Передмов а
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЦікаво та корисно З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення З минулого – у сьогодення |
- Передмов а, 4061.23kb.
- Передмов а, 4078.06kb.
- Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
- Біобібліографічний покажчик Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька, 1935.28kb.
Травень
У травні пня вбери, то красним буде
- Назва місяця «май» відома дуже давно і широковживана ще давніми русичами. Родовідна назва «май» ймовірніше всього походить від латинського «майус», тобто від імені давньоримської богині весни Майї – дочки Фавна, котрий був покровителем гір, лісів, пасовиськ та лук, а також захисником стад. Останній місяць весни має особливі
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | НД |
| | | | | | 1 | 2 |
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 31 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих. Встановлено конгресом ІІ Інтернаціоналу (Париж, 14-21 липня 1889 року). Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
1 травня — 155 років від дня народження Миколи Феофановича Кащенка, українського біолога, мікробіолога, ембріолога, селекціонера, зоолога, одного з перших українських академіків, доктора медицини та зоології, засновника акліматизаційних садів у Томську та Києві (1913 р. – акліматизаційний розсадник культурних рослин; 1919 р. – Акліматизаційний сад АН України), організатора та першого директора (1919-1926 рр.) Зоологічного музею ВУАН. Помер 29 березня 1935 року.
1 травня — 90 років від дня народження Нонни Кронидівни Копержинської, української актриси театру і кіно, народної артистки УРСР, яка виконувала ролі у виставах: «Доля Марини», «Чорна ніч», «Патетична соната», «Візит старої дами» та ін. Фільмографія: «Щорс», «Сватання на Гончарівці», «За двома зайцями», «Королева бензоколонки», «Царівна», «Острів любові» та ін. Померла 10 червня 1999 року.
1 травня — 65 років від дня народження Миколи Івановича Сенченка, українського вченого-математика (у галузі обчислювальної техніки), журналіста, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Книжкової палати України (повна назва — Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»), головного редактора журналу «Вісник Книжкової палати», академіка Міжнародної академії інформатизації, президента Слов’янського фонду України.
1 травня — 65 років від дня народження Василя Івановича Зінкевича, українського естрадного співака (тенор), народного артиста УРСР, першого виконавця пісень «Червона рута», «Водограй», «Скрипка грає», «Хай щастить», «Тече вода», «Крізь літа» та ін.
2 травня — 110 років від дня смерті Івана Костянтиновича Айвазовського (справжнє ім’я та прізвище – Ованес Гайвазян, Гайвазовський – полонізована форма прізвища), російського живописця-мариніста та баталіста, автора більш ніж 6 тисяч робіт, засновника кімерійської школи живопису, ініціатора будівництва залізниці «Феодосія – Джанкой», засновника Феодосійської картинної галереї (1880 р.). Народився 29 липня 1817 року.
3 травня — Всесвітній день свободи друку (преси). Відзначається щорічно, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (20 грудня 1993 року). Ця дата була встановлена на вшанування Віндхукської декларації про сприяння незалежній і плюралістичній пресі Африки, яка була прийнята 3 травня 1991 року. ДОВІДКА: Головним заходом Всесвітнього дня свободи преси є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси ім. Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, що загинув в 1986 р. при виконанні професійних обов’язків (Всесвітня премія за свободу преси). АФОРИЗМИ: «Блага свободы печати настолько ясны и настолько общепризнаны, что далеко превышают вред от ее злоупотребления. Зло преходяще, добро – бессмертно» Джордж Каннинг; «Печать – это бумажная совесть» Малкольм Маггеридж; «Всякое ограничение свободы печати становится средством направлять общественное мнение в пользу своих личных интересов и основывать свое господство на невежестве и всеобщей испорченности. Свободная печать – страж свободы; печать связанная – ее бич» Максимилиан Робеспьер.
3 травня — День Сонця. Відзначається з 1994 р., коли на добровільній основі та з метою привернення уваги до можливостей використання поновлюваних джерел енергії європейським відділенням Міжнародного суспільства сонячної енергії (МССЕ) (ISES-Europe) організоване це свято. Святкують цей день близько 14 країн.
ЦІКАВО ТА КОРИСНО:
Тиждень. Семиденний тиждень як проміжна одиниця виміру часу між добою та місяцем виник у Давньому Вавилоні. Звідси він перейшов до євреїв, а потім до греків і римлян; від римлян він поширився всією Західною Європою. Семиденний тиждень одержав визнання й у багатьох народів арабського Сходу.
Вавилоняни приписували числу «сім» магічне значення, вважаючи його «священним». Таке шанування було пов’язане із числом відомих у той час планет (до яких відносили також Сонце та Місяць).
Ймовірно, походження семиденного тижня як одиниці виміру часу пов’язано й з іншою причиною – зі зміною місячних фаз, що повторюються через кожні 29,5 діб. Якщо врахувати, що під час молодика Місяць не видний близько 1,5 доби, то тривалість його видимості складе 28 діб, або чотири тижні. І тепер період зміни вигляду Місяця ми ділимо на чотири частини, які називаємо першою чвертю, повним місяцем, останньою чвертю й молодиком. Кожна чверть місячного місяця триває приблизно сім днів.
3 травня — 140 років від дня народження Олександра Миколайовича Бенуа, російського художника та історика мистецтва, художнього критика, одного із засновників об'єднання та журналу «Світ Мистецтва», автора ілюстрації до поеми О.С. Пушкіна «Мідний вершник», художника і автора–постановника спектаклів балетної антрепризи С. Дягілева «Ballet Russes». Помер 9 лютого 1960 року.
3 травня — 115 років від дня народження Тодося Осьмачки (справжнє ім’я та по-батькові – Теодосій Степанович Осьмачка), українського письменника і поета, перекладача, представника екзистенціалізму, автора збірок поезій: «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Поет», «Китиці часу», «Із-під світу»; повістей «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців»; перекладів О. Вайльда та В. Шекспіра, оповідання «Психічна розрядка» та ін. Помер 7 серпня 1962 року у Нью-Йорку.
3 травня — 110 років від дня народження Миколи Федоровича Яковченка, українського актора театру та кіно, народного артиста УРСР. Фільмографія: «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця», «Між високих хлібів», «Калиновий гай», «Тривожна молодість» та інших. Помер 11 вересня 1974 року.
4 травня — Глинов’яз. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Гончарі цього дня пробували глину – чи дозріла. Починали виготовляти посуд. У глину замішували хлібні зерна – щоб вода в такій посудині не застоювалася, а страва довше не скисала.
5 травня — День Європи. Відзначається щорічно на честь дня (5 травня 1949 року), коли у Лондоні було підписано Статут Ради Європи.
5 травня — Красна гірка. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Від цього дня починається весняно-літній сезон весіль.
ПРИКМЕТИ
- Якщо вночі паморозь, значить буде сорок ранкових морозів на все літо, поки хліб у полі стоїть.
5 травня — 195 років від дня народження Ежена Марена Лабіша, французького драматурга, комедіографа та автора водевілів. Твори: «Таз з водою», «Солом’яний капелюшок», «Мандри пана Перюшона» та ін. Помер 23 січня 1888 року.
5 травня — 115 років від дня смерті Миколи Семеновича Лєскова, російського письменника, автора повістей «Дитячі роки», «Затаврований ангел», «Леді Макбет Мценського повіту», «Войовниця», «Лівша», «Нехрещений піп», «Зачарований мандрівник», оповідань «Фігура», «Несмертельний голован», «Залізна воля», нарисів «Печерські антики», «Євреї в Росії: декілька зауважень з єврейського питання», романів «Нікуди», «Остров’яни», «На ножах», «Соборяне», «Чортові ляльки» та ін. Народився 16 лютого 1831 року. АФОРИЗМИ М. С. Лєскова: «Правильное формулирование задачи – это проблема не менее сложная, чем само решение задачи и не нужно надеяться, что кто-то другой целиком сделает это за вас», «Сорваться – эффектнее, чем устоять. Разбить – романтичнее, чем уберечь. Отречься – приятнее, чем настоять. И самая легкая вещь – умереть».
5 травня — 110 років від дня народження Юрія Івановича Липи, українського громадського діяча, письменника, поета, публіциста, одного із визначних ідеологів українського націоналізму, автора поетичних збірок «Світлість», «Суворість», роману «Козаки в Московії», збірки літературознавчих есе «Бій за українську літературу», трьох томів новел «Нотатник» та ін. Помер 20 серпня 1944 року. АФОРИЗМИ Ю. І. Липи: «Вільну Україну будуватиме покоління, народжене у 1970-х роках».
5 травня — 95 років від дня народження Євгена Ароновича Долматовського, російського поета, автора багатьох пісень та пісень до кінофільмів. Фільмографія: «Винищувачі», «Олександр Пархоменко», «Будні карного розшуку» та ін. Помер 10 вересня 1994 року.
6 травня — День Святого Георгія (Святий Юрій, Святий Юр, Юрій-Змієборець) Побідоносця (Переможця) – воїна та великомученика. Святкується в день загибелі. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Святий Георгій – покровитель Львова, Візантійських імператорів, Руських князів, Англії, Грузії, Каталонії, Палестини, Португалії, Іспанських королів, Москви, Грецької армії, Пласту. За народними звичаями це одне з найпоетичніших весняних свят. Юрій (з латин. Georgius – «землероб», «хлібороб»), на думку наших предків, був оберігачем свійських тварин. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благославляє майбутній врожай. Роса на Юрія вважалась священною. ЇЇ збирали для лікування та охорони від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали корів і обійстя маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях. Щойно світало – люди попарно, мовчки прямували в поля. На межах розстеляли скатертини, клали на них наїдки. Тричі обходили свої посіви. Ходили босоніж, вмивалися росою, аби рум’янилися обличчя, оббризкували нею один одного. Юрієва роса вважалася цілющою: дітей проводжали з дому на росу тільки босоніж, заклинали їх від семи недуг. У цей день господині готували святковий обід. Снідати починали після сходу сонця. На столі обов’язково мусили бути молочні страви: гуслянка, мочанка, молочні каші. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки – коники, калачики, олені, курочки. В цей день доїли овець і з молока виготовляли сир, що святили у церкві та роздавали бідним.
ПРИКМЕТИ
- Коли на Юрія дощ та грім, то буде радість людям всім.
- На Юрія дощ – на худобу легкий рік.
- Коли на Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на піст, то буде поліття.
- На Юрія мороз – уродить овес.
- На Юрія починає співати соловей.
- Якщо вперше почув зозулю та маєш гроші в кишені, значить гроші водитимуться протягом цілого року.
6 травня — 170 років від дня появи в Англії перших у світі поштових марок: чорної однопенсової та синьої однопенсової. ДОВІДКА: З німецької Mark – поштовий знак різної вартості, свідчення оплати державного збору. Марки випускалися без клею і прикріплювалися до конвертів сургучем або приколювалися шпильками.
6 травня — 115 років від дня народження Рудольфо Валентино (справжнє ім’я та прізвище – Родольфо Альфонсо Раффаелло П’єтро Філіберто Гул’єльмі ді Валентина д’Антоньолла), американського кіноактора, однієї з найвидатніших зірок німого кіно, автора збірки віршів «Денні марева». Помер 23 серпня 1926 року. Фільмографія: «Шейх», «Кров та пісок», «Орел», «Син шейха» та інші.
6 травня — 105 років від дня народження Юрія Андріановича Лавріненка, українського літературознавця, публіциста, есеїста, критика, редактора, автора понад 300 праць, серед яких антологія «Розстріляне відродження», праці «Василь Елан-Блакитний», «Василь Чумак», «Творчість Павла Тичини» та ін. Помер 14 грудня 1987 року.
6 травня — 100 років від дня смерті Бориса Дмитровича Грінченка, українського письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча, одного із засновників Української радикальної партії, одного з організаторів і керівників товариства «Просвіта», автора книжки для читання в школі «Рідне слово», укладача чотиритомного тлумачного «Словника української мови», автора більш ніж 50 оповідань, повістей «Соняшний промінь», «На розпутті», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», збірок поезій «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», драм «Серед бурі», «Степовий гість», «Ясні зорі», збірок народної творчості «Пісні та думи», «Думи кобзарські», «Веселий оповідач» та інших.
6 травня — 95 років від дня народження Джорджа Орсона Уеллса, американського кінорежисера, актора та письменника, який взяв участь у 78 радіопостановках, зокрема у радіопостановці за романом Г. Уеллса «Війна світів», яку було виконано як радіорепортаж з місця події. Фільмографія: «Громадянин Кейн», «Леді із Шанхая», «Третя людина» та ін. Помер 10 грудня 1985 року.
6 травня — 90 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника, українського письменника, прозаїка, поета, автора збірки оповідань «Зорані межі», повісті «Хмарка сонця не заступить», романів «Вир», «Буг шумить», збірки поезій «Журавлині ключі» та ін. Помер 29 серпня 1969 року.
7 травня — Євсєєв день. З МИНУЛОГО – У СЬОГОДЕННЯ: Після цього дня буває ще 12 морозів.
7 травня — 170 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького, українського письменника, драматурга, театрального актора, автора більш ніж 40 п’єс різних жанрів, серед яких: драми «Перед волею», «Олеся», комедії «Супротивні течії», «На руїнах», «Голомозий», трагедії «Страчена сила», «Зерно і полова», а також переробки та інсценізації, переклади В. Шекспіра, деяких творів російської драматургії. З ім’ям М. Кропивницького пов’язане створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Режисерські роботи: «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім’ї», «Чмир», «Джигун». Помер 21 квітня 1910 року.
7 травня — 170 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського, російського композитора, одного з найкращих мелодистів, диригента, педагога, музикально-громадського діяча, музичного журналіста, одного з найвизначніших російських композиторів, автора 76 опусів, 10 опер, 3 балетів. Його концерти та опуси для фортепіано, сім симфоній (шість пронумерованих та симфонія «Манфред»), чотири сюїти, програмна симфонічна музика, балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» є надзвичайно цінним внеском у світову музыкальну культуру. У композитора були тісні творчі та родинні зв’язки з Україною – з 1864 р. майже щороку жив в Україні в маєтку Низи на Сумщині, а в 1878 – 1885 рр. в м. Кам’янці та с. Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії: опери «Мазепа» (за О. Пушкіним) і «Черевички» («Коваль Вакула» за М. Гоголем), симфонії № 2 («Українська») та №4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії «Козачок» Дарґомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Т. Шевченка і чимало інших. Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії. Помер 6 листопада 1893 року.
8 травня — Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Відзначається з 1953 року.