Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28

ди, яка може бути укладена у виглядi арбiтражного застереження

в контрактi, або окремоє угоди, але обовязково вони повиннi бути

викладенi в письмовiй формi.

Для розгляду цих спорiв встановлена особлива процедура при-

значення арбiтрiв. Так, кiлькiсть арбiтрiв визначають сторони, але

якщо сторони не визначать цiує кiлькостi, то призначаються три ар-

бiтри. В разi вiдсутностi угоди сторiн про персональний склад ар-

бiтражу з трьома арбiтрами кожна сторона призначау одного арбiт-

ра, а двоу призначених таким чином арбiтрiв призначають тре-

тього арбiтра. Якщо сторони протягом ЗО днiв пiсля отримання

прохання про це вiд другоє сторони не домовляться про призна-

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1994. № 25. Ст. 198.

283

чення третього арбiтра, то на прохання будь-якоє сторони арбiтра

призначау Президент Торгово-промисловоє палати Украєни. Такий

же порядок передбачений у разi, коли два призначених арбiтри не

домовляться про призначення третього арбiтра.

Сторони можуть на свiй розсуд домовитися про процедуру

вiдводу арбiтра. В разi вiдсутностi такоє домовленостi сторона

протягом 15 днiв пiсля того, як єй стало вiдомо про сформування

складу третейського суду, повинна в письмовiй формi повiдомити

третейський суд про мотиви вiдводу. Вiдвiд арбiтра може бути за-

явлений тiльки в тому разi, якщо iснують обставини, якi виклика-

ють обгрунтованi сумнiви щодо його неупередженостi або неза-

лежностi, або якщо вiн не мау квалiфiкацiє, обумовленоє угодою

сторiн. Якщо арбiтр, якому заявлено вiдвiд, сам не вiдмовляуться

вiд посади або iнша сторона не погоджууться з вiдводом, питання

про вiдвiд вирiшууться третейським судом.

Законом передбаченi також пiдстави для вiдмови у визнаннi

або у виконаннi арбiтражного рiшення. Так, у визнаннi або у ви-

конаннi арбiтражного рiшення, незалежно вiд того, в якiй державi

воно було винесено, може бути вiдмовлено лише на прохання сто-

рони, проти якоє воно спрямоване, якщо ця сторона подасть ком-

петентному суду доказ того, що одна iз сторiн в арбiтражнiй угодi

була недiуздатною; або ця угода у недiйсною за законом, якому

сторони цю угоду пiдпорядкували, а в разi вiдсутностi такоє вказiв-

ки - за законом держави, де рiшення було винесено.

Якщо сторону, проти якоє винесено рiшення, не було належ-

ним чином сповiщено про призначення арбiтра або про арбiтраж-

ний розгляд або з iнших поважних причин вона не могла подати

своє пояснення, то це також може бути пiдставами для вiдмови у

визнаннi або у виконаннi арбiтражного рiшення.

Крiм того, пiдставами для такоє вiдмови у випадки, коли:

рiшення винесено щодо спору, не передбаченого арбiтражною

угодою, або такого, що не пiдпадау пiд єє умови, або мiстить по-

станови з питань, що виходять за межi арбiтражноє угоди; проте,

якщо постанови з питань, охоплених арбiтражною угодою, можуть

бути вiдокремленi вiд тих, якi не охоплюються такою угодою, то

та частина арбiтражного рiшення, яка мiстить постанови з питань,

що охопленi арбiтражною угодою, може бути визнана i виконана;

склад третейського суду або арбiтражна процедура не вiдпо-

вiдали угодi мiж сторонами або, за вiдсутностi такоє, не вiдповi-

дали закону тiує держави, де мав мiсце арбiтраж;

284

рiшення ще не стало обовязковим для сторiн, або було ска-

соване, або його виконання зупинено судом держави, в якiй або

згiдно iз законом якоє воно було прийнято;

суд визнау, що обукт спору не може бути предметом арбiтраж-

ного розгляду за законодавством Украєни або визнання та виконан-

ня цього арбiтражного рiшення суперечить публiчному порядку

Украєни.

Арбiтражне рiшення може бути за клопотанням сторони ска-

соване обласним, мiським (мiст Киува i Севастополя) судами, Вер-

ховним судом Автономноє Республiки Крим за мiсцем знаходження

арбiтражу.

Цим же Законом Украєни вiд 24 лютого 1994 року затвердженi

два положення про iншi спецiальнi третейськi суди:

1) Положення про мiжнародний комерцiйний арбiтражний

суд при Торгово-промисловiй палатi Украєни. Цей постiйно дiю-

чий третейський суд виконуу своє повноваження згiдно з Законом

Украєни <Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж> i власним Рег-

ламентом. Регламент затверджено Торгово-промисловою палатою

Украєни. Вiн, зокрема, передбачау порядок нарахування арбiтраж-

ного збору, ставки гонорару арбiтрiв та iнших витрат. До цього суду

можуть за угодою сторiн передаватися на вирiшення спори з до-

говiрних та iнших цивiльно-правових вiдносин, спори, що вини-

кають при здiйсненнi зовнiшньо-торговельних та iнших видiв мiж-

народних економiчних звязкiв, якщо комерцiйне пiдприумство

хоча б однiує iз сторiн спору знаходиться за кордоном, а також спо-

ри мiж пiдприумствами з iноземними iнвестицiями i мiжнародни-

ми обуднаннями та органiзацiями, створеними на територiє Укра-

єни, спори мiж єх учасниками, а також єхнi спори з iншими субук-

тами права Украєни. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини, спори з яких

можуть бути переданi на вирiшення Мiжнародного комерцiйного

арбiтражного суду, стосуються, зокрема, вiдносин купiвлi-прода-

жу (поставки) товарiв, виконання робiт, надання послуг, обмiну то-

варами та (чи) послугами, перевезення вантажiв i пасажирiв, тор-

гового представництва i посередництва, оренди (лiзингу), науково-

технiчного обмiну, обмiну iншими наслiдками творчоє дiяльностi,

спорудження промислових та iнших обуктiв, лiцензiйних опе-

рацiй, iнвестицiй, кредитно-розрахункових операцiй, страхування,

спiльного пiдприумництва та iнших форм промисловоє i пiдприу-

мницькоє кооперацiє. Рiшення Мiжнародного комерцiйного арбiт-

ражного суду виконуються сторонами добровiльно у встановле-

285

ний судом строк. Якщо строк виконання в рiшеннi не зазначе-

но, воно пiдлягау негайному виконанню;

2) Положення про Морську арбiтражну комiсiю при Торгово-

промисловiй палатi Украєни. Цей постiйно дiючий третейський суд

здiйснюу свою дiяльнiсть згiдно з Законом Украєни вiд 24 жовтня

1994 року <Про мiжнародний Комерцiйний арбiтраж>.

Морська арбiтражна комiсiя вирiшуу спори, що випливають з

договiрних та iнших цивiльно-правових вiдносин, якi виникають

iз торгового мореплавства, незалежно вiд того, чи у сторонами

таких вiдносин субукти украєнського та iноземного або тiльки

украєнського чи тiльки iноземного права, в тому числi:

а) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажiв,

а також перевезення вантажiв у змiшаному плаваннi (рiка - море);

б) щодо морського буксирування суден та iнших плавучих засобiв;

в) щодо морського страхування i перестрахування;

г) повязаних з купiвлею-продажем, заставою та ремонтом

морських суден та iнших плавучих засобiв;

г) з лоцманськоє i льодовоє проводки, агентського та iншого об-

слуговування морських суден, а також суден внутрiшнього плаван-

ня, оскiльки вiдповiднi операцiє повязанi з плаванням таких су-

ден морськими шляхами;

д) повязаних з використанням суден для здiйснення наукових

дослiджень, видобування корисних копалин, гiдротехнiчних та

iнших робiт;

е) щодо рятування морських суден або морським судном суд-

на внутрiшнього плавання, а також щодо рятування в морських

водах судном внутрiшнього плавання iншого судна внутрiшнього

плавання;

у) повязаних з пiднiманням затонулих у морi суден та iншого

майна;

ж) повязаних iз зiткненням морських суден, морського судна

i судна внутрiшнього плавання, суден внутрiшнього плавання в

морських водах, а також iз заподiянням судном пошкоджень порто-

вих споруд, засобiв навiгацiйноє обстановки та iнших обуктiв;

з) повязаних iз заподiянням пошкоджень рибальських сiтей

та iнших знарядь лову, а також з iншим заподiянням шкоди пiд час

здiйснення морського рибного промислу.

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1994. Ха 25. От. 198.

286

Морська арбiтражна комiсiя вирiшуу також спори, що вини-

кають у звязку з плаванням морських суден i суден внутрiшньо-

го плавання по мiжнародних рiках, у випадках, вказаних у цiй

статтi, а також спори, повязанi iз здiйсненням суднами внутрiш-

нього плавання закордонних перевезень.

Слiд зазначити, що не може бути переданий на розгляд тре-

тейського суду спiр про визнання недiйсною угоди або акта дер-

жавного чи iншого органу, а також про визнання боржника банк-

рутом, оскiльки чинним законодавством Украєни встановлений

тiльки судовий порядок вирiшення таких спорiв.

Досить врегульованим у порядок вирiшення спорiв за участю

субуктiв господарювання, що знаходяться на територiє держав -

учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав (СНД). 20 березня

1992 року в Киувi державами - учасницями СНД, була пiдписа- .

на Угода <Про порядок вирiшення спорiв, повязаних iз здiйснен-

ням господарськоє дiяльностi>, яка ратифiкована Верховною Ра-

дою Украєни 19 грудня 1992 року.

Згiдно з частиною 1 статтi 3 цiує Угоди субукти господарю-

вання кожноє з держав - учасниць Спiвдружностi Незалежних

Держав користуються на територiє iншоє держави - учi(.:;гицi

Спiвдружностi Незалежних Держав правовим i судовим захистом

своєх майнових прав i законних iнтересiв, однакових з субуктами

господарювання даноє держави.

Згiдно зi статтею 7 Угоди <Держави - учасницi Спiвдружностi

Незалежних Держав взаумно визнають i виконуютьрiшення компе-

тентних судiв, що набрали чинностi. Рiшення, винесенi компетент-

ними судами однiує держави - учасницi Спiвдружностi Незалеж-

них Держав, пiдлягають виконанню на територiє iнших держав -

учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав, якщо вони пiдляга-

ють виконанню на територiє держави, в якiй єх було винесено>.

Компетентними судами, що вирiшують господарськi спори в

державах - учасницях спiвдружностi, у спецiалiзованi суди, якi

мають рiзну назву. Наприклад, у Росiє, Киргизстанi та Украєнi -

арбiтражнi суди, в Бiлорусiє - господарськi суди, в Молдовi -

економiчнi суди.

В Украєнi дiють також спецiально створенi iншi третейськi суди

з своую вiдповiдною назвою. Так, згiдно зi ст. З Закону Украєни <Про.

товарну бiржу> товарнiй бiржi надане право засновувати арбiт-

ражнi комiсiє (бiржовий арбiтраж) для вирiшення спорiв у торго-

вельних угодах. Спори, що виникають з бiржових угод, вирiшуються

287

в порядку, встановленому законодавством Украєни, статутом товар-

ноє бiржi та бiржовими правилами (ст. 20 Закону).

iз змiсту статей 1, 3 i 20 Закону Украєни <Про товарну бiржу>

випливау, що компетенцiя арбiтражних комiсiй бiрж обмежууться

вирiшенням спорiв, що виникають при укладеннi, змiнi та розiрваннi

угод, якi вiдповiдають умовам, визначеним у ст. 15 цього Закону, в

тому числi, якщо угода у купiвлею-продажем, поставкою та обмiном

товарiв, допущених до обiгу на товарнiй бiржi, якщо учасниками

угоди у члени бiржi та якщо угода подана до реустрацiє i зареустро-

вана на бiржi не пiзнiше наступного за здiйсненням угоди дня.

Разом з тим вирiшення спорiв, що виникають при виконаннi

зазначених угод, а також усiх спорiв з iнших угод уже виходить за

межi компетенцiє арбiтражних комiсiй бiржi.

Водночас сторони в бiржовiй угодi мають право передати гос-

подарський спiр на вирiшення iншого третейського суду, у тому

числi обрати третейським судом арбiтражну комiсiю бiржi. Вирiшен-

ня арбiтражною комiсiую бiржi спору, як третейським судом, може

бути визнане чинним за умови дотримання вимог уже згаданого По-

ложення про третейський суд, затвердженого постановою Держар-

бiтражу при Радi Мiнiстрiв СРСР вiд ЗО грудня 1975 року № 121.

.. Пiдсумовуючи викладене, слiд зазначити, що порядок вирi-

шення господарських спорiв третейськими судами в Украєнi не у

однозначним i виваженим. Хоча й iснують рiзноманiтнi закони та

iншi нормативнi акти, якi визначають статус третейських судiв, по-

рядок єх створення, звернення з позовними заявами, визначення

складу суду та iншi питання, правове поле досi лишауться невре-

гульованим, що не сприяу однорiдному пiдходу до вирiшення гос-

подарських спорiв.

На наш погляд, доцiльнiшим було б прийняття одного базового

закону <Про третейський суд (арбiтраж) в Украєнi>. В цьому законi

мали б передбачити статус суду i суддiв, порядок i строки звернен-

ня до суду, визначення складу суду, порядок оскарження рiшень i

єх виконання та iншi положення третейського провадження. Як уже

зазначалося, за дорученням Верховноє Ради Украєни Вищий арбi-

тражний суд у 1992 роцi зробив спробу змiнити становище. Вiн

розробив Положення про третейський суд, однак Положення досi

не прийняте.

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств