Geum.ru

Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

Вид материалаДокументы

Содержание


4. Контроль над інформаційними потоками: досвід і підходи близькосхідних країн
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   67


У більшості країн Близького Сходу радіо залишається важливим комунікаційним засобом для населення. Інтеграція з Інтернетом відкриває нові можливості для радіомовлення, з цієї причини більшість радіостанцій регіону, на відміну від телебачення, працюють в Інтернет-форматі, що є регіональним медійним феноменом. Одним з новаторських проектів вважається радіовенчурний Ammannet.net, заснований палестинським журналістом Даудом Хуттабом661 на базі новинного йорданського порталу (1999) у складі Інтернет-мережі арабських медіа (АМІN). Незалежне палестинське радіо покриває зони, не охоплені супутниковим мовленням, у т. ч. табори біженців у Палестині, завдяки комбінуванню засобів передачі – від Інтернету до мобільного телефону і мобільних передавачів. Ammannet одним з перших використав подкастинг за допомогою технології RSS для отримання і запису програм. Завдяки поміркованій політичній лінії і співпраці з медіа-партнерами, радіо створює дочірні стації і переходить до нових видів медіа, наприклад, проекту освітнього телебачення у Рамаллі (2004). Таким чином, Ammannet слідом за В92 перетворюється на тактичний мультимедійний холдинг.662 Іншим прикладом онлайн-радіо є “Радіо Туніс” (Туніс). Панарабська радіостанція МВС, переважно розважального значення, охоплює Катар, Кувейт, КСА і Бахрейн.

Практично у кожній країні наявні Інтернет-телеканали, причому не тільки в ОАЕ та Єгипті, але й Лівії та Алжирі. Розвиток Інтернет-телебачення у Магрібі зумовлений не стільки значним рівнем Інтернету, а недостатністю сателітарних каналів через їх високу вартість. Застосування Інтернет-технологій притаманне для двох основних сегментів телебачення – розважального та новинного. Оновлений у 2005-2006 рр. інтерактивний портал каналу • The LBC Group’s main online portal was revamped in 2005-2006 to become an active content provider & an efficient advertising & media vehicle.LBC забезпечує повний комплекс онлайн-функцій, що приваблює молодіжну аудиторію - послуги відео на вимогу, потокове і ексклюзивне відео на основі смарт-контенту.• The LBC Group main portal currently commands a continuous stream of traffic (ave of 1 million unique visitors per months) as well as a proprietary database of over 225,000 unique members comprising Young Arabs aged between 15-34 from the GCC countries and the Levant. Портал приймає понад мільйон відвідувачів щомісяця та містить фан-базу, яка налічує 225 тис. молодих арабів з країн Затоки і Леванту.663 Провіднa регіональнa медіа-група AMG (2005) також здійснює активну політику інтернетизації своїх ресурсів, у результаті якої у 2009 р. налічуватиметься 18 веб-сайтів.664

Прикладом використання Інтернет-телебачення антисистемними акторами є новинний сайт палестинського каналу “Аl-Аqsa ТV”, який хостить канадська компанія з сервером у Каліфорнії. Матеріали на сайті здебільшого обґрунтувують теракти як покарання за “злочини окупації” і містять багато графічних зображень жертв конфлікту.665

У близькосхідному регіоні саме телебачення стало полігоном інноваційних моделей Інтернет-технологій. Зокрема, у 2007 р. катарський оператор Qtel запровадив IP-телебачення та мобільне телебачення. Мобільний сервіс Mozaic надає доступ до служби новин, що важливо для компанії як провайдера каналу “Rotana” та новинної агенції CNN.666

Одним з основних арабомовних новинних ресурсів вважається еміратський портал Alarabiya.net, новини і сайти якого переглядає мільйон користувачів щодня.667 На порталі наявні інтерактивний архів новин, відеотека і стенограми телепередач “Al-Arabiya”. Користувачі можуть підписатись на RSS-стрічки і мобільні інформаційні повідомлення. Засновник “Al-Arabiya”, медіа-холдинг MBC започаткував в Інтернеті окремий інформаційний канал (2008).668

Перший арабомовний новинний сайт elaph.com, задіяний саудівською компанією “Omeir” (2001),669 разом з відеоновинною філією щомісячно відвідують близько 650 тис. користувачів, веб-статистика реєструє 10,7 млн. переглядів сторінок (2008).670 Один з кращих новинних сайтів ArabNet належить підрозділу SRMG – компанії АNТ. У 2007 р. започатковані інноваційні веб-портали MediaME.com, який містить новини, дані про регіональні ЗМІ, каталог подій,671 та сайт 24/7 як бета-версія новинного порталу найбільшої ІКТ-компанії Близького Сходу “Fortune Promoseven” (Ліван).672The main story on the new site at launch is the announcement of the new Promoseven Tower being built in Dubai.

Важливий елемент у сегменті Інтернет-ЗМІ складають новинні агенції, серед яких домінує дубайська онлайн-агенція ЗМІ Близького Сходу NeoDigital.To earn qualification status companies must meet specific requirements set by Google.673 Протягом останніх років можна зауважити активне проникнення у регіон провідних іноземних новинних агенцій. Зокрема, у Бахрейні відкрито штаб-квартиру “Reuters” (2007),674 в Абу-Дабі – CNNInternational, яка при цьому зберегла In addition to the expansion into Abu Dhabi, CNN also retains its base in Dubai which has an increased newsgathering role for CNN alongside the main CNNArabic.com operation.базу CNNArabic у Дубаї,675 плануючи одночасно зосередитися на блоках “Всередині Близького Сходу” і “Спільний ринок Близького Сходу”.676 Sky News заявила про відкриття бюро у Дубаї, надаючи пріоритет бізнес-новинам з Близького Сходу.677

Серед національних агенцій перше бюро на Близькому Сході у Дубаї відкрила Малайзійська інформаційна агенція,678 а південноафриканська медіа-компанія “Primedia Unlimited”, крім відкриття філії у Дубаї, планує запровадити представництва у кожній країні Затоки.679 Враховуючи стрімкий розвиток туризму у регіоні, міжнародний новинний туристичний портал TravMedia задіяв перший на Близькому Сході офіс у Дубаї.

Наступною формою інформаційного проникнення на Близький Схід є заснування грантових агенцій. Унаочненням даної тенденції виступає палестинська онлайн-агенція МААН (2004), яка виникла як проект неурядової організації МААН і спрямована на вдосконалення палестинських ЗМІ. МААН фінансується міністерствами закордонних справ Нідерландів і Данії. Головним редактором агенції призначено Лахама – головного редактора журналу “Аl-Аrabі” і співробітника ліванського телеканалу NBN, радіо Катару, а також іранської агенції ІРНА.680

Найважливішим Інтернет-ресурсом Близького Сходу вважається Maktoob, заснований в Аммані (2000) С. Туканом і Х. Хурі як перша у світі е-пошта з арабсько-англійським інтерфейсом681. Протягом кількох років Maktoob трансформувався в інтегровану групу бізнес-компаній і веб-сайтів, завдяки чомуThe network of sites represents Maktoob.com the leading Arab portal with a leading market share of 4 million active users, and a range of companies and sites specialized in business and ecommerce in the region. Maktoob.com перетворився у найбільший арабський портал (4 млн. активних користувачів). За відвідуваністю Maktoob.com посідає 102 місце у світі (2007) і вважається найпопулярнішим арабським сайтом (9 млн. користувачів на місяць)682 та найбільшою арабською Інтернет-спільнотою на Близькому Сході.683The audit was conducted by UK-based ABC Electronic.

У 2005 р. Maktoob викупила базована у Дубаї бахрейнська компанія Abraaj Capital, що зумовило інтенсивний розвиток порталу. З квітня 2007 р. Maktoob публікує ІКТ-новини арабського новинного порталу aitnews.com. З метою розширення аудиторії у січні 2007 р. викуплено найпопулярніший жіночий сайт регіону AlFrasha.com.,684 у березні 2007 р. - саудівські сайти аl-mobile.com і majdah.com, оскільки Maktoob says that with 1.2m unique users per month, the Saudi market is one of its most important in the region.саудівський ринок вважається домінантним.685

Мережа групи Maktoob також містить Souq.com (www.souq.com), cashU (www.cashu.com) і Araby.com (www.Araby.com). Е-комерційний ресурс Souq.com (2005) пропонує арабську онлайн-платформу для аукціонів, cashU (2002) призначений для Інтернет-платежів у 28 країнах світу. Арабський пошуковик Araby.com (2006) продемонстрував ріст відвідуваності 120% за рік, за що удостоєний нагороди “Кращий арабський сайт” і срібної медалі Панарабського Web Award (2007). У 2007 р. найбільше запитів у сфері політики стосувалось С. Хусейна, подій у палестинському таборі “Naher Еl-Bared” (Ліван) і замаху на Х. Мубарака, In terms of religious topics, users frequently visited websites that elaborated on the Holy Koran and its miracles.Users showed an interest in computers and internet related topics.у сфері ЗМІ - сирійського серіалу “Баб-ель-Хара”, арабських коміксів “Каркар” і ТБ-шоу “Адам” телеканалу МВС.686 До групи Maktoob також належить інтерактивна телекомпанія Maktoob ТV, задіяна спільно з каналом MBC.

Згідно з даними директора дослідницької компанії “Booz Allen Hamilton” Гасана Хасбані, на Близькому Сході користувачі частіше, ніж у світі загалом, використовують Інтернет-рекомендації, в е-комерції їх частка становить 84% порівняно з 50% у середньому по світу687. Враховуючи цей фактор, у 2007 р. групу Maktoob викупила американська венчурна компанія “Tiger Global Managmеnt”, провідний регіональний бізнес-портал АМЕInfo (800 тис. користувачів) придбала британська фірма “Emap”, підрозділ “Guardian Media Group”.688 Австралійська компанія АNІ, що належить медіа-магнату Р. Мердоку, викупила дубайський портал AlBabWorld.com і відновила під назвою propertyfinder.ae, використовуючи в операціях з нерухомістю689.

Свідченням інтенсивного проникнення Інтернету у близькосхідний регіон є зростання кіберзлочинності. Згідно з доповіддю “Symantec’s Internet Security Threat”, КСА очолило ступінь небезпечної активності на Близькому Сході, посівши 32 місце у світі. ОАЕ виступають одночасно джерелом і мішенню атак в Інтернеті, займаючи 38 позицію.690 У зв’язку з цим “Symantec” відкрив у Каїрі тренінг-центр “Online Modern Solutions”,691 а компанія ІТ-безпеки “Integralis” - представництво в DIC692. Розробник систем безпеки для цифрового та онлайн-телебачення і мобільного зв’язку “Irdeto” заснував регіональний офіс у DSC, причому клієнтами стали Irdeto's key clients in the region include Showtime, ART, Al Majd, Orbit and Al Jazeera.ключові телегравці – “Its corporate headquarters are in Amsterdam and Beijing.Showtime”, ART, “Al-Majd”, “Orbit” і “Al-Jazeera”.693

Країни регіону також долучились до вирішення цієї проблеми. Зокрема, в ОАЕ створено цільовий підрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю “Computer Emergency Response Team”.694 Генерована Малайзією ідея створення Глобального центру з моніторингу загроз Інтернету (2006) отримала практичне втілення на першому Міжнародному саміті з проблем інформаційної безпеки, що відбувся у Куала-Лумпурі (2008) за участі 30 країн світу, зокрема, КСА.695 The burgeoning global security content management market has soared to $7bn in 2006, and is estimated to grow to $10.5bn in 2009.

Новою для регіону формою Інтернет-діяльності стало заснування арабських соціальних мереж. Сайт As7ab.maktoob.com., модерований після заборони в ОАЕ The move comes after the UAE had blocked Google's networking site Orkut for being 'inconsistent' with the country's culturalмережі Orkut через “несумісні” культурні і моральні цінності,696 отримав дві престижні нагороди – “Кращий арабський сайт” і “Краща соціальна мережа” на Панарабському веб-конкурсі (2008).697 Кувейтська телекомунікаційна компанія Zain у партнерстві з йорданською web2.0 медіа-компанією “TootCorp” започаткувала соціальну мережу Watwet, яка вважається найбільш технічно прогресивною в арабському веб-просторі.698


Однак у контексті міжнародних відносин на особливу увагу заслуговує інший сегмент близькосхідної Інтернет-сфери - блогінг як форма альтернативної передачі інформації. У регіоні переважає англомовний блогінг, але існує фарсі, іврит і, меншою мірою, арабомовний різновид. Більшість арабомовних блогів виникла у 2006 р., поширені переважно в Єгипті, Лівані, менше у країнах Затоки і Магрібу.699

Блогінг в Ірані виник у 2001 р. завдяки офіційній підтримці віце-президента М. А. Абтахі та зусиллям канадського іранця Хоссейна Дерахшана, який розмістив інструкції для створення сайтів на фарсі. У листопаді 2008 р. Дерахшан був заарештований під час візиту до Ірану за звинуваченням у шпигунстві на користь Ізраїлю, хоча фактичною причиною стала критика іранської влади у блозі www.hoder.com/weblog (2002)700. Прикметно, що іранські блоги ведуться на фарсі, англійською мовою і навіть фарсі латиницею.

Мовний бар’єр між англомовною Інтернет-інфраструктурою і арабомовними блогерами зумовлюють недостовірність арабського рейтингу у веб-статистиці Truthlaidbear або Technorati.701 Арабомовна блогосфера у 2006 р. становила менше 1% світової702, або 25 тис. блогів,703 у 2007 р. - 40 тис. блогів з 37 млн., наявних в Інтернеті.704 Згідно з даними Maktoob.соm, політичні і новинні блоги становлять лише десяту частину від загальної кількості (4360). У Бахрейні, Іраку, Йорданії, Кувейті і КСА налічується по 300 активних блогів,705 у той же час у Лівані - 7 тис. блогів арабською, французькою, англійською мовами.706

Арабський блогінг цікавий локальними відмінностями. Іракська блогосфера найактивніша як всередині країни, так і в діаспорних спільнотах. Найвідоміший блогер Близького Сходу іракець Салам Пакс (2003) посприяв розвитку блогінгу в інших арабських країнах, зокрема, в Єгипті і Лівані.707 Єгипетська блогосфера на початку 2007 р. налічувала 1400 блогів, зокрема, переслідуваних державою гомосексуальних, коптських, бахаїстських, салафітських. Єгипетські блоги стали основою для Інтернет-активізму у КСА, Марокко, Лівані.708 Відомий дослідник арабської медіа-сфери М. Лінч зауважив, що ліванська блогосфера унікальна в арабському світі, оскільки працює на власну промоцію у західних ЗМІ і виступає в якості перекладача для них.709 Один з впливових блогів в Перській затоці “Saudi Jeans”, що модерується А. аль-Омраном з акцентом на правах людини і жінок,710 різко відмінний від блогу молодої Al Hodhaif will emphasise the role blogs can play in shaping public policy.молодої саудівської авторки Meet one of the most prominent Arab bloggers.Хаділі аль-Ходхаїф “Heaven's Steps”, присвяченого трансформації державної політики711, і тим більше від блогу єменця В. аль-Сакафа, засновника заблокованого новинного YemenPortal (2008) і молодіжної е-мережі Mideast.712 Згідно з інформацією “Washington Post”, молоді жінки складають половину блогерів КСА, y той же час гендерні блоги практично відсутні у Бахрейні.713

Перша хвиля арабських блогерів представлена технічно освіченою і політично активною молоддю. Наприклад, у Йорданії до неї належать оглядач газети “Аl Dustour” Б. Вардум, кореспондент “Al-Jazeera” Я. Абу Хілала, ісламістський депутат З. Абу Гунейма і екс-редактор ісламістської газети “Аl-Sabil” Х. Асмар. Конфлікт в арабському блогінгу спричинив запуск саудівської спільноти OCSAB (2006) як альтернативи ліберальній англомовній “Saudi Blog” А. аль-Омрана. OCSAB висунув вимогу, що блогери не повинні ображати іслам, контент повинен бути арабським за винятком блогів, які закликають до поширення ісламу. Аналогічно в Єгипті нове покоління блогерів також більш ісламізоване.

Свідченням високого рівня арабської блогосфери стало відзначення блогу “Secret Dubai diary”, тимчасово заблокованого цензурою ОАЕ (2005), як кращого у світі у 2007 р. Іншими фіналістами конкурсу стали арабські блоги “Healing Iraq”, “My Marrakesh” і “Raising Yousuf”.714 Проте блогінг поширений серед незначного прошарку еліти, тому залучає незначну частку аудиторії “Al-Jazeera” чи друкованих ЗМІ.

Разом з тим, блогінг може сприяти відновленню транснаціональної арабської самобутності. Ліванська “iнтифада незалежності” (2005) і “Кедрова революція” (2006) почались з політичного блогінгу.715 Страйк в Єгипті у квітні 2008 р. продемонстрував конвергенцію нових медіа-платформ Twitter, Flikr та Facebook і політичного активізму,716 діючи з Інтернет-кафе та використавши Web 2.0 для політичного протесту.717 Навіть якщо арабські блоги не спричинять радикальних змін у майбутньому, вони відкриють новий вид регіональної публічної сфери, яка може змінити архітектуру політики у найближчі десятиліття. Свідченням цього процесу є блоги політичної еліти регіону, зокрема, президента Ірану М. Ахмадінеджада718.

Арабський блогінг розвивається у трьох напрямках: активізм, бридж-блогінг і публічна сфера взаємодії. Активісти задіяні у внутрішньополітичних рухах, хоча й брали участь у бойкоті данійських товарів, переважно англомовні бридж-блогери працюють на західну аудиторію, блогери публічної сфери активні у внутрішній, арабській чи ісламській, політиці. В Єгипті, Бахрейні і Кувейті активісти відіграли ключову роль у мобілізації сил при спірних політичних ситуаціях.

Особливість єгипетського активістського блогінгу полягає у арабомовності половини учасників, що свідчить про їх чітку самоідентифікацію. У Єгипті блогінг започаткований рухом “Kefaya” у 2004 р. на противагу державним ЗМІ. Наявність веб-хостингу сприяє росту єгипетських блогерів як політичного руху в Інтернеті. Найвідоміший агрегатор Manalaa координує роботу 1000 блогів, здійснюючи моніторинг матеріалів єгипетської блогосфери на одній сторінці.719 Єгипетські вибори (2006) продемонстрували яскравий приклад альтернативного створення і поширення інформації блогом Madinat.720

Бахрейнський парадокс полягає у тому, що зростання банкінгу і комунікацій вимагають розвитку і підтримки ІКТ, що одночасно призводить до росту е-опозиції. Доступ до Інтернету значно спростився у 2001 р., коли провайдер Batelco розширив мережу швидкісного доступу до Інтернету, навіть маленькі села підключені через піратські мережі. Шістдесят англо- і арабомовних блогів стали важливим чинником політичного життя (2005). Блогінг спричинив онлайн-зростання трансрелігійної реформаторської ідентичності. На відміну від Єгипту, Мусульманське братство Бахрейну “Аль-Менбар” спільно з салафітською організацією “Аль-Асала” активно протидіють Інтернету. На це національна блогосфера відреагувала створенням унікального бахрейнського агрегатора www.bahrainblogs.com, який об’єднує сунітів і шиїтів у країні і за кордоном.721

Кувейтські активісти у 2006 р. провели кампанію за зменшення кількості виборчих округів з метою транспарентності виборчої практики. В інших країнах активістів відносно мало. У Йорданії це ісламісти, у Тунісі і КСА вони зазнали жорсткої цензури.

Основна увага західної аудиторії прикута до бридж-блогерів, які отримують підтримку міжнародних ЗМІ. Найвідомішим бридж-блогером вважається бахрейнець М. аль-Юсеф, який намагається спростувати стереотип “мусульмансько-арабського страждання” у західних ЗМІ.722 На початку іракської війни (2003) консервативна частина бридж-блогерів пропагувала проамериканську модель Іраку.

Більшість агрегаторів на кшталт “Saudi Blog”, “Planet Jordan”, “Safat Kuwait”, “Safat Bahrain” займають як національну, так і глобальну нішу, а нові на кшталт Dwenn і iToot і претендують на панарабський статус. При цьому останній вважається упередженим щодо єгипетського блогінгу.723 Цікаву роль відіграє “Al-Jazeera”, яка на модерованому Інтернет-порталі Al-JazeeraTalk724 пропонує блог-сервіс Dwenn.725

Арабські ЗМІ здійснюють практичні кроки з визнання блогінгу, доказом чого є його використання ліванською газетою “Аn-Nahar” і каналом “Al-Arabiya” у створенні короткометражних фільмів, єгипетські газети “Аl-Маsry Al-Youm” і “Аl-Dustor” посилаються на них як джерело інформації. Проте у короткотерміновій перспективі блогінг не зможе скласти конкуренцію традиційним ЗМІ,726 хоча традиційні медіа виступають як сформований у централізованому порядку культурний продукт, а блоги активно залучають громадськість.727 З іншого боку, блоги позиціонуються як ефективний інструмент для західної діаспори для встановлення прямих зв’язків з батьківщиною, запроваджуючи нову сферу арабського транснаціоналізму.728

У цілому розвиток Інтернет-сфери на Близькому Сході відмінний від Заходу. Новий Інтернет-простір на Близькому Сході формується у реальному світі, в який він вбудований. Інтернет-кафе стали місцем обміну інформацією замість суспільних форумів не лише завдяки більшій доступності, але й арабській колективній ментальності. Більшість блогів частіше проходять через національних агрегаторів, зокрема, у Бахрейні.729


4. Контроль над інформаційними потоками: досвід і підходи близькосхідних країн

Механізм функціонування мусульманського інформаційного простору здебільшого передбачає жорсткий контроль над інформаційними потоками. Проте цензура мусульманського світу історично детермінована, а ігнорування цього факту призводить до неоднозначних висновків про її недемократичність. За правління халіфа ал-Му’тадіда (892-902) запроваджено діван аль-барід (поштове відомство), відповідальне за службу інформації і підпорядковане безпосередньо халіфу. Асхаб аль-барід (поштмейстери) виконували функцію сахиб аль-хабар (офіційних повідомлювачів).730 Необмеженою владою володів мухтасиб, який здійснював хісбу (контрольні функції), а також підтримував в населення “здоровий дух”, здійснюючи пропаганду після приходу до влади нового правителя. Як особливий помічник префекта, він виступав також політичним цензором.731

Проте традиційне визначення національної безпеки під впливом глобалізації і особливо завдяки ІКТ видозмінюється і розширюється. Супутникове телебачення нівелює бар’єр, пов’язаний з неписьменністю жінок та груп з низькими прибутками. Глобалізація відкриває нові можливості для діаспори, яка отримує ідеологічні важелі впливу завдяки медіа- та кіберпростору. Розширення поняття міжнародної безпеки одночасно збільшує кількість потенційних загроз та впливає на рівень соціального контролю на Близькому Сході. Згідно з дослідженням OpenNet Initiative (2007), протягом п’яти років кількість держав, що використовують нові технології для контролю Інтернету, зросла від одиниць (КСА) до значнішої кількості (Іран, Сирія, Туніс, Оман)732. Змінилась і тактика віртуальної цензури, яка замість блокування сайтів застосовує фільтри, особливо щодо міжнародних новинних агенцій. Сателітарне телебачення, яке надало доступ до західного телевізійного продукту, обмежується переважно забороною супутникових антен (КСА, Іран).

Згідно з дослідженням Д. Конте, до країн з високим рівнем технології і фінансування ЗМІ, але значною цензурою, можна віднести КСА, Єгипет, Йорданію, ОАЕ і Катар. Достатньо високий рівень цензури спонукає мешканців Лівії, Ірану, Сирії, Бахрейну і Ємену використовувати Інтернет для отримання інформації.733

Показником контролюючих дій держави є інтенсивність обмежувальних чинників, зокрема, відкритість внутрішнього простору для зовнішніх інформаційних потоків. У близькосхідних країнах на кшталт Йорданії та Єгипту уряди проводять амбівалентну політику у сфері ІТ. Король Йорданії, який особисто займається комп’ютеризацією шкіл і зустрічається з Б. Гейтсом, ігнорує суспільний вимір інформаційної революції. Натомість йорданська королева Ранія звернулась до арабської молоді з закликом взяти участь в ініційованій нею кампанії на міжнародному сервері відеообміну YouTube, забороненому у багатьох арабських країнах.734 Незважаючи на бурхливий розвиток ІТ-сфери, у Єгипті заборонена соціальна мережа Twitter,735 у квітні 2008 р. без попередження закритий новинний канал “Аl Hiwar”.736

КСА демонструє найжорсткішу у регіоні цензуру стосовно Інтернету, окреслюючи його як головну загрозу власній інформаційній безпеці. Інтернет у КСА зустріли прихильно, однак відразу була запроваджена офіційна цензура, яка вважається однією з найефективніших у світі. Місто науки і техніки імені Короля Абдель Азіза (KACST) формально виступає центром взаємодії між державою та суспільством й Інтернетом. Інтернет-сервіс KACST на чолі з І. аль-Хаджірі на підставі постанови про цензуру Інтернету від 12 лютого 2001 р. здійснює блокування сайтів та контролює положення про комерційну і технічну логістику, що регулюють відносини між провайдерами і споживачами. Згідно з даними ONI, процедурі підлягають тільки 3% політичних і 2% ізраїльських сайтів.

Закон про боротьбу з електронним тероризмом (2007) передбачає 10-річне ув’язнення і штраф у розмірі 5 млн. саудівських ріалів за створення терористичних сайтів або поширення “ідей, продукованих терористичними організаціями”.737 Обхід цензури здійснюється через проксі-сервери Бахрейну і ОАЕ, сателітарний прийом Інтернету провайдерами та з допомогою хакерів в обчислювальних центрах і Інтернет-кафе у КСА.738 У той же час еміратський провайдер TRA заблокував саудівський проксі-сервер Proxy1Arabia, який надавав користувачам ОАЕ необмежений перегляд сайтів, оскільки він незаконно обійшов національні проксі-сервери739.

З точки зору технологічної готовності ОАЕ підтримують прекрасну ІТ-інфраструктуру і трафік, однак ціни на телекомунікаційні послуги обмежують використання Інтернету.740 Згідно з даними голови AMG А. аль-Сайєфа, ОАЕ блокують 40% сайтів,741 доступ до всіх об’єктів з ізраїльським доменом, але не поширюють на новинні сайти і ЗМІ. При цьому понад половина громадян ОАЕ схвалює обмежуючі заходи.742

У серпні 2008 р. набрали чинності нові правила Інтернет-цензури, які закрили доступ до соціальних мереж Facebook і Myspace, попередньо заблокованих в Ірані та Сирії. В ОАЕ заборонені соціальні мережі odnoklassniki.ru, vkontakte.ru.743 Нові правила чинні на всій території ОАЕ, у т. ч. у “зонах вільних медіа”.744 Одночасно базований у Дубаї портал H20 New Media планує задіяти першу регіональну соціальну мережу Tiger Fish, аналогічну за функціями Facebook і MySpace.745 Дубайська влада також толерує соціальну мережу Twitter як маркетингову платформу світового урбаністичного співробітництва.746

Монопольний провайдер Etisalat володіє єдиною в ОАЕ точкою обміну Інтернету ІХР. У 2005 р. Etisalat з економічних причин заборонив доступ до IP-телефонії Skype, що за наявності 75% іммігрантів приносить йому надприбутки. У лютому 2007 р. на еміратський ринок вийшов альтернативний оператор du, який надавав вільний доступ до онлайн-ресурсів, однак через рік дана політика зазнала змін.

Разом з тим, у західних ЗМІ не висвітлюється ініціатива шейха аль-Мактума щодо відміни тюремного покарання журналістів (вересень 2007 р.), яка була підтримана бахрейнською владою (лютий 2008 р.).

У Бахрейні наприкінці 1990-х рр. висока вартість підключення і трафіку розглядалась як спеціальний захід щодо обмеження доступу політично активних, але бідних шиїтів та іммігрантів. У жовтні 2006 р. уряд скерував до провайдерів країни меморандум з вимогою блокади низки веб-сторінок, фактичною причиною якої став популярний шиїтський блог М. Дена v.

Державна комунікаційна компанія Batelco дуже ефективна у блокуванні сайтів та ускладненні доступу до проксі-серверів за межами країни. Згідно з даними ONI, серед 6 тис. сайтів заблокованими виявились тільки вісім, переважно шиїтського змісту. Скромний режим фільтрації підтримується контролем за ЗМІ, наявністю єдиного провайдера ISP і санкціонованої державою точки обміну IXP. Для обмеження перегляду аморальних і шиїтських сайтів Batelco запровадив спеціальну сторінку підтримки “правильного серфінгу”.747

У відносно ліберальному Кувейті оголошено про розробку закону щодо контролю сайтів і блогів,748 у країні запроваджено кримінальну відповідальність за образу ісламу в Інтернеті.749

У січні 2007 р. через надсилання спаму Wikipedia заблокувала мешканців Катару, оскільки ІР-адреса QTel виявилась єдиним маршрутом Інтернет-трафіку для всієї країни.750 На думку окремих дослідників, влада Катару розвиває кабельне телебачення (60 каналів), оскільки воно легко піддається цензурі751, однак цензура у країні офіційно відмінена у 1995 р. У жовтні 2008 р. відкрито Центр свободи ЗМІ (DMFC), який став першою у світі інституцією для забезпечення і захисту свободи ЗМІ та підписав угоду про співробітництво і партнерство з організацією “Репортери без кордонів”.752 Центр уже надав притулок для жінок-журналісток із Афганістану, Сомалі та Іраку,753 Гаїті надано допомогу після урагану, зокрема, обладнання для 18 радіостанцій.754

З іншого боку, OpenNet Initiative не виявив цензури в Єгипті та Іраку.755 Вищенаведені факти свідчать про подвійні західні стандарти стосовно свободи слова у регіоні.

Згідно з даними сирійського Media Center, у Сирії заблоковано соціальні мережі Facebook і YouTube як “протидію психологічним атакам ізраїльтян”, а також пошуковик Google.756 Список заборонених сайтів містить е-газету Elaph, курдський сайт www.yakiti.de, видання “Asharq Al Awsat” і “Аl-Mustaqbal”, портал IslamOnline,757 а також офіційний сайт покійного екс-прем’єр-міністра Лівану Р. аль-Харірі. Обмеження були накладені навіть під час проведення Дамаського саміту ЛАД (2008). У той час як іноземним журналістам забезпечили швидкий доступ до Мережі через медіа-центр, обладнаний “Dubai Media Incorporated” для висвітлення саміту ЛАД,758 влада зобов’язала власників Інтернет-кафе запровадити детальні клієнтські бази.759

В Ірані цензура Інтернету запроваджена у 2004 р. Уряд країни першим у регіоні розпочав фільтрацію MMS-контенту,760 у 2008 р. заблоковані пошуковик Yahoo і пропонована ним е-пошта.Rumours that the internet would be restricted on election day forced a response from the authorities.761 Блокування сайтів на фарсі здійснюється значно частіше, ніж англомовних. Слід відзначити, що Іран фільтрує контент не тільки західних, але й російськомовних сайтів та сайтів національними мовами.762 На відміну від арабів, іранці з Інтернет-цензурою борються технічно, активно використовуюючи пірингові мережі для обходу контрольованих державою веб-серверів.763

Цілком новим напрямом Інтернет-цензури став контроль за блогінгом. В Ірані, де поряд з Китаєм налічується найбільша кількість блогів,764 після обрання президентом М. Ахмадінеджада цензура переважно зосереджена на блогінгу. Єгипетська влада розпочала боротьбу з блогінгом,765 заблокувавши сайт “Kefaya” і арештувавши активістів Facebook (2006). Єгипетський блогер Карім Амер вперше був арештований за мережеву протидію владі (2006), а в лютому 2007 р. визнаний винним в образі ісламу. У Саудівській Аравії заарештовано блогера Фоуада Ахмед аль-Фархана, який пропагував політичні реформи у КСА (2007).766 Засновник бахрейнського Інтернету шиїт Абдулемам Алі репресований владою за розміщення критичної доповіді ООН про Бахрейн (2005), однак і у його звільненні вирішальну роль зіграли новітні технології - демонстрації, організовані з допомогою флеш-мобу і блогів, а також репортажі “Al-Jazeera”.767

Цензура запроваджується не тільки державами, але й недержавними акторами. До прикладу, ХАМАС блокував доступ до сайтів аморального змісту у секторі Газа, де Інтернет доступний для 1,5 млн. мешканців анклаву. З цією метою видано припис монополісту Інтернет-послуг - телекомунікаційній компанії Paltel.768

Однак у регіоні вже є свідчення того, що в умовах глобальності інформаційних потоків відкритий контроль влади за їх діяльністю може призвести до несподіваних наслідків. У грудні 2006 р. пішов у відставку міністр інформації Кувейту Мухамед аль-Сануссі, якого звинуватили в обмеженні діяльності сателітарних телеканалів під час проведення в країні парламентських виборів.769

Близькосхідний регіон запровадив досить жорстку цензуру медіа, однак основна частина фільтрованої інформації стосується внутрішньополітичних і морально-етичних питань, тому цензура країн регіону, крім Ірану і Сирії, не екстраполюється на міждержавні відносини.

***

Розвиток арабського медіа-простору можна умовно поділити на три основних етапи. Період формування (1954–1975) характеризувався присутністю бізнес-акторів, які використовували медіа-середовище з метою отримання прибутку. Другий етап (1976–1990) ознаменувався зростаючою національною експансією держав Близького Сходу, які займалися підготовкою власних кадрів, виготовленням власної медіа-продукції та забезпеченням трансляції теле- і радіопередач у межах власних країн. У медіа-контенті домінували передачі із США, Європи та Єгипту. Третій етап, який розпочався у 1990-х рр., характеризується регіональною та глобальною експансією, пов’язаною з низкою трансформацій: впровадженням освітніх програм, урбанізацією, політичними перетвореннями та технологічним прогресом.

У близькосхідному регіоні інтенсивний розвиток ІКТ розпочався у 2000 р. з утворенням DMC, діяльність якого спричинила не тільки інтенсивне застосування Інтернет-технологій, але й репатріацію провідних арабських ЗМІ з Заходу у близькосхідний регіон. У західних медіа акцентується вплив 11 вересня і вторгнення до Іраку як системоутворюючих факторів формування “зон вільних ЗМІ” в Єгипті, Йорданії, Лівані та ОАЕ, проте применшується роль інтенсивного розвитку інфраструктури країн Перської затоки, яка за низкою показників перевищила традиційні західні медіа-центри (Лондон, Париж). Якісний стрибок у розвитку ІКТ регіону, який відбувся у 2007-2008 рр., зумовлений активним інвестуванням ІКТ-сфери провідними регіональними гравцями – КСА і ОАЕ.

Найважливішими рисами сучасних ЗМІ є ріст інвестицій та активізація боротьби за владу, що спричинило диверсифікацію стратегій державних і недержавних акторів у сфері ідеології та інформації770. Більшість ключових гравців регіону усвідомлюють, що майбутнє за власниками сателітарних мереж. Даний чинник зумовлює приховану, але жорстку боротьбу за “цифрову владу” серед мусульманських країн. До даного часу розвиток сателітарного телебачення на Близькому Сході підтримувався за рахунок державних інвестицій. Держави регіону розширюватимуть сателітарні мережі та збільшуватимуть обсяги супутніх послуг для зростання прибутковості медіа-проектів. Не обмежені у фінансових ресурсах уряди регіону використовуватимуть медіа для реалізації зовнішніх геополітичних проектів771.

Роль телебачення у регіоні полягає в активації нових комунікаційних процесів між ЗМІ і інформаційними технологіями, які створюють гіпермедіа-простір - символічне поле, генероване взаємодією кількох ЗМІ з багатьма точками доступу. Однак навіть у якості технологічної конвергенції арабський гіпермедіа-простір знаходиться у зародковому стані, хоч і змінює управління соціальними та політичними відносинами. Конвергенція малих ЗМІ (мобільні телефони, цифрові камери) з великими ЗМІ (телебачення, преса) змінила доступ і контроль за ними. 772

У той час як інституалізовані гравці використовують переважно засоби традиційних ЗМІ, недержавні актори віддають перевагу Інтернет-технологіям, електронній пресі, включно з блогінгом. Нова інформаційна динаміка в арабському світі зумовила глибокі політичні наслідки. Арабський світ усвідомив, що “великі” ЗМІ пов’язані з спонсорами: “Al-Jazeera” не порушує принципів катарської зовнішньої політики, “Al-Arabiya” - саудівської.

Новим інструментом інформаційного впливу у регіоні і за його межами став ісламський Інтернет у двох основних формах – е-фетв і е-джихаду. Основними ісламськими онлайн-ресурсами володіють Катар, КСА і ОАЕ. Е-джихад переважно здійснюється у Палестині, проте в ньому беруть участь мережеві структури значної частини регіону.

На Близькому Сході активно поширились “малі медіа”, переважно блогінг, що зумовлено цензуруванням офіційних ЗМІ (Єгипет, Сирія, Бахрейн), а також громадянськими конфліктами (Ірак, Ліван). Використання “малих ЗМІ” невеликими групами активістів, що працюють з використанням блогінгу, мобільних телефонів, сприяє довірі до їхньої інформації.

Зростаюче значення регіону зумовило запровадження арабомовних версій міжнародних ЗМІ (“Deuchte Welle”, ВВС, France24) і вихід арабських медіа на глобальну сцену (“Al-Jazeera”, “Al-Arabiya”, “Al-Manar”). Протягом 2006-2007 рр. почалась експансія діаспорних каналів з Індостану, що зумовлено значним відсотком індійців і пакистанців серед іммігрантів регіону.

Впливовість “Al-Jazeera” в якості домінуючого джерела інформації пов’язанa з зростанням панісламської ідентичності в арабському світі, яка одночасно фіксується серед глядачів MBC чи “Al-Arabiya”, але відсутня в аудиторії національного телебачення. Ріст панісламської і панарабської ідентичності результує структурні перетворення, які сформували відкритий транснаціональний медіа-простір.773 На противагу цьому, європейське телебачення не є формоутворюючим для європейської ідентичності, а вагомішим чинником виступає Інтернет.774

Швидкі темпи поширення новітніх інформаційних технологій у близькосхідному регіоні цілком ймовірно збережуться протягом наступних 15 років. Дослідний центр Madar (Дубай) прогнозує, що кількість арабських користувачів Інтернету у короткотерміновій перспективі зросте до 52 млн.775 На противагу сателітарним каналам, арабські веб-сайти використовують підбірки новин західних інформаційних агенцій на кшталт AFP, AP і “Reuters” і тому вважаються провідником ветернізації у регіоні.

Моделі інформаційної революції на Близькому Сході диференційовані низкою чинників. Оскільки країни регіону знаходяться у різних стартових умовах щодо ступеня використання сучасних ІКТ, інформаційна революція відіграватиме відмінну роль як у короткостроковій, так і довгостроковій стратегії кожної держави. Ефективність ІТ-стратегій залежатиме від наявності інвестиційних та інноваційних фондів, особливостей внутрішньої і зовнішньої політики держав регіону. ІТ-позитивне майбутнє прогнозується для Бахрейну, Кувейту, Катару та ОАЕ.

У средньотерміновій перспективі телебачення збереже домінуючі позиції, найвищими шансами осягнення близькосхідної аудиторії володіють нові мультимедійні мережі на кшталт телебачення і веб-сайтів. Ймовірна поява першого арабського “медійного та веб2.0 покоління”, сформованого завдяки арабському медіа- та Інтернет-середовищу. Серйозною передумовою зростання популярності сучасних інформаційних технологій залишається демографічний фактор, оскільки, згідно з даними ООН, 37% населення арабських країн становить молодь віком до 15 років.776