Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

майна, а з дозволу орендодавцiв, зазначених вище, - також щодо


цiлiсних майнових комплексiв структурних пiдроздiлiв та нерухо-

мого майна.


Наведене визначення законом орендодавцiв за договором орен-

ди державного та комунального майна викликау подив стосовно

пiдприумств, якi можуть виступати орендодавцями цiлiсних май-

нових комплексiв з дозволу Фонду державного майна, його регiо-

нальних вiддiлень i представництв та органiв, уповноважених Вер-

ховною Радою Автономноє Республiки Крим та органами мiсце-

вого самоврядування управляти майном.


Воно означау, що пiдприумство може бути орендодавцем лише

з дозволу, i це право йому делегууться в кожному конкретному випад-

ку. Внаслiдок делегування прав у уповноваженого субукта виникау

так звана делегована компетенцiя. Делегування прав не призводить

до єх вiдчуження iз обсягу компетенцiє делегуючого субукта. Воно

означау лише встановлення мiри можливоє участi уповноваженого

субукта в реалiзацiє вiдповiдних прав, якi делегуючий субукт може

в будь-який час взяти на свiй безпосереднiй розгляд.


На жаль, законодавство не дау офiцiйного тлумачення термi-

на <дозвiл>, що застосовууться в ньому. i на практицi це викликау

певнi труднощi, скажiмо, тодi, коли проводиться реорганiзацiя де-

легуючого субукта, його права i обовязки переходять до право-

наступника.


А як бути з тими правами, якi делегованii

Ось приклад. За дозволом Харкiвського обласного Фонду ко-

мунального майна, який водночас був органом, уповноваженим

управляти комунальним майном, обласним виробничим обуднанням

<Харкiвтеплокомуненерго> 12 червня 1994 року був укладений

договiр оренди цiлiсного майнового комплексу з органiзацiую

1 орендарiв пiдприумства <Теплоенергетичний центр Роганського

| промвузла>. Цього ж року Фонд обласного комунального майна був

| реорганiзований, а його функцiє переданi до регiонального вiд-

| дiлення Фонду державного майна в Харкiвськiй областi. У звяз-

| ку з закiнченням строку договору виникло питання: чи може бути

| цей договiр пролонгований iз встановленням нового строку для тих


Див.: Юридический справочник предпринимателя. К., 1992; С. 565.


68


же сторiн, тобто чи може при цьому i в подальшому виступати як

орендодавець обуднання <Харкiвтеплокомуненерго>i Чи треба

вважати, що з закiнченням строку договору його повноваження за-

кiнчилися i що орендарю пiсля цього слiд звертатися до регiональ-

ного вiддiлення Фонду державного майна i укладати з ним договiрi


В останньому випадку орендар не втрачау права на продовження

договору оренди на новий строк, якщо вiн належним чином вико-

нував своє обовязки. Таке його право передбачене ст. 17 Закону

<Про оренду державного та комунального майна>.


З огляду на це напрошууться удиний висновок: функцiє орен-

додавця в цьому договорi з часу реорганiзацiє Фонду комунально-

го майна перейшли до регiонального вiддiлення Фонду державного

майна. Однак на практицi такий висновок не сприймауться i це

призводить до порушення прав орендарiв.


Орендарями, згiдно з Законом, можуть бути господарськi То-

вариства, створенi членами трудового колективу державного пiд-

приумства, його пiдроздiлу, iншi юридичнi особи та громадяни

Украєни, фiзичнi та юридичнi особи iноземних держав, мiжнароднi

органiзацiє та особи без громадянства.


Фiзична особа, яка хоче укласти договiр оренди державного

майна, до його укладення, за Законом, зобовязана зареуструвати-

ся як субукт пiдприумницькоє дiяльностi. В лiтературi з цього при-

воду висловлена така думка: незрозумiле, навiщо проходити всю

процедуру державноє реустрацiє як пiдприумцю громадяниновi,

який не збирауться використовувати орендоване майно для цiлей,

повязаних з одержанням прибутку, а хоче лише отримати його в

оренду, наприклад для створення дитячого будинку сiмейного типу.

Отож, вважау автор, зазначене положення закону можна розцiню-

вати тiльки як юридичний нонсенс.


Проте з цим твердженням не можна погодитися. Воно повяза- i

не з помилковим тлумаченням ст. 2 цього Закону, згiдно з якою, як;;


уже зазначалось, орендою у засноване на договорi строкове i плат- i

не володiння i користування майном, необхiдним орендаревi для

здiйснення пiдприумницькоє та iншоє дiяльностi. Пiд iншою дiяль-1

нiстю автор чомусь мау на увазi неприбуткову, тодi як договiр оренди ]

тим i вiдрiзняуться вiд договору майнового найму, що спрямований i

вiн на одержання орендарем прибутку чи ще якихось наслiдкiв працi

при експлуатацiє орендованого майна. iнша рiч, що до визначен-|


Див.: Половко С. Проблеми правового регулювання оренди державного май-|

на // Право Украєни. 1998. № 3. С. 53.


; 69


ня договору оренди слiд було додати слово <господарськоє>. Тодi

стало б зрозумiло, що оренда необхiдна орендаревi для здiйснен-

ня пiдприумницькоє та iншоє господарськоє дiяльностi.


Договiр оренди вважауться укладеним з моменту досягнення

домовленостi з усiх iстотних умов i пiдписання сторонами тексту

договору. Це означау, що вiн у договором консенсуальним, тобто

таким, у якому права i обовязки сторiн виникають з моменту до-

сягнення ними згоди щодо всiх iстотних його умов.


iстотними умовами цього договору у обукт оренди (склад i

вартiсть майна), строк, на який укладений договiр, орендна пла-

та, порядок використання амортизацiйних вiдрахувань, вiдновлен-

ня орендованого майна та умови його повернення, виконання зо-

бовязань, вiдповiдальнiсть сторiн, страхування орендарем взятого

ним в оренду майна. За згодою сторiн у договорi оренди можуть

бути передбаченi й iншi умови.


З приводу порядку використання амортизацiйних вiдрахувань

у лiтературi слушно зауважууться, що немау сенсу цю умову вклю-

чати в договiр оренди як iстотну. Адже в ст. 23 цього ж Закону

мiститься iмперативна норма, яка визначау, що амортизацiйнi вiд-

рахування на орендоване майно залишаються в розпорядженнi

орендаря i використовуються на вiдновлення орендованих основ-

них фондiв. Цей порядок використання амортизацiйних вiдраху-

вань не може змiнюватися угодою сторiн.


На практицi виникають i iншi питання, що обумовлюються не-

чiткiстю деяких положень цього Закону. Скажiмо, вiн визначау за-

гальне правило про те, що реорганiзацiя орендодавця не у пiдста-

вою до змiни умов чи розiрвання договору. Це зрозумiло за умови,

коли орендодавцем у Фонд державного майна чи його регiональне

вiддiлення або представництво. А якщо орендодавцем у пiдприум-

ство, що уклало договiр як орендодавецьi Тодi з його реорганi-

зацiую права орендодавця перейдуть до правонаступника. А що,

коли реорганiзууться Фонд комунального майна, як це вiдбулось

i у Харкiвськiй областii Чи може в цьому випадку пiдприумство, яке

одержало дозвiл Фонду комунального майна, укласти договiр орен-

ди на певний строк, пролонгувати йогоi Адже в Законi визначе-

но, що в разi вiдсутностi заяви однiує iз сторiн про припинення або

змiну договору пiсля закiнчення його строку вiн вважауться про-

I довженим на той самий термiн i на тих самих умовах, що були


Див.: Половко С. Згадувана праця. С. 53.


70


передбаченi договором. Чи для цього потрiбен дозвiл правонаступ

ника Фонду комунального майна, яким стало регiональне вiддiлен-

ня Фонду державного майнаi На цi запитання немау вiдповiдi в

Законi. Це свiдчить про те, що його треба удосконалювати.


Але удосконалення, звiсно, не повинне погiршувати умови до-

говору для орендарiв, як це сталося з єхнiм правом на викуп

обуктiв оренди. За первiсною редакцiую цього Закону орендар мав

право на укладення договору оренди з викупом орендованого май-

на не пiзнiше як через три роки вiд дня укладення договору орен-

ди, якщо орендоване майно не вiднесено до обуктiв, приватиза-

цiю яких забороненозаконодавчими актами Украєни. Нова ж ре-


дакцiя позбавила орендаря можливостi укласти договiр оренди з

викупом. Вiн тепер мау право на викуп орендованого майна вiдпо-

вiдно до чинного законодавства з питань приватизацiє, тобто нарiв-

нi з iншими покупцями, хоча в Законi вiд 19 лютого 1997 року <Про

внесення змiн до Закону Украєни <Про приватизацiю майна дер-

жавних пiдприумств> йдеться про те, що одним з принципiв при-

ватизацiє у надання пiльг для придбання державного майна члена-

ми трудових колективiв пiдприумств, що приватизуються. В чому

ж тодi полягають цi пiльгиi


Доцiльнiсть надання орендарю права укладати договiр орен-

ди з наступним викупом вбачауться в тому, що за такоє умови вiн

буде зацiкавлений у найкращому виконаннi свого обовязку за до-

говором - сумлiнно використовувати та зберiгати орендоване

майно, запобiгати його пошкодженню, псуванню тощо з огляду на

те, що в перспективi це майно стане його власнiстю.


У наступних положеннях закону про оренду йдеться про пе-

редачу обукта оренди орендодавцем орендаревi, яка здiйснюуть-

ся в строки i на умовах, визначених у договорi. При цьому орен-

доване майно включауться до балансу пiдприумства-орендаря iз

зазначенням, що це майно у орендованим.


У звязку з цим звертау на себе увагу ст. 15 Закону Украєни вiд

10 квiтня 1992 року <Про оренду державного та комунального май-

на> (в редакцiє вiд 14 березня 1995 року) <Правонаступництво у

разi оренди>, де сказано, що орендар стау правонаступником прав

та обовязкiв державного пiдприумства вiдповiдно до договору

оренди. То ж мова тут повинна йти про Правонаступництво в зо-

бовязаннях державного пiдприумства.


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1995. № 15. Ст. 99; там само. № 31. Ст.

244; там само. 1998. № 18. Ст. 88.


71


У цьому Законi регламентууться розмiр орендноє плати i по-

рядок єє внесення орендарем. Останнiй мау єє вносити незалежно

вiд наслiдкiв господарськоє дiяльностi, але вона не повинна пере-

вищувати пяти вiдсоткiв вiд вартостi орендованого майна. Орен-

дна плата зараховууться на спецiальнi рахунки i використовууть-

ся для фiнансування капiтальних вкладень (ст. 19).


Прикiнцевi умови будь-якого договору - це умови про його

припинення. У Законi <Про оренду державного та комунального

майна> визначено, що договiр оренди припиняуться в разi закiн-

чення його строку, приватизацiє обукта оренди орендарем або за

його участю, банкрутства орендаря та загибелi обукта оренди.


Це зрозумiло, якщо обуктом оренди у окреме iндивiдуально виз-

начене майно чи цiлiсний майновий комплекс пiдроздiлу пiдприум-

ства, а орендодавцем - пiдприумство. А коли обукт оренди - це

цiлiсний майновий комплекс пiдприумства i орендодавець - регi-

ональне вiддiлення Фонду державного майна або орган, уповнова-

жений управляти комунальним майномi Тодi, оскiльки цi органи,


як правило, не здiйснюють господарськоє дiяльностi, зазначене май-

но, згiдно з п. З ст. 27 Закону <Про оренду державного та комуналь-

ного майна>, орендар за вказiвкою орендодавця зобовязаний пере-

дати обукт оренди вiдповiдному державному пiдприумству.


Це положення Закону, про що слушно зазначауться в лiтера-

турi, вельми непевне1.


У Розясненнi Президiє Вищого Арбiтражного суду вiд 7 груд-

ня 1995 року <Про деякi питання застосування Закону Украєни

<Про оренду державного майна> з цього приводу зазначауться, що

згiдно зi ст. 14 Закону Украєни <Про оренду державного май-

на> пiсля передачi майна пiдприумства в оренду його дiяльнiсть

як державного пiдприумства припиняуться шляхом приуднання до

орендаря, а структурного пiдроздiлу - шляхом видiлення iз пiд-

приумства з наступним приуднанням до орендаря з дати видання

про це вiдповiдного наказу органу, уповноваженого управляти дер-

жавним майном. У свою чергу й орган управлiння орендаря прий-

мау рiшення про приуднання державного пiдприумства або його

структурного пiдроздiлу до орендаря.


Оскiльки дiяльнiсть пiдприумства, його структурного пiдроз-

дiлу як державних припиняуться, при вирiшеннi питання щодо


Див.: Спасибо И. В., Козаренко Е. В., Стешенко В. П. Научно-практический

комментарий Загона Украины "Об аренде государственного имущества". X., 1997.

С. 76.


72


юридичноє особи, яка мау право на позов про повернення майна

пiсля припинення договору оренди, слiд керуватися п. З ст. 27 За-

кону Украєни <Про оренду державного майна>. Згiдно з цiую стат-

тею Закону орендар повинен передати орендоване майно вiдповi-

дному державному пiдприумству.


Але й воно не мiстить вiдповiдi на питання про те, як бути в

тому разi, коли майновий комплекс у базою для створення само-

стiйного пiдприумства.


Отож, незважаючи на те, що до Закону <Про оренду держав-

ного та комунального майна> вже внесенi значнi змiни, треба було

б зробити в ньому i цi уточнення.


Багато спiльного з договором оренди мау договiр лiзингу. Пiд

лiзингом (англ. 1еа5iп) мають на увазi довгострокову оренду ма-

шин i обладнання, спосiб фiнансування iнвестицiй та активiзацiє

збуту. Вiн, давно вiдомий i широко використовуваний за кордонбм,

в Украєнi одержав визнання порiвняно недавно. Закон <Про лiзинг>

був прийнятий 16 грудня 1997 року, але лiзингова дiяльнiсть у

вiтчизнянiй економiцi набула розвитку ще до його прийняття. Це

пояснюуться закладеними в нiй можливостями стати значним iм-

пульсом до технiчного переоснащення виробництва, що його так

потребуу наше народне господарство, до насичення ринку якiсни-

ми товарами.


Закон Украєни <Про лiзинг> визначау його як пiдприумниць-

ку дiяльнiсть, яка спрямована на iнвестування власних чи залуче-

них фiнансових коштiв i полягау в наданнi лiзингодавцем у винят-

кове користування на визначений строк лiзинго одержувачу майна,

що у власнiстю лiзингодавця або набувауться ним у власнiсть за

дорученням i погодженням з лiзингоодержувачем у вiдповiдного

продавця майна, за умови сплати лiзингоодержувачем перiодичних

лiзингових платежiв. Лiзинговi вiдносини вiдбуваються на основi

лiзингового договору, що укладауться у формi багатосторонньоє

угоди за участю лiзингодавця, лiзингоодержувача, продавця обукта

лiзингу або двосторонньоє угоди мiж лiзингодавцем i лiзингоодер-

жувачем. Договiр мау бути укладений у письмовiй формi (ст. 6).


Суб уктами лiзингу виступають субукти пiдприумницькоє дiяль-

ностi: лiзингодавець (у тому числi банкiвська або небанкiвська

фiнансова установа), який передау в користування обукти лiзин-

гу за цим договором; лiзингоодержувач, який одержуу в користу-


Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 16. Ст. 68.


73


вання обукти лiзингу, та продавець лiзингового майна, що виго-

товляу його та продау.


Об уктом цього договору може бути будь-яке нерухоме i рухо-

ме майно, вiднесене до основних фондiв, - у тому числi продук-

цiя, вироблена державними пiдприумствами (машини, устаткуван-

ня, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка, системи те-

лекомунiкацiй тощо), - не заборонене до вiльного обiгу На ринку i

щодо якого немау обмежень про передачу його в лiзинг (оренду).


Зазначене майно, яке у в державнiй власностi, може бути обук-

том тiльки за погодженням з органом, що здiйснюу управлiння цим

майном у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

Вiдповiднi органи названi зокрема Декретом Кабiнету Мiнiстрiв

Украєни вiд 15 грудня 1992 року <Про управлiння майном, що у в

загальнодержавнiй власностi>.


Таким чином, договiр лiзингу мау спiльнi риси з договором


оренди, особливо тодi, коли його укладають як двосторонню угоду

мiж лiзингодавцем i лiзингоодержувачем. Рiзниця полягау тiльки в

тому, що для лiзингодавця передача в оренду майна, яке вiн для цiує

мети i закуповуу, у предметом його пiдприумницькоє дiяльностi.


Крiм того, за цим законом, не можуть бути обуктами лiзингу

майновi комплекси державноє власностi, що у обуктами догово-

ру оренди за Законом Украєни вiд 10 квiтня 1992 року <Про орен-

ду державного та комунального майна> (в редакцiє вiд 14 березня

1995 року).


Ще бiльше вiдрiзняуться договiр лiзингу вiд договору оренди

тодi, коли вiн у багатосторонньою угодою (за участю i продавця

обукта лiзингу).


У звязку з цим виникау питання про час виникнення i розвит-

ку лiзингу. В лiтературi висловленi припущення, що вiн був вiдо-

мий ще в давнi часи, що деякi положення про лiзинг знайшли за-

крiплення навiть у Законах Хаммурапi, якi були прийнятi, як вiдомо,

ще до нашоє ери. Але бiльшiсть авторiв, за свiдченням Р. П. Бойчу-

ка, який захистив на цю тему дисертацiю, дiйшли висновку, що,

хоча поодинокi приклади лiзингових операцiй можна знайти i в

XIX столiттi, широке застосування лiзингу почалося пiсля Другоє

свiтовоє вiйни. Економiчними передумовами його сходження ста-

ли економiчнi кризи в бiльшостi держав у повоуннi роки. Еконо-

мiка обтяжувалась енергетичною кризою, морально застарiлим


Бойчук Р. П. Договiр лiзингу // Автореферат дисертацiє на здобуття науково-

го ступеня кандидата юридичних наук. X., 1997. С. 11-12.


74


енергомiстким обладнанням, гiперiнфляцiую. Виникла ситуацiя,

коли на одному полюсi були високопродуктивнi сили, що не мали

основних засобiв виробництва, на другому - фiнансовий капiтал,

який iснував за рахунок короткострокових кредитiв, а на третьому -

виробники високотехнологiчного обладнання та iншоє технiки без

оборотного капiталу. За цих умов i набув свого розвитку лiзинг у за-

рубiжних краєнах. Довiв вiн життуздатнiсть i на вiтчизняному грунтi.


Для наших пiдприумств та пiдприумцiв, надто в перiод спаду

виробництва, нестабiльностi фiнансового сектора, кризи банкiвсь-

коє системи (а саме такий перiод переживау нинi Украєна), лiзинг

привабливий великими можливостями, закладеними в ньому.


По-перше, вiн надау можливiсть пiдприумствам, що не мають

достатнього капiталу для купiвлi обладнання, отримати його шля-

хом оренди, при чому на вигiднiших умовах, нiж за контрактами

купiвлi-продажу. Якщо пiдприумство закуповуу необхiдне устат-

кування за рахунок власних коштiв та довгострокових банкiвських

кредитiв, то здiйснюу це iз фонду розвитку виробництва, який фор-

мууться з прибутку пiсля його оподаткування у встановленому за-

конодавством порядку, а крiм того сплачуу ще й податок на дода-

ну вартiсть iз купiвлi-продажу. При укладеннi ж договору лiзингу

оренднi платежi, сплачуванi орендарем, входять у собiвартiсть про-

дукцiє, яку вiн випускау, чи послуг, якi надау, а пiсля повноє спла-

ти вартостi орендованого устаткування пiдприумство, як правило,

стау його власником. У цьому разi кошти, що витрачаються як на

оренднi платежi, так i на викуп орендованого устаткування, фор-

муються з прибутку пiдприумства до його оподаткування.


По-друге, до лiзингових операцiй залучаються великi кошти

банкiв, страхових, акцiонерних та iнших товариств, що знаходять-

ся в Украєнi.


По-трету, лiзинг дау можливiсть отримати додатковi iнвестицiє

вiд iноземних партнерiв, при чому не в грошовому виглядi, що ви-

кликау певнi складнощi, а в машинах та устаткуваннi, якi потрiбнi

для виробничоє дiяльностi.


Лiзинг вигiдний i орендодавцю, бо передбачау стовiдсоткове

покриття всiх капiтальних та iнших витрат i отримання прибутку