Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)
Вид материала | Документы |
- Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
- «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
- Дрнті 64. 35 Розробка новітніх технологій та обладнання для розволокнення натуральної, 55.17kb.
- Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
- Конкурс-захист проходив на базі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,, 342.15kb.
- Інститут електродинаміки, 165.39kb.
- Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
Кувейт, як і більшість країн східного узбережжя Перської затоки, належав до Бахрейнської держави карматів (899-1077).1294 На межі XVII-XVIII ст. аравійські роди ас-Сабах і аль-Халіфа прийшли до Кувейту і Басри, започаткувавши дві правлячі династії – кувейтську (1756) і бахрейнську. У ХХ ст. британці приєднали викуплений у Туреччини Кувейт до Британської Індії, перетворивши на аванпост впливу на Ірак та Іран. Від часу проголошення незалежності Іраку (1922) кожний іракський уряд пред’являв територіальні претензії до Кувейту, який керувався з Басри протягом двох тисяч років.1295 Кувейт володіє значним культурним потенціалом, однак часті політичні кризи, на думку оглядача “Asharq Al Awsat” Х. Шабакші, призводять до того, що “Кувейт замість того, щоб стати Францією Затоки, перетворюється в Італію Затоки”.1296
Згідно з визначенням еміра Кувейту Сабаха аль-Ахмеда аль-Джабера ас-Сабаха, “Кувейт живе ісламом як релігією, арабізмом як оселею, співробітництвом як шляхом”. У 1980-х рр. кувейтська влада, побоюючись “експорту” революції з Ірану, оголосила програму ісламізації країни,1297 осередком формування якої виступив найбільший у Затоці Кувейтський університет (1966).1298
Активна нафтова політика Кувейту сприяла тому, що ще до отримання політичної незалежності (1961) країна набула членства у дев’яти міжнародних організаціях і відкрила власні представництва у низці арабських країн.1299 На сучасному етапі Кувейт проводить зважену, проте незалежну зовнішню політику, базовану на балансі сил між Саудівською Аравією та мусульманськими лідерами Південно-Східної Азії.
Кувейтська зовнішня політика здійснюється на кількох рівнях - у рамках РСАДПЗ, ЛАД і на міжнародному рівні у рамках ООН. Кувейт, як і інші країни РСАДПЗ, здійснює консультації і координацію дій з Єгиптом, відповідно до Дамаської декларації ЛАД працює щодо зміцнення арабської національної безпеки. Як активний член ЛАД (1961), Кувейт виступає основним кредитором Ліги. Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (1961) створений для надання допомоги арабським державам і країнам, що розвиваються, одним з пріоритетів фонду проголошено розвиток комунікаційних технологій.1300
Зацікавлення Кувейту у розвитку відносин з Іраном зумовлене прагненням зрівноважити вплив Іраку. Кувейт активно діє у мусульманських країнах Європи, зокрема, в Албанії. На відміну від інших арабських країн, країна активно підтримує ООН, що зумовлено роллю цієї організації під час окупації Кувейту, зокрема, участю миротворчого контингенту з представників вісімнадцяти країн світу.
Кувейт помітно випереджує сусідів, особливо Бахрейн, за ступенем розвитку преси, що зумовлено належністю до Османської імперії (єгипетсько-левантійська школа). З цієї ж причини у Кувейті прийнята одна з перших в арабському світі Конституцій, стаття 34 якої гарантує свободу слова. Кувейтська періодика (1926) відіграє вирішальну роль у формуванні громадської думки на міжарабському рівні, оскільки поширюється у всіх арабських країнах. Редактор провідної газети “Аl-Watan” Мухамед Абдель Кадер аль-Джасем є головним редактором арабських версій “Newsweek”, “Foreign Policy” і автором політичних бестселерів “Кувейт: трикутник демократії” та “Бахрейн: історія політичної боротьби”.1301
Прикметно, що образ всесильного С. Хусейна під час іраксько-іранської війни сформувала поетеса Суад ас-Сабах із правлячої династії країни, яка очолила пропагандистську кампанію у пресі Кувейту і Бахрейну.1302
Кувейтське видавництво коміксів “Teshkeel Media Group” є основним постачальником арабської масової літератури у Малайзії та Індонезії.1303 “Teshkeel Media Group” також співпрацює з онлайн-видавництвом Qmags, яке поширює продукцію через онлайн-книгарню.
Кувейтське радіо здійснює мовлення арабською, англійською мовами, фарсі та урду. Англомовна програма, розрахована на слухачів європейських, азійських і африканських країн, не тільки поширює інформацію про Кувейт та інші арабські країни, але й інформує про арабську точку зору щодо світових проблем. Окрема програма орієнтована на європейську діаспору та є політично заангажованою. Інформація мовою фарсі пропагує арабський світ серед іранців.
Для країни пріоритетним регіоном виступає Індостан. Програми мовою урду спрямовано як на пакистанську діаспору, так і мешканців Індостану. У Кувейті транслюється “Radio of India” та “Radio of Pakistan”. Кувейтський інформаційний офіс в Індії вважається найбільшим англомовним ресурсом, присвяченим Кувейту.
Телеканал KTV1 здійснює арабомовне новинне мовлення. Друга програма кувейтського телебачення призначена для трансляції матеріалів на закордонну тематику, причому передачі іноземного виробництва складають 75%. Кувейтське телебачення використовує три супутники – над Атлантичним та Індійським океанами і один над арабськими державами.1304
Релігійний несалафітський канал “Аl-Risala”, створений телехолдингом “Rotana”, став голосом релігійної поміркованості молодих да’ї, які під час “карикатурного скандалу” виступали за діалог з данійцями.1305 Єгиптянин M. Масуд і єменець Х. аль-Джіфрі, подібно до Хамзи, на противагу войовничій ідеології пропагують особисте благочестя, етичну і духовну самореалізацію1306. На “Al-Rіsala” телезірками є єгиптянки-улеми у хіджабі.
Національна компанія з інформаційних технологій KuwaitNet (1997) виступає єдиним провайдером веб-хостингу у Кувейті.1307 Інформаційні технології відіграють важливу роль у політичному житті країни. Активісти шиїтського руху “Ісламський національний блок” з допомогою флеш-мобу підняли акцію протесту проти арешту керівників руху, ув’язнених за участь у траурних церемоніях з приводу загибелі лідера “Хизбалли” І. Мугнії. 1308
Міністерство вакуфів та ісламу на міжнародному рівні підтримує діяльність ісламських центрів, освітніх закладів, контролює хадж до Мекки, готує інформаційні релігійні телепрограми. Кувейтська інформаційна агенція (KUNA) представлена бюро в Ер-Ріяді, Абу-Дабі, Бейруті, Дамаску, Аммані, Каїрі, Тунісі, Москві, Лондоні, Парижі, Римі, Брюсселі, Берліні, Женеві, Нью-Делі, Вашингтоні і Нью-Йорку, кореспондентською мережею у Маскаті, Мадриді, Сараєво, Тегерані, Алжирі, Доха, Ісламабаді, Хартумі і Відні. KUNA публікує інформаційні бюлетні арабською мовою.1309 Міністерство інформації розповсюджує ряд інформаційно-пропагандистських видань – “Facts&Figures”, “Annual Yearbook”. Починаючи з 1990 р., кувейтські закордонні медіа-центри створені у Вашингтоні, Лондоні, Парижі, Нью-Делі, Бейруті, Тунісі, Алжирі, Марокко і Аммані.1310
Мета центрів наступна:
- висвітлення позиції Кувейту у ЗМІ приймаючих країн;
- демонстрація досягнень країни у всіх сферах (політична, економічна, соціальна і культурна) та на всіх рівнях (національний, Перської затоки, арабський, ісламський та загальносвітовий);
- участь у заходах гуманітарного і соціального спрямування у приймаючих країнах;
- проведення культурно-технічних виставок, а також наукових, культурних і релігійних семінарів про Кувейт.
Кувейтський центр дипломатичних досліджень (2005) видає “Journal of Strategic Studies” арабською і англійською мовами, причому редколегія часопису інтернаціональна та представлена аналітиками Китаю, Індії, Пакистану, США, Франції, а також арабських країн - Бахрейну, Єгипту, Сирії та ОАЕ.1311 Центр ініціює арабсько-китайські форуми. Важливими напрямами арабсько-китайської співпраці визнані йордансько-китайський та бахрейно-китайський,1312 проте промоутером розвитку відносин арабського світу з Китаєм виступає саудівсько-китайське співробітництво, яке китайська сторона визначає як стратегічне партнерство.1313 Нове видання центру “Annahar” присвячене регіональній і міжнародній політичній та економічній історії1314.
На відміну від сусідніх держав Перської затоки, Кувейт не володіє медіа-імперією, проте здійснює активну телекомунікаційну політику. Кувейтський телекомунікаційний оператор Zain, що є найбільшою компанією країни, оголосив про виділення 4,53 млрд. дол. для фінансування експансії у телекомунікаційний простір інших країн.1315 Zain здійснює діяльність у 22 країнах та обслуговує 42,5 млн. клієнтів Близького Сходу і Африки,1316 виступає третім мобільним оператором КСА.1317 Компанія планувала об’єднати “Мережі без кордонів” Близького Сходу та Африки, вже задіяні у Бахрейні, Іраку, Йорданії,1318With the recent acquisition of licences, the group was planning to commence commercial operations in Saudi Arabia and Ghana by the middle of the year. проте у 2009 р. оголосила про скорочення персоналу в Іраку, Йорданії, Кенії, Кувейті, Малаві і Сьєрра-Леоне у рамках програми ”Drive 2011”.1319
“Єдина мережа” в Африці виникла у 2006 р. на сході континенту (Конго, ДРК, Зімбабве, Кенія, Танзанія, Уганди), у 2007 р. поширилась на захід (Буркіна-Фасо, Камерун, Малаві, Нігер, Нігерія, Судан).1320 Інструментом “африканської експансії” Zain стала нідерландська компанія Celtel, спеціально придбана у 2005 р. з метою розширення ринку на південь від Сахари.1321
Подібно до єгипетських телекомунікаційних мереж, Zain проникає у ”гарячі точки” світу. Зокрема, у Лівані придбано акції ліванського оператора MIC2,1322 після операції у секторі Газа (2009) проводяться переговори щодо придбання монопольного палестинського оператора Paltel.1323 У 2009 р. здійснено вихід на досі закритий вихід сирійський ринок.1324
Іншим регіональним гравцем інформаційного ринку виступає кувейтська компанія KIPCO, яка володіє 79% акцій регіонального ліванського платного каналу “Showtime”.1325 Кувейтсько-йорданський консорціум SmartSat планує запуск першого в арабському світі приватного супутника, що дозволить вдвічі збільшити кількість телеканалів у регіоні.1326
Кувейтська компанія Kuwait's Hayat Communications оголосила про створення дочірньої компанії у Бахрейні для створення інфраструктури, інформаційних технологій для динамічного телекомунікаційного сектору королівства1327. Відтік активів провідних телекомунікаційних гравців з країни свідчить про негативні тенденції у розвитку ІКТ Кувейту.
Кувейт не прагне до активізації публічної дипломатії, проте завдяки Міжнародному центру “Wasatiya”, Кувейтському університету і шейху аль-Кардаві відіграє значну роль як центр ісламської думки. Провідним напрямком публічної дипломатії стабільно залишається кувейтська преса, формою – харитативна діяльність. На відміну від інших арабських держав, у здійсненні публічної дипломатії Кувейт переважно орієнтований не на Захід, а на Схід – Індію і Китай.
Катар - одна з найдинамічніших і найпарадоксальніших арабських держав. Це найбагатша країна Близького Сходу з доходом 76 тис. дол. на душу населення (2007), яка за рівнем достатку посідає третю позицію у світі після Норвегії і Люксембургу. В еміраті зосереджено 14% світових запасів природного газу і 15 млрд. барелів нафти.1328 Про значення Катару у глобальній економіці свідчить той факт, що у конкурсі щодо другого оператора мобільного зв’язку брали участь компанії AT&T (США), Batelco (Бахрейн), British Telecom і Vodafone (Великобританія), Eutelia (Італія), PCCW (Гонконг).1329 Враховуючи той факт, що у м. Рувейсе мешкають 300 сеїдів – нащадків Пророка, значущою рисою Катару є відданість вакхабізму, хоч і менш фанатичному, ніж саудівський.1330 The companies are applying on their own or as parts of consortia.
Катар у 686 р. був захоплений оманськими хариджитами, потім увійшов до карматської держави, чим зумовлений значний відсоток шиїтського населення, у т. ч. іранського походження (18,4%).1331 У країні присутня значна діаспора з країн Леванту: палестинці, ліванці, сирійці.1332
Відкриття величезних запасів газу, встановлення особливих відносин із США в кінці ХХ ст., реформи шейха аль-Тані перетворили Катар з гравця середньої ланки на одного з провідних акторів міжнародних відносин на Близькому Сході. При цьому політика країни амбівалентна – надаючи кошти для функціонування “Al-Jazeera”, Катар дозволив США побудувати найбільшу у регіоні військову базу.
Для Катару пріоритетом виступають відносини з країнами Перської затоки. Стосунки з Бахрейном нормалізувались у 2004 р. після вирішення спору щодо островів Хабар у Міжнародному Суді, в якому вперше позивались дві арабські країни. Тридцятилітні ускладнення саудівсько-катарських відносин були подолані за посередницької участі Оману, у 1999 р. сторони підписали угоду про демаркацію кордонів, яка завершилась у 2001 р.
Однак саудівські ЗМІ, як правило, замовчують реформи у Катарі, що можна трактувати як вияв невдоволення.1333 Емір вперше у Затоці надав жінкам право голосу (1999), чим завдав удару Саудівській Аравії.1334
На загальноарабському рівні Катар підтримує зусилля ЛАД, спрямовані на врегулювання близькосхідного конфлікту і відновлення арабської солідарності, свідченням чого є перечислення прибутку торгового центру у столиці Доха на благодійну діяльність в Аль-Кодс. Завдяки посередництву Катару Ліван і Сирія після 30-річної перерви відновили дипломатичні стосунки (серпень 2008 р.).1335
Разом з тим Катар офіційно звернувся до Ізраїлю (2005) щодо підтримки його кандидатури в якості члена РБ ООН, у той час як арабські лідери під час Алжирського саміту висловились на підтримку Єгипту.1336 У 2007 р. Фонд освіти, науки і суспільного розвитку пожертвував 1,7 млн. дол. на комп’ютеризацію арабсько-єврейської школи ізраїльського міста Акко.1337
На рівні мусульманського світу катарська дипломатія діє у напрямку зміцнення зв’язків всередині ОІК та врегулювання конфліктів, у країні створено регіональний центр безпечного врегулювання конфліктів (1994). Катар покрив видатки на переговори з перемир’я у Сомалі (1997) і досяг перемир’я між Суданом та Еритреєю (1998), брав участь у конгресі донорів з метою встановлення миру у Боснії (1996). Свідченням Про вагомість країни в мусульманському світі свідчить проведення у Доха IX саміту ОІК (2000) та головування Катару у цій організації.
Країна надає важливого значення співпраці з міжнародними організаціями, зокрема, ООН - Катар представляв Азію у соціально-економічному комітеті (2001), очолював Групу 77 і Китаю (2004), протягом 2006-2007 рр. перебував у статусі непостійного члена РБ ООН.1338
Катарський банк розвитку (2002) із статутним фондом 2 млрд. ріалів створено з харитативною метою для допомоги країнам, що розвиваються.
Катар намагається підвищити міжнародний статус шляхом проведення нетрадиційної для держав регіону зовнішньої політики. Країна єдина серед арабського світу з 1989 р. підтримує дипломатичні стосунки з Кубою.1339 У 2007 р. емір держави запросив Іран на саміт РСАДПЗ, оскільки “Катар не ставиться ворожо до будь-якої держави”, 1340 проте у 2008 р. під тиском інших держав Затоки був вимушений анулювати аналогічне запрошення. Для Катару пріоритетним виступає балканський напрям - країна першою в арабському світі визнала Македонію, у 2006 р. – Чорногорію,1341 емір Катару першим серед арабських лідерів відвідав Боснію.
Катар здійснює активну економічну політику - запроектовано газопровід Катар-Пакистан-Китай, країна планує вкласти в індонезійську економіку 1 млрд. дол., у той час як найактивніший інвестор Затоки ОАЕ – 600 млн. дол.
Зовні суперечлива політика емірату сприяла у посередництві вирішення громадянських затяжних конфліктів: ліванського (2008), єменського (2008), налагодженні стосунків між США і їх прозахідними арабськими союзниками з одного боку, і блоком “опору” у складі Ірану, Сирії, ХАМАС і “Хизбалли” з іншого. Після перемоги ХАМАС на виборах (2006) Катар виступив з публічною критикою США за дії, спрямовані на підрив демократичного процесу у Палестині, і надав допомогу заблокованому сектору Газа. Уряд Катару надав багатомільйонну допомогу на відбудову шиїтських районів Лівану (2006), катарські інвестиції зміцнили економіку Сирії.1342
У столиці Катару з квітня 2001 р. проводяться міжнародні Форуми демократії, розвитку і вільної торгівлі, що розглядали питання діалогу між цивілізаціями і релігіями, проблеми реформування ООН, плани розвитку демократії в арабських країнах, ісламістські рухи та їх роль у майбутньому держав арабсько-мусульманського світу.1343 Візит міністра закордонних справ Ізраїлю Ц. Лівні на Форум у 2008р. викликав різку критику союзників “Хизбалли” у Лівані і Сирії, екс-президент Ірану М. Хатамі відмовився від участі у заході. Однак лідери ХАМАС, які декларують тісні зв’язки з Катаром, не відреагували на цей візит, а Лівні провела офіційну зустріч з оманським колегою Ю. бен Аляві. На даний час Ізраїль підтримує дипломатичні стосунки з двома арабськими країнами – Єгиптом і Йорданією, наступною може стати Катар.1344
У Доха з 2002 р. проводяться щорічні конференції з міжрелігійного діалогу, відкритий міжнародний центр міжрелігійного діалогу (травень 2008 р.). У березні 2008 р. освячено перший християнський храм для 100-тисячної католицької громади з країн Південно-Східної Азії і Заходу, у християнському комплексі будуть зведені п’ять храмів християнських конфесій. Ділянка під християнський центр подарована особисто еміром Катару, який встановив дипломатичні відносини з Ватиканом (2002).1345
У 2006 р. уряд Катару заявив про намір спільно з Францією фінансувати перший в Європі ісламський університет “Інститут гуманітарних наук Ібн Сіни” (Ліль, Франція) для підготовки імамів, спроможних відповісти на виклики, які стоять перед ісламською меншиною Європи.1346
Важливим інструментом катарської публічної дипломатії виступає Катарський фонд освіти, науки і суспільного розвитку, заснований у 1995 р. з ініціативи еміра Катару шейха Хамада бен Халіфа аль-Тані, який очолює шейха Моуза бінт Насер аль-Міснад. Фонд тісно співпрацює з міжнародними організаціями. Катарський фонд і ЮНЕСКО провели регіональну конференцію “Освіта для всіх” за участюMinisters of Education from 20 Arab countries will be participating in the conference to demonstrate their accomplishments towards achieving the objectives of the UNESCO 'Education for All' initiative. In addition, the ministers will discuss the conclusions of the EFA Global Monitoring Report for 2008 and share methods of resolving problems, diminishing obstacles and challenges regional countries have been facing in this regard. міністрів освіти двадцяти арабських країн.1347. Перша конференція арабських вчених-експатріантів (QFIRST-2007), проведена у Катарі і присвячена обчислювально-інформаційним системам та застосуванню ІТ для збереження національної спадщини, ухвалила рішення про створення інституту прикладної математики “Аль-Хорезмі” і визначила ІКТ ключовим напрямом досліджень.1348
У рамках місії із сприяння освіті, науці і розвитку громад Фонд за участю Індії та Італії здійснив міжнародний кінематографічний проект “Румі”, присвячений знаменитому ісламському поету і містику.1349
Фондом реалізовано проект Education-Сіty (2004-2008), спрямований на забезпечення світового рівня вищої освіти на підставі партнерських стосунків з американськими університетами.1350 З 2008 р. Education City співпрацює з французьким нафтовим концерном Total щодо залучення провідних французьких та європейських університетів у сфері фінансів, управління, науки та технологій, які приєднаються до американської програми.1351
У 2003 р. Фонд створив відому дослідну інституцію – Інститут політики Ренд-Катар (RQPI), який заснував кілька освітніх фундацій у США: Техасько-Катарський університет (TAMUQ), спільний сектор комп’ютерних технологій з Університетом Карнегі-Меллона, дипломатичну школу з Джорджтаунським університетом. Інститут політики Ренд-Катар виступає в якості центру досліджень Близького Сходу і надає стратегічні консультації для формування катарської політики, а також допомагає ухвалювати рішення щодо Близького Сходу, Магрібу і Південної Азії.1352
Структурні перетворення у сфері ЗМІ також розпочаті Фондом, який, крім новинної “Al-Jazeera” (1996) і найпопулярнішого арабського спортивного телеканалу “Al-Jazeera Sports Channel”, задіяв найвідоміший ісламський Інтернет-ресурс IslamOnline (1997), а також панарабську газету “Asharq” - конкурента найвпливовіших видань “Asharq Al Awsat” і “Al Hayat”.
Під патронатом шейхи Моузи проведено міжнародний форум "Супутникові канали та їх вплив на молодь у країнах Перської затоки", спрямований на розробку стратегії використання ЗМІ у Перській затоці, а також виявлення етичних проблем, що виникають у зв’язку з новою хвилею телебачення.1353 На базі Центру сімейного консультування Фонду створено перший в арабському світі соціальний супутниковий канал.1354 Е-газета “Еlaf” вважає, що тим самим керівництво Катару “здійснить свою мрію стати головною арабською інформаційною державою”.1355
На думку відомого дослідника Х. Сагі, вплив телеканалу “Al-Jazeera” пояснюється спроможністю поєднувати два аспекти глобалізації: використання найновіших технологій (“капіталістична глобалізація”) та етнорелігійний популізм (“люмпенізована пролетарська глобалізація”).1356 Під егідою “Al-Jazeera” Катар досяг значного рівня міжнародного впливу, зокрема, у вирішенні ефіопсько-еритрейского спору, суданського конфлікту та нормалізації стосунків з Лівією. Щоправда, Ефіопія розірвала дипломатичні відносини з Катаром “за підтримку терористів у Сомалі та спроби створення нестабільної ситуації на Африканському Розі” (2008).1357
Канал негласно очолює міністр закордонних справ, кузен еміра шейх Хамад аль-Тані, однак трактувати “Al-Jazeera” як інструмент катарської зовнішньої політики проблематично. Швидше можна стверджувати про його заангажованість у катарську публічну дипломатію, яку здійснює дружина еміра. Зокрема, у програмі “Everywoman” шейха Моуза провела промоцію новинного порталу організації Doha, Sunday 23 March 2008: Qatar Foundation and the Supreme Council of Information and Communication Technology (ictQATAR) are collaborating with UNESCO to organize a major conference and exhibition on Knowledge Parks next week.RОТА (2005), створеної під її патронатом для реалізації гуманітарних проектів в Індонезії, Камбоджі та інших країнах Південно-Східної Азії. Інтерактивний портал ссылка скрыта дозволяє здійснювати е-пожертви і реєструвати волонтерів для реалізації проектів, інформувати про проведені акції.1358 Доброчинна акція Фонду щодо дітей-сиріт Перської затоки здійснена з залученням каналу “Al-Jazeera Children's Channel”1359.
“Al-Jazeera” виступила одним з інструментів ідентифікації Катару серед близькосхідних держав, розвиваючи конкурентні переваги у сфері медіа та освіти. З початку діяльності канал зазнав ескапад з боку близькосхідних урядів,1360 Кувейт, Туніс, Марокко, КСА, Бахрейн, Йорданія та ПНА запроваджували дипломатичні санкції як форму протесту стосовно політики каналу,1361 а Сомалі закрило офіс “Al-Jazeera” без будь-яких пояснень (2008).1362 Сирія, Ліван і Палестина оголосили канал “рупором сіоністської пропаганди”, оскільки він єдиний серед арабських каналів володіє корпунктом в Єрусалимі і утримує кореспондента у кнесеті.1363 Проте й Ізраїль припинив видачу віз працівникам каналу, який нібито став частиною руху ХАМАС (2008).1364
Індія жорстко критикувалась на Близькому Сході за заборону трансляції “Al-Jazeera” під час ізраїльсько-ліванської кризи (2006). Індійський уряд заперечував наявність ізраїльського тиску, наполягаючи на відсутності реєстрації каналу, але відновив трансляцію тільки після завершення конфлікту1365.
Незалежно від політичної позиції та цілей, міжнародні актори часто обирають “Al-Jazeera” для комунікації з арабським світом,1366 усвідомлюючи її вплив на арабську аудиторію. Зокрема, у програмі “Погляд на Іран” вперше виступав президент Ірану М. Ахмадінеджад (2008). Державна телерадіокомпанія Південної Африки (SABS) замінила нічну трансляцію СNN передачами “Al-Jazeera” арабською мовою з дублюючим англійським біжучим рядком (2003), хоча мусульмани становлять лише 2% населення ПАР. Свідченням популярності каналу є той факт, що міністерство туризму і культури Туреччини вибрало “Al-Jazeera” для реклами міжнародного туризму у країні1367.
“Al-Jazeera” впроваджує надзвичайно актуальні для арабського світу напрями діяльності, зокрема, проводить щорічний Міжнародний фестиваль документального кіно (2005),1368 який сприяв започаткуванню нового каналу “Al-Jazeera Documentary” (2007) для трансляції пізнавальних і соціально-політичних стрічок.1369 Знаковим явищем стала премія британської Асоціації закордонної преси (2008), якої канал удостоєно за документальний фільм "Війна у Грузії", присвячений бомбардуванню російськими військами міста Горі1370.
Під егідою телекомпанії з 2005 р. проводяться щорічні медіа-форуми із залученням західних журналістів – С. Херша, Л. Лессіга, Ф. Хауіді, М. Белла, А. Бішара, A. Aтвана, Д. Зогбі. Delegates will examine areas such as the influence of politics on media and media credibility in times of conflict. Зокрема, форум 2007 р. присвячено впливу ЗМІ на політику та довірі до ЗМІ під час конфліктів1371. УThe series will address issues such as discrimination and immigration and will be broadcast twice a day.У У червні 2007 р. розпочато трансляцію серіалу “На перехрестях Європи”, який досліджує досвід мусульман Швеції, Іспанії, Німеччини і Франції.1372
Керівництво каналу усвідомило, що глобальне мовлення неможливо здійснювати винятково арабською мовою. У контексті цього у листопаді 2005 р. підписано угоду з провідним японським провайдером Livedoor Co щодо використання контенту “Al-Jazeera” у розсилці новин японською та англійською мовами. Із запуском “Al-Jazeera Іnternational” (березень 2007 р.) канал розпочав жорстку конкуренцію з глобальними гравцями - CNN, “Fox News”, ВВС. Програми “Al-Jazeera Іnternational” концентруються на проблемах країн “третього світу”, штаб-квартири каналу розташовані у чотирьох столицях: Доха, Куала-Лумпурі, Лондоні і Вашингтоні, аудиторія охоплює близько 100 млн. домoгосподарств1373.
“Al-Jazeera”, зігнорована впливовими кабельними операторами США, отримала аудиторію в Інтернеті завдяки власному сайту (2007),