Календар знаменних І пам’ятних дат Городоччини на 2009 рік: Рекомендаційний бібліографічний довідник

Вид материала

Документы

Содержание Антон Гвiдонович Яворський Аркадiй боярин Асиль теклюк Ірина олiйник Олександр чернецький Лександр шевчук Володимир майко - 85 Героя Радянського Союзу. Вiктор Iванович Муха В 1939 році - 170 років тому барон 2 серпня 1914 року

Подобный материал:

• Ий на допомогу бібліотекарям області у плануванні краєзнавчої роботи на 2008 рік, 1116.06kb.
• Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка;, 452.73kb.
• Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка ;, 568.57kb.
• Виноградівська центральна районна бібліотека календар знаменних, 501.18kb.
• Календар державних, професійних та релігійних свят, знаменних та пам’ятних дат Волині, 212.6kb.
• Виноградівська центральна районна бібліотека календар знаменних, 709.33kb.
• Університету, 1193.15kb.
• Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського, 1325.91kb.
• Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни, 1371.68kb.
• Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Островського, 1529.52kb.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ГОРОДОЧЧИНИ на 2009 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат Городоччини на 2009 рік: Рекомендаційний бібліографічний довідник. // Городоц. центр. районна б-ка Городок, 2008.- 27 с .


Укладач: Марчук Н. П.

Відповідальна за випуск: Федлюк В. А.

Комп’ютерний набір: Кушнір С.М.





Городоцька районна бібліотека


ПЕРЕДМОВА


«Календар знаменних і пам’ятних дат Городоччини» видається Городоцькою ЦБС з метою надання бібліотекарям, читачам і всім, хто цікавиться краєзнавством, довідкового матеріалу про Городоцький край, відомих та знаних людей, які життям і діяльністю пов’язані з Городоччиною.

Видання відкривається переліком ювілейних дат

2009 року.

У списках література подана в логічній послідовності.

Сюди включені джерела, наявні в нашій бібліотеці, а також і ті, які відсутні.

Радимо використовувати покажчик для відзначення ювілейних і пам’ятних дат, вшановування видатних земляків Городоцького краю.





Знаменні і пам’ятні дати


3

Бібліографічні довідки


Куфльовський Валерій Iванович –

- 50 років з дня народження

народився у березні 1959 року в селi Велика Яромирка Смотрицького району на Хмельниччинi. У рiдному селi закiнчив десятирiчку. Диплом Чернiвецького держунiверситету

iм. Ю.Федьковича отримав 1984 року i поступив на вчительську роботу.
Сьогоднi — редактор.
Редагує "Трансукраїнську газету дитячої творчості "ДОЛОНЬКИ" та лiтературну бiблiотеку "Бедрихiв край".
У перiодицi друкує статтi дослiдницького та публiцистичного характеру. З прозою дебютував у "Подiльських вiстях" 1993 року. І того ж 93-го року впорядкував i видав народно-поетичну збiрку

"З-понад Смотрича".


Кулініч Володимир Євгенович - 60 років з дня народження

(23.ІІІ.1949 – 14.VIII.2000 Житомирська область). Закінчив Вінницький педагогічний інститут філологічний факультет. Працював в Ликовецькому райкомі комсомолу, райкомі партії Вінницької області. В 1981 р. переїхав в Городок.

4

Працював в Городоцькій газеті “Прапор Ілліча”, був редактором телебачення та радіомовлення. Працював кореспондентом Хмельницької обласної телерадіокомпанії, Ярмолинецької газети “Вперед”. Останніх 20 років присвятив журналістиці. Працював у районних газетах, на радіо і телебаченні у Городку.
Друкувався у періодиці. Твори опубліковані у «Городоцькому віснику» та у альманасі «Городок над Смотричем»(2006).


Друкувався в місцевій та обласній періодиці. Автор збірки “Пам’ятаєш? Ти мене любила…”


Олійник Ігор Володимирович - 35 років з дня народження

21.03.1974 р. м. Городок) – краєзнавець. Закінчив Чернівецький держ. університет ім. Федьковича в 1997 році. Працює методистом по охороні пам’яток історії та культури. Разом з представником Львівського обласного товариства “Пошук” Ярославом Михайлівським прводив розкопки братської могили вояків австрійської армії, які загинули на території Городка в серпні 1914 року в одному з перших боїв Першої світової війни. Друкувався в місцевій, обласній та республіканській періодиці.


5


Антон Гвiдонович Яворський- 85 років з дня народження

Народився 22 квiтня 1924 року в

с. Некрасово на Вiнниччинi, в сiм’ї селянина. Закiнчив Юзвинську неповну середню школу.

Учасник Великої Вiтчизняної війни. 3 1944 року проживав й працював на рiзних посадах у м. Городку. Заочно навчався в Камянець - Подiльському сільсько – господарському iнститутi в 5О-х роках. В основному його трудова бiографiя пов’язана iз цукровим та молочно-консервним заводами. 22 березня 1996 року автора не стало.

Вiршi писати почав у 4О-х роках. Друкувався переважно у мiсцевiй перiодицi. 1993 року збiрка його вiршiв була вмiщена у збiрнику

«З - понад Смотрича»

Авторська книжка «Зате вiльнi будем» вийла в світ в 2003 році..





6


Сорокатий Володимир Миколайович - 75 років з дня народження

Народився 24.05.1934 р. в

с. Чорниводи. Краєзнавець Поділля. Закінчив історико – філологічний факультет Кам’янець – Подільського педінституту. Працював в методкабінеті Хмельницького обласного інституту удосконалення вчителів, з 1990 старший викладач. Досліджує історію Поділля під кутом зору шкільного краєзнавства.

Автор, упорядник ряду методичних рекомендацій на допомогу вчителям з історії Хмельниччини. Опублікував 25 робіт.


Література:

1. Декабристы в истории нашего края: Методразработка – Хмельницкий, 1987 – с. 12.
   
2. Вивчення рідного краю в шкільному курсі історії УРСР 10 класу: Методрозробка – Хмельницький, 1989 – с. 47.
   
3. На славних традиціях // Рад. Поділля – 1977 – 28 грудня.
   

7

Володимир Михайлович Чорнобривий- 65 років з дня народження.

Народився б червня 1944 року в селi Москалiвка Ярмолинецького району Хмельницької областi.

Пiсля закінчення середньої школи працював у мiсцевому колгоспi. Служив у вiйську. У 1969 закiнчив Хмельницьке музичне училище. Пiсля закiнчення училища працюв викладачем музики у Городоцькiй музичнiй школі,

друкується у мiсцевiй перiодицi. 1993 року добiрка його вiршiв була опублiкована у збiрцi «З-понад Смотрича».


АРКАДIЙ БОЯРИН - 95 років з дня народження.

Аркадiй Дмитрович Боярин народився 1914 року в с.Хмелiвка Городоцького району у сiм’ї селянина. Журналіст, гуморист.

В 1934 роцi закiнчив Проскурiвський культпросвiтнiй технiкум. В 1936 поступив у Кам’янець-Подiльський педiнститут, звiдти був переведений до Вiнницi. У 1937 повернувся i працював вчителем укранськоi мови та літератури.

3 1940 — на вiйськовiй службi, потiм на фронтах Великої Вiтчизняноi війни.

У 1955 звільнений у запас за власним бажанням. До 1987 року працював у редакцiї райгазети «Прапор Ілліча» .

Друкувався у мiсцевiй перiодицi.


8

В АСИЛЬ ТЕКЛЮК- 90 років з дня народження

Василь Михайлович Теклюк народився

З червня 1919 року в с.Жищинцi Городоцького району Кам’янець-Подiльськоi областi. Поет. Жищинецьку семирічну школу закiнчив у 1934 роцi. Того ж року поступив у Кам’янець-Подiльське медичне училище. Через три роки перервав навчанвя, поступив на однорiчнi педагогiчнi курси при Камянець-Подiльському обласному вiддiлi народної освiти. З осенi 1938 року вчителював у школах Городоцького району. Учасник Великої Вiтчизвяної вiйни. У 1957 роцi закiвчив Кам’янець-Подiльський педiнститут (фiлологiчний вiддiл). Був директором Лiсоводського сiльського iсторико-краєзнавчого музею.

Ще у шкiльнi роки почав писати вiршi . друкувався у мiсцевiй перiодицi. Автору належить добiрка вiршiв у книжцi “З-понад Смотрича” (1993), художньо-документальна повiсть “Лiсовi води” (1994, “Бедрвхiв край”), вiршi для дiтей “Добридень, школо!”(1995), “На околицi”(1996, поезiї). Публiцистика зiбрана в окремiй книжцi “Мандрiвка в минуле”(1998). Написав повiсть «Житняки». Його лiтературна критика друкувалась у «Подiльських вістях», «Городецькому»вiснику й у «Джерелi».


9

Коцюбинська Ірина Михайлівна - 110 років з дня народження

(12.07.1899 – 8.11.1977 р.

м. Чернігів) – літературознавець. Дочка М. М. Коцюбинського. Закінчила Московський юридичний інститут. Жила і працювала на Хмельниччині (1926 – 1930 рр.). була в Городку, Волочиську, Проскурові. Авторка спогадів про батька “Спогади і розповіді про

М. Коцюбинського” (1965), “Михайло Коцюбинський” (1969)


Масна Галина Олександрівна - - 60 років з дня народження

(16.VII.1949 р. с. Куманів). Закінчила Кам’янець – Подільський культосвітній технікум. Працює завідуючою бібліотеки с. Куманів.

Друкується в місцевій та республіканській періодиці.


ІРИНА ОЛIЙНИК- 30 років з дня народження


Ірина Степанiвна Олiйник народилася в невеликому селi Сирватинцi 1979 року посеред зимових свят Андрiя та Варвари. За тиждень, холодноi зимово ночi її таємно охрестили i нарекли на честь бабусi — Яриною. У свiдоцтвi про народження записали “по-сучасному” — Ірина.

10

Вперше прибувши до Киева на вступнi iспити, вирiшила: “Я обов’язконо тут буду навчатися!” 3 1998 по 2004 рiк навчалася у Киiвському Нацiональному унiверситетi iменi Тараса Шевченка на заочному вiддiленнi Iнституту журналiстики. У 1999 роцi почала працювати в Городоцькiй районній газеті «Городоцький вiсник” на посадi кореспондента, а у 2002 — у Хмельницькій мiськiй газетi “Проскурiв”. Через рiк обiйняла посаду кореспондента в обласнiй газетi “€!“. Згодом Iрину прийняли до Спiлки журналiстiв України. У 2004 одружилася та народила донечку.

В 1999 роцi у видавництвi “Бедрихiв край” побачила свiт збiрка поезiй “Дим весняних мрiй”.


ОЛЕКСАНДР ЧЕРНЕЦЬКИЙ- 40 років з дня народження

Олександр Леонтiйович Чернецький народився 22.ІХ. 1969 р.в

м. Городку. Закінчив сш № 4 (1986), працював токарем на верстатозаводi (1986-1987) та (1989-1990), служив у ракетних військах (1987-89). Навчався в університетах Лодзi та Варшави

(1990-2001). Випускник фiлософсько-iсторичного факультету. Досліджує мiжвоенну (1918-1939) добу iсторii України.


11

О ЛЕКСАНДР ШЕВЧУК- 45 років з дня народження


Олександр Васильович Шевчук народився

1 листопада 1964 року в с. Нестерiвка Дунаевецького району Хмельницької областi. В 1982 роцi закiнчив Новоушицьку СШ № 1. 3 1983 до 1985 року служив у Збройних Силах. У 1989 роцi закiнчив Кам‘янець-Подiльське училище культури. 3 1986 року проживає у м. Городок на Хмельниччинi й працює у районному будинку культури. Створюе музику i тексти до власних пiсень з дитинства.

В 1993 роцi став лауреатом обласного пiсенного конкурсу “Червона Рута”.

“Чиста вода” — перша збiрка поета-пiсняра, до якої ввiйшли його поезiї раннiх рокiв та пiснi.


Кльоц Олександр Миколайович- 55 років з дня народження


(10.11.1954 р. с. Чорниводи) Закінчив Кам’янець – Подільський сільськогосподарський інститут. Працює першим замісником голови райдержадміністрації. Природознавець, зі студентських років досліджує флору і фауну Поділля. Не раз в місцевій пресі підіймав проблеми екології, раціонального використання природних ресурсів. Писав про економіку та історію краю. Учасник подільських краєзнавчих конференцій. Очолював Городоцький районний комітет охорони природи.

12

Відзначений премією за значний особистий внесок в галузі природничих наук та екології

Твори:

1. Сучасний стан дикорослої лікарської трав’янистої і плодоягідної флори Хмельницького
   

Подністров’я // Продуктивні сили і природа

Хмельниц. Обл.: Тези доп. наук. – практ. конф. – кам’янець – Поділ., 1981. – с. 54 – 56.

2. На кручах Смотрича // Рідна природа – 1984 - №2 – с. 44 – 45.
   
3. Совиний яр // Рідна природа – 1985 - №4 – с. 44 – 46.
   

Література:

Світленко В. Присуджено обласні премії… // Поділ. вісті – 1994 – 27 серпня.

Із змісту: лауреатом премії ім.. П. Бачинського став О. Кльоц.


Подзірей Віктор Іванович- 95 років з дня народження

(24. ХІ. 1914 – 1998 рр. с. Черемошне на Вінниччині). Поет. З 1927 року працював на будівництві Дніпробуду. З 3.ІХ.1939 мобілізований на Польський фронт. Ветеран Великої Вітчизняної війни. З 1950 р. на роботі на цукрозаводі. Друкувався

у місцевій періодиці, в збірнику “З – понад Смотрича”


13

ВОЛОДИМИР МАЙКО - 85 років з дня народження





Володимир Федорович Майко народився 6 грудня I924р. в с.Нове Поріччя Городоцького району на Хмельниччинi. Поет.

Закінчив Камянець-Подiльський педінститут. Вчителював в школах Вінниччини та Хмельниччини. Автора не стало 6.О5.2ОО5року у Городку.

Друкувався в районній, обласнiй, республiканськiй пресi, в колективних збiрках: “Шанує Україна” /Київ/,” Перевал”! Ужгород/, “З- понад Смотрича»/ Городок/. Перша збірка - « Дорога додому” /1993, Городок/.


Алексєєв Яків Савович - 90 років з дня народження

Народився 25 грудня 1919 року в с.Кузьмин Городоцького району.

Закінчив 6 класів сільської школи. Працював в колгоспі помічником тракториста. В армії з 1939 року.

Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Брав участь на південному, 4-му, 3-му Українських фронтах.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за мужність і відвагу, виявлені під час форсування Бурського лиману і утримання плацдарму, командиру кулеметного відділення зведеної групи 1-го гвардійського укріпленого району гвардії сержанту


14

Алексєєву Якову Савовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.


Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної Війни 1 ступеня, медалями.


Література:

1. Гордость и слава Подолиии : Очерки о Героях Советского Союза – уроженцахХмельницкой области/Сост. М.Е. Макухин.-Львов:Каменяр, 1978
   
2. Історія міст і сіл УРСР Хмельницької області.-К.:1971.
   
3. Из когорты мужемтвенных .-Львів : Каменяр,1978.
   
4. Марчук Н.П. Ісорія жива: До 60-річчя Великої Перемоги // Городоцький вісник.-2004.-21 лютого.
   

Онкович Дмитро Юліанович - 75 років з дня народження

Народився 27.12.1934 р. в с. Турчинцях Городоцького району. Поет, член Національної спілки письменників України, літературний редактор журналу «Дивослово». Закінчив факультет журналістики Київського університету (1964 р.). автор книжок поезій “Голуби”, “Зимові яблука”, “Межа”, “Толока”, “Поезії”. Поезії увійшли до “Антології української поезії другої половини ХХ ст.” (2004р.), “Радосинь. Антологія” (2004 р.)


15


Нiна Миколаiвна Солотковська - 55 років з дня народження


(30.ХII.1954—23.01.2006) Народилася в с. Бедриківці Городоцького району.

Нiна Миколаiвна Солотковська закiнчила Кивський державний iнститут культури за спецiальнiстю «Бiблiотекознавство i бiблiографiя».

Досконала теоретична вузiвська пiдготовка, набутий практичний досвiд та особистi якостi стали закономiрним пiдгрунтям для поступового професiйного та кар’єрного зростання: 1976 р. — бiблiотекар — каталогізатор Городоцької ЦРБ, 1980 р. — старший бiблiограф ЦРБ, 1983 р. — заступник директора ЦБС, 1989 р. — директор Городоцької ЦБС.

Вся фахова дiяльнiсть Нiни Миколаївни пов’язана з Городоцькою централізованою бiблiотечною системою, роботою як у часи стабiльностi, так i у складний період перебудови та становлення українськоi державності.

В 2004 роцi Нiна Миколаiвна взяла участь у конкурсi проектiв “Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (LЕАР. IУ)» оголошеним Вiддiлом преси, освiти та культури Посольства США в Україні, який дав можливість створення в Городоцькiй ЦРБ Iнтернет-центр.


16





Вiктор Iванович Муха - 85 років з дня народження.

Народився на Чернiгiвщинi I924 року. Був вивезений на фашистську каторгу, звiдки пощастило втекти i пристати до словацьких партизанiв.

3 1953 по 1958 роки навчався в Чернiвецькому Державному унiверситетi. Був направлений на педагогiчну роботу в Узбекистан, де захопився перекладами на українську мову.

У 1963 роцi у Києвi вийшла повiсть «Вирою» Сада Ахмада. Ще двi книжки узбецьких письменникiв, перекладених нашим земляком, надрукували видавництва «Днiпро» та «Веселка». Серед його перекладiв — твори прозовi та вiршованi.

В 1965 роцi В.I. Муха переїхав на Подiлля в селище Сатанiв, де працював у середнiй школi вчителем.

У 1966 року у Городку став завідуючим вiддiлу листiв та масової роботи, а згодом — вiдповiдальним секретарем редакцiї районної газети, де розкрились його здiбностi журналiста.

Автора не стало 1986 року.





17

Гуменюк Станіслав Тадеушович – 70 років з дня народження

Народився 1939 року в с. Кузьмин Городецького району. Художник. В 1947 р. сім’я переїхала до Городка, де живе до теперішнього часу. В 1953 р. після закінчення школи працював токарем, слюсарем на верстато – будівельному заводі і заочно навчався в Ладижинському технікумі механізації сільського господарства. Після військової служби проживав в Сибірі, працював шахтарем, художником. Заочно закінчив Московський університет культури. Після повернення в Городок працював художником на підприємствах міста. Є одним із засновників картинної галереї в Городку. Брав активну участь у створенні дитячої художньої школи. Учасник, лауреат і дипломат більше 50 районних, обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Має найвищу кваліфікацію художника – творчу. Влаштував сім персональних виставок. Автор проекту пам’ятника “Жертвам репресій”. Розписав Немиринську та Куманівську православні церкви, бере посильну участь в оздобленні костьолів.

Жонатий, має двоє дітей: сина та доньку.





18


У 2009 році виповнюється :

В 1834 році – 175 років тому Городок купив польський промисловець барон Ф. К. Гейсмар.

В 1939 році - 170 років тому барон

Ф. К. Гейсмар побудував цукровий завод.

Барон, генерал від кавалерії , нащадок старовинного німецького роду, син камергера Прусського королівського роду. Народився 12 травня 1783 року в родовому маєтку Северинггаузен у Вестфалії. З п’ятнадцятирічного віку обрав кар’єру військового: спочатку служить прапорщиком в Австрійській армії, в складі якої бере участь у війні з наполеонівською Францією (битві під Маренго), а потім, з 1804 року переходить на службу до російського царя. Учасник російсько-турецької війни 1806-1811 р. р. , герой Вітчизняної війни 1812 року. Разом з Д.Давидовим, В.Орловим здійснював партизанські рейди по тилах французької армії в Німеччині, Бельгії, Франції. За рятування німецького міста Веймара від тотального знищення жителями міста йому вручено золоту шаблю з надписом «Жителі міста Веймара – своєму рятівнику» і диплом почесного громадянина міста.
Після Вітчизняної війни 1812 року Ф.Гейсмару рисвоюють звання генерал-майора і призначають командиром кірасирської бригади на Поділлі. У 1825 р. бере безпосередню участь у розгромі повстання декабристів, а саме біля с. Ковалівка придушує бунт Чернігівського піхотного полка та арештовує командира повстанців Сергія Муравйова – Апостола і його соратника Бестужева-Рюміна. 19
З 1828 по 1829 рік Ф. Гейсмар на чолі спеціально сформованого чотиритисячного загону із найоперативніших родів військ (кавалерії, 4 полки і батареї донської артилерії) бере участь у черговій російсько-турецькій війні. У битві під селом Бойлешти чотиритисячний загін Ф. Гейсмара наголову розбиває тридцятитисячну турецьку армію, захоплює ряд фортець в тому числі Бухарест. За звільнення Валахії від турецького поневолення бояри цього князівства піднесли Ф. Гейсмару старовинну шаблю .

Гейсмар бере активну участь у розгромі Польського повстання 1831-1832 р. р. Під час штурму Варшави він очолює одну із трьох військових штурмових колон.
Після Польських подій Ф.Гейсмару присвоюють звання генерала від кавалерії і він купує містечко Городок «Подільської губернії» (договір купівлі-продажу оформлено на дружину Н. Гейсмар.). У Городку Ф.Гейсмар будує у 1839 році один із перших на Україні цукрових заводів, споруджує пивоварний і винокурний заводи. За свій рахунок побудував церкву, костьол, влаштував госпіталь і школу для дітей кріпосних селян. Коли у 40 роках 19 століття під час пожежі згоріла значна частина будинків городоччан Ф.Гейсмар безкоштовно виділив погорільцям будівельні матеріали та допомогу грішми.
У 1848 році Ф.Гейсмар від’їжджає до Санкт-Петербурга, де звертається із проханням до царя відкликати його до діючої армії для участі у воєнному поході в Угорщину. Йому відмовляють у цьому проханні. 25 березня 1848 р. Ф.Гейсмар помирає від інсульту. Похований у м. Санкт-Петербурзі.

20

2 серпня 1914 року – 95 років тому під Городком була розгромлена австрійська кавалерійська дивізія частинами 8- ої армії генерала Брусилова .


2 серпня 1914 року під Городком була розгромлена австрійська кавалерійська дивізія. Це був перший бій на Поділлі між австрійськими і російськими військами. Ось як описує ці події генерал Олександр Брусилов, командуючий Південно - Західним фронтом: « Наша дивізія була підтримана чотирма ротами піхоти, котрі були дані їй тимчасово. Для зустрічі противника, який підходив до Городка, наша піхота зайняла околицю села, а також підвищення, що було поблизу. Маючи за виступом за лівим флангом Кавказьку козацьку бригаду.

Австрійська піхота, підійшовши до Городка, розгорнула військову колону і без розвідки понеслася в атаку на нашу піхоту. Російські війська артилерією, а потім і рушничним вогнем зустріли цю хоробру, але бездумну атаку. Наші кулемети почали обстрілювати австрійців з флангів, а кавказькі козаки вдарили по них зі флангів і тилу. Результат цієї атаки для австрійців був трагічним: трупи вбитих людей та коней залишилися на полі бою. А залишки цієї дивізії кинулися навтьоки. Розпоряджався цим боєм з нашого боку генерал – майор Павлов.»





21

Від літа 1493-го... – 10 років тому (1999 р.) вийшла з друку книжка «Від літа 1493-го...», Городоцького краєзнавця Володимира Сохи.

Нариси з історії Городка охоплюють 400-хсотлітній період від заснування міста. Невеликі за розміром тексти зручно і щільно акумулюють подробиці з усіх сторін міського життя у кількох минулих століттях. Книга стане у пригоді кожному, хто не байдужий до долі рідного міста, а також тим хто вивчає його історію.
Соха В. Городок: "Бедрихів край": Городок, 1999.- 64 ст.
Головний редактор В.І. Куфльовський.

25 березня 1944 р. – 65 років визволення Городоцького

району від німецько – фашистських загарбників.

З журналу бойових дій 70-ої механізованої бригади 9-го механізованого корпусу :

В 14.00 21.03.1944 року частини бригади здали свій район дислокації частинам 141 стрілецької дивізії і здійснили 22 кілометровий марш на Ланівці-Мочулинці і 03.00 22.03.1944 року зосе­редились в. Мочулинцях. О 8.15 розпочали наступ на Кузьмин - Городок. В 13.00 бригада оволоділа с. Кузьмин.


22

На північній та північно-східній частині с. Новосілки бригада зустріла сильний опір чотирьох танків та піхоти против­ника. Залишивши Новосілку, здійснили марш в південно-західному напрямі і о 24.00 зосе­редившись на східній око­лиці села Кремінна.

В 7.00 23.03.1944 року повели наступ в півден­ному напрямі і о 18.00 оволоділи перехрестям залізної дороги та шосе в 1.5 км від с. Лісоводи на південний схід. В 6.00. 24.03.1944 року, зали­шивши на станції Лісо­води батальйон Заборовського заслоном, бригада почала наступати батальйоном Надикова на с.Людвіполь, а бата­льйоном Казанова з 53 гвардійським танковим полком почали наступ на м. Городок.

Батальйон Заборовського залишив на станції Лісоводи один взвод піхоти та три танки 53 гвардійського танкового полку. Решта почали на­ступ на с. Людвіполь з за­ходу. Батальйон Казанова з 53 гвардійським танко­вим полком оволоділи м. Городок в 14.00 25.03.1944 - го року. В 21.00 батальйон Надикова за­хопив с.Людвіполь. А батальйон Заборовського одержав завдання насту­пати на с.Купин разом з 53 гвардійським танковим полком.

На 26.03.1944 року час­тини бригади, зорієнтова­ні на оборону м. Городка, зайняли її фронтом на південний схід, південь і південний захід до 16.00.

26.03.1944 року на світанку бригада здій­снила 15- ти кілометровий марш-перехід і вийшла в с.Куяву, де. зайняла обо­рону.


23

З журналу бойових дій 71 механізованої бригади :

22.03.1944 року бригада здійснила марш Хоминці-Гелетинці-Олешківці: перший мотострілецький полк зайняв оборону в с. Нове Поріччя.

Переслідуючи против­ника, під кінець дня 22.03.1944 року зав'язали бої в лісі біля Нового По­річчя, потім на рубежі по березі річки Тростянець.

23-24.03.1944.року бри­гада наступала в напрямку села Бедриківці з завданням вийти на східну

окраїну Городка - Чорниводи до закінчення дня

24.03.1944 року.

25.03.1944 року частина бригади зранку, обходячи

Жищинці - Чорниводи, повинна була вийти на

Городок, другий мото­стрілецький полк, діючи

вздовж шосе, через хутір Шостак, на північно -

східну околицю м. Город­ка; перший і третій полки

- через Жищинці - Чорниводи. До закінчення дня

перший мотострілецький полк закріпився на Жищинцях, третій – в Чорниводах, другий – на північно-східній околиці Городка.

В цих боях про­тивником втрачено: вбитими 132 чоловіка, 3 кулеметні точки.

Наші втрати - 17 чоловік вбито, 32 - поранено.

26.03.1944 року частина бригади здійснила марш по маршруту Чорниводи - Жищинці, маючи завдан­ня до 7.00 26.0371944 року зосередитись в с. Пільний Олексинець.

Перший мотострілець­кий полк в 9.00 був зупине­ний артилерійсько-міно­метним вогнем противника в районі висоти 334,1 (східна та південно-східна окраїни села були зайняті противником).

24

Другий та третій фронти з виходом на Жищинці зайняли оборону фронтом на Пільний Олексинець по лінії залізної дороги.

27.03. зранку наступала вздовж залізної дороги на Нове Село. З метою оволодіти великим населеним пунктом Томашівка.


З журналу бойових дій 395 стрілецької Таманської

Червонопрапорної ордена Суворова дивізії.

21-24.03.1944 року» 12.30 714 723 стрілковий полки дивізії перейшли в наступ і до 14.00 оволоділи с Данюки. До 18.00 23. 03 1944 року частини дивізії, розвиваючи наступ, оволоділи 714 ст. полк - центральною частиною села Нове По­річчя, 723 ст. полк - пів­денною околицею с.Старе Поріччя, 726 ст. полк -висотою 332,6.


В 1934 році – 75 років тому була відкрита Городоцька районна бібліотека.

А в 1936 році в Городоцькому районі нараховувалось 88 бібліотек з книжковим фондом 54 931 примірників книг, вони обслуговували 10 тисяч читачів. Також працювала пересувна районна бібліотека.
У 1941 році, коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, бібліотеку було знищено. Відновили її в 1944 році, вже в іншому приміщені по вул. Грушевського 63.
Зав. бібліотекою було призначено Залуцьку Теофілію Юліанівну 1913 року народження.
Уже в 1945 році до послуг населення книжковий фонд бібліотеки налічував 4518 примірників книг, обслуговувалось 835 читачів.

25

В 1952 році директором районної бібліотеки стала Гуменна Ольга Захарівна (1934 - 1989 рр.). Ця енергійна людина з чудовими організаційними здібностями внесла вагомий внесок у бібліотечну справу нашого району. За ініціативою О. З. Гуменної в 1972 році розпочалось будівництво нової трьохповерхової бібліотеки, в якому зараз і знаходиться центральна районна бібліотека міста Городок.
В 1974 році розпочалась централізація бібліотечної роботи. Бібліотеки Городоччини першими на Хмельниччині в 1974 році об'єдналися в централізовану бібліотечну систему, яку очолила Гуменна О. З. ставши директором великого колективу. При централізації бібліотечної системи поліпшилась робота усіх бібліотек - філіалів, тому що, централізованим способом закуплялись книги, стелажі, столи, стільці, фільмоскопи, магнітофони, діапроектори та інший інвентар.
Пожвавились в бібліотеках загальносистемні масові заходи, індівідуальна, інформаційна робота з читачами. для кращого обслуговування читачів було закуплено бібліобус, який обслуговував підприємства та організації міста - 20 бібліотечних пунктів. Першим бібліотекарем на бібліобусі була Лизун О. В.
Бібліобус не тільки обслуговував книгою читачів. Працівники районної бібліотеки часто виїжджали з масовими заходами: читацькими конференціями, усними журналами, літературними вечорами, бібліографічними оглядами, уроками мужності, доброти, правди, моралі.


26


Зміст


Передмова…………………………………………………..3

Знаменні і пам’ятні дати……………………………………4

У 2009 році виповнюється…………………………………19



27