Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• До бакалаврської програми «правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності» ухвалено, 1143.5kb.
• 14. механізм правового регулювання > Поняття, способи та типи правового регулювання, 56.9kb.
• Г. С. Сковороди юридичний факультет Процевський В. О. Лукь’янчиков О. М. «Правове регулювання, 378.25kb.
• Стану природно-господарських систем гірничо-промислових районів, 505.96kb.
• Монография об исследовании зарубежного опыта рецензия на монографию Н. В. Мишиной, 34.71kb.
• Навчальні завдання для практичних занять та методичні вказівки щодо їх виконання, 1065.67kb.
• Закон україни, 500kb.
• 1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення, 1623.37kb.
• Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
• Трудовий кодекс україни, 3014.15kb.

| визнанi такими за законом або ж у необхiдними для договорiв да-

i ного виду. iстотними визнаються й iншi умови, щодо яких за зая-

вою однiує iз сторiн повинна бути досягнута угода. Якщо домо-


186


вленiсть за всiма iстотними умовами досягнута, договiр визнауться

укладеним, а сторони - повязаними зобовязаннями.


Окрiм iстотних умов, у договорi зустрiчаються загальнi i ви-

падковi умови. Загальнi умови вiдрiзняються вiд iстотних тим, що

єх наявнiсть або ж вiдсутнiсть нiяк не впливау на факт укладення

договору. Вони, як правило, сформульованi в законi або ж в iнших

нормативних актах. 1 оскiльки контрагенти домовились укласти |

даний договiр, цим уже визнауться, що вони виявили згоду при-|

йняти умови, якi за законом поширюються на договiрнi вiдноси-Ц

ни вiдповiдно до виду або ж на усi договори в цiлому. ;|


Випадковi умови схожi з iстотними, бо i вони, так само, як ш

iстотнi, набувають сили лише пiсля включення єх у договiр. Оскiльки

випадковi умови можуть виникнути тiльки тодi, коли одна iз сторiн

домоглася єх включення в договiр, а за такоє вимоги умова визнауть-

ся iстотною, виникау враження, що рiзниця мiж iстотними i випад-

ковими умовами взагалi стирауться. Проте рiзниця у, i стау вона по-

мiтною вiдразу, як виникау спiр з приводу самого факту укладення

договору. При вiдсутностi якоєсь iз умов, що обуктивно належить

до розряду iстотних, не може бути i самого договору. Однак, якщо

одна iз сторiн заперечуу факт укладення договору, посилаючись на

вiдсутнiсть в ньому умови, узгодження якоє вона вимагала, то,

оскiльки така умова за своую обуктивною природою випадкова, до-

говiр може бути визнано не укладеним лише тодi, коли буде дове-

дено висунення стороною вимоги про узгодження даноє умови.


В усiх випадках, хоч ким би укладався договiр, його змiст по-

винен бути законним, тiльки тодi будуть законними зобовязання,

якi з нього випливають.


Необхiдною умовою законностi договору у укладення його у

формi, що установлена чинним законодавством для даного виду

договорiв.


Щодо господарського договору дiу загальне правило, встанов-

лене ст. 44 ЦК, за яким вiн повинен бути укладений у письмовiй

формi i пiдписаний уповноваженими особами. Якщо договiр укла-

дауться в письмовiй формi, то згiдно зi ст. 154 ЦК Украєни сторо-

ни повиннi обрати певну письмову форму, а саме: шляхом пiдпису

одного письмового документа (це так звана повна письмова форма),

шляхом обмiну листами, телетайпограмами, радiограмами i т. iн.

(скорочена письмова форма). У звязку з розвитком i застосуванням

у господарських вiдносинах компютерноє технiки зявляуться мож- ]

ливiсть оформлення договорiв i в iнших формах, але безспiрнм


187


правилом в усiх випадках у те, що договiр мау бути виражений в

обуктивнiй формi, доступнiй для сприйняття його умов (змiсту) як

самими сторонами, так i третiми особами.


Поставка продукцiє, яка не розподiляуться в централiзовано-

му порядку, може здiйснюватися на замовлення покупцiв, прийня-

тими постачальниками до виконання, тобто якщо цi замовлення

не вiдхиленi виконавцями протягом 20 днiв пiсля єх одержання. Ця

договiрна форма у письмовою.


Деякi договiрнi вiдносини, наприклад, у сферi капiтального бу-

дiвництва, виробництва i поставки сiльськогосподарськоє продук-

цiє, формуються на основi Типових i Примiрник договорiв.


Укладення договорiв i договiрнi вiдносини у сферi перевезен-

ня вантажiв залiзничним i iншим транспортом потребують вiдповiд-

ного оформлення не одного, а цiлого комплекту перевiзних доку-

ментiв: квитанцiє на прийняття вантажу, залiзничноє чи товарно-

транспортноє накладноє, а у вiдповiдних випадках дорожньоє

вiдомостi чи дорожнього листа, якi в сукупностi i у письмовим гос-

подарським договором. При перевезеннях морським транспортом

формою договорiв у накладнi, коносаменти та iншi документи.


Повiтрянi перевезення, форма i порядок єх оформлення здiйс-

нюються вiдповiдно до правил, затверджених Мiнiстерством

транспорту Украєни.


Зобовязання встановлюуться для того, щоб воно було вико-

нане. До тих пiр, поки зобовязання не порушене нi однiую iз сто>

рiн, воно повинне виконуватися в точнiй вiдповiдностi до усiх еле-

ментiв, що створюють у своєй сукупностi його змiст (щодо пред-

мета, термiну, способу i т. iн.).


Однак положення суттуво змiнюуться, як тiльки боржник або

ж кредитор порушують яке-небудь iз своєх зобовязань. У цих ви-

падках застосовуються заходи примусового характеру, спрямованi

на забезпечення його виконання. Вони рiзноманiтнi. Деякi з них

можуть застосовуватись вiдносно будь-якого зобовязання. Вони

називаються загальними, бо можуть застосовуватися в усiх випад-

ках, крiм тих, якi виключенi законом, договором або ж самим ха-

рактером встановлених вiдносин. Серед них особливо суттувими

у примус до виконання зобовязання i вiдшкодування викликаних

його порушенням збиткiв.


Однак, цi заходи, незважаючи на те що вони у загальними для

всiх зобовязань, не завжди досягають необхiдного практичного

ефекту. Бувають випадки, коли боржник не виконуу зобовязань, але


188


кредитор при цьому збиткiв не мау, а якщо й мау, то з тих чи iнших |

причин не в змозi довести єх розмiр. Тодi вимог про стягнення збит-i

кiв зовсiм не ставлять, бо вiдшкодувати єх практично неможливо. |


Вiдповiдно до цього закон дозволяу самим учасникам зобовя-1

зання обумовити єх певними додатковими забезпечувальними за-1

ходами, якi мають спецiальний характер i можуть забезпечити ви-1

конання зобовязань незалежно вiд того, заподiянi збитки креди-|

тору чи нi. i


Якщо ж у належному i своучасному виконаннi зацiкавлена дер-|

жава, то в зобовязаннi вказуються спецiальнi забезпечувальнi за-1

соби за прямою вказiвкою закону або ж за домовленiстю сторiн. |


Пiд способами забезпечення зобовязань слiд розумiти перед-1

баченi законом чи договором спецiальнi заходи, покликанi додат-1

ково стимулювати боржника до належного виконання ним СВОЕО |

зобовязання за головним (основним) зобовязанням, а в разi не-|

виконання ним свого зобовязання бути засобом задоволення за-|

конних вимог кредитора. |


Згiдно зi ст. 178 ЦК Украєни систему способiв забезпечення ви-|

конання господарських зобовязань становлять: неустойка (штраф;|

пеня), застава, порука, гарантiя. |


Пiдставою встановлення будь-якого iз способiв забезпечення!

виконання зобовязань може бути домовленiсть сторiн (договiр).|

i тiльки щодо неустойки i застави передбачено, що вони можуть|

встановлюватись i безпосередньо законом. Угода про будь-який!

спосiб забезпечення зобовязання повинна укладатися в письмовiй)

формi, iнакше може бути поставлене питання про єє недiйснiсть;!

Неустойкою (штрафом, пенею) (ст. 179 ЦК Украєни) вважають |

визначену законом або договором грошову суму, яку боржник по-|

винен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного |

виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання. |


Найчастiше неустойка встановлюуться за простою домовле-

нiстю сторiн або ж вiдповiдно до обовязкiв приписiв закону. Тому i

неустойку в першому випадку називають договiрно-добровiльною, i

а в другому договiрно-обов язковою.


У деяких випадках неустойка передбачауться нормативним ак-

том i може бути стягнена ще до укладення договору. Наприклад,

згiдно зi ст. 385 ЦК Украєни перевiзник i вiдправник вiдповiдають |

майном за неподання перевiзних засобiв, непредявлення до пере-

везення вантажу та за iншi порушення обовязкiв, що випливають |

з плану перевезень i у випадках, не передбачених таким планом,!


189


але встановлених транспортним статутом. У подiбних випадках

йдеться про нормативну неустойку.


Залежно вiд особливостей визначення розмiрiв неустойки i ха-

рактеру порушень, за якi вона встановлюуться, говорять про штраф

або ж пеню.


Штраф - це неустойка, яка. визначауться в твердiй грошовiй

сумi за кожне порушення зобовязання, в тому числi i за простро-

чення, або ж стягууться одноразово у виглядi визначеного вiдсотку

вiд суми невиконаного або ж неналежне виконаного зобовязання.


Пеня - це неустойка, яка нараховууться, як правило, у вiдсот-

ковому вiдношеннi до суми простроченого платежу за кожний день

прострочення.


У звязку з тим, що зобовязання щодо сплати неустойки у до-

датковими стосовно зобовязань у вiдшкодуваннi збиткiв, виникау

питання про єхну спiввiдношення. За цим критерiум неустойка ди-

ференцiюуться на залiкову, виняткову, штрафну i альтернативну.


Залiкова неустойка стягууться в тiй частинi збиткiв, якi не по-

криваються неустойкою. Вона мау загальний характер i застосо-

вууться в усiх випадках, якщо законом або ж договором не перед-

бачено iнше.


Для боротьби з найсерйознiшими порушеннями зобовязань

(реалiзацiя недоброякiсноє i некомплектноє продукцiє та iн.) понад

збитки стягууться неустойка, яка називауться штрафною (кому-

метивною).


При винятковiй неустойцi стягненню пiдлягау сама неустой-

ка, а збитки не стягуються. Закон (ст. 240 ЦК) дозволяу сторонам

за договором встановити вiдповiдальнiсть у виглядi вiдшкодування

збиткiв або ж тiльки стягнення неустойки, тож у цьому випадку

неустойку називають альтернативною.


Розмiр неустойки встановлюуться або законом, або за домов-

ленiстю сторiн. Разом з тим чинне законодавство передбачау пра-

во судових органiв зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi). Зок-

рема це може бути у випадках надмiрноє невiдповiдностi мiж збит-

ками, яких зазнав кредитор, i розмiром передбаченоє неустойки,

але вони не можуть повнiстю звiльнити боржника вiд зобовязан-

ня по сплатi неустойки.


Виплата неустойки не звiльняу боржника вiд виконання зобо-

вязання в натурi. У господарських вiдносинах, що виникають iз

договорiв, неустойку, пеню, штраф, як правило, обуднують пiд на-

звою штрафних санкцiй.


190


Важливого значення i широкого застосування в умовах пере-

ходу до ринкових вiдносин набувау такий вид забезпечення вико-

нання господарських зобовязань, як застава. Маючи заставу, кре-

дитор в разi невиконання боржником забезпеченого заставою зо-

бовязання може одержати задоволення своєх вимог iз вартостi

заставленого майна, маючи перевагу перед iншими кредиторами.


У заставних правовiдносинах кредитором завжди у заставодер-

жатель, особа, яка приймау майно в заставу. Боржник за основним

зобовязанням у заставодавцем i передау майно в заставу; переда-

ти майно в заставу може i третя особа. Заставою можуть бути за-

безпеченi рiзноманiтнi, але лише дiйснi вимоги, якi виникають iз

договорiв позики (банкiвськоє позики), купiвлi-продажу, оренди,

перевезення та iн. Застава може застосовуватися i щодо вимог, якi

можуть виникнути в майбутньому при наявностi домовленостi

сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог. i


Застава виникау внаслiдок закону чи договору i регламентууть- \

ся Цивiльним кодексом Украєни i Законом Украєни вiд 2 жовтня |

1992 року <Про заставу>. |


Предметом застави може бути майно, цiннi папери, а також |

майновi права. Але в усiх випадках предметом застави виступау |

лише таке майно, такi речi, якi не виключенi з цивiльного обiгу. |

Ним може бути i таке майно, яке мау стати власнiстю заставодав-

ця в майбутньому, пiсля укладення договору, в тому числi продук-1

цiя (майбутнiй врожай, приплiд тварин i т. iн.).. Предметом заста-

ви можуть бути i такi майновi права, як права на чужi речi, оренднi

права на пiдприумства, будiвлi, споруди, кредиторськi вимоги та

iншi права.


Однак не може бути предметом застави таке майно: нацiо-

нальнi, культурнi та iсторичнi цiнностi, що занесенi до Державного!

реустру нацiональноє культурноє спадщини, а також обукти дер"

жавноє власностi, приватизацiя яких заборонена, майновi комплек-1

си державних пiдприумств, що знаходяться в процесi корпорати-;


зацiє. Не можуть бути предметом застави i вимоги, що мають осо

бистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом.!


За загальним правилом договiр застави повинен укладатися в

простiй письмовiй формi. Однак, якщо предметом застави у неру-

хоме майно, транспортнi засоби, космiчнi обукти, товари в обiгу

чи переробцi, договiр застави повинен бути нотарiально засвiдче-


i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 47. Ст. 642.


191


ний. У випадках недотримання вимог щодо форми застави i його

нотарiального посвiдчення договiр застави визнауться недiйсним.


Сторонами в заставi можуть бути громадяни, юридичнi осо-

би i держава.


З моменту укладення договору мiж сторонами узгоджууться

питання про те, у кого буде знаходитися заставлене майно. Ним мо-

жуть володiти заставодавець, заставодержатель або третя особа

(нотарiальнi органи, банк). Особа, якiй передауться майно, повин-

на забезпечити задоволення вимог заставодержателя. Це, як пра-

вило, досягауться шляхом страхування майна за домовленiстю

сторiн або ж згiдно з чинним законодавством.


Право застави виникау з моменту укладення договору заста-

ви, а якщо договiр мау бути нотарiально засвiдчений, то з момен-

ту такого засвiдчення або ж з моменту його реустрацiє, коли вона

у обовязковою. Якщо вiдповiдно до договору чи закону предмет

застави повинен знаходитись у заставодержателя, то право заста-

ви виникау з моменту передачi такого предмета.


За загальним правилом за заставодавцем зберiгауться право ко-

ристуватися заставленим майном, якщо iнше не передбачено законом

чи договором. За згодою заставодержателя заставодавець, за умови

переходу до нового заставодавця основного боргу, може вiдчужува-

ти заставлене майно, а також здiйснювати замiну предмета застави.


У звязку з тим, що цiна заставленого майна, як правило, не

збiгауться з його вартiстю, вартiсть може забезпечити декiлька зо-

бовязань. Тому боржник мау право заставити те саме майно од-

ночасно кiльком кредиторам. Правовiдносини, що виникають у ре-

зультатi цих дiй, називаються перезаставою. Право перезастави За-

коном Украєни <Про заставу> надауться тiльки боржнику, за умови,

якщо це не забороняуться законом, а також за згодою попереднього

заставодержателя.


Звiсно, не кожна особа погодиться бути стороною в договорi

застави, предметом якоє у вже заставлене майно. Тому заставода-

вець повинен повiдомити майбутнього заставодержателя про ха-

рактер i розмiри забезпеченого заставою зобовязання, про попе-

реднi застави майна, про права i обовязки вiдносно нього третiх

осiб. У разi порушення цих прав заставодавець вiдшкодовувати-

ме збитки, що виникнуть у заставодержателя внаслiдок невиконан-

ня або ж неналежного виконання цього зобовязання.


Застава зберiгау силу i в разi, коли майно або майновi права, що

складають предмет застави, переходить у власнiсть iншоє особи або

ж у встановленому законом порядку виникау поступка заставодер-


192


жателем забезпеченоє заставою вимоги чи переведення боржником

боргу, який виник iз забезпеченоє заставою вимоги на iншу особу.


При замiнi кредитора не вимагауться згоди боржника, оскiльки ма-

терiальний стан боржника вiд цього не погiршууться, але перевести

борг можна тiльки за згоди мiж першочерговим i новим боржником.


Застава припиняуться в момент виконання боржником основ-

ного зобовязання. При цьому кредитор повинен повернути бор-

жниковi заставлене майно. У випадках часткового виконання зо-

бовязання застава зберiгауться в початковому, повному обсязi.


Застава може припинятись i за iнших обставин: у разi загибелi

заставленого майна, якщо це були речi не з родовими ознаками;!

якщо заставодержатель придбав право власностi на заставу (спад-|

шина); коли минау строк дiє права, що складау предмет застави.|

Припинення права застави мау мiсце i при примусовому продажу!

заставленого майна. |


Право звернутися про стягнення на заставлене майно виникау з|

моменту невиконання основного зобовязання, якщо iнше не передба-Ц

чене законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене май-|

но здiйснюуться за рiшенням суду (арбiтражного суду), а також у без-|

спiрному порядку на основi виконавчого запису нотарiальних органiв.]


Реалiзацiя заставленого майна, на яке звернено стягнення, здiйся

нюуться судовим виконавцем на основi виконавчого листа, наказе

арбiтражного суду або ж виконавчого запису нотарiальних органiв


Сама реалiзацiя заставленого майна здiйснюуться з аукцiон

(публiчних торгiв).


У тих випадках, коли сума, одержана вiд реалiзацiє заставле-

ного майна, буде недостатньою для повного задоволення вимог за-

ставодержателя, вiн мау право, якщо iнше не встановлене законом

чи договором, отримати рiзницю за рахунок iншого майна борж

ника в порядку черги, установленоє законом. Якщо сума, одержа

на вiд реалiзацiє заставленого майна, перевищуватиме розмiр за

безпеченоє заставою вимоги заставодержателя, ця рiзниця пiдл

гау поверненню заставодавцю.


Заставодавець мау право в будь-який час до реалiзацiє пре

мета застави припинити звернення на нього стягнення, викона

ши забезпечене заставою зобовязання. |


Залежно вiд властивостей предмета застави чинне законодаi

ство передбачау окремi види застави, а вiдповiдно до них права т

обовязки сторiн, зокрема, iпотеку, заклад, заставу майнових прав;


заставу цiнних паперiв, заставу в мiжнародному оборотi.


193


iпотека - це застава землi або iншого нерухомого майна: будi-

вель, споруд, квартир, цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств

i т. iн., що залишауться у володiннi та користуваннi в заставодав-

ця або третьоє особи. У договорi iпотеки основоположним елемен-

том у земля, а тому предметом цих вiдносин можуть бути як зе-

мельнi дiлянки, так i багаторiчнi на них насадження, будiвлi, спо-

руди, iншi обукти, що тiсно повязанi з землею, а тому не можуть


без пошкодження або ж знецiнення бути вiд неє вiдокремленi i

належать до предметiв iпотеки саме з урахуванням цих ознак.


Договiр iпотеки встановлюу права i обовязки сторiн за умо-

ви його нотарiального посвiдчення.


Вiдповiдно до договору iпотечний заставодавець повинен

здiйснити дiє, необхiднi для пiдтримки предмета iпотеки в належ-

ному станi i мау право достроково виконати основне зобовязан-

ня, якщо це не суперечить змiсту зобовязання. Вiн не позбавле-

ний права реалiзувати предмет застави з переведенням на набува-

ча основного боргу, забезпеченого заставою, та за письмовоє згоди

заставодержателя передавати предмет iпотеки в оренду.


Вiдповiдно до Закону <Про заставу> заставодержатель на-

дiляуться правом, якщо iнше не передбачене законодавством або

ж договором, здiйснювати документальну, а також фактичну пе-

ревiрку наявностi, розмiру, стану та умов зберiгання предметiв iпо-

течноє застави. За порушення цього права вiн може не тiльки ви-

магати дострокового виконання зобовязання, але й у разi потре-

би звернути стягнення на предмет iпотеки. Зазначенi наслiдки

настають незалежно вiд того, знаходиться предмет iпотеки у за-

ставодавця чи у третьоє особи.


Якщо предмет застави втрачений не з вини заставодержателя

i заставодавець його не вiдновив або за згодою заставодержателя

не замiнив iншим майном такоє ж вартостi, заставодержатель мау

право вимагати дострокового виконання зобовязання.


Якщо предметом iпотеки у будiвлi або споруди, заставодержа-

тель набувау право користування i земельною дiлянкою, на якiй

розмiщенi цi обукти. У разi звернення стягнення на предмет за-

стави набувач мау право на одержання земельноє дiлянки вiдповiд-

но до законодавства Украєни.


Предметом iпотеки може бути i майновий комплекс пiдприум-

ства чи його структурного пiдроздiлу, а тому iпотека поширюуть-

ся на все майно, включаючи основнi та оборотнi фонди, а також


iншi цiнностi, вiдображенi в самостiйному балансi пiдприумства.


/


7 о-iоо


194


Як предмет iпотеки закон розглядау транспортнi засоби та космiчнi

обукти, що залишилися у володiннi заставодавця.


Законом <Про заставу> передбачена також i iпотека рухомостi, до

якоє належать товари в оборотi або ж переробцi. Предметом цiує заста-

ви можуть бути: сировина, напiвфабрикати, комплектуючi, готова про-

дукцiя i т. д. Заставодавець зберiгау за собою право володiти, корис-

туватись i розпоряджатися ними вiдповiдно до встановлених правил.


При такому видi застави, як заклад, майно передауться у воло-

дiння заставодержателя, що вiдрiзняу його вiд iпотеки рухомостi. За-

ставодержатель, як правило, зобовязаний регулярно давати заста-

водавцю звiт про користування предметом закладу, страхувати в об-

сязi його вартостi, платити податки i збори, повязанi з володiнням

заставленим майном, негайно повiдомляти заставодавця про виник-

нення загрози загибелi, зменшення вартостi або пошкодження майна

i т. iн. Заставодавець мау право в будь-який час вимагати припинення,

закладу. Заставодержатель вiдповiдау за втрату, недостачу або по-

шкодження закладу, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини.

Якщо заставодержатель зберiгау або використовуу предмет заста-

ви неналежним чином, заставодавець може в будь-який час поста-

вити вимогу про припинення застави або достроково виконати за-

безпечену нею вимогу. За домовленiстю сторiн предмет застави

може бути залишений у заставодавця пiд замком i печаткою заста-

водержателя (тверда застава), а iндивiдуально визначена рiч може

бути обладнана знаками, що пiдтверджують заставу. .


Якщо предметом застави у права вимог заставодавця за зобовя- ]

заннями до своєх боржникiв, цi правовiдносини-називаються за-|

ставою майнових прав. Заставодавець може укласти договiр як на i

право вимог за зобовязаннями, що належать йому в момент ук-

ладення угоди, в яких вiн у кредитором, так i тих, якi мають ви-

никнути в майбутньому. У цьому разi в договорi повинна бути на-

звана особа - боржник по вiдношенню до заставодавця, про що

боржника слiд повiдомити.


Заставодавець, як правило, зобовязаний виконати дiє, необхiднi

для забезпечення дiйсностi заставленого права, а саме: не робити

уступки заставленого права; не здiйснювати дiй, що припиняють за-

ставлене право або зменшують його вартiсть; вживати заходiв, не-

обхiдних для захисту заставленого права вiд зазiхання на нього тре-

тiх осiб; повiдомляти заставодержателя про змiни, якi сталися в за-

ставленому правi при його порушеннi з боку третiх осiб.


Якщо заставодавець не виконуу покладених на нього обовязкiв,

заставодержатель мау право незалежно вiд настання строку виконання


195


забезпеченого заставою зобовязання вимагати в судовому порядку

переведення на себе заставленого права; виступати в якостi третьоє

особи в судi, в якому розглядатиметься позов про заставлене право;


у випадках порушення заставодавцем зобовязання самостiйно за-

стосовувати всi заходи для захисту заставленого права.


У разi, коли боржник заставодавця до виконання заставодавцем

зобовязання, забезпеченого заставою, виконау своє обовязки, все

одержане при цьому заставодавцем стау предметом застави, про що

заставодавець повинен негайно повiдомити заставодержателя.


iз одержаних коштiв заставодавець зобовязаний за вимогою

заставодержателя перерахувати вiдповiднi суми на його рахунок

у якостi виконання зобовязання, забезпеченого заставою, якщо

iнше не встановлене договором.


Виконання зобовязань може забезпечуватись i шляхом застави

векселя або iншого цiнного паперу, якi можуть бути переданi шляхом

здiйснення передавального запису-iндосаменту. Особа, яка здiйсни-

ла передавальний запис, називауться iндосантом, а набувач векселя

- iндосатором. iндосатор може передавати його далi, наступним

iндосаторам шляхом передавального запису. Цiннi папери, якi не пе-

редаються iндосаментом, переходять за домовленiстю сторiн.


4. Вiдповiдальнiсть за порушення

господарських зобовязань

i припинення зобовязань


Вiдповiдальнiсть за порушення господарських зобовя-

зань у засобом правового впливу на особу, яка допустила чи вчи-

нила правопорушення. У разi невиконання чи неналежного вико-

нання зобовязання закон покладау на боржника обовязок вiд-

шкодувати кредитору заподiянi ним збитки. iз цього випливау, що

вiдповiдальнiсть за порушення господарського зобовязання на-

стау лише в разi порушення (зменшення) майнового стану одного

з учасникiв зобовязання.


Пiд невиконанням зобовязання мають на увазi невиконання

боржником жодноє з передбачених зобовязанням умов, а пiд не-

належним виконанням - часткове невиконання зобовязання, а

саме: невиконання якоє-небудь умови або ж таке виконання, що не

вiдповiдау тим чи iншим умовам зобовязання (наприклад, спла-

та боржником передбаченоє зобовязанням грошовоє суми з пору-

шенням встановленого строку).


196


Невиконання або ж неналежне виконання зобовязання, як ре-

зультат протиправноє дiє або бездiяльностi особи - субукта госпо-

дарських вiдносин, з порушенням вимог господарського законодав-

ства i субуктивних прав iншого учасника цих вiдносин (контрагента

за зобовязанням, чи третьоє особи), у не що iнше, як господарське

правопорушення. Його вчинення субуктом господарських право-

вiдносин призводить до застосування до правопорушника передба-

ченоє господарським законодавством вiдповiдальностi. Господарсь-1

ка вiдповiдальнiсть за порушення зобовязань характеризууться тим, |

що це вiдповiдальнiсть перед конкретною особою - кредитором. |


Форми господарськоє вiдповiдальностi, якi застосовуються до 1

порушника господарського зобовязання, можна розподiлити на за- i

гальнi i спецiальнi.


Загальною формою вiдповiдальностi у обовязок боржника |

вiдшкодувати збитки, що виникли у звязку з невиконанням зобо-

вязання.


До спецiальних форм вiдповiдальностi за невиконання чи не-1

належне виконання зобовязання належать: стягнення неустойки |

(штрафу, пенi), деякi iншi мiри (наприклад, застава). Вони водно-1

час у засобом забезпечення зобовязань. Цi форми вiдповiдальнi

ностi застосовуються у випадках порушення тих зобовязань, для|

охорони яких вони спецiально передбаченi законом чи договором.|

Особливiсть цих засобiв полягау в тому, що вони застосовуються!

i тодi, коли порушення зобовязання боржником не призводить до|

виникнення у кредитора збиткiв. У своєй основi вони у не тiльки

компенсацiйними, а й стимулюючими. Усi форми вiдповiдальностi

виконують важливу виховну функцiю (профiлактичну), оскiльки

вони змiцнюють договiрну дисциплiну, спонукають до неухильно-1

го дотримання взаумних iнтересiв учасникiв зобовязань, |


Залежно вiд пiдстав виникнення вiдповiдальностi або ж особ-]

ливостей структури зобовязання i розподiлу обсягу вiдповiдаль-|

ностi боржникiв щодо нього, а також щодо iнших обставин гос-|

подарську вiдповiдальнiсть можна розподiлити на вiдповiднi види.|


Виходячи з пiдстав виникнення, розрiзняють договiрну i без-Д

договiрну вiдповiдальнiсть. Договiрна вiдповiдальнiсть настаеД

тодi, коли зобовязання, що виникло iз договору, порушене. 5ез-|

договiрна вiдповiдальнiсть настау за порушення зобовязання, що|

виникло безпосередньо iз закону, адмiнiстративного акта чи iнших |

правомiрних дiй. Наприклад, такою вiдповiдальнiстю буде вiдловi-1

дальнiсть залiзницi i вантажовiдправникiв за невиконання мiсячних |


197


завдань щодо надання перевiзних засобiв i вантажiв до вiдправки

залiзницею. Вiдповiдальнiсть у цих випадках визначатиметься за-

гальними правилами того закону, який регулюу цi вiдносини.


Стосовно структури зобовязальних правопорушень i розпо-

дiлу обсягiв вiдповiдальностi боржникiв щодо них розрiзняють ча-

сткову, солiдарну i субсидiарну вiдповiдальнiсть.


Часткова вiдповiдальнiсть настау за порушення зобовязан-

ня кiлькома субуктами. При цьому кожний iз боржникiв цього зо-

бовязання вiдповiдау за певну частину.


У випадках, встановлених законодавством чи договором, може

застосовуватись i солiдарна вiдповiдальнiсть. Вона можлива при по-

рушеннi зобовязання кiлькома особами з боку боржника. У цьому разi

кредитор мау право вибору: вiн може вимагати вiдшкодування збит-

кiв чи виплати неустойки як вiд будь-кого iз боржникiв, так i вiд них

усiх, разом узятих, причому як повнiстю, так i за певну частину.


Субсидiарна (додаткова) вiдповiдальнiсть у вiдповiдальнiстю

третьоє особи за боржника, що встановлюуться законом чи дого-

вором на випадок невиконання боржником свого зобовязання

перед кредитором. Прикладом такоє вiдповiдальностi у вiдповi-

дальнiсть гаранта чи поручителя.


Якщо в порушеннi господарського зобовязання виннi i бор-

жник i кредитор, то в дiю вступау змiшана вiдповiдальнiсть. В ос-

новi цiує вiдповiдальностi лежить критерiй визначення вини самого

кредитора в заподiяних йому збитках. У тих випадках, коли вина

кредитора була очевидною i значною i перешкодила боржнику ви-

конати зобовязання, суд, арбiтражний суд чи третейський суд

може звiльнити боржника вiд вiдповiдальностi. Обставиною, за

якоє боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, у також непере-

борна сила. Зокрема, про звiльнення боржника вiд вiдповiдаль-

ностi з пiдстави непереборноє сили, а саме у звязку з явищами сти-

хiйного лиха, йдеться в ЦК Украєни, а також у статутах, правилах

i кодексах, якi регулюють правовiдносини з перевезень вантажiв

рiзноманiтними видами транспорту. Пiд непереборною силою слiд

розумiти непередбаченi i непереборнi з людськоє волi явища.


Перешкодою для виконання зобовязань можуть бути i адмi-

нiстративнi акти компетентних органiв державного управлiння, якi

спецiально спрямованi на повне припинення зобовязань (оголо-

шення карантину, призупинення руху на транспортi i т. iн).


Найпоширенiшою пiдставою припинення господарських зобо-

вязань визнауться єхну виконання належним чином.


Правове регулювання окремих

видiв господарських вiдносин

промислових пiдприумств


1. Правовi форми реалiзацiє продукцiє


Договiр поставки. В умовах переходу до ринку договiр

у основним документом, який регулюу вiдносини мiж субуктами

господарювання. Пiдприумство плануу свою дiяльнiсть (урахову-

ючи iндикативне планування) на основi договорiв, у тому числi з

державними органами i постачальниками матерiально-технiчних

ресурсiв.


Правовими формами реалiзацiє продукцiє та товарiв у догово-

ри поставки, оптовоє купiвлi-продажу, постачання енергетичними i

та iншими ресурсами. Цi договори належать до договорiв, спря-|

мованих на передачу майна у власнiсть (повне господарське вiдан-|

ня, оперативне управлiння).


Договори поставки, оптовоє купiвлi-продажу, постачання енер-|

гетичними та iншими ресурсами укладаються тiльки в процесi!

здiйснення господарськоє дiяльностi.


Для забезпечення державних потреб у продукцiє законодавство

окремо регламентуу вiдносини, що при цьому складаються. Закон

Украєни вiд 22 грудня 1995 року <Про поставки продукцiє для дер-

жавних потреб> встановлюу загальнi правовi та економiчнi прин-

ципи формування, розмiщення i виконання на договiрнiй основi за-

мовлень держави на поставку продукцiє. Державне замовлення слiд

розглядати як засiб державного регулювання економiки для форму-

вання обсягу продукцiє, необхiдноє для державних потреб.


Державний контракт - це договiр, укладений державним за-

мовником вiд iменi держави з виконавцем державного замовлення,

в якому визначаються економiчнi та правовi зобовязання сторiн.


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. №: 3. Ст. 9.


199


Прставки продукцiє для державних потреб забезпечуються за

рахунок коштiв державного бюджету Украєни та iнших джерел

фiнансування, що залучаються для цього. Кабiнет Мiнiстрiв Укра-

єни виступау гарантом у зобовязаннях державних замовникiв. За

рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни державний замовник Може

вносити необхiднi змiни в державний контракт або припиняти його

дiю згiдно з чинним законодавством Украєни.


Державнi замовники формують i розмiщують замовлення на

поставку продукцiє на добровiльних засадах шляхом укладення з

постачальниками державних контрактiв. Обовязковi держзамов-

лення скасованi. Винятком iз цього правила у збереження обовяз-

кового укладення держзамовлень на поставку продукцiє для дер-

жавних потреб для постачальникiв, якi посiдають домiнуюче мiсце

на товарному ринку з продажу певних видiв продукцiє або володi-

ють технiчною монополiую на виробництво окремих видiв про-

дукцiє, в разi, якщо укладення держконтракту не призводить до

збиткiв вiд єхнього виробництва.


Обовязкове укладення договорiв встановлено також для по-

стачальникiв продукцiє, якi повнiстю або частково заснованi на

державнiй власностi (державних пiдприумств, установ та органi-

зацiй; акцiонерних товариств, у статутному фондi яких контроль-

ний пакет акцiй належить державi).


Вибiр постачальникiв здiйснюуться на конкурснiй основi -

шляхом проведення торгiв, конкурсiв. З переможцем укладауться

держконтракт, який у основним документом, що визначау права та

обовязки держзамовника i постачальника. Держзамовник, хоч вiн

i у покупцем продукцiє, яка поставляуться для державних потреб,

не у єє одержувачем. Вiн визначау конкретного одержувача про-

дукцiє, яка поставляуться згiдно з укладеним держконтрактом.


Держзамовник узгоджуу з одержувачем номенклатуру, обсяги

та термiни поставки йому продукцiє для державних потреб.


Постачальникам продукцiє для державних потреб з метою еко-

номiчного стимулювання виконання держзамовлень можуть нада-

ватися пiльги щодо податку на прибуток, цiльовi дотацiє та суб-

сидiє, кредити на пiльгових умовах, митнi та iншi пiльги.


Для пiдприумств, органiзацiй-постачальникiв найважливiших

видiв матерiально-технiчних ресурсiв у разi необхiдностi можуть

встановлюватися спецiальнi квоти на обовязковий продаж тих ре-

сурсiв, що мають стратегiчне значення, повязанi з пiдтриманням

необхiдного рiвня обороноздатностi краєни та єє безпеки. Порядок


200


визначення перелiку та обсягiв матерiально-технiчних ресурсiв, що

пiдлягають державному бронюванню, встановлюуться Кабiнетом

Мiнiстрiв Украєни.


У разi Невиконання або неналежного виконання держконтрак-

ту з винноє сторони стягууться передбачена контрактом неустой-

ка (штраф, пеня), а також вiдшкодовуються заподiянi збитки. Це

загальна посилка договору поставки.


Щодо держконтракту, то вiдповiдальнiсть полягау в тому, що:


в разi необгрунтованоє вiдмови виконавця держзамовлення вiд

укладення держконтракту на поставку продукцiє для державних по-

треб у випадках, коли обовязковiсть його укладення встановлена

Законом Украєни "<Про поставки продукцiє для державних потреб>

i за наявностi технiчних можливостей його виконання, виконавець

сплачуу держзамовнику штраф у розмiрi вартостi держконтракту;


в разi невиконання зобовязань за держконтрактом виконавець,

крiм сплати неустойки, вiдшкодовуу в повному обсязi збитки, за-

подiянi неналежним виконанням зобовязань. Сплата неустойки

(штрафу, пенi), а також вiдшкодування збиткiв в разi неналежно-

го виконання зобовязань за держконтрактом не звiльняють вико-

навця вiд виконання держконтракту в натурi;


держзамовник мау право вiдмовитися повнiстю або частково вiд :


сплати продукцiє, якщо вона не вiдповiдау вимогам, встановленим

чинним законодавством Украєни i держконтрактом щодо якостi;


при невиконаннi держзамовником зобовязань за держконтрак-

том вiн вiдшкодовуу виконавцю держзамовлення заподiянi йому збит-

ки, включаючи очiкуваний i неодержаний прибуток. У разi вiдмови

держзамовника вiд закупки продукцiє, виготовленоє за держконтрак-

том, виконавець держзамовлення реалiзуу єє за своєм розсудом. При |

цьому замовник вiдшкодовуу виконавцю додатковi витрати, повязанi;


з реалiзацiую продукцiє, а в разi неможливостi реалiзувати продук- \

цiю - заподiянi йому збитки, включаючи i неодержаний прибуток.

Отже, основним видом держконтракту у договiр поставки.

Договiр поставки - одна з найпоширенiших у господарське-;


пiдприумницькiй дiяльностi форма реалiзацiє продукцiє. Постав-

кою називауться договiр, внаслiдок якого одна сторона зобовя-

зууться до призначеного строку передати речi певного роду i в |

певнiй кiлькостi, а iнша сторона зобовязууться заплатити за це

узгоджену суму грошей.


Для визначення основних ознак, притаманних договору по-

ставки, необхiдно порiвняти його з договорами купiвлi-продажу, в


201


поставки енергорерурсiв через приуднану мережу, договору пiдря-

ду, шефмонтажу.


Отже, договiр поставки вiдрiзняуться вiд договору купiвлi-про-

дажу за такими ознаками.


1. Продавцем (постачальником) у договорi поставки е госпо-

дарський субукт. Постачальник продау товари, якi вiн виробляу


або закупау для продажу.


2. Мета придбання товару - друга основна ознака. Договором


поставки визнауться договiр, за яким товар придбавають для ви-

користання в господарськiй дiяльностi (для переробки, наступного

продажу) або для дiяльносте не повязаноє з особистим, домашнiм

використанням товару (поставка дитсадку, збройним силам та iн.).

iз мети купiвлi випливау, що i друга сторона договору поставки -

покупець - найчастiше у пiдприумством чи пiдприумцем.


3. Продавець у момент вчинення купiвлi-продажу повинен мати

право власностi на рiч, що продауться, тодi як поставник може не


бути власником у момент укладення договору.


4. Рiч, що продауться, повинна мати iндивiдуальнi ознаки, тодi


як при поставцi речi можуть визначатися кiлькiстю i якiстю.


5. У купiвлi-продажу мiж укладенням договору та його вико-

нанням може i не бути промiжку, тодi як для договору поставки вiн


у iстотним.


6. Як характерну ознаку договору поставки можна назвати й


тривалий характер взаумовiдносин сторiн. Поставка продукцiє здiйс-

нюуться не одноразово, а окремими партiями.


Вид речi, що продауться, дау змогу розмежувати договори по-

ставки i продажу нерухомостi. За договором продажу нерухомостi

завжди передауться iндивiдуально-визначена рiч.


Договiр про постачання енергетичними та iншими ресурсами

через приуднану мережу регулюуться нормами, встановленими

правовими актами, а в разi єх вiдсутностi - правилами про договiр

енергопостачання, тому до договорiв про передачу цiує продукцiє


норми про поставки не застосовуються.


iншi ознаки мають застосовуватися для розмежування дого-

ворiв поставки i пiдряду. Схожi вiдносини виникають у випадках,

коли в договiр поставки включено умови про зустрiчну передачу

матерiалiв, сировини. При розмежуваннi таких договорiв слiд ура-

ховувати основний змiст зобовязань.


У договiр поставки нерiдко включаються умови про надання

послуг або виконання робiт. Так, наприклад, у договiр поставки


202


складного обладнання включаються умови про шефмонтаж. Такий )

договiр слiд визнавати змiшаним, до правового регулювання яко-

го належать як норми про договiр поставки, так i норми про на-

дання послуг. |


Отже, договiр поставки у таким договором, за яким постав- ;i

ник - продавець, котрий здiйснюу господарсько-пiдприумницьку

дiяльнiсть, зобовязууться передати в обумовлений строк товар -

продукцiю для використання в господарськiй дiяльностi або в iнших

цiлях, не повязаних з особистим, домашнiм використанням.


Правовi норми, що регулюють вiдносини за договором постав- ,

ки, мiстяться в Цивiльному кодексi Украєни, Положеннi про постав-

ки продукцiє виробничо-технiчного призначення i Положеннi про

поставки товарiв народного споживання. Останнi затвердженi по- i

становою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 25 липня 1988 року i застосову-

ються в частинi, що не суперечить нормативним актам Украєни.


Сторонами договору поставки виступають постачальник i по-1

купець. Постачальником, як уже зазначено, може бути як вироб-

ник, так i посередницька органiзацiя. Покупцями у будь-якi органi-

зацiє - юридичнi особи, якi придбавають товари для здiйснення

як господарськоє, так i iншоє дiяльностi, не повязаноє з особис-1

тим споживанням. Фiзичнi особи можуть придбавати товари за до-

говором поставки для пiдприумницьких цiлей. ;


Структура договiрних звязкiв за поставками товарiв може;


бути простою i складною, залежно вiд складу сторiн та учасникiв

виконання договiрних зобовязань. При простiй структурi склад

сторiн договору i виконавцiв договiрних зобовязань збiгауться,

при складнiй - не збiгауться.


У разi поставки готових виробiв, що включають рiзнi деталi,

комплектуючi вироби, виготовленi iншими пiдприумствами, за-

стосовууться кооперована поставка. iз пiдприумств одного вироб-

ничого циклу виокремлюються:


1) головне, що поставляу закiнчений вирiб (головний поста-

чальник);


2) пiдприумства-сумiжники, якi поставляють складнi частини

цього виробу;


3) покупець.


Господарськi вiдносини, якi виникають мiж учасниками коопе-

рованоє поставки, оформляються за допомогою низки договорiв. При

цьому слiд ураховувати, що головний постачальник вiдповiдау як за

виконання власних зобовязань, так i за зобовязаннями сумiжникiв.


203


Укладаючи договори, сторони у вiльними у виборi контрагентiв

i визначеннi умов договору. Договiр у удиним юридичним фактом,

на пiдставi якого виникау зобовязання з поставки товару.


Традицiйним способом укладення договору поставки у пись-

мова розробка документа i пiдпис його сторонами. Пропозицiю

укласти договiр поставки може зробити будь-яка сторона - як по-

стачальник, так i покупець.


Змiст договору становлять права i обовязки його сторiн. Сто-

рони при звичайному договорi поставки самостiйно виробляють


умови договору.


iстотнi умови - це такi умови, без яких неможливо викона-

ти зобовязання. До таких умов, як правило, належать:


асортимент, кiлькiсть, якiсть товарiв;


строки поставки i цiна;


порядок приймання товарiв;


вiдповiдальнiсть за неналежне виконання зобовязань за до-

говором;


форма i порядок розрахункiв за поставлену продукцiю чи то-

вари.


Сторони в договорi передусiм визначають строки i кiлькiсть


продукцiє, що поставляуться. Договори можуть бути як довго-

строковi, що укладаються на строк понад один рiк, так i коротко-

строковi, якi укладаються на строк до одного року. Кiлькiсть то-

варiв також визначауться за згодою сторiн.


Товари поставляються згiдно зi специфiкацiую, де зазначений

повний асортимент продукцiє, що поставляуться. Розрiзняють гру-

повий i розгорнутий асортимент. При груповiй номенклатурi това-

ри позначаються за збiльшеними ознаками (трикотажнi вироби -

плаття, светри, костюми); при розгорнутiй - за видовими ознака-

ми (трикотажнi вироби - плаття такого-то фасону, сорту тощо).


Продукцiя, що поставляуться, мау вiдповiдати за якiстю стан-

дартам, технiчним умовам, зразкам, затвердженим у встановлено-

му порядку. Таким чином, на кожний товар повинен бути документ,

який засвiдчуу його якiсть - сертифiкат якостi.


Сертифiкацiя - це один з ефективних методiв, що широко

застосовуються у свiтовiй практицi i дають змогу на пiдставi ви-

пробування продукцiє в спецiальних лабораторiях забезпечити за-


Пiд якiстю продукцiє мають на увазi сукупнiсть властивостей продукцiє, що

обумовлюють єє придатнiсть задовольняти певнi потреби згiдно з єє призначенням.


204


хист прав споживачiв шляхом одержання ними достовiрноє та об-

уктивноє iнформацiє про якiсть продукцiє, єє характеристику i вiд-

повiднiсть стандартам.


Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 травня 1993 року <Про

стандартизацiю i сертифiкацiю> чiтко визначау мету сертифiкацiє:


а) запобiгання реалiзацiє продукцiє, небезпечноє для життя, здо-

ровя, майна громадян i навколишнього природного середовища;


б) сприяння споживачу в компетентному виборi продукцiє;


в) створення умов для участi субуктiв господарювання в мiж-

народному економiчному, науково-технiчному спiвробiтництвi,

мiжнароднiй торгiвлi.


Названий декрет передбачау два види сертифiкацiє - обоу яз-

кову та добровiльну.


Продукцiя, яка iмпортууться i пiдлягау обовязковiй сертифi-

кацiє на територiє Украєни, мусить супроводжуватися сертифiка-

том, що пiдтверджуу єє вiдповiднiсть обовязковим вимогам нор-

мативних документiв, чинних в Украєнi. Зазначений сертифiкат

(сертифiкат вiдповiдностi) мау бути виданий або визнаний упов-

новаженим на те органом з сертифiкацiє Украєни.


Однiую з iстотних умов договору поставки у також порядок

приймання товарiв за кiлькiстю i якiстю.


Цiна також у iстотною умовою договору поставки. В ринковiй

системi господарства пiдприумства поставляють товари за цiною,

що визначауться угодою сторiн, а в передбачених законодавством

випадках застосовууться державне регулювання цiн. Сторони по-

виннi визначати в договорi конкретну цiну. Якщо на товар встанов-

люуться фiксована цiна, то вона зазначауться в договорi з вказiв-

кою на акт, яким вона затверджена.


Укладаючи договiр, сторони мають право вибирати будь-яку

форму розрахункiв згiдно з вимогами законодавства, вказавши про

це в договорi.


До iстотних умов договору поставки слiд вiднести й усi тi умо-

ви, якi сторони визнали такими. Це й ризик випадковоє загибелi май-

на, i момент переходу права власностi, i вiдповiдальнiсть за порушен-

ня договору поставки, i порядок змiни й розiрвання договору та iн.


Див.: iнструкцiє "Про порядок прийомки продукцiє виробничо-технiчного

призначення та товарiв народного споживання за кiлькiстю" (№ П- 6); "Про поря-

док прийомки продукцiє виробничо-технiчного призначення та товарiв народного

споживання за якiстю" (П-7), якi затвердженi постановою Держарбiтражу при Радi

Мiнiстрiв СРСР вiд 15 червня 1965 р.


205


Договiр оптовоє купiвлi-продажу. На вiдмiну вiд звичайно-

го договору купiвлi-продажу цей договiр укладауться в процесi

здiйснення господарськоє дiяльностi.


На нього поширюються загальнi правила про договiр купiвлi-

продажу, але вiн мау i ряд особливостей. Договiр укладауться, як

правило, на значнi партiє товару. В процесi руху товару вiд продав-

ця до покупця (як i при поставцi товару) беруть участь один або

декiлька перевiзникiв.


Сторонами в договорi оптовоє купiвлi-продажу виступають

пiдприумства рiзних органiзацiйно-правових форм i пiдприумцi.

Некомерцiйнi органiзацiє можуть укладати цi договори, якщо це

вiдповiдау цiлям єхньоє дiяльностi i не суперечить статуту чи по-

ложенню про них.


В умовах ринковоє економiки господарськi договори постав-

ки, оптовоє купiвлi-продажу, мiни та iншi укладаються i на товар-

них бiржах.


За командно-адмiнiстративноє системи необхiдностi в такiй

iнфраструктурi економiки не було. В Радянському Союзi пiсля

лiквiдацiє бiрж торговельно-посередницькi та постачальницькi

функцiє виконували Державний комiтет з постачання з мережею

постачальницьких установ.


А у всьому свiтi товарнi i фондовi бiржi продовжували iсну-

вати. Першi бiржi виникли у ХУ-ХУi столiттях в iталiє, Голландiє,

Англiє.


Щодо походження самоє назви <бiржа> iснуу кiлька версiй.

Згiдно з однiую з них ця назва мау своєм початком новолатинське

слово Ьигва - шкiряний гаманець. i у французькiй мовi слово Ьоигзе-

також означау гаманець, але i одночасно <студентська стипендiя>.


За iншою версiую назва <бiржа> повязууться з iмям голландсь-

кого купця ван дер Буреу, який проживав у бельгiйському мiстi

Брюгге i мав на своуму гербi зображення трьох голландцiв. Мiсце-

знаходження його будинку було зручною площею для зiбрання тор-

говцiв. Таким чином цей будинок i став першою бiржовою будiвлею.


Однак елементи бiржовоє торгiвлi розвивалися повiльно. Бiльш

звичними були караванна, а згодом ярмаркова торгiвля. Ярмарко-

ва торгiвля особливого поширення набула в Росiє. На вiдмiну вiд

захiдноувропейських краєн, де бiржа народилась як наслiдок вiль-

ноє iнiцiативи самоорганiзованого купецтва, в Росiє вона була за-

снована <по высочайшему повелению> Петра i в 1703 роцi. Ство-

рена на зразок <Нiдерландського стандарту> Санкт-Петербурзька


206


товарна бiржа розташувалась у спецiально побудованому для неє

будинку на Васильувському островi. У Харковi були заснованi камя-

новугiльна та залiзо-торговельна бiржi, у Москвi - скотопромис-

лова i мясна, у Мiнську - лiсова, на пiвночi Украєни - хлiбнi.


Як свiдчать лiтературнi джерела, в пiсляреволюцiйний перi-

од (в 1920-1930 рр.) бiржi були органами державного регулюван-

ня ринками в умовах багатоукладноє економiки. Учасниками бiрж

в основному були державнi пiдприумства. В подальшому бiржi пе-

ретворилися на громадськi установи, утворенi за типом асоцiацiй.


В умовах згортання НЕПу, визначення курсу на жорстку цен-

тралiзацiю в управлiннi народним господарством послiдовно про-

водилася лiнiя на лiквiдацiю бiрж. Завершена вона була в 1927

роцi. Бiржi були повнiстю лiквiдованi.


Вiдроджуватися в Украєнi бiржi почали з прийняттям Закону

Украєни вiд 10 грудня 1991 року <Про товарну бiржу>2.


Згiдно з ч. 1 цього закону товарна бiржа у органiзацiую, що

обуднуу юридичних та фiзичних осiб, якi здiйснюють виробни-

чу та комерцiйну дiяльнiсть, i мау за мету надання послуг в укла-

деннi бiржових угод, виявлення товарних цiн, попиту i пропозицiй

товарiв, вивчення, упорядкування i полегшення товарообiгу i по-

вязаних з ним торговельних операцiй. З цього визначення можна

зробити висновок, що товарна бiржа - це автономна органiза-

цiйно-правова форма дiяльностi некомерцiйноє органiзацiє. Про це

свiдчить ч. З ст. 1 Закону <Про товарну бiржу>, яка визначау, що

товарна бiржа не займауться комерцiйним посередництвом i не мау

на метi одержання прибутку.


Свою дiяльнiсть товарна бiржа здiйснюу за принципами рiв-

ноправностi учасникiв бiржових торгiв, публiчного єх проведен-

ня, а також застосування вiльних (ринкових) цiн.


Основнi напрямки дiяльностi товарноє бiржi випливають на-

самперед з поняття цiує органiзацiє i покликанi створити рiвно-

правний та справедливий простiр в цiлому шляхом:


створення умов для проведений бiржовоє торгiвлi;


регулювання цiн на пiдставi спiввiдношення попиту та пропозицiй

на товари, що допускаються до обiгу на бiржi;


надання членам i вiдвiдувачам бiржi органiзацiйних та iнших

послуг;


збору, обробки i поширення iнформацiє, повязаноє з конюнк-

турою ринку.


Див., напр.: Правовi основи пiдприумницькоє дiяльностi. К.,1997. С. 528.

2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 10. Ст. 139.


207


Таким чином, товарна бiржа у iнфраструктурою ринковоє еко-


номiки i єй притаманнi функцiє самого ринку, такi як органiзацiй-

на, цiноутворювальна, регулювальна, сануюча та iнформацiйна.

Стаття 3 Закону <Про товарну бiржу> визначау права товарноє бiр-

жi. Товарна бiржа, зокрема, встановлюу вiдповiдно до чинного за-

конодавства Украєни власнi правила бiржовоє торгiвлi та бiржового

арбiтражу; створюу пiдроздiли бiржi; розробляу з урахуванням

державних стандартiв власнi стандарти; зупиняу на деякий час

бiржову торгiвлю, якщо цiни бiржових угод протягом дня вiдхи-

ляються бiльше нЬк на визначений бiржовим комiтетом розмiр;


встановлюу вступнi та перiодичнi внески для членiв бiржi, плату

за послуги; встановлюу iншi грошовi збори; встановлюу i стягуу

вiдповiдно до статуту бiржi плату за реустрацiю угод на бiржi,

штрафи та iншi санкцiє за порушення статуту бiржi та бiржових

правил; засновуу арбiтражнi комiсiє для вирiшення спорiв з тор-

говельних угод; укладау мiжбiржовi угоди з iншими бiржами, мау

своєх представникiв на них, у тому числi на бiржах-, розташованих

за межами Украєни; вносить до державних органiв пропозицiє з

питань, що стосуються бiржовоє дiяльностi; видау бiржовi бюле-

тенi, довiдники та iншi iнформацiйнi i рекламнi видання.


Особливiстю правового становища бiржi у тс, що в самiй бiр-

жовiй торгiвлi бiржа не бере участi. Вона тiльки органiзуу єє. Нiя-

ких угод пiд час торгiв вона не укладау, в торгiвлi беруть участь

субукти в якостi брокерiв1 чи членiв бiржi вiд свого iменi i на свiй

рахунок. Членами товарноє бiржi у засновники, а також прийнятi

до єє складу вiтчизнянi та iноземнi пiдприумства i пiдприумцi.


Бiржовою операцiую визначауться угода, яка являу собою ку-

пiвлю-продаж, поставку та обмiн товару, допущених до обiгу на

товарнiй бiржi, мiж учасниками (членами або брокерами) бiржi, i

яка подана до реустрацiє та зареустрована на бiржi не пiзнiше на-

ступного за здiйсненням угоди дня.


Угоди, зареустрованi на бiржi, не пiдлягають нотарiальному

посвiдченню.


Прикладом бiржових угод у форварднi та фючерснi угоди. По

сутi, це договори поставки бiржового товару, строки виконання

яких визначаються на майбутну. Торгiвля форвардними контрак-


Брокер - посередник у просуваннi товару вiд виробника до споживача. Його

доход формууться за рахунок обумовлених вiдсотка вартостi товару чи комiсiйних

винагород.


208


тами проводиться при поставцi стандартного товару в майбутньо-

му з оплатою протягом двох днiв пiсля укладення угоди.


Торгiвля за ф ючерсними контрактами проводиться з метою га-

рантованого збуту виробленоє продукцiє. В цьому разi укладауть-

ся угода на поставку продукцiє в майбутньому з оплатою пiсля по-

ставки за цiнами, якi складуться на момент переходу права влас-

ностi. Особливiстю фючерства у можливiсть продавця зворотного

його викупу за бiржовим курсом у будь-який момент до закiнчення

строку, а покупця - можливiсть вiльного продажу фючерса.


Основним документом, що регламентуу порядок здiйснення бiр-

жових операцiй, у Правила бiржовоє торгiвлi. Вони розробляються

вiдповiдно до чинного законодавства i затверджуються загальними

зборами членiв товарноє бiржi або органом, ними уповноваженим.


Правила бiржовоє торгiвлi регулюють насамперед строк та мiсце

проведення бiржових операцiй, склад учасникiв торгiв, сукупнiсть

вимог, що ставляться до учасникiв бiржових торгiв; порядок здiй-

снення реустрацiє бiржових операцiй та плати за користування по-

слугами бiржi; вiдповiдальнiсть учасникiв та працiвникiв бiржi за

невиконання або неналежне виконання правил бiржовоє торгiвлi.


Вiдповiдно дозакону <Про товарну бiржу> на бiржi заборо-

няуться:


купiвля-продаж товарiв однiую особою безпосередньо або че-

рез пiдставних осiб з метою впливу на динамiку цiн;


будь-якi погодженi дiє учасникiв бiржовоє торгiвлi, якi хочуть

або можуть призвести до змiни чи фiксацiє поточних бiржових цiн;


поширення неправдивих вiдомостей, що можуть призвести до

штучноє змiни конюнктури.


Договiр постачання енергетичних та iнших ресурсiв. По-

стачання енергетичними ресурсами здiйснюуться через приудна-

ну мережу. В галузi постачання пiдприумств енергоресурсами яс-

краво виявляуться публiчний iнтерес, що обумовлюу необхiднiсть

планування споживання енергiє та газу.


За договором про постачання енергетичними та iншими ресурса-

ми через приуднану мережу постачальник зобовязууться забезпечити

абонента (споживача) ресурсами, а абонент - сплачувати єх вартiсть.


Даний договiр мау низку характерних для нього ознак. Вiн пе-

редусiм регулюуться Законом Украєни вiд 16 жовтня 1997 року

<Про електроенергетику>.


Предметом зазначеного договору у електрична енергiя, тепло-

ва енергiя (гаряча вода) та газ. Причому даний договiр опосеред-


Див.: Вiдомостi Верхов: Ради Украєни. 1998. № 1. Ст. 1.


209


ковуу вiдносини з постачання ресурсами по приуднанiй мережi.

Якщо споживачу передауться газ у балонах, то такi вiдносини ре-

гулюються нормами договору поставки.


Особливiстю вiдносин, опосередкованих цим договором, у й

безперервний характер постачання енергiую та газом, нерозривнiсть

виробництва, передачi та споживання ресурсiв. Дiяльнiсть, повя-

зана з передачею електроенергiє, пiдлягау лiцензуванню згiдно iз


Законом Украєни <Про пiдприумництво>.


Постачання енергоресурсами здiйснюуться за видiленими лi-

мiтами, якi за своую правовою природою у плановими актами, да-

ють споживачам право на одержання певноє кiлькостi ресурсiв i вод-

ночас створюють обовязок для постачальноє органiзацiє надавати

ресурси. Державне регулювання цiує дiяльностi пояснюуться моно-

польним становищем постачальних органiзацiй, а також обмеже-

нiстю виробничих потужностей енергопостачальних органiзацiй.


На постачальнi органiзацiє покладауться обовязок подавати певну

кiлькiсть ресурсiв у мережу споживачiв. Споживачi мають право одер-

жати згiдно з видiленим лiмiтом кiлькiсть ресурсiв, але не зобовязанi

це робити. Постачальна органiзацiя, у свою чергу, не зобовязана вiд-

новлювати кiлькiсть ресурсiв, недодану в попереднi перiоди. На ви-

конання постанови <Про вдосконалення системи розрахункiв за спо-

живлену електричну i теплову енергiю> всi пiдприумства та органi-

зацiє повиннi здiйснювати розрахунки за споживлену електричну i

теплову енергiю тiльки в грошовiй формi. Однак субукти пiдприум-

ницькоє дiяльностi, якi постачають паливо енергогенеруючим ком-

панiям i атомним станцiям, а також здiйснюють вивiз вiдпрацьовано-

го ядерного палива, можуть одержувати електроенергiю в рахунок

здiйснених робiт на оптовому ринку електроенергiє та реалiзувати єє

споживачам за наявностi лiцензiє, виданоє Нацiональною комiсiую

регулювання електроенергетики Украєни (НКРЕ).


2. Правове регулювання вiдносин,

що виникають при здiйсненнi

iнвестицiйноє дiяльностi


З прийняттям Закону Украєни вiд 18 вересня 1991 року

<Про iнвестицiйну дiяльнiсть> вперше були визначенi ключовi по-

няття, якi зараз присутнi в багатьох нормативних актах, -