Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 28

ноє форми власностi позбулися, а iндивiдуальне пiдприумство

продовжувало iснувати в законi ще протягом кiлькох рокiв.

За первiсним текстом Закону (ст. 2) iндивiдуальним у пiдприум-

ство, яке засновууться на особистiй власностi фiзичноє особи i

винятково єє працi. Оскiльки, згiдно зi ст. 1 цього ж Закону, пiдприум-

ство у юридичною особою, то фiзична особа-власник майна ста-

ла, як уже зазначалося, юридичною особою. Така сумнiвна конст-

рукцiя по-рiзному сприймалася рiзними авторами. Дехто називав

єє <пiдприумством однiує особи>2. Автори коментарю до закону

<Про пiдприумства в Украєнi> констатують, що на практицi цей вид

пiдприумств не набув великого поширення. Громадянам невигiдно

створювати пiдприумства i платити податки у статусi юридичноє

особи, коли можна зареуструватися як пiдприумцю, не стаючи юри-

дичною особою. При цьому пiдприумець мау право залучити до

роботи найманих працiвникiв3.

Були висловленi й iншi думки про iндивiдуальне пiдприумство.

А. А. Попов вважау, що таке пiдприумство - свого роду iндивiд,

який власною працею здiйснюу дiяльнiсть у пiдприумствi - субук-

тi пiдприумницькоє дiяльностi, власником якого вiн у4. Але ж субукт

пiдприумницькоє дiяльностi - це i у iндивiд, який водночас вис-

тупау i власником цього субукта.

Висловлювалися такi мiркування на користь iндивiдуального

пiдприумства. Як юридична особа пiдприумство-iндивiд несе вiд-

повiдальнiсть у межах вiдокремленого майна (ст. 23 ЦК). На вiд-

мiну вiд юридичних осiб фiзична особа як субукт пiдприумниць-

коє дiяльностi (пiдприумець без створення юридичноє особи) не

мау вiдокремленого майна i вiдповiдау за свою господарську дiяль-

нiсть усiм своєм майном5.

До прийняття 4 лютого 1998 року згаданого вище Закону "Про внесення

чмiн до Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi".

2 Див. Пшипенко А. Я" Щербина В. С. Згадувана праця. С. 56.

Див. Спасибо И. В., Глушко И. И. Згадувана праця. С. 8.

4 Див. Попов А. А. Згадувана праця. С. 32.

5 Див. Попов А. А. Згадувана праця. С. 33.

60

Але ж у ст. 23 ЦК йдеться про вiдокремленiсть майна юридич-

них осiб вiд майна iнших юридичних i фiзичних осiб та держави,

а не про вiдокремленiсть однiує частини єхнього майна вiд iншоє

частини. Така вiдокремленiсть досягауться правом власностi. Для

права повного господарського вiдання показником вiдокремле-

ностi у наявнiсть самостiйного балансу. Окрiм того, ЦК визначау

юридичну особу як органiзацiю, а фiзична особа не у органiзацiую.

Та закон дiяв. i за оперативними даними в Украєнi в 1997 роцi

працювало 900 тисяч iндивiдуальних пiдприумств (за неофiцiйни-

ми даними тих, що працювали в <тiнi>, налiчувалося близько трьох

мiльйонiв).

То чи ж можна вважати положення закону досконалими, якщо

вiд них ховаються в <тiнь>i Зараз законодавець схаменувся i усу-

нув цей недолiк. Проте це хибне положення було чинним протя-

гом кiлькох рокiв.

Прообразом iндивiдуального пiдприумства, як зазначалося в

лiтературi, були кустарнi i народнi промисли, iндивiдуальна тру-

дова дiяльнiсть, праця у сферi мистецтва i т. iн., якi з уведенням

закону <Про пiдприумництво> набули правовоє легалiзацiє2. Зно-

ву виникау питання: а до прийняття цього закону iндивiдуальна

трудова дiяльнiсть не була легалiзованоюi

Ще й зараз Закон Украєни вiд 1 березня 1991 року <Про зай-

нятiсть населення>3 до категорiє зайнятих громадян вiдносить не

тiльки тих, хто працюу за наймом, а й тих, якi самостiйно забез-

печують себе роботою, включаючи пiдприумцiв i зайнятих iндив-

iдуальною трудовою, а також творчою дiяльнiстю.

Отож, пiдприумцi - це лише частина фiзичних осiб, якi са-

мостiйно забезпечують себе роботою (пiдприумцем може бути да-

леко не кожен громадянин, але легалiзованими у тiльки вони). За-

кону про iндивiдуальну трудову дiяльнiсть немау. Така дiяльнiсть

не урегульована i Кодексом законiв про працю Украєни, згiдно з

яким працею вважауться лише наймана праця.

Отже наше законодавство про працю, як бачимо, не узгод-

жууться з Конституцiую та Загальною декларацiую прав людини,

прийнятою Генеральною асамблеую ООН 50 рокiв тому.

Тож гадаумо, що при виконаннi заходiв щодо забезпечення по-

слiдовностi та стабiльностi нормативно-правового регулювання

Пiдприумцiв кличуть виходити з "тiнi"// Уряд. курур. 1998. 21 лют.

2 Юридический справочник предпринимателя. К., 1992. С. 24.

3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 14. Ст. 170.

61

пiдприумницькоє дiяльностi, про якi йдеться в Указi Президента

Украєни вiд 3 лютого 1998 року, слiд було б усунути i зазначену

непослiдовнiсть, зокрема стосовно колишнiх iндивiдуальних пiд-

приумств, а зараз iндивiдуальних пiдприумцiв, i визнати єх тими,

ким вони у насправдi, - особами, котрi займаються iндивiдуаль-

ною трудовою дiяльнiстю. Бо яке ж то пiдприумництво, коли воно

здiйснюуться однiую особоюi

3. Склад майна промислових

та iнших пiдприумств

Эа цiльовим призначенням i правовим режимом май-

но, що використовууться в процесi господарськоє дiяльностi, по-

дiляуться на основнi фонди i обiговi кошти, а також iншi цiнностi

(спецiальнi фонди, грошовi кошти), вартiсть яких вiдбивауться на

самостiйному балансi пiдприумства (ст. 10 Закону <Про пiдприум-

ства в Украєнi>). Залежно вiд цiльового призначення розрiзняють

основнi виробничi фонди i фонди невиробничого (соцiального)

призначення. На такi ж рiзновиди подiляються i обiговi кошти.

Правовий режим майна залежить як вiд форм власностi, так i вiд

призначення майна у виробництвi, реалiзацiє продукцiє або вико-

ристання в невиробничiй (соцiальнiй) сферi.

Основнi виробничi фонди - це засоби працi, тобто товарно-

матерiальнi цiнностi, що використовуються в процесi працi про-

тягом кiлькох виробничих циклiв i зберiгають при цьому натураль-

ну форму. Вони поступово, частинами переносять свою вартiсть

на виготовлену продукцiю. До основних виробничих фондiв нале-

жать будови i споруди, передавальнi пристроє, верстати, машини,

обладнання, транспортнi засоби та деякi iншi матерiальнi цiнностi.

Основнi невиробничi фонди - це житловi будинки, що нале-

жать пiдприумствам, санаторiє, пансiонати, лiкувальнi заклади та

iншi обукти соцiально-культурного призначення.

До обiгових виробничих фондiв належать предмети працi, якi

повнiстю споживаються в кожному виробничому циклi, змiнюю-

чи чи втрачаючи при цьому натурально-речову форму, i повнiстю

переносять свою вартiсть на вироблену продукцiю (сировина, ма-

терiали, напiвфабрикати i т. iн.).

Див.: Указ Президента Украєни вiд 3 лютого 1998 р. "Про усунення обмежень,

що стримують розвиток пiдприумницькоє дiяльностi" // Уряд. курур. 1998. 7 лют.

62

Основнi i обiговi кошти, вираженi в грошовiй формi, якi на-

лежать пiдприумству на правi власностi чи закрiпленi за ним на

правi повного господарського вiдання або на правi оперативного

управлiння, а також орендованi, створюють статутний фонд пiд-

приумства. У складi виробничих коштiв (власних i позичкових)

розрiзняють виробничi запаси i незавершене виробництво, товар-

ну частину виробленоє продукцiє, що пiдлягау реалiзацiє за дого-

ворами. Готова продукцiя разом з грошовими коштами становить

так званий фонд обертання. Вироблена пiдприумством продукцiя,

необхiдна для внутрiшнього споживання в процесi виробництва,

не у готовою продукцiую, оскiльки вона не реалiзууться спожива-

чам. Вона може бути вiднесена до незавершеного виробництва або

ж до виробничих запасiв.

Чим же рiзниться мiж собою правовий режим окремих видiв

майна пiдприумстваi Якщо вiдносно основних i обiгових фондiв

пiдприумство використовуу в основному своє правомочностi воло-

дiння i користування, то вiдносно готовоє продукцiє воно викорис-

товуу правомочнiсть розпорядження. Слiд сказати, що в умовах пе-

реходу до ринку рiзниця в правовому режимi окремих видiв майна,

що належить пiдприумству, стау менш виразною, нiж це було за

жорсткоє централiзованоє плановоє економiки. Скажiмо, основнi

виробничi фонди вже не у тим недоторканним обуктом, вiдносно

якого державне пiдприумство не мало правомочностей розпоряд-

ження, за винятком реалiзацiє непотрiбного для пiдприумства май-

на (що ним не використовувалося), i то тiльки за умови, коли ви-

щий орган або орган матерiально-технiчного постачання вiдмо-

виться вiд його розподiлу. На цi фонди не поширювалися правила

про стягнення заборгованостi з майна боржника.

Згiдно ж iз чинним законодавством пiдприумство, якщо iнше

не передбачено законом та його статутом, мау право продавати i

передавати iншим пiдприумствам, органiзацiям, установам, об-

мiнювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове ко-

ристування або давати в борг будiвлi, споруди, обладнання, транс-

портнi засоби, iнвентар, сировину та iншi матерiальнi цiнностi, що

йому належать, а також списувати єх з балансу (п. 5 ст. 10 Закону

<Про пiдприумства в Украєнi>). Головне ж призначення основних

виробничих фондiв - використання єх у сферi виробництва. Че-

рез те вони, як правило, закрiплюються за внутрiшнiми структур-

ними пiдроздiлами пiдприумства. Цi пiдроздiли i використовують

єх для виготовлення продукцiє, виконання робiт або ж надання

63

послуг вiдповiдно до виробничих i фiнансових планiв, якi склада-

ють на пiдставi укладених господарських договорiв.

На вiдмiну вiд основних обiговi фонди не закрiплюються за ви-

робничими пiдроздiлами. Реалiзацiя продукцiє здiйснюуться пере-

важно пiдприумством. В умовах переходу до ринку найдоцiльнi-

шим у передача цих функцiй спецiалiзованим пiдроздiлам.

Вiдносно поняття та структури обiгових коштiв у лiтературi

iснують рiзнi трактовки, проте слiд, напевно, виходити з того, що

категорiя обiгових коштiв у вираженням рiзних фаз удиного про-

цесу розширеного виробництва. З огляду на це обiговi виробничi

фонди i фонди обертання в процесi свого кругообiгу безперервно

мiняються мiсцями, послiдовно проходячи як стадiю виробницт-

ва, так i стадiю обертання, i вiдповiдно виступають то у грошовiй,

то у виробничiй, то в товарнiй формi.

Таким чином, обiговi кошти, вкладенi в запаси сировини, ма-

терiалiв, незавершеного виробництва, готовоє продукцiє або пере-

буваючи на банкiвському рахунку чи в касi пiдприумства, пiдпо-

рядковуються правовому режиму вiдповiдно до обiгових фондiв

або фондiв обертання залежно вiд стадiє кругообiгу, в якому вони

на цей час знаходяться.

У союзному законi <Про державне пiдприумство (обуднання)>

. 1987 року до спецiальних фондiв були вiднесенi фонд розвитку ви-

| робництва, науки i технiки; фонд соцiального розвитку i фонд за-

охочення (фонди економiчного стимулювання); ремонтний, фонд

ширужитку i т. iн. У нормативних актах i лiтературi останнього часу

| застосовуються термiни <фонд накопичення> i <фонд споживан-

| ня>. Подiл майна на такi фонди мау на метi регулювання процесу

| спрямування коштiв пiдприумства на цi основнi напрямки витрат.

( До фонду накопичення на рiвнi пiдприумства вiдносять части-

| ну створеноє вартостi, яка спрямовууться на розширення виробниц-

Г тва. До нього направляють вiдрахування вiд чистого прибутку (до-

; ходу), як правило, на збiльшення основних i обiгових фондiв, ство-

| рення й поповнення резервного фонду тощо.

Фонд споживання - це частина вартостi, створеноє на рiвнi

пiдприумства, яка використовууться для задоволення матерiальних

i соцiальних потреб працiвникiв.

i 3 метою зручностi при вирiшеннi питань розподiлу прибутку

|i вибору основних напрямкiв його використання (особливо на ве-

Виких пiдприумствах) кошти цих фондiв пiдроздiляються на ок-

ремi фонди вужчого призначення. Так, у складi фонду накопичен-

64

ня на пiдприумствi можуть створюватися фонд розвитку виробниц-

тва, науки i технiки, iншi фонди. А в складi фонду споживання -

фонд оплати працi i матерiального заохочення. У Законi <Про пiд-

приумства в Украєнi> слiд було б, наприклад, визначити перелiк

фондiв, що мають створюватися на державних пiдприумствах i

можуть формуватись на пiдприумствах iнших форм власностi. Тодi

не було б необхiдностi втручання держави в питання розподiлу

прибутку за згаданими напрямками використання.

Цей обовязок Закон <Про внесення змiн до Закону Украєни

<Про пiдприумства в Украєнi> щодо казенних пiдприумств покла-

дау на вiдповiднi мiнiстерства або iншi центральнi органи вико-

навчоє влади, якi мають визначити порядок використання чистого

прибутку казенних пiдприумств шляхом встановлення обовязко-

вих нормативiв його розподiлу. Звичайно, нормативи розподiлу

прибутку мають визначати мiнiстерства або iншi органи виконав-

чоє влади, але приблизний перелiк фондiв, якi при цьому форму-

ються, на нашу думку, доцiльно визначити в законi2.

Колективнi пiдприумства мають пайовий фонд майна членiв

пiдприумства. До нього включауться вартiсть основних виробни-

чих i оборотних фондiв, створених за рахунок дiяльностi пiдприум-

ства, цiннi папери, акцiє, грошовi кошти i вiдповiдна частка вiд

участi в дiяльностi iнших пiдприумств i органiзацiй.

Право членiв пiдприумства на пайовий фонд майна залежить

вiд єхнього трудового внеску. Члену пiдприумства щорiчно нара-

ховууться частина прибутку залежно вiд частки в пайовому фондi,

яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано на збiль-

шення частки в пайовому фондi.

Пай у власнiстю члена пiдприумства. Право розпоряджатися,

своєм паум на власний розсуд член пiдприумства набувау пiсля при-]

пинення членства в пiдприумствi. Пай може успадковуватися вiд-

Див., напр.: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 11 вересня 1995 р.

"Про затвердження порядку визначення сум, якi вносяться до бюджету у звязку з

перевищенням фонду споживання".

1 Спробою в цьому напрямку можна вважати Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Укра-

єни вiд 10 травня 1993 р. "Про порядок використання прибутку державних

пiдприумств, установ i органiзацiй". Згiдно з цим нормативним актом державнi

пiдприумства пiсля сплати обовязкових платежiв проводять вiдрахування вiд при-

бутку, що залишауться в єхньому розпорядженнi, на технiчне переобладнання ви-

робництва, освоуння нових технологiй, здiйснення природоохоронних заходiв i

нового будiвництва за нормативами (в розмiрах не менше ЗО i не бiльше 80 вiдсоткiв),

встановленими органами, якi виконують функцiє управлiння майном, що перебувау

в державнiй власностi.

65

повiдно до законодавства та статуту пiдприумства. У разi виходу

з пiдприумства громадянинмау право на пай натурою, грiшми або

цiнними паперами.

4. Оренда засобiв виробництва

та iншого майна. Лiзинг.

Правова регламентацiя

Одним iз способiв використання майна для здiйснен-

ня господарськоє дiяльностi законодавством передбачауться його

передача в тимчасове користування шляхом укладення договору

оренди.

Поговiр оренди у одним iз рiзновидiв договору майнового най-

му. Вiдмiннiсть цього договору вiд iнших видiв майнового найму

полягау в тому, що при наймi наймач мау право лише користува-

тися майном, а при орендi - ще й здобувати i споживати наслiдки

працi вiд орендованого майна.

Ця вiдмiннiсть досить суттува в господарських вiдносинах. При

цьому обуктом оренди у таке майно, яке за своую природою може

бути використане для одержання наслiдкiв працi або прибутку.

У наш час договiр оренди в господарських вiдносинах засто-

совууться щодо державного та комунального майна. Чинним у За-

кон Украєни вiд 10 квiтня 1992 року <Про оренду державного та

комунального майна> (в редакцiє вiд 14 березня 1995 року з наступ-

ними змiнами й доповненнями). У первiсному виглядi вiн мав на-

зву Закон <Про оренду майна державних пiдприумств i органi-

зацiй> i нагадував законодавство перших рокiв радянськоє влади,

коли державнi пiдприумства теж здавали в оренду з метою залу-

чення приватного капiталу для вiдновлення державного майна i до-

ведення його до належного господарського рiвня2. Але мета оренди

в наш час суттуво змiнилася. При прийняттi зазначеного закону

вона визначалася як забезпечення пiдвищення ефективностi вико-

ристання майна державних пiдприумств, органiзацiй шляхом пе-

редачi його в оренду фiзичним та юридичним особам, створення

передумови для можливоє приватизацiє цього майна. i це при пе-

реходi економiки Украєни на ринковi рейки цiлком зрозумiло.

Див.: Советское хозяйственное право. М.-Л., 1926. С. 14.

2 Див.: Там само. С. 43.

З ii-юо

66

Що ж до поняття договору оренди, то воно, по сутi, залишауться

таким, як i було. <Орендою, - написано в зазначеному Законi, - у

засноване на договорi строкове платне користування майном, не-

обхiдним орендаревi для здiйснення пiдприумницькоє та iншоє

дiяльностi> (ст. 2).

Обуктами оренди за цим Законом у:

цiлiснi майновi комплекси державних пiдприумств, єх струк-

турних пiдроздiлiв (фiлiй, цехiв, дiльниць). Цiлiсним майновим

комплексом у господарський обукт з завершеним циклом вироб-

ництва продукцiє (робiт, послуг), з наданою йому земельною дiлян-

кою, на якiй вiн розмiщений, автономними iнженерними комунi-

кацiями, системою енергопостачання. У разi видiлення цiлiсного

майнового комплексу пiдроздiлу пiдприумства складауться розпо-

дiльний баланс. Грошовi кошти та цiннi папери з урахуванням де-

бiторськоє та кредиторськоє заборгованостi орендодавець надау

орендаревi на умовах кредиту з ставкою рефiнансування Нацiо-

нального банку Украєни, а iншi оборотнi матерiальнi засоби вику-

повуються орендарем;

нерухоме майно (будiвлi, споруди, примiщення);

iнше окреме iндивiдуально визначене майно державних пiд-

приумств.

Не можуть здаватися в оренду цiлiснi майновi комплекси тих

державних пiдприумств, що здiйснюють таку дiяльнiсть, яку, за за-

конодавством, можуть здiйснювати тiльки державнi пiдприумства.

Це дiяльнiсть, повязана з оборотом наркотичним та психотропних

речовин, виготовленням i реалiзацiую вiйськовоє зброє та боуприпасiв

до неє, вибухiвки, видобутком янтарю, охороною окремих особливо

важливих обуктiв державноє власностi (ст. 4 Закону Украєни <Про

пiдприумництво>). Перелiк державних пiдприумств, майновi ком-

плекси яких не можуть бути обуктами оренди, не у вичерпним. За-

конодавчими актами Украєни вiн може бути доповнений (п. З ст. 4

Закону <Про оренду державного i комунального майна>),

Орендодавцями в цьому договорi виступають:

Фонд державного майна Украєни, його регiональнi вiддiлен-

ня та представництва - щодо цiлiсних майнових комплексiв пiд-

приумств, єхнiх структурних пiдроздiлiв та нерухомого майна, яке

у державною власнiстю;

органи, уповноваженi Верховною Радою Автономноє Республi-,

ки Крим та органами мiсцевого самоврядування управляти майноє

- щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств, єх структурнi

67

пiдроздiлiв та нерухомого майна, яке вiдповiдно належить Авто-

номнiй Республiцi Крим або перебувау в комунальнiй власностi;

пiдприумства - щодо окремого iндивiдуально визначеного

Blog

Правове регулювання господарських вiдносин за участю промислових пiдприємств