Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 28

У цiлому ризики господарськоє дiяльностi пiдроздiляються на

такi:

ризик утрати майна в результатi стихiйних лих, iнших неспри-

ятливих природних i економiчних умов;

ринковий ризик - ризик, повязаний iз негативними чинника-

ми при реалiзацiє продукцiє на зовнiшньому i внутрiшньому ринках;

технiчний ризик - ризик, повязаний iз пiдвищеною небез-

пекою при експлуатацiє технiчного устаткування, проведенням

будiвельно-монтажних i пусконалагоджувальних робiт;

комерцiйний ризик - ризик, повязаний iз непоставкою про-

дукцiє, недопоставкою продукцiє, iз прийманням товару покупцем,

iз платоспроможнiстю покупця;

ризик виникнення вiдповiдальностi;

ризик утрати прибутку;

валютний ризик - ризик, повязаний iз здiйсненням зовнiш-i

ньоекономiчноє дiяльностi субукта, що господарюу; |

iнвестицiйний ризик - ризик, повязаний з iнвестицiйною |

дiяльнiстю субукта, що господарюу; |

ризик, повязаний iз здiйсненням науково-технiчноє дiяльностi, |

у тому числi вузiвськоє;

ризик виникнення втрат при погiршеннi фiнансового станови-

ща позичальника, або кредитний ризик.

Разом з тим, у рамках окремих видiв ризику, зазначених вище,

необхiдно виокремити певнi пiдвиди ризику, тобто дати докладнi-

шу класифiкацiю ризикових операцiй субукта, що господарюу.

Одним iз важливих видiв господарського ризику у ризик утрати

майна. Цей вид ризику можна пiдроздiлити на такi пiдвиди:

ризик, повязаний iз утратою майна в результатi стихiйних лих;

ризик, повязаний iз утратою майна в результатi крадiжки;

ризик, повязаний iз утратою майна в результатi аварiй, ви-

бухiв;

ризик, повязаний iз утратою майна при транспортуваннi;

ризик, повязаний iз вiдчуженням майна в результатi неправ<

мiрних дiй органiв влади i управлiння.

155

В умовах ринку актуальним для субуктiв господарювання стау

комерцiйний ризик. У цю групу входять такi види ризикiв:

ризик, повязаний iз непоставкою продукцiє;

ризик, повязаний iз недопоставкою продукцiє;

ризик, повязаний iз неплатоспроможнiстю покупця;

ризик, повязаний iз прийманням товарiв.

Ринковий ризик може бути повязаним iз внутрiшнiм i зовнiш-

нiм ринками.

З внутрiшнiм ринком повязанi такi ризики:

ризик у визначеннi структури й обсягiв виробництва нових i

старих виробiв;

ризик, повязаний iз виробництвом, тобто наявнiстю в розпо-

рядженнi пiдприумства виробничих ресурсiв у достатнiй кiлькостi

i якостi в певному перiодi дiяльностi пiдприумства;

ризик, повязаний iз вiдповiднiстю пропозицiє пiдприумства

платоспроможному попиту;

ризик, повязаний iз цiнами i витратами, тобто можливiстю по-

криття за допомогою платоспроможного попиту витрат у задово-

леннi потреби в продукцiє, реалiзованоє за розрахованою зазда-

легiдь або за бiльш низькою цiною.

З зовнiшнiм ринком повязанi такi ризики:

ризик змiни цiн реалiзацiє на свiтовому ринку;

ризик, повязаний iз реалiзацiую виробiв на зовнiшньому ринку;

ризик митних обмежень при реалiзацiє виробiв на зовнiшньо-

му ринку.

Класифiкуючи ризики, слiд згадати про iснування ризику, повя-

заного з пiдвищеною небезпекою при експлуатацiє технiчного устат-

кування, проведенням будiвельно-монтажних i пусконалагоджуваль-

них робiт. Цей вид ризику слiд пiдроздiлити на такi пiдвиди:

ризики, повязанi з будiвництвом;

ризики, повязанi з проведенням монтажних i пусконалагод-

жувальних робiт.

При здiйсненнi господарськоє дiяльностi необхiдно звертати

увагу на такий вид ризику, як ризик вiдповiдальностi. Цей вид

ризику можна розподiлити на такi пiдвиди:

ризик виникнення вiдповiдальностi за забруднення навколиш-

нього природного середовища;

ризик виникнення вiдповiдальностi за якiсть продукцiє, що ви-

пускауться пiдприумством;

ризик виникнення вiдповiдальностi орендодавця за розiрван-

[ ця договорiв з орендарями;

156

ризик виникнення вiдповiдальностi забудовникiв;

ризик виникнення вiдповiдальностi субукта, що господарюу,

за збиток, заподiяний життю i здоровю працiвника пiдприумства;

ризик виникнення вiдповiдальностi професiонала за результа-

ти своує господарськоє дiяльностi. |

Одним iз видiв значного ризику у ризик утрати прибутку. Утра-

та прибутку може статися:

внаслiдок змушених перерв у виробництвi (непрямi збитки, пiд

якими маумо на увазi нестриманий через недогляд прибуток, ви-

трати, повязанi з лiквiдацiую наслiдкiв подiй, що викликали пере-

рву у виробництвi, а також поточнi витрати, - незалежно вiд того,

продовжууться виробничий процес на пiдприумствi чи нi;

у результатi втрати майна;

у результатi невиконання постачальниками своєх договiрних

зобовязань у частинi асортименту i якостi продукцiє;

внаслiдок змiни конюнктури ринку;

у результатi замiни застарiлого обладнання, упровадження но-

воє технiки i технологiй;

внаслiдок проведення страйкiв i в результатi iнших суспiльно-

полiтичних подiй;

ризик виникнення додаткових витрат.

Специфiчними видами ризику, повязаними iз здiйсненням]

зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, у валютнi ризики. Пiд валютни-1

ми ризиками слiд розумiти небезпеку валютних утрат, викликаних|

змiною курсу iноземноє валюти у вiдношеннi до нацiональноє ва-|

люти при проведеннi зовнiшньоекономiчних операцiй. При цьо-

му розрiзняють три основних види валютного ризику: i

ризик наявних валютних збиткiв у конкретних операцiях в iно-

земнiй валютi; i

бухгалтерський ризик збиткiв при перерахунку прибутку за-

кордонних фiлiй у нацiональну валюту;

ризик виникнення збиткiв вiд неплатежу за поставленi това-

ри i зробленi послуги у разi погiршення фiнансового стану, банк-

рутства iноземного партнера або внаслiдок полiтичних подiй у

вiдповiднiй краєнi.

До специфiчних видiв ризику слiд вiднести i групу так званих i

iнвестицiйних ризикiв. Пiд iнвестицiйним ризиком мають на увазi |

небезпеку неотримання прибуткiв вiд вкладених коштiв у якийсь)

вид виробництва, робiт чи послуг через визначений термiн.

157

Окрему групу складають ризики, повязанi зi здiйсненням на-

уково-технiчноє дiяльностi, в тому числi вузiвськоє. iснують такi

види цiує групи:

ризики, що виникають у звязку зi здiйсненням господарськоє

дiяльностi науково-дослiдноє органiзацiє (iнституту);

ризик, що виникау у звязку зi здiйсненням понад основне коло

обовязкiв господарськоє дiяльностi вузiвськими працiвниками;

ризик невиконання або неналежного виконання науково-дослi-

дноє роботи науковою органiзацiую; для вищих учбових закладiв -

ризик невиконання або неналежного виконання науково-дослiдноє

роботи не за профiлем; ризик виникнення можливих матерiальних

утрат для членiв тимчасових творчих колективiв, повязаних iз по-

датковою полiтикою держави; ризик порушення авторських прав;

ризик розголошення комерцiйноє таумницi i т. iн.

Кредитний ризик посiдау iстотне мiсце серед iнших видiв ри-

зику в господарськiй дiяльностi. До кредитних ризикiв належать

активнi позичковi операцiє банку з простроченим термiном опла-

ти, термiновi позички з рiзноманiтним ступенем можливих утрат.

Кредитнi ризики виникають при погiршеннi фiнансового стану по-

зичальника, появи непередбачених ускладнень у його дiяльностi,

при несприятливiй обстановцi на ринку. До кредитних ризикiв та-

кож слiд вiднести ризик, повязаний iз наданням експортних ко-

мерцiйних кредитiв, де ризик може мати своую пiдставою недо-

бросовiснiсть клiунта, повязану з фiнансовою частиною операцiє,

а також невiдповiднiсть позицiй, розбiжностi мiж продавцем i по-

купцем за умовами торговоє угоди - при товарному кредитi.

Такий стан справ, коли субукт господарювання в процесi своує

дiяльностi постiйно наражауться на ризик, природно, викликау не-

обхiднiсть у розробцi засобiв усунення або обмеження впливу ри-

зикiв на дiяльнiсть iндивiда. Деякi з засобiв усунення й обмежен-

ня ризику можуть бути здiйсненi самим носiум господарськоє

дiяльностi. Це, зокрема, такi, що спрямованi на попередження не-

безпечних подiй (наприклад, будiвництво захисних дамб i споруд-

жень у сейсмiчне несприятливих районах) або на усунення вже ви-

никлих небезпек (наприклад, органiзацiя загонiв рятувальникiв,

пожежних), комбiнування ризикiв, тобто групування однорiдних

обуктiв, якi зазнають тих самих ризикiв, утворення резервних

фондiв, прогнозування дiяльностi субукта, що господарюу, i т. iн.

Усунення й обмеження ризику може бути досягнуте i в iнший спо-

сiб - коли ризик беруть на себе iншi особи (гаранти, поручителi,

страховики й iн.).

158

Найбiльш широко застосовуваним засобом усунення й обме-

ження ризику у страхування. Сутнiсть страхування полягау в тому,

що особа, якiй загрожуу певний ризик, залучау до несення ризику

iншу особу (частiше всього спецiально органiзоване пiдприум-

ство), яка бере на себе вiдповiдальнiсть за наслiдки, що виника-

ють вiд настання передбаченоє подiє.

В страхових вiдносинах вирiзняють страховий ризик i страхо- [

вий випадок, i

Страховий ризик - це певна подiя, на випадок якоє проводиться i

страхування i яка мау ознаки ймовiрностi та випадковостi настання, i

Страховий випадок - це подiя, передбачувана договором

страхування або законодавством, яка вiдбулась i з настанням якоє

виникау обовязок страховика здiйснити виплату страховоє суми

(страхового вiдшкодування) страхувальнику, застрахованiй або

iншiй третiй особi.

Аналiз застосування страхування як засобу усунення або об-

меження ризику дозволяу зробити висновок про безсумнiвну ко-

риснiсть даного iнституту як для окремих осiб, так i для всiує дер-

жави в цiлому. Усуваючи або обмежуючи ризик, страхування надау

носiю господарськоє дiяльностi можливiсть без страху здiйснювати

цю дiяльнiсть. Таким чином, страхування мау моральне значення,

воно стимулюу активнiсть господарникiв. Крiм того, елiмiнуючи

або зменшуючи ризик, страхування впливау на стан економiки

держави в цiлому, тому що страхування дау можливiсть кожному!

субукту, що господарюу, обмежити себе вiд можливих ризикiв.

Чинне законодавство Украєни про страхування (статтi 2, 3,4 За-

кону Украєни <Про страхування> вiд 7 березня 1996 року) визначи-

ло коло субуктiв i обуктiв страхування, а також форми страхування.

Головними субуктами в страхуваннi у:

страховики - юридичнi особи, обуднанi у формi акцiонер-

них, повних, командитних товариств або товариств з додатковою

вiдповiдальнiстю (згiдно з Законом Украєни <Про господарськi то- (

вариства>), що одержали у встановленому порядку лiцензiю на(

здiйснення страховоє дiяльностi з метою надання послуг на стра-

ховому ринку. В окремих випадках, встановлених законодавством,

страховиками визнаються державнi органiзацiє, якi створенi i дiють

вiдповiдно до зазначеного закону. Предметом безпосередньоє дiяль-

ностi страховика може бути лише страхування, перестраховування

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 18. Ст. 78.

159

i фiнансова дiяльнiсть, повязана з формуванням, розмiщенням стра-

хових резервiв та єх управлiнням. Допускауться виконання зазначе-

них видiв дiяльностi у виглядi надання послуг для iнших страховикiв

на пiдставi укладених угод про сумiсну дiяльнiсть;

страхувальники - дiуздатнi громадяни або юридичнi особи, що

уклали iз страховиками договори страхування або у страхувальни-

ками вiдповiдно до законодавства Украєни. Страхувальники можуть

укладати iз страховиками договори про страхування третiх осiб (за-

страхованих осiб), якi можуть набувати прав i обовязкiв страхуваль-

ника згiдно з договором страхування. Страхувальники мають пра-

во при укладеннi договорiв страхування призначати громадян або

юридичних осiб для отримання страхових сум (страхового вiдшко-

дування), а також замiнювати єх до настання страхового випадку.

Об уктами страхування можуть бути майновi iнтереси, що не

суперечать законодавству Украєни, повязанi:

з життям, здоровям, працездатнiстю та додатковою пенсiую

страхувальника або застрахованоє особа (особисте страхування);

з володiнням, користуванням i розпорядженням майном (май-

нове страхування);

з вiдшкодуванням страхувальником заподiяноє ним шкоди осо-

бi або єє майну, а також шкоди, заподiяноє юридичнiй особi (стра-

хування вiдповiдальностi).

За формою розрiзняють обовязкове та добровiльне страхуван-

ня. До обоу язкового страхування (ст. 6 Закону Украєни <Про стра-

хування>) належить 26 видiв, в основному, особистого страхуван-

ня, а також такi види господарського страхування, як:

страхування вiдповiдальностi повiтряного перевiзника i вико-

навця повiтряних робiт щодо вiдшкодування збиткiв, заподiяних

пасажирам, багажу, поштi, вантажу, прийнятим до перевезення,

iншим користувачам повiтряного транспорту та третiм особам;

страхування вiдповiдальностi експлуатанта повiтряного суд-

на за збитки, якi можуть бути завданi ним при виконаннi авiацiй-

них робiт; страхування цивiльноє вiдповiдальностi власникiв тран-

спортних засобiв;

страхування авiацiйних суден; обовязкове страхування врожаю

сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень у радгос-

пах та iнших державних сiльськогосподарських пiдприумствах.

Добровiльне страхування здiйснюуться виключно на добро-

вiльних засадах на основi договорiв мiж страхувальником i стра-

i ховиком. Загальнi умови i порядок проведення добровiльного

160

страхування визначаються правилами страхування, що встанов-

люються страховиком самостiйно. Конкретнi умови страхуван-

ня визначаються при укладеннi договорiв страхування.

Договiр страхування - це письмова угода мiж страхувальни-

ком i страховиком, згiдно з якою страхувальник зобовязууться

сплачувати страховi платежi (плату за страхування) у визначенi

термiни i виконувати iншi умови договору, а страховик бере на себе

зобовязання в разi настання страхового випадку виплатити стра-

хову суму1 або вiдшкодувати завданий збиток2 у межах страховоє

суми страхувальнику або iншiй особi, визначенiй страхувальником

чи на користь якоє укладений договiр страхування (надати допо-

могу, виконати послугу тощо).

Договiр страхування, згiдно з Законом Украєни <Про страху-

вання>, повинен мiстити: назву документа; назву та адресу стра-

ховика; прiзвище, iмя, по-батьковi або назву страхувальника i його

адресу; зазначення обукта страхування; розмiр страховоє суми;|

перелiк страхових випадкiв; визначення розмiру тарифу3; розмiрi

страхових внескiв! термiни єх сплати; строк дiє Договору; порядок!

i припинення дiє договору; права i обовязки сторiн i вiдповiдаль-

нiсть за невиконання або неналежне виконання умов договору;

iншi умови за згодою сторiн; пiдписи сторiн. |

Договори страхування укладаються вiдповiдно до правил стра-|

хування, якi розробляються страховиком для кожного виду стра-|

хування окремо i пiдлягають затвердженню Комiтетом у справах

нагляду за страховою дiяльнiстю при видачi лiцензiє на право здiйч

снення вiдповiдного виду страхувань.

9. Банкрутство субуктiв господарськоє"

дiяльностi

У всьому цивiлiзованому свiтi банкрутство - буденi

не i досить поширене явище. Це один з необхiдних iнструмент

розвиненоє ринковоє економiки, до якого бiзнесмени вдаються дл

Страхова сума - грошова сума, в межах якоє страховик вiдповiдно до уме

страхування зобовязаний провести виплату при настаннi страхового випадку. \

2 Страхове вiдшкодування - грошова сума, яка виплачууться страховиком i

умовами майнового страхування i страхування вiдповiдальностi при настаннi стрi

хового випадку.

3 Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиницi страховоє суми Зi

визначений перiод страхування.

161

<очищення> вiд боргiв, щоб потiм продовжувати пiдприумницьку

дiяльнiсть у якiсно новому станi. Банкрутство - це комплекс-

ний правовий iнститут. Вiн складауться з норм як матерiального,

так i процесуального права

Що ж означау поняття <банкрутство>i Як розвивалася право-

ва регламентацiя вiдносин, що виникають при цьому, i який стан

сьогоднiшнього законодавства про банкрутство в Украєнii У чому

його особливiстьi :

Походить цей термiн вiд iталiйських слiв Ьапсо - лавка i

гоєєо - зламаний, а в сучасному розумiннi слово банкрутство

означау фiнансовий крах боржника, який стау неспроможним ви-

конати майновi зобовязання перед своєми кредиторами.

Банкрутство вiд часiв його виникнення як iнституту господарсь-

ких вiдносин пройшло довгий iсторичний шлях. Так, у Римськiй

республiцi початкового перiоду збанкрутiлого боржника можна

було продати в рабство, а iсторiя пiзнiших часiв знау i борговi вяз-

ницi, i фiзичне покарання.

У росiйському дореволюцiйному законодавствi банкрутом ви

знавався той, хто не мiг повнiстю сплатити своє борги2. Отже, в ос-

нову поняття про банкрутство була покладена неоплатнiсть, повя-

зана з недостатнiстю майна для покриття всiх боргiв. Законодавець

встановив також спосiб запобiгання банкрутству. Статут про бан-

крутiв 1800 року ввiв правила про вiдстрочення платежу боргiв,

зокрема можливiсть за одностайним рiшенням усiх кредиторiв по-

засудовоє угоди з боржником про зниження боргу чи вiдстрочення

платежу. Вiдстрочення платежу <для виправки> мав право нада-

вати i суд за згодою кредиторiв.

У 1832 роцi був розроблений Статут про торгове банкрутство. В

наступний перiод розвитку законодавства воно зазнало значних змiн.

Негативнi наслiдки визнання боржника неспроможним повязанi

не лише з майном, що ним втрачауться, а й з моральним осудом бан-

крута певною частиною суспiльства. Мабуть, саме тому банкрутство

iнодi закiнчувалося самогубством боржника3. В разi незадоволення

вимог кредиторiв борг пiдлягау примусовому його стягненню з субук-

тiв господарювання. У наш час, звiсно, <боргових ям> (у буквально-

Див.: Хрестоматiя з iсторiє древнього Риму. М., 1962. С. 62-72.

2 Див.: Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. В 4 т. М., 1912. Т. 4. С. 236.

3 Прикладом такого фiналу у самогубство вiдомого харкiвського банкiра i про-

мисловця О. К. Алчевського, що сталося пiд час економiчноє кризи, яка охопила

Росiю на початку XX столiття.

6 о-юо

162

му розумiннi цього термiна) нiде в свiтi не iснуу, а iснуу розгалужена

законодавча система, що регулюу процедуру банкрутства.

iнститут банкрутства в колишньому Радянському Союзi був за-

початкований у перiод НЕПу. Так, в Украєнськiй РСР цих часiв ци-

вiльне законодавство передбачало можливiсть припинення дiяль-

ностi пiдприумства за рiшенням суду внаслiдок його банкрутства

тодi, коли власних коштiв цього пiдприумства не вистачало на

покриття боргiв. Але вже i тодi це положення не застосовувалося

до державних пiдприумств.

Усi iснуючi сьогоднi в рiзних краєнах свiту системи законодав-

ства про банкрутство можна умовно подiлити на двi категорiє:

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств