Geum.ru

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28
.

Учебник тортового права. Спб., 1908. С. 55).


33


вати iншим учасникам на єхню вимогу повну iнформацiю про дiє,

виконанi вiд iменi та в iнтересах товариства.


Командитне господарське товариство вiдрiзняуться вiд пов-

ного товариства тим, що в ньому поряд з одним або кiлькома учас-

никами, якi несуть повну вiдповiдальнiсть перед кредиторами то-

вариства всiм своєм майном, беруть участь вкладники, вiдповi-

дальнiсть яких обмежууться єхнiм внеском у товариство.


Установчим документом як повного, так i командитного това-

риства у установчий договiр. Статуту цi товариства не мають. В ус-

тановчому договорi визначауться вид товариства, предмет i цiлi

його дiяльностi, вклад засновникiв i учасникiв, найменування, мiс-

цезнаходження, порядок розподiлу прибутку та збиткiв, вiдповi-

дальнiсть учасникiв за зобовязаннями товариства та iншi.


Управлiння справами командитного товариства здiйснюуться

лише учасниками з повною вiдповiдальнiстю. В товариствi з од-

ним учасником з повною вiдповiдальнiстю управлiння справами

здiйснюуться ним самостiйно.


3. Обуднання пiдприумств.

Єх правовий статус


1 iiдприумства, в тому числi господарськi товариства,

незалежно вiд форм власностi, мають право обуднувати свою гос-

подарську дiяльнiсть, створюючи для цього господарськi обуд-

нання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.

Обуднання створюються пiдприумствами-iнiцiаторами шляхом

укладення вiдповiдного договору.


Реуструються обуднання в порядку, встановленому для реу-

страцiє пiдприумств (ст. З Закону Украєни вiд 27 березня 1991 року

<Про пiдприумства в Украєнi>).


Пiдприумства, якi входять до складу обуднань, зберiгають

статус юридичноє особи. Вони мають право добровiльно вийти з

обуднання за умов, зазначених у законi i договорi про створення

i, обуднання чи в його статутi, делегувати частину своєх повнова-

жень i повертати цi повноваження в порядку, визначеному установ-

чими документами обуднання; одержувати частину прибутку вiд


Командитнi товариства в дореволюцiйнi часи i в першi роки радянськоє вла-

ди мали назву товариств на вiрi (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права.

Спб., 1908. С. 55).


2 о-юо


34 .


спiльноє дiяльностi; мати iншi права, обумовленi установчими

документами обуднання.


Пiдприумства, господарськi товариства можуть обуднуватися

в галузевi, мiжгалузевi, регiональнi та мiжрегiональнi господарськi

асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання, якi

дiють на пiдставi договору чи статуту, що затверджуються єхнiми

засновниками або власниками.


Господарська асоцiацiя - це договiрне обуднання пiдпри-

умств, яке створюуться з метою постiйноє координацiє господарсь-

коє дiяльностi, поглиблення спецiалiзацiє i розвитку кооперацiє

учасникiв, органiзацiє спiльних виробництв на засадах обуднання

своєх фiнансових i матерiальних ресурсiв для задоволення влас-

них потреб або виробництва продукцiє, робiт, послуг для реалiзацiє

третiм особам. При створеннi господарськоє асоцiацiє централi-

зууться одна або декiлька виробничо-господарських i управлiнсь-

ких функцiй. Господарська асоцiацiя, за рiшенням учасникiв, може

представляти єх iнтереси у вiдносинах з третiми особами.


Корпорацiя у теж договiрним обуднанням, створеним на за-

садах поуднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв,

з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулю-

вання дiяльностi кожного з учасникiв правлiнню, яке обирауться

учасниками корпорацiє.


Концерн - це таке обуднання, яке здiйснюу спiльну дiяль-

нiсть на пiдставi добровiльноє централiзацiє функцiй науково-тех-

нiчного та виробничого розвитку, а також iнвестицiйноє, фiнансо-

воє, зовнiшньоекономiчноє та iншоє дiяльностi. Пiдприумства -

учасники концерну, надiляють його частиною своєх повноважень

i функцiй, у тому числi в представленнi єхнiх iнтересiв у вiдноси-

нах з третiми особами.


Консорцiум вiдрiзняуться вiд iнших видiв обуднань тимчасо-

вим характером добровiльного обуднання коштiв пiдприумств для

досягнення загальноє мети, вирiшення конкретних завдань, реалi-

зацiє цiльових програм та проектiв (науково-технiчних, будiвель-

них i т. iн.). При виконаннi поставленого завдання консорцiум при-


Дехто вважау, що нам треба вiдмовитися вiд галузевоє структури промисло-

востi, одержаноє у спадщину вiд СРСР, i перейти до корпоративноє. Корпоративна

система економiки докорiнно вiдрiзняуться вiд галузевоє. В межах корпорацiє обудну-

ються пiдприумства рiзних галузей промисловостi i сiльського господарства, якi

виробляють усе необхiдне для виготовлення основноє товарноє продукцiє (див.:


Радкович О. Украєнська модель економiки // Уряд. курур. 1995. 16 лют.).


35


пиняу свою дiяльнiсть або перетворюуться на iнший вид договiр-

ного обуднання.


Указ Президента Украєни вiд 11 травня 1994 року передбачау

також функцiонування холдингових компанiй, що створюються в

процесi корпоратизацiє та приватизацiє пiдприумств, виробничих

i науково-виробничих обуднань, правовий статус яких ранiше не

був приведений вiдповiдно до законодавства Украєни.


Холдингова компанiя - це субукт господарювання, який во-

лодiу контрольними пакетами акцiй iнших, одного або бiльше,

субуктiв господарювання. Холдинговi компанiє можуть створюва-

тись у результатi заснування єх органами, уповноваженими управ-

ляти державним майном, державними органами приватизацiє само-

стiйно чи разом з iншими засновниками або в результатi поглинан-

ня одного субукта господарювання iншим (придбання контрольного

пакета акцiй) у процесi приватизацiє. В останньому випадку субукт

господарськоє дiяльностi, який поглинау, визнауться холдинговою

компанiую, а поглинутий - дочiрнiм пiдприумством.


Зазначеним Указом затверджено Положення про холдинговi

компанiє, що створюються в процесi корпоратизацiє i приватизацiє.

Згiдно з Положенням холдинговi компанiє можуть бути дочiрнiми

пiдприумствами iнших холдингових компанiй. Проекти установ-

чих документiв i планiв розмiщення акцiй холдингових компанiй

пiдлягають узгодженню з Антимонопольним комiтетом Украєни

або з Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни (з останнiм - у тому разi, якщо

холдинговi компанiє належать до обуктiв приватизацiє групи Б).


Створення холдингових компанiй у процесi корпоратизацiє i

приватизацiє не допускауться в галузях торгiвлi товарами народ-

ного споживання i продукцiє виробничого призначення; виробни-

цтва i переробки сiльськогосподарськоє продукцiє; громадського

харчування та побутового обслуговування населення i в деяких

iнших випадках.


Певнi особливостi, якi вiдрiзняють холдинговi компанiє вiд

iнших обуднань, мають промислово-фiнансовi групи. Вони ство-

рюються вiдповiдно до Закону Украєни вiд 21 листопада 1995 року

<Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>2. Згiдно з ним про-


\ Контрольний пакет акцiй - кiлькiсть акцiй, якi дають право холдинговiй

компанiє здiйснювати фактичний контроль над субуктом господарювання.

2 Див.: Голос Украєни. 1996. 21 трав.


2 i


36


мислово-фiнансова група - це обуднання, до якого можуть вхо-

дити промисловi та сiльськогосподарськi пiдприумства, банки, нау-

ковi i проектнi установи, iншi органiзацiє всiх форм власностi, що

мають на метi отримання прибутку, i яке створюуться за рiшенням

уряду Украєни на певний термiн з метою реалiзацiє державних про-

грам розвитку прiоритетних галузей виробництва i структурноє пе-

ребудови економiки Украєни, включаючи програми, розробленi за

мiждержавними договорами, а також виробництва кiнцевоє продукцiє.


Промислово-фiнансова група складауться з головного пiдпри-

умства цiує групи, яке виготовляу кiнцеву продукцiю, здiйснюу єє

збут, сплачуу податки в Украєнi i офiцiйно представляу iнтереси

промислово-фiнансовоє групи в Украєнi та за єє межами, а також

iнших учасникiв групи.


iншi учасники промислово-фiнансовоє групи - це пiдприумства,

банки або iншi науковi i проектнi установи, органiзацiє чи iноземнi юри-

дичнi особи, що входять до складу цього обуднання, виробляють про-

мiжну продукцiю1 або надають банкiвськi та iншi послуги учасникам

i головному пiдприумству i мають на метi одержання прибутку.


Промислово-фiнансова група, до складу учасникiв якоє входять

украєнськi та iноземнi юридичнi особи, у транснацiональною.


Увiходячи до складу промислово-фiнансовоє групи, головне

пiдприумство, iншi єє учасники зберiгають статус юридичноє особи,

а промислово-фiнансова група в цiлому цим статусом не надiляуть-

ся. Право дiяти вiд єє iменi мау винятково головне пiдприумство.


Головне пiдприумство та iншi учасники промислово-фiнансо-

воє групи укладають Генеральну угоду про сумiсну дiяльнiсть щодо

виробництва кiнцевоє продукцiє, за якою всi учасники зберiгають

незалежнiсть у здiйсненнi виробничоє, господарськоє i фiнансовоє

дiяльностi. Генеральна угода пiдлягау затвердженню постановою

Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.


Згiдно з зазначеним Законом пiдприумство, установа, органi-

зацiя можуть бути головним пiдприумством чи учасником тiльки


Кiнцева продукцiя промислово-фiнансовоє групи - це вся продукцiя, вклю-

чаючи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє влас-

ностi, з метою виробництва якоє створюуться ця група.


2 Промiжна продукцiя промислово-фiнансовоє групи - продукцiя, включаю-

чи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє власностi,

яка виробляуться учасниками групи, використовууться для виробництва нею кiнце-

воє продукцiє i реалiзууться тiльки iншим учасникам або головному пiдприумству

(при реалiзацiє цiує продукцiє за межами промислово-фiнансовоє групи вона про-

мiжною не вважауться).


37


однiує промислово-фiнансовоє групи1. В єє складi може бути тiльки

один банк.


Головним пiдприумством промислово-фiнансовоє групи не

може бути торговельне пiдприумство, транспортне, пiдприумство

у сферi громадського харчування, побутового обслуговування на-

селення, матерiально-технiчного постачання, банк, фiнансово-кре-

дитна установа.


Порядок створення, реорганiзацiє та лiквiдацiє промислово-

фiнансових груп визначауться Положенням, затвердженим поста-

новою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 липня 1996 року2.


Створення промислово-фiнансових груп забороняуться у сферi

торгiвлi, громадського харчування, побутового обслуговування на-

селення, матерiально-технiчного постачання, транспортних послуг.


Визначенi сучасним господарським законодавством обуднан-

ня пiдприумств у обуднаннями нового типу, що виникають у звяз-

ку зi змiнами способiв управлiння господарською дiяльнiстю в

нових економiчних умовах. Єм властива подвiйнiсть статусу: з од-

ного боку звичайна правосубуктнiсть, яка дозволяу брати участь

у господарських вiдносинах, виступати в них субуктами права, з

другого - спецiальна господарська компетенцiя з координацiє

i управлiння дiяльнiстю пiдприумств, що входять до єх складу3.


Законодавець лише в загальних рисах визначив правову рег-

ламентацiю створення та дiяльностi обуднань пiдприумств. Таке

недбале ставлення до цього може дорого коштувати державi, бо в

сучасному свiтi велетенськi корпорацiє посiдають ключове мiсце

в економiцi4.


На думку деяких авторiв, у звязку з тим, що господарськi

обуднання, так само, як i господарськi товариства, створюються

на пiдставi угоди мiж юридичними особами, вони повиннi наби-

рати органiзацiйно-правовоє форми господарських товариств5.


Така структура промислово-фiнансових груп нагадуу промисловi обуднан-

ня, якi iснували свого часу в Радянському Союзi (див., напр.: Пропекая Г. В. Право-

вые вопросы организации и деятельности промышленных объединений. К., 1971).


2 Див.: Уряд. курур. 1996. 1 серп.


3 Див.: Грудницька С. М. Правовий статус обуднань пiдприумств у промисло-

востi // Автореферат дисертацiє на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-

них наук. Донецьк, 1997. С. 6.


4 Див.: Нiколаув В. Про iнститут юридичноє особи // Право Украєни. 1997. № 7.

С. 18; Березюк 0. Господарськi обуднання: стан законодавства та перспективи роз-

витку // Право Украєни. 1998. № 3. С. 28.


5 Див.: Слов В. Засновницькi документи про створення господарських обуд-

нань, єх змiст // Право Украєни. 1998. № 1. С. 93.


38


Гадаумо, що для ототожнювання обуднань пiдприумств з гос-

подарськими товариствами (хоча в них iснуу багато спiльного) не-

мау достатнiх пiдстав, оскiльки Законом <Про внесення змiн до

Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> господарськi това-

риства вiднесенi до одного з видiв пiдприумств. Щоправда, у звяз-

ку з цим втрачауться чiткий критерiй щодо розмежування обуд-

нань i пiдприумств. Тепер ми не можемо сказати, що пiдприумство

вiдрiзняуться вiд обуднання тим, що не мау у своєм складi iнших

юридичних осiб.


Залежно вiд характеру взаумовiдносин мiж обуднанням та його

учасником можна вирiзнити обуднання координацiйного i субор-

динацiйного типу. Першi (асоцiацiє, корпорацiє тощо) здiйснюють

координацiю основноє господарськоє дiяльностi i можуть виконувати

одну або кiлька виробничо-господарських i управлiнських функцiй,

покладених на них учасниками договору. Другi (холдiнги, концер-

ни тощо) спецiалiзуються на управлiннi дiяльностi пiдприумств-

учасникiв завдяки субординацiйному характеру звязкiв в обуд-

наннi на пiдставi фiнансовоє залежностi або договору про центра-

лiзацiю значноє частини управлiнських функцiй.


Але i в першому i в другому випадку хоч i породжуються

вiдносини залежностi, але вони не мають характеру контролю-

пiдлягання.


4. Припинення дiяльностi, пiдприумств

i обуднань (реорганiзацiя i лiквiдацiя)


Припинення дiяльностi промислового пiдприумства

здiйснюуться шляхом реорганiзацiє (злиття, приуднання, роздiлен-

ня, перетворення) або лiквiдацiє за рiшенням власника, а що сто-

сууться державних пiдприумств i пiдприумств з часткою державноє

власностi понад 50 вiдсоткiв вартостi майна - за рiшенням влас-

ника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого

створювати такi пiдприумства, чи за рiшенням суду або арбiтраж-

ного суду.


Реорганiзацiя промислового пiдприумства, яке може викликати

негативнi екологiчнi, демографiчнi та iншi наслiдки для населен-


Див.: Грудницька С. М. Згадувана праця. С. 13-14.


39


ня тiує чи iншоє територiальноє одиницi, узгоджууться з вiдповiд-

ним органом мiсцевого самоврядування.


Правова регламентацiя припинення дiяльностi пiдприумств як юри-

дичних осiб передбачена ст. 37 ЦК та статтями 34-36 Закону Украєни

вiд 27 березня 1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, ст. 19 Закону

Украєни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>, ст. 22 Закону

Украєни вiд 19 вересня 1991 року <Про господарськi товариства>.


Законодавча регламентацiя припинення дiяльностi пiдпри-

умств у досить складною. Законодавство не завжди чiтко розрiз-

няу пiдстави, способи та форми такого припинення, внаслiдок чого

в практицi застосування цього правового iнституту iнодi припус-

каються помилок.


Пiдставами для припинення дiяльностi пiдприумства можуть

бути певнi фактичнi обставини, з якими закон повязуу єє припинен-

ня. Цi пiдстави установлюються як законом (Законами Украєни вiд

18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-

ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>, вiд

14 травня 1992 року <Про банкрутство> та iн.), так i установчими

документами юридичноє особи. Передусiм - це досягнення мети,

яку ставило перед собою пiдприумство при заснуваннi, або ж за-

кiнчення термiну, на який воно створювалося.


Закон визначау порядок припинення дiяльностi юридичноє

особи, право вiдповiдного органу приймати рiшення про припи-

нення дiяльностi пiдприумства. Чинне законодавство Украєни пе-

редбачау способи (порядок) припинення дiяльностi пiдприумства

як добровiльний, так i примусовий. У першому випадку рiшення

щодо припинення дiяльностi пiдприумства приймау власник май-

на, на основi якого створена вiдповiдна пiдприумницька структу-

ра, або уповноважений власником орган. Так, щодо державних i

комунальних пiдприумств право приймати таке рiшення надано

Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, галузевим мiнiстерствам, iншим орга-

нам державноє виконавчоє влади, обласним державним адмiнiст-

рацiям i виконавчим комiтетам мiсцевих рад депутатiв, якi упов-

новаженi управляти комунальним майном.


Пiдставами для добровiльного припинення дiяльностi пiдпри-

умства можуть бути як обуктивнi причини, наприклад фiнансово-

економiчний стан, так i субуктивнi, наприклад небажання влас-

ника продовжувати пiдприумницьку дiяльнiсть.


У другому випадку припинення дiяльностi пiдприумства (у

примусовому порядку) здiйснюуться за рiшенням суду або арбiт-


40


ражного суду, а також уповноваженого органу (наприклад, анти-

монопольного органу) у визначеному законом порядку.


Пiдставами для примусового припинення дiяльностi пiдприум-

ства можуть бути порушення законодавства як при створеннi пiд-

приумства, так i пiд час його господарськоє дiяльностi, а також

визнання пiдприумства банкрутом.


Законодавством передбачаються форми та правовi наслiдки

припинення дiяльностi пiдприумства. Однiую з форм у реорганi-

зацiя. Реорганiзацiя - це таке припинення дiяльностi пiдприум-

ства, при якому його права, обовязки i майно переходять до iнших

дiючих чи знов створюваних пiдприумств, якi приймають на себе

виконання функцiй i завдань реорганiзованого чи реорганiзованих

пiдприумств, що припинили свою дiяльнiсть.


При реорганiзацiє мау мiсце правонаступництво, так би мови-

ти, замiна в правовiдносинах, що виникли ранiш, одних юридич-

них осiб на iнших з переходом до них усiх прав та обовязкiв пер-

ших (до правонаступника переходять увесь актив i пасив майна,

борги, права i обовязки за угодами i т. iн.).


Реорганiзацiя пiдприумства, яке зловживау своєм монопольним

становищем на ринку, може здiйснюватися шляхом його примусо-

вого подiлу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Ре-

органiзацiя пiдприумства, яка може викликати екологiчнi, демо-

графiчнi та iншi негативнi наслiдки, що торкаються iнтересiв на-

селення територiє, повинна узгоджуватися з вiдповiдним мiсцевим

органом самоврядування.


Реорганiзацiя здiйснюуться шляхом злиття, подiлу, видiлення

та перетворення пiдприумства. Як правило, реорганiзацiя викори-

стовууться для створення такого пiдприумства, яке обуднало б у

собi позитивнi якостi рiзних бiзнес-структур i створило б нову, дос-

коналiшу, конкурентоздатну пiдприумницьку структуру.


Як за порядком здiйснення, так i за юридичними наслiдками

способи реорганiзацiє мають своє особливостi.


При злиттi створюуться нове пiдприумство з одночасним

припиненням двох або бiльшоє кiлькостi iнших, що iснували ра-

нiше. Єхну майно, права та обовязки переходять до пiдприумства,

що виникло.


Приуднання одного пiдприумства до iншого призводить до пе-

реходу у власнiсть iншого всiх особистих та майнових прав i обо-


Пiдстави та процедура визнання пiдприумства банкрутом визначаються За-

конам Украєни вiд 14 травня 1992 р. "Про банкрутство".


41


вязкiв приуднаного пiдприумства. При приуднаннi припиняу своу

iснування лише те пiдприумство, яке приуднууться до iншого. Вiд-

бувауться своурiдне <поглинання> слабкого сильнiшим, що у ха-

рактерним для ринковоє економiки.


У разi подiлу майно за розподiльним балансом, права та обо-

вязки пiдприумства, що реорганiзууться, переходять до тих, що

виникли. При цьому пiдприумство, яке ранiш iснувало, припи-

няу свою дiяльнiсть. Подiл у ефективним антимонопольним за-

ходом, бо ж замiсть одного на ринку виникау два i бiльше то-

варовиробникiв.


При виокремленнi iз складу пiдприумства чи обуднання одного

або кiлькох пiдприумств до кожного з них переходить вiдповiдна ча-

стина майна за розподiльним балансом, прав та обовязкiв юридич-

ноє особи, що реорганiзууться. При цьому вона зберiгау свiй статус i

не припиняу дiяльностi. На практицi особливо активно цей спосiб ви-

користовууться при розукрупненнi трестiв єдалень, продторгiв, пло-

доовочевих комбiнатiв, комбiнатiв побутових послуг та iнших.


При перетвореннi на базi пiдприумства, що реорганiзууться,

зявляуться нова юридична особа з повним правонаступництвом

його прав та обовязкiв. Перетворення як спосiб реорганiзацiє ос-

таннiми роками часто використовууться при змiнi власника або

форми власностi i у всiх випадках при змiнi органiзацiйно-право-

воє форми здiйснення господарськоє дiяльностi, наприклад, при пе-

ретвореннi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю на акцiонерне

товариство, закритого акцiонерного товариства - на вiдкрите i

т. iн. Перетворене пiдприумство як субукт пiдприумницькоє дiяль-

ностi слiд обовязково перереуструвати у виконавчих органах вла-

ди за мiсцем його знаходження.


iншою формою припинення дiяльностi пiдприумства у лiк-

вiдацiя.


Лiквiдацiя - це припинення будь-якоє дiяльностi, передбаче-

ноє статутом пiдприумства, його особистих i майнових прав та зо-

бовязань.


Деякi пiдстави для добровiльноє лiквiдацiє (обуктивнi та

субуктивнi) вже були наведенi вище. Отож слiд докладнiше роз-

глянути пiдстави примусовоє лiквiдацiє пiдприумства. Законодав-

ство Украєни вiдносить до них, наприклад, рiшення суду (арбiтраж-

ного суду) про визнання недiйсними рiшень про створення пiд-

приумства та його установчих документiв. Крiм того, здiйснення

пiдприумством дiяльностi, що суперечить установчим документам


42


за чинним законодавством Украєни, у пiдставою для того, щоб суд,

арбiтражний суд скасував державну реустрацiю пiдприумства. Таке

скасування припиняу пiдприумницьку дiяльнiсть i у пiдставою для

здiйснення заходiв з лiквiдацiє пiдприумства як субукта пiдприум-

ницькоє дiяльностi i виключення його з удиного державного реу-

стру пiдприумств та органiзацiй Украєни.


Пiдприумство лiквiдууться також у разi невиконання рiшення

про тимчасову заборону (зупинку), обмеження або припинення

його дiяльностi, наприклад у випадку порушення законодавства

про охорону довкiлля. При цьому лiквiдацiя здiйснюуться пiсля

скасування в судовому порядку державноє реустрацiє цього пiдприум-

ства за позовом державного органу, що прийняв рiшення про зупин-

ку, обмеження, припинення дiяльностi пiдприумства.


Промислове чи iнше пiдприумство може бути лiквiдоване, крiм

випадкiв, зазначених вище, також за рiшенням арбiтражного суду

у разi визнання його банкрутом i вiдсутностi, пiсля задоволення

вимог кредиторiв, майна, необхiдного для його функцiонування,

згiдно з чинним законодавством (ст. 22 Закону Украєни вiд 14 трав-

ня 1992 року <Про банкрутство>); за рiшенням суду, якщо будуть

визнанi недiйсними його установчi документи; у разi систематич-

ного здiйснення дiяльностi, що суперечить цiлям цього пiдприу-

мства, визначеним його установчими документами, i яка заборо-

нена законодавством, або здiйсненнi дiяльностi без належного

дозволу (лiцензiй), а також у звязку з неодноразовим або грубим

порушенням ним чинного законодавства; за рiшенням iнших органiв

у встановлених законодавством випадках.


Спецiальним органом, що призначений проводити лiквiдацiю

пiдприумства, у лiквiдацiйна комiсiя, яка мау особливий статус

i тiльки єй властивi повноваження.


Утворюуться лiквiдацiйна комiсiя i затверджууться єє особо-

вий склад власником або уповноваженим ним органом.


Порядок i термiн проведення лiквiдацiє, а також термiн на по-

дання претензiй кредиторiв (який не може бути меншим як два

мiсяцi вiд часу оголошення про лiквiдацiю) установлюу власник

або орган, який уповноважений створювати пiдприумство, суд або


Перелiк пiдстав для лiквiдацiє пiдприумства, викладений у ст. 34 Закону "Про

пiдприумства в Украєнi", не у вичерпним. Законодавством Украєни можуть бути

встановленi iншi пiдстави (наприклад, у звязку з закiнченням термiну дiє лiцензiє i

вiдмовою у єє подовженнi або вiдмовою вiд одержання лiцензiє на новий термiн).


43


арбiтражний суд. Лiквiдацiйна комiсiя починау свою роботу з того,

що розмiщуу в офiцiйному друкованому органi за мiсцем знахо-

дження пiдприумства публiкацiю про його лiквiдацiю, порядок

i термiн подання претензiй кредиторами. Крiм того, лiквiдацiйна

комiсiя повинна провести роботу щодо стягнення дебiторськоє

заборгованостi пiдприумству,, а також щодо виявлення претензiй

кредиторiв i сповiщення останнiх про лiквiдацiю пiдприумства.


Найбiльш тривалий i трудомiсткий процес у роботi лiквiда-

цiйноє комiсiє - це iнвентаризацiя, оцiнка майна пiдприумства i

розрахунки з кредиторами. Борги лiквiдацiйна комiсiя задоволь-

няу у такому порядку.


Передусiм задовольняються борги перед бюджетом, а також

компенсуються витрати на вiдновлення довкiлля (якщо пiдприум-

ство заподiяло йому певну шкоду).


Пiсля цього задовольняють претензiє кредиторiв, якi зверну-

лися у встановлений час i заявили своє претензiє. i вже потiм (якщо

залишилося майно) - претензiє кредиторiв, якi були виявленi пiз-

нiше або заявленi пiсля встановленогостроку.


Претензiє, виявленi i заявленi пiсля закiнчення строку, встанов-

леного для єхньоє заяви, задовольняються з майна пiдприумства,

що залишилося пiсля задоволення першочергових претензiй i пре-

тензiй, виявлених i заявлених у встановлений строк.


Погашеними вважаються претензiє, не задоволенi за браком май-

на, а також тi, якi не визнала лiквiдацiйна комiсiя (орган, що прово-

дить лiквiдацiю). У разi, якщо кредитор протягом мiсяця вiд дня одер-

жання повiдомлення про повне або часткове невизнання претензiй не

подасть позову до суду або арбiтражного суду про задоволення своєх

вимог, його претензiє теж вважатимуться погашеними.


У разi лiквiдацiє пiдприумства здiйснюуться капiталiзацiя по-

годинних платежiв, якi мау виплатити це пiдприумство у звязку

iз заподiянням калiцтва чи iншого ушкодження здоровя або iз

смертю громадянина, та видаються вклади членам трудового ко-

лективу в грошовiй формi або цiнними паперами (вклади видають-

ся пiсля задоволення претензiй кредиторiв).


Чинне законодавство передбачау певнi гарантiє дотримання

прав та iнтересiв працiвникiв, якi звiльняються у звязку з лiквiда-

цiую або реорганiзацiую пiдприумства. Зокрема пiдприумство в

цьому разi повинне не пiзнiше нiж за два мiсяцi повiдомити про

це в письмовiй формi державну службу зайнятостi, зазначивши

пiдстави i термiн звiльнення працiвника, назву професiє, фах,


44


квалiфiкацiю та розмiр оплати його працi. В разi ненадання цих

вiдомостей з пiдприумства стягууться штраф у розмiрi рiчноє плати

за кожного працiвника, якого звiльняють.


Працiвникам, якi звiльняються з пiдприумства при розiрваннi

трудового договору у звязку з лiквiдацiую пiдприумства, випла-

чууться вихiдна допомога в розмiрi не менше середнього мiсяч-

ного заробiтку.


Майно, що залишилося пiсля задоволення кредиторiв i членiв

трудового колективу, використовууться за вказiвкою власника.


У разi визнання арбiтражним судом пiдприумства банкрутом

порядок утворення i роботи лiквiдацiйноє комiсiє та умови лiк-

вiдацiє цього пiдприумства визначаються Законом Украєни вiд 14

травня 1992 року <Про банкрутство>.


Лiквiдацiйна комiсiя пiсля закiнчення своує роботи складау

лiквiдацiйний баланс, передау його власнику або органу, який утво-

рив лiквiдацiйну комiсiю. Достовiрнiсть i повнота лiквiдацiйного

балансу повинна бути пiдтверджена аудитором (аудиторською фiр-

мою). Це правило не поширюуться на тi органiзацiє, якi повнiстю

утримуються за рахунок бюджету i не займаються пiдприумниць-

кою дiяльнiстю.


Пiдприумство вважауться лiквiдованим або реорганiзованим

з моменту виключення його з державного реустру Украєни.


Обуднання пiдприумств припиняу своу iснування за рiшен-

ням пiдприумств, якi до нього входять. Лiквiдацiя здiйснюуться

в порядку, встановленому Законом Украєни <Про пiдприумства

в Украєнi>.


Стосовно промислово-фiнансових груп законодавством уста-

новлений особливий порядок припинення єх iснування. Реорганi-

зацiя цих обуднань може здiйснюватися шляхом виходу головно-

го пiдприумства чи учасника iз складу промислово-фiнансовоє гру-

пи за постановою Кабiнету Мiнiстрiв.


Вона може вiдбуватися:


за поданням Головноє державноє податковоє адмiнiстрацiє у ви-

падках бiльш нiж дворазового порушення Закону Украєни вiд 21

листопада 1995 року <Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>

(статтi 4, 5);


i Див.: Закон Украєни вiд 1 березня 1991 р. (зi змiнами вiд 21 листопада 1997 р.)

"Про зайнятiсть населення" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 14. Ст. 170.


45


у разi припинення постановою чи законом, прийнятими Вер-

ховною Радою, виконання державноє програми, з метою реалiзацiє

якоє була створена промислово-фiнансова група;


у звязку з неефективною реалiзацiую промислово-фiнансовою

групою вiдповiдних державних програм.


Лiквiдацiя промислово-фiнансових груп здiйснюуться по-

становою Кабiнету Мiнiстрiв з iнiцiативи єх учасникiв або у

звязку з закiнченням затвердженого термiну дiяльностi, а та-

кож у випадках неможливостi реорганiзацiє (статтi 6, 7 Закону

Украєни вiд 21 листопада 1995 року <Про промиелово-фiнансовi

групи в Украєнi>),


Майновi права промислових

пiдприумств


1. Правовий режим та джерела

формування майна пiдприумств


Господарськi вiдносини, як уже зазначалося, виникають

при органiзацiє i здiйсненнi господарськоє дiяльностi. Деякi прав-

ники висловлюють думку про те, що господарська дiяльнiсть, у

звязку з орiунтацiую краєн СНД на перехiд до ринковоє економi-

ки, стау дiяльнiстю пiдприумницькою, а, отже, господарське пра-

во - пiдприумницьким правом.


Та для здiйснення як господарськоє, так i пiдприумницькоє

дiяльностi необхiдною передумовою у володiння субуктами гос-

подарювання засобами виробництва, майном, що використовууть-

ся в процесi цiує дiяльностi.


Залежно вiд правових засад володiння майном при здiйсненнi

господарськоє дiяльностi визначауться його правовим режимом.


Пiд правовим режимом майна розумiють установлений пра-

вовими засобами порядок i умови придбання (присвоуння) майна,

здiйснення зазначеними субуктами права повноважень володiн-

ня, користування та розпорядження ним, реалiзацiя функцiй управ-

лiння майном, а також правова його охорона.


Можна виокремити такi елементи або структуру правового

режиму:


сукупнiсть правових норм, що регулюють вiдносини власностi,

визначають форму власностi, види майна, субуктiв права влас-

ностi, правомочностi власника;


правомочностi державних органiзацiй у здiйсненнi права по-

вного господарського вiдання чи права оперативного управлiння

майном;


Див., напр.: Лаптев В. В. Хозяйственное право - право предпринимательс-

кой деятельности // Государство и право. 1993. № 1. С. 36.


47


правоздатнiсть субуктiв господарювання в майнових вiдносинах;


встановленi правовими засобами порядок та умови розподi-

лу майна за фондами, використання його в процесi виробничо-

господарськоє та iншоє дiяльностi, отримання вiд нього корисних

результатiв;


функцiє та компетенцiю керiвникiв органiзацiє щодо управлiн-

ня майном та його ефективного використання з метою забезпечен-

ня статутноє дiяльностi пiдприумства;


порядок i умови розподiлу та використання прибутку (доходу);


встановленi правовими засобами майновi взаумовiдносини

органiзацiє як юридичноє особи i держави,,iнших юридичних осiб

i пiдприумцiв;


правова охорона майна субукта господарювання.

Таким чином, правовий режим майна субукта господарюван-

ня - це встановленi нормативними актами правила, можливi межi

його <панування> щодо майна, яке йому належить. Найширшi мож-

ливостi цьому субукту господарськоє дiяльностi надау право влас-

ностi, вужчi - право повного господарського вiдання та право

оперативного управлiння.


Право власностi, згiдно зi ст. З Закону Украєни вiд 7 лютого

1991 року <Про власнiсть>, - це врегульованi законом суспiльнi

вiдносини щодо володiння, користування та розпорядження май-

ном. Власнiсть в Украєнi виступау у формах приватноє, колектив-

ноє, комунальноє, державноє. Всi форми власностi рiвноправнi. Єє

субуктами визнаються: народ Украєни, фiзичнi i юридичнi особи,

територiальнi громади та держава. Субуктами права власностi в

Украєнi можуть бути також iншi держави, єхнi фiзичнi та юридичнi

особи, особи без громадянства, мiжнароднi органiзацiє2.


Законодавство Украєни визначау правовий режим майна дер-

жавних пiдприумств та установ, тобто правомочностi права повно-

го господарського вiдання та права оперативного управлiння, але

це поняття може бути застосоване i до iнших, крiм державноє,

форм власностi, а крiм того, до умов формування майна субуктiв

господарювання. Правовий режим майна розрiзняуться також за-

лежно вiд його видiв.


Джерела формування майна субуктiв господарськоє дiяль-

ностi визначау законодавство. Так, вiдповiдно до ст. 10 п. 4 Зако-


Див.: Юридичний довiдник пiдприумця. К., 1992. С. 63.

2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 20. Ст. 249.


48


ну <Про пiдприумства в Украєнi> воно може формуватися за ра-

хунок:


грошових i матерiальних внескiв засновника чи засновникiв;


доходiв, одержаних вiд реалiзацiє виготовленоє продукцiє, а та-

кож вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi;


доходiв вiд цiнних паперiв;


капiтальних вкладень i дотацiй з бюджетiв;


надходжень вiд роздержавлення i приватизацiє власностi;


придбання майна iншого пiдприумства; органiзацiє;


безоплатних чи благодiйних внескiв, пожертвувань органiза-

цiй, пiдприумств i громадян;


iнших джерел, не заборонених законодавчими актами Украєни.

У цьому пунктi закону серед джерел формування майна за-

значаються i кредити банкiв та iнших кредиторiв. Кредити не у без-

посереднiм джерелом формування майна. По-перше, кредити тре-

ба повертати, тож джерелом формування майна можуть бути до-

ходи вiд використання кредитiв. По-друге, в перелiку немау майна,

що може бути одержаним пiдприумством за договором оренди.

Адже i в цьому випадку пiдприумство одержуу майно, яке треба

повертати. i за цей час може мати доходи вiд використання орен-

дного майна, а доходи вже можуть бути джерелом формування

майна пiдприумства-орендаря. Саме тим, що орендар може одер-

жувати доход вiд орендованого майна, договiр оренди вiдрiзня-

уться вiд договору майнового найму2.


Законодавство чiтко не розрiзняу договiр оренди i договiр май-

нового найму, але коли зiставити визначення договору майнового

найму, викладеного в ет. 256 ЦК, з визначенням договору оренди,

викладеного в ст. 2 Закону Украєни вiд 10 квiтня 1992 року <Про

оренду державного та комунального майна> у редакцiє вiд 14 бе-

резня 1995 року (зi змiнами вiд 23 грудня 1997 року3), то рiзниця

стау очевидною. За договором майнового найму, згiдно з ЦК, най-

модавець зобовязууться надати наймачевi майно в тимчасове кори-

стування за плату. А за ст. 2 Закону <Про оренду державного та ко-

мунального майна> вона - основане на договорi строкове платне


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 24. Ст. 972.


2 Як зазначав свого часу i. С. Перетерськии, рiзниця мiж наймом i орендою

полягау в тому, що при наймi наймач мау право лише користуватися предметом

найма, а при орендi орендар, крiм того, ще мау право мати i споживати плоди орен-

дованого майна (див.: Советское хозяйственное право. М.-Л., 1926. С. 13.


3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № ЗО. Ст. 416; там само. 1995.

№ 15. Ст. 99; там само. 1998. № 18. Ст. 88.


49


користування майном, необхiдне орендаревi для здiйснення пiд-

приумницькоє та iншоє дiяльностi.


Орендар за володiння сплачуу орендодавцю орендну плату.

Вона у фiксованим платежем, який орендар вносить орендодавцю

незалежно вiд наслiдкiв господарськоє дiяльностi, i частиною роз-

рахункового доходу вiд господарського використання орендовано-

го майна. Орендна плата зараховууться на спецiальнi рахунки i ви-

користовууться для фiнансування капiтальних вкладень. Це вже

джерело формування майна пiдприумства-орендодавця.


Отож, майно пiдприумства формууться з двох джерел. Перед-

усiм - це грошовi та матерiальнi внески засновникiв при ство-

реннi пiдприумства.


Розмiр i порядок створення майна мають бути визначеними в

установчих документах. Так, в установчому договорi (якщо пiд-

приумство створюуться на договiрнiй основi) узгоджуються за-

гальний обсяг витрат, що передбачаються на створення пiдприум-

ства; статутний фонд i його частка в загальному обсязi витрат;


вклади засновникiв у речовiй i вартiснiй формi.


Для одержання доходiв вiд реалiзацiє продукцiє пiдприумство

здiйснюу єє на основi прямих угод (контрактiв), державних замов-

лень i державних контрактiв, через товарнi бiржi,2 мережу влас-

них торговельних органiзацiй. Придбання матерiально-технiчних

засобiв для власного виробництва i капiтального будiвництва пiд-

приумство здiйснюу також через систему прямих угод або через

товарнi бiржi та iншi посередницькi органiзацiє (ст. 22 Закону <Про

пiдприумства в Украєнi>).


Одним з вищезгаданих джерел формування майна пiдприумства

у доходи вiд цiнних паперiв (акцiй, облiгацiй, казначейських зобо-

вязань держави, ощадних сертифiкатiв, векселiв). Власники цiнних

паперiв, вiдповiдно до Закону Украєни вiд 18 червня 1991 року <Про

цiннi папери i фондову бiржу>3, одержують вiд них дивiденди, мо-

жуть єх купувати, продавати, обмiнювати, як iншi товари.


Викликау заперечення i вiднесення законом <Про пiдприум-

ства в Украєнi> до джерел формування капiтальних вкладень кош-

тiв вiд роздержавлення i приватизацiє власностi i придбання май-

на iншого пiдприумства. Бо коли капiтальнi вкладення здiйсню-


Установчими документами у статут та установчий договiр.

2 Див.: Закон Украєни вiд 10 грудня 1991 р. <Про товарну бiржу> // Вiдомостi

Верхов. Ради Украєни. 1992. № 10. Ст. 139.

1 Див.: Там само. 1991. № 38. Ст. 508.


50


ються за рахунок власних коштiв пiдприумства, а не бюджету чи

iнших надходжень, - це вже способи формування майна, а не

джерела. Те саме можна сказати i про приватизацiю. Надходжен-

ня вiд приватизацiє можна вiднести до джерел лише за умови, коли

вони безоплатнi. Це стосууться i придбання майна iншого пiдприум-

ства чи органiзацiє.


2. Право власностi. Право повного

господарського вiдання, право

оперативного управлiння


Правовий режим майна визначауться правовими заса-

дами володiння майном при здiйсненнi господарськоє дiяльностi.

Власник, згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про власнiсть>, на свiй

розсуд володiу, користууться та розпоряджауться майном, що йому

належить. Вiн мау право дiяти щодо свого майна будь-яким чином,

що не суперечить закону. Вiн може використовувати майно для

здiйснення господарськоє дiяльностi, передавати його у володiн-

ня та користування безоплатно чи за плату.


Законодавство, як уже зазначалося, мiстить лише таке засте-

реження: власник, здiйснюючи своє права, зобовязаний не завда-

вати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та

законнi iнтереси фiзичних i юридичних осiб та держави (ст. 41

Конституцiє Украєни; ст. 4 Закону Украєни вiд 7 лютого 1991 року

<Про власнiсть>).


Результати господарського використання свого майна (виго-

товлена продукцiя, одержаний прибуток) належать власнику цьо-

го майна, якщо iнше не встановлено законом чи договором (на-

приклад, договором оренди).


Найбiльшу питому вагу в Украєнi мау державна власнiсть.

Пiсля проведення приватизацiє вона теж залишиться значною. Крiм

державноє власностi, чималою за обсягом у республiканська влас-

нiсть (Республiки Крим) i власнiсть територiальних громад (кому-

нальна власнiсть). Субуктами цих рiзновидiв державноє власностi


Див.: Закони Украєни вiд 4 березня 1992 р. "Про приватизацiю майна дер-

жавних пiдприумств"; вiд 6 березня 1992р. "Про приватизацiю невеликих державних

пiдприумств (малу приватизацiю)" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. .№ 24

Ст. 348 i ст. 350 (в редакцiє вiдповiдно вiд 19 лютого 1997 р. та вiд 15 травня 1996 р.);


там само. 1997. №17. Ст. 122 та 1996. № 34. Ст. 160.


51


у вiдповiдно держава в особi Верховноє Ради Украєни, Автономна

Республiка Крим в особi Верховноє Ради та територiальнi грома-

ди в особi органiв мiсцевого самоврядування.


Управлiння державним майном здiйснюють уповноваженi

ними державнi органи.. Державнi органи вирiшують питання про

створення державних пiдприумств, визначення цiлей єхньоє дiяль-

ностi, реорганiзацiє та лiквiдацiє, здiйснюють контроль за ефектив-

нiстю використання та збереження довiреного єм державного май-

на вiдповiдно до законодавчих актiв Украєни (статтi 31,32 Закону

<Про власнiсть>). Майно ж, яке у державною власнiстю i за-

крiплене за державним пiдприумством, належить йому на правi по-

вного господарського вiдання, крiм випадкiв, передбачених зако-

нодавством Украєни.


Здiйснюючи це право, пiдприумство володiу, користууться i роз-

поряджауться зазначеним майном, може чинити стосовно нього будь-

якi дiє, що не суперечать закону i цiлям дiяльностi пiдприумства.


Таким чином, можна сказати: якщо власник мау право воло-

дiти, користуватися та розпоряджатися своєм майном у повному

обсязi, то пiдприумство щодо майна, яке належить йому на правi

повного господарського вiдання, користууться цiую правомочнiстю

в <урiзаному> виглядi.


Про це свiдчить ст. 37 Закону Украєни <Про власнiсть>, згiдно

з якою до права повного господарського вiдання застосовуються

правила про право власностi, якщо iнше не встановлене законо-


давчими актами Украєни. Прикладом цього