Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 47. Ст. 646.


210 /


стицiє> та , i була зроблена перша спро-

ба нормативного регулювання суспiльних вiдносин, якi на той час

тiльки народжувались, а зараз знаходяться в процесi становлення.


За цей час в Украєнi прийнято безлiч нормативних актiв, що

тiую чи iншою мiрою регулюють вiдносини, якi виникають при

здiйсненнi iнвестицiйноє дiяльностi. /


Загальними нормативними актами, що регулюють iнвестицiй-

ну дiяльнiсть, у Закони Украєни <Про власнiсть>, <Про пiдприум-

ництво>, <Про пiдприумства>, <Про господарськi товариства>. Та

й сам Закон <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> визначау загальнi пра-

вовi, економiчнi та соцiальнi умови iнвестицiйноє дiяльностi на те-

риторiє Украєни. За цим Законом iнвестицiє - це всi види май-

нових та iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються в обукти

пiдприумницькоє та iнших видiв дiяльностi, в результатi якоє ство-

рюуться прибуток (доход) або досягауться соцiальний ефект. Та-

кими цiнностями можуть бути:


грошовi кошти, цiльовi банкiвськi вклади, пає, акцiє та iншi

цiннi папери;


рухоме та нерухоме майно (будiвлi та споруди, пристроє та iншi

матерiальнi цiнностi);


майновi права, що витiкають з авторського права, досвiд та

iншi iнтелектуальнi цiнностi;


сукупнiсть технiчних, технологiчних, комерцiйних та iнших

знань, оформлених як технiчна документацiя, навичок та вироб-

ничого досвiду, необхiдних для органiзацiє того чи iншого вироб-

ництва, але не запатентованих (<ноу-хау>);


права користування землею, водою, ресурсами, будiвлями та

спорудами, обладнанням, а також iншими майновими правами;


iншi цiнностi.


Отже, Закон класифiкуу iнвестицiє за єх родовими ознаками,

як предмети, речi, цiнностi. iнвестицiями фактично можуть бути,

будь-якi цiнностi (речi), що не виключенi з господарського обiгу.

Головне, щоб цi цiнностi були придатними для iнвестування, i


Згiдно з положеннями ст. 1 Закону Украєни вiд 18 вересня 199 ЄЄ

року <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> iнвестицiє можуть бути май-

новими i немайновими. .


Пiд немайновими iнвестицiями мають на увазi права на лiте-

ратурнi та художнi твори, у тому числi звукозаписи, винаходи,

промисловi зразки, секрети виробництва, конфiденцiйну .промис-


i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 20. Ст. 249.


211


лову та комерцiйну iнформацiю, товарнi знаки, знаки обслугову-

вання, тобто усе те, що входить в поняття iнтелектуальноє влас-

ностi. Усi iншi категорiє iнвестицiй належать до майнових. Єхньою

характерною ознакою у матерiальне вираження: грошi, цiннi па-

пери, товарно-матерiальнi цiнностi, речовi права.


У Законi <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> практично визначенi

тiльки двi форми iнвестицiй та iнвестицiйноє дiяльностi:


це iнвестицiє у вiдтворення основних фондiв та на прирiст ма-

терiально-виробничих запасiв, що здiйснюються у формi капiталь-

них вкладень;


iнновацiйна дiяльнiсть як одна з форм iнвестицiйноє дiяль-

ностi, що здiйснюуться з метою застосування досягнень науко-

во-технiчного прогресу у виробництво та соцiальну сферу, що

включау: випуск та розповсюдження принципово нових видiв

технiки та технологiй; прогресивнi мiжгалузевi структурнi змi-

ни; реалiзацiю довгострокових науково-технiчних програм з

бiльшими строками окупностi затрат; фiнансування фундамен-

тальних дослiджень для здiйснення якiсних змiн у станi продук-

тивних сил; розробку та застосування новоє, ресурсозбережу-

вальноє технологiє, призначеноє для покращення соцiального та


екологiчного становища.


iншi форми iнвестицiй, що прямо не визначенi в законi, але

випливають з багатьох його положень, можна видiлити при зi-

ставленнi понять та як взау-

моповязаних, що не можуть iснувати окремо.


Крiм того, цi поняття в багатьох нормативних актах змiшують-

ся. Зокрема ст. 1. 28. Закону Украєни в редакцiє вiд 22 травня 1997

року <Про оподаткування прибутку пiдприумств> визначау iнвес-

тицiю як господарську операцiю, що передбачау придбання основ-

них фондiв та нематерiальних активiв, корпоративних прав i цiн-

них паперiв в обмiн на кошти або майно. Тобто, категорiя
тицiя> в Законi вже розглядауться як дiя, операцiя. Згiдно з цiую

статтею, iнвестицiє розподiляються на капiтальнi, фiнансовi та


реiнвестицiє.


Капiтальна iнвестицiя - це господарська операцiя, яка пе-

редбачау придбання будiвель, споруд, iнших обуктiв нерухомоє

власностi, iнших основних фондiв та нематерiальних активiв, що

пiдлягають амортизацiє.


i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. № 27. Ст. 181.


212


Фiнансова iнвестицiя - це господарська операцiя, яка перед- i|

бачау придбання корпоративних прав, цiнних паперiв, деривативiв

та iнших фiнансових iнструментiв. Фiнансовi iнвестицiє у свою

чергу подiляються на прямi та портфельнi.


Пряма iнвестицiя - це господарська операцiя, яка передба-

чау внесення коштiв чи майна до статутного фонду юридичноє

особи в обмiн на корпоративнi права, що емiтованi цiую юридич-

ною особою. До прямих iнвестицiй можна вiднести i безпосередну

внесення будь-яких цiнностей на пiдставi договору iнвестицiє.


Портфельна iнвестицiя - це господарська операцiя, що перед-

бачау придбання цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових ак-

тивiв за кошти на бiржовому ринку (за винятком скупки акцiй в об-

сягах, що перевищують 50 вiдсоткiв загальноє суми емiтованих акцiй).


Залежно вiд джерел надходження iнвестицiє розподiляють на

внутрiшнi кошти резидентiв та кошти нерезидентiв (iноземнi

iнвестицiє).


Внутрiшнi iнвестицiє резидентiв подiляють за основними

формами власностi на державне та недержавне iнвестування.


Державнi iнвестицiє здiйснюються за рахунок бюджетних

iнвестицiйних асигнувань.


Недержавнi (приватнi) iнвестицiє за своєми джерелами мо-

жуть бути:


власними коштами iнвестора (прибуток, амортизацiйнi вiдра-

хування, грошовi накопичення);


позиковими коштами (кредити, залученi кошти шляхом випус-

ку акцiй, сертифiкатiв).


Спрямування частини прибутку на розвиток виробництва

означау капiталiзацiю (реiнвестування) прибутку.


У сучасному виробництвi технологiчне обладнання швидко |

<старiу> i, хоч фiзично залишауться незношеним, проте вже не

може забезпечити випуск товарiв, потрiбних ринку (нормальне ста-

рiння). Тому законодавство в багатьох випадках припускау приско-

рену амортизацiю обладнання, тобто прискорене зменшення вели-

чини капiталу за його фiзичним i моральним зносом. Таким чином,

величина виробничого чинника <капiтал> (число споруджень, вер-

статiв, машин та iн.) змiнюуться пiд впливом iнвестицiй i витрат

капiталу. Якщо iнвестицiє у рiвними витратам, то величина капi-


Дериватив - стандартний документ, що засвiдчуу право та зобовязання

придбати або продати цiннi папери, матерiальнi або не матерiальнi активи, а також

кошти на визначених ним умовах у майбутньому.


213


талу не змiнюуться. В разi, коли iнвестицiє у меншими, нiж вит-

рати, величина капiталу зменшууться. i якщо iнвестицiє перевищу-

ють витрати виробництва, то величина капiталу зростау.


Для забезпечення безперервностi виробництва слiд постiйно

пiдтримувати величину капiталу. З цiую метою витрати виробни-

чого капiталу, а саме амортизацiя, включаються в собiвартiсть про-

дукцiє i вiдповiдна частина прибутку вiд реалiзацiє продукцiє за-

раховууться до амортизацiйного фонду пiдприумства, який витра-

чауться на вiдновлення основних фондiв. Отже, амортизацiйний

фонд у основним джерелом iнвестицiй на замiну зношеного облад-

нання. Коли ж цей процес порушууться, тодi виробничi фонди

вчасно не поновлюються, зменшууться обсяг виробництва i по-

гiршууться якiсть продукцiє, що випускауться. i як наслiдок цьо-

го - фiнансовий стан пiдприумства погiршууться.


Доход приносить не тiльки виробничий чинник <капiтал>, а й iншi

джерела (грошi, акцiє тощо). Проте всi цi чинники зрештою забезпе-

чують прибуток i вiдбувауться це внаслiдок iнвестування в обукти

пiдприумницькоє дiяльностi - у виробництво товарiв та послуг. Грошi

самi по собi не приносять доходу, коли єх не вкладено в справу.


iнвестицiйна дiяльнiсть - це вкладення iнвестицiй, тобто су-

купнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб та держави у


єх реалiзацiє.


iнвестування в створення або вiдтворення основних фондiв


здiйснюуться у формi капiтальних вкладень.


iнвестицiє у виробництво подiляються на такi, що спрямованi:


на замiну застарiлого обладнання (реiнвестицiє, капiталiзацiя

прибутку, додаткова емiсiя акцiй);


на розвиток виробництва (розширення i пiдвищення науково-

технiчного рiвня виробництва);


на нагромадження сировини, продукцiє постачальникiв.

Забороняуться iнвестування в обукти, створення i використан-

ня яких не вiдповiдають вимогам санiтарно-гiгiуничних, радiа-

цiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених

законодавством Украєни, а також порушують права та iнтереси гро-

мадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом.


Згiдно iз законодавством субуктами iнвестицiйноє дiяльностi

визнаються iнвестори, замовники, виконавцi робiт, а такйж поста-

чальники, юридичнi особи (банкiвськi, страховi та посередницькi

органiзацiє) та iншi учасники iнвестицiйного процесу. Ними мо-

жуть бути фiзичнi та юридичнi особи, в тому числi iноземнi, а та-

кож держави i мiжнароднi органiзацiє.


214


iнвестори - субукти iнвестицiйноє дiяльностi, якi приймають

рiшення про вкладення власних, позичкових i залучених майно-

вих та iнтелектуальних цiнностей в обукти iнвестування i забез-

печують єх цiльове використання. iнвестори можуть виступати в

ролi вкладникiв, кредиторiв, покупцiв, а також виконувати функцiє

будь-якого учасника iнвестицiйноє дiяльностi.


Допускауться обуднання засобiв iнвесторами для здiйснення

спiльного iнвестування.


Замовниками можуть бути iнвестори, а також будь-якi iншi

фiзичнi та юридичнi особи, уповноваженi iнвестором (iнвесторами)

здiйснювати реалiзацiю iнвестицiйного проекту, не втручаючись при

цьому в пiдприумницьку та iншу дiяльнiсть iнших учасникiв iнвес-

тицiйного процесу, якщо iнше не передбачено договором мiж ними.

В разi, якщо замовник не у iнвестором, вiн надiляуться правами во-

лодiння, користування та розпорядження iнвестицiями.


Користувачами обуктiв iнвестицiйноє дiяльностi можуть бути

iнвестори, а також iншi фiзичнi та юридичнi особи, державнi орга-

ни, зарубiжнi держави i мiжнароднi органiзацiє, для яких ство-

рюуться обукт iнвестицiйноє дiяльностi. У разi, якщо користувач

обукта iнвестицiйноє дiяльностi не у iнвестором, взаумини мiж

ним i iнвестором визначаються договором про iнвестування.


Субукти iнвестицiйноє дiяльностi мають право сумiщати

функцiє двох або кiлькох учасникiв. Всi субукти iнвестицiйноє

дiяльностi незалежно вiд форм власностi та господарювання ма-

ють рiвнi права щодо здiйснення iнвестицiйноє дiяльностi. iнвес-

тування майна i майнових прав визнауться невiдумним правом

iнвестора i охороняуться законом. iнвестор мау право:


самостiйно визначати цiлi, напрямки, види й обсяги iнвестицiй;


залучати для єх реалiзацiє на договiрнiй основi будь-яких учас-

никiв iнвестицiйноє дiяльностi, в тому числi шляхом органiзацiє

конкурсiв i торгiв;


контролювати цiльове використання iнвестицiй;


передавати своє правомочностi в iнвестицiях, а також єх резуль-

тати громадянам та юридичним особам;


володiти обуктами та результатами iнвестицiй, включаючи

реiнвестицiє та торговельнi операцiє.


Законодавством можуть бути визначенi обукти, iнвестування

в якi не призводить до безпосереднього придбання права власностi

на них, але не виключау можливостi володiння ними в майбутньо-

му, оперативного управлiння або участi iнвестора в доходах вiд

експлуатацiє цих обуктiв.


215


iнвестори реалiзують своу право самостiйно визначати обся-

ги i напрямки iнвестицiй шляхом формування iнвестицiйного порт-

феля, що включау кiлька проектiв, яким iнвестор надау переваги

перед iншими. Успiх iнвестицiй в основному залежить вiд правиль-

ного розподiлу засобiв iнвестора за видами активiв та за галузями

виробництва. Основними критерiями оцiнки проектiв у прибуток,

iндекс рентабельностi iнвестицiй, ризик. Доход i ризик розгляда-

ються як двi взаумоповязанi категорiє. Ризик завжди притаманний

iнвестицiйним проектам, тому iнвестори надають великого значен-

ня забезпеченню зобовязань замовника.


Субукти iнвестицiйноє дiяльностi зобовязанi:


дотримуватися державних норм i стандартiв;


виконувати вимоги державних органiв i посадових осiб, що

предявляються в межах єх компетенцiє;


подавати у встановленому порядку бухгалтерську i статистич-

ну звiтнiсть;


одержати лiцензiю на виконання спецiальних видiв робiт, якi

потребують вiдповiдноє атестацiє виконавця.

Сам же iнвестор зобовязаний:


отримати висновок експертизи iнвестицiйних проектiв щодо

додержання технологiчних, санiтарно-гiгiунiчних, радiацiйних,

екологiчних та архiтектурних вимог;


отримати необхiдний дозвiл або узгодження вiдповiдних дер-

жавних органiв та спецiальних служб на капiтальне будiвництво;


подати фiнансовим органам декларацiю про обсяги i джерела

здiйснюваних ним iнвестицiй.


Основним правовим документом, який регулюу взаумовiдно-

сини мiж субуктами iнвестицiйноє дiяльностi, у договiр. Укладен-

ня договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобовязань, будь-яких

iнших умов господарських взаумовiдносин у винятково компетен-

цiую субуктiв iнвестицiйноє дiяльностi.


iнвестицiйну дiяльнiсть можна розглядати як низку послiдов-

них дiй. Умовно розподiлимо цi дiє на два етапи. На першому етапi

iнвестор, приймаючи рiшення про вкладення вiльних засобiв у ви-

глядi iнвестицiй в обранийобукт пiдприумницькоє дiяльностi, пiдпи-

суу iнвестицiйний договiр з усiма його учасниками. На другому етапi

можна говорити про здiйснення iнвестицiйного договору.


Отже, iнвестор прийняв рiшення вкласти тимчасово вiльнi

власнi засоби в розробку нового обладнання для обслуговування

обукта, над розробкою якого працюу група конструкторiв НДi.


216


Обуктом iнвестування буде нове обладнання, користувачем стане

субукт <А>, виконавцем робiт - група конструкторiв. iнвестор

передав повноваження в реалiзацiє iнвестицiй юридичнiй особi -

НДi, надiливши його функцiями замовника. Внаслiдок прийнятих

рiшень мiж субуктом iнвестицiйноє дiяльностi мають бути укладенi

такi договори. Мiж iнвестором i замовником укладауться контракт

про передачу грошових коштiв i повноважень, взаумнi зобовязан-

ня сторiн, порядок i умови фiнансових взаумовiдносин i матерiаль-

ноє вiдповiдальностi сторiн, пiдстав i умов розiрвання договору.


Мiж замовником (НДi) i субуктом <А> укладауться iнвести-

цiйний договiр, за яким субукт <А> у користувачем обукта iнве-

стицiй i одночасно бере на себе зобовязання iцодо реалiзацiє i кон-

тролю за розробкою цього обладнання. В договорi мау бути за-

крiплене право власностi iнвестора на нове обладнання, строки i

межi його використання субуктом <А>, розподiл доходiв вiд та-

кого використання.


Незавершенi обукти iнвестицiйноє дiяльностi у частковою

власнiстю субуктiв iнвестицiйного процесу до моменту прийман-

ня i сплати iнвестором (замовником) виконаних робiт та послуг.

У разi вiдмови iнвестора (замовника) вiд подальшого iнвестуван-

ня проекту вiн зобовязаний компенсувати витрати iншим його

учасникам, якщо iнше не передбачене договором.


Однiую з найпопулярнiших форм iнвестування за останнi кiль-

ка рокiв стало вкладення засобiв у викуп обуктiв малоє приватизацiє.

У бiльшостi випадкiв трудовi колективи самi не мали достатнiх

коштiв для викупу, у звязку з чим i залучався iнвестор зi сторони.


Держава у головним iнiцiатором iнвестицiйноє дiяльностi i ви-

ступау одночасно i як iнвестор, i як безпосереднiй учасник iнвес-

тицiйного процесу.


Державне регулювання iнвестицiйноє дiяльностi - з метою

реалiзацiє економiчноє, матерiально-технiчноє полiтики - здiйс-

нюуться:


вiдповiдно до державних iнвестицiй;


прямим управлiнням державними iнвестицiями;


уведенням системи податкiв з диференцiюванням податкових

ставок та пiльг;


наданням фiнансовоє допомоги у виглядi дотацiй, субсидiй,

субвенцiй на розвиток окремих галузей виробництва;


проведенням фiнансовоє та кредитноє полiтики, полiтики цiно-

утворення, амортизацiйноє полiтики;


217


вiдповiдно до встановлених законодавством умов користуван-

ня землею та iншими природними ресурсами;


контролем за додержанням державних норм i стандартiв, а та-

кож правил обовязковоє сертифiкацiє;


антимонопольними заходами, приватизацiую обуктiв держав-

ноє власностi, у тому числi й обуктiв незавершеного будiвництва;


експертизою iнвестицiйних проектiв.


Податковi пiльги для iнвесторiв у виглядi зменшення оподатко-

ваного прибутку, сум самого податку на прибуток i звiльнення вiд ПДВ

були встановленi Законом Украєни вiд 24 квiтня 1996 року № 143/96-

ВР <Про внесення доповнень у деякi законодавчi акти Украєни> i вра-

хованi в новiй редакцiє Закону Украєни <Про оподаткування прибут-

ку пiдприумств> та в Законi Украєни <Про податок на додану вартiсть>.


Однiую з форм реалiзацiє державних iнвестицiй у державне за-

мовлення на виконання робiт у капiтальному будiвництвi. Держав-

не замовлення розмiщууться, як правило, на конкурснiй основi з

урахуванням економiчноє вигiдностi цих замовлень для пiдпри-

умств та органiзацiй.


Державнi iнвестицiйнi проекти i програми, що реалiзуються


за рахунок бюджетних та позабюджетних коштiв, пiдлягають обо-

вязковiй державнiй експертизi. iнвестицiє за рахунок iнших дже-

рел пiдлягають державнiй експертизi в питаннях додержання еко-

логiчних та санiтарно-гiгiунiчних вимог.


Держава гарантуу стабiльнiсть умов здiйснення iнвестицiйноє

дiяльностi. Умови договорiв, укладених мiж субуктами iнвестицiй-

ноє дiяльностi, зберiгають свою чиннiсть на весь строк дiє цих дого-

ворiв i у випадках, коли пiсля єхнього укладення законодавством вста-

новленi умови, що погiршують становище субуктiв або обмежують

єх права, якщо вони не дiйшли згоди про змiну умов договору.


У разi прийняття державними або iншими органами актiв, що

порушують права iнвесторiв та учасникiв iнвестицiйноє дiяльностi,

збитки, завданi субуктам iнвестицiйноє дiяльностi, пiдлягають

вiдшкодуванню в повному обсязi цими органами.


Держава гарантуу захист iнвестицiй незалежно вiд форм влас-

ностi, а також iноземних iнвестицiй.


iнвестицiє не можуть бути безоплатно нацiоналiзованi, реквi-

зованi.


Зупинення або припинення iнвестицiйноє дiяльностi прово-

диться за рiшенням: