Передмов а

Вид материала

Документы

Содержание Новий рік Цікаво та корисно Надвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір) З минулого – у сьогодення ЦІКАВО ТА КОРИСНО: Система церковних свят Великі, але не дванадесяті свята З минулого – у сьогодення Цікаво та корисно З минулого – у сьогодення Найменування Господнє З минулого – у сьогодення День святого Василія Великого З минулого – у сьогодення Довідка: у Цікаво та корисно З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення

Подобный материал:

• Передмов а, 4061.23kb.
• Передмов а, 4078.06kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Біобібліографічний покажчик Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька, 1935.28kb.

Січень

Січень наступає – мороз людей обнімає

• Січень – року початок, зимі середина, найсуворіший місяць зими. Народна
  

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	НД
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

мудрість каже, що у січні сонце повернуло на літо, а зима – на мороз. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим, морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається наче у кільцях. Це ознака стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву просинець, а ще – льодяний місяць, лютовій. Січень хоч і започатковує рік, але після грудня вважається другим місяцем зими і, отже, є чи не найхолоднішим. Не випадково, що в народі з цього приводу існує чимало прислів’їв та приказок. Одне з них стверджує: «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече». Воно й не дивно, адже за своїм характером це місяць дивних контрастів. Чи не тому про нього мовиться: «Сонце хоч і блищить, проте й мороз тріщить». Саме на січень, який пересікає зиму, припадають водохрещенські морози, що стали символом зимової холоднечі. Відтак серединний період, що ділить зиму (січе) навпіл, на думу деяких мовознавців, і дав назву місяцеві.

1 січня — Новий рік – свято, яке відзначається багатьма народами відповідно до прийнятого календаря і наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). АФОРИЗМИ: «Время – движущееся подобие вечности», «Время уносит все; длинный ряд годов умеет менять и имя, и наружность, и характер, и судьбу» Платон; «Как в море льются быстро воды, так в вечность льются дни и годы» Гаврила Державин; «Становится новое старым, потом промчатся года – И старое сменится новью: так было, так будет всегда» Рудаки.

ПРИКМЕТИ

• Якщо ніч на 1 січня зоряна, то влітку бути великому врожаю ягід.
  
• Який перший день січня, такий і перший день літа.
  

1 січня — Всесвітній день миру (Всесвітній день молитв про мир). Проголошено папою Павлом VI у 1967 р. Відзначається з 1968 року. З 1969 року за проголошенням Генеральної асамблеї ООН відзначається офіційно. АФОРИЗМИ: «Мир – добродетель цивилизации, война – ее преступление» Виктор Гюго; «Мир – высшее благо, какого люди желают в этой жизни» Сервантес.

1 січня — 60 років від дня народження Валерія Андрійовича Смолія, українського історика та викладача, доктора історичних наук, академіка Національної академії наук України, директора Інституту історії України НАНУ (з 1993 р.), автора та співавтора близько 500 наукових праць, зокрема 15 монографій.

1 січня — 160 років від дня народження Льва Лотоцького, українського письменника, перекладача і громадського діяча. Помер 26 жовтня 1926 року.

2 січня — 90 років від дня народження Айзека Азімова, американського письменника-фантаста, вченого, автора романів «Я, робот», «Кінець вічності», автобіографії «Доки свіжа пам’ять» та інших творів. Помер у 1992 році. АФОРИЗМИ А. Азімова: «Каждый волен верить во что он хочет. Я только против того, чтобы заставлять верить во что-то одно», «Замечательное чувство – знать, что ты сам строишь мир», «Земля... не вечный и единственный приют человечества, а всего лишь его колыбель, отправная точка бесконечного приключения».

2 січня — 190 років від дня народження Петра Лебединцева, українського церковного діяча, історика, фундатора часопису «Киевские епархиальные ведомости». Помер 15 грудня 1896 року.

3 січня — 115 років від дня народження Бориса Миколайовича Лятошинського, українського композитора, диригента, педагога, музичного і громадського діяча, автора опери «Золотий обруч», «Щорс», симфонічної поеми «Гражина», «Слов`янського концерту» для фортепіано з оркестром. Помер 15 квітня 1968 року.

ЦІКАВО ТА КОРИСНО:

Православна церква традиційно називає тиждень седмицею. Із кожним днем тижня церква пов’язує особливий ряд дій або процесів:

• неділя присвячена шануванню та прославлянню воскре­сіння Христового;
  
• понеділок – день шанування сил, створених раніше за людину, тих, що наближені до Бога й за потреби посилаються людям на допомогу;
  
• вівторок присвячений старозавітним пророкам. Вони вва­жаються провісниками Царства Божого на землі;
  
• середа та п’ятниця пов’язані зі спогадами про віддання Ісуса Христа на страждання та смерть; вшановується животворящий хрест – знаряддя рятівних страждань Ісуса Христа і Його смерті заради спасіння людства;
  
• четвер – день уславлення апостолів, які були першими провісниками Божого слова про необхідність спокутування людських гріхів, а також день поминання померлих.
  

4 січня — 300 років від дня народження Джованні Баттіста Перголезі (Драгі), італійського композитора, представника неаполітанської оперної школи, автора опер «Селюстина», «Покоївка-пані» та ін. Помер 17 березня 1736 року.

4 січня — 225 років від дня народження Якоба Людвига Карла Грімма, німецького філолога, письменника, казкаря, автора (у співавторстві з Вільгельмом Карлом Гріммом) «Німецької граматики», «Словника німецької мови», «Німецької міфології», «Давнини німецького права», дитячих казок. Помер 20 вересня 1863 року. АФОРИЗМИ Я. Грімма: «Притворная похвала не делает чести ни тому, кто ее говорит, ни тому, к кому она относится».

4 січня — 135 років від дня народження Василя Григоровича Яна (справжнє прізвище – Янчевський), російського письменника, автора історичної трилогії «Нашестя монголів», до складу якої належать романи «Чінгісхан», «Батий», «До останнього моря». Помер 5 серпня 1954 року.

4 січня — 50 років від дня смерті Альбера Камю, визначного французького романіста, філософа, публіциста, одного з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму, лауреата Нобелівської премії (1957 р), автора романів «Сторонній», «Чума», есе «Міф про Сізіфа», трактату «Бунтівна людина», повісті «Падіння», збірки оповідань «Вигнання і царство», п’єси «Калігула» та інших. Народився 7 листопада 1913 року. АФОРИЗМИ А. Камю: «Свободен тот, кто может не лгать», «Красота – это вечность, длящаяся мгновение», «Стоит только обзавестись привычками, и дни потекут гладко», «Свобода – это, в первую очередь, не привилегии, а обязанности», «Каждому поколению свойственно считать себя призванным переделать мир».

5 січня — 80 років від початку масової колективізації в СРСР.

5 січня — 130 років від дня народження Василя Миколайовича Верховинця (справжнє прізвище – Костів), українського композитора, хореографа, хормейстера, диригента, актора, фольклориста, етнографа, педагога, автора першого посібника з української хореографії «Теорія українського народного танцю». Помер (репресований) 11 квітня 1938 року.

6 січня — Надвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір). ДОВІДКА: Усі найважливіші церковні свята мають три етапи: день передсвят, власне свято, післясвято. Передсвято (уже з самої назви зрозуміло, що цей день передує святу) дозволяє налаш­туватися на урочистості, гідно підготуватися до свята. Перед­свято може мати як один, так і декілька днів. А от післясвято – це свого роду продовження свята. Кількість днів післясвята також може бути різною – залежно від значущості свята. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Народні назви – Різдвяний святвечір, Святий Вечір, Багатий Вечір, Багата Кутя, Вілія. Святий Вечір – одне з найурочистіших релігійних свят, яке відзначають напередодні Різдва. Із Святвечором пов’язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Як тільки на небосхилі з’являлася перша підвечірня зірка, всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим – з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий свят-вечір». Після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм хрещеним та бабам-пупорізкам. У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік».

ПРИКМЕТИ

• На багату кутю зоряне небо – кури добре нестимуться і вродить горох.
  
• Місячна ніч – врожай на баштани.
  
• Ожеледь на деревах – вродять горіхи й садовина.
  
• Сніг іде – врожай на яблука.
  
• Іній або сніг – на мокре літо і дорід зернових.
  
• Ясний день – до гарного врожаю. Коли стежки чорні – урожай на гречку.
  
• Зоряне небо – чекає ягідний рік і на худобу великий приплід.
  

6 січня — 65 років від дня смерті Володимира Івановича Вернадського, українського філософа, природознавця, мислителя, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму, одного із засновників Української академії наук; дійсного члена АН України та її першого президента (з 1919 р.), засновника першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім’ям), організатора та директора Радієвого інституту (1922-1939 рр.), Біохімічної лабораторії (з 1929 р.; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. Вернадського). Народився 12 березня 1863 року.

ЦІКАВО ТА КОРИСНО: Система церковних свят

За об’єктом прославляння православні свята підрозділяються на Господні, Богородичні, на честь святих і «безтілесних сил» (миру ангельського). За часом проведення – на нерухомі (неперехідні), за якими закріплені особливі дні (числа) у церковному календарі, і рухомі (перехідні), що переміщаються календарем залежно від Пасхи – головного, самого вшанованого загальнохристиянського свята («свята всіх свят»), яка не має твердої дати. За ступенем урочистості (видом богослужіння) розрізняють великі, середні та малі свята, за масштабами святкування – загальні і місцеві. Перші відбуваються однаково урочисто у всіх православних храмах, другі – в деяких.

До великих свят належать дванадесяті і п’ять не дванадесятих.

Серед дванадесятих свят:

три рухомих: 1)Вхід Господній у Єрусалим, або Вербна Неділя – за тиждень до Великодня; 2) Вознесіння Господнє – в 40-й день після Великодня; 3) Свята Трійця - П’ятидесятниця (Зелені свята) – в 50-й день після Пасхи;

нерухомі великі свята: 4) Різдво Пресвятої Богородиці – 21 вересня; 5) Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 27 вересня; 6) Введення у храм Пресвятої Богородиці – 4 грудня; 7) Різдво Христове – 7 січня; 8) Хрещення Господнє (Йорданські свята) – 19 січня; 9) Стрітення Господнє – 15 лютого; 10) Благовіщення Пресвятої Богородиці – 7 квітня; 11) Вшанування Хреста Господнього (Перший Спас, Мокрий Спас, Спас на Воді, Маковій) – 14 серпня; 12) Преображення Господнє (другий Спас) – 19 серпня; 13) Успіння Пресвятої Богородиці – 28 серпня.

Великі, але не дванадесяті свята: Найменування Господнє – 14 січня; Різдво Іоанна Предтечі – 7 липня; День святих апостолів Петра і Павла (Петрів день) – 12 липня; Усікновення глави Іоанна Предтечі – 11 вересня; Покрова Пресвятої Богородиці – 14 жовтня.

7 січня — Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Різдво – велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення. Головна увага свята Різдва зосередковується на Святому Вечорі, а на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих з відповідними розвагами та забавами. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Пополудні старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати. АФОРИЗМИ: «Рождество – это победа жизни над смертью, бытия над небытием» Константин Кушнер.

ПРИКМЕТИ

• Не дивниця, що на Різдво метелиця.
  
• Якщо сонячний день – дорід на хліб.
  
• На Різдво іде сніг – заврожаїться озимина.
  
• Зелене Різдво – білий Великдень.
  
• Замети високо набило – до гарного року.
  
• Якщо відлига – весна буде рання й тепла.
  

7 січня — 105 років від дня народження Костянтина Олександровича Лордкіпанідзе, грузинського письменника та сценариста, автора романів «Світанок Колхіди», «Чарівний камінь», циклу оповідань «Смерть ще зачекає» та інших. Помер 1986 року.

7 січня — 85 років від дня народження Джералда Малколма Даррелла, англійського письменника, зоолога, дослідника, автора книжок з життя тварин. Помер 26 січня 1995 року.

7 січня — 80 років від дня народження Володимира Терентійовича Денисенка, українського кінорежисера, народного артиста УРСР. Фільмографія: «Роман і Франческа», «Сон», «Женці», «Високий перевал». Помер 10 червня 1984 року.

8 січня — 145 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського (повне прізвище – Туган-Мірза-Барановський), українського державного діяча, вченого-економіста, першого економіста-східноєвропейця, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; одного із найкращих знавців кон’юнктурних економічних циклів, автора численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності, доктора економіки, історика, академіка, одного із засновників Національної академії наук України, генерального секретаря фінансів УНР (1917–1918 рр.), автора близько 140 праць, серед яких найвідоміші «Промислові кризи в сучасній Англії», «Російська фабрика в минулому та су­часності», «Теоретичні засади марксизму», «Соціальні за­сади кооперації», «Політична економія. Популярний курс» та інші. Помер 21 січня 1919 р.

8 січня — 100 років від дня народження Галини Сергіївни Уланової, російської балерини, народної артистки СРСР, лауреата Сталінської премії (1941, 1946, 1947, 1950 рр.), Ленінської премії (1957 р.), премії імені Ганни Павлової Паризької Академії Танцю (1958 р.), премії Оскара Парселі «Життя заради танцю» (1988 р., Мілан), почесного члену Американської академії мистецтв, кавалера Командорського ордену за заслуги в галузі мистецтв, виконавиці партій у балетах «Бахчисарайський фонтан», «Шопеніана», «Жизель», «Ромео і Джульєтта», «Спляча красуня», «Лебедине озеро» та ін. Померла 21 березня 1998 року. Висловлення президента комісії міжнародного танцю ЮНЕСКО Бенгдта Хеггера: «Галина Уланова – это самая высокая высота в искусстве. Она не просто блестящая балерина – в мире много блестящих. Ее величие в том, что она в наш очень жестокий век, как никто другой, показала нам, как прекрасны простые естественные человеческие чувства – добро, правда, красота».

8 січня — 75 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка, українського поета і журналіста, діяча українського руху опору («шістдесятники»), автора збірок віршів «Тиша і грім», «Зелене тяжіння», «Берег чекань», «Поезії», збірки новел «Вино з троянд», оповідань, казки «Подорож у країну Навпаки» та інших. Помер 13 грудня 1963 року. АФОРИЗМИ В. Симоненка: «Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю», «Вічна мудрість простої людини В паляниці звичайній живе», «В калюжі глибоко не пірнеш, будь ти хоч японським шукачем перлів», «Нема нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини», «Поезія – це прекрасна мудрість».

8 січня — 75 років від дня народження Елвіса Аарона Преслі, американського співака – «Короля рок-н-рола» (50 платівок), кіноактора (31 художній фільм), автора пісень. Помер 16 серпня 1977 року.

8 січня — 45 років від дня смерті Володимира Миколайовича Сосюри, українського письменника, поета-лірика, автора понад 80 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), серед яких «Два Володьки», «Махно», «Мазепа», «1871», «Залізниця», роману «Третя Рота», віршованого роману «Тарас Трясило» та інших. Народився 6 січня 1898 року.

9 січня — 105 років від початку першої російської революції.

9 січня — 120 років від дня народження Карела Чапека, чеського письменника, автора збірок «Сяючі глибини», «Апокріфи», романів «Фабрика Абсолюта», «Кракатит», «Гордубал», «Війна із саламандрами». Помер 25 грудня 1938 року. АФОРИЗМИ К. Чапека: «Каждое чудо должно найти свое объяснение, иначе оно просто невыносимо», «Анекдот – это комедия, спрессованная в секунды», «Хитрый дерется, пока мудрый уступает», «За всю неделю ни одной мировой катастрофы! Для чего же я покупаю газеты?», «Представьте себе, какая была бы тишина, если бы люди говорили только то, что знают».

9 січня — 65 років від дня народження Рода Стюарта (повне ім’я – Родерік Девід Стюарт), британського вокаліста, композитора, автора пісень, продюсера, одного з найвідоміших представників британського року 1970-х років.

ЦІКАВО ТА КОРИСНО:

Кожен день має для людини певне значен­ня – як у переносному, так і у прямому ро­зумінні, оскільки приносить неповторну енергетику. Адже на думку астрологів, кож­ним днем тижня управляє певна планета, яка створює настрій і сприяє певним заняттям.

Понеділок. Він завжди вважався важким днем, тому що управляє ним емоційний Місяць. У понеділок люди важче переносять критику, зміну обставин. Якщо цього дня ви хочете комусь сподо­батися, просто уважно вислухайте цю люди­ну і щиро їй поспівчувайте. Місяць – плане­та водної стихії, і тому він нерідко створює слізний настрій і навіює романтичний сму­ток. Але завдяки цьому можна у понеділок «розжалобити» начальство, звернувшись до його співчуття.

Вівторок. Цим днем управляє вогненний Марс – планета воїнів. Він примушує діяти необдумано і зопалу, але і таку енергетику слід використовувати з користю для себе. У вівторок можна досягти успіху, діючи на по­клик серця і довірившись інтуїції. Оскільки Марс протегує чоловікам, вівторок – найбільш відповідний день для «чоловічих розмов». Та і сили з'являться поставити крапки над «і». Один із способів сподобатися оточуючим цього дня полягає в раціональному підході до проблем.

Середа. Середою управляє Меркурій – планета мінлива, що наділяє нас хитрістю, спритністю, балакучістю, винахідливістю. Меркурій – непосида, він любить усе но­веньке, особливо свіжі новини, тому в сере­ду важко всидіти на місці. Цього дня саме рухливість і спілкування принесуть успіх. Спритний, хитрий Меркурій допоможе зло­вити успіх, граючи в азартні ігри, застосову­ючи в роботі хитрість і обхідні шляхи. В сере­ду простіше, ніж в інші дні, схитрувати.

Четвер. Це день Юпітера (планети со­ціального життя), що приносить успіх на ро­боті і в бізнесі. Чим би ви не займалися у четвер, покажіть оточуючим свою діловитість. Навіть у сімейному колі в цей день варто більше говорити про роботу і бізнес-плани. Проте не можна давати проблемам час для підсилювання, адже Юпітер – планета роз­ширення. Навіть маленькі суперечки потрібно тут же залагоджувати, інакше з них виросте велика ворожнеча.

П'ятниця. Красуня Венера, богиня почуттів управляє п'ятницею, тому в її день без почуттів не обійтися. Ваша чуттєвість, уміння зрозуміти чужі емоції і прагнення до краси будуть запорукою вашого успіху у п'ятницю. Для всіх цього дня важлива краса, тому до вас зросте інтерес, якщо в п'ятницю ви виглядатимете краще, ніж у попередні дні. П'ятниця – кращий день для освідчення в коханні.

Субота. Строга планета Сатурн управляє суботою, тому кращий спосіб відчути себе щасливим у цей день, – обмежувати свої потреби, старатися менше їсти, менше го­ворити. Дуже вигідно у суботу ходити по ма­газинах, адже Сатурн-обмежувач не дозво­лить багато витратити і купити щось зайве.

Неділя. Неділею управляє планета високої любові, радості і творчості – Сонце. Сонце схиляє нас не до земних, а до духовних ра­дощів, тому порадувати своїх близьких та і себе в неділю краще не красивим подарун­ком, не розкішним обідом, а прогулянкою, походом на концерт. Сонце – планета твор­чості, і чим би ви не займалися в неділю, прагніть підходити до цього творчо, нетра­диційно. Благородне Сонце і від нас вимагає благородства, тому в неділю буде досить подати жебраку, щоб весь тиждень виявився вдалим.

11 січня — 135 років від дня народження Рейнгольда Ернеста Моріцовича Глієра, композитора, диригента, педагога, народного артиста СРСР, доктора мистецтвознавства, автора симфонічних творів, опер та балетів: «Лейлі та Меджнун», «Червоний мак», «Тарас Бульба», картини-балету «Запорожці» та інших. З 1956 р. Київське музичне училище носить ім’я Р. М. Глієра. Помер 23 червня 1956 року.

12 січня — 60 років від дня початку Вісло-Одерської стратегічної наступальної операції радянських військ. Завершено операцію 3 лютого 1945 року.

13 січня — Преподобної Меланії Римлянки. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Народні назви свята – Меланки (Меланії), Щедрий вечір, Щедра кутя. Щедрий вечір – свято, на яке зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. Кутю також ставили на покуть, дотримучись попередніх обрядів. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники. Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники. Дівчата гадали.

ПРИКМЕТИ

• Якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа.
  
• Зоряне небо – добре нестимутися кури.
  
• Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору.
  
• Сильний мороз і сніг – на врожай хліба.
  

13 січня — 65 років від дня початку Східно-Прусської стратегічної наступальної операції радянських військ. Завершено операцію 25 квітня 1945 року.

13 січня — 110 років від дня народження Олександра Івановича Ковіньки, українського письменника, автора багатьох гумористичних та сатиричних творів (більш ніж 30 збірок). Помер 25 липня 1985 року.

ПРИКМЕТИ

• Якщо вночі вітер дме зі сходу, значить буде добрий урожай фруктів, якщо з півдня – рік буде спекотним, але благополучним для людей, якщо із заходу – вдосталь буде молока й риби.
  

14 січня — Найменування Господнє . Ісус Христос був обрізаний в восьмий день від свого народження і названий Ісусом – ім’ям, яке було передвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус».

14 січня — Старий Новий рік. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Старий Новий рік – Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Старий Новий рік супроводжується обрядами щедрування та посівання. Щедрування – народний звичай церемоніальних обходів домівок, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров’я членам сімей та добробуту, за що отримують винагороду. Щедрувати починають вечором 13 січня, як тільки смеркнеться. 14 січня починається з обряда посівання. Посівання – справа виключно чоловіча (головним чином – підлітків). Починають обряд зрання, символічно сіючи хлібні зерна (як символ життя) і бажають господарям щастя, здоров’я, щедрого врожая.

14 січня — День святого Василія Великого (архієпископа Кесарія Каппадокійського) – визначного церковного діяча, одного з Отців Церкви, Великого Архипастира Церкви, Великого Законодавця монашого життя і Великого своєю святістю. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: За народними звичаями Василь вважається покровителем землеробства. Цей день присвячували гаданню, оскільки вважалось, що гадання на день Василя завжди збуваються.

14 січня — 155 років від дня народження Опанаса Георгійовича Сластіона, українського етнографа, живописця, графіка, архітектора, мистецтвознавця, одного із засновників українського архітектурного стилю, організатора Першої селянської капели бандуристів ім. Т. Шевченка (1928), автора статей з українського національного мистецтва та кустарних промислів, галереї портретів українських кобзарів та книжкових ілюстрацій. Помер 24 вересня 1933 року.

14 січня — 135 років від дня народження Альберта Швейцера, німецького філософа, громадського діяча, музиканта, лікаря, місіонера, лауреата Нобелівської премії миру (1952 р.). Помер 4 вересня 1965 року. АФОРИЗМИ А. Швейцера: «Цель человеческой жизни – служение, проявление сострадания и готовность помогать людям», «Судьба всякой истины – сначала быть осмеянной, а потом уже признанной», «Этика – это безгранично расширенная ответственность по отношению ко всему живущему», «Человек, отныне ставший мыслящим, испытывает потребность относиться к любой воле к жизни с тем же благоговением, что и к своей собственной. Он ощущает другую жизнь как часть своей. Благом считает он сохранять жизнь, помогать ей; поднимать до высшего уровня жизнь, способную к развитию; злом – уничтожать жизнь, вредить ей, подавлять жизнь, способную к развитию. Это и есть главный абсолютный принцип этики».

14 січня — 85 років від дня народження Юкіо Місіми (справжнє ім’я – Хіраока Кімітаке), японського письменника, драматурга, актора, політичного діяча, автора 40 романів, 18 п’єс, численних збірок оповідань, есеїв та кіносценаріїв, серед яких «Сповідь маски», «Золотий Храм», «Дім Кійоко», «Море достатку». Помер 25 листопада 1970 року. ДОВІДКА: У 1988 р. в пам’ять про письменника у Японії була заснована премія імені Юкіо Місіми.

15 січня — 220 років від дня народження Олександра Сергійовича Грибоєдова, російського письменника, дипломата, композитора (збереглося два «Грибоєдовських вальса»), автора комедії «Лихо з розуму», пародійних комедій «Дмитро Дрянський», «Студент». Загинув 11 лютого 1829 року. АФОРИЗМИ О. С. Грибоєдова: «Минуй нас пуще всех печалей И барский гнев, и барская любовь», «И дым Отечества нам сладок и приятен!», «Счастливые часов не наблюдают», «Служить бы рад, прислуживаться – тошно», «Подписано, так с плеч долой».

15 січня — 160 років від дня народження Софії Василівни Ковалевської, російського математика, автора праць з математичного аналізу, механіки і астрономії та декількох белетристичних творів, першої в світі жінки-професора, лауреата премії Паризької академії наук (1888 р.) та Шведської академії наук (1889 р.) за відкриття третього класичного випадку вирішення задачі про обертання твердого тіла навкруги нерухомої точки. Померла 10 лютого 1891 року.

15 січня — 95 років від дня народження Лео Мола (справжнє ім’я та прізвище – Леонід Молодожанін, українського (діаспора) скульптора та живописця, академіка Королівської Канадської Академії мистецтв, автора більш ніж 300 скульптур у бронзі в «Лео Мол – Парк» в Ассінібойнському парку (м. Вінніпег).

15 січня — 65 років від дня народження Максима Ісаковича Дунаєвського, російського композитора, народного артиста Росії, президента Благодійного культурного фонду імені Ісака Дунаєвського, автора концерту для оркестра, кантати для хору, циклів романсів та музики більш ніж до 60 кінофільмів та 20 мюзиклів, серед яких «Д’Артаньян і три мушкетери», «Мері Поппінс, до побачення!», «Карнавал», «Танцюй зі мною», «Кордон. Роман у тайзі», «Повернення мушкетерів» та інших.

17 січня — 410 років від дня народження Педро Кальдерона де ла Барки (повне прізвище – Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо), іспанського драматурга та поета, твори якого вважаються одними із найвищих досягнень літератури Золотого сторіччя, автора близько 200 драматичних творів, серед яких «Саламейський алькальд», «Лікар власної честі», «Живописець свого безчестя», «Життя - це сон», «Чарівний маг», «Чистилище Святого Патрика», «В тихому омуті…», «По секрету вголос», «Стійкий принц», «Дама-примара», «Поклоніння хресту», «Великий театр світу» та інших. Помер 25 травня 1681 року. АФОРИЗМИ П. де ла Барки: «Жизнь - это сон», «Величайшая победа – победа над самим собой», «Надо уметь владеть собой, чтоб уметь владеть миром», «Лучше всего хранит тайну тот, кто ее не знает», «Вернее побеждает тот, кто побеждает без кровопролития».

ЦІКАВО ТА КОРИСНО:

Усі найважливіші церковні свята мають три етапи: день передсвят, власне свято, післясвято.

Передсвято (уже з самої назви зрозуміло, що цей день передує святу) дозволяє налаш­туватися на урочистості, гідно підготуватися до свята. Перед­свято може мати як один, так і декілька днів. Всі дванадесяті свята, за винятком Різдва та Богоявлення, мають по одному дню передсвята. Різдво Христово - 5 і Богоявлення - 4 дні.

А от післясвято – це свого роду продовження свята. Кількість днів післясвята також може бути різною – залежно від значущості свята. Іх число коливається від одного до восьми, залежно від ступеня близькості до дванадесятих свят або до поста. З огляду на це, наш календар буде нагадувати про найвизначніші з цих днів і звичаїв щодо їх відзначення.

18 січня — Надвечір’я Богоявлення. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю готують третю й останню кутю свят. Називається вона голодною тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли; подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Решту вечері віддають свійським тваринам. Власне, це був останній день колядок.

19 січня —Богоявлення Господнє. Хрещення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа. День прийняття Ісусом Христом хрещення на річці Йордан від Іоанна Хрестителя. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Народні назви свята – Водохреще, Йордана, Ордана. Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. День починається богослужінням, після якого священик і громада зі співами йдуть до водоймища. Там знову відбувається богослужіння і священик занурює у воду хрест. Після цього вода вважається свяченою. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Перший понеділок після Водохрещення – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту.

ПРИКМЕТИ

• На Водохреще день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки».
  
• Іде лапатий сніг — на врожай.
  
• Якщо пасмурно — хліба буде вдосталь.
  
• Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
  
• Коли на Водохрещі випав повний місяць — бути великій воді.
  
• Удень йде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечорі — для пізньої.
  
• Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
  
• Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
  
• Коли заметіль - то мести їй і через три місяці. Якщо день холодний, але ясний – літо має бути посушливе, похмурий і сніжний – чекайте багатого урожаю.
  

19 січня — 110 років від дня народження Михайла Васильовича Ісаковського (справжнє прізвище – Ісаков), російського поета, перекладача, Героя Соціалістичної Праці (1970 р.), лауреата Сталінської премії (1943, 1949 рр.), автора 250 віршів, багато з яких стали піснями; він переклав твори Тараса Шевченка «Причинна», «Катерина», «Гоголю» та інші. Помер 23 липня 1973 року. ДОВІДКА: Найбільш відомі пісні на вірші поета – «Катюша» та «Враги сожгли родную хату» (музика М. І. Блантера), «В лесу прифронтовом», «Летят перелётные птицы», «Одинокая гармонь». У фільмі «Кубанські козаки» на музику Й. Дунаєвського та вірші М.В. Ісаковського були виконані пісні «Каким ты был, таким ты и остался» та «Ой, цветет калина», що стали популярними на десятиріччя.

20 січня — Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Народна назва свята – Посвятки, День Іоанна Хрестителя. Цього дня хазяїва рано-вранці пригощали свійських тварин хлібом, що лежав під образами з багатої куті. За звичаями ці дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок час братися до роботи. Усі головні зимові свята жінкам та дівчатам не можна ходити по воду. За них це роблять чоловіки та парубки. Чоловікам від Різдва до дня Іоанна Хрестителя не можна ходити в шинок – гріх великий, вода не свячена.

20 січня — 100 років від дня народження Джой Адамсон (повне ім’я – Джой Фредеріке Вікторія Гесснер), англійської письменниці-натураліста, художниці, учасниці руху на захист живої природи, автора книг «Народжена вільною», «Сфінкс із плямами», автобіографії «Моє неспокійне життя» та інших. Загинула 3 січня 1980 року.

20 січня — 90 років від дня народження Федеріко Фелліні, італійського кінорежисера та кіносценариста, лауреата премії «Оскар» (1964, 1976, 1977, 1993 рр.). Режисерські роботи: «Дорога», «Ночі Кабірії», «Солодке життя», «8 1/2», «Джульєтта та духи», «Рим», «Амаркорд», «Казанова», «Репетиція оркестру», «Місто жінок», «І корабль пливе…», «Джінджер і Фред», «Інтерв’ю», «Голос Місяця» та ін. Помер 31 жовтня 1993 року.

21 січня — 165 років від дня народження Олени Антонівни Косач (Тесленко-Приходько), української письменниці (тітка Лесі Українки), громадської діячки, авторки низки гумористичних та історичних віршів, стилізованої поеми-билиці «Ганна» та інших. Померла 9 лютого 1927 року.

21 січня — 105 років від дня народження Ванди Львівни Василевської, польської письменниці і громадської діячки, лауреата Сталінської премії (1943, 1946, 1952 рр.), авторки романів «Батьківщина», «Зірки в озері», «Річки горять», повістей «Райдуга», «Земля в ярмі» та інших. Померла 29 липня 1964 року.

21 січня — 105 років від дня народження Крістіана Діора, французького модельєра, засновника фірми Christian Dior Perfume, автора книг «Я – модельєр», «Крістіан Діор та я». Помер 24 жовтня 1957 року.

22 січня — День соборності України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 42/99, від 21.01.99 р.) в день проголошення в 1919 році Акту злуки.

22 січня — 135 років від дня народження Девіда Уорка Гріффіта, американського кінорежисера, теоретика кіно, з творчості якого починається відлік історії кіно як особливого мистецтва. Фільмографія: «Народження нації», «Нетерпимість», «Зламані пагони», «Шлях на Схід», «Сутичка» та інші. Помер 23 липня 1948 року. ДОВІДКА: Гріффіт вніс великий вклад у становлення світового кіно, а саме: ввів великий план, паралельний монтаж, великі панорами, нові принципи асоціативного епічного укладення сюжету, розробив основні принципи акторської гри в кіно, відкрив широкі можливості знімальної камери та її роль у побудові екранного образу.

22 січня — 75 років від дня народження Олександра Володимировича Меня, російського релігійного діяча, священика Російської Православної Церкви, богослова, проповідника, автора книг з богослов’я та історії християнства й інших релігій, серед яких праця «Син Людський», серія «У пошуках шляху, істини та життя», «Небо і земля», «Звідки з’явилося все це?», «Як читати Біблію», «Бібліологічний словник» та інші. Загинув 9 вересня 1990 року. Висловлення Патриарха Алексія II: «Отец Александр был талантливым проповедником слова Божия, добрым пастырем Церкви, он обладал щедрою душою и преданным Господу сердцем. Убийцы сотворили свое чёрное дело в момент, когда он мог бы ещё так много сделать для духовного просвещения и окормления чад Церкви. Не все его суждения полностью разделялись православными богословами, но ни одно из них не противоречило сути Священного Писания. Где как раз и подчёркивается, что надлежит быть разномыслиям между вами, дабы явились искуснейшие».

24 січня — 305 років від народження Фарінеллі (справжнє ім’я та прізвище – Карло Броскі), італійського співака-кастрата (сопрано), легенди оперної сцени XVIII ст. Помер 16 вересня 1872 року. ДОВІДКА: Фарінеллі належить рекорд тривалості співу однієї ноти. Він зумів утримати ноту протягом шести хвилин.

25 січня — 255 років від дня заснування Московського університету (сьогодні – Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). ДОВІДКА: Свято відзначається в день підписання імператрицею Єлизаветою Петрівною «Указу про установу в Москві університету і двох гімназій» від 12 (25) січня 1755 року (День Святої мучениці Тетяни Римської). Сьогодні МДУ включає 9 науково-дослідних інститутів, 40 факультетів і більше 300 кафедр. В Університеті навчається більше 31 тис. студентів і близько 7 тис. аспірантів. На факультетах і в науково-дослідних центрах працюють 4 тис. професорів і викладачів, близько 5 тис. наукових співробітників. Допоміжний і обслуговуючий персонал налічує приблизно 15 тис. чоловік.


ПРИКМЕТИ

• Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то влітку дощитиме.
  

26 січня — Всесвітній день митниці. Відзначається з 1983 року. В наш час Всесвітня митна організація об’єднує 169 держав, в тому числі всі держави-учасниці СНД. Україна є членом цієї організації з 1992 року.

26 січня — 100 років від дня народження Оскара Ароновича Сандлера, українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР, автора опери «Собака на сіні», балету «Серце дівоче», оперети «Каштани Києва», музичної комедії «На світанку», музики до вистав та кінофільмів. Помер 3 травня 1981 року.

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Відзначається з 2005 р. згідно з резолюцією №60/7 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у день звільнення радянською армією полонених нацистського табору смерті «Освенцим-Біркенау» («Аушвіц») (Польща). ДОВІДКА: За різними даними в «Освенцимі» загинуло від 1,5 до 4,5 млн. человік, сред яких – більш ніж 1,2 млн. євреїв.

27 січня — 235 років від дня народження Фрідріха Вільгельма Йозефа фон Шеллінга, німецького філософа, представника німецького класичного ідеалізму, автора праць «Філософія міфології», «Філософія одкровення», «Історія новітньої філософії», «Система трансцендентального ідеалізму», «Ідеї філософії природи», «Про світову душу», «Перший нарис системи філософії природи» , «Загальна дедукція динамічного процесу» та інших. Помер 20 серпня 1854 року. АФОРИЗМИ Ф. Шеллінга: «Архитектура – это застывшая музыка», «Свобода есть высшее в нас и в Боге», «Красота – это бесконечность, выраженная в законченной форме».

27 січня — 220 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського, українського письменника, поета, перекладача, байкаря (байка-казка, байка-приказка), який ввів в українську літературу жанр романтичної балади, серед творів – байка «Пан та собака», яка є найбільш гострим твором української літератури XIX століття, ідейний зміст якої співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. Помер 13 жовтня 1865 року.

28 січня — Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. Відзначається після прийняття в цей день у 1985 році Делійської декларації.

28 січня — 190 років від дня відкриття Антарктиди (континенту у південній півкулі навколо географічного південного полюса із загальною площею поверхні 13 900 000 км²) експедицією Ф. Беллінсгаузена та М. Лазарєва.

28 січня — 80 років від дня смерті Панаса Мирного (справжнє ім’я, прізвище та по-батькові – Панас Якович Рудченко), українського письменника, автора повістей «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою», романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», циклу оповідань «Як ведеться, так і живеться», збірника творів «Збираниця з рідного поля», комедії «Перемудрив», п’єси «Лимерівна». Народився 13 травня 1849 року.

29 січня — День апостола Петра (Петра Вериги). З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: День вважався останнім днем зими: «День Петра Вериги розбиває криги». В цей день забороняється прати.

ПРИКМЕТИ

• Петро-Павло дня додав.
  
• Коли вітер, буде рік сирий.
  
• Мороз цього дня віщує спеку влітку.
  

29 січня — День пам’яті героїв Крут. На вшанування пам’яті 250 студентів (1 Військової школи ім. Б. Хмельницького та Помічного студентського куреня), що вступили в нерівний бій с шеститисячною армією більшовиків під Києвом, яка вела наступ на Українську народну республіку.

29 січня — 150 років від дня народження Антона Павловича Чехова, російського письменника, драматурга-новатора (жанр трагікомедія), автора багатьох гумористичних та сатиричних оповідань, прозових збірок «Пустощі», «Казки Мельпомени», «У сутінках», реалістичних повістей «Палата №6», «Степ», «Нудна історія», п’єс «Іванов», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка», «Весілля», «Вишневий сад» та інших. Помер 15 липня 1904 року. АФОРИЗМИ А. П. Чехова: «В человеке должно быть все прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли...», «Все бледнеет перед книгами», «Надо быть ясным умственно, чистым нравственно и опрятным физически», «Кто не может взять лаской, тот не возьмет и строгостью», «Берегите в себе человека», «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко».

30 січня — Всесвітній день допомоги хворим проказою. Заснований у 1953 р. завдяки багаторічним зусиллям французького письменника, журналіста та поета Рауля Фоллеро, який присвятив все своє життя боротьбі з цією страшною хворобою. Відзначається з 1954 р.

30 січня — 110 років від дня народження Ісаака Осиповича Дунаєвського, російського композитора, народного артиста РРФСР, лауреата Сталінської премії (1941, 10951 рр.), який народився у Полтавській області та розпочав творчу діяльність у Харкові, автора 12 оперет, серед яких – «Вільний вітер», «Син клоуна», «Біла акація»; музики до кінофільмів «Веселі хлопці», «Цирк», «Діти капітана Гранта», «Волга-Волга», «Світлий шлях», «Весна», «Кубанські козаки» та ін. Помер 25 липня 1955 року.

30 січня — 80 років від дня народження Всеволода Зіновійовича Нестайка, українського драматурга та письменника, лауреата премії ім. Лесі Українки (1982 р.), автора повісті-казки «Незвичайні пригоди у лісовій школі», трилогії «Тореадори з Васюківки» (повісті «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих»), яку було внесено до почесного списку Андерсена як одного з найвидатніших творів світової літератури для дітей; трилогії «В Країні Сонячних Зайчиків» («В Країні Сонячних Зайчиків», «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків», «В Країні Місячних Зайчиків»); збірки п'єс «Слідство триває», збірки детективів «Таємничий голос за спиною», повісті-казки «Чарівні окуляри» та ін.

31 січня — 75 років від дня народження Кендзабуро Ое, японського письменника-гуманіста, лауреата Нобелівської премії (1994 р.), премії ім. Рюноске Акутагави (1958 р.), премії ім. Номи Сейдзі (1973 р.), премії ім. Дзюн’ітиро Танідзаки (1967 р.), автора понад 20 романів і повістей, декількох збірок оповідань і численних есе, серед яких п’єси «Труп без рота», «Плач небес», «Звірині голоси», «Літні канікули», збірки «Хіросімські записки», повісті «Вирощування худоби», «Сімнадцятилітній», романів «Особистий досвід», «Футбол 1860 року», «Ігри сучасників» та ін.

ПРИКМЕТИ

• Ворони літають і кружляють зграями – до морозу.