Який містить хронологічний перелік пам’ятних дат І подій минулого Дніпропетровщини, а також текстові довідки та бібліографічні матеріали до найвизначніших дат

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ТРАВЕНЬ

* * *

Є на світі радість, є,

Особливо в травні.

За стіною наших плавнів

Світлий хор зозуль кує:

– Є на світі радість, є.

Сонце плавить каламуть

Променем шовковим.

– Є кохання тонкоброве, –

Пісню солов’ї ведуть.

Сонце плавить каламуть

Незабудка шелестить

Берегам Орілі:

– Це життя за роси білі

Варто славить і любить.

Незабудка шелестить.

Олександр Зайвий

1 травня 1944 року – у с. Бажани Петропавлівського району народилась Швидько Ганна Кирилівна, вчений-історик, доктор історичних наук, професор Національної гірничої академії України. З 1991 року очолює Дніпропетровське відділення Всеукраїнської Спілки краєзнавців (60 років від дня народження).

3 травня 1939 року – у м. Дніпропетровську відкрито ляльковий театр. З 1997 року увійшов до складу Українського молодіжного театру (65 років від дня відкриття).

Дніпропетровський театр ляльок // УРЕС.– 2-е вид.– К., 1986.– Т.1.– С.532.

Танич А. Ляльки нашого дитинства // Наше місто.– 1994.– 13 трав.

9 травня 1949 року – в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відкрито бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу Брандиса А.Я., уродженця м. Дніпропетровська (55 років від дня відкриття).

Погруддя двічі Героя Радянського Союзу А.Я. Брандиса в Дніпропетровську // У пам'яті народній.– К., 1975.– С. 109.

14 травня 1919 року – у м. Нікополі відкрито Музей красних мистецтв. Нині - Нікопольський краєзнавчий музей (85 років від дня відкриття).

Ганжа П. Першоджерела Нікопольського краєзнавчого музею // Півден. зоря.– 1998.– 22 груд.

17 травня 1904 року – народився Антоненко Ігор Дмитрович, художник. В 60-80-х роках жив і працював на Дніпропетровщині. Помер 1988 року (100 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.16.

17 травня 1959 року – у м. Дніпропетровську відкрито пам'ятник видатному російському письменникові Гоголю Миколі Васильовичу (45 років від дня відкриття).

Фоменко А.К. Пам’ятник М.В.Гоголю // Дніпропетровськ: Минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С.146-147.

18 травня 1884 року – у м. Катеринославі відкрито залізничний вокзал (архітектор О.А.Верховцев)та двоярусний залізничний міст через Дніпро (інженер М.А.Белелюбський) (120 років від дня відкриття).

22 травня 1834 року – у м. Катеринославі відкрито публічну бібліотеку. Нині - Дніпропетровська обласна наукова бібліотека (170 років від дня заснування).

23 травня 1969 року – у м. Дніпропетровську виділено шостий район – Індустріальний (35 років події).

Збаращук В.Ф. Індустріальний – наша гордість! // Грані.– 2001.– №3.– С.6-9.

25 травня 1899 року – в сел. Амур-Нижньодніпровську на Катеринославщині народилась Шпота Олена Василівна, українська письменниця. Репресована 1938 року. Трагічно загинула 3 лютого 1943 року (105 років від дня народження).

Зобенко М. Ярославни Придніпров'я, або Сповідь жіночої душі при свічі Істини // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С.273-283.

Про Олену Шпоту-С.275-276.

Мазуренко І. "Націоналістка", дружина "ворога народу", поетеса // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С.193-197.

30 травня 1914 року – у м. Катеринославі здано в експлуатацію третє підприємство змішаного франко-бельгійського акціонерного товариства російських трубопрокатних заводів "Шодуар". Нині – АТ “Дніпропетровський завод важкого машинобудування (“Дніпроважмаш”)(90 років від дня пуску).

Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть.– Дніпропетровськ: Проспект, 2001.– С. 72.

31 травня 1944 року – у с. Вишневе Солонянського району Дніпропетровщини народився Комаров Леонід Григорович, письменник-гуморист. Помер 1993 року (60 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.55-56.

травень 1884 року – у м. Катеринославі відкрито друкарню товариства Яковлева, нині – Дніпропетровська книжкова друкарня (120 років від часу заснування).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 114-115.

травень 1899 року – народився український економіст і письменник Плевако Олександр Антонович. У п’ятдесятих роках проживав у Дніпродзержинську. (115 років від дня народження).

Плевако Олександер // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Т.6. / Гол. ред. В.Кубійович. – Париж–Нью-Йорк: Молоде життя, 1970. – С.2108.

* * *

Гуде в ковадло літо –

Таке вже літо йде,

Що наче в напівсвіта

В три молоти гуде.

Кують перепелиці

Та коники кують,

Та ще в чотири криці

Лелеки додають.

Та ще до того колос

Наструнено дзвенить,

Та ще до того й голос

Веде сріблясту нить...

І чується довкола, –

І зблизька, й віддалі:

Гуде, гуде над полем

Симфонія землі...

Павло Усенко

ЧЕРВЕНЬ

Освідчення

Дозрівання, мов сонячне вчення,

Ярий гомін бджоли запилив –

Я люблю тебе, червеню-червню,

За оскоммо-пахучий налив.

За дощів світанкові накрапи –

Ніжні-ніжні: пилок не злетить.

За пшениць роззолочений прапор

І кантат жайвори них блакить.

І за маків палке вогневіння,

За весільність зелену в траві.

І за брехні зозульок невинні,

І за бенкети гроз січові.

За сліпучість озонних оскалин

Блискавиць – молодих, як вода,

І за погляд вишневий – аж карий,

Той, що полудень житом віта.

За надії врожайні, дозрілі,

За криничну відстояність мрій.

За відсутність і тліні, і цвілі,

За зенітність в насназі моїй.

Михайло Чхан

3 червня 1939 року – у м. Кривому Розі на Дніпропетровщині народився Ситник Петро Федорович, художник, член Спілки художників України. Працює в галузі станкової графіки (65 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.168-169.

4 червня 1884 року – засновано залізничну станцію Межова. Нині - селище міського типу, районний центр (120 років від дня заснування).

Межова // Богомаз М.С. Станція називається...– Дніпропетровськ: Пороги, 1993.– С. 191-192.

12 червня 1914 року – у м. Катеринославі народився Свердлов Борух Герцелевич, художник, член Спілки художників СРСР. Працював у галузі станкової графіки та ілюстрації. З 1949 по 1972 рік викладав у Дніпропетровському художньому училищі. Помер 20 листопада 1972 року (90 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.166-167.

23 червня 1954 року – у с. Мирному Солонянського району Дніпропетровщини народилась Пікуш Марія Іванівна, художник, член Спілки художників України. Працює в галузі петриківського декоративного розпису (50 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.150-151.

28 червня 1924 року – у м. Катеринославі народився Сидур Вадим Абрамович, скульптор-монументаліст. Помер 1986 року (80 років від дня народження).

Платонов В. Вадим Сидур: памятник современному состоянию // Зеркало недели.– 997.– 29 марта.– С.11.

Абрамова Т. Он вернется в свой город, знакомый до слез // Наше місто.– 2002.– 19 берез.

червень 1974 року – введено в дію Дніпропетровську фабрику головних уборів, нині – ВАТ “Елія”. (30 років від часу заснування).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид. 2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 99.

ЛИПЕНЬ

Липневий сон

Снилось диво:

і липень...

і лавка та...

Гілку росяну я нахилив,

і зриваєш медові ти яблука –

білий-білий у них налив.

Чи рум’янець,

чи промінь грає

на дівочим твоїм лиці.

А за садом – поля безкраї,

на комбайнах

засмаглі женці.

З-під косинки –

і аж по п’яти! –

розплелася твоя коса.

І п’янить нас трава прим’ята,

і згаса на відсонні роса.

Снилось диво:

і липень...

і лавка та...

Хмільно в затінку

пахнуть меди.

І мені простягаєш ти яблука,

і шепочеш:

– Твоя – назавжди...

Іван Рибицький

1 липня 1939 року – у с. Червонопартизанському Царичанського району Дніпропетровщини народився Глущенко Володимир Андрійович, художник-майстер петриківського розпису, член Спілки художників України. Заслужений майстер народної творчості України (65 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.52-53.

10 липня 1944 року – народився Квітка Олександр Маркович, художник, член Спілки художників України. Працював у галузі станкової графіки. Помер 1996 року (60 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.84-85.

14 липня 1834 року – народився Корф Микола Олександрович, педагог, діяч освіти на Катеринославщині, організатор земських шкіл. Помер 25 листопада 1883 року (170 років від дня народження).

18 липня 1964 року – у м. Дніпропетровську відкрито меморіальний будинок-музей Д.І.Яворницького (40 років від дня відкриття).

Фоменко А.К. “Курінь козацького батька” // Дніпропетровськ: Минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С.80-83.

20 липня 1949 року – у м. Дніпропетровську народився Косенко Олександр Олексійович, художник-ювелір, член Спілки художників України. Працює в галузі ужиткового мистецтва (55 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.98-99.

26 липня 1954 року – народився Коренєв Володимир Олексійович, художник, член Спілки художників України. Працює в галузі станкової графіки (50 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.238.

30 липня 1944 року – у м. Дніпропетровську народився Пирожевський Анатолій Іванович, художник, член Спілки художників України, працює у галузі станкової графіки (60 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.152-153.

липень 1884 року – стали до ладу Головні паровозоремонтні майстерні Катерининської залізниці. Нині – Дніпропетровський державний тепловозоремонтний завод (120 років від дня пуску).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 36.

липень 1959 року – створена Дніпропетровська геофізична експедиція, нині – Дніпропетровська геофізична експедиція “Дніпрогеофізика” (45 років від часу заснування).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 275.

СЕРПЕНЬ

Серпневий оркестр

Ніч, хоч встрель, монолітно чорна –

о серпнева блискавко, черкни!

Свердлять методично і невтомно

Чорноту веселі цвіркуни.

Вийди, стань, принишкни і причайся

і відчуєш, як тебе гойда –

плещуть хвилі світлого сюрчання,

мов джерельна голуба вода.

І здається, що сюрчить осокір,

що сюрчать легкі тополь клини.

І пливе, пливе у душу спокій,

що пітьму розкришать цвіркуни.

Крешуть іскру цвіркуни чудесні,

наче зорі скачуть навскачки,

і сюрчать захоплено у всесвіт,

мов на стадіоні хлопчаки.

Михайло Чхан

1 серпня 1929 року – народився Карапиш Борислав Тимофійович, прозаїк, член Національної Спілки письменників України (75 років від дня народження).

4 серпня 1934 року – став до ладу Криворізький металургійний завод. Нині - металургійний комбінат "Криворіжсталь" (70 років від дня пуску).

Новик Л.И., Кан Д.И. Кривой Рог: Путеводитель-справ.– Днепропетровск: Промінь, 1986.– С. 69-71.

8 серпня 1914 року – у м. Катеринославі народився Гай Олександр Дмитрович, український актор, народний артист УРСР (90 років від дня народження).

Гай Олександр Дмитрович // УРЕС.– 2-е вид.– К., 1986.– Т.1.– С.359.

16 серпня 1884 року – народився Мазепа Ісаак Прохорович, український громадський та політичний діяч. З 1915 року проживав у Катеринославі, був земським діячем. Емігрував, помер 18 березня 1952 року в Аугсбурзі (120 років від дня народження).

Чабан М.П. Діячі Січеславської “Просвіти” (1905-19210. Біобібліографічний словник: Наук. видання.– Дніпропетровськ: Іма-Прес, 2002.– С. 302-303.

21 серпня 1979 року – Радою Міністрів СРСР прийнято постанову про організацію у Дніпропетровську на базі факультету Київського інституту фізкультури Дніпропетровського інституту фізичної культури. 15 квітня 1980 року отримав статус самостійного ВУЗу (25 років від прийняття постанови).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 150-151.

24 серпня 1994 року – у сел. Лоцманська Кам'янка (в межах Дніпропетровська) відкрито Музей лоцманів. Засновник і керівник – колишній лоцман Омельченко Григорій Микитович (10 років від дня заснування).

25 серпня 1924 року – народився Загребельний Павло Архипович, відомий український письменник. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету (80 років від дня народження).

Письменники України: Довідник / Упоряд. Д.Г.Давидюк, Л.Г.Кореневич, В.П.Павловська.– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1996.– С. 96-97.

* * *

В безоднях осені мудрішає чоло,

Хоч важча крок

І гублять силу очі,

Хоч сіре хмар'я обрій облягло

І тягне сивим холодом із ночі.

Але не все, як листя облетить –

Засвітяться чіткіше в цім згасанні

І бабиного літа плинна мить,

І горобини кетяги багряні.

І все, що бачилось і чулося колись,

Що назавжди прикинулось забутим,

Повернеться, згойдне бентежно мисль –

І освятить високим смислом будні.

Бо як би там гіркотно не було,

В безоднях осені мудрішає чоло.

Сергій Бурлаков

ВЕРЕСЕНЬ

Цвітуть осінні тихі небеса…

А Малишко

Ще вересень, останнє медотрав'я,

Ще горлицям привільно так в саду,

Ще обрій кольорами ніжно грає, –

Кохана, руку дай, на радість, на біду…

Довіримось цій дивній рівновазі, –

Це сонце нею свій вінчає труд.

Забудьмо всі жалі, і всі дрібні образи,

Поглянь, як – на тепло! – вечірні небеса цвітуть.

Володимир Грипас

1 вересня 1969 року – у м. Дніпропетровську засновані Центральні монтажно-заготівельні майстерні харківського тресту "Електропівденмонтаж", нині – ВАТ "Завод монтажних виробів" (35 років від дня заснування).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 75.

3 вересня 1914 року – народився Залата Федір Дмитрович, прозаїк, член Спілки письменників України. З 1968 по 1979 роки очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію. Помер 22 грудня 1993 року. (90 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.29-33.

7 вересня 1909 року – у с. Вошиве-Покровське (нині - районний центр Апостолове) на Криворіжжі народився Пронченко Михайло Семенович, поет. Репресований радянською владою. Розстріляний фашистами 11 лютого 1942 року (95 років від дня народження).

Білокінь С. Жертва двох систем - Михайло Пронченко // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С.174-177.

Пронченко М. Кобза: Збірка вибраних творів.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– 160 с.

Тут же спогади і статті про поета-С.81-143.

16 вересня 1874 року – народився Руднєв Михайло Федорович, видатний вчений, лікар-педіатр, професор. Працював у дитячій лікарні №3 м. Дніпропетровська. Помер 23 квітня 1930 року (130 років від дня народження).

Хто він, професор Руднєв? // Зоря.– 1989.– 20 серп.

20 вересня 1894 року – у с. Петриківка на Катеринославщині народилась Білокінь Надія Аврамівна, художниця, майстер петриківського розпису, член Спілки художників СРСР. Померла 5 лютого 1981 року (110 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.28-29.

21 вересня 1939 року – у м. Дніпропетровську народився Самохвалов Валерій Володимирович, художник, член Спілки художників України. Працює у галузі станкової графіки (65 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.240.

23 вересня 1924 року – народився Ерліх Володимир Ісаакович, художник, член Спілки художників України. Працює у галузі станкового живопису (80 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.222-223.

23 вересня 1959 року – у сел. Петриківка на Дніпропетровщині народилась Зінчук Олена Іванівна, художник, член Спілки художників України. Працює в галузі петриківського декоративного розпису (45 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.238.

вересень 1959 року – у м. Дніпропетровську на заводі імені Г.Петровського створено літературну групу "Плавка" (45 років від дня створення).

Патрик М. Вітрила моєї “Плавки” // З любові і муки.../ Ф Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпроопетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– С. 474-477.

ЖОВТЕНЬ

* * *

Іще не осипались клени,

Та чують дихання зими,

Їх листя різьблено-черлене

Звелося тугими крильми.

Гасає вітрець на осонні,

Все жде своїх сивих братів,

Роздмухать кострища червоні

Він перший з усіх прилетів.

І листя вчепилось за віти,

Збирає краплинки снаги,

Щоб небу і птицям світити.

Допоки не ляжуть сніги...

Володимир Міщенко

1 жовтня 1954 року – у м. Дніпропетровську народився Шкляр Анатолій Миколайович, поет, член Національної Спілки письменників України (50 років від дня народження).

4 жовтня 1874 року – народився Протод'яконов Михайло Михайлович , вчений у галузі гірничої справи. З 1904 по 1914 рік викладав у Катеринославському Вищому гірничому училищі. Помер 5 квітня 1930 року (130 років від дня народження).

Протод'яконов Михайло Михайлович // Національна гірнича академія України. Професори.– Дніпропетровськ: НГА України, 1999.– С. 64-65.

7 жовтня 1794 року – слобода Новоселиця була перейменована у місто Новомосковськ і отримала статус повітового центру (210 років події).

Мицик Ю.А. Край козацький // Мицик Ю.А., Мосьпан Н.В., Плохій С.М. Місто на Самарі: Навч. посібник.– Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994.– С. 12-45.

12 жовтня 1899 року – у м. Катеринославі відкрито Вище гірниче училище - найперший ВУЗ регіону. Нині - Національний гірничий університет України (105 років від дня заснування).

Історичний нарис // Національна гірнича академія України. Щорічник 2000. – Дніпропетровськ: НГА України, 2000.– С. 5-11.

16 жовтня 1909 року – народився Лазарян Всеволод Арутюнович, академік АН України, визначний спеціаліст у галузі загальної механіки. Був ректором ДІІТу, керував інститутом механіки АН України. Помер 24 грудня 1978 року (95 років від дня народження).

Лазарян Всеволод Арутюнович // УРЕС.– 2-ге вид.– К., 1987.– Т.2.– С. 232.

Литвинова О. Вчений і педагог В.А.Лазарян // Джерело.– 1999.– 14 жовт.– С.8.

20 жовтня 1859 року – у м. Катеринославі почала діяти перша телеграфна установка (145 років від дня введення).

Днепропетровску 200 лет. 1776-1976: Сб. документов и материалов.– К.: Наук. Думка, 1976.– С. 45.

22 жовтня 1894 року – у м. Катеринославі народився Петров Віктор Платонович, український археолог, етнограф, письменник, доктор філологічних наук. Виступав під псевдонімом В.Домонтович. Помер 8 квітня 1969 року (110 років від дня народження).

Петров Віктор // Енциклопедія українознавства. Словникова частина / Гол. ред. В.Кубійович. – Париж–Нью-Йорк: Молоде життя, 1970. – С. 2037.

23 жовтня 1904 року – у Нижньодніпровську народився Судець Володимир Олександрович, маршал авіації, Герой Радянського Союзу. Помер 6 травня 1981 року (100 років від дня народження).

жовтень 1944 року – у м. Дніпропетровську заснований науково-дослідний інститут будівельного виробництва, нині – ВАТ “Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва” (60 років від часу заснування).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 267.

ЛИСТОПАД

Який гарячий листопад!

Жаріє жовтим і червоним.

Без диму обгоряють крони.

І тільки долі вже холоне

весь цей шалений листу спад.

Отак і ти, душа, колись…

Не бійся, це вже незабаром.

Вогнем останнім, карим жаром,

всіма щедротами пролийсь.

І вивільнишся… не барись…

Наталка Нікуліна

5 листопада 1959 року – у м. Дніпропетровську встановлено перший пам'ятник великому українському поетові Тарасові Шевченку (45 років події).

Фоменко А.К. “Не забудьте пом’янути...” // Дніпропетровськ: Минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С.143-146.

7 листопада 1899 року – у Верхньодніпровському повіті Катеринославщини засновано нижчу сільськогосподарську школу 1-го розряду. Нині – Ерастівський сільськогосподарський технікум (105 років від дня заснування).

Ераст Бродський – засновник технікуму // Сторожко В.М., Руденко Г.М. П'ятихатські самоцвіти: У 3-х кн. Кн. 3.– Дніпропетровськ: Січ, 2000.– С. 56-63.

8 листопада 1919 року – у с. Володимирівці Межівського району Катеринославщини народився Нечай Михайло Потапович, письменник, член Спілки письменників України. З 1960 по 1966 рік очолював Дніпропетровську обласну письменницьку організацію. Помер у грудні 1995 року. (85 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.68-71.

13 листопада 1829 року – народилася Риндовська Олександра Якимівна, педагог. Була директором Маріїнської жіночої гімназії, почесна громадянка м. Катеринослава. Померла 4 січня 1905 року (175 років від дня народження).

13 листопада 1959 року – введено в дію Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат (45 років від дня пуску).

Новик Л.И., Кан Д.И. Кривой Рог: Путеводитель-справ.– Днепропетровск: Промінь, 1986.– С. 61-62.

16 листопада 1889 року – у м. Катеринославі змішаним франко-бельгійськім акціонерним товариством російських трубопрокатних заводів засновано трубний завод "Шодуар-А", нині – ВАТ "Дніпропетровский трубний завод" (115 років від дня заснування).

ВАТ "Дніпропетровский трубний завод" // Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть.– Дніпропетровськ: Проспект, 2001.– С. 76-77.

17 листопада 1874 року – народився Рубін Павло Германович, вчений-металург. З 1900 по 1931 роки обіймав посаду професора Катеринославського (Дніпропетровського) гірничого училища (інституту). Помер 30 липня 1960 року (130 років від дня народження).

Матвеева Л.В., Савчук В.С. Ученый-металлург П.Г.Рубин // Создатели новой техники в Украинской ССР / Под ред. Оноприенко В.И.– К.: Наукова думка, 1991.– С.76-86.

Савчук В.С. Павел Германович Рубин: штрихи к портрету // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип.1.– Дніпропетровськ: "Системні технології", 1998.– С.7-13.

19 листопада 1929 року – народився Пушний Михайло Федорович, художник, член Спілки художників України. Працює у галузі станкового живопису (75 років від дня народження).

21 листопада 1939 року – у м. Дніпропетровську народився Невечеря Олександр Георгійович, скульптор, член Спілки художників України. Працює в галузі станкової, монументальної і декоративної скульптури (65 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.130-131.

27 листопада 1949 року – народився Ісаєв Сергій Іванович, художник, член Спілки художників України. Працює в галузі станкового та монументального живопису (55 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.80-81.

27 листопада 1954 року – у м. Кривому Розі на Дніпропетровщині народився Зінченко Вадим Іванович, художник, член Спілки художників України. Працює у галузі станкової графіки (50 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.238.

30 листопада 1969 року – введено в дію Дніпропетровську трикотажну фабрику, нині – фірма “Дніпрянка”(55 років від дня введення).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 99.

листопад 1969 року – у сел. Покровському відкрито народний історико-краєзнавчий музей (35 років від дня відкриття).

Андрущенко А. Скарбниця нашої історії // Покров. край.– 2002.– 23 листоп.

* * *

Сніги упали лебедями білими

На сині кручі – сторожкими крилами.

На ліс вечірній – голосом здаля,

Бринінням ледве чутним – на поля.

Сніги упали білими зигзицями

На зруб кленовий, що біля криниці,

На душу – озорінням голубим,

Тонкою тінню білизни у дім.

Сніги, сніги... Чому такі неранні?

На хліб і плід – людськими сподіваннями,

Що з-під руки зорять на виднокіл,

Сніги – до мене аркушем на стіл.

Ганна Світлична

ГРУДЕНЬ

* * *

Грудневість, біла-біла даль,

З-за лісу – клубочіть туману...

Мій діжданий, яка печаль

Оця грудневість днів неждана!

Молю тебе... За небокрай

Річки несуть – куди так круто?

А ти не дай мені, не дай

В тобі, в тобі не дай минути.

Так, як минають береги,

Як хуга промина листвяна.

Там, за снігами, – лиш сніги,

А за туманом – лиш тумани.

Молю тебе!.. Уже в очах

Сльоза від холоду загусла.

Тож був хоч перекрив би шлях,

Хоч не лишав би навстіж русла!..

Ганна Світлична

1 грудня 1899 року – народився Овчаренко Василь Іванович, український актор, народний артист УРСР. У 1930-1974 роках працював у Дніпропетровському театрі імені Т.Шевченка. Лауреат Державної премії СРСР. Помер 14 квітня 1978 року (105 років від дня народження).

Овчаренко Василь Іванович // УРЕС.– 2-е вид.– К., 1987.– Т.2.– С.553.

5 грудня 1919 року – у с. Мар'янівці на Криворіжжі народився Миколаєнко Микола Антонович, поет, член Національної Спілки письменників України (85 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.64-65.

Карапиш Б. Штрихи до портретів // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994.– С.255-273.

Про М.Миколаєнка-С.258-260.

7 грудня 1924 року – засновано криворізьку міську газету "Червоний гірник" (80 років від дня заснування).

Газета і місто: 70 - років разом ("Червоний гірник" у 1924-1994 рр.).– Кривий Ріг: Б-чка альманаху "Саксагань", 1995.– 447 с.

11 грудня 1954 року – у м. Дніпропетровську народився Лаушкін Сергій Павлович, художник, член Спілки художників України. Працює у галузі станкової графіки (50 років від дня народження).

Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С.239.

16 грудня 1914 року – народився Крилов Олексій Гаврилович, російський поет. Помер 3 жовтня 1991 року (90 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.62-63.

16-17 грудня 1924 року – у м. Катеринославі побував український письменник Остап Вишня, який виступав на "Вечорі ревсатири" (80 років події).

Чабан М.П. Остап Вишня // Дніпропетровськ: Минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С.374-376.

19 грудня 1929 року – у м. Дніпропетровську почав діяти коксохімічний цех заводу імені Г.Петровського. Нині – ВАТ "Дніпрококс" (75 років пуску).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 75.

23 грудня 1904 року – у сел. Широке на Катеринославщині народився Кобринський Ілля Григорович, український режисер, народний артист УРСР. Працював у театрах Дніпропетровська. Лауреат Державної премії СРСР. Помер 4 листопада 1979 року (100 років від дня народження).

25 грудня 1964 року – у Дніпропетровську засновано ВАТ "Дніпропетровський завод залізобетонних контрукцій" (40 років від дня створення).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 82.

26 грудня 1974 року – у м. Дніпропетровську відкрито Державний театр опери та балету (30 років від дня відкриття).

Шпаковська Т.А. Театральний літопис довжиною у чверть століття: Нариси, статті, творчі портрети, інтерв’ю, інформації.– Дніпропетровськ: Пороги, 1999.– 318 с.

27 грудня 1989 року – у Дніпропетровську засновано театр одного актора "Крик". Засновник, актор і режисер-постановник Михайло Мельник (15 років події).

З глядачем не розлучайся! // Наше місто.– 2002.– 20 груд.

28 грудня 1954 року – Придніпровська ДРЕС дала перший промисловий електрострум. З 1996 року має назву Придніпровська ТЕС (50 років події).

Белич В.Я., Дубинин Н.В. Приднепровск.– Днепропетровск: Промінь, 1975.– С.27.

29 грудня 1909 року – у м. Катеринославі народився Билінов (Бейлінов) Олександр Йосипович, прозаїк. Помер 2 травня 2000 року в Ізраїлі. (95 років від дня народження).

Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель.– Днепропетровск, 1987.– С.9-11.

Олександр Билінов // Письменники України: Довідник // Упоряд. Д.Г.Давидюк, Л.Г.Кореневич, В.П.Павловська.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1996.– С.18.

* * *

роки

1594 року – уперше в щоденнику австрійського посла Еріха Лясоти згадується Микитин Ріг, сучасне м. Нікополь (410 років).

Старт в третье тысячелетие: Очерки о Приднепровье.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 242-243.

1604 року – запорозькими козаками Гаврилом Салом та Олексієм Кочергою засновано зимівник, нині - смт. Царичанка, районний центр (400 років від дня заснування).

1734 року – запорозькі козаки заснували Нову Січ біля с. Покровського (нині - територія Нікопольского району) (270 років події).

Скальковський А. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького / Передм. та комент. Г.К.Швидко; Пер. з рос. Т.С.Завгородньої.– Дніпропетровськ: Січ, 1994.– С.251-164.

1739 (?) року – народився Потьомкін Григорій Олександрович, один з найвидатніших діячів Російської імперії катерининської доби. Був намісником Новоросійського краю, висунув ідею побудування міста Катеринослава та розробив його перший план (265 років від дня народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 10-11.

1784 року – призначено першого Катеринославського губернатора, Синельникова Івана Максимовича (220 років події).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 12-13.

1784 року – Павлоград отримав статус міста і став повітовим центром (220 років події).

Павлоград // Дніпропетровщина.– Дніпропетровськ: ВАТ ”Дніпрокнига”, 2001.– С. 172-174.

1789 року – народився Фабр Андрій Якович. З 1847 по 1857 рік обіймав посаду Катеринославського цивільного губернатора. Відомий своєю культурно-просвітницькою, науковою та благодійницькою діяльністю (215 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 13-14.

1794 року – у м. Катеринославі стала до ладу перша фабрика міста – суконна (210 років події).

Швидько А.К. Из истории Екатеринославской казенной суконной мануфактуры накануне ее упразднения // Рабочий класс Приднепровья: формирование, традиции, социальный облик: Сб. науч. Трудов.– Днепропетровск, 1989.– С. 109-117.

1834 року – у с. Котівка Новомовсковського повіту народився Алексєєв Георгій Петрович, діяч науки і освіти, меценат. Займав громадські посади, чотири рази обирався предводителем дворянства, почесний громадянин м. Катеринослава. Помер 1914 року (170 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 28.

1834 року – народився Дурново Іван Миколайович, дворянин. З 1870 по 11882 року обіймав посаду Катеринославського цивільного губернатора, перший почесний громадянин м. Катеринослава. Почесний громадянин міст Ростова-на-Дону та Павлограда. Помер 1903 року (170 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 24-25.

1839 року – у Катеринославській губернії народився Ланшин Микола Михайлович, юрист, громадський діяч. Протягом 21 року обирався гласним Катеринославської міської Думи. Помер 20 квітня 1911 року (165 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 23-24.

1859 року – народився Родзянко Михайло Володимирович, дворянин, землевласник Новомосковського повіту. Обіймав численні громадські посади, був головою III та IV державних Дум Росії, почесний громадянин міста Катеринослава. Помер 1934 року (145 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 14-15.

1869 року – у м. Катеринославі народився Езау Іван Якович (Йоган Якоб), інженер-технолог, засновник та власник фабрики сільськогосподарських знарядь (сучасний комбайновий завод ім. Ворошилова), У 1905-1909 та 1918 роках обіймав посаду міського голови. (135 років від часу народження).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 17-18.

1869 року – побудовано залізничну станцію Синельникове (135 років події).

Синельникове // Дніпропетровщина.– Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”, 2001.– С.176.

1884 року – побудовано залізничну станцію Любомирівка. З січня 1904 року вона перейменована у м. Верхівцеве (120 років події).

Верхівцеве // Богомаз М.С. Станція називається...– Дніпропетровськ: Пороги, 1993.– С. 55-57.

1889 року – народився Лебідь Максим Максимович, поет. З 1924 року проживав у Катеринославі, друкувався в газеті "Зірка", брав участь у створенні літературного гуртка "Плуг". Репресований, 1939 року розстріляний (115 років від дня народження).

Чабан М.П. Січеслав у серці: Нариси (Книга пам’яті).– Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– 96 с.

Лебідь Максим – С. 5, 17, 56, 67, 80-89.

1894 року – у м. Катеринославі почав виходити щомісячний журнал "Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии". Виходив до 1916 року (110 років події).

Газети і журнали Катеринославщини (1838-1916): Наук.-допоміжн. Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ, 1993.– С. 34..

1899 року – народився Каруна Василь Петрович, генерал-майор, командуючий 152-ю стрілецькою дивізією, яка визволяла Дніпропетровщину. Загинув у вересні 1943 року. Похований на Жовтневій площі м. Дніпропетровська (105 років від дня народження).

Пименов В.Ф. Улицы помнят: Путеводитель.– Днепропетровск: Промінь, 1982.– 112 с., ил.

О Каруне В.П.– С.24-25.

1899 – в с. Ерастівка (сучасний П’ятихатський район) поміщиком Ерастом Бродським засновано першу в губернії сільськогосподарську школу. Нині – Ерастівський аграрний державний технікум ім. Е.Бродського (105 років від часу заснування).

Старт в третье тысячелетие: Очерки о Приднепровье.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 272-273.

1904 року – побудовано залізничну станцію Марганець (100 років події).

1909 року – у м. Катеринославі почали виходити:

"Вестник Южно-русской областной выставки в г. Екатеринославе", щоденна газета. Припинила вихід 1910 року після закриття виставки. Редактори Б.К.Гесберг та С.А.Бродницький;

"Екатеринославская копейка", прогресивна суспільна, літературна і наукова газета. Припинила вихід цього ж року. Редактор-видавець А.І.Рубінштейн;

"Новая копейка", газета суспільно-літературна і політична. З 1910 року отримала назву "Южная Россия". Мала додаток "Криворожская жизнь". Припинила існування 1910 року. Редактор А.Гарфільд (95 років події).

Газети і журнали Катеринославщини (1838-1916): Наук.-допоміжн. Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ, 1993.– 44 с.

1914 року – у м. Катеринославі побудовано підприємство з виробництва курильного та обгорткового паперу. Нині - Дніпропетровська паперова фабрика (90 років від дня пуску).

Богданов В.П. Страницы истории. Днепропетровская бумажная фабрика (1914-1994).– Днепропетровск: Пороги, 1994.– 63 с.

1914 року – у м. Катеринославі завершено будівництво будинку інженера-мецената Володимира Хрінникова. "Український дім" було побудовано в стилі українського бароко. Нині це - готель "Україна", первісний вигляд втрачений (90 років від дня побудування).

Меценат із Січеслава // Чабан М.Вічний хрест на грудях землі: Худож.-документ. нариси.– Дніпропетровськ: УкВ ІМА-прес, 1993.– С. 21-28.

Чепелик В.В. Разгадка противоречивого образа // Строительство и архитектура.– 1986.– №8.– С. 26-29: ил.

1914 року – у м. Катеринославі почали виходити:

"Оборона", щоденна газета. Виходила до 1917 року;

"Екатеринославский благовестник", неофіційний щомісячний місіонерський церковно-громадський і літературний журнал. Виходив до 1917 року. Редактор-видавець А.А.Афанасьєв;

"Южный инженер", щотижневий технічний журнал товариства інженерів. Виходив до 1917 року. Редактор І.І.Танатар (90 років події).

Газети і журнали Катеринославщини (1838-1916): Наук.-допоміжн. Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ, 1993.– 44 с.

1924 року – на Широківщині на хуторі поміщика Балло виникло село Тихий Став, та комуна “Хлібороб”, які заснували українські переселенці з Канади (80 років події).

Ганенко В. Бай Л. Широківщина: Нариси з історії краю. Вид.2-ге, доп.– Кривий Ріг: Видавництво “І.В.І.”, 2001.– С. 18.

1934 року – створена Дніпропетровська державна дослідна станція тваринництва, нині – Науково-виробнича дослідна агрофірма “Наукова” (70 років від часу створення).

Старт в третье тысячелетие: Очерки о Приднепровье.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 161.

1934 року – у м. Дніпропетровську створено філію Спілки радянських письменників. Очолив її поет Петро Харламов, 1937 року він і більшість членів Спілки репресовані і знищені (70 років від дня створення).

1934 року – у м. Дніпропетровську засновано стрілочний завод (70 років від дня заснування).

АТВТ “Дніпропетровський стрілочний завод” // Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С.84-85.

1934 року – у м. Дніпропетровську створено Інститут зернового господарства Української Академії аграрних наук (70 років від часу заснування).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 258.

1934 року – у м. Кривому Розі відкрито театр "Кривбас", розформований після Великої Вітчизняної війни. (70 років від дня заснування).

Новик Л.И., Кан Д.И. Кривой Рог: Путеводитель-справ.– Днепропетровск: Промінь, 1986.– С. 139.

1939 року – у м. Дніпропетровську засновано проектний інститут “Дніпропроектстальконструкція”, нині – ВАТ Проектний інститут “Дніпропроектстальконструкція” (75 років від часу заснування).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 265.

1944 року – у Дніпропетровську засновано АТ швейно-торговельну фірму "Дніпро", одну з найбільших в Україні. Спеціалізується в пошитті жіночого та дитячого одягу (60 років від часу створення).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 33.

1944 року – у м. Дніпропетровську засновано протезно-ортопедичну майстерню, нині – Дніпропетровське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (60 років від часу створення).

Болсуновський С. Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 66-67.

1944 року – у м. Дніпропетровську створено Державний інститут з проектування металургійних заводів – Дніпродіпромез (60 років від дня створення).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 264.

1944 року – у м. Дніпропетровську засновано технікум політосвіти, нині – Дніпропетровське училище культури (60 років).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 235.

1969 року – вийшов друком том "Дніпропетровська область" багатотомного видання "Історія міст і сіл Української РСР" (1-е видання) (35 років події).

Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.– К.: Гол. ред. УРЕ, 1969.– 958 с.

1994 року – у м. Дніпропетровську відкрито філію Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) (10 років від часу створення).

Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста. Вид.2-ге.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– С. 227.

Старт в третье тысячелетие: Очерки о Приднепровье.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 209.

Люди і події

Зноба Валентин Іванович

75 років від дня народження

10 січня 1929 року

Валентин Іванович Зноба народився 10 січня 1929 року в селищі Софіївка Дніпропетровської області. Художню освіту розпочав у Дніпропетровському художньому училищі, а потім навчався в Київському державному художньому інституті. Закінчив його в 1953 році по майстерні професора М.Г.Лисенка.

В.І.Зноба – автор скульптурних композицій, присвячених сучасникові, героїчному минулому нашого народу, портретів видатних діячів української культури і науки, революційного руху. Серед них робота "Бокораш", за яку журі Всесвітньої виставки в Брюсселі 1957 року присудило авторові золоту медаль, «Г.С.Сковорода» (1960), «В.І.Ленін» (1963), портрети М.О.Островського (1967), О.Д.Цюрупи (1968) та інших За проектом митця встановлено погруддя М.А.Марцун у селі Булдичеві на Житомирщині (1958), пам'ятники: М.О.Островському в Шепетівці (1967), О.Д.Цюрупі в Херсоні (1967), радянським громадянам, військовополоненим солдатам та офіцерам, що були закатовані фашистами в Дарниці, під час окупації Києва (1968).

У співавторстві зі скульптором Г.Кальченко у 1968 році Зноба створив пам'ятник національному героєві Франції, члену Опору українцеві Василю Порику. Пам'ятник знаходиться у Франції, в місті Енен-Льєтарі.

Твори Зноби, починаючи з 1952 року, незмінно експонувалися на республіканських та всесоюзних художніх виставках. У 1963 році Зноба був удостоєний високого звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР. У 1967 році йому присуджено республіканську премію ЦК ЛКСМУ імені М.Островського.

Література:

Бородай В. Современная скульптура Украины // Творчество.– 1983.– № 9.– С. 3-7.

Фогель З. Відповідальність художника // Україна.– 1985.– № 6.– С. 6-7.

Сандул В. Творець монументів // Сіл. життя.– 1989.– 16 берез.

Мельничук Б. Independent – forever? // Art Line.– 1998.– №2.– С.50-51.

Зноба В. “Раньше был железный занавес, нынче – экономический ”: [Беседа со скульптором] / Беседовала А. Сперкач // Зеркало недели.– 1998.– 7 мая.– С. 22.

* * *

Зноба Валентин Іванович // УРЕ.– Т.XIV.– С. 560-56.

Зноба Валентин Іванович // Словник художників України.– К.: УРЕ, 1972.– С. 171.

Зноба В.І. // Словник художників України.– К.: УРЕ, 1973.– С. 90.

Зноба В.І. // УРЕ.– 2-ге вид.– К., 1979.– Т.4.– С.287.

Зноба Валентин Іванович // УРЕС.– 2-ге вид.– К., 1986.– С. 674.

* * *

Зноба В. Альбом.– К.: Мистецтво, 1970.– 47 с.

Мельников Георгій Борисович

100 років від дня народження

22 січня 1904 року

Вчений-мікробіолог Мельников Георгій Борисович починав свій шлях шахтарем у Донбасі, до 1924 року працював відкатником. Відпрацювавши зміну, допитливий підліток, долаючи всі труднощі, наполегливо вчився. Вчився вечорами, вчився кожної вільної хвилини. Так він скінчив середню школу, а після того деякий час учителював. 1925 року став студентом Дніпропетровського інституту народної освіти – так деякий час називався і мав такий статус Державний університет.

Юнак обрав біологічний факультет, бо завжди, з дитинства його вабила природа. Годинами він міг приглядатись до життя риб, комах і птахів, вслухатися в шепіт листя та гомін хвиль. Мріяв зрозуміти закономірності буття, збагнути суть явищ і причинний зв'язок між ними.

Допитливого студента помітив професор Дмитро Онисимович Свиренко, який умів захопити юну аудиторію розповідями, що поєднували в собі наукову ґрунтовність фактичного матеріалу з щирою закоханістю в усе живе. Він відчув покликання Георгія Мельникова і почав залучати його до наукової праці.

У 1929 році Георгій Борисович скінчив інститут, і залишився при кафедрі Свиренка аспірантом. 1932 року він захистив кандидатську дисертацію. Як виявилося пізніше, при захисті не були дотримані всі формальності, тому 1936 року довелось провести захист удруге. У 1940 році вчений захистив уже докторську дисертацію, а згодом очолив кафедру біології Дніпропетровського державного університету. В післявоєнний час, протягом ряду років, Мельников був ректором цього великого, відомого добрими традиціями навчально-наукового закладу.

Багато років Георгій Борисович керував Науково-дослідним інститутом гідробіології й підтримував тісний зв'язок з університетом, якому віддав свого часу багато сил і творчої наснаги.

При всій різноманітності наукових інтересів Георгія Борисовича була серед них одна галузь знань, якій він залишався вірним протягом довгих десятиріч. Це – гідробіологічний режим великих водоймищ у зв'язку з проблемами культурного риборозведення.

Георгій Борисович виховав багато учнів. Крім того він завжди активно займався громадськими справами: виступав з лекціями, проводив зустрічі в робітничих аудиторіях, тощо. Його різноманітні статті, брошури про походження життя були цікаві й змістовні, і, можливо, не одну людину зацікавили таємницями природи, підштовхнули до їх вивчення.

Література:

Широков С. Тече собі річка // Стежками незвіданими. Розповіді про науковців Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ, 1966.– С. 113-118.

* * *

Вшанування ювіляра // Зоря.– 1964.– 18 лют.

Комаров Михайло Федорович

160 років від дня народження

23 січня 1844 року

Михайло Комаров

Михайло Федорович Комаров – видатний український бібліограф, критик, фольклорист, лексикограф, видавець, один із організаторів Одеської “Просвіти”, почесний член Мануйлівської і Перещепинської філій Катеринославської “Просвіти”. За освітою і професією, якою він займався все життя, М.Ф.Комаров був юристом, нотаріусом.

Михайло Федорович Комаров народився 23 січня 1844 р. в державній слободі Дмитрівці Павлоградського повіту (нині – с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області). Його батько був російським переселенцем, який досить швидко зукраїнізувався.

М.Ф.Комаров закінчив Катеринославську гімназію, потім юридичний факультет Харківського університету і в 1867 р. розпочав службу в Окружному суді м. Острогозька на Воронежчині. Незабаром він перебрався до Києва, отримавши посаду адвоката. Це був час розгортання суспільно-політичного і національно-культурного руху в Україні, осередком якого в Києві була “Київська громада”. Серед громадівців, які організовували недільні школи, видавали українською мовою популярну і дешеву літературу, збирали етнографічний і фольклорний матеріал, був і М.Ф.Комаров. З метою популяризації природничих знань протягом 1874-1875 рр. він переклав українською мовою та видав брошури історика і громадського діяча О.Іванова (Строніна) “Розповіді про небо та землю”, “Розмова про земні сили”. Ще будучи студентом, М.Комаров надрукував у “Екатеринославских губернских ведомостях” свою першу працю “Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого”. Але саме в київський період життя Михайло Комаров розпочинає безперервну діяльність як літератор, критик, бібліограф і видавець. У 1881 р. була опублікована його перша невелика праця про Т.Г.Шевченка (“Кое что о Шевченке. (Народное предание о погребении Шевченка. Свидание его с М.Щепкиным)”), яка стала початком його шевченкіани. Адже М.Комаров був першим бібліографом творів Т.Г.Шевченка та праць про нього. У 1883 р. він видав “Покажчик нової української літератури (1798-1883)”, значення якого зауважила не лише українська періодична преса, але й російська (“Исторический вестник”).

Уникаючи репресій влади проти громадівців, М.Комаров у 1883 р. влаштувався працювати нотарем у провінційній Умані, де разом з іншими мовниками-аматорами розпочав роботу над складанням російсько-українського словника. Влітку 1887 р. М.Ф. Комаров переїхав до Одеси, яка на той час була важливим осередком суспільно-політичного і культурно-національного життя, влаштувався там на посаді нотаріуса, і прожив у цьому місті до кінця своїх днів. Він став одним з найдієвіших членів одеської “Громади”. Займаючись бібліографією, Комаров активно співробітничає з київськими та львівськими часописами і газетами, виступаючи переважно в ролі літературного критика. Його статті, огляди, рецензії охоче друкували “Киевская старина”, “Рада”, “Зоря”, “Діло”, “Правда”, “Одесский Вестник”, “По морю и суше”. Михайло Комаров спілкувався з багатьма діячами української культури, як-то: М.С.Грушевським, І.Я.Франком, Лесею Українкою, М.М.Коцюбинським, Д.І.Яворницьким, Д.І.Дорошенком та багатьма іншими, в тім числі катеринославцями. Можна сказати, що своєю діяльністю він сприяв культурно-національному єднанню різних частин України – Південної, Західної і Наддніпрянщини.

В одеський період життя Михайло Комаров продовжує складати бібліографію творів Т.Г.Шевченка та літератури про нього. Так, у 1903 р. він опублікував у вигляді окремої книги працю “Т.Шевченко в литературе и искусстве. Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т.Шевченка”, на яку в різних виданнях було опубліковано 13 рецензій. Наступного року в Києві були опубліковані його “Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н.В.Лысенка (1868-1903)” та “Бібліографічний покажчик видань Котляревського, творів та писань про його”. У 1903 р. він опублікував значний (330 стор.) бібліографічний покажчик до історії української драми і театру з 1815 р. “Українська драматургія”, доповнення до якого (106 стор.) за 1905-1912 рр. опублікував у 1912 р. З останнім пов’язаний цікавий факт історії Катеринославської “Просвіти”. Один із керівників Мануйлівської філії Катеринославської “Просвіти” М.К.Ємець, прочитавши рецензію на це видання (очевидно, Д.Дорошенка в №10 “Дніпрових хвиль”), написав своєму землякові Михайлу Комарову в Одесу листа, в якому прохав того порадити, які драматичні твори він міг би порекомендувати для постановки самодіяльним театром Мануйлівської “Просвіти”. Незабаром М.Комаров став почесним членом Мануйлівської “Просвіти”.

Одним із напрямків діяльності М.Ф.Комарова були переклади на українську мову та видання творів М.І.Костомарова, М.В.Гоголя, оприлюднення недрукованих раніше творів В.Забіли, С.Руданського, К.Думитрашка, П.Гулака-Артемовського, О.Стороженка.

З початку 90-х рр. М.Комаров починає друкувати власні твори історичного змісту та просвітницького характеру. Вони виходили у вигляді статей або брошур (“Антін Головатий, запорозький депутат і кобзар”, “Запорожець Костянтин Вира”, “Оповідання про Антона Головатого та про початок Чорноморського козацького війська”, “Оповідання про Богдана Хмельницького. Як він визволив Україну від неволі польської”, “Запорозькі вольності”). Його твори ілюстрував талановитий український художник А.Ждаха. Стосовно цих дешевих книжечок для народу, виданих з метою популяризації знань з історії свого народу, М.Комаров доводив, що “без праці не буде і відродження, що треба збирати етнографічний матеріал, творити літературу у всіх її галузях, а особливо для народу” (Є.Чикаленко).

В Одесі М.Комаров продовжив розпочату в Умані роботу над російсько-українським словником. Це була тяжка і напружена праця не лише Комарова, а цілої комісії. Один із активних членів одеської “громади” Євген Чикаленко в спогадах пише: “Словарна комісія під головуванням Комара збиралась раз на тиждень і працювала протягом кількох років”. Результати цієї роботи під назвою “Словар російсько-української мови” були видані у Львові заходами Товариства ім. Т.Шевченка. Протягом 1893-1898 рр. вийшли 4 томи “Словника”, на яких було зазначено: “Зібрали і впорядкували М.Уманець і А.Спілка”, тобто, М.Комаров і Одеська (Адеська) Громада. Фінансували це видання Є.Чикаленко та товариш М.Комарова по Харківському університету, катеринославець, поміщик Новомосковського повіту, гласний повітового земства, пізніше – член Катеринославської “Просвіти” Василь Гегело.

Будучи юристом, Михайло Комаров багато часу і зусиль віддавав боротьбі з цензурою, яка під різними приводами забороняла українські видання.

В період розгортання революційного і національно-культурного руху у 1905 р. в різних містах Наддніпрянської України стали виникати “Просвіти”. М.Комаров був у числі організаторів і перших керівників Одеської “Просвіти”. Вище вже зазначалося, що він був почесним членом двох філій Катеринославської “Просвіти”, допомагаючи їм, головним чином, літературою для просвітницької та театральної діяльності просвітян.

До 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка у 1912 р. М.Комаров опублікував зі своїми примітками великий збірник поетичних творів різних авторів, присвячених Т.Шевченкові – “Вінок Т.Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів”. Це була передостання земна справа подвижника-просвітянина. А останньою стала невелика брошура “П.Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову. Написав М. Комаров. Одеса. 1913”.

Помер Михайло Федорович Комаров 19 серпня 1913 р. в Одесі, де й похований.

Г.К.Швидько

Література:

Гуменюк М. Українська бібліографія XIX-початку XX ст.: Нариси про життя і діяльність.– Х., 1969.– С.45-59.

Зленко Г. “Шевченкіана” Михайла Комарова // Зленко Г. Книга пам’яті.– Одеса, 1971.– С.63-77.

Михайло Комар // Кримський А.Ю. Твори в п’яти томах. Т.2. Художня проза. Літературознавство і критика.– К.: Наук. думка, 1972.– С. 591-604.

Словар російсько-український. Том перший. А-К. Зібрали і впорядкували М. Уманець і Спілка. Додаток до “Зорі” 1893 року. Львів, 1893. Стор. XII + 327 // Кримський А.Ю. Твори в п’яти томах. Т.2. Художня проза. Літературознавство і критика.– К.: Наук. думка, 1972.– С. 605-613.

Зленко Г.Д. Д.І.Яворницький і М.Ф.Комаров // Регіональне і загальне в історії: Тези міжнар. наук. конф., присвяч. 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького... (Листоп. 1995 р).– Дніпропетровськ: Пороги, 1995.– С. 16-18.

* * *

Пупченко В. Невтомний трудівник // Прапор юності.– 1973.– 14 серп.

Пупченко В. Невтомний трудівник // Степова зоря.– 1973.– 14 серп.

Поповський А. Для слов’янських народів // Шляхом Леніна.– 1989.– 20 трав.

Поповський А. Зерном любові // Зоря.– 1990.– 5 трав.

Єлисеєв А.Самобутній талант // Бористен.– 1994.– № 7.– С. 12-13.

Зленко Г. Д.І.Яворницький і М.Ф.Комаров // Кур’єр Кривбасу.– 1996.– № 59-60.– С. 32-33.

Швидько Г. Про увічнення пам’яті видатного земляка М.Ф.Комарова // Гуманітар. журнал.–2003.– №1.– С. 22-25.

Швидько Г. Михайло Комаров і Катеринославщина // Бористен.– 2003.– №3.– С.8-11.

* * *

Комаров Михайло // Енциклопедія українознавства. Словникова частина / Гол. ред. В.Кубійович. – Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1970. – Т 3. – С.1088.

Комаров М.Ф. // УРЕ.– 2-ге вид.– К., 1980.– Т.5.– С. 301.

Комаров Михайло Федорович // УРЕС.– 2-ге вид.– К., 1987.– С. 122.

* * *

Книги з автографами у фондах Одеської державної наукової бібліотеки імені А.М.Горького: Анот. каталог. Вип.1.: Збірка М.Ф.Комарова / Л.В.Арюпіна, Г.Д.Зленко.– Одеса, 1996.– 44 с.

Санітарна служба Катеринослава

125 років

4 лютого 1879 року

Blog

Який містить хронологічний перелік пам’ятних дат І подій минулого Дніпропетровщини, а також текстові довідки та бібліографічні матеріали до найвизначніших дат

Содержание