Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

Вид материала

Документы

Содержание 3. Кіберпростір як фактор полісуб’єктності міжнародних інформаційних відносин на Близькому Сході 9, в т.ч. англ.

Подобный материал:

• Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
• «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
• Дрнті 64. 35 Розробка новітніх технологій та обладнання для розволокнення натуральної, 55.17kb.
• Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
• Конкурс-захист проходив на базі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,, 342.15kb.
• Інститут електродинаміки, 165.39kb.
• Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.

⁵³⁸ Збалансована подача інформації дозволяє залучити не лише діаспорні спільноти, але й західну аудиторію.

Дослідженнями університету Шарджа встановлено, що панарабське супутникове телебачення у Затоці не надає зондуючих репортажів щодо сусідніх країн, більш критично висвітлюються країни дальшого зарубіжжя на Близькому Сході або на інших континентах.⁵³⁹• Lunched in November 2006, LBC Maghreb is a free to air tv satellite channel broadcasting to the al maghreb al arabi region.

Виконавчий директор “Al-Arabiya” палестинець Н. аль-Хатиб вважає, що, хоча панарабські ЗМІ забезпечують інтенсивний інформаційний потік з надрегіональних питань, вони не виконують свого призначення як місцеві ЗМІ. Згідно з його підрахунками, близько 60% інформаційних повідомлень обмежуються конфліктами у Палестині та Іраку.⁵⁴⁰ Нами проаналізовано національний склад найвідоміших регіональних новинних каналів, що суб’єктивно впливає на контент. У штаті новинного каналу “Al-Arabiya” працює 31 журналіст, ядро становлять 12 ліванців. Журналістський корпус представлений також чотирма йорданцями, по трьох представниках Палестини, Єгипту, Сирії, по одному - Марокко, КСА, Оману, Іраку, Алжиру і Судану. Н. аль-Хатиб стверджує, що ліванці володіють найбільшим досвідом роботи у приватних телекомпаніях. Еміратський канал DTV також налічує у штаті багато ліванців.

У “Al-Jazeera” налічується 28 журналістів, більшість становлять йорданці, серед яких три палестинці. Зокрема, відомий автор праць з міжнародних відносин Марван Бішара призначений старшим політичним аналітиком “Al-Jazeera International”.⁵⁴¹ Журналістський корпус налічує по чотири представники Лівану, Сирії, трьох тунісців, двох єгиптян, по одному представнику Судану, КСА, Марокко, Іраку, Алжиру і Катару.

Виконавчий директор арабської служби ВВС єгиптянин Х. аль-Сукарі заявив, що серед 100 співробітників і 20 кореспондентів не представлені тільки вихідці з країн Затоки. Кількісна перевага єгипетських журналістів пояснюється відсутністю журналістів з країн Затоки через їх незначну кількість і прагнення працювати у власних країнах за більшу платню, а також відсутністю англомовних магрібських журналістів. Крім цього, на думку аль-Сукарі, єгипетські журналісти репрезентують країну, яка володіє третиною арабського населення, кваліфікованими кадрами і значною кількістю медіа.

На американському телеканалі “Al Hurra” працюють журналісти з 22 країн, переважно ліванці. Серед 12 дикторів налічується по чотири представники Лівану і Єгипту, два палестинці, по одному представнику Катару і Судану. Значну кількість ліванських журналістів керівництво пояснює високим професіоналізмом.⁵⁴²

Веб-сайт французького каналу “France24” зазначає, що персонал представлений громадянами 28 країн, які перейшли з 24 телеканалів, у т. ч. CNN, BBC, “Al-Jazeera”⁵⁴³. Як випливає з наведеного, незалежно від спрямування телеканалів медіа-політику формують вихідці з традиційних держав-лідерів арабської журналістики – Лівану і Єгипту. Цей фактор певним чином визначає заангажованість на подіях саме їхнього регіону, оминаючи Магріб і Затоку. Революційність контенту “Al-Jazeera” можна пояснити більш радикальним йорданським складом, тому її реальний конкурент у медіа-просторі може з’явитись за умови нетрадиційного журналістського контингенту нового каналу.

Приклад спеціалізованого новинного каналу унаочнює “CNBC Arabiya” (2003) – перший регіональний арабомовний фінансовий і бізнес-інформаційний телеканал, який подає огляд регіональних і міжнародних подій з арабської економічної точки зору. Канал транслюється у режимі онлайн. Базується у Дубаї, бюро каналу наявні у КСА, Кувейті, Бахрейні, Катарі, Єгипті, Лівані, а також Сінгапурі і Лондоні, перемовини щодо майбутніх корпунктів здійснюються у Магрібі.⁵⁴⁴ Новинний стиль “CNBC Arabiya” зумовлений тим, що глава каналу С. Холл очолював новинний підрозділ МВС та новинне бюро ADTV⁵⁴⁵. Яскравою формою публічної дипломатії каналу є угода з “Carbon Capital Markets” про закупівлю компенсацій за викиди окислів вуглецю протягом 2007-2008 рр. Цей крок відображає прагнення ОАЕ боротись з екологічними проблемами, оскільки країна займає друге місце у світі за викидами діоксиду вуглецю на душу населення. Мета “зеленої” ініціативи “CNBC Arabiya” полягає в участі у проекті ООН по збереженню амазонських лісів у Бразилії та залученні компаній регіону до боротьби із змінами клімату. ⁵⁴⁶

Іранські телеканали не можуть вважатись регіональними внаслідок незначної впливовості. Перший міжнародний арабомовний канал Ірану “Al-Alam” (2003) задіяний під гаслом “Переможне залучення цільової аудиторії” у Тегерані, Бейруті і Багдаді перед американським вторгненням до Іраку і намагався сприяти панісламському врегулюванню конфлікту. “Аl-Аlam” позиціонується як ісламський новинний канал, основні цілі якого полягають у пропаганді панісламського співробітництва на підставі спільної культурної ідентичності, подачі інформації про становище мусульман у світі і особливо на Близькому Сході, а також здійсненні глобального культурного діалогу.* Creating an appropriate climate for dialogue for the sake of greater global cultural understanding⁵⁴⁷

Канал виконав початкове завдання – завоював симпатії іракських шиїтів, проте його аудиторія становить 15%, тоді як 60% іракців є прихильниками “Al-Arabiya” і “Al-Jazeera”.⁵⁴⁸ “Аl-Аlam” орієнтований на панарабську аудиторію, хоча сигнал приймається у Європі, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Північній Америці. Його новинний центр базується у Бейруті, і більшість співробітників за походженням ліванці. Випуски новин широко висвітлюють Близький Схід, особливо Ліван, Ірак та Палестину⁵⁴⁹.

Перший іранський англомовний канал “Press TV” (2007) започаткований з метою висвітлення іранської точки зору на глобальні події і протидії західній пропаганді. Оскільки Іран часто присутній у міжнародних новинах з Близького Сходу, основне завдання каналу полягає у висвітленні альтернативної позиції стосовно подій у регіоні. На думку керівництва каналу, “Al-Jazeera” відображає точку зору “Aль-Каїди” і талібів, СNN – західну, а “Press TV” - шиїтську і іранську позицію щодо “хрестового походу проти мусульман і нападів сунітських фундаменталістів”. Сайт “Press TV” декларує три цілі каналу: припинення домінування західних глобальних ЗМІ; подолання культурних відмінностей; пропагування універсальності соціокультурних відмінностей народів світу. Парадоксально те, що “Press TV”, доступний через супутник та Інтернет, відсутній в Ірані через заборону супутникових антен. Канал налічує понад 400 співробітників і 26 кореспондентів у США, Європі, Азії і на Близькому Сході. Тележурналісткою каналу є екс-журналіст “Express” Івонн Рідлі, яка прийняла іслам у талібському полоні (2001).⁵⁵⁰

Особливу нішу у регіональному медіа-просторі займає ліванський арабомовний телеканал “Al-Manar”, який розпочав супутникове мовлення у травні 2000 р. Канал належить до четвірки найпопулярніших новинних каналів Близького Сходу, за впливовістю з ним не може зрівнятись жодний іранський канал. Хоча у Лівані LBC і “Future TV” більш впливові, проте в окремих районах Близького Сходу “Al-Manar” володіє більшою глядацькою аудиторією, ніж “Al-Jazeera” і “Al-Arabiya”.⁵⁵¹ Про професійний рівень каналу свідчить факт, що на VIII Каїрському телефестивалі ним завойовано більшість нагород.⁵⁵²

Телеканал самоідентифікується як “qanat al-muqawama” (канал руху опору), більшість арабських авторів називають його “ЗМІ опору”. Проте мовлення не надто політизоване – переважають освітні програми, що дозволяє проводити паралель із західним телебаченням. Дискусії на релігійні теми зведені до мінімуму, релігійні відмінності між шиїтами і сунітами не акцентуються, проводиться межа між “справжнім християнством” і “акціями християнських сіоністів”. Канал сфокусований на проблемі Ізраїлю і Палестини, відображаючи аспекти подій, відсутні на інших каналах. У новинах “Al-Manar” акцентує увагу на подіях в Ірані, Палестині, Іраку, зовнішній політиці США.

Згідно з даними Jerusalem Media Communication Center, більшість палестинців надають перевагу “Al-Jazeera”, ADTV і “Al-Manar”. Сунітські ісламісти Йорданії позитивно сприймають новинний контент каналу, але не його шиїтську сутність.⁵⁵³ Висвітлення телеканалом ліванського конфлікту (2006) оживило арабську аудиторію, зумовивши її перехід від “Al-Jazeera” та “Al-Arabiya”, однаково сунітів і шиїтів. Араби, які підтримували ООП у боротьбі проти Ізраїлю, тепер з цієї ж причини підтримують “Хизбаллу”.

Про впливовість каналу можна судити з того, що після ануляції французької ліцензії каналу (2004) 50 кабельних операторів у Бейруті припинили трансляцію французького каналу “France5”. Оголошення “Al-Manar” поза законом ліванським парламентом (2008) спровокувало найбільший міжконфесійний конфлікт у Лівані з часів громадянської війни 1975-1990 рр.⁵⁵⁴ У відповідь на парламентську постанову “Хизбалла”, який вважає телемережу “невід’ємною частиною своєї оборони і арсеналу ліванського опору”, не лише зруйнував проурядовий телеканал “Al-Mustaqbal”, але й через тиждень домігся анулювання постанови парламенту.⁵⁵⁵

Following the ссылка скрыта in August 2007, Hamas banned Palestinian public access television, controlled by rival faction Fatah, from making or broadcasting programs into Gaza.  The ban leaves most of Gaza’s electronic media in the hands of Hamas.Інформаційні технології надали платформу для самовираження національним та релігійним меншинам регіону. Курди завжди відчували нестачу уваги світових медіа та ігнорування арабськими каналами, тому сформували власну медіа-мережу, особливістю якої є партійні інформаційні холдинги. Найбільш розвинутим і динамічним вважається інформаційний холдинг ПСК, який містить телеканал KurdSat і планує новинний канал KNN.

Інформаційний холдинг ДПК представлений популярним курдським телеканалом “Kurdistan TV” (1999), а також “Zagros TV”⁵⁵⁶. Інформаційно-пропагандистське значення даних каналів у контексті фактичної незалежності Іракського Курдистану величезне, однак рівень курдських е-медіа залишається нижчим, ніж преси, що зумовлює меншу популярність. Промоутером курдських ЗМІ виступає засновник телеканалу “SeherTV” (1991) Х. Сінджарі - відомий поліглот, автор бібліографії курдів і Курдистану. Вагомим чинником можна вважати той факт, що Сінджарі - випускник факультету англійсько-французької філології Багдадського університету і германістики Віденського університету.⁵⁵⁷

Консервативні і релігійні канали на кшталт “Аl-Risala”, “Al-Majd ”, “Iqra’a”, “Al-Haqiqa”, “Al-Anwar” дуже популярні,The Egyptian state occupies a slightly softer position of control over its media, as a service provider (the Nilesat satellite) and a facilities house (October Media City), rather than exercising direct control as a market leader in the media competition.For example, Al Jazeera will deal boldly with the situation in Lebanon or Palestine, where Israel stands in the court of international public opinion.In cases like this, we can see that the deficit in freedoms in mainstream media is compensated for by the use of chatrooms and debating saloons which text streams⁵⁵⁸ завдяки цьому їх кількість протягом останнього часу значно зросла. Тільки у КСА започатковано 11 телеканалів, дубайський оргкомітет International Holy Qur’an Award задіяв власний супутниковий канал на період Рамадану.⁵⁵⁹ Перший арабський ісламський супутниковий канал “Iqra’a” (1996) заснований на телеканалі ART саудівським шейхом С. Камелем як протидія спотворенню ісламу не лише іновірцями, але й мусульманами. Крім улемів університету Аль-Азхар, канал часто запрошує релігійних діячів з усього світу. Працюючи у КСА, Єгипті, Дубаї та Лівані, “Iqra’a” основною місією бачить боротьбу з наслідками 11 вересня, у контексті чого планується запуск англомовної версії, на підставі іранського досвіду проведено кілька російськомовних програм і ток-шоу. Ведучий “Iqra’a” американський улем і да’ї Хамза Юсуф виступає проти ісламістського протесту арабського світу.⁵⁶⁰

Проте на даному етапі між релігійними каналами, фінансованими різними арабськими державами і фінансовими групами, розгорілась медіа-війна за вплив на арабську аудиторію. Три роки тому канал “Al-Majd” був найвідомішим релігійним каналом з незначною конкуренцією з боку “Iqra’a”, переважно за рахунок дитячого каналу “Al-Majd Kids” і “Al-Majd Holy Koran”. Однак у лютому 2008р. “Al-Risala” здобув популярність завдяки поміркованішим ісламським програмам та появі жінок на екрані.

Новий раунд війни між релігійними каналами зачепив навіть Міккі Мауса. В останній е-фeтві шейх М. ас-Салех Мунджід з “Al-Majd” закликає глядачів бойкотувати “TV Sheikhs”, заснований “Al-Risala”, та вбити Міккі Мауса. Однак фетва фактично спрямована не проти західної культури, а проти фінансованого “Rotana” та LBC конкурента, який після публікації фетви почав контрнаступ на онлайн-форумах. Більш серйозною причиною суперечок з “TV Sheikhs” став проповідник Амр Халiд і його популярна програма “Koran Stories”, яка у 2008 р. транслювалась трьома каналами⁵⁶¹.

Салафітські телеканали основну увагу надають аквіда (переконанням), а не шаріату, який спричиняє втручання в політику. Салафітське супутникове телебачення започатковане в Єгипті у 2006 р., його виникнення пов’язане з вдалою парламентською кампанією “Братів-мусульман”. У мережі NileSat дванадцять єгипетських станцій надають ефір для салафітських програм. Салафітські канали не подають альтернативних точок зору, на відміну від “Al-Rіsala”, який запрошує салафітів. Канали “Al-Nass” (народ) і “Al-Rahma” (милосердя) вважаються найпопулярнішими завдяки телепроповідникам. “Al-Nass” належить до мережі кількох саудівських салафітських станцій, серед яких “Al-Khaleejeya” присвячений арабській сім’ї, “Al-Baraka” - економіці, “Health and Beauty” - жінкам, “Al-Hafith” - вивченню Корану. Відсутність комерційного успіху “Al-Nass”, заснованого як розважальний канал (2006), змусила власника Мансура бен Кедса запросити трьох визначних салафітських улемів: Мохамеда Хассана, Абу Іцхака аль-Хевені і Мохамеда Якуба. Для залучення потенційних рекламодавців в якості офіційної політики проголошено “відкритість для всіх віросповідань”. Керівництво каналу надає перевагу не релігійним догмам, а високим рейтингам, про що свідчить внесення до списку “Наші улеми” покійного несалафітського діяча Мохамеда аль-Газалі, а також демарш салафітських улемів на знак протесту проти запрошення Амр Халіда і суфія Ахмеда Абдух Авіда (2006).

Канал “Al-Rahma” (2007) належить вихідцю з “Al-Nass” шейху Мохамеду Хассану, який вважається найвпливовішим салафітським проповідником. Випускник університету Аль-Азхар та учень саудівського шейха ібн Утаміна, Хассан отримав послідовників не лише у Єгипті, але й у Саудівській Аравії і Марокко. Оскільки канал належить улемам, його зміст визначає доктрина, а не комерційний зиск. Основна спрямованість програм, зокрема, шоу Хассана “Diseases of the Umma”, полягає у тому, що ісламські переконання можуть вирішувати соціальні проблеми. Салафітські канали акцентують на долі палестинців, що є політичним питанням і наочно проявилось під час війни у секторі Газа (2009), особливо коли шейх М. Хассан різко критикував арабське суспільство і владу. ⁵⁶²

Світський канал “Hajar Az-zawiya”, що належить МВС, на думку його керівника Сувайдана, “є більш продуктивним, ніж 100 сучасних арабських релігійних каналів”, оскільки дотримується ісламських і арабських традицій та “далекий від радикализму і екстремізму”⁵⁶³.

Прикладом релігійної різновекторної орієнтації виступають ліванські телеканали, яких налічується близько десяти. “Al-Manar” виражає шиїтську позицію “Хизбалли”, LBC - християнських фалангістів, NBN - шиїтського руху “Амаль”, “Future TV” – сунітських кіл.⁵⁶⁴ Серед регіональних релігійних радіостанцій можна назвати “Holy Qur’an” (Бахрейн, Катар) і pадіо “Noor Dubai” (ОАЕ), яке транслює ісламсько орієнтовані новини і ток-шоу.⁵⁶⁵

Специфічною тематикою арабських ЗМІ є висвітлення хаджу. На хадж 2007 р. саудівським міністерством культури та інформації запрошено 250 журналістів з усього світу, були задіяні найсучасніші медіа-центри в Мецці, Медині і Джидді. Запрошення надаються на конкурсних засадах, у яких беруть участь сотні претендентів⁵⁶⁶. Безпосередньо хадж висвітлювали журналісти 180 міжнародних та арабських ЗМІ.⁵⁶⁷ Варто зазначити, що агенція CNN висвітлює хадж протягом десяти років, що передбачає прямі трансляції з Саудівської Аравії та інтерв’ю з паломниками. Кореспонденти каналу в Азії, Європі, США і на Близькому Сході інформують про життя мусульман світу⁵⁶⁸.

Доволі багатогранний вплив регіонального супутникового телебачення у гендерному аспекті. Жінки присутні на телеканалах у якості дикторів, режисерів і навіть військових репортерів в Іраку та Палестині. Нові функції і можливості, надані жінкам сателітарним телебаченням, сприяють зміцненню їх статусу у суспільстві.⁵⁶⁹ Спеціальні програми супутникових каналів з жіночих питань запрошують до більш активної і вільної дискусії порівняно з традиційними ЗМІ. Канали подають широкий дискурс жінок - ліберальний, консервативний або радикальний, стираючи стереотипний образ мусульманок.⁵⁷⁰ Прикладом нового жіночого сателітарного каналу став MВС4, який позиціонується як канал “для нових арабських жінок”.⁵⁷¹

Жінки-да’ї виступають вагомим чинником на арабських супутникових телеканалах “Dream TV”, “Orbit”, “Iqra’a”, MBC, “Al-Jazeera”. У 2007 р. кувейтка-улем приймала участь у програмі аль-Кардаві “Sharia and Life” на каналі “Al-Jazeera”, спілкуючись з мужчиною, який не є її чоловіком, що неможливо для салафітських каналів. Окрім участі в ісламських шоу, жінки запровадили ток-шоу для висвітлення ісламської точки зору з приводу актуальних проблем. За право жінок проповідувати іслам з 1937 р. боролась Асоціація мусульманських жінок, заснована активісткою феміністського руху Зейнаб аль-Газалі, серед предків якої були другий халіф Умар ібн аль-Хаттаб і внук Пророка Хасан ібн Алі. За активну ісламську діяльність аль-Газалі неодноразово переслідувалась у часи насеризму. Однак жіночий рух да’ї в Єгипті і Марокко офіційно визнаний щойно у 2006 р.

Першою телепроповідницею стала декан релігійної школи в ОАЕ Суад Салех, на даний час декан школи ісламських досліджень у Каїрі університету Аль-Азхар⁵⁷². Її приклад підхопили єгиптянки - Aбла аль-Кахлаві, декан тієї ж школи у Порт-Саїді, та М. Зерар. С. Салех, яка приймає участь у десятках телевізійних програм, вважається найпопулярнішим ісламським проповідником арабського світу, A. аль-Kaхлаві - ексклюзивним проповідником каналу “Al-Hayat”,⁵⁷³ М. Зерар регулярно бере участь у програмах єгипетського каналу “Dream TV”, який виступає платформою мусульманських ток-шоу. Варто зазначити, що участь арабських жінок у медіа-кампанії отримала поштовх у березні 2004 р. з ініціативи йорданської королеви Ранії.⁵⁷⁴

На салафітських каналах жінки відсутні, проте останнім часом зауважуються нові тенденції. На Facebook налічується 91 фан-група Мохамеда Хассана, і фото його фанаток-жінок, навіть у хіджабі, є серйозним порушенням салафітської позиції щодо кросс-гендерної соціалізації. Недавнє рішення дозволити присутність жінок в ефірі “Al-Hafith”, незважаючи на протест шейха ааль-Хевені, слід розглядати у тому ж контексті⁵⁷⁵.

Консолідація загальноарабської самобутності дотично сприяє більшому усвідомленню відмінних політичних ідентичностей окремих арабських держав, оскільки супутникові ЗМІ також залежать від політичних змін. Пропонуючи засоби і можливості для спілкування між мусульманами, супутникові телеканали сприяють розвитку політичної і культурної ісламської самосвідомості та формуванню “віртуальної умми” на арабському, ісламському і глобальному рівнях.⁵⁷⁶

Транснаціональні ЗМІ сформували новий регіональний ринок ідей, що викликав дискусію між державами регіону і процес гомогенізації арабської мови. Нові ЗМІ стали подвійним викликом глобальному поширенню інформації, оскільки вперше в історії представляють єдину точку зору всього арабського світу, а також систему символів і образів. Крім того, потік інформації, монополізований Заходом, завжди був зворотнім, а на сучасному етапі арабські ЗМІ безпосередньо конкурують з CNN і ВВС. Арабські телеканали стали гравцями “глобального села” Мак Люена.⁵⁷⁷

The Saudi expansion in the Arab media is geared for the promotion of Saudi foreign policy and Saudi culture, protecting the Saudi royal family and regime from opposition and launching attacks on countries hostile to Saudi policy.A deep culture divide has emerged from the spread of satellite media in the Arab world.1 On the one hand, conservative and religious TV channels such as Al - Majd network, Al - Haqiqa, Iqra’a and Al - Anwar are driving the hearts and the minds of viewers towards social and political conservatism.

3. Кіберпростір як фактор полісуб’єктності міжнародних інформаційних відносин на Близькому Сході

Феноменом Інтернету став історичний синтез медіа - друкованих, аудіо та візуальних. Технологія, яка з’явилася на вершині інформаційно-комунікаційної революції, повертає специфічно ісламський компонент – текст, прикладом чого є арабська онлайн- книгарня booksarabia.com.⁵⁷⁸

Причиною інтересу до Інтернету у мусульманському світі виступає да’ава, і створення сайтів - простий та недорогий спосіб його виконання. ІТ-технології володіють значним потенціалом для архівації, збереження, поширення і обміну ісламських текстів з метою формування ісламської самосвідомості, єдності і солідарності, а також ефективного реагування на проблеми, які стоять перед сучасною уммою. Негативним аспектом включення Інтернету в ісламський медіа-простір можна вважати неавтентичні тексти сект, які розповсюджують власну ідеологію під прикриттям ісламу.⁵⁷⁹ На думку саудівського урядового ІТ-консультанта Ф. аль-Хуваймані, Інтернет запропонував вирішення проблем релігійної толерантності та екстремізму, культурної ізоляції та вічних цінностей. Згідно з його опитуванням (2004), 77% користувачів вважали Інтернет корисним. Одночасно, згідно з даними експерта аль-Фаїза Шихрі (2005), 64% відвідуваних саудівцями сайтів стосувались насилля і тероризму, 21% - релігії, 9% - політики.⁵⁸⁰

Розповсюдження Корану і хадисів становить вагомий сегмент у мусульманському Інтернеті, як приклад цієї діяльності можна навести популярний проект Tharwa (www.tharwaprojekt.com.). Значна частка в арабомовному секторі належить сайтам міжнародних ісламських організацій місіонерського типу (al-islam.org).⁵⁸¹ До 2006 р. активність в ісламському кіберсередовищі була притаманна для двох домінуючих зон – е-фетв і е-джихаду. Елементи обох зон знаходяться у кулуарах мусульманської діяльності в Інтернеті, оскільки певні релігійні погляди більш безпечні у кіберпросторі, ніж у реальному часі і просторі (єретичний сайт QueerJihad пропонує ведення гомосексуального джихаду), а застосування джихадистських технологій здійснюється групами, мережами і окремими особами, не обов’язково організованими у рамках однієї структури.

У зв’язку з запуском іранського супутника “Омід” екс-глава МЗС Пакистану Акрам Закі заявив, що мусульманський світ повинен напрацювати нову концепцію джихаду у сфері наукових технологій з метою подолання наукової монополії Заходу.⁵⁸²

Інтернет привернув увагу до iджтіхаду, коли кожен мусульманин, незважаючи на відсутність кваліфікації муфтія чи імама, може проголосити себе “органом” альтернативних ісламських заяв. На підставі іджтіхаду забезпечується ісламське заключення і/або видача фетв. Е-іджтіхад і е-фетви не тільки відтворюють процеси інтерпретації і аргументації для прийняття заключень - вони створені спеціально для медіуму, де можливе стирання меж між цифровими і писемними джерелами. В Інтернеті до ресурсів мережевих фетв переходять газетні архіви і колонки коментаторів. Однією з переваг є можливість анонімного використання Інтернету. Ступінь застосування е-знань, важко піддається кількісній оцінці, адже Інтернет доступний незначній частці мусульман⁵⁸³.

На Близькому Сході в е-іджтіхаді задіяна значна кількість е-ресурсів. Піонером у цьому напрямку виступив Катар, показавши приклад впливовим арабським країнам на кшталт КСА, ОАЕ, Єгипту. Варто зауважити, що найвпливовішими вважаються саудівські сайти, проте найпопулярніші периферійні щодо усталених ісламських центрів катарські сайти IslamOnline, Islamweb, а також alislam.com з Сахри⁵⁸⁴. Саудівська Рада з наукових досліджень і фетв (Дар аль-Iфта) підтримує сайт онлайн-фетв .online.com, а також сайт www.alifta.com з швидким доступом до документів та відповідей на задані питання.⁵⁸⁵ Університет Аль-Азхар пропонує онлайн-фетви не лише арабською, але й російською, фарсі, турецькою, малайською, урду, тайською мовами. Афілійована з Міністерством ісламу і вакуфів еміратська Дар аль-Іфта, відкрита в Абу-Дабі (серпень 2008 р.), вперше у регіоні запровадила мобільні фетви. Запитання задаються черговому муфтію через SMS, на які надається швидка відповідь - фетва/рішення арабською, англійською мовами і урду, торкаючись всіх релігійних, соціально-економічних питань.⁵⁸⁶

Один з найдавніших ресурсів е-фетв (1997),⁵⁸⁷ сайт IslamQ&A уособлює модель, зосереджену на єдиному улемі. Він створений і модерується саудівським шейхом Мухамадом Сааліхом аль-Мунаджидом, учнем впливового саудівського шейха А. ібн Бааза. Сайт має арабський, англійський, французький, малайський і японський інтерфейс, використання останнього безпрецедентне у контексті онлайн-фетв. Його функціонування зосереджене на чотирьох цілях: навчання мусульман; застосування ісламу у повсякденному житті; відповіді на питання користувачів; допомога у вирішенні соціальних і особистих проблем в ісламському контексті. Відповіді на питання надсилаються на е-пошту або розміщуються на сайті. Оскільки аль-Мунаджід рекомендує Мережу як джерело знань про іслам за відсутності інших джерел, IslamQ&A відповідає на 23 тематичні підрозділи питань, пов’язаних з Інтернетом, серед яких висвітлює :

• постанови про засудження людей через Інтернет;
  
• переваги Інтернету у поширенні знань;
  
• гендерне спілкування в Інтернеті;
  
• постанови щодо бізнес-угод через Інтернет;
  
• інформування про сайти, що ганьблять Коран;
  
• інвестування Інтернет-послуг;
  
• оплата реклами на сайті.⁵⁸⁸
  

Сайт FatwaOnline уособлює модель сунітської Інтернет-платформи, заснованої на спадщині 18 класичних і сучасних вчених (від Ібн Taймійї до шейха ібн Бааза, а також саудівської Дар аль-Іфта). Сайт користується великою популярністю завдяки регулярному оновленню контенту. Зважаючи на те, що контент англомовний, FatwaOnline пропонує переклади арабських ісламських ресурсів, вивчення арабської мови (2002) і основ хаджу, проте ісламські зображення чи графічні файли відсутні. У ході “другої інтифади” (2002) сайт надавав консультації з питань Палестини, бойкоту американських товарів, програм підключення до палестинського сайту PalTalk та антиізраїльських виступів. FatwaOnline видає онлайн-фетви і відповідає на запитання офлайн. Архів фетв торкається актуальних питань на кшталт новонавернених мусульман і мусульманських меншин.⁵⁸⁹

Саудівська Дар аль-Іфта і, зокрема, шейх ібн Бааз, підтримує діяльність пропагандистського салафітського сайту Troid.org (Канада), але зверхньо ставиться до AskImam (ПАР) як периферійного ресурсу. Цей приклад ілюструє не надто далекоглядну політику сунітських кіл, оскільки у ПАР інтенсивно здійснюють пропаганду місцеві хомейністи. Крім цього, значна кількість фетв (135) африканського порталу присвячена питанню ісламської політики - джихаду, життя мусульманських меншин, міжнародних відносин⁵⁹⁰.

Найвідоміший сайт IslamOnline (ІОL) – приклад поліфункціонального онлайн-ресурсу, що обслуговує мусульманську аудиторію, але консультує всіх зацікавлених осіб. Його популярність зросла після 11 вересня, коли користувачі перевантажили IslamOnline питаннями. IslamOnline.net виник на базі культурного товариства “Аль-Балаг” (1997) за ініціативою відомого катарського програміста Маріам Хасана аль-Хаджарі, який під впливом аль-Кардаві покинув ІТ-бізнес заради да’ава і створив сайт задля трьох завдань: відповіді на питання мусульман, покращення іміджу ісламу та дискусійної платформи. Його спільником став катарський вчений Хамід аль-Ансарі, колишній голова Товариства мусульманських студентів Великобританії, яке формувало імідж ісламу у британських ЗМІ. Досвід спілкування з британською пресою зумовив використання альтернативних способів публічного вияву переконань - електронних культурних мереж. Аль-Кардаві визначає місію сайту як “джихад нашої ери” і популяризує його у ЗМІ, особливо в “Al-Jazeera”.⁵⁹¹

При заснуванні ІОL фінансово підтримав Катарський фонд освіти, науки і суспільного розвитку. Проте сучасне фінансування проектів такого масштабу здійснюється за рахунок Інтернет-проектів та ринку халяльної продукції на Заході, де для молодих мусульман розроблені нові стандарти одягу та харчування. Фетви відіграють важливу роль у реалізації цих ідей - фетва щодо напоїв “Мекка-Кола”, видана аль-Кардаві (2003), досі залишається особливою на сайті. Реклама не покриває затрат на високий трафік веб-сайту, оскільки арабомовний Інтернет-ринок недостатньо прибутковий. Тому IOL фінансується і за рахунок продажу власних технічних ноу-хау для ісламських закладів світу, зокрема, міністерств вакуфів Лівії і Марокко, Міжнародного союзу мусульманських вчених і Міжнародного центру “Wasatiya” (Кувейт). У серпні 2005 р. IslamOnline посів 596 позицію у світовому рейтингу сайтів при тому, що новинний портал “Al-Jazeera” опинився на 275, а “New York Times” – на 155 позиції. Одночасно IOL посів восьме місце серед найвідвідуваніших арабомовних веб-сайтів світу. Згідно Alexa Traffic Rank, у 2007 р. більшість запитів надходила з Єгипту (21,4%), Палестини (11%), ОАЕ (10,3%), КСА (8,9%) і Марокко (8,7%). США займають 2,1% трафіку, Німеччина і Великобританія – по 0,9% кожна.

IslamOnline виступає мусульманським форумом для отримання новин і консультацій, a з іншого боку прагне змінити спрощений образ ісламу, створений немусульманськими ЗМІ. Портал сприяє обміну думками не тільки між мусульманами, але й мусульманами і представниками інших релігій на сахат аль-хивар (щоденних дискусійних форумах) з актуальних тем на кшталт умми Європи, щоденного побуту мусульманських країн. Служби консультації і платформи обговорення IOL виступають як незалежні агенції новин, що також можна вважати відмінною рисою сайту. При цьому оцінки глобальних подій, презентація новин відрізняються від міжнародних інформаційних агенцій на кшталт “Reuters” чи німецької DPA, більше нагадуючи “Al-Jazeera”, хоча IOL уособлює чітко ісламський спектр тлумачень новин.

Новинний контент переважно присвячений мусульманським країнам, зокрема, Палестині, і мусульманській діаспорі. IslamOnline підтримує позицію аль-Кардаві щодо визнання палестинських шахідів борцями з окупацією. Розділ “Sharkiya” містить сторінку “Іслам і сучасні проблеми” під редакцією сирійського вченого Мутазa аль-Хатиба, яка представляє і аналіз політичних подій. Англо- і арабомовна версії IOL продукуються незалежно, оскільки призначені для відмінних цільових аудиторій – мусульман у немусульманських країнах і немусульман, а також для мусульман у мусульманському середовищі. Під час Рамадану 2007 р. сайт атакували хактивісти після інтерактивної відео-гри “Second Life”, яка спровокувала інцидент анімованими дискусіями щодо антиісламського насильства та ісламофобії.

Сайт причетний до нового типу редакторів онлайн-фетв – не муфтіїв, які створюють колажні фетви на підставі раніше виданих, а також фетви для програм супутникового телебачення (Fatawa fada’iyya або Fatawa mubashira). Банк фетв охоплює праці близько 150 арабомовних (6 тис. фетв), а також 170 англомовних вчених. Фетви категорії “Fiqh al-jihad wа-l-calaqat аd-duwaliyya” (джихад і міжнародні відносини) посідають друге місце за кількістю після релігійних (506). У 2006 р. з ініціативи кувейтського вченого М. Сабрі виникла нова категорія фетв, пов’язана з новинами дня і тлумаченням фетв y ЗМІ. Обговорення таких подій здійснюється не тільки на IOL, але й порталах www.islamismscope.com та www.almultaka.net.

Основна відмінність між IslamOnline і конкурентами полягає у тому, що IslamOnline пропонує висновки не тільки експертів з шаріату, але й соціології, політології, економіки, культури. Серед вчених, задіяних у англомовному блоці сайту, присутні дві жінки, зокрема, викладач політології Каїрського університету Хіба Рауф Іззат, ісламська феміністка і один з ініціаторів каїрської штаб-квартири IOL (сайт переїхав з Катару у жовтні 2007 р.). Генеральним менеджером сайту є єгипетський журналіст Тауфік Ганем, єгиптяни становлять більшість співробітників, хоча у штаті представлені вихідці з країн Азії, Близького Сходу і Магрібу. IslamOnline.net формує єгипетський і катарський національний вплив, а також підвищує значення арабської мови і сунітського світогляду.⁵⁹²

Основними конкурентами сайту виступають саудівський IslamToday.net і катарський IslamWeb.net, пов’язані з різними школами сучасної ісламської думки. У той час як IslamOnline декларує підтримку “васатійя” - ісламського центризму, переважно притаманного для Кувейту, IslamToday.net пропагує поміркований салафітський рух “сахва”, який модерує незалежний саудівський шейх Салман аль-Савад. Портал IslamWeb.net виступає веб-ресурсом катарського міністерства у справах ісламу і вакуфів. Незважаючи на ідеологічні розходження, сайти пропонують подібні послуги - інформацію про іслам та статті з ісламської історії. IslamWeb.net також пропонує дорогу і трудомістку цифрову обробку старих рукописів, яку не можуть здійснити інші сайти.

Шиїтські сайти, на відміну від сунітських, зазвичай багатомовні, відображають політичні і культурні відмінності як сунітів і шиїтів, так і внутрішньошиїтські. Інтернет є важливим показником того, що шиїтський дискурс вийшов за рамки віртуальних і реальних кордонів Ірану, залучивши шиїтські спільноти всього світу. Дискусії з широкого кола питань, переважно палестинського, здійснюються на сайтах E-jihad.net⁵⁹³, Hizbulla4Life. Подібно до того, як суніти зображають шиїтів відступниками, на шиїтських сайтах суніти ототожнюються з вакхабізмом, що певним чином отримало резонанс у західних ЗМІ.

Особистий сайт аятоли Хаменеї, що вважається одним з найдавніших шиїтських ресурсів, доступний англійською, арабською, фарсі, французькою, турецькою мовами і урду. Сайт пропонує відповіді е-поштою на питання з-поза меж Ірану.⁵⁹⁴ Основу сайту становить колекція фетв Хаменеї, частина якої присвячена аспектам джихаду – військовому, дозволу на джихад, поняттю джихаду, імамату. Одним з ранніх шиїтських сайтів е-фетв, що діяв у формі “питань-відповідей” е-поштою, був Shi’a Ahlul Bayt Aalim Network (1995-2001),⁵⁹⁵ наступником якого став ресурс Shiachat.com. Портал Ahl ul Bayt Global Information (al-Shia.org), зареcтрований в Кумі, володіє банком фетв і відповідає на питання сунітів, QBank консультує щодо ключових питань шиїзму, але обмежений щодо кількості відповідей,⁵⁹⁶ OurQ сфокусований на критиці сунітського ісламу.⁵⁹⁷

Сайт LatestQ, який також торкається сунітсько-шиїтських відносин, базується на авторитеті 47 вчених з ісламського медресе у Кумі, зокрема, аятол Таджліла, Гульпааіджані і Макаарім-Шіраазі, окремі твори яких перекладені. Також наявні посилання на праці аятол Табрізі, Хaменеї, Рейшахрі і Язді. Останній особливо підкреслює, що “ми повинні розглядати Інтернет як засіб Божественного провидіння”⁵⁹⁸. Переклади 2,8 тис. фетв аятоли аc-Сістані, що містяться в “Taudhihul Masae'l”, представлені на проафганському сайті WatanOnline шиїтів ходжа, однак недоліком сайту є відсутність роботи у режимі “питання-відповідь”. WatanOnline хостить веб-сторінку “Вакхабіти: справжні терористи”,⁵⁹⁹ при цьому головна сторінка сайту декларує, що шиїти є “справжніми людьми Суни”, і містить лінки багатьох сунітських груп. Дана мережа є цікавим феноменом сунітсько-шиїтських зв’язків.

Шиїтські сайти окремих течій на Заході більш спрямовані на висвітлення власної проблематики, ніж шиїтської спільноти у цілому чи ісламу. Як приклад можна навести веб-сайти ісмаїлітів, які містять винятково ісмаїлітську інформацію і новини щодо лідера Ага Хана ІV. Їх центральний сайт один з найдавніших у шиїтській мережі, однак відзначається новаторським використанням мультимедіа і графіки.⁶⁰⁰ Шиїтський кіберпростір містить ряд інших каналів впливу, зокрема, значну кількість ресурсів в аудіоформаті на сайті Azadari.com. (Дубай).⁶⁰¹

Взаємодію новітніх медіа та релігійних кіл можна проілюструвати на прикладі Саудівської Аравії. Запровадження сателітарного телебачення та Інтернету у 1990-х рр., мобільних телефонів у 2000-х рр. викликали дебати з приводу спірних для ісламу цінностей. Інтернет у КСА сприйнявся амбівалентно, оскільки його потенціал може використовуватись і для модернізації, і підривної діяльності, у той час як ісламісти вважають його інструментом для “поширення боротьби добра і зла”. Варто зауважити, що Дар аль-Іфта відкинула заклик до безплатного застосування Інтернету у школах і університетах з тієї причини, що телекомунікаційні компанії є комерційними організаціями, однак запропонувала надавати знижки для освітніх закладів.⁶⁰²

Мобільні телефони спочатку сприймались нейтрально, однак позиція змінилась з введенням SMS, цифрових фотоапаратів і особливо Bluetooth, який нібито сприяє флірту. Популярна передача “Star Academy” активізувала y КСА дискусії довкола інтерактивних можливостей ІКТ. Улеми почали поширювати касети проповідей на тему “Сатана Академія”, Дар аль-Іфта оприлюднила детальну фетву про заборону фінансування, участі, обговорення, голосування у “Star Academy” (2004). У той же час скандальна для саудівського суспільства програма розвиває громадське ознайомлення з ІКТ, результатом якого стало створення “ісламського телефону”.⁶⁰³ Щоправда, Рада улемів КСА заборонила використовувати Коран як мелодії для мобільних телефонів.⁶⁰⁴

У 2008 р. голова Верховного шаріатського суду Саудівської Аравії шейх Салех аль-Ліхедан оприлюднив е-фетву, що дозволяє вбивати власників супутникових мереж, які транслюють аморальний контент.⁶⁰⁵ Підставою для такого рішення стала діяльність “Al-Arabiya” та е-видання Elaph.⁶⁰⁶ У контексті даної фетви саудівське “Holy Qur’an Radio” припинило трансляцію передачі “Світло в дорозі.”⁶⁰⁷ З іншого боку, великий муфтій Саудівської Аравії Абд-аль-Азіз Аль аль-Шейх наголосив на обережності у заявах щодо засудження журналістів як ворогів ісламу (серпень 2008 р.). Даний виступ відбувся після заклику улема aль-Баррака до страти двох представників ЗМІ за їх “єретичні статті” в е-медіа.⁶⁰⁸

Влада КСА також розпочала боротьбу з релігійним екстремізмом у новітніх ЗМІ. Зокрема, Генеральна прокуратура притягнула до судової відповідальності ісламістських журналістів Хаммоуда і аль-Баaза за е-статтю “Великий Ватиканський шейх”, спрямовану проти міжрелігійного діалогу і візиту шейха аль-Taнтаві до Ватикану.⁶⁰⁹

Існує надзвичайно важлива гуманітарна сфера, де іслам та інформаційна революція конфронтуватимуть. З одного боку, бази розсилки і чати жіночого мусульманського кіберпростору можуть бути інтерпретовані як е-hijab (покриття) чи е-haram (заборона),⁶¹⁰ з іншого, Інтернет-технології надають жінкам можливість інтегруватися в економічну і політичну глобальну спільноту. У цьому напрямку найшвидше зорієнтувалися ісламісти - керівник “Аль-Каїди” у Саудівській Аравії Абд-аль-Азіз аль-Mукрін створив веб-журнал “Al-Hansa” (2004) для арабських жінок, названий на честь відомої поетеси VІІ ст., що оспівувала загиблих чоловіків. Мета видання декларується як “примирення позірної суперечності джихаду і сімейного життя”. Веб-сайт дає поради щодо виховання дітей у дусі джихаду, надання першої медичної допомоги і фізичної підготовки жінок для ведення бойових дій.⁶¹¹

Така інформаційна політика свідчить про чудове ознайомлення із статистикою у сфері ІКТ. Серед користувачів QTel катарські жінки складають 30%. Саудівські жінки становлять близько 70% користувачів Мережі (2006), частіше користуються е-поштою та глобальними пошуковиками завдяки кращому знанню англійської мови,⁶¹² з 2007 р. працюють у телекомунікаційних системах.⁶¹³ У контексті гендерних змін арабські ЗМІ та вчені з ініціативи Організації арабських жінок розробили стратегію ЗМІ, спрямовану на зміну пасивного образу арабської жінки. Вона реалізовуватиметься у сфері політики, економіки, суспільства, освіти, спорту⁶¹⁴.

Найбільш неординарною подією у новинному сегменті 2007 р. стало започаткування на панарабському каналі для молодих жінок “Аl AanТV” новинного блоку “Аl Youm” на цифровій платформі “Showtime”,⁶¹⁵ хоча до цього канал базувався тільки на сателітарних платформах Nilesat і Arabsat.⁶¹⁶

Інтернет виступає як форум для обговорення і надання інформації з жіночих питань, розширює коло спілкування через чати і е-пошту, підвищує рівень загальної освіченості, що сприяє росту їх самооцінки.⁶¹⁷ У 2005 р. арабські жінки висунули інноваційну ідею “1000 жінкам – Нобелівська премія миру-2005”. Згідно з твердженням регіонального координатора проекту Аїди Абу Рас, висунення кандидаток має “символічне значення, що відображає зростаючу роль жінок у житті арабських країн”. Інструментом проекту виступив веб-сайт, на якому розмістили інформацію про 48 кандидаток на премію з 18 арабських країн, зокрема, восьми палестинок, а також про становище жінок в арабському світі.⁶¹⁸

Мобільні технології та Інтернет чинять визначальний вплив на формування цінностей та особистісних установок молодих арабів. Технологічна орієнтованість підростаючого покоління найбільш відчутна у країнах з розширеним відтворенням населення. Наприклад, в Ірані, де молодь віком до 14 років становить 31% населення, ріст інтернетизації є одним з найвищих у світі.⁶¹⁹ У бідному Ємені понад 50% користувачів Інтернету представлені віковою групою 14–18 років.⁶²⁰ Показники поширення ІКТ серед молоді на Близькому Сході в окремих випадках навіть перевищують показники європейських країн.⁶²¹

Зважаючи на цей фактор, технологічно передові країни регіону запроваджують послуги саме для цього вікового сегменту. Для електронного навчання створений арабомовний сайт elearn.com.⁶²² Компанія IMCL запровадила перший в регіоні канал інтерактивних ігор, орієнтований на молодіжну аудиторію, який наочно ілюструє глобалізованість близькосхідного телеринку, оскільки знаходиться у Дубаї, а трансляція здійснюється з JMC в Аммані.⁶²³ It will broadcast around the clock showing a wide selection of sports and will be beamed off of an Arabsat satellite. У липні 2008 р. задіяно дитячий телеканал “Nickelodeon Arabia” з арабомовним сайтом,⁶²⁴ який містить міжнародні програми “Nickelodeon” і оригінальний продукт арабського виробництва. Канал виступає частиною мультиплатформної стратегії у складі цифрових ЗМІ та тематичних парків, яка у подальшому реалізовуватиметься для дітей близькосхідного регіону.⁶²⁵ Etisalat першим у регіоні запровадив мобільний сервіс Spacetoon для дітей віком від 6 до 14 років.⁶²⁶

У листопаді 2007 р. на базі саудівського телеканалу АТN і транснаціональної телекомпанії MTV створено панарабський молодіжний канал “Arabiya MTV” для пропаганди арабської культури і музики.⁶²⁷ Саме для 190 млн. цільових глядачів була створена нова платформа, яка освоює творчу “сіру зону”, підкреслюючи, що вона є найкращою в арабському і західному світі.⁶²⁸

Інтернет виступає фундаментом для започаткування “глобального села”.Aside from building and empowering regional relations, tech-oriented media can also bring young people from different sides of the planet together, further revolutionizing the experience.Бахрейнські студенти Бахрейнські студенти створюють соціальну мережу для культурного обміну між арабською і японською молоддю. This is being done to promote tourism, economic and diplomatic relations, as well as empowering each other’s cultures by teaching each other about our values, beliefs, and history.Арабські активісти беруть активну участь у кампанії по звільненню китайських кібердисидентів, у свою чергу, китайські актівисти пропагують безплатні Карім-кампанії на підтримку єгипетського блогера Каріма Амера.This kind of relations were extremely rare before the internet.By now, it is well-known that the internet has developed a new communication strategy that transcends all forms of traditional media outlets.⁶²⁹ Політичний вплив “покоління ІКТ” зростає, наприклад, під час ізраїльської операції на Західному березі ріки Йордан (2001) середній вік арабських активістів становив 14–20 років.⁶³⁰

Звичайно, близькосхідна молодь більше цікавиться розвагами, ніж політикою, “мережеве покоління” надає перевагу розважальним порталам та чатам. Зокрема, в Ємені тільки 5% молодих користувачів застосовує Інтернет з навчальною та пізнавальною метою.⁶³¹ Проте серед студентів Американського університету у Шарджі 55% користуються Інтернетом, у той час як тільки 15% читають газети і 39% переглядають телепередачі.⁶³² Тому саме позиція підростаючого покоління на Близькому Сході визначатиме майбутнє регіону та його міжнародну взаємодію з іншими регіональними та глобальними акторами загалом.

З 2005 р. у мусульманському суспільстві Близького Сходу фіксується прорив у використанні Інтернет-технологій у всіх сферах діяльності. Альтернативні інтерфейси - Інтернет-кафе, е-пошта, телекомунікаційні інтерфейси, WiFi, дешеві ноутбуки⁶³³ зумовлюють доступ для цільових та нетаргетингових спільнот і осіб. Мусульманський Інтернет активно використовує новітні технічні напрацювання, тобто займається бенчмаркінгом. При сучасному рівні інформаційних технологій кожен мусульманин може створити веб-сторінку і розмістити у Мережі завдяки безплатному хостингу (MuslimsOnline), безплатно користуватись e-поштою (Muslim Email) чи чатом (Muslim Chat), проте активність більшості кібермусульман обмежується віртуальним спілкуванням.⁶³⁴ На сучасному етапі найбільшу увагу привертають особисті сайти трьох харизматичних особистостей – президента Ірану М. Ахмадінеджада, шейха аль-Кардаві і менш відомого на Заході, але популярного в арабському світі віце-президента ОАЕ шейха аль-Мактума. Сайт аль-Мактума Sheikh Mo, задіяний у 1999 р., після реконструкції у 2007 р. містить його твори, а відвідувачі можуть спілкуватись з шейхом за допомогою онлайн-форми.⁶³⁵

Урядові портали, повністю підключені до Мережі у країнах Затоки, зумовили прогрес у менш розвинутих країнах на кшталт Ємену. Більшість ресурсів містять політично-економічні і піар-матеріали. Висока веб-присутність притаманна для Єгипту, Ірану, Лівану, ОАЕ, КСА. Активною промоцією власних сайтів займається Іран, зокрема, мультимедійної сторінки аятоли Хомейні “Зображення променів сонця”.

У кіберпросторі арабський світ часто розглядається окремо від мусульманського світу, прикладом чого є сайти ArabNet, ArabWorldNet, Model League of Arab States, Middle East Network, Regional Arab Information, Arab resources, Arabia. Дана тенденція простежується для окремих мусульманських держав, які виступають в якості незалежних суб’єктів - OmanNet, QuatarNet, IranNet, DjazairNet. Кожна країна регіону демонструє активність у кіберпросторі, проте існують відмінності у його використанні – ОАЕ переважає у розважальному сегменті, Бахрейн – у фінансовому, Іран – пропагандистському, Катар – зовнішньополітичному. Єгипетські сайти пропонують новинний контент, у т. ч. політичну аналітику “Asharq Al Awsat” і “Аl-Мuslimin”,⁶³⁶ висвітлюють бізнес, культурні інституції. Особливу активність демонструють єгипетські дипломатичні установи у КСА та США.

Значна частина політичних партій близькосхідного світу використовують Інтернет для пропаганди політичних поглядів. Найбільш активними партіями виступають ліванські, іранські, палестинські, останнім часом курдські.

Курдський інформаційний холдинг ПСК володіє популярним порталом www.Pukmedia.Com., який поширює інформацію курдською (діалекти сорані і курманджі), арабською і англійською мовами, раніше модерувались сторінки турецькою мовою і фарсі. Використання діалектної служби на курманджі приваблює курдське населення Туреччини і Сирії, свідченням чого є висока щоденна (1,9 млн. осіб) відвідуваність сайту. Інкорпорована у холдинг видавнича група компанії “Вуша” (2007) модерує популярний ресурс www.sbeiy.com. Курдський інформаційний холдинг ДПК містить інформаційну агенцію Peyamner (2005), що поширює інформацію курдською (курманджі, сорані), арабською, фарсі, турецькою і англійською мовами, інформаційний холдинг РПК - інформаційну агенцію www.firatnews.com⁶³⁷.

Форум лівійських берберів Tawalt (слово) заснований у 2001 р. провідним активістом-емігрантом Мохамедом Умаді. Протягом восьми років арабомовний сайт, що став культурно-політичною платформою берберів, накопичив велику цифрову базу даних по історії і мові. Однак у лютому 2009 р. Tawalt згорнув діяльність, а користувачі отримали попередження, що до кінця 2009 р. сайт буде повністю видалений з ефіру, що зумовлено антиберберською кампанією в країні. Берберські культурні сайти Libyaimal.com і Adrar.5u.com послуговуються виключно мовою тамазіг⁶³⁸.

Мусульманські е-медіа за впливом не можуть конкурувати з західними, що зумовлюється журналістськими традиціями, які надають перевагу міжособистісному спілкуванню над застосуванням інформаційних технологій.⁶³⁹ Проте, зважаючи на світові тенденції, в арабських медіа активно розвивається саме Інтернет-сектор.⁶⁴⁰ Застосування Інтернету сприяло додатковому аспекту інтерактивності – поліцентризму. Нові засоби охоплюють інтерактивну нетто-журналістику і подкастинг.⁶⁴¹

Враховуючи актуальність інтернетизації преси, у Дубаї під егідою ВВС, прес-секретарів принца Чарльза і Б. Клінтона проведено першу регіональну конференцію (жовтень 2008 р.), присвячену трансформації традиційних ЗМІ у зв’язку з запровадженням їх онлайн-версій⁶⁴².

Практика представлення е-версій періодичних видань запроваджена у середині 90-х рр. єгипетськими газетами “Al-Ahram”, “Аl-Аhbar”, “Аl-Gumhuria”,⁶⁴³ першим арабським веб-сайтом регіону Затоки став сайт газети “Аl-Іttihad” www.alittihad.ae.⁶⁴⁴ Відомі видання “Al-Qabas” (Кувейт), “Al-Watan” (Алжир) спершу поширювались у е-версіях. На даному етапі найвідомішою е-газетою є саудівська Ilaf, редактор якої Отман аль-Oмейр удостоєний найвищої нагороди за видатний внесок в арабську журналістику (2007).⁶⁴⁵ Інформаційне агентство Йорданії модерує арабомовну е-газету petranet.jo., яка пропонуєThe site carries local and international news and video streaming, the Jordan Times reported. місцеві та міжнародні новини і потокове відео⁶⁴⁶. Еміратське англомовне видання “Gulf News” вперше серед періодичних видань регіону задіяло новинний мобільний сервіс gulfnews.com. (2008), що значно розширило читацьку аудиторію.

Хоча значна частина е-видань подається англійською і французькою мовами, переважають арабомовні версії, причому спостерігається тенденція до їх збільшення.⁶⁴⁷ В Інтернеті представлена також періодика на фарсі, урду і малаялам. Кількість е-версій газет у розрізі окремих країн не надто відрізняється і становить 5-10 видань. У сфері онлайн-преси переважають країни Леванту, Іран, КСА та Алжир. Останнім часом активно інтернетизує друковані ЗМІ Бахрейн, у локальній Інтернет-зоні представлені англомовні видання “Al-Ayam”, “Bahrain Tribune” і “Gulf Daily News”, інші медіа-проекти знаходяться на сайті “True Voice of Bahrain”.⁶⁴⁸ У е-варіанті доступні катарські газети “Al-Raya”, “Аl-Sharq” і “Al-Watan”.⁶⁴⁹

Двома найпопулярнішими виданнями залишаються “Al Hayat” і “Asharq Al Awsat”. Завдяки їм арабомовні ЗМІ вийшли за межі окремих країн. “Asharq Al Awsat” ідентифікується як “міжнародна арабська газета”, яка друкується у 12 містах чотирьох континентів - Лондоні, Марселі, Нью-Йорку, Франкфурті, Касабланці, Каїрі, Дубаї і Бейруті, а також у КСА. Видання першим в арабському світі використало сателітарний зв’язок для одночасного друку у кількох пунктах⁶⁵⁰, аудиторія налічує близько 100 млн. Інтернет-читачів. Газета виступає одним з небагатьох арабомовних видань, що інформує про християнські і іудейські спільноти арабських держав, рухи і політичні партії як акторів регіональної політики.⁶⁵¹ Міжнародний статус “Asharq Al Awsat” зумовлений інтернаціоналізацією корпусу журналістів – серед 32 співробітників видання, крім дев’яти саудівців, присутні представники Лівану, Єгипту, Йорданії, Кувейту, Іраку, Мавританії, Ірану і Тунісу. При цьому ліванські журналісти навіть не є мусульманами.⁶⁵²

Газета належить до медіа-холдингу SRMG випускника Оксфордського університету принца Фейсала бен Абдель Азіза. У рамках відзначення 30-річчя газети (2008) відбувся симпозіум “Інформація у перспективі XXI століття”, на якому виконавчий директор холдингу Ізам ад-Дахіль підкреслив, що SRМG є “єдиною у сфері інформаційних технологій компанією арабського світу, що здійснює функції керівництва холдингом і журналістською сферою діяльності”.⁶⁵³ Згідно з оцінкою дубайської аудиторської компанії SHUAA Capital, 15 видань холдингу арабською, англійською мовами, урду і малаялам охоплюють 180 млн. читачів. З 1992 р. публікується видання “Al-Iqtisadiya”, присвячене економічним проблемам Затоки і арабського світу у цілому, з квітня 2006 р. у Дубаї випускається англомовна версія⁶⁵⁴.

Щоденна газета “Al Hayat” (1946), закрита під час громадянської війни у Лівані (1975), була відроджена у Лондоні Д. Мруе (1988) за підтримки саудівського принца Халеда бен Султана. Під час війни у Перській затоці “Al Hayat” легітимізувала американську інтервенцію і висвітлювала діяльність іракської опозиції – курдів та шиїтів. Цей факт, а також те, що виданням керував ліванський християнин, сприяли ідентифікації видання як “газети меншин на службі у принца”. Газета близька до саудівської та йорданської монархій, однак у серпні 2007 р. за критику саудівського істеблішменту її поширення у КСА на певний термін заблоковано.⁶⁵⁵

“Al Hayat” можна вважати плюралістичним виданням, у якому співпрацюють арабофіли та вестернізатори. Хоча газета демонструє панарабізм, у ній домінує проліванська тенденція. До співробітників видання належить Джихад аль-Хазен – головний редактор усіх панарабських видань: “Daily Star” (1968-1976), “Arab News” (1976-1977), “Asharq Al Awsat” (1978-1986), “Al Hayat” (1988-1998), “Newsroom” - спільного новинного видання “Al Hayat” і LBC. Журналісти газети реалізовують американську медіа-стратегію в арабському світі, зокрема, в Іраку. Ліванець М. Харб очолив радіо “Sawa” і телеканал “Al-Hurra”, іракський курд Замаран Кура Дхарі - іракське радіо, Д. аль-Машт призначений керівником іракського телебачення.

Особливе становище “Al Hayat” в арабському медіа-просторі викликає критику опонентів, зокрема, екс-заступника редактора палестинця Б. аль-Хасана. На його думку, кредо газети визначається ліванськими журналістами, відомими радикальним антиарабізмом. Основною мішенню критики став ліванець Хазим Сагійє – глава арабської неоліберальної школи і автор праць “Націоналісти арабського Сходу”, “Корені арабського націоналізму”; “Прощання з арабізмом” і “Культура хомейнізму”,⁶⁵⁶ який вважає колоніалізм позитивним фактором.⁶⁵⁷ Паралелі, які проводяться Сагійє між ісламізмом та нацизмом,⁶⁵⁸ виступають підґрунтям політики делегітимізації і придушення фундаменталістської опозиції у Лівані.

“Al-Quds Al-Аrabi” є пропалестинським панарабським політично-аналітичним виданням, яке надає увагу друкованим ЗМІ на івриті. Через жорстку критику арабських режимів, зокрема, їх “підпорядкованості” США та Ізраїлю, газета зазнає цензури, а подекуди заборони з боку єгипетського, йорданського, саудівського та сирійських урядів. Дане видання одним з перших розпочало публікацію комюніке ісламістських організацій, зокрема, фетв бін Ладена та комюніке “Бригад Абу Хафса аль-Масрі”.⁶⁵⁹

Проте е-формат притаманний не тільки для суспільно-політичних видань. Культурологічний журнал “Canvas”, присвячений Близькому Сходу і арабському світу, задіяв сайт www.canvasonline.com., який надає інформацію проCovering 22 countries, the website offers information about the region's diverse art scene and visitors can also purchase back copies of the publication online. 22 арабські країни, друковані копії публікацій можна придбати в Інтернеті.⁶⁶⁰

Таблиця 4. Інтернет-присутність ЗМІ країн Близького Сходу

Джерело: автор

Країна	Телеканали, кількість	Інтернет-телеканали	Радіостанції, кількість	Інтернет-радіостанції	Онлайн- інформагенції	Новини іноземними мовами	Онлайн –газети¸ кількість
Алжир	5	BRTV, “Algeria TV”, ENTV	1	RТА	АPS, АNА		9, в т. ч. англ.,фр.
Бахрейн	8	Batelco	2	“Radio Bahrain”, “Voice FM”	BNA	англ.	6, в т. ч. англ.
Єгипет	37	“Dream TV” ,“NileTV”, “Sat7”, “Al-MihwarTV”	4	“Radio Cairo”, “Voice of Egypt”, “Nil FM”	МЕNА		11, в т.ч. англ.
Ірак	33	“Аl-Sharqiya”, “Iraqi Media Net”, “Аl-Іraqiya TV”	6	“Radio РІ”, “Radio Basra”, “Voice of Iraq”	NINA		7, в т.ч. англ.
Йорданія		“Jordan TV”	5	АmmanNet, “Play 99,6”, “Radio Fann”, “Jordan Radio”			9, в т.ч. англ.
Кувейт	38	“Kuwait TV”	3	“Radio Kuwait,” “Marina FM”	КUNА	англ.	5, в т.ч. англ.
Ліван	11	“Al-Manar”, “Future TV”, LBC	6	“Radio 1”, “Voice of Lebanon”, “Radio Delta”	LNІА		8, в т.ч. англ.,фр.
Лівія	9	“Jamahirya Satellite Channel”, “Al- Libya”, “Al-nadi TV”	3	“Radio Jamahirya”, “Al- Libya FM”	JANA		4
Марокко	8	“2M Maroc”	3	RТМ, “Меdi1”	МАP	англ.	7
Оман	9	“OmanSat”	6	“Radio Sawa”, Radio Оman”, “Hala FM”, “Arabic General”, “Al-shabab”, “Radio FM“	OAN		4, в т.ч. англ.
Катар	18	“Quatar TV”, “Al-Jazeera”	2	“Radio Quatar”	QAN		3, в т.ч. англ.
КСА	38	“Saudi1 TV”, “Islah TV”, “Al- Ekbariya”		MBC FM”, “Panorama”, “Saudi Broadcast Radio”	SPA		9, в т.ч. англ.
Cирія	4	“Syria TV”	2	“Radio of Arabic Syria”, “Аl-Маdinat FM”	SANA	aнгл., франц.	5, в т. ч. англ.
ОАЕ	40	ADTV, DTV, “Аjman ТV”, “Sharjah ТV”, МВС, “Al-Arabiya”	8	“Radio Аbu Dhabi”	WАМ		5, в т. ч. англ.
Ємен	10		1	“Radio Yemen”	SABA		4, в т. ч. англ.
Туніс	11		4	“Radio Tunis”, “Jouhara FM”	ТАP		5, в т. ч. франц.
Іран	28	ІRINN, “Press TV”	77	“Voice of Iran”	ІRNА, МЕHR, ІSNА, ІLNА	aнгл.	8, в т. ч. англ.