, дев’ятикласники – відсутність необхідної інформації Також серед труднощів були названі рівень знань, відсутність учбових закладів за відповідними напрямками або „батьки проти”.

У ході аналізу отриманих даних 74 % дев’ятикласників та 77% учнів 11-х класів відзначили, що в них є інформація про спеціаліста центру зайнятості, який може надати консультацію щодо професійного вибору та проінформувати про ситуацію на ринку праці, актуальні професії в регіоні та особливості сучасного працевлаштування.

При порівнянні результатів дослідження профнамірів учнів старших класів регіону бачимо, що в 2005 році послугами спеціалістів із профорієнтації скористались 13 % респондентів, а в 2006 році – 17 % - одинадцятикласників та 10 % - учнів 9-х класів. За результатами 2007 року, скористалися послугами 18% учнів 9-х класів та 14 % - 11 кл. У цьому році профорієнтаційні послуги в службі зайнятості отримали 18% дев’ятикласників та 21 % одинадцятикласників з числа опитаних.

Основні причини, через які молодь звертається до профконсультанта: відсутність інформації щодо самовизначення та бажання самостійно зробити професійний вибір. Учні також відзначили необхідність в отриманні допомоги зі сторони кваліфікованих спеціалістів - профконсультантів.

Робота зі школярами – це праця на перспективу. Якщо через декілька років ми будемо жити в цивілізованому суспільстві професійних людей, в якому кожен буде займатися улюбленою справою і отримувати від цього задоволення, – це буде найкращий результат.