Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 28

Контроль за правильнiстю та своучаснiстю справляння подат-

кiв i зборiв здiйснюуться державними податковими органами в

межах повноважень, визначених законами.

Отже, основним видом прямого податку з 1995 року став пода-

ток на прибуток. Нова редакцiя Закону <Про оподаткування прибут-

ку пiдприумств> прийнята 22 травня 1997 року. Обуктом оподатку-

вання визначений прибуток, що вираховууться шляхом зменшення

суми скоригованого валового доходу звiтного перiоду на суму вало-

вих затрат платника податку та суму амортизацiйних вiдрахувань.

При цьому пiд валовим доходом мають на увазi загальну суму

доходу платника податку вiд усiх видiв дiяльностi, отриманого про-

тягом звiтного перiоду в грошовiй, матерiальнiй або нематерiаль-

нiй формах як на територiє Украєни, єє континентальному шельфi,

вiльнiй економiчнiй зонi, так i за єє межами, в яку входять: загальнi

доходи вiд реалiзацiє товарiв (робiт, послуг); доходи вiд здiйснення

банкiвських, страхових та iнших операцiй; вiд товарообмiнних

(бартерних) операцiй; вiд спiльноє дiяльностi та у виглядi дивi-

Згiдно з класифiкацiую податкiв залежно вiд форми оподаткування в

лiтературi розрiзняють: прямi (прибутково-майновi) - податки, якi стягуються в

процесi придбання i акумуляцiє матерiальних благ, визначаються розмiром

обукта оподаткування, включаються в цiну товару i виплачуються виробником

чи власником, та побiчнi (на споживання) - податки, якi стягуються в процесi ви-

трачання матерiальних благ, визначаються розмiром споживання, включаються в

виглядi накидки до цiни товару i виплачуються споживачем (див.: Кучерявенко Н. П.

Згадувана праця, С. 118-119).

116

дендiв, отриманих вiд нерезидентiв, процентiв, роялтi, володiн-

ня борговими вимогами, а також доходiв вiд здiйснення операцiй

лiзингу (оренди); доходи з iнших джерел та вiд позареалiзацiйних

операцiй.

А пiд скоригованим валовим доходом мають на увазi валовий

дохiд, з якого виключаються: суми акцизного збору, податку на

додану вартiсть, отриманi пiдприумством у складi цiни реалiзацiє

продукцiє (робiт, послуг); суми коштiв, отриманi платником податкiв

за рiшенням суду (арбiтражного суду) як компенсацiя прямих ви-

трат або збиткiв, понесених ним внаслiдок порушення його прав

та iнтересiв, що охороняються законом; суми коштiв у частинi над-

мiрно сплачених податкiв, зборiв (обовязкових платежiв), що по-

вертаються або мають бути поверненi платнику податку з бюджетiв,

та цiлий ряд iнших доходiв.

Платниками податку на прибуток цим законом визначенi:

з числа резидентiв2 - субукти пiдприумницькоє дiяльностi, бюд-

жетнi, громадськi та iншi пiдприумства, установи та органiзацiє, якi

здiйснюють дiяльнiсть, спрямовану на отримання прибутку як на те-

риторiє Украєни, так i за єє межами;

з числа нерезидентiв - фiзичнi та юридичнi особи, створенi в

будь-якiй органiзацiйно-правовiй формi, якi отримують доходи з

джерелом єх походження з Украєни.

Закон мiстить положення про оподаткування операцiй особли-

вого виду, зокрема: оподаткування товарообмiнних (бартерних) опе-

рацiй; страховоє дiяльностi; операцiй iз розрахунками в iноземнiй

валютi; операцiй з торгiвлi цiнними паперами та деривативами3;

спiльноє дiяльностi на територiє Украєни без створення юридичноє

особи; операцiй з борговими вимогами та зобовязаннями та iншi.

За законом прибуток платникiв податку, включаючи пiдпри-

умства, що заснованi на власностi окремоє фiзичноє особи, оподат-

ковууться за ставкою ЗО вiдсоткiв до обукта оподаткування.

Роялтi - платежi будь-якого виду, одержанi у виглядi винагород

(компенсацiй) за використання або надання дозволу на використання прав

iнтелектуальноє, в тому числi промисловоє, власностi.

2 Резиденти - юридичнi особи та субукти пiдприумницькоє дiяльностi Укра-

єни, що не мають статусу юридичноє особи (фiлiє, представництва тощо), якi створенi

та здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства Украєни з

мiсцезнаходженням на єє територiє.

3 Дериватив - стандартний документ, що засвiдчуу право або зобовязанi

придбати чи продати цiннi папери, матерiальнi або нематерiальнi активи, а так

кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

117

Найважливiшим видом побiчних податкiв в Украєнi у податок

на додану вартiсть, попередником якого був податок з обороту. Цей

податок дiстав розповсюдження з середини XX столiття i застосо-

вууться ще й тепер у деяких захiдноувропейських та iнших крає-

нах. Однiую з перших краєн Захiдноє твропи, якi застосували по-

даток на додану вартiсть, вважауться Францiя. Суть його полягау

в тому, що товаровиробники .при реалiзацiє товару компенсують усi

своє витрати i додають податок на створену на самому пiдпри-

умствi вартiсть.

З цим визначенням кореспондууться поняття податку на дода-

ну вартiсть, наведене в первiснiй редакцiє Закону Украєни вiд 20

грудня 1991 року <Про податок на додану вартiсть>. Згiдно зi ст. 1

цього Закону податок на додану вартiсть у частиною новоствореноє

вартостi на кожному етапi виробництва товарiв, виконання робiт,

надання послуг, що надходить до бюджету пiсля єхньоє реалiзацiє.

Таким чином, кожний iз постачальникiв виплачуу державi по-

даток пропорцiйно до тiує частини вартостi, яку вiн додав до цiни

придбання для досягнення цiни реалiзацiє.

Податок на додану вартiсть вiдрiзняуться вiд податку на при-

буток (а також прибуткового податку з населення) тим, що пода-

ток на прибуток i прибутковий податок з населення сплачуються

виробником, а податок на додану вартiсть не зменшуу коштiв ви-

робника i виплачууться споживачем за цiною товару. Безперечно,

пiдприумство-виробник виплачуу i прибуток, але того пiдпри-

умства, в якого воно закупило комплектуючi, сировину i т. iн., тобто

тодi, коли воно виступау покупцем.

Застосований замiсть податку з обороту, цей податок зберiг i

певну схожiсть з ним. Ця схожiсть помiтна, зокрема, i у визначеннi

обукта оподаткування в Законi <Про податок на додану вартiсть>

вiд 3 квiтня 1997 року2. Ним визнаються операцiє платникiв подат-

ку з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiє Украєни,

а також ввезення на митну територiю або вивезення з неє товарiв

та надання послуг i виконання робiт. Проте податок на додану вар-

тiсть, як уже йшлося, значно вiдрiзняуться вiд податку з обороту3.

Див.: Кучерявенко Н. П. Згадувана праця. С. 290.

2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. № 21. Ст. 156.

3 Вiдмiннiсть єх полягау ще й у тому, що до товарних оборотiв належали тiльки

обороти з продажу товарiв. Обороти з виконання робiт i надання послуг оподатко-

вувались як нетоварнi операцiє.

118

Найважливiшим податком з фiзичних осiб, характерним для

будь-якоє податковоє системи, у прибутковий податок. Примiтивною,

початковою формою таких податкiв були повинностi у виглядi без-

коштовних послуг, якi населення надавало державi. Грошовi податки

з громадян починаються з майнового та подушного оподаткування.

У сучасних умовах в Украєнi у чинним також податок на про-

мисел, законодавче закрiплений Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Укра-

єни вiд 17 березня 1993 року. Але найбiльшу питому вагу мау при-

бутковий податок з громадян, встановлений Декретом Кабiнету

Мiнiстрiв 26 грудня 1992 року. Вiн бере початок з прибутково-май-

нового податку, який набрав чинностi в СРСР у 1922 роцi, а потiм

(у 1924 роцi) був перетворений на прибутковий податок. В умовах

Радянського Союзу завжди дiяв диференцiйований пiдхiд щодо

прибуткового податку, який продовжуу дiяти i в Украєнi.

Першим принципом, який було покладено в його основу, став

подiл платникiв залежно вiд постiйного мiсця проживання на гро-

мадян Украєни, iноземних громадян, осiб без громадянства (рези-

дентiв, нерезидентiв); другим - подiл платникiв на окремi категорiє

залежно вiд джерел доходу: за мiсцем основноє роботи, не за мiсцем

основноє роботи, вiд пiдприумницькоє дiяльностi2; третiм-декла-

рування доходiв.

Висловлюючи думку, що в Украєнi зберiгся дискримiнацiйний

характер оподаткування для фiзичних осiб - субуктiв пiдприум-

ницькоє дiяльностi, В. Невмержицький i Т. Мараховська обгрун-

товують свiй висновок тим, що обуктом оподаткування даноє кате-

горiє платникiв у валовий дохiд3. Вiн визначауться як рiзниця мiж

отриманою виручкою i документально пiдтвердженими витрата-

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 19. Ст. 208.

2 Для порiвняння: в СРСР за новою шкалою оподаткування, розробленою в

1990 р., платники прибуткового податку були подiленi залежно вiд джерела доходу

на такi групи: робiтники та службовцi, якi мали доходи за основним мiсцем роботи

та не за основним мiсцем роботи; працiвники лiтератури та мистецтва, якi сплачу-

вали податок за доходами за рiк; особи, якi займалися iндивiдуальною трудовою

дiяльнiстю у сферi кустарно-ремiсницьких промислiв, побутового обслуговування,

яародно-художнiх промислiв та соцiально-культурнiй сферi, якi теж сплачували

податок за рiк; громадяни, що отримували доходи вiд ведення сiльського господар-

ства. Як випливау з цього порiвняння, особи, якi займалися iндивiдуальною трудо-

вою дiяльнiстю, перетворилися на пiдприумцiв. Таке перетворення викликау сумнiв

(детальнiше про це див.: Гайворонський В. Н" Жушман В. Тi. Предприниматель-

ство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование //

Предпринимательство, хозяйство и право. 1998. № 9).

3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Механiзм становлення прибутко-

вого податку в Украєнi // Вiсник податковоє служби Украєни. 1998. № 16. С. 34.

119

ми, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Першою

проблемою у занадто великий розмiр вiдрахувань. Друга пробле-

ма полягау у визначеннi обукта оподаткування та порядку опла-

ти. Пiдприумство оподатковуу фактичнi витрати на виплату основ-

ноє i додатковоє заробiтноє плати i включау нарахованi суми у

валовi витрати, тодi як у пiдприумця оподаткуванню пiдлягау весь

доход (його зарплата та прибуток). У такому разi не можна гово-

рити про накопичення фiнансових коштiв для подальшого розвит-

ку пiдприумницькоє дiяльностi. Так система оподаткування фiзич-

них осiб - пiдприумцiв негативно впливау на єхню дiяльнiсть i

змушуу ухилятися вiд оподаткування та переходити в <тiнь>.

Тому в умовах, що склалися, оптимальним варiантом було б

встановлення фiксованого податку (придбання патенту) не лише

для торговельноє дiяльностi, що здiйснюуться на ринку, а й для

iнших видiв пiдприумницькоє дiяльностi2.

З цим не можна не погодитись. i перший крок у цьому напрям-

ку вже зроблений у Законi Украєни вiд 13 лютого 1998 року <Про

внесення змiн до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про при-

бутковий податок з громадян>3. Згiдно з ним громадяни, якi здiй-

снюють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє осо-

би, мають право самостiйно обрати спосiб оподаткування доходiв,

одержаних вiд цiує дiяльностi, за фiксованим розмiром податку

шляхом придбання патенту за умови, якщо кiлькiсть осiб, якi бе-

руть участь у пiдприумницькiй дiяльностi, не перевищуу пяти, а

його валовий доход вiд самостiйного здiйснення пiдприумницькоє

дiяльностi або з використанням найманоє працi за останнi 12 ка-

лендарних мiсяцiв, що передують мiсяцю придбання патенту, не

перевищуу семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-

мадян, - тобто це стосууться лише малого пiдприумництва.

Для вдосконалення податкового законодавства передусiм слiд

провести його кодифiкацiю. В 1998 роцi Кабiнет Мiнiстрiв прий-

няв концепцiю i структуру Податкового Кодексу. Розроблений i

його проект. У ньому визначенi 23 види загальнодержавних i мiс-

цевих податкiв i зборiв замiсть 33, передбачених чинним на цей

час законом про систему оподаткування.

Див.: Закон Украєни вiд 26 березня 1996 року "Про патентування деяких видiв

пiдприумницькоє дiяльностi" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 20.

3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Згадувана праця.

3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 30-31.

120

Вiдповiдно до положень цього документа формування доход-

ноє частини держбюджету буде забезпечуватися переважно за ра-

хунок оподаткування доходiв фiзичних осiб, прибуткiв юридичних

осiб, землi i майна. Рiвень стягування податкiв, зборiв та iнших

обовязкових платежiв становитиме до ЗО вiдсоткiв валового внут-

рiшнього продукту. Замiсть чотирьох ставок оподаткування фiзич-

них осiб (10, 20, ЗО i 40 вiдсоткiв) передбачено ввести три - 10,

20 i ЗО вiдсоткiв.

Що стосууться податку на додану вартiсть (ПДВ), то проектом

Податкового Кодексу передбачено зниження податковоє ставки до

18 вiдсоткiв, з вiдмiною, проте, положень про звiльнення товарiв

критичного iмпорту i нульову ставку при продажу iмпортноє

електроенергiє, газу, вугiльних i торфяних брикетiв. У проектi По-

даткового Кодексу передбачено також скоротити список пiдак-

цизних товарiв до семи груп - спирт i алкогольнi напоє, тютюновi

вироби, пиво, бензин i дизпальне, транспортнi засоби i шини до

них, ювелiрнi вироби, послуги мобiльного звязку. До Податково-

го Кодексу запропоновано включити збiр до Державного соцiаль-

ного фонду, розмiр якого передбачено встановити на рiвнi 25 вiд-

соткiв вiд фонду оплати працi. Проектом передбачена значна ре-

структуризацiя мiсцевих податкiв та зборiв i наданий дозвiл

мiсцевим органам влади встановлювати мiсцевi акцизнi збори на

пiдакцизну продукцiю2.

Недосконалiстю податкового законодавства значною мiрою

обумовлюуться утворення податковоє заборгованостi субуктiвгос-

подарювання. З метою забезпечення своучасноє сплати податкiв

Президентом Украєни виданий Указ, який набув чинностi з 22 квiт-

ня 1998 року, <Про заходи по пiдвищенню вiдповiдальностi за роз-;

рахунки з бюджетами та державними цiльовими фондами>.

Указом установлено, що з моменту виникнення податковоє за-1

боргованостi все майно та майновi права платника податку переда-

ються в податкову заставу, що позбавляу платника можливостi вiд-

чуження цього майна без письмового дозволу податковоє служби.

Порядок стягнення рухомого майна та готiвки, що перебува-

ють у податковiй заставi, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв поста-

Товари критичного iмпорту - товари, що не випускаються в Украєнi або що

виробляються в незначнiй кiлькостi i використовуються для потреб базових галу-

зей вiтчизняного виробництва.

2 Див.: Кощiй В. Критичного iмпорту стало менше // Вiсник податковоє служ-

би Украєни. 1998. № 16. С. 47-48.

121

новами вiд 22 червня 1998 року. Згiдно з ними органи податковоє

служби мають право стягувати готiвку як з юридичних, так i з

фiзичних осiб - субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi, якi мають

податкову заборгованiсть.

Не пiдлягають стягненню готiвкою грошовi кошти, одержанi

вiд реалiзацiє пiдприумствами торгiвлi сiльськогосподарськоє про-

iукцiє i продовольства, якi придбанi у вiтчизняних товаровироб-

никiв, а також вiд реалiзацiє товарiв, що надiйшли на комiсiю чи

онсигнацiю.

5. Контроль за господарською

дiяльнiстю

Поряд з бухгалтерським i оперативним облiком промис-

ловi пiдприумства та iншi субукти господарювання ведуть бух-

галтерську та статистичну звiтнiсть. Вона подауться органам, на

якi чинним законодавством покладено повноваження у перевiрцi

окремих сторiн господарськоє дiяльностi пiдприумств. Разом з тим

| законодавство, зокрема Закон <Про пiдприумства в Украєнi>, за-

бороняу вимагати статистичну звiтнiсть з порушенням встановле-

| ного законодавством порядку. Вiдомостi, не передбаченi держав-

ною статистичною звiтнiстю, пiдприумством можуть бути наданi

| на договiрнiй основi.

| Посадовi особи пiдприумств за спотворення державноє звiт-

| постi несуть встановлену законодавством дисциплiнарну, мате-

| рiальну або кримiнальну вiдповiдальнiсть.

| Як уже зазначалося, держава i в умовах ринковоє економiки не

| може не контролювати окремi сторони дiяльностi субуктiв госпо-

iдарювання. Державнi органи здiйснюють нагляд за якiстю виготов-

|леноє продукцiє, безпекою виробництва i працi, протипожежною та

| екологiчною безпекою. Контрольнi функцiє мають податковi служ-

|би та iншi органи вiдповiдно до законодавства Украєни (ст. 32 За-

| кону <Про пiдприумства в Украєнi>).

1 Державний нагляд за додержанням стандартiв, норм, пра-

нил, станом засобiв вимiрювань, а також виконанням iнших вимог,

| повязаних з якiстю продукцiє, здiйснюу Державний комiтет Укра-

Консигнацiя - доручення однiує стороною (консигнантом) другiй сторонi

(консигнатору) продати вiд свого iменi, але за рахунок консигнанта товари зi складiв,

озташованих за кордоном.

122

єни по стандартизацiє, метрологiє та сертифiкацiє (Держстандарт

Украєни) i його територiальнi органи - центри стандартизацiє,

метрологiє та сертифiкацiє, а також iншi, спецiально уповноваженi

на те державнi органи. За законодавством Голова Держстандарту

Украєни за посадою у водночас головним державним iнспектором

Украєни, а його заступники - заступниками головного державного

iнспектора Украєни з державного нагляду за якiстю продукцiє, до-

держанням стандартiв, норм i правил. Директори центрiв стан-

дартизацiє, метрологiє та сертифiкацiє i єх заступники вiдповiдно

у головними iнспекторами Автономноє Республiки Крим, областi,

мiста, а єхнi заступники - заступниками iнспекторiв. Обуктами

державного нагляду у товари народного споживання, продукцiя

тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числi

продукцiя, що пройшла сертифiкацiю, - на вiдповiднiсть дiючим

в Украєнi стандартам2, нормам3 i правилам4 стосовно безпеки для

життя, здоровя i майна людей i навколишнього середовища; про-

дукцiя експортна - на вiдповiднiсть стандартам, нормам, прави-

лам або конкретним вимогам, обумовленим договором (контрак-

том); атестованi виробництва5 - на вiдповiднiсть установленим

вимогам щодо сертифiкацiє продукцiє6.

Законодавством визначено, що державна регламентацiя стан-

дартизацiє i сертифiкацiє поширюуться на пiдприумства, устано-

ви i органiзацiє незалежно вiд форм власностi, якi дiють на тери-

торiє Украєни, а також на громадян - субуктiв пiдприумницькоє

дiяльностi, i виходить з принципiв: урахування рiвня розвитку на-

Сертифiкацiя - перевiрка та випробування продукцiє для визначення єє

вiдповiдностi обовязковим вимогам, що мiстяться в нормативних документах.

2 Стандарт (державний, галузевий, стандарт пiдприумства) - норматив-

ний документ, затверджений вiдповiдним органом, у якому встановлюються загальнi

принципи чи характеристики щодо визначених обуктiв стандартизацiє або технiчнi

вимоги, що єм повинна вiдповiдати конкретна продукцiя.

3 Норми - метрологiчнi, будiвельнi, санiтарнi та iншi обовязковi вимоги,]

затвердженi вiдповiдним органом, якi встановлюють гранично допустимi величи-1

ни показникiв до продукцiє i концентрацiє речовин, що гарантують якiсть продукцiє. |

4 Правила - затвердженi вiдповiдним органом метрологiчнi, санiтарнi, |

протипожежнi, екологiчнi, органiзацiйнi, технологiчнi та iншi вимоги до вироб-i

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств