Передмов а

Вид материала

Документы

Содержание Різдво Іоанна Предтечі З минулого – у сьогодення Цікаво та корисно З минулого – у сьогодення

Подобный материал:

• Передмов а, 4061.23kb.
• Передмов а, 4078.06kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Біобібліографічний покажчик Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька, 1935.28kb.

Липень

Липень – полудень не тільки літа, але й року

• Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	НД
  			1	2	3	4
  5	6	7	8	9	10	11
  12	13	14	15	16	17	18
  19	20	21	22	23	24	25
  26	27	28	29	30	31

  Чому місяць називають липнем? Адже липи починають цвісти у червні.... А ось чому: назва місяця походить від дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця. Це дерево на Україні оповите великою шаною. Липами обсаджували дороги, садки та обійстя, замки та храми.... Крім цвіту як лікувального засобу і джерела медозбору, дуже поціновувалася деревина липи. З неї виготовляли музичні інструменти, іграшки, речі. У липівках – а саме так називали ці посудини – тримали мед, який добре зберігався і не втрачав своїх смакових властивостей. Мед з липового цвіту у народі називають «липець». Він вважається найціннішим продуктом. Тому цілком ймовірно, що назва місяця пішла від «липцю» – періоду основного медозбору, який припадає на другий місяць літа. Середульший місяць літа вважається періодом ягід і грибів та масової косовиці сіна на всій територіі України. Кожен господар намагався якомога швидше впоратися із заготівлею трав. Це зумовлювалося погодними умовами і наближенням жнив. Працювали увесь світловий день. А щоб якось скрасити тяжку працю, намагалися розвеселити себе піснями. Проте релігійні канони суворо забороняли співати під час постів. І все ж для косовиці робили виняток – у цей період дозволялося виконувати петрівочки…
  

1 липня — День архітектури України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 456/95, від 17.06.95 р.). АФОРИЗМИ: «Архитектура – это музыка в пространстве, как бы застывшая музыка» Фридрих Шеллинг; «Живопись – искусство, на которое можно смотреть; скульптура – искусство, вокруг которого можно обойти; архитектура – искусство, сквозь которое можно пройти» Дэн Райс; «Архитектура – тоже летопись мира: она говорит тогда, когда уже молчат и песни, и предания» Николай Гоголь; «Архитектура, как музыка в камне, звучит в веках» Аркадий Мордвинов.

1 липня — 85 років від дня народження Клари Степанівни Лучко, російської актриси кіно, народної артистки СРСР, лауреата Державної премії СРСР, яка народилася в Україні. Фільмографія: «Молода гвардія», «Кубанські козаки», «Велика сім’я», «Дванадцята ніч», «Циган», «Чи винувата я?» та ін. Померла 26 березня 2005 року.

2 липня — Міжнародний день спортивного журналіста. Відзначається за ініціативою Міжнародної асоціації спортивної преси з 1995 року в день ії створення (24 липня 1924 р., Париж). ДОВІДКА: Сьогодні Міжнародна асоціація спортивної преси об’єднує близько 150 національних спілок.

2 липня — День працівників державної податкової служби. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1506/2005, від 22.10.2005 р.).

2 липня — 115 років від дня смерті Михайла Петровича Драгоманова, українського письменника, фольклориста, історика, філософа, літературознавця, громадського діяча, автора праць «Малоросія в її словесності», «Історичні пісні Малоросійського народу», «Малоросійські народні перекази та оповідання», «Дивацькі думки про українську національну справу» та ін. Народився 30 вересня 1841 року.

3 липня — Міжнародний день кооперативів. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (16 грудня 1992 р.) і відзначається у першу суботу липня, починаючи з 1995 року, коли в цей день святкувалось 100 років існування Міжнародного кооперативного союзу.

4 липня — День військ протиповітряної оборони України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 602/97, від 2.07.97 р.) в першу неділю липня.

4 липня — День флоту України. Професійне свято працівників морського і річкового флоту та військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента (№ 1053/2008 від 18.11.2008 р.) в першу неділю липня. АФОРИЗМИ: «С морем нельзя криводушничать... К нему не подольстишься... Это все на берегу учатся этим пакостям, а в океане надо иметь смелую душу и чистую совесть» Константин Станюкович; «Море – это все! Дыхание его чисто, животворно. В его безбрежной пустыне человек не чувствует себя одиноким, ибо вокруг себя он ощущает биение жизни» Жюль Верн.

5 липня — 180 років від дня виходу указу про відкриття у губернських центрах Російської імперії 50 публічних бібліотек. АФОРИЗМИ: «Есть только одно действительно неистощимое сокровище – это большая библиотека» Пьер Буаст; «Библиотеки – это раки, где хранятся останки великих святых» Френсис Бэкон; «Сколько дней труда, сколько ночей без сна, сколько усилий ума, сколько надежд и страхов, сколько долгих жизней усердного изучения вылиты здесь в мелких типографских шрифтах и стиснуты в тесном пространстве окружающих нас полок!» Джордж Генри Смит.

6 липня — Всесвітній день поцілунку. Вперше свято відзначено у Великобританії. Понад двадцяти років тому було затверджено Організацією Об’єднаних Націй.

6 липня — 125 років від дня народження Олександра Яковича Таїрова (справжнє прізвище – Корнбліт), російського театрального режисера, засновника та керівника Камерного театру (25 грудня 1914 – 1949 рр.), народного артиста РРФСР. Режисерські роботи: «Жовта кофта», «Федра», «Опера жебраків», «Пані Боварі», «Старий». Помер 25 вересня 1950 року.

7 липня — Різдво Іоанна Предтечі – Хрестителя Господнього – найближчого попередника Ісуса, його хрестителя, який предсказав пришестя Месії, останній зі старозавітніх пророків й перший з Христових апостолів. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: З цим святом співпало свято Івана Купала, яке наш народ відзначав у дохристиянські часи, що з часом, після прийняття християнства, з’єдналося зі святом церковним – народженням Іоанна Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву – Іван Купало. Напередодні (і в ніч) Івана Купала наші пращури традиційно починали масово збирати цілющі трави і лихе зілля, а також коріння. Початок купання. У цей день навіть старі купаються в ріках, миються й паряться в лазнях, уживаючи при цьому для зцілення від хвороб різні лікувальні й запашні трави, що збирають у той же день (або напередодні). Вважається, що зібрані з вечора й уночі проти Івана Купала трави й коріння мають більшу цілющу силу. Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – сонця. Основні символи свята, навколо яких відбувалися дійства, – купальський вогонь, Купало (вбрана жива вербова гілка) і Марена (опудало з соломи, вбране в жіночу сорочку). На свято Івана Купала дівчата і хлопці виходили зі співами за село, обкладали Купало соломою та кропивою і запалювали. Коли вогнище спалахувало, вони бралися за руки й перестрибували через вогонь. Якщо пара не роз’єднувала рук, то це був знак, що дівчина з хлопцем одружаться. По всій Україні вірили в цілющу дію трав, зібраних уранці на Івана Купала. Таке зілля називали іванками. Особливої сили купальська трава набирає до сходу сонця, отже, як мовиться, «Хто рано встає, тому Бог дає». Потім зілля святили у церкві і зберігали на покутті, під образами, давали людям чи худобі від недуги. Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси пов’язаний звичай купатися у росі. Вінець свята – полювання за квіткою папоротті, яка, за повір’ям, квітне маленькими, як на кропиві, квіточками, що горять, як вогонь, і розпускається рівно опівночі. Коли зірвану квітку сховати за капелюх, то обов’язково пощастить знайти під землею золотий скарб. Ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) найкоротша протягом всього року.


ПРИКМЕТИ

• Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів.
  
• Купальська ніч зоряна – вродять гриби.
  
• Дощовий день – на неврожай.
  
• Якщо дощ заплаче, то через п’ять діб сонце буде сміятися.
  

7 липня — 110 років від дня народження Юрія Корнелійовича Смолича, українського письменника, актора, театрального критика, голови правління Спілки письменників України (1971–1973 рр.), президента Українського товариства дружби і культурних зв'язків з зарубіжними країнами (1961 – 1976 рр.), Героя Соціалістичної Праці, секретаря правління СП СРСР (1971 – 1976 рр.), одного з основоположників фантастичної прози в радянській українській літературі (поклав початок цьому жанрові романом «Останній Ейджевуд»), автора дилогії «Рік народження – 1917», багатьох збірок оповідань, романів-памфлетів. Помер 26 серпня 1976 року.

7 липня — 80 років від дня смерті Артура Конан Дойля (Артура Ігнатіуса Конан Дойля), англійського письменника і врача, автора циклу науково-фантастичних творів про професора Челленджера («Загублений світ», «Отруєний пояс», «Країна туманів», «Дезінтеграційна машина», «Коли Земля скрикнула»), циклу детективних оповідань про Шерлока Холмса, циклу гумористичних творів про бригадира Жерара, багатьох історичних та побутових романів, збірок балад «Пісні дій», «Пісні дороги», п’єс «Ватерлоо», «Янголи пітьми», «Вогні долі», «Пістрява стрічка» та ін. Народився 22 травня 1859 року. АФОРИЗМИ А. Дойля: «Если вы исключите невозможное, то, что останется, и будет правдой, сколь бы невероятным оно ни казалось», «Нет ничего более обманчивого, чем вполне очевидный факт».

9 липня — 60 років від дня народження Віктора Федоровича Януковича, українського політичного та державного діяча, голови Партії регіонів (з квітня 2003 р.); прем’єр-міністра України (21 листопада 2002 р. — 5 січня 2005 р. та 4 серпня 2006 р. — 18 грудня 2007 р.), доктора економічних наук, професора, дійсного члена Академії економічних наук України, члена Президії Національної академії наук України.

ЦІКАВО ТА КОРИСНО:

Потреба вимірювати час виникла давно. У Стародавньому Вавилоні добу і рік поділили на 12 рівних частин. Денний час вимірювали за довжиною й напрямком тіні від вертикальної жердини гномона (гномон – «ловець тіні»). Сонячний годинник «працю­вав» лише вдень і за ясної погоди. У Греції користувалися водяним годинником. «Скільки води спливло з тих часів» - говорить прислів'я. Пісочні годинники відраховують час і досі, інколи їх використовують для більшої наочності. Цікавою є історія механічних годин­ників з маятником, годинників-хронометрів, якими користуються моряки. Сучасні атомні годинники дають сигнали точного часу, котрі транслюються по радіо. З географічною координатою - довготою - пов'язаний місцевий час: різниця координат довготи у 15° відпові­дає різниці місцевого часу в 1 годину.

Місцевий час в кожному населеному пункті різний. Тому постала потреба запровадження поясного часу. (У нашій країні поясний час було запроваджено з 1 липня 1919 року). За спеціальною міжнародною угодою всю земну кулю було поділено на 24 пояси. Кожний часовий пояс простягається за довготою на 15° або 1 годи­ну; домовлено вважати час в межах одного пояса однаковим. При перетині межі поясу із заходу на схід годинник треба переставити на одну годину вперед, а зі сходу на захід – на одну годину назад. Хвилини і секунди в усіх поясах вважаються однаковими. За нульовий вирішили вважати пояс, для якого центральним є Гринвіцький меридіан (поблизу столиці Великої Британії м. Лондона). Гринвіцький меридіан має довготу 0 год. 0 хв. (0°), а 180-й меридіан ділить добу на нашій планеті. Через нього проходить умовна лінія, що називається лінією зміни дати. Вона проходить від Північного полюса через Берингову протоку поміж Чукоткою й Аляскою, через Тихий океан до Південного полюса. Перетинаючи цю лінію із заходу на схід, можна потрапити у вчорашній день, і, навпаки, рухаючись зі сходу на захід, потрібно пропустити один день у календарі. Оскільки земна куля обер­тається не строго рівномірно, тривалість середньої сонячної доби повільно змінюється. Хід годинника, пов'язаний із обертанням Землі, необхідно контролювати. Це важли­во для дуже точних вимірів.

10 липня — 85 років від дня утворення Телеграфного агентства Радянського Союзу (ТАРС), з січня 1992 р. – Інформаційне Телеграфне Агентство Росії (ІТАР-ТАРС).

10 липня — 235 років від дня народження Петра Івановича Прокоповича, українського бджоляра, засновника раціонального бджільництва, автора більш ніж 60 праць, серед яких: «Грамота бджільництва, або Мистецтво зображувати певними знаками різні стани бджолиних родин», «Школа бджільництва», який винайшов розбірний рамковий вулик, відкрив школу бджільництва (1828 р.). Всесвітньо відомий винахід українця дозволив відкачувати мед з вулика нового типу, не руйнуючи стільники й не вбиваючи бджіл, як це доводилося робити раніше. Помер у 1850 році.

10 липня — 110 років від дня народження Лева Абрамовича Кассіля, російського письменника, автора творів для юнацтва, серед яких: «Кондуїт і Швамбранія», «Воротар республіки», «Дорогі мої хлопчики», «Вулиця молодшого сина», «Про життя зовсім гарне», «Хід білої королеви» та інших. Помер 21 червня 1970 року.

10 липня — 120 років від дня народження Віри Михайлівни Інбер, російської письменниці, лауреата Сталінської премії (1946 р.), автора поетичних збірок «Мета і шлях», «Сину, якого немає», поеми «Пулковський меридіан», автобіографічної хроніки «Місце під сонцем». Померла 11 листопада 1972 року.

11 липня — Всесвітній день народонаселення. Відзначається за рекомендацією (1989 р.) керівної ради Програми розвитку ООН. ДОВІДКА: У 2001 р. чисельність населення Землі склала 6,1 млрд. чоловік, і буде продовжувати зростати більш ніж на 77 млн. чоловік у рік (принаймні, протягом наступного десятиріччя). За оцінками ООН, у 2050 р. чисельність населення планети складе від 7,9 млрд. до 10,9 млрд. чоловік; найбільш ймовірним прогнозом є 9,3 млрд. чоловік.

11 липня — День рибалки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 464/95, від 22.06.95 р.) в другу неділю липня як професійне свято працівників рибного господарства.

11 липня — 110 років від дня народження Павла Трохимовича Кононенка, українського письменника, автора поетичних збірок «Ми йдемо вперед», «Незабутнє», «Заради щастя», роману-хроніки «Гостра могила», роману «Гомін у хащі». Помер 14 березня 1971 року.

12 липня — День святих апостолів Петра й Павла. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Святий Петро (до хрещення Симон) – брат апостола Андрія Первозваного, який привів його до Ісуса. Так Петро став одним із перших дванадцяти апостолів. Павло не був знайомий особисто з Ісусом і спочатку ненавидів християн. Але після того, як осліп, почув голос з неба і зрозумів свої помилки. Коли ж знову прозрів, сам став цілителем і проповідником. Цей день пов’язаний із літнім сонцестоянням. День убуває, жара прибуває. Самий розпал літа. Петрів день – свято сонця. До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики. Випікали ці коржики з пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов’язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав – саме о цій порі вона перестає кувати. Зозуля перестає кукувати, а соловей – співати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя. Основний лейтмотив свята становив початок жнив, до яких в Україні приступали після Івана Купала.

ПРИКМЕТИ

• Якщо цього дня дощить, значить похмура погода буде ще протягом тижня.
  
• Зозуля перестане кукувати в цей день, значить зима буде ранньою, а якщо зозуля співатиме ще й після Петра й Павла, то осінь буде довгою.
  

12 липня — 95 років від дня народження Петра Тимофійовича Тронька, українського історика, громадського та державного діяча, доктора історичних наук, академіка Національної Академії наук України, лауреата Державної премії СРСР (1976 р.), заслуженого діяча науки і техніки України, Героя України, голови правління Всеукраїнської спілки краєзнавців (з 1990); голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара (з 06.1996 р.), віце-президента Асоціації історичних міст України, головного редактора журналу «Краєзнавство», голови головної редколеґії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», члена редради і голови ради журналу «Пам'ятки України», одного з авторів 3-томника «УРСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 років», голови редакційної колегії 26-томника «Історія міст і сіл УРСР», автора праць «Репресоване краєзнавство (20-30-і роки)», «Краєзнавство у відродженні духовності та культури», «Навічно в пам'яті народній» та ін.

13 липня — 90 років від дня ухвалення РНК УСРР постанови про український Червоний Хрест – національне об’єднання, яке є частиною Міжнародного руху Червоного Хреста й Червоного Півмісяця, метою діяльності якого є захист людського життя та здоров'я, попередження людських страждань та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів.

14 липня — 15 років від дня смерті Олеся Терентійовича Гончара (Олександра Біличенка), українського письменника, лауреата Сталінської премії (1948, 1949 рр.), Державної премії ім. Т. Шевченка (1962 р.), Ленінської премії (1964 р.), Державної премії СРСР (1982 р.), Героя Соціалістичної Праці, голови правління Спілки письменників України (1959–1971 рр.), секретаря правління Спілки письменників СРСР (1959–1986 рр.), автора романів «Людина і зброя», «Циклон», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Твоя зоря», трилогії «Прапороносці», романної дилогії «Таврія» і «Перекоп», низки новел «Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта», книг новел «Південь», «Дорога за хмари», «Чари-комиші», повістей «Микита Братусь», «Щоб світився вогник» та ін. Народився 3 квітня 1918 року.

15 липня — 600 років від дня розгрому Тевтонського ордену об`єднаним військом поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом (Східна Пруссія).

16 липня — День бухгалтера. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 662/2004, від 18.06.04 р.)

16 липня — 20 років від дня ухвалення сесією Верховної Ради УРСР Декларації про державний суверенітет України.

17 липня — 65 років від того дня, як у м. Потсдамі розпочалась конференція голів Урядів СРСР, США, Англії, на якій було прийняте рішення про денаціфікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, вступ СРСР у війну проти Японії та інші питання. Завершено конференцію 2 серпня 1945 року.

17 липня — 220 років від дня смерті Адама Сміта, британського економіста, філософа-етика, одного із засновників сучасної економічної теорії, автора праць «Теорія моральних почуттів», «Дослідження природи та причин багатства народів» та ін. Народився 5 (можливо 16) червня 1723 року.

17 липня — 65 років від дня народження Олексія Львовича Рибникова, народного артиста Росії, автора музики до рок-опер: «Зірка і смерть Хоакіна Мур’єти», «Юнона і Авось», музики до більш ніж 80 художніх фільмів.

18 липня — День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 187/93, від 3.06.93 р.) в третю неділю липня як професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. До 2006 р. мало назву «День металурга».

18 липня — 110 років від дня народження Наталі Саррот (справжнє прізвище – Наталія Іванівна Черняк), французької письменниці, представниці «нового роману», автора романів «Портрет невідомого», «Золоті плоди», «Говорять дурні», «Дитинство» та ін. Померла 19 жовтня 1999 року. АФОРИЗМИ Н. Саррот: «Телевидение подняло производство банальности с уровня ремесла до уровня крупной индустрии».

19 липня — 155 років від дня народження Олександра Івановича Ертеля, російського письменника, автора книги нарисів та оповідань «Нотатки Степняка», повістей «Волхонська панночка», «П’ятихіни діти», «Мінеральні води», «Дві пари», «Кар’єри Струкова», драми «Бабин бунт», роману «Гарденіни, їх челядь, прибічники і вороги» та ін. Помер 20 лютого 1908 року.

20 липня — Міжнародний день шахмат. Відзначається в день заснування (1924 р.) Всесвітньої шахматної федерації (ФІДЕ) з 1966 р. ДОВІДКА: Шахи – це настільна гра на 64-клітинній дошці, на якій розташовуються 32 фігури (по 16 фігур білого та чорного кольору). Грають 2 партнера. Мета гри полягає в тому, щоб поставити мат королю супротивника. АФОРИЗМИ: «Каждое движение имеет свои правила, как в шахматах. Тот, кто ставит себя выше этих правил и сметает фигуры с доски по своему усмотрению, – тот непобедим» Эрнест Хайне; «В шахматах выигрывает тот, кто ошибается предпоследним» Савелий Тартаковер.

21 липня — 90 років від дня народження Ісаака Стерна, американського скрипаля, одного із найвизначніших академічних музикантів ХХ ст., який випустив більше ніж 200 записів 63 композиторів світу. Народився на Україні в Кременці, в однорічному віці був повезений батьками до Сан-Франціско. Помер 22 вересня 2001 року. ДОВІДКА: Стерн активно виступав за збереження Карнегі-холу й, домігшись цього, став президентом Ради Карнегі-холу і сприяв тому, щоб саме в цьому залі проходили самі престижні концерти. Зараз головна зала Карнегі-холу носить ім’я Айзека Стерна.

23 липня — День преподобного Антонія Печерського – родоначальника вітчизняного організованого чернецтва, засновника Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору. З його ім’ям пов’язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція).

24 липня — День рівноапостольної княгині Ольги – дружини князя Ігоря, київської княгині. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.).

24 липня — 100 років від дня смерті Архипа Івановича Куїнджі, російського живописця-пейзажиста, педагога, професора, дійсного члена Петербурзької Академії мистецтв, ініціатора створення Товариства художників (1909 р.; пізніше – Товариства ім. А. Куїнджі), яке об’єднувало живописців-пейзажистів, автора багатьох картин на українську тему, серед яких: «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», «Вечір на Україні», «Чумацький тракт», «Захід сонця в степу» та ін. Народився 15 січня 1841 року. Висловлення Іллі Репіна: «Иллюзия света была его богом, и не было художника, равного ему в достижении этого чуда живописи».

25 липня — День працівників торгівлі. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 427/95, від 5.06.95 р.) в останню неділю липня як професійне свято працівників торгівлі.

25 липня — 30 років від дня смерті Володимира Семеновича Висоцького, російського актора театру (15 вистав, 11 радіовистав) та кіно (близько 30 ролей у фільмах), співака і поета (барда), класика жанру авторської пісні (виконав більш ніж 1000 концертів у СРСР та за кордоном), лауреата Державної премії СРСР (1988 р., посмертно), автора близько 700 поетичних творів (100 віршів, близько 600 пісень, поеми для дітей у 2-х частинах). Фільмографія: «Вертикаль», «Короткі зустрічі», «Інтервенція», «Небезпечні гастролі», «Гарна погана людина», «Маленькі трагедії», «Місце зустрічі змінити не можна» та ін. Народився 25 січня 1938 року.

26 липня — 135 років від дня народження Карла Густава Юнга, швейцарського психолога та філософа, засновника «аналітичної психології», автора робіт «Метаморфози та символи лібідо», «Психологічні типи». Помер 6 червня 1961 року. АФОРИЗМИ К. Юнга: «Я не верю, я знаю» (в ответ на вопрос, верит ли он в Бога); «Ваш взор станет ясным лишь тогда, когда вы сможете заглянуть в свою собственную душу», «Встреча двух личностей подобна контакту двух химических веществ: если есть хоть малейшая реакция, изменяются оба элемента», «Жизнь ничего не означает, пока нет мыслящего человека, который мог бы истолковать её явления».

26 липня — 125 років від дня народження Андре Моруа (Еміля Ерцога), французького письменника, автора психологічних романів «Мінливості кохання», «Бернар Кене», «Сімейне коло», «Листи до незнайомки», майстра жанру романізованих біографій (книжки про Шеллі, Байрона, Бальзака, Тургенєва, Ж. Санд, Дюма-батька), автора книги «Мемуари» та ін. Помер 9 жовтня 1967 року. АФОРИЗМИ А. Моруа: «В белизне уйма оттенков. Счастье, как и весна, каждый раз меняет свой облик», «Жизнь – это постоянное изменение. Как только движение останавливается, человек старится и умирает», «Смерть превращает жизнь в судьбу», «Совет – это всегда исповедь», «Время залечивает все раны», «Жизненный опыт дает нам радость только тогда, когда мы можем передать его другим».

27 липня — 95 років від дня народження Маріо дель Монако, італійського співака (тенор), одного з найвизначніших оперних співаків XX ст., майстра бельканто, виконавця партій в операх «Аїда», «Отелло», «Сила долі», «Норма», «Тоска» та ін. Помер 16 жовтня 1982 року.

27 липня — 15 років від дня смерті Сергія Йосиповича Параджанова (справжнє ім’я та прізвище – Саркіс Говсепі Параджанян), вірменського та українського кінорежисера, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1991 р., посмертно), який створив в Україні фільми: «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», та отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі). Інші фільми: «Цвіт граната», «Intermezzo» (за М. Коцюбинським), «Київські фрески», «Ікар», «Сповідь», «Ашик-керіб». Народився 9 січня 1924 року.

28 липня — День хрещення Київської Русі-України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 668/2008, від 25.07.2008 р.) в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

28 липня — 110 років від дня винаходу Луї Лессінгом (Коннектикут, США) гамбургеру (дві круглі булочки, соус та незмінний листок салату).

28 липня — 130 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка, українського письменника, художника і політичного діяча, автора багатьох натуралістичних оповідань з життя робітників та селян, психологічних п’єс «Записки кирпатого Мефістофеля», «Щаблі життя», «Великий молох», збірки оповідань «Краса і сила», оповідань «Промінь сонця», «Студент», «Талісман», романів «Сонячна машина», «Нова заповідь», «Рівновага», «Чесність з собою» та ін. Помер 6 березня 1951 року в Мужені, Франція. АФОРИЗМИ В. К. Винниченка: «Мовчання іноді говорить більше, ніж слово», «Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин».

28 липня — 110 років від дня народження Володимира Адольфовича Шнейдерова, російського кінорежисера, сценариста, оператора, народного артиста РРФСР, організатора та ведучого (з 1960 по 1973 рр.) телевізійного «Клубу кіномандрів» (з 1973 р. – «Клуб мандрівників»). Фільмографія: «Джульбарс», «Золоте озеро», фільми-подорожі «Самаркандом», «Підніжжя смерті», «Великий переліт» та ін. Помер 4 січня 1973 року.

28 липня — 50 років від дня народження Володимира Даниловича Гришка, українського співака (тенор), народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка та багатьох міжнародних конкурсів; виконував ролі у виставах «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Євгеній Онєгін», «Князь Ігор», «Богема», «Травіата».

29 липня — 145 років від дня народження Романа-Марії-Олександра Шептицького, українського громадського, політичного та релігійного діяча, митрополита Української греко-католицької церкви (з 1901 р.), доктора теології, засновника Львівської греко-католицької академії (1928 р.). Помер 1 листопада 1944 р.

29 липня — 95 років від дня народження Павла Петровича Кадочникова, російського актора та режисера, народного артиста СРСР. Фільмографія: «Подвиг розвідника», «Іван Грозний», «Приборкувачка тигрів», «Повість про справжню людину», «Незакінчена п’єса для механічного піаніно», «Сибіріада» та ін. Помер 2 травня 1988 року.

30 липня — Всесвітній день системного адміністратора. Свято, яке придумав американський системний адміністратор Тед Кекатос, відзначається в останню п’ятницю липня.

31 липня — 155 років від дня народження Сергія Андрійовича Подолинського, українського вченого, політеконома, філософа, лікаря, соціолога, економіста, публіциста, автора праць «Ремесла і фабрики на Україні», «Людська праця і її відношення до розподілу енергії», «Енергія прогресу: Нариси фізичної економіки». Помер 30 червня 1891 року.

31 липня — 65 років від дня народження Яна Петровича (справжнє ім’я та по-батькові – Яків Піневич) Табачника, українського музиканта, естрадного композитора, акордеоніста-віртуоза, політика, підприємця, народного артиста України, організатора щорічного міжнародного конкурсу акордеоністів AccoHoliday (Київ).

31 липня — 45 років від дня народження Джоан Роулінг, англійської письменниці, авторки серії романів про Гаррі Поттера (1997– 2007 рр.). ДОВІДКА: Серія складається з романів: «Гаррі Поттер і філософський камінь», «Гаррі Поттер і таємна кімната», «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану», «Гаррі Поттер і Кубок вогню», «Гаррі Поттер і Орден фенікса», «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц», «Гаррі Поттер і смертельні реліквії»; доповнювальні книги: «Фантастичні тварини та де їх шукати», «Квідич крізь віки», «Казки барда Бідла». Романи перекладені понад 60 мовами світу, зокрема і українською. У світі розпродано більше ніж 250 млн. примірників книг.