Geum.ru

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
. З метою недо-

пущення рiзного тлумачення термiнiв деякi контрагенти розпи-

сують змiст зобовязань.


Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв, пiдготовленi Мiжна-

родною торговою палатою у 1953 р. (у редакцiє 1990 р.).


9 о-iоо


258


У процесi виконання умов договору виникають господарськi

спори, якi сторони не завжди можуть вирiшити самостiйно. Тому

в договорi зазначауться, який конкретно суд i за яким матерiаль-

ним правом розглядатиме спiр.


Для забезпечення виконання договору в ньому встановлюуть-

ся порядок застосування штрафних санкцiй, єх розмiр, строки ви-

плат тощо. Сторони передбачають i обставини, якi звiльнюють сто-

рони вiд вiдповiдальностi. До форсмажорних обставин вiдносять:


стихiйнi лиха, вiйськовi дiє, введення ембарго, втручання властей

у господарську дiяльнiсть та iншi. Термiн дiє форсмажорних об-

ставин пiдтверджууться Мiжнародною товарною палатою вiдпо-

вiдноє краєни.


Пiд час укладення, виконання договорiв держава певною мi-

рою впливау на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з метою захисту

нацiональних iнтересiв шляхом прямих i непрямих методiв. На-

прямки такого впливу рiзноманiтнi i мають на метi:


забезпечення розвитку економiки, єє стабiльностi, недопущен-

ня вiдтоку капiталу з краєни;


забезпечення безпеки здоровя громадян i захист довкiлля;


забезпечення можливостi доступу вiтчизняних субуктiв гос-

подарювання до закордонних ринкiв та до iнформацiє про рiзно-

манiтнi обмеження, прийнятi в окремих краєнах;


забезпечення державних потреб у стратегiчних товарах, сировинi;


забезпечення конкурентоздатностi вiтчизняних пiдприумцiв.


2. Правове регулювання експортних

та iмпортних операцiй


До методу державного впливу на зовнiшньоекономiч-

ну дiяльнiсть належить лiцензування i квотування зовнiшньоеко-

номiчних операцiй.


Лiцензiє на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством

зовнiшньоекономiчних звязкiв з кожного виду товару на пiдставi

поданоє заявки, яка повинна мiстити необхiдну iнформацiю про

зовнiшньоекономiчну операцiю. Квотування здiйснюуться шляхом

встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, при цьому

встановлюються обсяги експорту (iмпорту) товарiв. Рiшення про

лiцензування та квотування приймауться Верховною Радою Украє-

ни за поданням Кабiнету Мiнiстрiв. Список конкретних товарiв, що


259


пiдпадають пiд режим лiцензування та квотування, строки дiє цьо-

го режиму щодо кожного товару перiодично пiдлягають перегляду.


Застосовуються й iншi форми державного регулювання зовнiш-

ньоекономiчноє дiяльностi: використання спецiальних та iмпорт-

них процедур, встановлення спецiальних економiчних зон та iнших

спецiальних правових режимiв.


Однiую iз форм державного регулювання зовнiшньоекономiч-

ноє дiяльностi у встановлення режиму здiйснення валютних опе-

рацiй на територiє Украєни для захисту суспiльних iнтересiв держави

(захист нацiональноє валюти Украєни, обмеження вивозу капiталiв

iз краєни, забезпечення повернення в Украєну валютноє виручки).


Режим здiйснення валютних операцiй встановлено Декретом

Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 року <Про систе-

му валютного регулювання i валютного контролю>1. Цим норма-

тивним актом всi субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi по-

дiленi на двi групи: резиденти i нерезиденти.


Резидентами визнаються фiзичнi особи (громадяни Украєни,

iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi постiйно про-

живають на територiє Украєни); юридичнi особи (мiсцезнаходжен-

ня яких у територiя Украєни i якi дiють на пiдставi єє законiв); не-

резидентами - юридичнi та фiзичнi особи, якi зареустрованi або

проживають на територiє iнших держав.


Одержанi в ходi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi валютнi цiн-

ностi пiдлягають обовязковому продажу через уповноваженi бан-

ки на валютному ринку Украєни. Розмiр надходжень, що обовязково

реалiзуються, змiнюються залежно вiд стану економiки Украєни.


Операцiє з iноземною валютою на територiє Украєни прово-

дяться тiльки тими субуктами господарювання, якi отримали спе-

цiальний дозвiл (лiцензiю).


Для здiйснення валютних операцiй використовуються валютнi

(обмiннi) курси iноземних валют. Цi обмiннi курси складаються на

торгах Украєнськоє мiжбанкiвськоє валютноє бiржi в межах валют-

ного коридору, що встановлюуться Нацiональним банком Украєни.


Виручка, отримана вiд зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, повин-

на надiйти в Украєну не пiзнiше 90 днiв з моменту перетину митного

кордону. За недодержання цього строку виннi несуть фiнансовi санкцiє2.


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 17. Ст. 184.

2 В Украєнi iснуу проблема повернення валютних цiнностей. Роль держави

при цьому полягау в тому, що органи державного управлiння i контролю повиннi

розробити досконалий механiзм повернення 100 вiдсоткiв коштiв, одержаних вiд

зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, щоб цi кодiти працювали на економiку Украєни.


9


260


Формою державного регулювання зовнiшньоекономiчноє

дiяльностi у митне регулювання, яке здiйснюуться згiдно з Зако-

ном Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>, Митним ко-

дексом Украєни, Законом Украєни вiд 5 лютого 1992 року <Про

удиний митний тариф>.


Функцiями митних органiв у контроль за додержанням по-

рядку перемiщення через митний кордон Украєни товарiв та iн-

ших предметiв; митне регулювання, повязане з встановленням

митних платежiв, та iншi питання. Цю роботу здiйснюу Держав-

ний митний комiтет Украєни i територiальнi митнi управлiння,

iншi установи.


До порушникiв режиму зовнiшньоекономiчноє дiяльностi дер-

жава застосовуу спецiальнi санкцiє:


накладення штрафiв у випадках несвоучасного виконання або

невиконання субуктами ЗЕД та iноземними субуктами госпо-

дарськоє дiяльностi своєх обовязкiв;


застосування антидемпiнгових процедур у випадках здiйснен-

ня субуктами ЗЕД демпiнгу;


застосування до конкретних субуктiв iндивiдуального режи-

му лiцензування;


тимчасове припинення ЗЕД.


Санкцiє застосовуються Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних

звязкiв Украєни за рiшенням судових органiв.


3. Участь iноземних осiб


у господарськiй дiяльностi.

Вiльнi економiчнi зони


Правовi засади створення спецiальних економiчних

зон визначенi Законом Украєни вiд 13 жовтня 1992 року <Про за-

гальнi пiдстави створення i функцiонування спецiальних (вiль-

них) економiчних зон>2. На територiє таких зон дiу спецiальний

правовий режим економiчноє дiяльностi, що виражауться у вста-

новленнi пiльгових митних, валютно-фiнансових, податкових та

iнших умов дiяльностi украєнських та iноземних юридичних та

фiзичних осiб.


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 19. Ст. 259.

2 Див.: Там само. №50. Ст. 676.


261


Зарубiжний досвiд створення таких зон (Китай, Латинська

Америка) показуу, що правильна єх органiзацiя дозволяу залучи-

ти значну кiлькiсть iноземних iнвестицiй, впровадити новi техно-

логiє, виробити ринковi методи господарювання. Функцiонування

зон на територiє Украєни дозволить значно покращити умови гос-

подарювання i на iнших територiях.


Законодавчi акти про створення спецiальноє зони встановлю-

ють єє вид (вiльна митна зона, порт, експортнi, транзитнi зони, тех-

нополiси, комплекснi виробничi зони).


Загальнi засади створення пiдприумств з iноземними iнвести-

цiями на територiє спецiальних зон i на iнших територiях регулю-

ються Законами Украєни <Про iнвестицiйну дiяльнiсть>, <Про ре-

жим iноземного iнвестування>.


iнвестицiйною.дiяльнiстю у сукупнiсть практичних дiй юри-

дичних та фiзичних осiб iноземних держав щодо реалiзацiє iнвес-

тицiй на територiє Украєни. iноземнi iнвестицiє в статутнi фонди

пiдприумств здiйснюються у виглядi: iноземноє конвертованоє ва-

люти; валюти Украєни пiд час реiнвестицiй; будь-якого рухомого

i нерухомого майна; акцiй, облiгацiй, iнших цiнних паперiв; прав

на iнтелектуальну власнiсть тощо. Держава встановлюу гарантiє

захисту iноземних iнвестицiй, в тому числi:


iноземнi iнвестицiє не пiдлягають нацiоналiзацiє;


компенсацiє i вiдшкодування збиткiв iноземним iнвесторам, за-

подiяних єм у результатi дiй або бездiяльностi державних органiв

Украєни чи єх службових осiб;


гарантiє вiд змiни законодавства;


гарантiє вiд примусових вилучень, а також незаконних дiй дер-

жавних органiв та єх службових осiб;


гарантiє в разi припинення iнвестицiйноє дiяльностi;


гарантiє використання доходiв, прибуткiв та iнших коштiв,

одержаних вiд iноземних iнвестицiй на територiє Украєни.


Верховна Рада Украєни, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни здiйсню-

ють цiлу низку заходiв для заохочення iноземних iнвестицiй. Ви-

значено перелiк прiоритетних сфер дiяльностi: агропромисловий

комплекс, легка промисловiсть, лiсопромисловий комплекс, маши-

нобудування, медична промисловiсть, металургiя, паливно-енер-

гетичний комплекс, транспорт, звязок, хiмiчна промисловiсть.


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 47. Ст. 646; там само. 1996.

№ 19. Ст. 80.


262


4. Основнi правовi форми розрахункiв,

що застосовуються при здiйсненнi

зовнiшньоекономiчноє дiяльностi


Зовнiшньоекономiчнi звязки украєнських субуктiв гос-

подарювання обслуговуються банками з додержанням режиму мiж-

народних розрахункiв. Вони ведуться, як правило, через банки, що

встановлюють кореспондентськi вiдносини, тобто мають домовле-

нiсть про порядок i умови проведення банкiвських операцiй.


Основними формами розрахункiв за зовнiшньоекономiчними

договорами у документарний акредитив та iнкасо. В мiжнароднiй

практицi використовуються також банкiвський переказ, вексель-

на, чекова та iншi форми.


Указом Президента Украєни вiд 4 жовтня 1994 року <Про за-

ходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що уклада-

ють субукти пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> установлено,

що розрахунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрак-

тами), предметом яких у товари (роботи, послуги), здiйснюються

вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для документарних

акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати. Унiфiкованих правил з

iнкасо Мiжнародноє торговоє палати2.


Документарний акредитив являу собою зобовязання банку

зробити за вказiвкою i за рахунок покупця-iмпортера платiж екс-

портеру на суму вартостi поставлених товарiв, а експортера - по-

дати передбаченi документи.


Сторони (експортер i iмпортер), укладаючи зовнiшньоекономiч-

ний контракт, визначають, що платежi за поставлений товар вико-

нуватимуться за допомогою документарного акредитиву. У кон-

трактi, як правило, зазначауться, який банк вiдкривау акредитив,

через який банк цей акредитив мау бути авiзований (сповiщений)

експортеру, обумовлюуться вид акредитива, перелiк документiв, якi

повиннi бути поданi експортером для одержання платежу, та iн.


Уклавши контракт, експортер готуу товар до вiдвантаження,

про що сповiщау iмпортера. Одержавши це повiдомлення, поку-

пець (наказодавець) надсилау своуму банку доручення на вiдкриття

акредитива, в якому зазначау всi необхiднi умови (на чию користь,

на який строк i на яку суму вiдкривауться акредитив, вiдвантажен-


Див.: Уряд. курур. 1994. 12 жовт.

2 Див.: Там само. 5 лист.


263


ня якого товару вiн покривау, якi документи мають бути поданi,

строки єх подання i т. iн.).


Банк, який вiдкривау акредитив (банк-емiтент), надсилау його

бенефiцiару (експортеру), як правило, через банк, що обслуговуу

останнього (авiзуючий банк). Одержавши вiд емiтента акредитив,

авiзуючий банк перевiряу його дiйснiсть i передау бенефiцiару. Ос-

таннiй, одержавши акредитив, перевiряу його вiдповiднiсть умо-

вам контракту. За згоди з умовами вiдкритого на його користь ак-

редитива бснефiцiар в обумовленi строки вiдвантажуу товар, по-

дау пакет необхiдних комерцiйних документiв у свiй банк.


Банк експортера пiсля перевiрки надсилау єх банку-емiтенту з

вказiвкою нате, як мау бути зарахована виручка. Одержавши докумен-

ти, банк-емiтент перевiряу єх, пiсля чого переказуу суму платежу бан-

ку-експортеру. Останнiй зараховуу виручку на рахунок бенефiцiара.


Залежно вiд умов розрiзняють такi види акредитивiв: вiдзивнi

i безвiдзивнi, пiдтвердженi i непiдтвердженi, переказнi (трансфе-

рабiльнi), револьвернi (вiдновлюванi), покритi i непокритi, подiльнi

i неподiльнi.


Вiдзивний акредитив може бути змiнений або анульований

банком-емiтентом у будь-який момент без попереднього повiдом-

лення бенефiцiара. В мiжнароднiй торгiвлi в основному застосо-

вуються безвiдзивнi акредитиви, якi не можуть бути анульованi чи

змiненi без згоди усiх зацiкавлених сторiн.


Пiдтвердженим акредитивом у акредитив, що мау додаткову

гарантiю платежу з боку iншого банка, який не у банком-емiтен-

том. Банк, який пiдтверджуу акредитив, бере на себе обовязок

оплачувати документи, вiдповiднi акредитиву, якщо банк-емiтент

вiдмовиться здiйснити платiж.


Переказний (трансферабельний) акредитив передбачау мож-

ливiсть його використання повнiстю чи частково кiлькома особа-

ми, крiм самого бенефiцiара, - iншими бенефiцiарами.


Револьверний (вiдновлюваний) акредитив використовууться в

розрахунках за постiйнi кратнi поставки, що здiйснюються, як пра-

вило, за графiком, який фiксууться в контрактi. Револьвернi акре-

дитиви передбачають вiдновленi суми акредитива в мiру його ви-

користання.


Комерцiйнi документи - це вiдвантажувальнi документи, про право влас-

ностi чи тому подiбнi документи.


264


Покритий акредитив - акредитив, при вiдкриттi якого банк-

емiтент попередньо подау в розпорядження виконуючого банка ва-

лютнi кошти (покритi) в сумi акредитива на строк дiє своєх зобовя-

зань з умовою можливого використання цих коштiв для виплат за

акредитивом. У мiжнароднiй практицi в бiльшостi випадкiв вико-

ристовуються непокритi акредитиви.


Подiльний акредитив передбачау виплату експортеру певних

узгоджених у контрактi сум пiсля кожноє частковоє поставки.


Неподiльний акредитив передбачау, що вся належна експор-

теру сума буде виплачена пiсля здiйснення всiх поставок або пiсля

останньоє частковоє поставки.


iнкасова1 форма розрахункiв. При цiй формi розрахункiв екс-

портер доручау банку одержати вiд iмпортера суму платежу при

поданнi товаророзпорядних документiв.


Розрахунок здiйснюуться таким чином. Пiсля укладення кон-

тракту експортер (довiритель)2 в установленi строки вiдвантажуу

товар, пiдготовлюу комплект документiв i подау його при iнкасо-

вому дорученнi своуму банку.


Перевiривши вiдповiднiсть комплекту документiв, перелiче-

них в iнкасовому дорученнi, банк-ремiтент3 надсилау єх разом з до-

рученням банку-кореспонденту iмпортера. Одержавши iнкасове

доручення i документи, банк iмпортера (iнкасуючий банк) подау

єх iмпортеру (платнику).


Пiсля одержання платежу вiд iмпортера iнкасуючий банк пе-

реказуу виручку банку-ремiтенту поштою або телеграфом (теле-

ксом) вiдповiдно до iнструкцiє клiунта. Одержавши переказ, банк-

ремiтент зараховуу його експортеру.


Банкiвський переказ являу собою доручення одного банку iншо-

му виплатити одержувачу переказу (бенефiцiару) певну грошову

суму. Таке доручення банк виставляу на пiдставi iнструкцiй, отри-

маних вiд його клiунта-переказодавця.


Розрахунки за допомогою банкiвського переказу здiйснюються

таким чином. Уклавши контракт, у якому встановлена ця форма

розрахункiв i визначенi банки-кореспонденти, експортер в обумов-


iнкасо - банкiвськi операцiє, що здiйснюються на пiдставi iнструкцiє клiунтiв

з "фiнансовими" (переказнi векселi, простi векселi, чеки, платiжнi розписки i т. iн.)

i "комерцiйними" документами з метою одержання платежiв, що єм належать.


2 Довiритель - клiунт, що доручау операцiю по iнкасуванню своуму банку.


3 Банк-ремiтент - банк, якому довiритель доручау операцiю по iнкасуванню.


265


ленi контрактом строки вiдвантажуу товар i надсилау покупцю ко-

мерцiйний рахунок, транспортнi документи, отриманi вiд пере-

вiзника (експедитора), та iншi документи, передбаченi контрактом.


iмпортер, одержавши документи, вступау у володiння товаром

i надсилау до свого банку доручення на переказ, на пiдставi якого

банк iмпортера переказуу валюту банку експортера. Останнiй, отри-

мавши платiжне доручення, зараховуу виручку бенефiцiару пере-

казу - експортеру.


В окремих випадках зовнiшньоторговий контракт може перед-

бачати надання iмпортером кредиту експортеру, тобто оплату то-

вару авансом.


iРжiш Сi

-i -/ ,р--i- -i-/ л


Захист прав промислових

пiдприумств та iнших субуктiв

господарювання


1. Правовi гарантiє господарськоє


дiяльностi та способи захисту прав

i iнтересiв пiдприумств


-Пе викликау сумнiву твердження про те, що не може

бути стабiльною економiка держави без стабiльно працюючих про-

мислових та iнших пiдприумств i пiдприумцiв. Проте працювати

стабiльно вони не можуть, не маючи вiдповiдного законодавства,

яке б визначало <правила гри>.


За законодавством Украєни держава, окреслюючи цi <правила

гри>, гарантуу додержання прав i законних iнтересiв пiдприумств

та iнших субуктiв господарювання (ст. 27 Закону Украєни <Про

пiдприумства в Украєнi>). При цьому вони при здiйсненнi госпо-

дарськоє та iншоє дiяльностi мають право з власноє iнiцiативи при-

ймати будь-якi рiшення, що не суперечать законодавству Украєни.


Гарантiє держави щодо прав субуктiв господарювання мож-

на розподiлити на загальнi та майновi.


Загальнi гарантiє полягають у тому, що держава гарантуу всiм

пiдприумствам i пiдприумцям, незалежно вiд обраних ними органi-

зацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi, форм власностi

майна, на яких вони заснованi, рiвнi права i створюу рiвнi можли-

востi для доступу до матерiально-технiчних, фiнансових, трудових,

iнформацiйних, природних та iнших ресурсiв2.


Прикладом певного обмеження державою дiяльностi пiдприумств можна на-

звати затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни перелiку майнових комплексiв

державних пiдприумств, приватизацiя або оренда яких не дозволяуться, або забо-

рона на участь державних пiдприумств у створеннi господарських товариств.


2 Однак слiд наголосити, що забезпечення матерiально-технiчними та iншими

ресурсами, якi централiзовано розподiляються державою, здiйснюуться тiльки за

умови виконання пiдприумством робiт i поставок для державних потреб.


267


Гарантiє майнових прав пiдприумств i пiдприумцiв полягають

у тому, що держава шляхом прийняття вiдповiдного законодавства,

створення спецiальних структур гарантуу недоторканнiсть майна

i забезпечуу захист права єх власностi.


iнститут правового захисту у комплексною структурою. Фор-

ми, способи, порядок правового захисту забезпечууться нормами