Geum.ru

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28

субуктами господарювання;


недопущення дискримiнацiє субуктiв господарськоє дiяльностi

органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування та

органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю;


здiйснення державного контролю за процесом економiчноє

концентрацiє. \


Згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та

недопущення недобросовiсноє конкуренцiє в пiдприумницькiй дiяль-

ностi> зловживаннями монопольним становищем вважаються:


навязування таких умов договору, якi ставлять контрагентiв

у нерiвне становище, або додаткових умов, що не мають вiдношен- .

ня до предмета договору, в тому числi навязування товару, не по-

трiбного контрагенту; .


обмеження або припинення виробництва, а також вилучення |

з обороту товарiв, що призвели або можуть призвести до створення

пiдтримки дефiциту на ринку, встановлення монопольних цiн; |


часткова або повна вiдмова вiд реалiзацiє чи закупiвлi товару при i

вiдсутностi альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели |

або можуть призвести до створення або пiдтримки дефiциту на рин-1

ку чи встановлення монопольних цiн; |


iншi дiє, що призвели або можуть призвести до створення пе-1

решкод доступу на ринок (виходу з ринку) iнших субуктiв госпо-i

дарювання; |


встановлення дискримiнацiйних цiн (тарифiв, розцiнок) на|

своє товари, що обмежують права окремих споживачiв; |


встановлення монопольно високих цiн (тарифiв, розцiнок) на|

своє товари, що призвело або може призвести до порушення прав|

споживачiв; |


встановлення монопольно низьких цiн (тарифiв, розцiнок) на своє |

товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренцiє. |


Порушення цiує групи норм антимонопольного законодавства!

у самостiйними протиправними дiями субуктiв господарськоє дiяль-|

ностi, якi згiдно з законом або вiдповiдно до рiшень Антимоно-|

польного комiтету Украєни займають монопольне становище на|

ринку певних товарiв чи послуг. |


Другу групу порушень норм антимонопольного законодавства

складають антиконкурентнi узгодженi дiє, що вчиняються двома


147


(або бiльше) субуктами господарськоє дiяльностi, якi на момент

скоуння цих дiй не обовязково мають монопольне становище на

ринку, але такi дiє завжди призводять або можуть призвести до мо-

нополiзацiє ринку, встановлення монопольних цiн, обмеження або

усунення конкуренцiє.


Вiдповiдно до ст. 5 згаданого Закону антиконкурентними узгод-

женими дiями визнаються погодженi дiє (угоди), що призвели або

можуть призвести до


встановлення (пiдтримання) монопольних цiн (тарифiв), зни-

жок, надбавок (доплат), нацiнок;


розподiлу ринкiв за територiальним принципом, асортиментом

товарiв, обсягом єх реалiзацiє чи закупiвель або за колом спожи-

вачiв чи за iншими ознаками, що призвели або можуть призвести

до єх монополiзацiє;


усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавцiв,

покупцiв, iнших субуктiв господарювання.


Третя група порушень норм антимонопольного законодавства

може чинитися, по-перше, органами державноє влади, якими у, згiдно

з ч. З ст. 1 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопу-

щення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>,

мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоє влади, органи ви-

конавчоє влади Автономноє Республiки Крим, державнi органи, що

здiйснюють регулювання дiяльностi субуктiв природних монополiй,

регулювання ринку цiнних паперiв, державнi органи приватизацiє,

мiсцевi органи виконавчоє влади. По-друге, цi порушення можуть

також здiйснюватися органами адмiнiстративно-господарського

управлiння та контролю, якими у, згiдно з ч. 4 ст. 1 згаданого Закону,

обуднання пiдприумств, iншi субукти господарювання, громадськi

органiзацiє при виконаннi ними функцiй управлiння та контролю в

межах делегованих єм повноважень органiв державноє влади чи

органiв мiсцевого самоврядування. По-трету, субуктами цих право-

порушень можуть також бути органи мiсцевого самоврядування.


Вiдповiдно до ст. 6 Закону Украєни <Про обмеження монопо-

лiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприум-

ницькiй дiяльностi> дискримiнацiую субуктiв господарювання

органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування

та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та кон-

тролю визнауться:


заборона створення нових пiдприумств чи iнших органiзацiй-

них форм пiдприумництва в будь-якiй сферi дiяльностi, а також


148


встановлення обмежень на здiйснення окремих видiв дiяльностi, на

виробництво певних видiв товарiв, що призвели або можуть призве-

сти до обмеження конкуренцiє; i


примушення субуктiв господарювання до вступу в асоцiацiє, )

концерни, мiжгалузевi, регiональнi та iншi обуднання пiдпри-

умств, а також до прiоритетного укладення договорiв, першочер-

говоє поставки товарiв певному колу споживачiв;


прийняття рiшень про централiзований розподiл товарiв, що при-

звело або може призвести до монопольного становища на ринку;


встановлення заборони на реалiзацiю товарiв iз одного регiо-

ну республiки в iнший;


надання окремим субуктам господарювання податкових та

iнших пiльг, якi ставлять єх у привiлейоване становище щодо iн-

ших субуктiв господарювання, що призвело або може призвести

до монополiзацiє ринку певного товару;


обмеження прав субуктiв господарювання щодо придбання та

реалiзацiє товарiв; |


встановлення заборон чи обмежень вiдносно окремих субуктiв |

господарювання або груп субуктiв господарювання. |


Дискримiнацiую субуктiв господарювання визнауться також |

укладення мiж органами державноє влади, органами мiсцевого са-1

моврядування та органами адмiнiстративно-господарського управ-1

лiння та контролю, так само мiж цими органами та субуктами гос-1

подарювання угод, i надання цими органами повноважень фiзич-

ним чи юридичним особам для проведення перелiчених дiй.


З метою забезпечення нацiональноє безпеки, оборони, суспiль-

них iнтересiв законодавчими актами Украєни можуть бути встанов-

ленi винятки iз наведених положень.


У процесi формування багатоукладноє ринковоє економiки в

Украєнi здiйснюуться програма приватизацiє, вiдбувауться корпо-

ратизацiя пiдприумств, створюються холдинговi компанiє, фiнан-

сово-промисловi групи, вiдбувауться створення нових субуктiв |

господарювання, реорганiзацiя та лiквiдацiя пiдприумств, що су-

проводжууться економiчною концентрацiую. Загальновiдомо, що

одним з невiдумних принципiв пiдприумницькоє дiяльностi у так

звана <свобода договору>, яка включау свободу вибору контраген-

та, пошуку вигiднiшоє форми здiйснення господарськоє дiяльностi i

тощо. Але, як свiдчить свiтова практика, нiчим не обмежена <сво-|

бода договору> потенцiйно може призвести до набуття або сутту-|

вого посилення монопольного становища окремими субуктами |


149


господарювання чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому

ринку або в значнiй його частинi. Тому з метою попередження мо-

нополiзму в нашiй державi запроваджений контроль за економiч-

ною концентрацiую, здiйснення якого покладено на органи Анти-

монопольного комiтету Украєни.


У 1994 роцi Антимонопольним комiтетом Украєни були затвер-

дженi пять положень, якими встановлюуться порядок одержан-

ня згоди органiв Антимонопольного комiтету Украєни на створення

холдингових компанiй у процесi приватизацiє та корпоратизацiє, на

поглинання одного субукта господарювання iншим шляхом прид-

бання контрольного пакету акцiй та порядок придбання цiнних

паперiв iнвестицiйними фондами та iнвестицiйними компанiями.


Але ширшу сферу застосування в цiй галузi мау Положення

про контроль за економiчною концентрацiую, що затверджене роз-

порядженням Антимонопольного комiтету Украєни 25 травня 1998

року № 134-р вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украє-

ни вiд 11 листопада 1994 року № 765 <Про запровадження меха-

нiзму запобiгання монополiзацiє товарних ринкiв> (у редакцiє по-

станови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 травня 1997 р. № 499).


Згiдно з п. 2.1. цього Положення економiчною концентрацiую

вважауться:


створення, реорганiзацiя (злиття, приуднання) субуктiв госпо-

дарювання (в тому числi господарського товариства, асоцiацiє, кон-


церну, корпорацiє, консорцiуму та iншого обуднання пiдприумств);


вступ одного або кiлькох субуктiв господарювання в обуднан-

ня;


безпосередну або опосередковане придбання чи набуття будь-

яким iншим способом у власнiсть, одержання в управлiння (кори-

стування) часток (акцiй, паєв), а також активiв (майна) у виглядi

цiлiсних майнових комплексiв субуктiв господарювання чи єхнiх

структурних пiдроздiлiв;


оренда цiлiсних майнових комплексiв субуктiв господарюван-

ня чи структурних пiдроздiлiв субуктiв господарювання;


затвердження субуктами господарювання, органами державноє

влади, органами мiсцевого самоврядування, органами адмiнiстра-

тивно-господарського управлiння та контролю установчих доку-

ментiв, на пiдставi яких створюються господарськi товариства,

асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання


Див.: Закон i бiзнес. 1998. 16 вер.


150


пiдприумств, а також змiн до установчих документiв, повязаних зi

змiною предмета i цiлей дiяльностi, порядку розподiлу прибуткiв i

збиткiв, складу та компетенцiє органу управлiння, порядку прийнят-

тя органом управлiння рiшень, чи iнших змiн, що посилюють узго-

дженiсть дiй на ринку засновникiв (учасникiв) господарського то-

вариства чи обуднання пiдприумств або призводять в iнший спосiб

до погiршення умов конкуренцiє мiж засновниками (учасниками);


лiквiдацiя субуктiв господарювання всiх органiзацiйно-пра-

вових форм;


створення промислово-фiнансових груп. |


В ч. II Положення чiтко визначаються умови, за яких субукти |

господарювання зобовязанi отримати попередню згоду Антимо-

нопольного комiтету Украєни на концентрацiю. По-перше, це необ- |

хiдно, коли одним з учасникiв економiчноє концентрацiє виступау |

субукт господарювання, який вiдповiдно до чинного законодавства ;


посiдау монопольне становище на ринку, або коли обуднання i

субуктiв господарювання може призвести до такого становища, |

при цьому не мау значення, у який спосiб здiйснюуться така кон-

центрацiя. По-друге, така згода потрiбна для створення субукта |

господарювання, сумарна вартiсть активiв або сумарний обсяг

реалiзацiє товарiв засновникiв якого за пiдсумками останнього |

фiнансового року перевищуу суму у валютi Украєни, еквiвалент-1

ну 12 млн. доларiв США за офiцiйним валютним курсом, який дiяв |

на кiнець останнього фiнансового року. У разi концентрацiє, що |

здiйснюуться шляхом злиття субуктiв господарювання, сумар-|

на вартiсть активiв або сумарний обсяг реалiзацiє товарiв заснов-1

никiв, що вимагау обовязковоє попередньоє згоди антимонополь-|

них органiв, становить 6 млн. доларiв США. При цьому в обох ви-|

падках не менш як у двох субуктiв господарювання вартiсть активiв|

або обсяг реалiзацiє товарiв мау перевищувати суму грошового!

еквiвалента, що дорiвнюу 600 тис. доларiв США в кожного. |


Випадками, що зобовязують субуктiв господарювання отримати

попередню згоду антимонопольних органiв на концентрацiю, також у: |


лiквiдацiя монопольного утворення, в статутному фондi якого |

державна частка становить понад 50 вiдсоткiв, крiм випадкiв, колиi

лiквiдацiя проводиться за рiшенням суду або арбiтражного суду; ,


лiквiдацiя субукта господарювання, в статутному фондi яко-|

то державна частка становить понад 50 вiдсоткiв, якщо вартiсть |

його активiв або обсяг реалiзацiє товарiв за пiдсумками останньо-|

го фiнансового року перевищуу суму грошового еквiвалента, що|


151


дорiвнюу 600 тис. доларiв США, крiм випадкiв, коли лiквiдацiя

проводиться за рiшенням суду або арбiтражного суду;


безпосереднього або опосередкованого, одноразово або за кiль-

ка разiв придбання, набуття в iнший спосiб у власнiсть або одер-

жання в управлiння (користування) часток (акцiй, паєв), що забез-

печуу досягнення або перевищення 50 вiдсоткiв голосiв у вищому

органi управлiння вiдповiдного субукта господарювання, якщо

сумарна вартiсть придбання, набуття в iнший спосiб у власнiсть,

одержання в управлiння (користування) перевищуу суму грошово-

го еквiвалента, який дорiвнюу 100 тис. доларiв США за офiцiйним

валютним курсом, що дiу на день подання заяви про намiр прид-

бання, набуття в iнший спосiб у власнiсть, одержання в управлiн-

ня (користування) часток (акцiй, паєв);


безпосереднього або опосередкованого придбання активiв

(майна) у виглядi цiлiсного майнового комплексу субукта госпо-

дарювання (у тому числi лiквiдованого) чи його структурного

пiдроздiлу, набуття в iнший спосiб права власностi або користу-

вання такими активами; одержання в правлiння (користування),

передачi в оренду зазначених активiв (майна), якщо сумарна вар-

тiсть активiв (майна), що набуваються в той чи iнший спосiб у

власнiсть (користування), одержуються в управлiння (користуван-

ня), передаються в оренду, перевищуу суму грошового еквiвален-

та, що дорiвнюу 600 тис. доларiв США за офiцiйним валютним

курсом, який дiу на день подання заяви;


оренди цiлiсного майнового комплексу державного пiдприум-

ства або пiдприумства, заснованого на майнi, що належить Авто-

номнiй Республiцi Крим або перебувау в комунальнiй власностi,

якщо сумарна вартiсть активiв або сумарний обсяг реалiзацiє то-

варiв, що належать обукту оренди та iнiцiаторовi укладення до-

говору оренди, перевищуу суму грошового еквiвалента, що дорiв-

нюу 600 тис. доларiв США.


Положення визначау спосiб розрахункiв показникiв, порядок

та строки подання та розгляду заяви про одержання згоди на здiй-

i снення економiчноє концентрацiє.


Згода на концентрацiю надауться, якщо:


концентрацiя не призводить до створення монопольного утво-

рення, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сут-

тувого посилення монопольного становища окремими субуктами

господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому

ринку або в значнiй його частинi;


152


здiйснення концентрацiє на умовах, зазначених у рiшеннях,

угодах та iнших документах щодо концентрацiє, в тому числi в .|

установчих документах субуктiв господарювання, що створюють- i

ся, не призводить до порушення антимонопольного законодавства; |


концентрацiя призводить до створення монопольного утворен-1

ня, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сутту- |

вого посилення монопольного становища окремими субуктами |

господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому |

ринку або в значнiй його частинi, i при цьому види i межi зазна- i

ченоє монополiє визначенi законом або позитивний ефект для су-

спiльних iнтересiв явно переважау негативнi наслiдки обмеження

конкуренцiє.


Слiд зазначити, що позитивний ефект для суспiльних iнте-

ресiв, що явно переважау негативнi наслiдки обмеження конку- |

ренцiє, повинен визначатися на основi проведення поглибленою |

дослiдження ринку та необхiдних експертиз, що здiйснюються в i

термiн провадження у справi державними уповноваженими Анти-1

монопольного комiтету Украєни та експертами. |


Отже, чинне антимонопольне законодавство Украєни можна|

вважати досить ефективним засобом попередження та обмежен-|

ня монополiзму в економiцi нашоє держави. Але, на жаль, ще неє

можна констатувати повноти та всебiчностi вiтчизняного антимо-|

нопольного законодавства, оскiльки досi на законодавчому рiвнi|

не врегульована дiяльнiсть природних монополiй. Основним до-1

кументом, яким керуються органи виконавчоє влади у цiй сферi, у

Указ Президента Украєни <Про заходи щодо реалiзацiє державноє |

полiтики у сферi природних монополiй> № 853/97 вiд 19 серпня i

1997 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними Указом Прези-Л

дента Украєни вiд 11 грудня 1997 року № 1350/97. |


Як правило, природними монополiями вважауться стан товар-

ного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку ефек-

тивнiше за умов вiдсутностi конкуренцiє у звязку з технологiчними]

особливостями виробництва. Така ефективнiсть досягауться заД

рахунок iстотного зниження витрат виробництва на одиницю то-|

вару в мiру збiльшення обсягу виробництва. |


Згiдно з Указом Президента до природних монополiй в Украєнi!

належить:


електроенергетика;


Див.: Уряд. курур. 1997. 28 серп.


153


видобування та транспортування нафтогазових продуктiв;


транспорт;


галузь звязку;


житлово-комунальний комплекс.


Чiтке законодавче врегулювання дiяльностi субуктiв природних

монополiй у одним з найважливiших завдань сучасного етапу роз-

витку антимонопольного законодавства. Як свiдчить практика Ан-

тимонопольного комiтету Украєни, саме субукти природних моно-

полiй найчастiше вдаються до порушень антимонопольного законо-

давства. Для них характерне поуднання в межах компетенцiє одного

органу владних повноважень i пiдприумницькоє дiяльностi. Напри-

клад, Укравтодор водночас мау право збирати кошти на будiвництво

дорiг, виступати замовником робiт, єх виконавцем, а також здiйсню-

вати контроль за виконанням. Таким чином, неврегульованiсть

дiяльностi природних монополiй у одним з джерел владно-госпо-

дарського дуалiзму, явищем, що не сумiсне з ринковою економiкою.


8. Господарськi ризики i єх страхування


V - с.

У своєй дiяльностi суб укт господарювання постiйно


наражауться на ризик. Саме з ризиком, з цiую потенцiйною невiдо-

мiстю, що може призвести до шкiдливих-господарських наслiдкiв,

а також викликати потребу в змiнах у самiй його органiзацiйно-

правовiй формi, i зустрiчауться субукт, що господарюу, в найрiз-

номанiтнiших сферах своує дiяльностi. Причини виникнення ри-

зикiв можуть бути рiзнi. Це i природнi катаклiзми (урагани, зем-

летруси, повенi, пожежi i т. iн.), i соцiальнi потрясiння (вiйськовi

конфлiкти, перевороти, внутрiшньополiтична й економiчна не-

стабiльнiсть i т. iн.), i неправомiрна дiяльнiстьсамого господар-

ника чи когось iншого (крадiжки, ушкодження i знищення майна

i т. iн.). У недостатнiй вивченостi умов ринку, виробничого про-

цесу, того або iншого виду господарськоє дiяльностi тощо також

приховууться ризик.


Поняття ризику повязане насамперед iз вибором i прийнят-

тям управлiнських рiшень на рiзноманiтних рiвнях iурархiчноє

структури управлiння: на рiвнi керування народним господарством,

галуззю, пiдгалуззю, пiдприумством або його структурним пiдроз-

| дiлом. Ризик слiд вважати невiдумною частиною господарськоє


154


дiяльностi будь-якого пiдприумства, незалежно вiд форми влас-

ностi. Саме тому кожний субукт господарювання неминуче нара-

жауться на господарський ризик.


Господарський ризик, виходячи з цього, слiд визначити як

дiяльнiсть субуктiв господарювання, повязану з подоланням не-

визначеностi в ситуацiє неминучого вибору.