Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 28

хiдних дiй i призначау термiн єх виконання.

Крiм того, суд, не припиняючи провадження у справi в цiло-

му, може залишити заяви деяких учасникiв процедури банкрутства

без розгляду, наприклад, заяву кредитора з майновими вимогами,

якщо вона надiйшла з пропуском мiсячного строку i клопотання

про його поновлення судом вiдхилено. Суд також залишау без роз-

гляду заяву юридичноє або фiзичноє особи, яка хоче взяти участь

у санацiє боржника, якщо заява не мау необхiдних реквiзитiв (без

пiдпису чи без зазначення посадового положення особи, яка пiдпи-

сала заяву) або до заяви не доданi документи, якi пiдтверджують

фiнансовий стан заявника, зобовязання щодо переведення боргу

на себе та iншi умови санацiє.

В украєнському законодавствi про банкрутство санацiя визна->

чена як особлива процедура запобiгання банкрутству. На сьогод-

нiшнiй день санацiя не набула поширення, проте вона могла б ста-

ти за своєм змiстом i наслiдками одним iз найефективнiших засобiв

виведення пiдприумства-боржника iз стану стiйкоє неплатоспро-

можностi i захисту майнових iнтересiв кредиторiв.

Термiн <санацiя> походить вiд латинського запаєiо - лiкуван-

ня, оздоровлення. Санацiя - це реорганiзацiйна процедура, яка

впроваджууться з метою попередження банкрутства i полiпшен-

ня фiнансового стану пiдприумства. Санацiя може проводитися |

пiдприумством або сильнiшими у фiнансовому вiдношеннi банком,

компанiую, фiзичною особою або державою.

Процедура санацiє фактично складауться iз трьох самостiйних

повязаних мiж собою дiй (елементiв):

а) прийняття зобовязань про переведення боргу;

б) реструктуризацiє пiдприумства боржника;

в) виплати боргiв кредиторам.

Недотримання якоєсь iз цих дiй або порушення єх порядку ро-

бить неможливим проведення санацiє.

Прийняття санатором зобовязань про переведення на себе

боргу мау бути виконано в письмовiй формi i подано до арбiтраж-

ного суду в мiсячний термiн пiсля публiкацiє про порушення справи

про банкрутство. Переведення боргу може бути, як вже зазнача-

лося, тiльки за згоди зборiв (комiтету) кредиторiв.

Згода боржника на переведення боргу чинним законодавством про банкрут-

ство не передбачена, що у особливiстю процедури банкрутства.

171

Реструктуризацiя пiдприумства-боржника проявляуться, як

правило, в повному або частковому переходi права власностi (на

частину або на весь уставний фонд) на користь санатора. Наприк-

лад, при перетвореннi унiтарного пiдприумства на господарське то-

вариство санатор мау право на визначену частину в уставному

фондi пiдприумства, що реорганiзууться, i на суму прийнятого на

себе боргу. При санацiє боржника - господарського товариства,

умови реструктуризацiє пiдприумства повиннi узгоджуватися з

учасниками товариства в частинi перерозподiлу або передачi ви-

значеноє частки в уставному фондi (акцiй, паю) в обмiн на пога-

шення боргу цього товариства.

Законодавством передбаченi додатковi вимоги до реструкту-

ризацiє при санацiє державного пiдприумства, бо єє умови повиннi

також узгоджуватися з органом, який уповноважений управляти

державним майном (мiнiстерством, вiдомством) i Антимонополь-

ним комiтетом, а умови санацiє шляхом приватизацiє державного

пiдприумства - з органом приватизацiє (Фондом держмайна).

Чинне законодавство не обмежуу кiлькостi осiб, якi хочуть взяти

участь у санацiє пiдприумства, а тому в санацiє воднораз можуть

брати участь двi i бiльше фiзичнi або юридичнi особи, однак єхну

бажання мау бути закрiплене у вiдповiднiй угодi. У такому разi умо-

ви санацiє розроблюються i пiдписуються всiма учасниками санацiє.

Якщо кожний санатор виявить бажання брати участь у нiй одно-

осiбне, то єхнiй вiдбiр здiйснюуться на конкурснiй основi власни-

ком, а державного пiдприумства (господарського товариства з част-

кою державноє власностi в уставному фондi) - разом з органом при-

ватизацiє (Фондом держмайна) i мiнiстерством, вiдомством.

Закон передбачау особливу форму санацiє в разi, коли трудо-

вий колектив державного пiдприумства, щодо якого порушено

провадження у справi про банкрутство, вимагау передачi цiлiсно-

го майнового комплексу цього пiдприумства йому в оренду за

умови прийняття на себе його боргiв i згоди на це кредиторiв.

Трудовий колектив у цих випадках може реалiзувати своу право

на участь у санацiє з урахуванням вимог Закону Украєни <Про

оренду державного та комунального майна> (в редакцiє вiд 14

При реструктуризацiє пiдприумства-боржника зi змiшаною формою власностi

продаж пакету акцiй, що належить державi, повинен здiйснюватися на конкурсах

або аукцiонах (якщо е декiлька санаторiв) за правилами, встановленими законом Укра-

єни "Про приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу приватизацiю)".

172

березня 1995 року). У законi йдеться про те, що трудовий колек-

тив мау створити певну структуру господарського товариства, яке

може пропонувати послуги санатора державного пiдприумства.

Однак, хоч би в якiй формi проводилася реструктуризацiя пiд-

приумства i хоч до якоє б форми власностi належало воно, - у всiх

випадках єє умови повиннi бути узгодженi з кредиторами.

Заключною дiую в санацiє у узгодження умов виплати санато-

ром боргiв кредиторам у строки, в послiдовностi, формi виплати

тощо. Чинне законодавство не забороняу санатору i кредиторам

досягнути згоди i у пробаченнi кредиторами певноє частини боргу2.

Тiльки при наявностi всiх трьох елементiв санацiє єє умови мо-

жуть бутк-затвердженi арбiтражним судом3, пiсля чого мета про-

цедури банкрутства - задоволення майнових вимог кредиторiв,

визнауться досягнутою, провадження у справi повинно бути при-

пинене, про що виноситься вiдповiдна ухвала.

Якщо в судовому засiдання встановлена неплатоспроможнiсть

боржника (у звязку з вiдсутнiстю активiв у лiквiднiй формi), суд

визнау пiдприумство банкрутом за умови, що не надiйшло пропо-

зицiй про санацiю або на єє умови не погодилися кредитори. При

цьому судом приймауться постанова4.

Копiя постанови надсилауться:

засновнику юридичноє особи, яка визнана банкрутом;

власнику майна банкрута або уповноваженому ним органу;

банку, клiунтом якого-у банкрут; Нацiональному банку Украєни

(якщо банкрутом у банк); Мiнiстерству зовнiшньоекономiчних

звязкiв Украєни (якщо банкрут зареустрований як учасник зовнi-

шньоекономiчноє дiяльностi);

органу, який зареустрував банкрута як субукта пiдприумницькоє

дiяльностi;

державнiй службi зайнятостi за юридичною адресою банкрута;

вiдповiдним профспiлковим органам;

прокуратурi, якщо за матерiалами справи можна припустити наявнiсть

навмисного банкрутства (ст. 14 Закону Украєни <Про банкрутство>).

Див.: Голос Украєни. 1995. 16 трав.

2 Згода на пробачення кредиторами частини боргу не може бути здiйснена за

боргами перед бюджетом, тому що це виходить за межi компетенцiє податкових та

фiнансових органiв, якi на мiсцевому рiвнi представляють iнтереси держави i бе-

руть участь у справi як кредитори.

3 У разi порушення умов санацiє учасник угоди, права i iнтереси якого порушенi,

мау право на судовий захист у загальному порядку позовного провадження (ст. 6 ЦК).

4 Прийняття судом "постанови", а не традицiйного "рiшення" у ще однiую

особливiстю розгляду справ про банкрутство.

173

З моменту визнання боржника банкрутом припиняуться його

пiдприумницька дiяльнiсть, а також нарахування пенi та вiдсоткiв

з усiх видiв заборгованостi банкрута, до лiквiдацiйноє комiсiє пере-

ходять усi майновi права та обоу язки пiдприумства-банкрута.

Пiсля прийняття судом постанови про визнання пiдприумства

банкрутом починау працювати лiквiдацiйна комiсiя (строк єє iсну-

вання законом не визначений).

Дiючи як орган юридичноє особи субукта банкрутства, вона

використовуу для розрахункiв за проданi майновi активи i для роз-

подiлу виручених коштiв мiж кредиторами банкiвський рахунок

цiує юридичноє особи. При необхiдностi лiквiдацiйна комiсiя може

також вiдкрити i окремий рахунок.

Юридичною адресою лiквiдацiйноє комiсiє може бути як юри-

дична адреса банкрута, так i iнша адреса лiквiдаторiв, яку буде за-

тверджено на загальних зборах.

Лiквiдацiйна комiсiя передусiм проводить iнвентаризацiю

i оцiнку майна банкрута, щоб визначитися стосовно загальноє лiк-

вiдацiйноє маси.

Лiквiдацiйна маса - це майновi активи банкрута, на якi може

бути звернено стягнення за вимогами кредиторiв. З метою пога-

шення боргiв лiквiдацiйна комiсiя може звернути стягнення на все

майно банкрута, яке йому належить на правi власностi або повного

господарського вiдання, хоч би де воно знаходилося, у тому числi

на обукти права iнтелектуальноє власностi (право на винаходи i

кориснi моделi, промисловi зразки, знаки для товарiв та послуг).

Особливий статус мау майно боржника, яке у предметом за-

стави. Це майно, хоча i зараховууться до лiквiдацiйноє маси, але

використовууться виключно для позачергового задоволення ви-

мог заставоутримувача. При наявностi рiзницi мiж вартiстю ре-

алiзованого закладеного майна i погашеною сумою боргу вона

використовууться для задоволення вимог решти кредиторiв.

Не можуть бути включеними до лiквiдацiйноє маси iндивiду-

ально визначенi речi, якi належать боржнику лише на правi кори-

стування або володiння, наприклад арендоване майно. Майно бан-

крута, на яке звертауться стягнення, оцiнюуться лiквiдацiйною ко-

мiсiую в порядку, встановленому ст. 9 Закону Украєни в редакцiє

вiд 15 травня 1996 року <Про приватизацiю невеликих державних

пiдприумств (малу приватизацiю)>.

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 34. Ст. 160.

174

Усi форми реалiзацiє майна банкрута оформляються договора-

ми купiвлi-продажу, якi укладаються мiж лiквiдацiйною комiсiую

вiд iменi пiдприумства-банкрута та покупцем. Договiр купiвлi-про-

дажу державного майна пiдлягау нотарiальному посвiдченню. У

випадках, коли виявляуться лише одна пропозицiя щодо придбання

цього майна, реалiзацiя майнових активiв банкрута проводиться

шляхом викупу. У разi надходження двох i бiльше пропозицiй при-

значауться проведення конкурсу або аукцiону.

Продаж майна банкрута шляхом конкурсу або аукцiону лiк-

вiдацiйна комiсiя повинна доручити провести органу приватизацiє

(якщо боржник - держпiдприумство) або спецiалiзованому орга-

ну, який мау вiдповiдну лiцензiю, а також може провести конкурс,

аукцiон самостiйно.

Встановлена така черговiсть задоволення претензiй кредиторiв.

При погашеннi боргiв покриваються витрати, повязанi з провад-

женням справи в арбiтражному судi, роботою лiквiдацiйноє комiсiє,

функцiонуванням розпорядника майна, i вимоги кредиторiв, якi за-

безпеченi заставою, а потiм уже всi iншi. У першу чергу виконують-

ся зобовязання перед працiвниками пiдприумства-банкрута (крiм

внескiв членiв трудового колективу до уставного фонду пiдприумства)

та виплати за акцiями трудового колективу, якi повертаються в чет- [

верту чергу). У другу чергу задовольняються вимоги за державними |

та мiсцевими податками, а також за неподатковими платежами до ]

бюджету, вимоги органiв державного страхування i соцiального за-

хисту, третю чергу - вимоги кредиторiв, якi не забезпеченi заста-1

вою. У четверту чергу погашаються всi iншi вимоги. Вимоги наступ-1

ноє черги задовольняються тiльки пiсля повного задоволення попе-|

реднiх. Якщо коштiв не вистачау для повного погашення вимог однiує |

черги, претензiє задовольняються пропорцiйно сумi, що належить

кожному кредитору цiує черги. Вимоги, якi не задоволенi у звязку з|

вiдсутнiстю майна, вважаються погашеними, як i вимоги, якi заяв-1

пенi пiсля визначеного строку для єх подання (ст. 21 Закону). |

Пiсля завершення реалiзацiє майнових обуктiв, що входять до|

складу лiквiдацiйноє маси, та розподiлу виручених сум мiж кре-i

диторами лiквiдацiйна комiсiя складау i подау арбiтражному суду

звiт про виконанi дiє у формi лiквiдацiйного балансу. У ньому ма-

ють бути вiдображенi показники виявленоє лiквiдацiйноє маси

(тобто данi єє iнвентаризацiє), вiдомостi про реалiзацiю обуктiв цiує

маси (договори купiвлi-продажу), а також про розподiл виручених

коштiв мiж кредиторами.

\ Л7Ь

\ На заключному етапi лiквiдацiйноє процедури арбiтражний суд

розглядау лiквiдацiйний баланс, заслуховуу членiв лiквiдацiйноє

комiсiє та зборiв (комiтету) кредиторiв i виносить ухвалу про за-

твердження лiквiдацiйного балансу та припинення провадження

у справi про банкрутство.

Якщо ж зясууться, що лiквiдацiйна комiсiя не виявила або не

реалiзувала усiх наявних майнових активiв лiквiдацiйноє маси, не-

обхiдних для повного задоволення вимог кредиторiв, арбiтражний

суд може винести ухвалу про призначення нових лiквiдаторiв.

У разi, коли за результатами лiквiдацiйного балансу в юридич-

ноє особи-банкрута не залишилося майна пiсля задоволення вимог

кредиторiв, арбiтражний суд виносить ухвалу про лiквiдацiю юри-

дичноє особи. Копiя ухвали надсилауться реуструючому органовi i

мiсцевому Органу статистики для виключення юридичноє особи з

тдиного державного реустру пiдприумств та органiзацiй Украєни.

Пiдприумство вважауться лiквiдованим з того дня, коли його

виключено iз державного реустру.

Кошти i майно боржника, якi лишилися пiсля задоволення усiх

вимог, передаються власнику. Якщо майна банкрута достатньо, то

вiн вважауться вiльним вiд боргiв i продовжуу свою пiдприумниць-

ку дiяльнiсть.

Процедура банкрутства в Украєнi не обмежена певними строка-

ми, але, як свiдчить судова практика, тривау в середньому протягом

4-6 мiсяцiв (за винятком здiйснення процедури банкрутства великих

пiдприумств). Прийняття новоє редакцiє закону про банкрутство з

урахуванням досвiду судовоє практики та свiтового досвiду (особли-

во постсоцiалiстичних краєн) дозволить доцiльнiше вирiшувати спра-

ви про банкрутство, що мають важливе значення не тiльки для бор-

жникiв та кредиторiв, але i для економiки держави в цiлому.

Виникау питання: який же це банкрут, якщо вiн вважауться вiльним вiд боргiв

i продовжуу свою пiдприумницьку дiяльнiстьi Чи не доцiльнiше визначити в за-

конi, що арбiтражний суд вирiшуу питання про банкрутство боржника за результа-

том дiяльностi лiквiдацiйноє комiсiєi Тодi вiдносно боржника, майна якого вистачи-

ло для задоволення всiх вимог, справа про банкрутство мау бути припинена.

щiр V

Правова регламентацiя

господарських зобовязань.

Господарськi договори

1. Поняття господарського

зобовязання та господарського

договору

До зобовязань як особливоє форми юридичних су-

спiльних вiдносин належать рiзноманiтнi правовiдносини. Зобовя-

зання - це i нормальнi вiдносини мiж субуктами, повязанi з реалi-

зацiую продукцiє, виконанням робiт, наданням послуг i т. iн., i вiдно-

сини, якi виникають у результатi вчинення недозволених дiй -

заподiяння шкоди, привласнення майна тощо. Зобовязання вини-

кають мiж юридичними особами, мiж юридичними особами i гро-

мадянами-пiдприумцями, мiж громадянами-пiдприумцями i просто

громадянами.

1111111111111ЧЧ111111

Зобовязання можуть бути рiзними за характером, цiльовим

призначенням i субуктним складом, проте вони мають певну як

економiчну, так i юридичнуспiльнiсть. Економiчною функцiую зо-

бовязань у те, що завдяки єм здiйснюуться перемiщення майна та

iнших результатiв працi iз сфери виробництва у сферу обiгу i че-

рез сферу обiгу - у сферу споживання. Оскiльки вони опосеред-

ковують процес перемiщення майна або ж iнших результатiв працi,

то ми говоримо про єхнiй майновий характер. Майно ж може бути

передане тiльки певним, а не взагалi усiм третiм особам, тож зо-

бовязання виникають з якимось конкретним субуктом. Отже вони

мають вiдносний характер. Саме тому в зобовязальних правовiдно-

синах субуктивне право iменууться правом вимоги, а обовязок -

боргом; правомочний субукт - кредитором, а зобовязаний - бор-

жником. Оскiльки цi термiни i характернi риси вiдображають спе-

цифiку юридичного змiсту зобовязальних правовiдносин, вони

повиннi враховуватись при формулюваннi загального визначення

зобовязання.

177

\ Господарськi зобовязання - це врегульованi законодавством

суспiльнi вiдносини товарно-грошового характеру, за якими одна

особа (кредитор) мау право вимагати вiд другоє особи (боржника)

здiйснити на користь першоє особи (кредитора) визначену дiю:

передати майно, виконати роботу, сплатити грошi i т. iн. або ж утри-

матись вiд визначеноє дiє, а боржник мау право вимагати вiд кре-

дитора виконання його зобовязань.

Це поняття сприйнято загальною теорiую права i стосууться

всiх його галузей, в тому числi i господарськоє.

Укладаючи зобовязання, його учасники ставлять перед собою

досягнення певних цiлей - загальних i безпосереднiх. Загальнi цiлi

зобовязань нiчим не вiдрiзняються вiд загальних цiлей правовiдно-

син власностi або ж iнших цивiльних правовiдносин в умовах рин-

ковоє економiки. Проте деякi види правовiдносин, в тому числi i ок-

ремi види зобовязань, встановлюються для досягнення безпосе-

реднiх цiлей. Це свiдчить про те, що зобовязальнi правовiдносини,

окрiм загальних рис, мають залежно вiд галузi права i законодав-

ства, якими вони регулюються, i своє особливостi. Такi особливостi

притаманнi i господарським зобовязанням. Саме вони i вiдрiзня-

ють єх вiд iнших зобовязальних правовiдносин.

Однiую iз особливостей господарських зобовязань у мета, для

досягнення якоє субукти господарювання укладають цi зобовя-

зання. Безпосередньою метою, для досягнення якоє вони вступа-

ють у зобовязальнi правовiдносини, у здiйснення ними госпо-

дарсько-оперативних дiй (виготовлення i реалiзацiя продукцiє, бу-

дiвництво промислових, житлових та iнших обуктiв, надання

транспортних послуг i т. iн.) або ж господарсько-управлiнських

функцiй (координацiя господарських звязкiв у якiйсь галузi, на-

приклад енергетичнiй, створення i перерозподiл фондiв тощо).

Ще однiую особливiстю господарських зобовязань у те, що

єхнiми субуктами у юридичнi особи та пiдприумцi, що здiйсню-

ють господарську дiяльнiсть.

В умовах ринковоє економiки, коли плановiсть утратила своу

домiнуюче, панiвне становище, господарськi зобовязання здебiль-

шого формуються в рiзних сферах i на рiзних рiвнях економiчно-

го життя за простою домовленiстю (волевиявленням) сторiн

(субуктiв господарськоє дiяльностi). Господарськi зобовязання

можуть виникати на основi господарського договору, укладеного

на пiдставi держконтракту, держзамовлення чи iншого управлiнсь-

кого правового акта; договору за простою згодою сторiн; на iнших

178

пiдставах, що не суперечать закону (конкурс, публiчний торг, аук- i

цiон i т. iн.).

Вiдповiдно до цього господарське зобовязання у загальною

категорiую, оскiльки виникау на основi рiзних пiдстав, рiзних юри-

дичних фактiв. Найважливiшим i найпоширенiшим джерелом гос-

подарських зобовязань у договiр. Зобовязання, що виникли на

пiдставi договору, ми називаумо договiрними. Бездоговiрнi зобо-

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств