Передмов а

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

П е р е д м о в а

«Календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік» – покажчик, що містить хронологічний перелік дат, які відзначаються міжнародним суспільством, перелік найбільш важливих православних та народних свят, перелік дат, які відзначаються в Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік найбільш значущих знаменних дат у галузі культури, науки, техніки, літератури та мистецтва.

Видання за змістом охоплює весь 2010 рік. Структурно календар поділено за місяцями, а події, що не мають конкретного датування, увійшли до розділу «Дати року». Окремо виділено розділ «Ювілеї українських художніх творів».

До календаря увійшло більше ніж 1000 дат. Видання має алфавітно-предметний покажчик.

Добір матеріалу до календаря закінчено 1 листопада 2009 року. Дати подані за надрукованими та електронними джерелами. Перелік Інтернет-сайтів, використаних при добірці матеріалу наведено у розділі «Список Інтернет-сайтів, використаних при опрацюванні матеріалів до «Календаря знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік».

«Календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік» має за мету поширити серед загалу знання щодо світової та української культурної спадщини. З огляду на це, кожному місяцю надана характеристика і додані матеріали про походження його української назви; найвизначніші православні свята охарактеризовані народними обрядодіями та супроводжуються народними прикметами; ювілейні дати видатних історичних постатей і сучасників супроводжуються їх афоризмами або висловленнями про них. Деякі свята, що відзначаються міжнародним суспільством, а також державні та професійні свята, які відзначаються в Україні, супроводжуються довідками. Розділ «Ювілеї українських художніх творів» містить бібліографію видань з фондів ДОУНБ щодо твору-ювіляра.

Видання стане у нагоді бібліотекарям, викладачам, вчителям, журналістам та студентам, які у своїй діяльності або навчанні потребують інформації про ту чи іншу подію, а також всім, хто цікавиться величезним надбанням української національної культури та світової культурної спадщини. Матеріали календаря допоможуть відзначити пам’ятні дати, оформити книжкову виставку, провести масові заходи чи перегляди літератури, виконати фактографічну довідку, скласти бібліографічний список, поширити власний світогляд та обізнаність.

Доповненням до даного покажчика служить щорічний бібліографічний покажчик «Моє Придніпров’я», який містить інформацію про знаменні дати і події на Дніпропетровщині (відділ краєзнавчої літератури Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки, пр. К. Маркса, 18, тел. 47-45-36, 47-45-37).


При виявленні помилок у датах та фактографії зауваження просимо надсилати за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Ю. Савченка, 10,

відділ наукової інформації та бібліографії,

або телефонувати укладачам календаря за номером (0562) 42-67-75.

E-mail: bibliograf@libr.dp.ua


Ми відкриваємо календар…

До нас завітав новий рік. Він буде довгий, сповнений подіями та нагодами. Ми будемо сподіватися та завбачати, чекати та наближувати. І у своїх сподіваннях звертатися до минулого, вже набутого, і бачити, що саме таке, саме це вже відбулося, починалося і закінчувалося…

Удачі нам всім та наснаги.

ДАТИ РОКУ

• Практично все життя наших пращурів було чітко регламентовано календарно-святковою структурою. Кожне релігійне свято поза церковною від­правою обростало різноманітними дійствами дохристи­янських вірувань. Усі вони так чи інакше стосувалися хліборобських уявлень. Народні свята були своє­рідними календарними сторінками річного циклу, який залежав від сонцевороту. Саме це давало змогу нашим пращурам, серед яких не було у звичному розу­мінні астрономів і метеорологів, чітко фіксувати зміни в природі, завбачувати погоду й температурні явища та їхній вплив на біологічний ритм життя. Усе це чітко зафіксовано в численних приповідках, прикметах, загадках тощо. Річний календар українців поділено на чотири пори року, кожна з них має свою систему свят. Кожне свято чітко регламентувало господарську діяльність. Отже, народний календар увібрав у себе весь спектр матеріальної і духовної культури і є документом, який об’єднав тисячолітній досвід українського народу.
  

2010 — Міжнародний рік зближення культур. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 17 грудня 2007 року. Рекомендовано організувати протягом цього року відповідні заходи, присвячені міжрелігійному й міжкультурному діалогу, взаєморозумінню й співробітництву на благо миру, у тому числі діалог на високому рівні й/або неформальні інтерактивні слухання разом із цивільним суспільством.

2010 — Міжнародний рік біорізноманіття. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2006 року.

2010 — рік Шопена. Проголошено Національним Інститутом Фредерика Шопена.

***

2001–2010 — Десятиліття боротьби за скорочення масштабів захворюваності малярією в країнах, що розвиваються, особливо в Африці. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 7 вересня 2001 року.

2001–2010 — Друге міжнародне десятиліття по викорінюванню колоніалізму. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 8 грудня 2000 року (резолюція 55/146).

2001–2010— Міжнародне десятиліття заради культури миру та ненасильства над дітьми світу в 2001–2010 рр. Проголошено Генеральною Ассамблеєю ООН (резолюція 53/25) від 10 листопада 1998 року.

2003–2012 — Десятиліття грамотності Організації Об’єднаних Націй: Освіта для всіх в 2003-2012 рр. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція № A/RES/56/116) від 2002 року.

2005–2014 — Десятиліття освіти в інтересах стійкого розвитку ООН. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2002 року (резолюция 57/254).

2005–2014 — Друге міжнародне десятиліття корінних народів світу. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2004 року (резолюція 59/174).

2005–2015 — Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя» (2005 – 2015 рр.). Оголошено Генеральною Асамблеєю ООН 22 березня 2005 року.

***

5510 років від винаходу шумерами писемності.

2660 років від народження Сапфо (варіант ім’я – Саффо), давньогрецької поетеси, представниці мелічної (музично-пісенної) лірики, автора збірок творів, які налічували 9 книг, з яких до нашого часу дійшло 170 уривків. Померла 572 або 570 р. до н. е. АФОРИЗМИ Сапфо: «Любовь, сладострастно-горькое чудовище, от которого нет защиты», «Если бы смерть была благом – боги не были бы бессмертны».

2535 років від народження Есхіла, давньогрецького трагіка, автора класичної трагедії, першого із трьох великих афінських трагіків V ст. до н.е., автора дев’яноста драм, назви 79 з яких нам відомі; з них 13 – сатиричні драми, що звичайно ставилися як доповнення до трилогії. До нашого часу дійшло тільки 7 трагедій: «Перси», «Прометей закутий», «Семеро проти Фів», «Благальниці», трилогія «Орестея» (складається з п’єс «Агамемнон», «Жертва біля гробу», «Евменіди»). Помер 456 року до н.е. АФОРИЗМИ Есхіла: «Мудр не тот, кто знает много, а тот, чьи знания полезны», «Мудр тот, кто знает не многое, а нужное», «Родства и дружбы сила велика», «Свершивший да несет последствия дел своих», «Хоть плохо мне, но это не причина, чтоб доставлять страдания другим», «Нельзя преодолеть необходимость».

2495 років від народження Геродота Галікарнаського, давньогрецького історика, названого Ціцероном «батьком історії», одного з перших географів і вчених-мандрівників, автора «Історії» в дев’яти книгах, присвячених опису греко-перських воєн з викладом історії держави Ахеменідів, Єгипту та ін., що містить перший систематичний опис життя і побуту скіфів. Помер 425 р. до н.е. АФОРИЗМИ Геродота: «Мой долг передавать все, что рассказывают, но верить всему я не обязан», «Не исправляй беду бедою», «Лучше возбуждать зависть, чем сожаление».

2470 років від народження Гіппократа, давньогрецького лікаря, «батька медицини» та засновника власної школи медицини, якому приписують авторство широко відомого Кодексу Гіппократа. Діяльність лікарів починається з Присяги, яку також пов’язують з ім’ям Гіппократа, в якій вперше були сформульовані етичні засади медицини. Помер близько 370 р. до н.е. АФОРИЗМИ Гіппократа: «Усунь причину, і хвороба мине», «Не нашкодь !», «Усе добре, але в міру», «Деякі хворі, незважаючи на свідомість приречених, одужують тільки тому, що впевнені в майстерності лікаря», «Життя коротке, мистецтво вічне».

2395 років від смерті Аристофана, давньогрецького комедіографа, «батька комедії», автора 44 комедій, з яких до нашого часу дійшли «Ахарнейці», «Вершники», «Хмари», «Оси», «Світ», «Птиці», «Лісістрата», «Жінки на святі Фесмофорій», «Жаби», «Жінки у народних зборах», «Плутос». Народився у 444 або 446 р. до н.е. АФОРИЗМИ Аристофана: «Где хорошо, там и родина», «Не корми словами вместо хлеба», «Прекрасная вещь – общение с мудрецом», «Тот истинный мудрец, кто многое сказать умеет коротко и ясно», «У короткого ума – длинный язык».

1510 років від того, коли на північному заході Індії з’явився перший відомий нам різновид шахів – чатуранга .

1190 років від того, коли на Русі з’явилися шахи.

1150 років від народження Абу Абдаллах Рудакі (повне прізвище – Абу Абдаллах (за іншими даними Абуль Хасан) Джафар ібн Мохаммад ібн Хаким ібн Абдарахман Рудакі), таджикського та персидського поета, засновника персидсько-таджицької літератури, родоначальника поезії на фарсі. З літературного доробку Рудакі (за переказом – більш ніж 130 тис. двовіршів) дійшла до нашого часу лише 1 тис. двовіршів, серед яких цілком збереглися касида «Мати вина» та автобіографічна «Ода на старість», а також близько 40 чотировіршів (рубаї). Усе інше – фрагменти творів панегіричного, ліричного та дидактичного змісту, в тому числі із поеми «Каліла та Димна» та п’яти інших поем. Помер 941 року. АФОРИЗМИ Рудакі: «Талант и знания – яркий свет, без них из тьмы исхода нет», «Становится новое старым, потом промчатся года – И старое сменится новью: так было, так будет всегда», «С тех пор как существует мирозданье, Такого нет, кто б не нуждался в знанье. Какой мы ни возьмем язык и век, Всегда стремится к знанью человек».

1070 років від народження Абулькасима Фірдоусі (повне ім’я та прізвище – Хакім Абулькасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі), персидського поета, автора епічної поеми «Шах-наме» («Книга царів»), йому приписують також поему «Юсуф та Зулейха». Помер близько 1020 або 1030 року. АФОРИЗМИ Фірдоусі: «К словам разумным ты ищи пути, весь мир пройди, чтоб знания обрести», «Дела переносить на завтра неумно; Что завтра может быть нам ведать не дано», «Не усердствуй некстати», «Не решай ничего опрометчиво, Не подумавши –действовать нечего».

1050 років від народження Володимира I Святославича, (Володимир Великий; Володимир Красне Сонечко), великого князя київського (з 980 р.), який завершив об’єднання східних слов’янських князівств у єдину державу Київська Русь зі столицею в Києві, запровадив християнство (протягом 988 – 989 рр.) як її державну релігію; здійснив першу акцію масового хрещення в річці Почайні (права притока Дніпра, тепер не існує) навесні 988 р. Помер 15 липня 1015 року.

825 років від походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців, про що було складено «Слово о полку Ігоревім» ДОВІДКА: «Слово о полку Ігоревім» (варіанти та повна назва твору – «Слово о плъку Игоревѣ»; «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігореві, Ігоря сина Святославля, внука Ольгова») – давньоруська героїчна поема кінця XII ст., поетичний твір невідомого автора княжої доби історії України. Оригінал твору відкрив граф А. Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Йоіля 1791 р., і видав друком у Петербурзі 1800 р., при співпраці знавців палеографії М. Малиновського і М. Бантиша-Каменського.

785 років від народження Фоми Аквінського (варіанти – Фома Аквінат або Томас Аквінат, справжнє ім’я та прізвище – Томмазо д’Аквіно), італійського філософа та теолога, систематизатора ортодоксальної схоластики, вчителя церкви, засновника томізма, головного представника філософії Високого Середньовіччя – філософської схоластики, автора своєрідної енциклопедії католицького богослов’я «Сума теології», в якій усі питання пізнання природи і суспільства розглядалися з позицій теологічного раціоналізму. Помер 7 березня 1274 року.

745 років від народження Данте Алігьєрі, італійського поета, одного із засновників літературної італійської мови, автора: «Комедії» (пізніше отримала епітет «Божествена», введений Бокаччо), в якій було надано синтез пізньосередньовічної культури; повісті «Нове життя» («Vita Nuova»); латинського трактату «Про монархію» («De Monarchia»), «Пир», поеми «Квітка», трактату «Про народне красномовство» та інших. Помер в ніч з 13 на 14 вересня 1321 року. АФОРИЗМИ Данте: «Самый мудрый человек тот, кого больше всего раздражает потеря времени», «Следуй своей дорогой, и пусть люди говорят что угодно», «Часто люди плывут по течению времени! А между тем утлый челнок наш снабжен рулем; зачем же человек несется по волнам, а не подчиняется собственным стремлениям?», «Страх не должен подавать совета», «Подумайте о том, что этот день более никогда не наступит».

720 років від винаходу пляшки. Вперше з’явилася у Франції.

670 років від народження Джефрі Чосера, англійського поета Середньовіччя, «батька англійської поезії», одного із творців англійської літератури, автора поем «Книга герцогині», «Будинок слави», «Пташиний парламент», «Троїл і Кризеїда», твору «Кентерберійські розповіді» та інших. Помер 25 жовтня 1400 року.

660 років від першого застосування вогнепальної зброї у Європі.

650 (або 640) років від народження Андрія Рубльова, російського художника-іконописця, мистецтво якого вважається найвищим досягненням російського живопису XV ст., автора 7-ми ікон святкового ряду: «Благовіщення», «Хрещення», «Різдво Христове», «Стрітення», «Преображення», «Воскресіння Лазаря» та «Вхід до Єрусалиму», картини «Трійця», фресок в Успенському соборі (композиція «Страшний суд»), образу «Володимирської Богоматері», 3-х ікон так званого «Звенигородського чину»: «Спас», «Архангел Михаїл» та «Апостол Павло», ікони «Трійця Старозавітна (Вітхозавітна)». Помер 29 січня 1430 року.

560 років від народження Юрія Дрогобича (справжне ім’я, по-батькові, прізвище – Юрій Михайлович Котермак), українського філософа, астронома, астролога, першого українського доктора медицини, діяча східноєвропейського Відродження, професора, ректора Болонського університету (Італія), професора Краківського університету, першого українського автора друкованого твору, виданого українцем за кордоном (у Римі) латинською мовою у друкарні Ехуаріуса Зільбера «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (інакше «Прогностик...»), відомого сьогодні лише в двох примірниках; автора праць «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Трактат з шести розділів про затемнення». Помер 4 липня 1494 року.

560 років від народження Ієронімуса Босха (варіант – Ієронімус Бош; справжнє ім’я та прізвище – Ієронімус Антонісзон ван Акен), нідерландського живописця, спадок якого, що зберігся, складає 25 картин та 8 малюнків (картини – це триптихи, фрагменти триптихів та окремі, самостійні картини, серед яких «Віз сіна», «Човен дурнів» та інші. Лише 7 надбань Босха підписані. Помер 9 серпня 1516 року.

540 років від народження Павла Русина, українського письменника та культурно-освітнього діяча, якого вважають першим гуманістичним поетом України, автора близько 4 тис. віршів, книги поезій «Пісні Павла Русина з Кросна». Помер у 1517 році.

530 років від народження Фернана (Фернандо) Магеллана, португальського та іспанського мореплавця, який як вважається, здійснив першу навколосвітню подорож та відкрив протоку на півдні Америки, що сьогодні носить його ім'я. Помер 27 квітня 1521 року. ДОВІДКА: Магелланова протока – між материком Південна Америка та архіпелагом Вогняна Земля; довжина 574 км, ширина 2,2-45 км; глибина 20 м; сполучає Атлантичний океан із Тихим; небезпечна (підводні скелі, мілини, шторми, течії зі швидкістю до 25 км/год.); порт Пунта-Аренас (Чилі). Названа на честь португальського мореплавця Фернана Магеллана, який у ході своєї кругосвітньої подорожі 1520 р. став першим європейцем, що провів корабель крізь цю протоку.

505 років від народження Роксолани (справжнє ім’я, прізвище та по-батькові – Анастасія Гаврилівна Лісовська), дружини султана Оттоманської імперії Сулеймана І Пишного. Як дружина Сулеймана мала великий вплив на чоловіка й турецьку політику. Сприяла утвердженню в політиці Сулеймана позитивного ставлення до України. Народилася і виросла в Україні (дочка священика з м. Рогатина, Галичина), у 1520 р. полонена під час нападу на Рогатин кримськими татарами, після чого потрапила до султанського гарему. Померла у 1561 році.

490 років від появи у Європі шоколаду.

485 років від народження Пітера Брейгеля-старшого, фламандського живописця та графіка, майстра пейзажу та жанрових сцен, автора 45 живописних полотен і багатьох ескізів. Помер 5 вересня 1569 року.

460 років від того, коли в Італії з’явився перший шаховий клуб.

455 років від народження Памво (світське ім’я – Павло) Беринди, українського культурного діяча, лексикографа, письменника, поета, типографа і гравера, зачинателя поезії та шкільної драми в Україні, головного друкаря, редактора і перекладача у Києво-Печерській друкарні (з 1619 р.), автора першого друкованого українського словника «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». Помер 23 липня 1632 року.

450 років від народження Івана Вишенського, українського письменника-полеміста, автора 16 «послань», серед яких «Обличение диавола-миродержца», «Порада», «Краткословный ответ», «Позопище мысленное» та інші. Помер після 1620 року.

450 років від народження Северина Наливайка (справжнє ім’я, прізвище та по-батькові – Павло-Семерій (Северин) Кравченко-Наливайко), українського державного і політичного діяча, козацького отамана, керівника антифеодального селянсько-козацького повстання 1594–1596 рр. в Речі Посполитій (сучасна Україна і Білорусь). Помер 21 квітня 1597 року.

440 років від народження Петра Кононовича Сагайдачного (за іншими даними – Конашевич-Сагайдачний), гетьмана українського реєстрового козацтва, видатного полководця (організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства), відомого політичного та культурно-просвітницького діяча першої чверті XVII ст., мецената православних шкіл. Оспіваний у багатьох козацьких думах та українських народних піснях. Помер 20 квітня 1622 року.

435 років від народження Єлизавети Василівни Гулевичівни–Лозки (за іншими даними ім’я – Галина, Галшка, інше прізвище (за другим чоловіком) Лозчина), меценатки, однієї із засновниць та покровительки Київського братства, монастиря і школи при ньому (згодом – Києво-Могилянська Академія), брала участь у діяльності Луцького братства. Померла 1642 року.

435 років від народження Мелентія Герасимовича Смотрицького (світське ім’я – Максим), українського письменника і богослова, архієпископа Полоцького, ректора Києво-Братської школи, автора полемічно-художньої книги, письменника, автора твору «Тренос або плач Східної церкви»; праці «Граматика» (складається з частин «Орфографія», «Етимологія» (морфологія), «Синтаксис» та «Просодія»), терміни з якої залишились в російській граматиці і досі: «гласная, согласная, ударение, слог, глагол, двоеточие, местоимение, предлог, наречие, падежи…» та багато інших; памфлету «Виправдання невинності», твору «Умовляння»; автора української граматики 1619 р. Помер у 1633 році.

435 років від того, як при королівському дворі в Мадриді пройшов перший шаховий турнір.

410 років від народження Адама Григоровича Кисіля, політичного і державного діяча, дипломата, одного із чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Війни за незалежність України, магната, воєводи Брацлавського та Києвського. Помер 3 травня 1653 року.

410 років від народження Інокентія Гізеля (за іншими версіями – Кисіль), українського освітнього, церковного і суспільного діяча, вченого-богослова, філософа, історика, професора (1645 – 1650 рр.) і ректора (з 1646 р.) Києво-Могилянської Колегії, архімандрита Києво-Печерської Лаври (1656 р), автора філософсько-богословських праць «Твір про всю філософію», «Мир з Богом людині», «Про народ Роксоланський і його наріччя», полемічного трактату «Правдива віра»; брав активну участь у створенні «Києво-Печерського патерика» (1661 р.). Гізелю приписують авторство «Синопсиса» – першого нарису історії України. Лазар Баранович називав І. Гізеля українським Аристотелем. Помер 28 листопада 1683 року.

410 років від народження Гійома Левассера де Боплана, французького інженера і військового картографа, який з початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території України, автора фортець Бар, Броди, Кременчук, що відбудовував знищений козаками Кодак (1639 р.); автора першого варіанту генеральної карти України (1639 р.), на якій відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 острови, 13 порогів, 4 назви лісів, 2 назви морів; автора книги «Опис України». Помер у 1673 році.

405 років від народження Івана Дмитровича Сірка, українського політичного та військового діяча, кошового атамана Війська Запорізького Низового (1660-1680 рр.; переобирався 12 разів), який за період перебування на посаді атамана провів близько 100 великих та малих боїв і жодного разу не програв. Відомий лист Запорізьких козаків до султана Туреччини Мехмета IV 1676 р. підписано Іваном Сірком, що показано у відомої картині Іллі Рєпіна.

390 років від народження Лазаря (світське ім’я – Лука) Барановича, українського церковного, політичного та літературного діяча другої половини XVII ст., ректора Київської Колегії (1650–57 рр.), автора збірок проповідей «Меч духовний», «Труби словес проповідних», трактату «Nowa Miara Stary wiary», збірки поезій «Lutnia Appollinowa». Помер 13 вересня 1693 року.

385 років від народження Марусі Чурай (справжнє прізвище, ім’я та по-батькові – Марія Гордіївна Чурай), української народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, що за переказами жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Померла у 1653 році.

380 років від народження Степана Тимофійовича Разіна, ватажка Селянської війни 1670 – 1671 рр. в Росії. Загинув 16 червня 1671 року.

370 років від народження Михайла Андрійовича Миклашевського, українського військового і державного діяча кінця XVII – початку XVIII ст., мецената українського мистецтва (збудував собор св. Юрія в Києво-Видубецькому монастирі). Помер 30 березня 1706 року.

360 років від народження Івана Величковського, українського письменника, поета, священика, яскравого представника стилю бароко в українській поезії, автора панегіриків, епіграм, курйозних та ліричних віршів релігійного і світського змісту, серед яких найбільш відомі так звані «Вірші про Дедала», польський панегірик «Lucubratiuncula», слов’яноукраїнські збірники, що мають назву «Зегар з полузегарком» і «Млеко», пере­кладача, теоретика фігурного віршування, автора перших в українській літературі паліндромів. Помер у 1726 році.

350 років від народження Павла Леонтійовича Полуботка, українського політичного та державного діяча, тимчасового наказного гетьмана України (1722 – 1724 рр.). Помер 29 грудня 1724 року. ДОВІДКА: До сьогодні існує легенда про гетьманські скарби, які П. Полуботок відправив до Лондона, заповівши повернути їх незалежній Україні чи своїм нащадкам. За легедою, 1720 р. син гетьмана Яків за батьковим розпорядженням поклав на рахунок лондонського «Банку Ост-Індійської компанії» барильце золота. До Росії це золото спробували повернути кілька царів, починаючи від Петра I, а від середини XIX ст. претензії на скарб гетьмана стали заявляти його нащадки. У 1908 р. 350 його нащадків провели з’їзд у місті Стародубі (батьківщина Полуботка), відправивши до лондонського банку 25 представників з вимогами повернути відсотки, які набігли за 200 р. у розмірі 213 млн. карбованців. У середині 1950-х рр. розшуком скарба Полуботка зайнялась Ін’юрколегія СРСР, а від 1991 р. – влада незалежної України. Нині мова йде вже про суму на внеску Полуботка в 16 млрд. фунтів стерлінгів. Однак службовці банку, спадцкоємця «Банку Ост-Індійської компанії», донині ігнорують усі запити, посилаючись на таємницю вкладу та відсутність у претендентів необхідних паперів, що підтвердили б їхні права.

350 років від народження Даніеля Дефо, англійського письменника і публіциста, одного із основоположників європейського реалістичного роману, автора памфлетів «Нариси проектів», «Як найшвидше розправитися з дисентерами», віршованої сатири «Чистокровний англієць», праці «Безсторонні історії життя і діянь Петра Олексійовича, нинішнього царя Московії», романів «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», «Капітан Сінглтон», «Історія полковника Жака», «Моль Фландерс», «Роксана» та інших. Помер 26 квітня 1731 року. АФОРИЗМИ Д. Дефо: «В каждом положении отыщется что-нибудь утешительное, если хорошо поискать», «В минуты колебания смело следуй внушению внутреннего голоса, если услышишь его, хотя бы, кроме этого голоса, ничто не побуждало тебя поступить так, как он тебе советует», «Никогда не поздно поумнеть», «Самая высокая степень человеческой мудрости – это умение приспособиться к обстоятельствам и сохранять спокойствие вопреки внешним грозам», «Что является спасением для одного, губит другого».

340 років від народження Самійла Васильовича Величка, українського літописця, автора 3-х томного козацького літопису «Сказание о войне козацкой з поляками, чрезъ Зиновия Богдана Хмелницкого, гетмана войск запорожских, в осми летех точившойся…» , яке охоплює події української історії 1648-1700 рр. Помер після 1728 року.

335 років від визначення астрономом Ромером швидкості світла. ДОВІДКА: На думку Ромера, швидкість світла дорівнювала 214 тисяч кілометрів за секунду. Сучасне визначення швидкості світла (позначається латинською літерою c від лат. celeritas) – c =299 792 458 м/с.

330 років від народження Йогана-Готфріда Шеделя, російського та українського архітектора, який працював в Україні (з 1731 р. до 1745 р.) над побудовою дзвіниці Києво-Печерської Лаври, що стала однією із кращих дзвіниць Сх. Європи XVIII ст. Йому також належить надбудова Київської Академії на Подолі і дзвіниці Софійського собору (1736 – 1740 рр.); Шедель перебудував будинок-палац митрополитів (найбільшу пам’ятку світської архітектури бароко в Києві 1744 – 1748 рр., нині музей побуту митрополитів) та збудував софійський мур з Брамою Заборовського. Помер 21 лютого 1752 року.

320 років від народження Петра Івановича Калнишевського, українського державного і політичного діяча, останнього кошового отамана Запорозької Січі (1762 р. та 1765–1775 рр.). Помер 31 жовтня 1803 року. ДОВІДКА: П. Калнишевський прожив 112 років. Наприкінці життя купив Євангеліє вартістю 2435 карб. і подарував його монастирю. Після помилування залишивця ченцем у монастирі. Помісний Собор 2008 р. Української Православної Церкви - Київський Патріархат - у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Русі-України, благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім’я у православний церковний календар.

315 років від народження Степана Дем’яновича Ковніра, видатного українського архітектора XVIII ст., майстра українського бароко. За участю Ковніра у Києво-Печерській лаврі споруджено: Ковнірівський корпус (1746 – 72), який вважається яскравим шедевром архітектури; дзвіниці на Ближніх (1759 – 62) і Дальніх (1754 – 61) печерах; Кловський палац (1754 – 58, разом із Й. Шеделем та В. Нейоловим); дзвіниця Братського монастиря на Подолі (1756, не зберіглася); церква у Китаєві (1763 – 67), а також дзвіниця Братського монастиря на Подолі, церква Антонія і Феодосія з дзвіницею у Васильківі. Помер у 1786 році.

310 років від народження Варфоломея Варфоломейовича (справжнє ім’я – Бартоломео Франческо) Растреллі, російського архітектора італійського походження (з 1716 р. в Росії), найвизначнішого представника пізнього бароко в Російській Імперії, за проектом якого в Києві збудовано Андріївську церкву (1747 – 1753 рр.) з ознаками стилю рококо та царський палац (1752 – 1755) для імператриці Єлизавети (згорів, відновлено в формах необароко в 19 ст.; нині – резиденція Президента незалежної України). Помер у 1771 році.

310 років від народження Олекси Васильовича Довбуша, українського політичного діяча, одного із ватажків опришків в Карпатах. Помер 24 серпня 1745 року. ДОВІДКА: Опришки – учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської й української шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у XVI – 1-й половині XIX ст.

285 років від народження Григорія Андрійовича Полетики, українського громадського діяча, письменника, поліглота-лексикографа, перекладача, автора першого на той час «Словаря на шести языках: на российском, греческом, латынском, французком, немецком и английском» . На думку ряду істориків (О. Лазаревського, В. Горленка, І. Борщака), Полетика разом із сином був автором «Історії Русів». Помер 7 грудня 1784 року.

280 років від народження Семена Даниловича Дівовича, українського письменника і перекладача, автора віршованого твору «Розмова Великоросії з Малоросією», написаного за дорученням гетьмана К. Розумовського. Дослідники відзначали, що тоном і тенденцією віршований діалог Дівовича має певні аналогії з «Історією Русів». Помер після 1763 року.

275 років від народження Дмитра Григоровича Левицького, російського і українського живописця-портретиста, академіка Петербурзької академії мистецтв, автора циклу портретів (7 полотен) вихованок Смольного інституту, «Портрету Катерини II – законодавиці» та інших. Помер 16 квітня 1822 року.

270 років від народження Максима Залізняка, українського державного і політичного діяча, керівника гайдамацького повстання (1768–1769 рр.), відомого під назвою «Коліївщина», козацького отамана, гетьмана України (1768–1769 рр.). Помер після 1768 року.

265 років від народження Михайла Іларіоновича Кутузова (Голенищева-Кутузова), російського полководця і видатного дипломата, генерал-фельдмаршала і світлійшого князя, героя Франко-російської війни 1812 р. Помер 28 квітня 1813 року.

260 років від початку застосування парасольки як засобу, що укриває від дощу, англійцем Джонасом Хенвейєм.

230 років від народження Івана Семеновича Орлая, українського вченого-медика, педагога і освітнього діяча, директора гімназії в Ніжині (1821–1826 рр.) (М. Гоголь вважав його незрівнянним педагогом); директора Рішельєвського ліцею в Одесі (1826–1829 рр.). Помер 11 березня 1829 року.

230 років від від початку виробництва зубних щіток англійцем Вільямом Едісом.

195 років від того, як англійський фізик Гемфрі Деві винайшов шахтарський ліхтар, нині відомий як ліхтар Деві.

185 років від появи першої в світі залізниці загального користування з паровою тягою, яка була побудована в Англії Джорджем Стефенсоном між Стоктоном та Дарлінгтоном і мала довжину 21 кілометр.

165 років від того, як американець Еліас Хоу створив першу робочу версію швейної машинки.

155 років від винаходу і патентування безфосфорного сірника шведським хіміком Йоханом Лундстремом.

130 років від винаходу Алессандро Вольтом першого джерела постійного струму.

125 років від винаходу німецьким винахідником Г. Даймлером екіпажу із бензиновими двигунами, який рухався сам, тобто – автомобілю.

125 років від початку створення колекції пасхальних яєць фірми Фаберже – серії ювелірних виробів у формі яйця. Створення серії закінчилося у 1917 році. ДОВІДКА: З 71 відомих яєць до наших днів дійшло тільки 62. Переважна більшість із них зберігається в державних музеях. Імператорських яєць відомо 54: до нашого часу збереглося 46 штук, зроблених за царським замовленням; інші відомі по описах, рахунках і старих фотографіях і вважаються загубленими. Тільки одне з них, «Георгіївське» із законною власницею Марією Федорівною потрапило до Данії. Інші залишилися в Петрограді. Вочевидь, більшість із них зникло в плутанині, інші (24 шт.?) разом з іншими імператорськими коштовностями були перевезені до нової столиці, у майбутнє Алмазне сховище Кремля. В 1930 р. 14 з них було продано. Після колекції, що зберігається у Кремлі, найбільшу кількість вдалося зібрати нью-йоркському магнату Форбсу – 11 імператорських яєць, кілька розрізнених «сюрпризів» з невідомих або незбережених яєць, а також 4 приватні яйця (усього 15). У лютому 2004 р. колекція була цілком перекуплена російським олігархом Віктором Вексельбергом. Зараз у Росії колекція зберігається в Кремлі, зібранні Вексельберга, Російському національному музеї (приватний музей у Москві Олександра Іванова) і Мінералогічному музеї ім. О. Є. Ферсмана РАН.

115 років від винаходу німецьким винахідником К. Бенцом першого автобусу із двигуном внутрішнього згорання.

110 років від того, як відбувся перший матч турніру Кубка Девіса (Davis Cup) – найбільшого міжнародного командного змагання в чоловічому тенісі. Проводиться щорічно Міжнародною федерацією тенісу.

110 років від патентування американським винахідником Корнеліусом Броснаном канцелярської скріпки. ДОВІДКА: Скріпку винайдено норвежцем Юханом Волером у 1899 р. Сучасний вигляд – класичний подвійний овал - скріпка отримала у виробництві фірми Gem Manufacturing.

100 років від винаходу та патентування американським винахідником Ернстом Сирріном першої автоматичної системи світлофорів з перемиканням без безпосередньої участі людини. ДОВІДКА: Цей світлофор використовував написи «Stop» і «Proceed», але не підсвічувався. Трибарвні світлофори з використанням жовтого сигналу були встановлені у 1920 р. у Детройті (штат Мічіган, США) і Нью-Йорку. Авторами винаходів були поліцейський Вільям Поттс та Джон Ф. Харріс.

90 років від заснування Національної української мандрівної капели (скорочено – «Думка») в Києві, яка заклала основи професійного хорового виконавства, створила взірці акапельного співу в Україні, однієї з кращих інтерпретаторів народних пісень, в репертуарі якої твори української та світової класики; лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1981 р.).

80 років від того, як було проведено перший Футбольний Кубок Світу – міжнародне футбольне змагання, в якому беруть участь чоловічі збірні команди країн – членів ФІФА. ДОВІДКА: Інколи це змагання називають також Кубок Світу ФІФА, але найчастіше відомий як просто Кубок Світу. Змагання проводяться кожні чотири роки, починаючи з першого турніру. Фінальна частина Кубку Світу, у якій беруть участь 32 збірні команди, проводиться у декількох містах країни-господаря (або країн-господарів) і триває близько місяця.

70 років від заснування «Трембіти», державної заслуженої (з 1951 р.) хорової капели України, хорового мішаного ансамблю.

50 років від того, як було проведено перший Чемпіонат Європи з футболу (UEFA European Championship) – головне змагання національних збірних, що проводиться під патронатом УЄФА. ДОВІДКА: Змагання проходять кожні 4 роки і чергуються з Чемпіонатом світу. До 1968 р. ЧЄ мав назву «Національний Європейський кубок».

40 років від того, як відбувся перший шаховий турнір між комп’ютерами.