Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі

Вид материала

Содержание

Межрегиональная академия управления персоналом, г. Киев
Специфіка курсу іноземної мови
Усний та письмовий переклад
Фомрування нової якості маркетингової комунікаційної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Межрегиональная академия управления персоналом, г. Киев

ИНФОРМАЦИОННОЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСТВО СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА

Тип общества определяет надындивидуальную реальность, имеющую характер социокультурного поля, принуждающего социального субъекта к определенным жизненным стратегиям и практикам. Тип общества описывает пространство не только возможностей, но и желаний социальных субъектов, живущих в структурах, которые, с одной стороны, их ограничивают, а с другой – порождают желания и дают возможности для их реализации. Характер общества определяется доминирующими в нем социальными институтами. Одним из таких социальных институтов является потребление, отсюда и определение типа общества как общества потребления. Основой современной культуры потребления является новая экономическая и информационная реальность. Составляющей частью современной культуры потребления есть культурная экспансия со стороны стран Европы и Северной Америки, существование которой обеспечивают глобальная система средств массовой информации и коммуникации и свободный товарообмен. Глобальные СМИ являются носителями новых для нашего общества норм и ценностей потребления, активно участвуя в формировании новой системы потребительских ценностей.

Сегодня информация понимается как самостоятельный компонент вселенной в одном ряду с материей, веществом, энергией, и в разнообразных теоретических моделях, зависимо от подхода, информация предстает в том или ином аспекте: как знание, как функция управления, как мера порядка, как мера новизны, как коммуникация и связь и т.д. Хотя для рядового социального субъекта, собственно потребителя, информация понимается в своем первом историческом значении, - как совокупность сообщений, ведомостей и знаний. Глобальные компьютерные сети позволяют одновременно решать огромное число задач: от заказа авиабилета до участия в виртуальных конференциях, от получения справок до дистанционного образования, от просмотра новостей до создания баз данных. Новые информационные технологии изменили систему финансовых расчетов (электронные деньги) и государственного планирования, невероятно увеличили возможности общения и создали новую индустрию проведения досуга. В результате изменился статус информации - это один из главных ресурсов для существования и развития общества, ресурс, который сегодня ставят на одно из первых мест, наравне с энергоносителями или водными ресурсами. Формируется новая культура - культура информации, нормы и ценности которой подтверждают новый социальный статус информации. Зарождается новая, информационная по своей природе, цивилизация с актуальным как никогда тезисом: «владеющий информацией правит миром». В такой ситуации появляется спрос на необходимую информацию, и она превращается в один из наиболее ценных ресурсов, который стремятся контролировать государства, корпорации или отдельные граждане, определяя разнообразные ограничения на доступ к важной, с их точки зрения, информации, а заинтересованные в ней лица стремятся любой ценой добыть эту информацию.

Культура потребления информации содержит в себе следующие этапы потребления информации: получение информации; анализ информации; сопоставление полученной информации с присутствующей во внутреннем банке информации и с внешними банками информации; оценка информации с позиции стратегии собственных целей; оценка информации с позиции стратегии государственных целей, а при необходимости – приобщение оценки экспертов; выработка решения относительно необходимых действий, связанных с полученной информацией; выполнение действий, связанных с полученной информацией; контроль за выполнением действий, связанных с полученной информацией; корректировка действий, связанных с полученной информацией.

Кроме того, следует различать потребление информации профессионалами (работниками СМИ) и непрофессионалами — реципиентами. Профессионалам как потребителям следует знать: общие и специальные характеристики информации; методы оптимального сбора, подготовки, обработки, передачи и сохранения информации; методы автоматизации обработки информации; алгоритмы решения типовых задач информационной политики; технологии проведения информационных мероприятий; прогнозирование последствий влияния информации на реципиентов. Они, используя средства массовой информации и коммуникации, могут неявно «обучать» непрофессионалов (реципиентов) воспринимать информацию, а именно: различать информацию по качеству; оценивать ценность информации с позиции их (реципиентов) целей; отвечать за последствия своих действий, вызванных воспринятой информацией; постепенно воспринимать более сложную информацию; знакомить с основами законодательства про информацию. Ведь право на информацию - одно из основных потребительских прав общества потребления. Оно зафиксировано как в международных правовых актах, так и в локальных законодательствах. Потребитель заинтересован в том, чтобы владеть той информацией, которая позволит ему реализовать свои потребительские возможности для удовлетворения своих потребностей. Владение такой информацией позволяет осознанно и взвешенно свершать потребительский выбор: свободный выбор информационных товаров и услуг относительно всего спектра предложений. Владение такой информацией позволяет знать свои права и механизмы их действия, требовать от производителей информации придерживаться прав потребителя, грамотно и квалифицированно защищать свои интересы, избегать ситуаций обмана, позволяет определять и соответствующе оценивать хитрости производителя информации. Информационные интересы потребителя содержат в себе не только саму информацию, но и информационные возможности: в короткий срок получить необходимую достоверную информацию, соответствующую требованиям.

Но следует признать, что информационные возможности, а также возможности реализации интересов потребителя, ограничены действием ряда факторов. Во-первых, юридический фактор: перечень и характер ведомостей, которые, соответственно законодательства, производители и ретрансляторы информации обязаны представить потребителю в обязательном порядке, не исчерпывает всей необходимой информации для правильного выбора товара или услуги. Во-вторых, финансовый фактор: получение дополнительной информации про информацию и ее носителей или ретрансляторов требует финансовых затрат. В-третьих, фактор времени: для получения информации потребитель должен потратить иной ресурс - свободное время. Найти баланс между затратами этих ресурсов - нелегкая задача. В большинстве случаев время определяется более значимой ценностью, нежели сама информация. В-четвертых, информационно-образовательный фактор: каждый социальный субъект ограничен уровнем своих навыков и умений. От того, как он умеет работать с источниками информации и с ней самой, зависит объем и качество реально полученной и использованной с пользой информации.

Для повышения информационных возможностей потребителя, в первую очередь, необходимо ослабить действие ограничивающих факторов. Если юридический фактор находится за гранью компетенции отдельно взятого потребителя, то влияние фактора времени и финансового фактора во многом зависят от того, насколько потребитель является информационно образованным субъектом. Освоение навыков работы с информацией является одним из главных резервов повышения уровня потребительских возможностей. Потребительское образование и самообразование в этой сфере разумно сосредоточить на двух основных направлениях: на умении работать с источниками информации; на умении работать с уже существующим запасом знаний.

В современном мире мало владеть информацией – нужно еще уметь ею пользоваться. Во-первых, это требует безопасности, а именно знаний и умения отличать опасное от безопасного для психо-эмоционального здоровья. Во-вторых, потребление информации требует воспитания вкуса. Рецепторы информации нужно тренировать, потребление информации требует умеренности. Сегодня в мире в свет выходят миллионы изданий; стремление читать как много больше может привести к «информационному обжорству» - непомерному и жадному потреблению информации. Борьба с «информационным обжорством» предполагает не столько волевое подавление позывов к чрезмерному потреблению информации, сколько размышления про ее истинное место в социальной и индивидуальной жизни субъекта. Необходимо формировать навыки информационной гигиены – стратегии и тактики поведения субъекта, руководствующегося осознанием влияния информационной среды на сознание, а также совокупности практических способов, обеспечивающих сохранение психоэмоционального здоровья субъекта, как потребителя информации.

Тарасенко Л.В.

Одеська Національна Академія Зв’язку ім.О.С.Попова

СПЕЦИФІКА КУРСУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація. В статті йдеться про специфічні риси курсу іноземної мови у вузі.

Summary.The article is devoted to problems and the ways of development of the foreign language cource.

Метою курсу іноземної мови для вищих навчальних закладів технічного профілю є оволодіння таким рівнем знань, навичок й умінь, який забезпечуватиме необхідну комунікативну спроможність у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній та письмових формах.

Завдання курсу полягає в удосконаленні й подальшому розвитку знань, навичок й умінь з іноземної мови, набутих в обсязі шкільної програми, в різних видах мовної діяльності.

Так, до кінця курсу лексичний запас повинен складати не менше трьох-чотирьох тисяч лексичних одиниць, в тому числі приблизно одна тисяча термінів за фахом. Причому слід звертати увагу на специфіку лексичних засобів вираження змісту текстів за фахом, на багатозначність службових і загальнонаукових слів, на механізм словоутворення, на явище синонімії й омонімії, на вживання фразеологічних словоутворень, на знання і правильне читання формул і символів.

Що стосується граматики, то навчання має бути спрямоване на відпрацьовування практичних навичок й умінь з граматики іноземної мови. Увага повинна приділятися типовим для стилю наукового мовлення складним синтаксичним конструкціям, багатоелементним означенням, зворотам з неособовими дієслівними формами, пасивним конструкціям, інверсійним структурам, засобам вираження смислового (логічного) наголосу, модальності тощо.

Усний та письмовий переклад з іноземної мови рідної може використовуватися як засіб опанування іноземної мови, прийом розвитку навичок й умінь читання, а також ефективний спосіб контролю повноти і точності розуміння.

У свою чергу завданням читання ставиться подальший розвиток навичок оглядового, інформативного і глибинного читання на матеріалах оригінальної наукової інформації за фахом.

Важко переоцінити необхідність розвитку навичок спілкування, тобто природно-мотивованого монологічного і діалогічного мовлення (при темпі висловлювань 200…250 слів за хвилину). Ставиться також завдання досягти навичок сприйняття і розуміння (аудіювання) монологічних та діалогічних висловлювань носіїв мови в межах професійної та побутово-ситуативної тематики на рівні 85…90% інформації за темпу її пред’явлення 100…120 слів за хвилину.

Для розвитку різних мовних навичок й умінь важливе значення має також написання іноземною мовою.

Ставиться за мету періодичне виконання письмових лексичних і граматичних вправ, складання планів чи конспектів до прочитаного, виклад змісту прослуханого чи прочитаного у письмовому вигляді(в тому числі у формі анотацій і рефератів), написання доповідей і повідомлень, ділових листів, інших основних видів документації.

Слід підкреслити, що в курсі іноземної мови в умовах технічного вузу навчання анотуванню і реферуванню (рідною й іноземною мовами) має бути спрямоване на вироблення навичок й умінь оформлення отримуваної інформації.

Практичним заняттям з анотування й реферування має бути засвоєння деяких теоретичних способів, видів анотацій (описова, реферативна) і рефератів (реферат-конспект, реферат-резюме, оглядовий реферат).

В курсі іноземної мови має бути передбачена корекція вимови, удосконалення вимовних навичок й умінь при читанні вголос і в усному висловлюванні.

Першочергове значення приділяється інтонаційному оформленню речення (поділ на інтонаційно-смислові групи-синтагми, правила розміщення фразового і логічного наголосу, словесного наголосу в двоскладових і багатоскладових словах). Робота над вимовою ведеться як на матеріалі текстів для читання, так і на спеціальних фонетичних вправах і лабораторних роботах, розроблених на кафедрі іноземної мови.

Навчальними текстами і літературою для читання може бути оригінальна монографічна і періодична, а також художньо-публіцистична література.

В плані організації навчального процесу слід взагалі використовувати мовні (лексичні і граматичні) комунікативно спрямовані вправи (трансформаційні, на техніку перекладу, підстановку, доповнення, скорочення і розширення речення; питально-відповідні вправи; вправи на розкриття змісту тексту; знаходження в тексті окремих місць, абзаців, речень, що ілюструють певні положення і є відповіддю на попередньо поставлене питання або відповідає попередньо складеному плану; завдання на установлення в тексті невідповідностей із запропонованими положеннями; самостійне членування тексту на смислові частини і визначення заголовків до них; складання плану; скорочення абзаців і речень). Варто також практикувати вправи на виявлення логічного стрижня статті; на практичне узагальнення основних думок. Обговорення тексту повинно виходити за межі простого відтворення його змісту. Висловлювання (підготовлені й непідготовлені) мають включати пояснення іноземною мовою окремих положень графіків і процесів (згадуваних в тексті), елементи критичного аналізу, віповідні коментарі й оцінки, короткі повідомлення з заданої теми.

Потрібно, щоб вправи кожного заняття мали єдину спрямованість і були тісно пов’язані з текстом і граматичним коментарем чи довідником, доповнювали одна одну, були цікавими й різноманітними.

Такі творчі види вправ, як пояснення рисунку або схеми, опис пристрою, зворотній переклад та інше дуже корисне для навчання.

Кожне заняття курсу повинно бути комплексним, органічно поєднуючи між собою текст, грамотний коментар і вправи.

Під системою вправ ми розуміємо організацію взаємопов’язаних дій, розміщених у порядку наростання мовних та операційних труднощів, з урахуванням послідовності становлення мовних умінь і навичок та характеру реально існуючих актів мовлення.

Саме систематичний контроль є дієвим способом зміцнення знань, навичок й умінь, важливим засобом управління процесом засвоєння навчального матеріалу, що здійснюється за допомогою спеціально розроблених текстових завдань евристичного плану.

Необхідність використання іноземної мови як термінологічного та комунікативного джерела в епоху розвитку комп’ютерних технологій та телекомунікаційних мереж стає дедалі найважливішою проблемою сьогодення.

Розуміючи цю мету, ми зробили спробу удосконалити проуес вивчення французької мови шляхом її зіставлення з загальноприйнятою англійською мовою, яка, як відомо, є глобальним посередником для спілкування, особливо в науково-технічній галузі.

Ми вважаємо, що треба подавати лексико-граматичний матеріал блоками (модулями) у плані порівняння двох мовних систем аналітичного характеру – французької та англійської, причому механічне засвоєння граматики протиставляється семантиці, бо, як відомо, лексичне значення того чи іншого слова – це пояснювальний зміст,що втілюється певними фонетичними засобами.

Наведемо орієнтований план дистанційної роботи з посібником, що містить тексти, вправи, інтонограми та компаративний словник з телекомунікації (російсько-український-французько-англійський).

Аудиторна робота

Завдання Визначення Вид контролю

блоків

Підготовлена комунікація 10 хвилин на кожному Взаємний контроль

в парах занятті ВК

Підготовлені питання 5+5 питань

та відповіді на кожному занятті

П1, П2, П3, ...

Лекика Л1, Л2, Л3, ... Самоконтроль

Читання уголос Тексти для детального СК

читання

Ч1, Ч2, Ч3, ...

Розуміння мови 60 хвилин на місяць ВК

Обробка тексту для Перевірка слів,

аналітичного читання переклад відповіді на

запитання, переказ

Ч1, Ч2, Ч3, Ч4

Проміжний контроль ПК1, ПК2, ПК3, ПК4 СК

Вправи В1, В2, В3, В4 СК

Домашня робота

Вивчення граматики Г1, Г2, Г3, Г4, Г5 К

з коротким записом

Робота зі словником С1, С2, С3, С4 ВК і К

Домашнє ДЧ1, ДЧ2, ДЧ3 ВК і СК

(самостійне) читання

Письмова підготовка М1, М2, М3 СК і ВК

Монолога,питань П1, П2, П3, П4

Варіативний модульний тренінг-комплекс

аудиторно-позааудиторного заняття містить в собі:

Введення в мовну атмосферу.
Організаційний момент.
Контроль самопідготовки.
Презентацію.
Повтор, систематизацію.
Розвиток мовних навичок.
Завдання.
Самопідготовку вдома.
Самопідготовку в лабораторії.

Використання професійних пакетів оптимізують наступні навички:

Навички аудіювання.

Група	Характеристика запропонованого матеріалу для сприймання на слух (кількість хвилин звучання, темп, процент незнайомих слів, форма пред’явлення)	Кількість студентів,які			Що викликало труднощі
		повністю зрозуміли текст	зрозуміли частково	не зрозуміли

Навички діалогічного мовлення.

Група	Характеристика мовлення (тема бесіди: студент- студент, викладач- студент, темп бесіди, відповідність змісту бесіди запропонованій темі)	Кількість студентів, навички діалогічного мовлення яких			Що викликало труднощі
		повністю задо-вольня-ють вимоги програми	задовольняють частково	незадоволь- няють

Навички монологічного мовлення.

Група	Тема і зміст висловлювання	Кількість студентів, повідомлення яких			Що викликало труднощі
		задовільне за змістом	задовільне за лексико- грама- тичним оформ- ленням	незадо- вільне

Зрозуміло, що в межах данної статті неможливо використати всю систему спостережень, що потребують подальшого розвитку та конкретизації, але можна сказати, що комплекс мульти-сервісних програм інформаційно-аналітичного забезпечення створює серйозні перспективи для навчання іноземній комунікації в процесі міжнародного обміну та спілкування.

Штельма Наталія Олегівна

Тернопільський Державний Технічний Університет ім.І.Пулюя, м.Тернопіль

ФОМРУВАННЯ НОВОЇ ЯКОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Ми живемо в час інформаційного суспільства. Не можливо зараз уявити наше життя без різноманітних носіїв інформації, таких як: комп’ютер, мобільний телефон тощо. Але далеко не вся інформація, яка потрапляє до нас із інформаційних носіїв є якісною. Наприклад, Інтернет переповнений різноманітною інформацією, яка не несе ніякої цінності. Тому надзвичайно важливо слідкувати за інформаційними потоками. Майже кожне підприємство надає про себе певну інформації. Але не вся ця інформація є достовірною. Хоча повинно було б бути навпаки. Без достовірності та правдивості, будь-яке інформаційне повідомлення втрачає свою цінність. Адже у певний момент не достовірності в інформації завжди виявляються, а це певне розчарування. Недостовірна інформація може негативно відобразитися на іміджі підприємства. Особливо, все вище сказане стосується використання засобів маркетингової комунікаційної політики підприємствами. Завдяки комунікаційним засобам підприємство налагоджує зв’язки із споживачами, інформує їх про своє підприємство та свою продукцію. Із всіх засобів маркетингової комунікаційної політики, реклама є найпоширенішим засобом розповсюдження інформації. Але не вся реклама є добросовісною. І це велика проблема. Створення недобросовісної реклами розраховане на одноразову реакцію з боку споживача. Якщо інформація, яка знаходиться у рекламному повідомленні відповідає якості товару, то це формує позитивний імідж компанії та сприяє збільшенню обсягів продажів продукції. Але, якщо, навпаки, то споживач розчаровується і зробивши одноразову покупку, більше її не повторить. Споживач, який хоча б одного разу повірив рекламі і розчарувався у якості товару, більше не повірить ніякому рекламному зверненню даної компанії. Про цей наслідок не добросовісної реклами, на жаль, мало хто пам’ятає. Отже, можна зробити висновок про що, підприємство, яке зацікавлено у налагодженні постійних зв’язків із споживачами, повинно говори їм правду. Тому що, одуривши одного разу в друге вже може не вийти. Все що було сказано раніше стосується не тільки реклами, а й всіх інших засобів маркетингової комунікаційної політики. Особливо, хотілось би відмітити піар-заходи. Якщо реклама більшою мірою спрямована на збільшення обсягів продажів, то метою піар-заходів є формування позитивного іміджу підприємства. На сьогоднішній день, імідж намагаються створювати різноманітними способами. Вдаючись, зазвичай, не і до коректних засобів. Якщо, говорити про засоби стимулювання збуту, то із ними ситуація є ще гіршою. Завдяки, засобам симулювання збуту можуть збувати не доброякісну продукцію, тобто таку продукцію, яка давно лежить на складі або на полиці магазину. Про якість такої продукції можна тільки здогадуватися. У ситуаціях з використання прямого маркетингу або особистого продажу також можуть виникати подібні неприємні випадки. Тому, при використанні засобів маркетингової комунікаційної політики, необхідно пам’ятати про добросовісне відношення до споживачів. Адже, основною метою маркетингової діяльності є задоволення потреб споживачів. Тобто, завдяки різноманітним інструментам маркетингової політики зробити так, щоб споживач був задоволений від покупки. І не останню роль у цьому відіграє саме маркетингова комунікаційна політики, при правильному використанні її засобів може створити такий образ компанії та її продукції, який вони будуть пам’ятати на протязі багатьох років і користуватися її послугами. Ми живемо в інформаційному світі, переповненими різноманітними носіями інформації. Тому, використання засобів комунікаційної політики є надзвичайно актуальним. Якщо, кожна підприємство буде слідкувати за своїми інформаційними потоками і створювати якісний інформаційний продукт, тоді ми вийдемо на справді новий рівень формування якісної маркетингової комунікаційної політики за умов стрімкого розвитку інформаційного суспільства. У якому кожний зможе отримати якісну та достовірну інформацію.

Blog

Содержание

Межрегиональная академия управления персоналом, г. Киев