Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 28

межах єх компетенцiє - стосовно бюджетних позик, позик та кре-

дитiв, гарантованих коштами бюджетiв, цiльового використання дота-

цiй та субсидiй, iнших бюджетних асигнувань, коштiв позабюджет-

них фондiв, а також належного виконання державних контрактiв, про-

авансованих за рахунок бюджетних коштiв.

Цi органи, маючи письмове рiшення керiвника вiдповiдного

контролюючого органу, проводять плановi виєзнi перевiрки не час-

тiше одного разу на календарний рiк за сукупними показниками

фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур.

Це право надауться лише в тому разi, коли субукту пiдприум-

ницькоє дiяльностi не пiзнiше нiж за десять календарних днiв до

дня проведення перевiрки надiслано письмове повiдомлення з за-

значенням дати єє проведення.

Плановi виєзнi перевiрки проводяться всiма контролюючими

органами одночасно в день, визначений органом державноє подат-

ковоє служби.

Позаплановi виєзнi перевiрки проводяться за наявностi однiує

або кiлькох таких обставин:

а) за наслiдками зустрiчних перевiрок виявленi факти, якi свiд-

чать про порушення субуктом пiдприумницькоє дiяльностi норм

законодавства; .

б) субуктом пiдприумницькоє дiяльностi не поданi в установле-

ний строк документи обовязковоє звiтностi; виявлено недостовiрнiсть

даних, заявлених у документах обовязковоє звiтностi;

в) субукт пiдприумницькоє дiяльностi подав скаргу у встанов-

леному порядку про порушення законодавства посадовими особа-

ми контролюючого органу пiд час проведення плановоє чи поза-

плановоє виєзноє перевiрки.

Указом установлено, що державнi органи в справах захисту прав

споживачiв здiйснюють позапланову перевiрку дiяльностi субуктiв

пiдприумництва тiльки на пiдставi отриманих вiд споживачiв скарг про

порушення ними вимог законодавства про захист прав споживачiв.

139

7. Правовi засоби розвитку конкуренцiє

промислових пiдприумств та iнших

субуктiв господарювання

а

Головними передумовами створення i функцiонування

ринковоє економiки у непорушнiсть права приватноє власностi i сво-

бода пiдприумницькоє дiяльностi, що гарантованi статтями 41,42 Кон-

ституцiє Украєни. На грунтi саме цих конституцiйних прав розвивауть-

ся iнiцiатива i пiдприумництво приватних осiб, закладауться база гнуч-

костi економiки i динамiчного науково-технiчного прогресу.

Головним органiзацiйним фактором i рушiйною силою ринко-

воє еконбмiки у конкуренцiя.(вщ лат. сопсиго - зiштовхуюсь) -

суперництво мiж учасниками ринкового господарства за кращi

умови виробництва, купiвлi i продажу товарiв та послуг.

Ще Адам Смiт у XVIII столiттi звернув увагу на рiзницю мiж

субуктивними прагненнями пiдприумцiв та обуктивними резуль-

татами єхньоє дiяльностi i наголосив на ключовiй ролi конкуренцiє

для функцiонування ринковоє економiки. Вiн показав, що кожний

пiдприумець дбау тiльки про своє iнтереси, але, дбаючи про них, вiн

реалiзуу iнтереси всього, суспiльства. i конкретним механiзмом, який

змушуу пiдприумцiв дiяти на користь суспiльства, у конкуренцiя.

На те, що саме конкуренцiя виступау у виглядi механiзму ре-

алiзацiє законiв ринковоє економiки, звертали увагу також К. Маркс

i Ф. Енгельс: <.. .оскiльки в суспiльствi товаровиробникiв, що об-

мiнюються своєми товарами, конкуренцiя приводить в дiю влас-

тивий товарному виробництву закон вартостi, вона цим самим здiй-

снюу таку органiзацiю i такий порядок суспiльного виробництва,

якi у удино можливими при даних обставинах>2.

Епоха <вiльноє> конкуренцiє, притаманна промисловому капi-

талiзму, була порiвняно недовгою, закiнчилася вона наприкiнцi

XIX столiття. Але, незважаючи на панування на той час теорiє про

державу як <нiчного охоронця>, що обгрунтовувала повне невтру-

чання держави в економiчнi вiдносини, вже в серединi XIX сто-

лiття в деяких краєнах були спроби правового регулювання спо-

собiв та методiв конкуренцiє.

На межi 20-30-х рокiв нашого столiття в Америцi, твропi i

Японiє результатом суперечностей мiж принципами <вiльноє> кон-

Див.: Борисов Е. Ф. Экономическая теория. М., 1997. С. 46.

2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С.182.

140

куренцiє i принципами свободи пiдприумництва (а саме <свободи

договору>) став процес швидкоє концентрацiє капiталу i зростан-

ня монополiй. За час Першоє свiтовоє вiйни змiцнiла тенденцiя гли-

бокого державного втручання в економiку, коли законодавча пере-

вага надауться державнiй монополiє як бiльш рацiональнiй та кон-

трольованiй. <Здавалося, що вiльний ринок дихау на ладан>, але

вибух кризи 30-х рокiв змусив вчених правникiв i економiстiв звер-

нутися до аналiзу самих основ правового забезпечення ринкового

механiзму, i передусiм до поняття конкуренцiє.

Протягом 20-30-х рокiв було розроблено кiлька теорiй, якi за-

лучали обуктивно iснуючий фактор монополiє до теорiє ринково-

го механiзму. Роботи таких вiдомих вчених, як П. Сраффа, Дж. Ро-

бiнсон, Г. фон Штаккельберг та iн., свiдчили про перегляд попе-

реднiх уявлень про <вiльну> конкуренцiю як основу ринку. Проте

найбiльш грунтовним, <класичним> та визнаним дослiдженняму

цьому напрямку стала робота професора Гарвардського унiверси-

тету Едварда Чемберлiна <Теорiя монополiстичноє конкуренцiє>,

де автор давав визначення <недосконалоє> конкуренцiє, пояснював

форми синтезу монополiє та конкуренцiє, обгрунтовував поняття

<диференцiацiє товару> як рушiйноє сили монополiстичноє кон-

куренцiє2. Ця теорiя значно вплинула на розвиток економiчноє дум-

ки та змiст конкурентного законодавства захiдних краєн.

Даючи характеристику стану сучасного захiдного ринку, про-

фесор П. Самуельсон дiйшов такого висновку: <Змiшання еле-

ментiв конкуренцiє i монополiє характерне для економiчного жит-

тя в цiлому. Через те не довершена, а недосконала i монополiстич-

на за характером конкуренцiя i у формою, що переважау над

iншими>3. iснуючi форми монополiстичноє конкуренцiє мають ве-

ликий рушiйний потенцiал, але, як свiдчить досвiд розвинутих

краєн, сучасна конкуренцiя не у самоналагоджуваним механiзмом

i потребуу державного захисту i регулювання. Це регулювання рин-

кових вiдносин на Заходi практикууться в надзвичайно розвину-

тих, рiзноманiтних i гнучких формах, диференцiйованих за регiо-

нами, галузями та видами дiяльностi.

У краєнах з розвинутою ринковою економiкою на цей час теоре-

тичне дослiдження проблем регулювання конкуренцiє здiйснюуться

История мировой экономики / Под ред. А. Марковой. М., 1998. С. 9.

2 Див.: Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: Реориентация

теории стоимости : Пер. с англ. М., 1996.

3 Самуэльсон П. А. Экономика. М., 1993. С. 53.

141

в межах так званого <конкурентного права>, що мау двi гiлки: право

на захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє i антимонопольно право.

Якщо захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє передбачау при-

пинення незаконних дiй пiдприумцiв на ринку щодо єхнiх конкрет-

них конкурентiв, то антимонопольне законодавство спрямоване

проти обмежень конкуренцiє, якi стосуються всiх пiдприумцiв у тiй

чи iншiй галузi виробництва чи торгiвлi. В окремих випадках ан-

тиконкурентнi дiє можуть регулюватися як антимонопольним за-

конодавством, так i законодавством про недопущення недобросо-

вiсноє конкуренцiє.

iсторично склалися двi системи конкурентного законодавства.

Одна система грунтууться на формальнiй заборонi монополiє (анти-

трестiвське законодавство США), друга - на контролюваннi моно-

польних утворень i обмеженнi єх зловживань. Проте принциповоє

рiзницi мiж цими системами немау, а в процесi застосування законiв

судовими та виконавчими органами вона майже нiвелюуться.

Законодавство про захист економiчноє конкуренцiє захiдноув-

ропейських краєн значною мiрою базууться на розвинутому кон-

курентному законодавствi твропейського Спiвтовариства, воно

достатньо узгоджене i мау тенденцiю до унiфiкацiє.

Наша держава також прагне створити систему законодавства

про захист економiчноє конкуренцiє на сучасному увропейському

рiвнi, до цього Украєну зобовязують i пiдписанi мiжнароднi угоди.

Проте саме створення реального конкурентного середовища

стало чи не найскладнiшим завданням для законодавчоє та вико-

навчоє влади Украєни.

Джерелом конкуренцiє у цiлий комплекс обовязкових умов

вiльного розвитку ринку. Це i кiлькiсть продавцiв окремого виду

товарiв, i вiльне входження товаровиробникiв на ринок та вихiд з

нього, i повна господарська вiдокремленiсть кожного виробника

товарiв окремого виду, i залежнiсть стану продавцiв та покупцiв

вiд ринковоє цiни2.

На жаль, вихiднi умови для створення конкурентного середо-

вища в економiцi Украєни досить несприятливi, i головною пере-

шкодою поступу в цьому напрямi у чи не найвищий у свiтi рiвень

Див.: Угода про партнерство та спiвробiтництво мiж твропейськими Спiвто-

вариствами та Украєною. Ст. 41Ьiз. Ратифiкована 10 груд. 1994 р. Законом Украєни

№ 237/94-ВР

2 Див.: Палкiн Ю.. Заровна Н. Економiчний закон конкуренцє // Економiка Укра-

єни. 1995. № 8.

142

монополiзацiє економiки. Протягом шести десятилiть на теренi Укра-

єни, як i всього колишнього Радянського Союзу, створювалася си-

стема промислового виробництва, яка виключала паралелiзм та

дублювання. Пiдприумства створювалися максимально великими,

вони були спецiалiзованими, кожен вид продукцiє випускався од-

ним-двома виробниками в регiонi, i єє збут був майже гарантова-

ний. Взагалi, в сучаснiй економiчнiй лiтературi досить поширене

поняття <тришаровоє> структури монополiє в господарствi колиш-

нього СРСР. Розрiзняють монополiю державноє власностi, моно-

полiю вiдомчоє органiзацiє та монополiю технологiй. Таким чином,

монопольнi утворення, якi функцiонують у сучаснiй украєнськiй

економiцi, мало схожi на класичнi монополiє ринковоє економiки,

котрi виникали як наслiдок конкурентноє боротьби та розвитку

ринку. Тому створення правових засад подолання монополiзму в

нашiй краєнi потребуу врахування багатьох особливостей сучасних

вiтчизняних монополiй, а також докладного вивчення великого

досвiду розвинутих держав.

Формування чинного законодавства Украєни про захист економiч-

ноє конкуренцiє здiйснювалося в кiлька етапiв. Стартовим став Закон

вiд 18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-

ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2.

Згiдно з постановою Верховноє Ради Украєни вiд 18 лютого 1992 року

<Про порядок введення в дiю Закону Украєни <Про обмеження моно-

полiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприум-

ницькiй дiяльностi>>3 були здiйсненi заходи щодо лiквiдацiє на всiх,

рiвнях органiв i структур галузевого управлiння економiкою, а також

обуднань, створених на основi мiнiстерств i вiдомств, крiм природ-;

них монополiстiв - звязку (телефон, телеграф, пошта), залiзницi,

трубопровiдного транспорту, авiацiйного транспорту.

Найважливiшими документами наступного перiоду у Закон

Украєни вiд 26 листопада 1993 року <Про Антимонопольний комi-

тет Украєни>4, а також Державна програма демонополiзацiє еконо-

мiки та розвитку конкуренцiє, затверджена постановою Верховноє

Ради Украєни 21 грудня 1993 року5.

Див.: Крылова Н., Лыкова Л. Формы монополизма в советской экономи-

ке. Вопросы экономики. 1996. № 6.

2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. X> 21. Ст. 296.

3 Там само.

4 Див.: Там само. 1993. X" 50. Ст. 472.

5 Див.: Там само. 1994. № 10. Ст. 41.

143

Ця Програма мала велике значення для подальшого розвитку

конкурентного законодавства, оскiльки в нiй вперше чiтко були

сформульованi принципи здiйснення антимонопольно! полiтики,

окресленi економiчнi умови та етапи єє реалiзацiє; визначенi спо-

соби демонополiзацiє та антимонопольного регулювання; названий

механiзм застосування конкурентного законодавства; виокремленi

регiональнi та галузевi прiоритети першого етапу демонополiзацiє;

розробленi конкретнi заходи з органiзацiйного, законодавчого, iн-

формацiйного, науково-дослiдницького, кадрового та фiнансово-

го забезпечення реалiзацiє програми.

Формування конкурентного законодавства випало на 1994-

1995 роки. 28 сiчня 1994 року був прийнятий Закон <Про внесен-

ня змiн i доповнень до Кримiнального, Кримiнально-процесуаль-

ного кодексiв Украєни та Кодексу Украєни про адмiнiстративнi

правопорушення>, який встановив адмiнiстративну та кримiналь-

ну вiдповiдальнiсть за порушення конкурентного законодавства;

затверджена Постанова Кабiнету Мiнiстрiв <Про запровадження

механiзму запобiгання монополiзацiє товарних ринкiв> вiд 11 ли-

стопада 1994 року № 765, у якiй окресленi повноваження Анти-

монопольного комiтету Украєни (АМК) та його органiв у процесi

приватизацiє i корпоратизацiє пiдприумств; Антимонопольний ко-

мiтет Украєни видав ряд нормативних актiв, серед яких найваж-

ливiшими були: Положення про територiальне вiддiлення Анти-

монопольного комiтету Украєни, затверджене наказом АМК вiд 5

сiчня 1994 року; Методика визначення монопольного становища

пiдприумцiв на ринку, затверджена розпорядженням АМК вiд 10

травня 1994 року; Тимчасовi правила розгляду справ про порушен-

ня антимонопольного законодавства Украєни, затвердженi розпо-

рядженням АМК вiд 19 квiтня 1994 року № 5.

Тiльки з липня 1995 року, з внесенням змiн та доповнень до За-

кону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопущення недобро-

совiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2, почалося актив-

не застосування конкурентного законодавства, оскiльки була чiткiше

регламентована компетенцiя територiальних органiв АМК, встанов-

ленi вiдчутнi для пiдприумцiв санкцiє за порушення норм конкурент-

ного законодавства, що примусило всiх субуктiв господарськоє дiяль-

ностi враховувати вимоги добросовiсноє конкуренцiє при укладеннi

господарських договорiв та проведеннi органiзацiйних заходiв.

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1994. № 20. Ст. 117.

2 Див.: Там само. 1995. № 13. Ст. 85.

144

Взагалi, для перших двох етапiв формування конкурентного

законодавства Украєни характерне кiлькiсне нагромадження нор-

мативно-правових актiв, якi повиннi були врегулювати вiдносини,

не врегульованi на законодавчому рiвнi.

Протягом останнiх трьох рокiв нормативна база захисту еко-

номiчноє конкуренцiє продовжуу розширюватися i вдосконалюва-

тися, набувау закiнченого вигляду. Так, Закон Украєни вiд 7 черв-

ня 1996 року <Про захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє>, вве-

дений у дiю з 1 сiчня 1997 року, визначив правовi засади захисту

субуктiв господарювання (пiдприумцiв) i споживачiв вiд недобро-

совiсноє конкуренцiє i започаткував розвиток i забезпечення тор-

гових та iнших чесних звичаєв ведення конкуренцiє при здiйсненнi

пiдприумницькоє дiяльностi в умовах ринкових вiдносин.

З унесенням 3 березня 1998 року значних змiн i доповнень до

Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопущення не-

добросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2 знач-

но вдосконалились основнi поняття цього закону, чiткiшим ста-

ло регулювання процедурних питань. Так, наприклад, була змiне-

на досить невдала конструкцiя ст. 5 <Неправомiрнi угоди мiж

пiдприумцями>, яка вносила плутанину i пiдштовхувала деякi ви-

конавчi та судовi органи до пiдмiни норм конкурентного права нор-

мами цивiльного права, замiсть неє введене сприятливiше понят-

тя - <антиконкурентнiузгодженi дiє>. Розпорядженням Антимо-

нопольного комiтету ЗО вересня 1998 року була затверджена нова

редакцiя Правил розгляду спорiв про порушення антимонополь-

ного законодавства Украєни.

Проте конкурентне законодавство Украєни мау досить вiдчутнi

прогалини i потребуу подальшого аналiзу та вдосконалення.

Сучасному рiвню ринковоє економiки не притаманна так звана

<вiльна> конкуренцiя, яка панувала помiж пiдприумцями у XVIII-

XIX столiттях в перiод бурхливого розвитку iндустрiального вироб-

ництва. Функцiонування монополiй у сучаснiй економiцi у обуктив-

ним явищем i закономiрним результатом розвитку ринкових вiдно-

син. Ще у 20-30-х роках нашого столiття захiдними вченими були

переглянутi попереднi уявлення про <вiльну> конкуренцiю як основу

ринку. У грунтовних економiчних дослiдженнях того часу було зроб-

лено висновок про те, що монополiє не усувають економiчну кон-

Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 36. Ст. 164.

2 Див.: Голос Украєни. 1998. 31 бер.

145

куренцiю з ринкових вiдносин, а надають єй новоє форми, за якою

усталилася назва <монополiстична конкуренцiя>. Згiдно з новiтнi-

ми економiчними дослiдженнями мiж монополiями спостерiгауть-

ся <гiперконкуренцiя>, яка за певних умов набувау великоє ру-

шiйноє сили2. Але разом з тим монополiстичнiй конкуренцiє прита-

манна тенденцiя до централiзацiє i концентрацiє виробництва та

ринку, якi невпинно зростають i якi можуть призвести до створен-

ня абсолютних нацiональних монополiй, здатних створити загрозу

демократичному розвитку суспiльства. У краєнах з розвинутою рин-

ковою економiкою досить давно були усвiдомленi цi загрозливi тен-

денцiє i конфлiкт мiж суспiльством та монополiями був вирiшений

шляхом впровадження державами антимонопольного законодавства.

Антимонопольно законодавство - це сукупнiсть нормативних

актiв, спрямованих на попередження, обмеження або припинення дiй

(бездiяльностi) субуктiв господарювання, нацiлених на недопущен-

ня, iстотне обмеження або усунення конкуренцiє, що призвели або

можуть призвести до монополiзацiє ринку певного товару чи послуг.

Таким чином, антимонопольне законодавство не забороняу

iснування монополiстичного утворення як такого, а створюу обме-

жений правовий режим господарськоє дiяльностi, при якому по-

дiбнi субукти господарювання не мають законних можливостей

отримувати надприбуток, користуючись одноосiбним домiнуван-

ням на ринку за вiдсутностi будь-яких конкурентiв.

Воно визначау ключове для цього правового iнституту понят-

тя монопольного становища, пiд яким слiд розумiти домiнуюче

становище субукта господарювання яке дау йому можливiсть са-

мостiйно або разом з iншими субуктами господарювання обме-

жувати конкуренцiю певного товару на ринку. Монополiстом ви-

знауться субукт господарювання, частка певного товару якого на

ринку перевищуу 35 вiдсоткiв. Разом з тим, рiшенням Антимоно-

польного комiтету може визначатися монопольним становище

субукта господарювання, частка якого на ринку певного товару

становить менше 35 вiдсоткiв.

Обмеження монополiзму в економiцi Украєни правовими засо-

бами здiйснюуться в чотирьох основних напрямках:

Див.: Чемберлин Э. Згадувана праця; Робинсон Дяс. Экономическая теория

несовершенной конкуренции: Пер. с англ. М., 1986.

Див.: Самуэльсон П. А. Згадувана праця; Портер М. Международная конку-

ренция. М., 1993.

146

недопущення використання домiнуючого положення на рин-

ку певного товару чи послуги;

недопущення антиконкурентних узгоджених дiй (угод) мiж

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств