Geum.ru

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28
у заборона,

що поширюуться на пiдприумства, якi у державною власнiстю, пе-

редавати безоплатно закрiплене за ними майно iншим пiдприум-

ствам, органiзацiям i установам, а також громадянам, та доповнен-

ня до ч. З ст. 10 Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi>,

згiдно з яким вiдчуження вiд держави засобiв виробництва, що у

державною власнiстю i закрiпленi за державним пiдприумством,

здiйснюуться винятково на конкурентних засадах (через бiржi, за

конкурсом, на аукцiонах) у порядку, що визначауться Фондом дер-

жавного майна Украєни. Одержанi в результатi вiдчуження зазна-


ченого майна кошти спрямовуються винятково на iнвестицiє.


Див.: Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 15 грудня 1992р. "Про управ-

лiння майном, що у у загальнодержавнiй власностi", п. 5 // Зiбрання постанов Уря-

ду Украєни. 1993. № 1-2. Ст. 8; Закон Украєни вiд 7 липня 1992 р. "Про внесення

змiн i доповнень до деяких законодавчих актiв Украєни" // Голос Украєни. 1992.

11 серп. № 151; Положення про порядок вiдчуження засобiв виробництва, що у

державною, власнiстю, затверджене наказом Фонду державного майна Украєни вiд


52


Чим iще вiдрiзняуться право повного господарського вiдання

вiд права власностii Пiдприумство може бути лiквiдоване чи ре-

органiзоване за рiшенням власника (власникiв) майна. Що ж до

державного пiдприумства, то таке право належить органу, уповно-

важеному створювати такi пiдприумства. Воно може бути лiквiдо-

ване чи реорганiзоване також i за рiшенням судових органiв. Отже

у власника у право на лiквiдацiю чи реорганiзацiю, а в субукта,

що володiу майном на правi повного господарського вiдання або

оперативного управлiння, його немау.


Ще один приклад. Згiдно з Законом Украєни вiд 14 березня 1995

року <Про внесення змiн i доповнень до Закону Украєни <Про орен-

ду державного та комунального майна> орендодавцями цiлiсних май-

нових комплексiв та нерухомого майна, що у державною власнiстю,

у Фонд державного майна Украєни, його регiональнi вiддiлення та

представництва; орендодавцями майна, яке перебувау у власностi

Автономноє Республiки Крим або в комунальнiй власностi, у, вiдпо-

вiдно, органи, уповноваженi Верховною Радою Автономноє Респуб-

лiки Крим та органами мiсцевого самоврядування управляти майном.


Державнi ж пiдприумства виступають орендодавцями майна

лише щодо окремого iндивiдуально визначеного майна. Стосовно ж

цiлiсних майнових компвексiв єхнiх структурних пiдроздiлiв (фiлiй,

цехiв, дiльниць) i нерухомого майна державнi пiдприумства можуть

бути орендодавцями тiльки з дозволу вищеозначених органiв.


Усе це дау пiдставу зробити висновок, що при такому правово-

му режимi майна державних пiдприумств нинi не можна визнати

пiдприумницькою дiяльнiсть будь-якого державного пiдприумства,

навiть якщо в його статутi записано, що воно мау на метi отриман-

ня прибутку, але дiу на правi повного господарського вiдання.


Згадаймо, що пiдприумництво означау пошук нових сфер ра-

цiоналiзацiє i вигiдного вкладання ресурсiв, здiйснення нових ком-

бiнацiй у виробництвi, обгрунтований ризик.


Пiдприумництво реалiзууться шляхом володiння приватним

майном, веденням власного дiла або створенням саме пiдприум-


7 серпня 1995р. // Бюлетень нормативних актiв мiнiстерств i вiдомств Украєни. 1996.

№ 1. Виникау питання, чому ж тодi це речеве право визначене як "повне господарсь-

ке вiдання"i За законодавством Росiйськоє Федерацiє майно, закрiплене за держав-

ним або мунiципальним пiдприумством, належить йому на правi господарського вiдан-

ня (статтi 294,295 Цивiльного Кодексу Росiйськоє Федерацiє вiд 25 жовтня 1994 р.).


Див.: Происъка Т. Деякi питання удосконалення законодавства про банкрут-

ство // Збiрник рiшень та арбiтражноє практики Вищого Арбiтражного Суду Украє-

ни. 1995. №3-4.


53


ницькоє органiзацiє, розмiр якоє повинен дозволяти пiдприумцю

самому контролювати ситуацiю.


Пiдприумницький стиль поведiнки не схожий на досить поши-

рений прирiсний стиль, що спрямований на мiнiмiзацiю вiдхилень

вiд традицiйноє поведiнки як у самому пiдприумствi, так i в сто-

сунках з поставниками, кооперованими пiдприумствами, спожи-

вачами .


Отож, за багатьма параметрами пiдприумницька дiяльнiсть

вiдрiзняуться вiд господарськоє i у лише складовою часткою ос-

танньоє, єє рiзновидом.


Слiд вiдмовитися вiд ототожнювання господарськоє i пiдприум-

ницькоє дiяльностi, так само, як i вiд штучноє конструкцiє права

повного господарського вiдання. В умовах переходу до ринковоє

економiки це стау нагальною потребою. Таку думку висловлюють


автори праць з правознавства. А. Пушкiн i В. Селiванов наголо-

шують, що державнi пiдприумства в ринкових умовах повиннi

мати вiдокремлене майно на певному правi. Але це мау бути не

право повного господарського вiдання, що виокремилося з незро-

зумiлого права оперативного управлiння, невiдомого в жоднiй кра-

єнi свiту (крiм краєн СНД), а право довiрчоє власностi2.


Та повернiмося до правового режиму майна.


Особливiстю правового режиму майна державного пiдприум-

ства у те, що у разi прийняття державним органом, уповноваже-

ним управляти державним майном, рiшення про реорганiзацiю чи

лiквiдацiю державного пiдприумства трудовий колектив може ви-

магати передачi пiдприумства в оренду або перетворення його в

iнше пiдприумство, засноване на колективнiй власностi.


Таке ж право належить йому i в разi визнання державного пiд-

приумства банкрутом за умови прийняття на себе боргiв банкру-

та i згоди на це кредиторiв.


Прибуток, що залишауться в державного пiдприумства пiсля

виплати податкiв та iнших платежiв до бюджету (чистий прибу-

ток), надауться в розпорядження трудового колективу пiдприум-

ства. Частина цього прибутку переходить у власнiсть членiв тру-

дового колективу у порядку i розмiрах, визначених законодавчи-

ми актами Украєни. Сума прибутку, що належить кожному члену

трудового колективу, створюу його вклад. На нього пiдприумство


Див.: Круглом Н. Ю. Згадувана праця. С. 62-64.


2 Див.: Пушкiн А., Селiванов В. Вiдносини пiдприумництва i правовий статус

субуктiв // Право Украєни. 1994. № 5-6. С. 9.


54


щорiчно виплачуу дивiденди (статтi 37, 38 Закону Украєни <Про

власнiсть>).


Щодо права оперативного управлiння, то його майновi право-

мочностi обмеженi в основному володiнням i користуванням.


Згiдно з Законом вiд 4 лютого 1988 року <Про внесення змiн до

Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> майно, що у в дер-

жавнiй власностi i закрiплене за казенним пiдприумством, належить

йому на правi оперативного управлiння. Здiйснюючи це право, ка-

зенне пiдприумство володiу i користууться зазначеним майном. Роз-

поряджатися ж майном, що належить до основних фондiв, воно мау

право лише з дозволу органу, уповноваженого управляти вiдповiд-

ним державним майном. Особливостi розпорядження iншим май-

ном казенного пiдприумства визначаються в його статутi.


Казенне пiдприумство, як i державна установа, вiдповiдау за

своєми зобовязаннями коштами та iншим майном, що у в його роз1

порядженнi, крiм основних фондiв. При недостатностi в казенно-

го пiдприумства таких коштiв та майна вiдповiдальнiсть за його

зобовязаннями несе власник.


Вiдповiдно до Закону Украєни вiд 26 березня 1993 року <Про

власнiсть> право оперативного управлiння на державне майно ма-

ють i державнi установи (органiзацiє), якi знаходяться на держав-

ному бюджетi (ст. 39). Однак правомочностi зазначених субуктiв

на вiдмiну вiд субуктiв повного господарського вiдання в цьому

законi не оговоренi. В лiтературi з цього приводу робиться висно-

вок, що субукт права оперативного управлiння також володiу, ко-

ристууться i розпоряджауться майном, що йому належить, але тiльки

за призначенням i цiлями фiнансування. Найбiльше обмеженi його

правомочностi в розпорядженнi таким майном - у нього нема права

нi продавати, нi обмiнювати, нi здiйснювати iншi дiє без згоди влас-

ника - держави в особi уповноважених нею органiв2.


В юридичнiй лiтературi висловлена думка, що ст. 38 Закону Украєни "Про

власнiсть" не узгоджууться зi ст. 18 Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi",

в якiй зазначено, що у випадках, передбачених статутом пiдприумства, частина чи-

стого прибутку може передаватись у власнiсть членiв або всього трудового колек-

тиву пiдприумства. Якщо у першому випадку закон закрiплюу обовязок державно-

го пiдприумства передавати частину прибутку у власнiсть членiв трудового колек-

тиву, то у другому вона передау лише право (можливiсть) такоє передачi (див.: Спра-

вочник предпринимателя. К., 1992. Ст. 72-73). З таким твердженням не можна по-

годитись. Адже в ст. 38 Закону Украєни "Про власнiсть" йдеться про державнi

пiдприумства, а в законi "Про пiдприумства в Украєнi" - про будь-якi пiдприумства.


2 Див.: Спасибо И. Научно-практический комментарий Закона Украины "О

собственности". X., 1996. С. 70.


55


З прийняттям Закону <Про внесення змiн до Закону Украєни

<Про пiдприумства в Украєнi> стау очевидним, що передбачена

законом необхiднiсть одержання дозволу на розпорядження май-

ном - це не обмеження цiує правомочностi, а вiдсутнiсть єє. Даю-

чи дозвiл на вiдчуження державного майна, орган, що здiйснюу

управлiння ним, делегуу в кожному конкретному випадку свою

правомочнiсть на розпорядження цим майном казенному пiдприум-

ству чи державнiй установi.


Пiд визначення правового режиму державноє i комунальноє

власностi пiдпадау i порядок передачi обуктiв права державноє

власностi в комунальну власнiсть i навпаки. Основнi його засади

передбаченi Законом Украєни вiд 3 березня 1998 року <Про пере-

дачу обуктiв права державноє та комунальноє власностi>2.


Вiн регулюу вiдносини, повязанi з передачею обуктiв права дер-

жавноє власностi в комунальну власнiсть територiальних громад, сiл,

селищ, мiст або в єхню спiльну власнiсть, а також обуктiв права ко-

мунальноє власностi в державну. Така передача здiйснюуться без-

оплатно щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств, установ,

органiзацiй, єхнiх структурних пiдроздiлiв; нерухомого майна (будi-

вель, споруд, в тому числi обуктiв незавершеного будiвництва, при-

мiщень); iншого окремого iндивiдуально визначеного майна пiдпри-

умств; акцiй (часток, паєв), що належать державi або субуктам пра-

ва комунальноє власностi в майнi господарських товариств.


Пiд передачею цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств ма-

ють на увазi передачу всiх активiв i пасивiв пiдприумств, єхнiх

лiмiтiв, фондiв, планiв фiнансово-господарськоє дiяльностi тощо,

а обуктiв незавершеного будiвництва- з проектно-кошторисною

документацiую.


Обукти житлового фонду та соцiально-культурного призна-

чення передаються разом з майном пiдприумств, що обслуговува-

ли цi обукти, в тому числi основними фондами, ремонтно-будi-

вельними базами, майстернями, транспортними засобами, приби-

ральною технiкою, в частинi, що визначауться комiсiую з питань

передачi обуктiв.


До складу комiсiє входять представники органiв, уповноваже-

них управляти державним майном, мiсцевих органiв виконавчоє


Делегування прав - передача юридичне правомочним субуктом права ви-

рiшення окремих питань своує компетенцiє iншому субукту на певний чи обмеже-

ний строк (див.: Юридический справочник предпринимателя. К., 1992. С. 565).


2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 34. Ст. 228.


56


влади, самоврядних органiзацiй, фiнансових органiв, пiдприумств,

трудових колективiв пiдприумств, майно яких пiдлягау передачi.


У разi передачi обуктiв, закрiплених за самоврядною органi-

зацiую, або обуктiв, щодо яких прийнято рiшення про привати-

зацiю орендованого майна, акцiй (часток, паєв), якi належать дер-

жавi або субуктам права комунальноє власностi в майнi госпо-

дарських товариств, до складу комiсiє з питань передачi обуктiв

включаються представники, вiдповiдно, самоврядноє органiзацiє

або державного органу приватизацiє.


Передача обуктiв з державноє в комунальну власнiсть здiй-

снюуться за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв - щодо пiдприумств,

нерухомого майна, акцiй (часток, паєв), якi належать державi в

майнi господарських товариств; органiв, уповноважених управляти

державним майном, самоврядних органiзацiй за погодженням з

Мiнiстерством економiки. Мiнiстерством фiнансiв та Фондом дер-

жавного майна - щодо окремого iндивiдуально визначеного май-

на пiдприумств (крiм нерухомого).


Передача обуктiв з державноє в комунальну власнiсть територi-

альних громад сiл, селищ, мiст здiйснюуться за наявностi згоди вiдпо-

вiдних рад, якщо iнше не передбачене законом, а в спiльну власнiсть

територiальних громад зазначених населених пунктiв - за наявностi

згоди районних i обласних рад, якщо iнше не передбачене законом.


З комунальноє в державну власнiсть передача об уктiв здiйсню-

уться за рiшенням сiльських, селищних, мiських рад - щодо обук-

тiв права комунальноє власностi вiдповiдних територiальних громад,

а щодо обуктiв права спiльноє власностi цих громад - за рiшен-

ням районних, обласних рад, в управлiннi яких вони перебувають.


Як уже було зазначено, передачу обуктiв здiйснюу комiсiя, яка

утворюуться виконавчим комiтетом вiдповiдноє сiльськоє, селищ-

ноє, мiськоє ради - у разi передачi обуктiв у комунальну власнiсть

територiальних громад цих населених пунктiв; вiдповiдною район-

ною, обласною радою або уповноваженим нею органом - при

передачi обуктiв у спiльну власнiсть територiальних громад сiл,

селищ, мiст; органом, уповноваженим управляти державним май-

ном, - у разi передачi обуктiв у державну власнiсть.


Передача оформляуться актом приймання-здавання, який пiд-

писууться головою i членами комiсiє. З моменту пiдпису виникау

право власностi набувача.


Вiдповiдно до Закону Украєни <Про передачу обуктiв права дер-

жавноє та комунальноє власностi> Кабiнетом Мiнiстрiв, постановою


57


вiд 21 вересня 1998 року затверджено Положення про порядок пе-

редачi обуктiв права державноє власностi, яке визначило порядок

безоплатноє передачi обуктiв права державноє власностi iз сфери

управлiння мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв

виконавчоє влади, Ради мiнiстрiв Автономноє Республiки Крим,

Фонду державного майна, обуднань пiдприумств, яким делеговано

функцiє з управлiння майном пiдприумств i органiзацiй, заснованих

на державнiй власностi, Нацiональноє академiє наук, iнших анало-

гiчних самоврядних органiзацiй, яким передано в користування дер-

жавне майно, до сфери управлiння iнших органiв, уповноважених

управляти державним майном, або самоврядних органiзацiй.

Передача обуктiв права державноє власностi здiйснюуться:


щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств, установ,

органiзацiй, єхнiх структурних пiдроздiлiв, акцiй (часток, паєв), якi

належать державi в майнi господарських товариств, - за рiшен-

ням Кабiнету Мiнiстрiв;


щодо нерухомого майна (будiвель, споруд, у тому числi обук-

тiв незавершеного будiвництва, а також нежитлових примiщень

пiсля єх видiлення в окрему облiкову одиницю); iншого окремого

iндивiдуально визначеного майна пiдприумств (крiм нерухомого)

- за рiшенням органiв, уповноважених управляти державним май-

ном, або самоврядних органiзацiй за погодженням з Мiнекономi-

ки, Мiнфiном i Фондом державного майна;


щодо державного майна, яке не увiйшло до статутного фонду

господарських товариств, створених у процесi приватизацiє та кор-

поратизацiє, - за рiшенням засновника господарського товариства

та органу, уповноваженого управляти державним майном, який

приймау майно, за погодженням з Мiнекономiки, Мiнфiном i Фон-

дом державного майна;


щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств, установ,

органiзацiй, єхнiх пiдроздiлiв у звязку з прийняттям рiшення про

єхню приватизацiю - за рiшенням органiв, уповноважених управ-

ляти державним майном, самоврядних органiзацiй та Фонду дер-

жавного майна.


Якщо обукт права державноє власностi передауться вiд одного

пiдприумства до iншого, що належить до сфери управлiння одно-

го органу, уповноваженого управляти державним майном, або са-

моврядноє органiзацiє, то передача здiйснюуться на пiдставi рiшен-

ня цього органу або самоврядноє органiзацiє.


58


Органи, до сфери управлiння яких передано обукт державноє

власностi, зобовязанi повiдомити про таку передачу органи дер-

жавноє статистики i державноє податковоє служби, фiнансовi орга-

ни, а стосовно обуктiв, передача яких вiдбувалася на пiдставi рi-

шень Кабiнету Мiнiстрiв, - ще й Мiнiстерство економiки, своєм

наказом закрiпити нерухоме та iнше окреме iндивiдуально визна-

чене майно за вiдповiдним пiдприумством (органiзацiую) на правi

повного господарського вiдання (оперативного управлiння).


Зазначеною постановою Кабiнету Мiнiстрiв затверджено та-

кож Порядок подання та розгляду пропозицiй щодо передачi обук-

тiв з комунальноє в державну власнiсть та утворення i роботи комi-

сiє з питань передачi обуктiв у державну власнiсть.


Майно, яке використовууться для здiйснення господарськоє

дiяльностi, може належати пiдприумству на правi колективноє влас-

ностi. Субуктами такоє власностi, згiдно зi ст. 20 Закону Украєни

<Про власнiсть>, у колективнi пiдприумства, кооперативи, акцiо-

нернi та iншi господарськi товариства, господарськi обуднання.


В теоретичному планi таке визначення цiує форми власностi

викликау сумнiв. Термiн <колектив> визначау спосiб виникнення

субуктiв власностi - колективнi утворення. Щодо форми влас-

ностi, то вона у приватною, але в цьому випадку не iндивiдуаль-

ною, а спiльною. Остання може бути спiльною частковою (влас-

нiсть трудового колективу, господарських товариств) i спiльною

сумiсною (кооператив). Таке твердження випливау зi змiсту ст. 17

Закону Украєни <Про власнiсть>.


Майно, придбане громадянами, якi обудналися для спiльноє

дiяльностi, у єхньою спiльною частковою власнiстю, якщо iнше не

встановлене письмовою угодою мiж ними.


Тому правовий режим майна в цьому разi не вiдрiзняуться вiд

правомочностей приватного власника.


Конституцiя Украєни визначау право людини на приватну

власнiсть як непорушне. Це значить, що приватна власнiсть ле-

галiзувалася. iснування такоє власностi не визнавалося союзним

законодавством, а особиста власнiсть, за цим законодавством,

мала споживче призначення. Чинний Закон Украєни <Про влас-

нiсть> передбачау, що обуктом права приватноє власностi у май-

но як споживчого, так i виробничого призначення, i це вiдкри-

вау приватному власнику простiр для здiйснення господарськоє

i пiдприумницькоє дiяльностi. Приватна власнiсть може бути iнди-

, вiдуальною i колективною (а точнiше - спiльною). Так i слiд


59


було, мабуть, визначити в законодавствi. А що ж сталося з влас-

нiстю iндивiдуальноюi Свого часу законодавець внiс змiни до

Закону <Про власнiсть>, за якими iндивiдуальна форма власностi

була вилучена з нього, але вiн не зробив цього стосовно пiдпри-

умств вiдповiдного виду, що передбачалося первiсною редакцiую

Закону <Про пiдприумства в Украєнi>. Таким чином, iндивiдуаль-