Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28

лу розбiжностей разом з пiдписаним договором.

275

Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей,

зобовязанi протягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв до вре-

гулювання розбiжностей з другою стороною, включити до договору

всi прийнятi пропозицiє, а тi розбiжностi, що залишились неврегульо-

ваними, передати в цей же строк на вирiшення арбiтражного суду.

Якщо сторона, яка отримала протокол розбiжностей, не пого-

джууться з ними, але не передау єх до арбiтражного суду, такий до-

говiр вважауться неукладеним.

Слiд нагадати, що законодавством встановлено дещо iнший по-

рядок розгляду протоколу розбiжностей при укладеннi договору, за-

снованому на державному замовленi. Так, якщо пiдприумство чи ор-

ганiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей щодо умов догово-

ру, заснованого на державному замовленнi, не передадуть розбiж-

ностi, що залишилися неврегульованими, на вирiшення арбiтражно-

го суду в зазначений строк, то пропозицiє другоє сторони вважаються

прийнятими. В iнших випадках договiр вважауться неукладеним.

При здiйсненнi господарськоє дiяльностi нерiдко виникау не-

обхiднiсть на тих чи iнших пiдставах змiнити чи розiрвати до-

строково господарський договiр. Згiдно зi ст. 11 АПК пiдприум-

ство при цьому повинне дотримуватись обовязкового доарбiтраж-

ного порядку. При цьому пiдприумства чи органiзацiє, якi вважають

за необхiдне змiнити чи розiрвати договiр, надсилають пропозицiє

про це другiй сторонi за договором.

Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали пропозицiю про змiну

чи розiрвання договору, повиннi вiдповiсти на неє не пiзнiше як че-

рез 20 днiв пiсля одержання пропозицiє. Якщо пiдприумства i

органiзацiє не досягай згоди щодо змiни чи розiрвання договору,

а також у разi неодержання вiдповiдi у встановлений строк з ура-

хуванням часу поштового обiгу, заiнтересована сторона мау пра-

во передати спiр на вирiшення арбiтражного суду.

Чи завжди при вирiшеннi господарських спорiв необхiдне до-

держання доарбiтражного порядку єх врегулюванняi

Чинне законодавство передбачау винятки з цього правила.

Вимоги щодо доарбiтражного врегулювання господарських

спорiв не поширюються на спори:

а) про визнання договорiв недiйсними;

II Типовим прикладом такого спору у спiр про дострокове розiрвання умов

договору оренди примiщення. Тiльки в 1997 р. в арбiтражному судi Харкiвськоє

областi такi справи складали 34,2 вiдсотка вiд загальноє кiлькостi немайнових

спорiв.

276

б) про визнання недiйсними актiв державних та iнших органiв,

а також актiв пiдприумств i органiзацiй, що не вiдповiдають зако-

нодавству та порушують права i охоронюванi законом iнтереси;

в) про стягнення заборгованостi по опротестованих векселях;

г) про звернення стягнення на заставлене майно.

Без додержання обовязкового порядку доарбiтражного врегу-

лювання спорiв розглядаються арбiтражним судом також спори за

заявами антимонопольних органiв, а також за заявами прокурорiв,

якi виступають лише в iнтересах держави в особi державних ор-

ганiв, державних пiдприумств та установ.

На наш погляд, цей перелiк вже теж потребуу доповнення, ос-

кiльки, наприклад, Закон Украєни <Про банкрутство> не встанов-

люу обовязкового порядку звернення кредитора з вiдповiдною

претензiую до боржника перед тим, як звертатися до арбiтражно-

го суду з заявою про визнання його банкрутом.

Щодо вiдмiни iснуючого порядку доарбiтражного врегулюван-

ня господарських спорiв, то, як ми гадаумо, тiльки з поглиблен-

ням ринкових перетворень в Украєнi, суттувого зростання рiвня

правосвiдомостi пiдприумцiв (коли честь фiрми для них буде важ-

ливiшою, анiж сумнiвний прибуток), появи iнших обуктивних

чинникiв може виникнути потреба в змiнi процесуальних право-

вiдносин, зокрема - введеннi альтернативного порядку доарбiт-

ражного врегулювання деяких категорiй господарських спорiв та

розширеннi перелiку спорiв, що можуть розглядатися арбiтражним

судом без додержання сторонами обовязкового порядку єх доар-

бiтражного врегулювання.

3< Захист прав та iнтересiв субуктiв

господарювання арбiтражними

та третейськими судами

-Оiдомо, що одним з основних i надiйних способiв за-

хисту порушених прав у судовий захист.

Порядок i форми захисту прав пiдприумств i пiдприумцiв арбi-

тражними судами визначаються, насамперед нормами АПК. Так,

До внесення змiн у ст. 5 АПК вiд 13 травня 1997 р. доарбiтражнiй порядок не

поширювався лише на спори про визнання недiйсними актiв ненормативного ха-

рактеру та за заявами прокурорiв в iнтересах держави та державних пiдприумств,

установ та органiзацiй.

277

у ст. 1 цього кодексу передбачено, що пiдприумства, установи, органi-

зацiє та iншi особи (в тому числi iноземнi), громадяни, якi здiйсню-

ють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє особи i в

установленому порядку набули статус субукта пiдприумницькоє

дiяльностi, мають право звертатися до арбiтражного суду згiдно зi

встановленою пiдсуднiстю господарських справ за захистом своєх по-

рушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом iнтересiв.

Крiм того, в ч. 1 ст. З Закону Украєни <Про арбiтражний суд>

також зазначено, що завданням арбiтражного суду у захист прав та

охоронюваних iнтересiв учасникiв господарських правовiдносин.

Слiд наголосити на тому, що звернення за захистом у правом

пiдприумства, але будь-яка угода про вiдмову вiд права на захист

у недiйсною (ст. 2 АПК Украєни). Можлива лише вiдмова пiдприум-

ства-позивача вiд уже заявленого позову, але за умови, що така

вiдмова буде прийнята арбiтражним судом.

При прийняттi вiдмови позивача вiд позову арбiтражний суд

мау зясувати:

законнiсть такоє вiдмови (чи не порушуються при цьому пра-

ва держави та iнших осiб);

розяснити позивачу наслiдки прийняття судом вiдмови,

оскiльки у разi прийняття вiдмови вiд позову суд припиняу про-

вадження у справi (ст. 80 АПК), що в подальшому позбавляу пра-

ва позивача на повторне звернення до суду з цими вимогами.

Конституцiя нашоє держави (ст. 124) визначила, що правосуддя

в Украєнi здiйснюуться винятково судами. Делегування функцiй

судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи по-

садовими особами не допускауться. Юрисдикцiя судiв поширюуть-

ся на всi правовiдносини, що виникають у державi.

Згiдно з чинним законодавством правосуддя в господарських

вiдносинах здiйснюуться арбiтражними судами, якi створенi в

Украєнi у 1991 роцi2. Захист прав та охоронюваних iнтересiв учас-

никiв господарських правовiдносин законодавцем визначене як

одне з основних завдань арбiтражного суду. При цьому арбiтраж-

ному суду пiдвiдомчi:

На жаль, право на судовий захист юридичних осiб не знайшло свого консти-

туцiйного закрiплення. Так, у ч. 1 ст. 55 Конституцiє Украєни йдеться лише про те,

що права та свободи людини та громадянина захищаються судом, але при цьому не

згадуються юридичнi особи. Не передбачена така норма i в iнших роздiлах Консти-

туцiє Украєни, що, на наш погляд, у суттувою прогалиною в нiй.

2 Див.: Закон Украєни вiд 4 червня 1991 р. "Про арбiтражний суд" // Вiдомостi

Верхов. Ради Украєни. № 36. Ст. 469.

278

справи у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi та розiр-

ваннi господарських договорiв. В науцi арбiтражного процесу цi

спори умовно називаються переддоговiрними;

справи у спорах, що виникають при виконаннi договорiв. Такi

спори можуть виникати з приводу неналежного виконання зобовя-

зань i стосуватися виконання зобовязання в натурi, а також зач

стосування до порушника передбачених законом чи договором

майнових санкцiй (штрафiв) та вiдшкодування збиткiв;

справи у спорах, що виникають з iнших пiдстав (наприклад,

про вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприумству в результатi ви-

конання вказiвок державних чи iнших органiв тощо). Спори, що

виникають при виконаннi договорiв та на iнших пiдставах, ще на-

зиваються майновими;

справи у спорах про визнання недiйсними актiв на пiдставах,

зазначених у законодавствi (наприклад, видання акту, що не вiдпо-

вiдау компетенцiє органу або вимогам законодавства);

справи про банкрутство;

справи за заявами органiв Антимонопольного комiтету Укра-

єни з питань, вiднесених до його компетенцiє.

Порядок розгляду справ та iншi питання судовоє процедури

визначаються Арбiтражним процесуальним кодексом Украєни.

При зверненнi до арбiтражного суду з позовом про захист своєх

порушених прав пiдприумство мау сплатити державне мито до

державного бюджету Украєни через вiдповiдне вiддiлення казна-

чейства у встановленому порядку в розмiрi пяти вiдсоткiв вiд роз-

мiру позовних майнових вимог або 85 гривень - при зверненнi до

суду з вимогами немайнового характеру, наприклад, про визнання

недiйсним акту або договору, про визнання боржника банкрутом

тощо2. Державне мито не сплачууться за заявами про винесення

додаткових рiшень та ухвал, про розяснення рiшень та ухвал, а та-

кож про виправлення помилок у рiшеннях, ухвалах, постановах.

Вiдповiдно до чинного законодавства арбiтражний суд, здiйс-

нюючи правосуддя, повинен забезпечити повний обуктивний та

неупереджений розгляд спору. При цьому пiдприумству, як сторонi

Вiдповiдно до ст. 4 Закону Украєни "Про банкрутство" провадження цих справ

регулюу АПК Украєни з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним За-

коном, а про банкрутство банкiв - ще й з урахуванням вимог Закону Украєни "Про

банки i банкiвську дiяльнiсть".

2 Порядок сплати та розмiр державного мита визначауться Декретом Кабiнету

Мiнiстрiв Украєни "Про державне мито" вiд 12 сiчня 1993 р. № 7-93. Цим же Дек-

ретом визначенi субукти, що звiльненi вiд сплати держмита.

279

в спорi, наданi процесуальнi права, в тому числi на вiдвiд суддi,

на колегiальний розгляд справи, на оскарження прийнятих судом

рiшень тощо.

Пiдприумства i пiдприумцi (як позивачi, так i вiдповiдачi) в

арбiтражному процесi мають рiвнi процесуальнi права. Зокрема

сторони мають право знайомитися з матерiалами справи, роби-

ти з них витяги, знiмати копiє, брати участь в арбiтражних засi-

даннях, подавати докази, брати участь у дослiдженнi доказiв,

заявляти клопотання, давати уснi та письмовi пояснення арбiт-

ражному суду, наводити своє доводи i мiркування з усiх питань,

що виникають у ходi арбiтражного процесу, заперечувати проти

клопотань i доводiв iнших учасникiв арбiтражного процесу, по-

давати заяву про перевiрку рiшення, ухвали, постанови арбiтраж-

ного суду в порядку нагляду, а також користуватися iншими про-

цесуальними правами, наданими єм цим Кодексом.

Позивач мау право до прийняття рiшення в справi змiнити

пiдстави або предмет позову, збiльшити розмiр позовних вимог (за

умови дотримання встановленого порядку доарбiтражного врегу-

лювання спору в цiй частинi), вiдмовитися вiд позову або зменши-

ти розмiр позовних вимог.

Вiдповiдач мау право визнати позов повнiстю або частково.

Арбiтражний суд не приймау заяву про вiдмову вiд позову,

зменшення розмiру позовних вимог, визнання позову вiдповiдачем,

якщо цi дiє суперечать законодавству або порушують чиє-небудь

права i охоронюванi законом iнтереси.

Поряд з правами закон покладау на сторони процесуальнi обов яз-

ки, в тому числi - добросовiсно користуватися належними єм про-

цесуальними правами, виявляти взаумну повагу до прав i охороню-

ваних законом iнтересiв другоє сторони, вживати заходiв до всебiчно-

го, повного та обуктивного дослiдження всiх обставин справи.

Надiйному захисту прав та охоронюваних iнтересiв пiдпри-

умств i пiдприумцiв слугуу iснуючий особливий i досить ефектив-

ний порядок перевiрки законностi та обгрунтованостi прийнятих

арбiтражним судом рiшень, ухвал, постанов. Це так звана пере-

вiрка в порядку нагляду.

На першому етапi єє здiйснюють голова та заступники голови

арбiтражного суду областi та прирiвняних до них судiв (Автономноє

Згiдно зi ст. 125 Конституцiє Украєни в майбутньому в державi будуть ство-

ренi апеляцiйнi суди, що звичайно викличе змiну порядку перевiрки рiшень, ухвал,

постанов, в тому числi винесених арбiтражними судами.

280

Республiки Крим, мiст Киува та Севастополя); на другому етапi -

наглядова судова колегiя Вищого арбiтражного суду Украєни. На обох

етапах вона здiйснюуться за заявою сторони, що брала участь у роз-

глядi спору або за протестом прокурора (його заступникiв).

На третьому етапi постанова наглядовоє судовоє колегiє Ви-

щого арбiтражного суду за протестом Голови Вищого арбiтражного

суду Украєни, Генерального прокурора Украєни та його заступникiв

може бути перевiрена президiую цього суду.

На четвертому етапi постанова президiє Вищого арбiтраж-

ного суду Украєни за протестом Голови цього суду або Генераль-

ного прокурора Украєни може бути перевiрена Пленумом Вищого

арбiтражного суду Украєни. Рiшення Пленуму у остаточним i бiль-

ше не може перевiрятися або опротестовуватися.

Крiм того, рiшення, ухвала, постанова можуть бути переглянутi

арбiтражним судом, який єх прийняв, за заявою сторони, за подан-

ням прокурора (його заступника), iнiцiативою арбiтражного суду за

так званими нововиявленшт обставинами, якi мають суттуве зна-

чення для справи, що не були i не могли бути вiдомi заявнику2.

Дуже важливим етапом захисту прав пiдприумств у забезпе-

чення виконання постановлених судових рiшень.

Чинне законодавство встановлюу певнi особливостi єх виконання.

Встановлено такий порядок виконання рiшень арбiтражного суду.

а) рiшення про стягнення грошових сум виконууться банком,

що обслуговуу боржника. При цьому сам стягувач надсилау до

цього банку рiшення та наказ арбiтражного суду;

б) рiшення та наказ про стягнення державного мита надси-

лауться для виконання до податкових органiв за мiсцем знаходжен-

ня боржника, якi в свою чергу надсилають єх до банку, що обслу-

говуу боржника;

в) всi iншi рiшення виконуються судовими виконавцями, що

працюють у районних судах загальноє юрисдикцiє за мiсцем зна-

ходження боржника3.

Крiм того, передбачена перевiрка судових рiшень головою арбiтражного суду

та його заступниками з власноє iнiцiативи, але критерiє пiдстав, за якими може бути

виявлена така iнiцiатива, чiтко не визначенi (ст. 92 АПК).

2 Нововиявленими обставинами вважаються обставини, що мали мiсце до ви-

несення судового рiшення, але не були i не могли бути вiдомi заявнику. Див. розяс-

нення Вищого арбiтражного суду Украєни вiд 28 квiтня 1995 р. № 02-5/310.

3 Верховною Радою Украєни 24 березня 1998 р. вперше прийнятий закон "Про

державну виконавчу службу". Державнi виконавцi вiдтепер мають (замiсть судових

виконавцiв) своучасно, повно та неупереджено виконувати судовi рiшення.

281

Виданий стягувачу наказ може бути предявлений до виконан-

ня не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня прийняття рiшення, ухвали, по-

станови.

Такий порядок розгляду господарських спорiв та виконання

рiшень арбiтражних судiв, на наш погляд, достатньою мiрою га-

рантуу захист прав та охоронюваних iнтересiв пiдприумств i пiд-

приумцiв.

Проте деякi господарськi спори можуть розглядатися не тiльки

арбiтражними судами. Згiдно з чинним законодавством пiдприум-

ства мають також право передати пiдвiдомчий арбiтражним судам

спiр на вирiшення третейського суду.

Власного законодавства, що регулюу дiяльнiсть третейських

судiв в Украєнi, ще не прийнято2. Разом з тим, за постановою Вер-

ховноє Ради Украєни <Про порядок тимчасовоє дiє на територiє

Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> вiд 12 вересня

1991 року, суди застосовують законодавство колишнього Союзу

РСР до прийняття власного законодавства, в тiй частинi, що не су-

перечить Конституцiє Украєни. Тому порядок вирiшення госпо-

дарських спорiв третейськими судами Украєни регулюуться <По-

ложенням про третейський суд для розгляду господарських спорiв

мiж обуднаннями, пiдприумствами, органiзацiями i установами>,

що затверджене Держарбiтражем при Радi Мiнiстрiв Союзу РСР

вiд ЗО грудня 1975 року (зi змiнами та доповненнями вiд 10 вересня

1987 року та 28 червня 1991 року).

Положенням встановлений такий порядок розгляду, при якому

сторона, що визнала за необхiдне розглядати спiр у третейському

судi, повiдомляу про це iншу сторону рекомендованим листом i вка-

зуу особу або осiб, яких вона обрала третейськими суддями. При

цьому мау бути згода цих осiб на участь у третейському судi як тре-

тейських суддiв. iнша сторона, отримавши таке повiдомлення, у

10-денний термiн мау дати письмову згоду або заперечення. Тре-

тейський суд обирауться в складi одного або iншоє непарноє кiль-

Свiдченням певноє довiри пiдприумств до встановленого порядку розгляду

справ е постiйно зростаюча кiлькiсть звернень до арбiтражного суду з вiдповiдни-

ми позовами. Так, якщо до арбiтражного суду Харкiвськоє областi у 1995 р. на-

дiйшло 5327 позовних заяв, то у 1996 р- - 6643 позовнi заяви, у 1997 р. - 7870

позовних заяв, а в 1998 р. - 11738 позовних заяв.

2 Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 6 листопада 1991 р. "Про порядок

введення в дiю Арбiтражного процесуального кодексу Украєни" доручено Вищому

арбiтражному суду Украєни розробити Положення про третейськi гуДИ Украєни.

Проект такого Положення був розроблений i направлений до Верхоєнюi Гади Укра-

єни,, але, на жаль, досi не прийнятий, навiть у першому читаннi,

282

костi суддiв. У разi, коли третейський суд складауться iз трьох або

бiльше суддiв, вони обирають iз свого складу голову.

У разi вiдмови вiд розгляду господарського спору в третейсь-

кому судi або неподаннi вiдповiдi у встановлений строк спiр пе-

редауться на розгляд до арбiтражного суду за пiдсуднiстю.

У третейському судi спiр пiдлягау розгляду термiном не бiльше

одного мiсяця вiд дня надходження позовноє заяви. Рiшення тре-

тейського суду викладауться в письмовiй формi i пiдписууться суд-

дями. Рiшення приймауться бiльшiстю голосiв, якщо у складi у три

i бiльше суддiв.

Згiдно зi ст. 91 АПК законнiсть та обгрунтованiсть рiшення

третейського суду може бути перевiрена арбiтражним судом за

заявою сторони та протестом прокурора в мiсячний строк з момен-

ту його оголошення.

Крiм того, чинне законодавство Украєни передбачау розгляд

деяких категорiй спорiв у iнших спецiально створених третейсь-

ких судах.

Так, наприклад, до Мiжнародного комерцiйного арбiтражу,

який дiу вiдповiдно до Закону Украєни вiд 24 лютого 1994 року,

можуть передаватися спори з договiрних та iнших цивiльно-пра-

вових вiдносин, що виникають при здiйсненнi зовнiшньоторгових

та iнших видiв економiчних звязкiв, якщо хоча б одне пiдприум-

ство знаходиться за кордоном Украєни, а також спори пiдприумств

з iноземними iнвестицiями, мiжнародних обуднань та органiзацiй,

створених на територiє Украєни, як мiж собою, так i мiж єх учасни-

ками, а так само єхнi спори з iншими субуктами права Украєни.

Обовязковою умовою при цьому у наявнiсть арбiтражноє уго-

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств