Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

Вид материала

Содержание

Саудівській Аравії
Об’єднані Арабські Емірати
2. Роль регіональних медіа у формуванні близькосхідного інформаційного середовища
“Future TV” “International
“Quatar ТV”, “Al-majd”

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 67

Оптимізація ІКТ-сфери здійснюється близькосхідними державами із застосуванням різноманітного інструментарію – державних програм, державних і приватних інвестицій, залучення іноземного капіталу.

Амбіції Єгипту на регіональне лідерство, крім політичної сфери, поширюються також на ІКТ. У 2000 р. створена “зона вільних медіа та медіа-інвестицій”, що трансформувала Єгипет в інвестиційний центр виробництва контенту ЗМІ. До складу зони належать “Місто ЗМІ”, телекомунікаційні мережі Nilesat, кабельні мережі Єгипту.^³⁴⁴ За аналогією з Дубаї стартував перший інноваційний кластер “Село Знань” (2003),^³⁴⁵ який підписав меморандум про співробітництво з французьким технологічним парком “Софія-Антиполіс” (2007) та угоду з IBM щодо технологічних інновацій. Позиціонуючись і як африканська країна, Єгипет на саміті “НЕПАД-е-Африка” (2007) презентував спільний проект НЕПАД е-школа в Єгипті^³⁴⁶.

Інтернет у країні запроваджено через університетську мережу Франції (1993). На відміну від інших арабських держав, програма інтернетизації чітко інституалізована на державному рівні. У 2002 р. започаткована програма “Єгипет PC 2010 – Інтернет-нація - ПК для кожної оселі”, завдяки якій діє вільний, простий і недорогий доступ до Мережі. Єгипетська стратегія у сфері ІКТ на 2007-2010 рр. базується на п’яти пріоритетних напрямах: ІКТ для всіх, е-контент, е-уряд, експортно орієнтовані ІТ-послуги, ІКТ- інвестиції.^³⁴⁷ Усвідомлюючи необхідність вступу до глобальної інформаційної спільноти, Єгипет ініціював трирічну ініціативу широкосмугового покриття, спрямовану на ріст ADSL, надання WiFi у громадських місцях, розгортання WiMAX і заохочення бездротових локальних мереж у селітебних зонах.^³⁴⁸ З метою перетворення Through the agreement, Egypt hopes to get more foreign direct investments to establish as an ICT hub in the Middle East. Єгипту у регіональний ІКТ-вузол єгипетська агенція інформаційних технологій ITIDA підписала меморандум з Всесвітнім союзом інформаційних технологій (WITSA).^³⁴⁹

У Сирії провідна роль щодо запровадження ІКТ також належить державі, але, на відміну від Єгипту, сконцентрована на президентській родині. Президент Б. Асад ще на посаді голови Сирійського комп’ютерного товариства у 1994 р. розпочав процес інтернетизації країни^³⁵⁰, а також виступив ініціатором міжнародних конференцій з проблем маалюматійя (інформатики). З 18 млн. мешканців понад мільйон мають доступ до Інтернету, хоча у 2000 р. налічувалось 30 тис. користувачів. З 2002 р. реалізується проект розвитку Інтернету у сільській місцевості за допомогою спеціально обладнаних автобусів, який курує дружина президента, за спеціальністю програміст.^³⁵¹ Симптоматично, що під час першого за останні 30 років візиту до Індії Б. Асад виявив особливе зацікавлення саме щодо сфери інформаційних технологій.^³⁵²

Як і Єгипет, Іран вирізняється значним залученням державних інституцій до розвитку інформаційної сфери, однак їх діяльність спрямована на мобілізацію ресурсів всередині держави, а не налагодження співробітництва з глобальними гравцями у сфері ІКТ. Стрибок у розвитку телекомунікацій відбувся з організацією інституту телекомунікацій (1970) і електронної промисловості, яка на даному етапі забезпечує 80% потреб країни. Іран став другою країною у регіоні після Ізраїлю щодо підключення до Мережі (1993), здійсненого директором Інституту теоретичної фізики і математики А. А. Ларіджані, на даний час спікером Ірану, за допомогою Віденського університету. Заангажованість вищого керівництва країни у розвитку ІКТ дозволяє провести паралель з Сирією.

Іран належить до двадцяти країн світу з найбільшою кількістю користувачів Мережі.^³⁵³ У країні діють близько 700 провайдерів, у 514 містах налічується 250 тис. високошвидкісних портів. Уже у 2002 р., згідно з даними британської газети “Guardian”, Тегеран випередив Лондон за показниками впровадження ADSL.^³⁵⁴ На даному етапі у країні реалізується Національний план розвитку ІКТ (2005-2009), яким передбачено:

- забезпечення 35% населення країни доступом до Інтернету;

- збільшення на 50% кількості Інтернет-ліній;

- виділення 6 млрд. дол. для ІТ-платформи та її інфраструктури;

- перехід до мереж NGN;

- вкладення 912 млн. дол. у розвиток е-комерції.^³⁵⁵

Іран володіє сучасними міжнародними засобами зв’язку - цифровими лініями з Вірменією і Кувейтом, доступом до FLAG і транс’євроазійської оптиковолоконної магістралі, причому Іран побудував відтинок цієї траси для Туркменистану. Країна другою в регіоні, після Катару, запровадила мобільне телебачення.

Протягом останнього часу Іран демонструє більшу відкритість телекомунікаційного простору. З допомогою іспанської компанії SIDSA запроваджено стандарт DVBH для 10 телеканалів і 4 радіостанцій, зокрема, міжнародного каналу “Press TV” (2007).^³⁵⁶ Еміратська компанія Etisalat стала власником третьої ліцензії мобільного зв’язку в Ірані, поряд з державним оператором TCI та ірансько-південноафриканським оператором Irancell.^³⁵⁷ Дані факти свідчать про поступову інкорпорацію Ірану у глобальний інформаційний простір.

У Йорданії Інтернет започатковано у середині 1990-х рр. Національний центр інформаційних технологій розробив Національну cтратегію IКT (2007-2011), згідно з якою влада зобов’язалась до 2011 р. надати доступ до Інтернету 50% населення.^³⁵⁸ Станом на 2008 р. до Інтернету підключено 40% домогосподарств.^³⁵⁹ У 2004 р. на йорданський ринок вийшов єгипетський провайдер TE.Data, що зумовило зниження цін на Інтернет-послуги. Основним джерелом доступу до Мережі є близько 500 Інтернет-кафе, зокрема, в університеті Ярмук їх налічується до 150, а вулиця у м. Ірбід вважається найнасиченішою Інтернет-кафе у світі – їх понад 130.^³⁶⁰

Йорданія інвестує Ініціативу з питань освіти у сфері ІТ (JEI), яка реалізується також у Палестині, Бахрейні, Єгипті, що дало змогу країні експортувати програмне забезпечення.^³⁶¹ Компанія Cisco створила у Йорданії перший арабомовний центр на Близькому Сході (2004),^³⁶² з Microsoft підписано угоду про партнерство щодо розробки програмного забезпечення (2003-2009), що перетворило країну у найбільшого продуцента ПЗ у регіоні.^³⁶³The pact extends the partnership initiated between the two parties in 2003 to 2009. Йорданська асоціація з інформаційних технологій IntJ@) у 2009 р. планує розширити присутність в ОАЕ, КСА, Катарі і Кувейті. За її оцінками, попит на продукцію йорданських ІКТ-фірм у країнах Затоки зросте на 15-20%.^³⁶⁴

Іншим перспективним напрямом є Інтернет-реклама. Провідний арабський рекламний портал NetAdvantage (Дубай) відкрив відділення у Йорданії як плацдарм для освоєння ринку Близького Сходу, незважаючи на наявність філій у КСА, Кувейті, Катарі, Єгипті, Марокко і Лівані.^³⁶⁵ За прикладом Бахрейну Інтернет активно впроваджується у фінансовий сектор, Амманська фондова біржа задіяла сайт для забезпечення транспарентності фінансового ринку Йорданії.³⁶⁶

У Лівані Інтернет з’явився на початку 1990-х рр. Країна вважається однією з найпередовіших у регіоні, темпи росту Інтернет-послуг склали 11,8%, купівлі ПК - 7,2%. Проте у Лівані відсутня достатня інфраструктура для запровадженя сучасних Інтернет-технологій.^³⁶⁷ Країна задіяла низку ІКТ-ініціатив, наприклад, проект покійного прем’єр-міністра Р. аль-Харірі “Комп’ютер для кожного студента і викладача”, який передбачає забезпечення ПК з доступом до Інтернету за прийнятною ціною.^³⁶⁸ Ліванська консалтингова компанія Kuv Capital розпочала підготовку щодо заснування Beirut Media City (ВМС) для розробки програмного забезпечення,^³⁶⁹ що може скласти конкуренцію йорданській монополії у регіоні.

Серед країн регіону Катар позиціонується як науково-технологічний центр завдяки надзвичайно великим державним інвестиціям. Інтенсифікація розвитку ІКТ-сфери зумовлена ефективною діяльністю Вищої ради ІКТ (ictQATAR), створеної у серпні 2004 р. Катарський парк науки і технологій виступає в якості регіональної “вільної технологічної зони”,^³⁷⁰ на базі якої Катар та ЮНЕСКО провели форум щодо розвитку технологічних парків у регіоні.^³⁷¹ Інша особливість запровадження ІКТ полягає у соціальному спрямуванні. У Катарі здійснюється будівництво “цифрового острова” Pearl-Qatar із застосуванням мультисервісної платформи і мережевої архітектури Cisco, який не має аналогів щодо впровадження ІКТ у щоденному житті. Концепція “Cisco Connected Real Estate”, сформована у Катарі, швидко завоювала провідні позиції і застосована для трьох найбільших у світі “інтелектуальних міст” КСА^³⁷², ІТ-міст Малайзії, Бельгії, Туреччини і Дубаї, “кіберпорту” у Гонконзі.^³⁷³ Для удосконалення інфраструктури ІКТ у соціальній сфері Катар уклав угоду з Південною Кореєю^³⁷⁴.

Оман також належить до групи країн з державною підтримкою розвитку ІКТ-сфери, хоча рівень фінансової спроможності значно нижчий, ніж у Катару. У зв’язку з цим країна декларує намір відкрити Інтернет-сектор для приватних компаній, стимулюючи розширення сегменту послуг і зменшення абонентської плати (2007). Oman’s Majan Telecommunications став першим у регіоні віртуальним оператором мобільного зв’язку.^³⁷⁵ У квітні 2008 р. національний оператор Omantel спільно з французькою компанією Orange, присутньою також у Йорданії, задіяв проект розширення широкосмугового Інтернету, реалізація якого дозволила потроїти кількість користувачів.^³⁷⁶ Ефективним напрямом використання Інтернету в Омані є електронний банкінг NetB@nk, запроваджений Національним банком Оману (2002).^³⁷⁷

Знаковою подією можна вважати проведення в Омані Світового саміту з інновацій та підприємництва (2006), присвяченого створенню першої регіональної “Інноваційної долини” для розвитку новітніх ІКТ на Близькому Сході.^³⁷⁸ “Інноваційна долина”, яка розвивається під егідою технологічного парку “Оази знань Маскату” (КОМ), сприятиме позиціонуванню Оману як країни економіки знань.^³⁷⁹ Промоутером КОМ, створеної під егідою ЮНІДО з метою подолання “цифрового розриву”, виступає компанія Microsoft, що діє у країні з 2001 р.^³⁸⁰ З метою реалізації державної ініціативи Digital Oman з Microsoft підписана трирічна угода (2006).^³⁸¹

Незважаючи на те, що Інтернет у Саудівській Аравії запроваджений тільки у 1999 р.,^³⁸² країна виступає одним з найактивніших учасників на ринку ІКТ. Політика у сфері ІКТ не інституалізована - відсутні державні програми розвитку та органи, що їх здійснюють. Як і Катар, КСА забезпечує масштабне фінансування сфери ІКТ, проте відмінність полягає у залученні коштів переважно для розвитку інфраструктури. У 2007 р. Королівство оголосило про стратегічне інвестування обсягом 64 млрд. дол.^³⁸³, що різко активізувало ринок. Уже у травні 2008 р. королем Абдаллою ІІ відкрито саудівський аналог “Силіконової долини” – “Технічну долину Дахрану”,^³⁸⁴ здійснюється будівництво Media Production City.^³⁸⁵

Крім цього, компанія Ericsson уклала з саудівським оператором Mobily найбільшу на Близькому Сході мультивендорну угоду у телекомунікаційному секторі,^³⁸⁶ бахрейнський оператор Batelco отримав погодження на розгортання фіксованої мережі WiMAX, здійснюється проектування глобальної підводної мережі EIG, яка буде введена в експлуатацію у 2010 р., з лендінгом в Єгипті, КСА, Омані, ОАЕ.^³⁸⁷ Реалізації цих проектів сприяє, крім фінансових, і та обставина, що Саудівська Аравія володіє найбільшим на Близькому Сході Центром супутникового зв’язку короля Фахда (Джидда), задіяним після польоту першого арабського і мусульманського астронавта принца Султана бен Сальмана (1985).^³⁸⁸

Згідно з дослідженням Arab Advisors Group, 50% саудівських користувачів Інтернету, або 14% населення країни, використовують Мережу для е-комерції (2007), ³⁸⁹ що значно перевищує регіональний показник. З цієї причини у квітні 2008 р. глава Intel К. Барретт як голова експертної комісії ООН по технологіях здійснив презентацію у КСА, Кувейті та ОАЕ глобальної ініціативи Intel World Ahead, спрямованої на підтримку першого регіонального інноваційного проекту “Knowledge Economic City” у Медині, розробленого мaлайзійською компанією Multimedia Development Corporation.^³⁹⁰ Intel також куруватиме пілотний проект е-освіти Intel sсhool - інтерактивний арабомовний веб-ресурс з врахуванням специфіки Саудівської Аравії.^³⁹¹

Об’єднані Арабські Емірати демонструють найочевидніший “цифровий прорив” у регіоні, зумовлений залученням світових лідерів у ІКТ-сектор завдяки створенню найоптимальнішого середовища для їх діяльності. Країні належить ряд інноваційних ініціатив у ІКТ-сфері – “Дубай Медіа Сіті” (DMC, 2000), “Дубай Інтернет Сіті” (DIC, 2000) - найбільший ІКТ-кластер Близького Сходу,³⁹² і “Село знань” (КV, 2004), мета діяльності яких полягає у концентрації інкубаторів, мультимедійних засобів, телекомунікаційних і софтверних компаній. Головним реалізатором ІКТ-стратегії виступає е-уряд Дубаю (2000) як складова частина програми “Dubai Vision -2010”.^³⁹³

DIC позиціонується як регіональний центр, пов’язаний мережевою платформою і інфраструктурою для розробки ПЗ і вважається економічним лідером ОАЕ. Партнерами DIC виступають Siemens, Cisco, Sun Microsystems, Oracle, Compaq і IBM,^³⁹⁴ стратегічним партнером з 2007 р. вважається Intel³⁹⁵. Компанія Cisco планує протягом 2008-2013 рр. вкласти 1,59 млрд. дол. у розвиток ІКТ країни, створення мережевих академій Cisco, яких у країні вже налічується 39, і підтримку проектів Дубайської школи управління. У рамках реалізації даної стратегії у Дубаї відкрито регіональний офіс демоцентру Cisco для демонстрації новітніх мережевих IP-технологій, в Абу-Дабі - консалтинговий онлайн-центр нерухомості (2008).^³⁹⁶

Провідний гравець регіонального медіа-ринку DMC налічує 1213 компаній,³⁹⁷ у т. ч. 550 компаній у сфері ЗМІ.^³⁹⁸ Мультимедійний центр DMC сконцентрував філії провідних міжнародних інформаційних агенцій – AP, CNN і “Reuters”, а також регіональні ЗМІ - MBC, “Таj ТV”,^³⁹⁹ перший арабомовний портал Arabia.com. З 2007 р. у Дубаї друкуються близькосхідні версії впливових британських видань “Times” і “The Sunday Times”, з 2008 р. – “Financial Times” і “Іnternational Herald Tribune”.^⁴⁰⁰ При цьому треба враховувати, що “Times” контролюється саудівським капіталом, і друк у Дубаї є фактором підвищення саудівського інформаційного впливу у регіоні. За рахунок залучення фахівців з усього світу якість публікацій арабською та англійською мовами вища, ніж у ЗМІ сусідніх країн, тому Дубай претендує на статус глобального центру ЗМІ, ^⁴⁰¹ що знаходить активне відображення у діяльності орієнтованого на світові ЗМІ веб-центру Dubai World Media Centre.^⁴⁰²

Технологічний коридор “Дубайська Силіконова Оаза” (DSO) виступає провідним високотехнологічним парком для мікро- і оптоелектроніки.^⁴⁰³ DSО провів знакову виставку CABSAT-2008, присвячену е-ЗМІ і супутниковому зв’язку на Близькому Сході. На виставці презентований національний космічний зв’язок Yahsat компанії “Mubadala” (2007), який після запуску (2010) застосовуватиме інноваційні комунікаційні технології на Близькому Сході, в Африці, Європі і Південно-Західній Азії. Основу технологічного коридору становить “Село Знань” у складі Дубайської медіа-академії та IT-академії, 70 науково-дослідних закладів, які забезпечують кадрові потреби регіону Затоки. “Село Знань” з 2007 р. модерується компанією Sun Microsystems. У 2001 р. запроваджено медіа-конкурси для виявлення обдарованої молоді, з 2004 р. відкриті для іноземців.⁴⁰⁴

У жовтні 2008 р. в Абу-Дабі оголошено про відкриття мегапарку ЗМІ “Тwofour54”, задіяного для “створення контенту для арабів”.^⁴⁰⁵ Нова “вільна зона” позиціонуватиметься як центр ЗМІ і мистецтва, у той час як Дубай став регіональным фінансовим і розважальним центром.У рамках нового проекту підписано угоди з CNN, BBC, “National Geographic”, “Financial Times”, “Thomson Reuters Foundation” (фінансова інформація відповідно до шаріату), а також телехолдингом “Rotana” та “Abu Dhabi Media Company” (цифровий контент для арабського світу).^⁴⁰⁶

У “Місті творчості” у Фуджейрі (FCC), закладеному у лютому 2007 р., протягом двох років задіяно 24 супутникові телеканали, у співробітництві з Францією створено студію, яка забезпечуватиме 30-40% телевиробництва регіону. На відміну від інших медіа-зон регіону, “Місто творчості” і телеканал “FujairahTV” переважно орієнтовані на іммігрантські громади ОАЕ.^⁴⁰⁷

З метою інтернетизації широких верств населення провідний постачальник інтегрованих послуг на Близькому Сході Etisalat^⁴⁰⁸ надає швидке з’єднання в Інтернет-кафе з допомогою сервісу eCafe пакетів “Think Bigger”⁴⁰⁹.

Завдяки ефективному залученню приватного капіталу та іноземних інвестицій Бахрейн перетворився на найбільшого інноватора регіону в ІКТ-сфері. Зокрема, країна першою на Близькому Сході отримала доступ до комп’ютерів (1976), провела Інтернет-референдум, застосувала смарт-карти. Інтернет у Бахрейні запроваджено у грудні 1995 р. компанією Batelco за участю американських компаній Schlumberger і Cable&Wireless (Х’юстон). За рівнем інтернетизації країна посідає друге місце в арабському світі після ОАЕ, половина бахрейнських сімей володіє доступом до Мережі.⁴¹⁰ Це єдина держава регіону, яка створила зону вільної торгівлі з США у секторі технологій; хостинг фінансового сектору країни підтримують компанії Microsoft і HР.

Телекомунікаційна інфраструктура країни не має перспектив кількісного збільшення,⁴¹¹ проте Інтернет розвиватиметься за рахунок мереж Greenpacket малайзійської компанії Greenpacket Berhad ⁴¹² та супутникових послуг компанії SpeedCast ⁴¹³, які планують використати Бахрейн як плацдарм на близькосхідному і магрібському ринках. Стратегічним партнером бахрейнського оператора Batelco щодо WiMax і Інтернет-протоколу мультимедійних підсистем виступає Motorola⁴¹⁴.

На початку Інтернет розглядався як банківський інструмент, хоча фундаменталісти виступали з застереженням щодо шпигунства і розголошення державних таємниць. Інтернет-послуги, експортовані у КСА, забезпечують Бахрейну значні прибутки, оскільки користувачів приваблює сервіс і менша цензура. Згідно з дослідженням професора Бахрейнського університету П. Л. Джоші, можливостями е-бізнесу користуються 27,5% компаній і ще 34,4% планують їх застосовувати найближчим часом. За прогнозами урядових аналітиків, застосування ІТ-технологій стане джерелом подвоєння ВНП країни до 2015 р.^⁴¹⁵

Інтернет у Палестині, на відміну від національних мереж регіону, виступає частиною ізраїльської системи і транслюється через проксі-сервер. Інтернет запроваджений (1994) у результаті співпраці палестинського програміста Bseiso, який на даний час є директором палестинського провайдера Palnet (1997), з ізраїльською компанією BreezCOM. Керування телекомунікаційною інфраструктурою автономії здійснюється за її межами, і політичний чинник зумовив втричі вищу, ніж в Ізраїлі, вартість палестинського трафіку.^⁴¹⁶ Проте під час ізраїльської операції “Литий свинець” у секторі Газа еміратський провайдер Etisalat аналогічно застосував політичний чинник, вдвічі зменшивши тарифи на дзвінки до Палестини.^⁴¹⁷ Завдяки тому, що Ізраїлю належить радіочастотний спектр, ізраїльські компанії контролюють 56% палестинського ринку мобільного зв’язку,^⁴¹⁸ другим оператором мобільного зв’язку виступає кувейтська компанія “Аl-Wataniya”.

Незважаючи на перешкоди, Інтернет-ринок зростає, Палестина отримала онлайн-код ps. У зв’язку з цим палестинський національний орган з інтернетизації (2001) трансформувався у міністерство телекомунікацій та інформаційних технологій (2006).

На Близькому Сході лише 28% фірм використовують Інтернет для ведення бізнесу, що на третину менше, ніж у інших країнах, що розвиваються. Регіональний виняток становить е-ринок Tejari.com (Дубай), який, згідно з даними Forrester, знаходиться на восьмій позиції у світі серед е-платформ продажів.^⁴¹⁹ Ринок франшизований у Йорданії, Кувейті, Лівані, Омані, Пакистані, КСА, єгипетська філія орієнтована на освоєння Магрібу (2008).

Tejari спільно з компанією RAKTrade.com ініціював відкриття першої регіональної е-зони вільної торгівлі у Рас ель-Хайма (2007).⁴²⁰ На думку директора Tejari Омара Хіджазі, протягом п’яти років налічуватиметься 20 тис. компаній, які використовуватимуть Tejari-послуги.^⁴²¹

Незважаючи на ріст Інтернет-реклами, у 2007 р. близькосхідні компанії витрачали в онлайн менше 1% від сум в офлайн.^⁴²² Проте, згідно з даними Google, ситуація різко змінилась у зв’язку з фінансовою кризою (2008), що зумовлено меншою вартістю Інтернет-реклами порівняно з традиційними ЗМІ⁴²³. Згідно з даними “ZeneithOptimedia Group”, у 2009 р. рекламні видатки в ОАЕ скоротяться на 0,2%, однак в онлайн-медіа зростуть на 18%.^⁴²⁴

В умовах світової фінансової кризи катарська фінансова адміністрація вперше у регіоні задіяла інтегровану рекламну кампанію, залучаючи глобальні канали (Bloomberg TV, CNBC, CNN, BBC World News, “Al-Jazeera”), пресу та Інтернет.^⁴²⁵

Основний економічний портал близькосхідного регіону www.alaswaq.net (2006) забезпечує детальний щоденний аналіз арабських фондових ринків يقدم تحليلات يومية مفصلة ومتابعات فورية لأسواق المال العربية (السعودية، الكويت، قطر، الإمارات، البحرين، وسلطنة عمان، وقريبا مصر والأردن) مستعينا بأكبر عدد من المحللين والخبراء الاقتصاديي(КСА, Кувейт, Катар, ОАЕ, Бахрейн, Оман, Єгипет і Йорданія). Перспективність даного напряму засвідчує той факт, що у листопаді 2008 р. онлайн-підрозділ Alaswaq Alarabiya телеканалу “Al-Arabiya” задіяв портал www.myislamicfinance.com, присвячений ісламським фінансам і комерції.⁴²⁶

Проблема інтеграції ІКТ в економіку регіону обговорювалась на ІІІ Ісламській економічній конференції (Мекка), у резолюції якої констатовано неналежний рівень інфраструктури ІКТ та технологічної культури населення. Однак доповідь компанії Visa International свідчить про значний ріст е-продажів у 2008 р. Лідером е-комерції на Близькому Сході залишаються ОАЕ, одночасно у 15 разів зріс обсяг Інтернет-угод, укладених у КСА, Кувейті, Катарі і Бахрейні.^⁴²⁷ Активному розвитку е-комерції сприяє телекомунікаційний сектор регіону, зокрема, Qtel передбачає запровадження е-комерції для катарських компаній.^⁴²⁸

Найперспективніше застосування Інтернет-технологій прогнозується у фінансовій сфері. Протягом десятиліть фінансовим центром регіону вважався Бейрут, який втратив цей статус внаслідок війни у Лівані. Його наступником став Бахрейн як офшорний центр КСА. У результаті реалізації сучасних тенденцій Бахрейн претендуватиме на статус штаб-квартири ісламського банкінгу і єдиної валюти (халадж), Катар - центру сировинної торгівлі, Дубай - центру інвестиційно-банківської діяльності регіону. У вересні 2007 р. укладена угода між американською фондовою біржею NASDAQ, біржею Borse Dubai (ОАЕ) та інвестиційним фондом Qatar Investment Authority (Катар), яка дозволить ОАЕ і Катару претендувати на роль регіональних лідерів. Розташування близькосхідних штаб-квартир провідних банків у Дубаї вже зумовило економічний вплив ОАЕ від Єгипту до Індії, а наявність значної індо-пакистанської діаспори сприяє перетворенню емірату у фінансовий центр для Південної Азії.^⁴²⁹

Протягом трьох років у сфері ІКТ сформувався чіткий регіональний розподіл. Регіональними гравцями стали дві телекомунікаційні компанії – еміратська Etisalat і кувейтська Zain, лідером у сфері Інтернету – бахрейнська Batelco, визнана CommsMEA Awards кращим провайдером 2007 р.^⁴³⁰, телебачення – катарська “Al-Jazeera” та еміратські DTV і ADTV, розробником програмного забезпечення – йорданський Jordan Media City (JMC). Варто зазначити, що перший еміратський супутниковий оператор Thuraya орієнтований на глобальну, а не регіональну аудиторію.

Показово, що у переліку відсутні компанії КСА, оскільки країна виступає швидше консументом, а не продуцентом послуг. Натомість і КСА, і Єгипет утримують контроль над регіональними сателітарними платформами “Arabsat” і “Nilesat”, а також над панарабською пресою. Колишні лідери ІКТ на кшталт Ізраїлю чи Лівану регіонального впливу не здійснюють.

Враховуючи наведені дані, Близький Схід уже не можна вважати інформаційною “чорною дірою”, як це констатував М. Кастельс (1996).^⁴³¹ Однак слід зазначити, що для розуміння соціально-політичної та внутрішньо- і зовнішньополітичної ваги впливу інформаційної революції у регіоні недостатньо оперувати лише статистичними даними. Можливі соціально-політичні траєкторії інформаційної революції у регіоні прямо корелюють із суб’єктною та процесною детермінантами, що уможливлює запуск непрогнозованих економічних процесів та появу нових політичних акторів. Нова архітектура міжнародних відносин на Близькому Сході, детермінована інформаційною революцією, містить продовження переходу до постіндустріального суспільства, фрагментацію і радикалізацію політики, а також очевидну залежність від глобальної війни з тероризмом.

2. Роль регіональних медіа у формуванні близькосхідного інформаційного середовища

Професійне використання ісламськими пропагандистами, особливо ісмаїлітськими да’ї, різних форм і способів інформаційного протиборства у середньовіччі забезпечило швидке поширення цієї релігії. Процес модернізації мусульманського суспільства прискорився завдяки трьом досягненням у сфері комунікацій: запровадженню друкарень - перші друкарні у Стамбулі відкрили єврейські (1492) і вірменські (1567) іммігранти, перекладам з європейських мов та розвитку преси. Започаткування арабських ЗМІ співпало у часі з експансією Наполеона до Єгипту (1798). Під час Кримської війни запроваджено телеграф, причому першим телеграфним повідомленням, відправленим з Близького Сходу, було військове комюніке: “Севастополь впав”.^⁴³² Розвиток преси під час цієї війни зумовив становлення сучасних арабської, фарсі і турецької мов, а журналіст досі залишається визначальною фігурою мусульманського суспільства.^⁴³³ На даному етапі арабська медіа-сфера складається з понад 1 тис. ЗМІ.^⁴³⁴ Ліван і Єгипет історично стали форпостом регіональних ЗМІ, ліванська журналістика, згідно з твердженням відомого дослідника арабської медіа-сфери М. Лінча, завжди вважалась найпрофесійнішою.^⁴³⁵

Початок державного телемовлення у Марокко, Кувейті і КСА датується серединою 1950-х рр.^⁴³⁶ Перший приватний канал - ліванський LBC (1985) виник як платформа християнсько-націоналістичних сил Лівану і відображає американізацію ЗМІ, створених європейцями у регіоні. Супутникове телебачення започатковане єгипетським каналом ESC (1990), задіяним для нейтралізації ефекту пропаганди С. Хусейна на єгипетських солдатів у Затоці. Єгипетський канал “NilTV International” (1993), призначений для західної аудиторії, першим у регіоні розпочав мовлення англійською та французькою мовами. Проте швидкий розвиток арабського сателітарного телебачення спричинив саудівський канал МВС, створений під гаслом “світ крізь арабське бачення”.^⁴³⁷ Щоправда, в арабських медіа не згадується, що одночасно виник не менш інноваційний телеканал “Al-Manar” угрупування “Хизбалла”. У 1995 р. задіяно ліванський канал “Future TV”, у 1996 р. – LBCI, у 1997 р. - сирійський ANN у Лондоні, у 2000 р. – ліванський NBN і туніський “Al-Mustaqilla”, у 2001 р. - “ZaynTV” і “Dream TV”, у 2002 р. – “Al-Mihwar” та “Al-Khalifa”.^⁴³⁸ Завдяки їм низка державних каналів - “Libya ТV”, “Yemen ТV”, “Jordan ТV” і “Syria Satellite ТV” отримали стимул для вдосконалення діяльності.

Інвестування в арабські сателітарні системи стало ключовим для домінування у мусульманському світі, що, зокрема, розкрито у праці М. Зайяні “Арабське супутникове телебачення і політика на Близькому Сході” (2004). Саудівська Аравія першою у регіоні запровадила медіа-лоббі, використовуючи його для вигідного трактування партнерських відносин з США та покращення іміджу країни в арабському світі. Оперативною саудівською відповіддю на кризу у Затоці стало створення телекомпанії MBC (1991) зятем короля Фахда Валідом аль-Ібрагімом^⁴³⁹, компанії “Оrbit” (1994) - підконтрольною йому групою al-Mawared, каналу АRТ (1993) - принцем Аль-Валідом бін Талалом ібн аль-Азізом. МВС запровадив в арабському мовленні розважальний контент, АRТ - глобальну тенденцію спеціалізації каналів, платний “Orbit” - новинний блок арабської редакції ВВС (1995).^⁴⁴⁰ Однак жодний з цих каналів не базувався на території Саудівської Аравії, оскільки приватні телерадіостанції у КСА заборонені,^⁴⁴¹ тому правильніше назвати їх просаудівськими.

В умовах глобалізації та поширення новітніх інформаційних технологій величезного впливу набули просаудівські ісламські медіа-холдинги, розташовані в Аммані, Каїрі, Дубаї та Бейруті. Традиційні відносини між державами Близького Сходу набули нового змісту після утворення фінансової осі між саудівським бізнесом і ліванським креативом.^⁴⁴² Перший в арабському світі ліванський закон про аудіовізуальні ЗМІ (1994) зумовив зменшення кількості телеканалів, що призвело до активного залучення ліванців каналом МВС (1996). КСА і Ліван сформували гіпермедіа-простір арабського регіону, який стирає межі між продуцентами і консументами інформації, національно-культурними сферами.

Задіяння каналу “Al-Arabiya” (2003) стало черговим проявом саудівсько-ліванського альянсу. Його програма “Star Academy”, започаткована у грудні 2003 р., вважається визначальною подією в арабських ЗМІ. Фан-сайти, дошки обговорень, блоги англійською, арабською, французькою мовами, MMS спричинили переміщення глядацької аудиторії від новинного контенту “Al-Jazeera” до розважального блоку. “Star Academy” стала прикладом гіпермедіа-події, яка відображає суперечність між економічними імперативами саудівсько-ліванського зв’язку і саудівсько-ліванськими культурними відмінностями.^⁴⁴³

У 2000 р. власник АRТ і “Rotana” принц Аль-Валід бін Талал придбав панарабський телеканал LBCІ та канал в Єгипті,⁴⁴⁴ у серпні 2007 р. очолюваний бін Талалом саудівський медіа-холдинг оголосив про злиття з ліванським каналом LBCSat і створення найпотужнішої медіаструктури регіону.^⁴⁴⁵ За прикладом принца бін Талала МВС уклав угоду з ліванським каналом “Аl-Mustaqbal”, “Omeir” - з каналом у Марокко^⁴⁴⁶.

Слід враховувати, що Ліван, власне кажучи, здійснює телемаркетинг, а телевізійний контент створює Сирія. Місцеве телебачення трансформувалось у домінантну культурну форму країни, віддзеркалення сирійців в арабському світі. Подібно до “Al-Jazeera”, сирійські історичні серіали спричиняли дипломатичне напруження, зокрема, з Туреччиною внаслідок висвітлення вірменського геноциду у фільмі “Брати-Земля” (1996). Сирія не належить до важливих вузлів сучасних панарабських культурних потоків, однак до 2001 р. сирійський медіа-ландшафт цілком трансформувався завдяки сирійському телебаченню, яке посіло високу позицію на панарабському регіональному ринку внаслідок попиту на сирійські телесеріали. Проте перехід від націоналістичного до ісламського контенту для задоволення запитів країн Затоки провокує ріст ісламізму у самій Сирії. Основною рисою таких фільмів, на думку медіа-дослідниці К. Саламандр, є ідеалізація минулого, фальсифікація сучасного і ігнорування майбутнього.^⁴⁴⁷

З 1990-х рр. ОАЕ прагнули стати регіональним медіа-гравцем, що зумовило започаткування телеканалу DTV і медіа-проекту “Дубай Медіа Сіті”.The Egyptian state occupies a slightly softer position of control over its media, as a service provider (the Nilesat satellite) and a facilities house (October Media City), rather than exercising direct control as a market leader in the media competition.For example, Al Jazeera will deal boldly with the situation in Lebanon or Palestine, where Israel stands in the court of international public opinion.In cases like this, we can see that the deficit in freedoms in mainstream media is compensated for by the use of chatrooms and debating saloons which text streams⁴⁴⁸ У 2007 р. у країні налічувалось 22% загальної кількості панарабських каналів.⁴⁴⁹ Основу телесектору країни складає EMI, трансформована у державну компанію ADMC (2007), і “Dubai Меdia Іncorporated”. ADMC налічує три супутникові канали - “Abu Dhabi TV” (ADTV), “Abu Dhabi Sports Channel”, “Emirates Channel” і сім радіостанцій, зокрема, релігійну “Holy Qur’an”.^⁴⁵⁰ ADTV започаткований після подій 11 вересня і отримав міжнародне визнання під час іракської війни.

У Дубаї станом на 2007 р. діяли 60 телекомпаній, мовили 135 телеканалів. Супутниковий канал “Dubai Television” (DTV), який першим вийшов на американський медіа-простір, задіяний у 2004 р. на базі “Al-Arabiya”.^⁴⁵¹

Бахрейн намагається використати будь-яку нагоду для трансформації у центр регіональних ЗМІ, прикладом чого стало залучення телеканалів “Orbit” і MBC-2.^⁴⁵² Модернізація бахрейнської телекомпанії BTV здійснена провідним новинним каналом “Al-Arabiya”. У Катарі з метою збільшення регіонального медіа-впливу, крім харизматичної “Al-Jazeera”, діє відновлений панарабський канал “Аl-Arab” (2007).

Серед нафтових держав лише Кувейт не здійснює політичного впливу шляхом створення власної медіа-імперії, оскільки кувейтська телемережа, задіяна після війни 1991 р. за допомогою StarTV, дочірньої компанії гонконзької AsiaSat, переважно сфокусована на внутрішній трансляції. На тлі усіх арабських країн унікальний приклад Алжиру, який не володіє арабським сателітарним каналом, проте наявний берберський канал BRTV.

Таблиця 3. Медіа-ресурси країн Близького Сходу

Джерело: автор

Країна	Телеканали панарабські або закордонні	Сателітарні телеканали	Мовлення іншими мовами	Радіостанції панарабські, закордонні	Мовлення іншими мовами	Прийом закордонних телеканалів	Прийом закордонних радіостанцій
Алжир		BRTV
Бахрейн	“Orbit”	“Al-Bahrain Channel”, МВС2		“Holy Qur’an”	“Radio Bahrain”- англ., “Voice FM” - хінді
Єгипет	“NilSat”	ESC, “Dream TV”, “Al-Mihwar TV”		“Radio Cairo”, ''Voice of Egypt''
Ірак		“AldiyarSat”, “Al BabeleyiaSat”				“Al-Arabiya”, “Al-Jazeera”, “Аl-Аlam”, “Al-Sharqiya”	BBC, “Radio Monte Cаrlо”, “Radio Sawa”
Йорданія		“NourminaSat”		АmmanNet	“Jordan Radio”- англ., франц.		ВВС, “Radio Monte Carlo”
Кувейт		“Kuwait TV” “Аl-Ray”, “Kuwait Space”			“Radio Kuwait” – англ.	“Al-Arabiya”, “Al-Jazeera”	ВВС, “Radio of India”, “Radio of Pakistan”
Ліван	“Future TV” “International Future TV USA”, “Al-Manar TV”, LBC Europe, LBC America, LBC Australia, SUB LBC	“NileSat Lebanon”, NBN				“Al-Alam”
Лівія		“Jamahirya Satellite Channel”			“Voice of Africa”–англ., франц.
Марокко	“Аl-Maghrebya” (діаспорa)	“Аl-Maghrebya”, “Меdi1Sаt”, “Morocco TV”
Оман		“OmanSat”			“Radio Оman” – англ.	Станції КСА, ОАЕ, Ємену
Катар	“Al-Jazeera”, “Аl-Arab”	“Quatar ТV”, “Al-majd”		“Holy Qur’an”	“Radio Quatar” –англ., франц, урду	Станції КСА	ВВС, “Radio Monte Cаrlо”, “Radio Sawa”
КСА		“Saudi TV”	“Jeddah Flash English Channel”-англ.	MBC FM, “Panorama”	“Saudi Broadcast Radio”-англ., франц.	Станції ОАЕ, Катару, Бахрейну, Кувейту
Сирія		“SyriaSat”, “Plantain TV”	“SyriaSat”– англ., франц.			“Al-Alam”
ОАЕ	ADTV, МВС, EDTV	ADTV, МВС, DTV			“Radio Asia” – хінді, урду, малаялам, “Dubai92”-англ., “Сіty FM”-урду, англ.	Станції Пакистану, Індії
Ємен		“YemenSat”	“Aden United States Channel”-англ.			Станції Оману, КСА
Туніс		“Tunisia”, “TV 7 Sat”, “Gannybal ТV”
Іран	“Al-Alam”, “Al-Kawthar TV”, “Jaam-e Jam international TV”, “Press TV”		“Al-Alam”, “Al-Kawthar TV” – араб., “Press TV” – англ.	“Voice of Iran”	“Voice of Iran” – 30 мов

Blog

Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

Содержание

“Future TV” “International

“Quatar ТV”, “Al-majd”