Інститут соціальних технологій
Вид материала | Документы |
- Міжвузівський науково-методичний семінар, 57.27kb.
- Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
- Бердянський державний педагогічний університет Інститут освітніх інженерно-педагогічних, 202.51kb.
- «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
- Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім., 14508.65kb.
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 270.26kb.
- Волинський інститут післядипломної, 300.19kb.
- Інститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису, 1002.76kb.
- Інститут гуманітарних та соціальних наук, 54.07kb.
2.4. Участь батьків у житті школи
2.4.1. Участь у заходах та навчальному процесі
Більшість (74,7%) опитаних вважає, що батькам слід брати активну участь у навчальному процесі, оскільки учні не завжди можуть самостійно зрозуміти навчальний матеріал. Решта (20,8%) дотримується думки, що батькам не слід втручатися в навчальний процес, оскільки це заважає розвитку самостійності та відповідальності дитини (див. діагр. 2.12).
Діагр. 2.12. Участь батьків у навчальному процесі, %

Незважаючи на це, тільки 44,0% відвідують батьківські збори й зовсім невелика кількість (відповідно 6,9% та 10,7%) бере участь у суботниках та у проведенні позакласних/позашкільних заходів (див. гіст. 2.20).
Гіст. 2.20. Участь батьків у шкільних та позашкільних заходах, %

2.4.2. Готовність батьків до часткового фінансування навчання
38,4% батьків відзначають, що регулярно беруть участь у шкільному фінансуванні. Крім того, більшість (56,0%) відзначають також, що готові частково фінансувати навчання своїх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (див. діагр. 2.13).
Діагр. 2.13. Готовність до часткового фінансування навчання, %

У групі тих, хто схвалив необхідність підтримки приватних навчальних закладів державою, ця більшість склала 63,0%.
За типами населених пунктів:
Готовність перебрати на себе частину фінансування у мешканців міста та села практично однакова – відповідно 55,0% та 58,2%.
За цільовими областями:
Готовність перебрати на себе частину фінансування найвища у мешканців Київської, Дніпропетровської та Херсонської областей (65 – 68%), нижче – у мешканців Харківської, Одеської та Львівської областей (52 – 60%). Частіше не готові до цього мешканці Донецької та Луганської областей (49 – 50%) (див. гіст. 2.22).
За регіонами:
Готовність перебрати на себе частину фінансування істотно вища у мешканців Півночі та Півдня (відповідно 65,2% та 60,0%), значно нижча у мешканців Центру та Заходу (відповідно 56,4% та 53,7%), найнижча – у мешканців Сходу (47,0%) (див. гіст.2.21).
Гіст. 2.21. Чи готові Ви частково фінансувати навчання Вашої дитини/дітей у школі, %


Гіст. 2.22. Чи готові Ви частково фінансувати навчання Вашої дитини/дітей у школі, %


Ні вік, ні кількість у сім’ї дітей шкільного віку на відповіді на зазначені вище запитання безпосередньо не впливають (між ознаками відсутня статистична залежність).
2.4.3. Прояв інтересу до реформ
Запитання: Чи цікавитеся Ви реформами, що їх проводить держава у сфері середньої освіти?
Більшість (59,1%) батьків відзначають, що цікавляться реформами лише певною мірою, а 17,3% не цікавляться зовсім (див. діагр. 2.14).
Діагр. 2.14. Наявність інтересу до реформ у сфері середньої освіти, %

Гіст. 2.23. Наявність інтересу до реформ за регіонами, %

Гіст. 2.24. Наявність інтересу до реформ за цільовими областями, %

Гіст. 2.25. Наявність інтересу до реформ за типами населених пунктів, %

ДУМКА ВЧИТЕЛІВ
2.5. Задоволення існуючою системою середньої освіти
Запитання: Чи задовольняє Вас існуюча нині система середньої освіти в Україні?
Загалом задоволення вчителів існуючою системою середньої освіти можна оцінити як середню (49,0%) і навіть нижче середньої (індекс задоволення від’ємний – -0,067). Загалом задоволених та цілком задоволених вчителів лише 19,6% порівняно з 29,2% не задоволених та абсолютно не задоволених вчителів (див. діагр. 2.15).
Діагр. 2.15. Задоволення вчителів системою середньої освіти, %

З цього питання значимий статистичний взаємозв’язок спостерігаємо тільки за „цільовими областями” (Хі-квадрат значимий на рівні 1%, коефіцієнт Крамера дорівнює 0,211).
За результатами опитування найбільше задоволення (позитивний індекс) спостерігаємо у Донецькій та Київській областях (відповідно 0,125 та 0,025), найменше – у Львівській та Херсонській областях. Середній рівень задоволеності спостерігаємо у Харківській та Одеській областях (відповідно 62,5% та 61,5%) (див. гіст. 2.26).
Гіст. 2.26. Задоволення вчителів системою середньої освіти за цільовими областями, %


Головним чином не задовольняє вчителів у системі середньої освіти наступне:
- Недостатнє фінансування шкіл державою, як наслідок – низький рівень матеріально-технічного забезпечення та грошові збори з батьків.
- Низька заробітна плата вчителів, як наслідок – необхідність додаткових заробітків, відплив кваліфікованих викладачів.
- Низький рівень соціального забезпечення загалом (наприклад, брак путівок для оздоровлення, соціальних заохочень тощо).
- Бюрократична система звітності (високі вимоги щодо оформлення паперів), як наслідок – відсутність часу на заняття основною роботою, позакласними заходами.
- Додаткова завантаженість вчителів, не пов’язана з безпосередніми обов’язками (миття вікон, клеєння шпалер, збір грошей, організація прибирання кабінетів/території, розв’язання комунальних питань, перепис мікрорайону тощо).
- Статус загальноосвітньої школи (як соціальної інституції) та ставлення батьків до системи середньої освіти. Головні причини:
- корумпованість (можливість купити атестат), а також наявність комерційної освіти у вузах знижують зацікавленість учнів в отриманні знань;
- невідповідність середньої освіти вимогам до вступу до вузів;
- лібералізм в оцінці знань учнів, їх переведення з класу до класу з незадовільними балами (до 10-го класу слід приймати не всіх поспіль, а тільки дітей з хорошими здібностями).
- Статус вчителя: відсутність соціальної захищеності, механізму впливу на батьків („у батьків та учнів є багато прав, але немає обов’язків, а у вчителів – навпаки”).
- Недостатня кількість годин з окремих предметів:
- гуманітаризація: скорочення годин з природничих предметів (математики, фізики, хімії, біології);
- скорочення годин на вивчення зарубіжної (в тому числі російської) літератури плюс надмірна українізація (вивчення російської класичної літератури українською мовою);
- брак годин з інформатики.
- Складність, незбалансованість і непрактичність програм, як результат:
- поверхове вивчення предмета за великих обсягів інформації призводить до зменшення часу на пояснення та закріплення тем (радше ознайомлення, ніж вивчення);
- велика завантаженість дітей – зміст матеріалу не адаптують під вік (наприклад, з математики), тому знижується успішність та зацікавленість дітей;
- відсутність належних програм та навчальних посібників, придатних для профільного навчання.
- Складність підручників та їх методична невідповідність новим програмам, відсутність/обмежений доступ/велика різноманітність.
- Переповненість класів, розділення учнів на великі групи при вивченні іноземних мов (по 25 осіб).
- Система оцінювання та контролю: 12-бальна система, тотальне використання тестів.
- 12-річна система навчання (невиправданий початок навчання у школі всіх шестирічок – необхідно враховувати готовність окремої дитини до навчання або створити належні умови для прийому дітей 6-річного віку).
- Кваліфікація вчителів: недостатня науково-методична підготовка молодої генерації вчителів (випускників вузів).
- Залікова система: діти навчаються тільки від випадку до випадку, переважно наприкінці семестрів.
- Відсутність дитячих громадських організацій у школі.
В ході анкетування вчителів просили оцінити за 5-бальною шкалою поточний стан головних чинників, які визначають якість середньої освіти в Україні (див. гіст. 2.27).
Гіст. 2.27. Задоволення вчителів середньою освітою: оцінка головних чинників, %

У результаті обчислення середніх балів було отримано наступний розподіл відповідей, згрупованих у порядку зниження значимості відмінностей середніх значень3 (див. табл. 2.2).
Табл. 2.2. Оцінка (за 5-бальною шкалою) поточного стану чинників, які визначають якість середньої освіти
Ранги | Чинники | Середні значення |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.2204 |
2-3 | Організація навчального процесу | 4.0061* |
Виховна робота | 3.9426 | |
4 | Забезпечення безпеки | 3.7925* |
5-7 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.6240* |
Фізкультура та спорт | 3.5900 | |
Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.5740 | |
8-10 | Успішність учнів | 3.4449* |
Охорона здоров’я | 3.4324 | |
Рівень позакласної роботи | 3.3184 | |
11-12 | Харчування | 3.2866 |
Якість підручників та навчальних посібників | 3.2500 | |
13 | Медичне обслуговування | 3.0813* |
14 | Інтерес учнів до навчання | 2.9492 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.3589* |
За цільовими областями:
У всіх областях «кваліфікація педагогів» отримує найвищу оцінку та відповідне місце (1 ранг).
У Київській області вище, ніж в Україні загалом, оцінюють інтерес учнів до навчання, ефективність системи оцінки знань учнів, успішність учнів та забезпечення безпеки. Нижче, ніж в Україні загалом, оцінюють організацію навчального процесу.
У Дніпропетровській області порівняно з Україною загалом істотних відмінностей не спостерігаємо: дещо вище оцінюють якість підручників та навчальних посібників і дещо нижче – рівень позакласної роботи, фізкультуру та спорт.
У Херсонській області вище оцінюють медичне обслуговування, якість навчальних програм з дисципліни, що викладається та харчування. Нижче – ефективність системи оцінки знань учнів.
У Харківській області вище оцінюють медичне обслуговування та охорону здоров’я. Нижче – харчування.
В Одеській області вище оцінюють охорону здоров’я та медичне обслуговування. Нижче – якість навчальних програм з дисципліни, що викладається.
У Львівській області вище оцінюють якість навчальних програм з дисципліни, що викладається. Нижче – охорону здоров’я, медичне обслуговування, фізкультуру та спорт, організацію навчального процесу.
У Луганській області істотних відмінностей не спостерігаємо; дещо нижче оцінюють харчування.
У Донецькій області вище оцінюють харчування та охорону здоров’я. Нижче – якість підручників та навчальних посібників, ефективність системи оцінки знань учнів, успішність учнів, фізкультуру та спорт.
КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.3. Київська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.22 | 1 |
2 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 4.10 | 5-7 |
3 | Забезпечення безпеки | 4.05 | 4 |
4 | Виховна робота | 4.03 | 2-3 |
5 | Організація навчального процесу | 3.92 | 2-3 |
6 | Успішність учнів | 3.74 | 8-10 |
7 | Фізкультура та спорт | 3.68 | 5-7 |
8 | Охорона здоров’я | 3.64 | 8-10 |
9 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.59 | 5-7 |
10 | Харчування | 3.47 | 11-12 |
11 | Інтерес учнів до навчання | 3.44 | 14 |
12 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.41 | 11-12 |
13 | Рівень позакласної роботи | 3.32 | 8-10 |
14 | Медичне обслуговування | 3.19 | 13 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.60 | 15 |
Гіст. 2.28. Київська область: оцінка головних чинників, %

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл.2.4. Дніпропетровська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.08 | 1 |
2 | Організація навчального процесу | 3.87 | 2-3 |
3 | Виховна робота | 3.77 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.68 | 4 |
5 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.46 | 5-7 |
6 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.45 | 5-7 |
7 | Успішність учнів | 3.28 | 8-10 |
8 | Фізкультура і спорт | 3.28 | 5-7 |
9 | Охорона здоров’я | 3.24 | 8-10 |
10 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.18 | 11-12 |
11 | Харчування | 3.00 | 11-12 |
12 | Інтерес учнів до навчання | 2.80 | 14 |
13 | Рівень позакласної роботи | 2.72 | 8-10 |
14 | Медичне обслуговування | 2.65 | 13 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.33 | 15 |
Гіст. 2.29. Дніпропетровська область: оцінка головних чинників, %

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.4. Херсонська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.25 | 1 |
2 | Організація навчального процесу | 4.05 | 2-3 |
3 | Виховна робота | 3.93 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.75 | 4 |
5 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.72 | 5-7 |
6 | Фізкультура та спорт | 3.55 | 5-7 |
7 | Охорона здоров’я | 3.48 | 8-10 |
8 | Харчування | 3.37 | 11-12 |
9 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.33 | 5-7 |
10 | Успішність учнів | 3.29 | 8-10 |
11 | Медичне обслуговування | 3.23 | 13 |
12 | Рівень позакласної роботи | 3.23 | 8-10 |
13 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.18 | 11-12 |
14 | Інтерес учнів до навчання | 2.77 | 14 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.10 | 15 |
Гіст. 2.30. Херсонська область: оцінка головних чинників, %

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.5. Харківська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.05 | 1 |
2 | Виховна робота | 4.00 | 2-3 |
3 | Організація навчального процесу | 3.92 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.87 | 4 |
5 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.58 | 5-7 |
6 | Фізкультура та спорт | 3.58 | 5-7 |
7 | Охорона здоров’я | 3.55 | 8-10 |
8 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.43 | 5-7 |
9 | Успішність учнів | 3.43 | 8-10 |
10 | Медичне обслуговування | 3.26 | 13 |
11 | Рівень позакласної роботи | 3.25 | 8-10 |
12 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.18 | 11-12 |
13 | Харчування | 3.08 | 11-12 |
14 | Інтерес учнів до навчання | 2.72 | 14 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.15 | 15 |
Гіст. 2.31. Харківська область: оцінка головних чинників, %

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.6. Одеська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.23 | 1 |
2 | Організація навчального процесу | 4.15 | 2-3 |
3 | Виховна робота | 3.80 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.80 | 4 |
5 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.66 | 5-7 |
6 | Фізкультура та спорт | 3.63 | 5-7 |
7 | Охорона здоров’я | 3.63 | 8-10 |
8 | Успішність учнів | 3.38 | 8-10 |
9 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.31 | 5-7 |
10 | Медичне обслуговування | 3.26 | 13 |
11 | Рівень позакласної роботи | 3.21 | 8-10 |
12 | Харчування | 3.18 | 11-12 |
13 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.08 | 11-12 |
14 | Інтерес учнів до навчання | 2.93 | 14 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.25 | 15 |
Гіст. 2.32. Одеська область: оцінка головних чинників, %

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.7. Львівська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.28 | 1 |
2 | Виховна робота | 4.05 | 2-3 |
3 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.72 | 5-7 |
4 | Організація навчального процесу | 3.55 | 2-3 |
5 | Забезпечення безпеки | 3.38 | 4 |
6 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.37 | 5-7 |
7 | Рівень позакласної роботи | 3.28 | 8-10 |
8 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.22 | 11-12 |
9 | Успішність учнів | 3.19 | 8-10 |
10 | Фізкультура та спорт | 3.13 | 5-7 |
11 | Харчування | 3.08 | 11-12 |
12 | Інтерес учнів до навчання | 2.73 | 14 |
13 | Охорона здоров’я | 2.65 | 8-10 |
14 | Медичне обслуговування | 2.45 | 13 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.08 | 15 |
Гіст. 2.33. Львівська область: оцінка головних чинників, %

ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.8. Луганська область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.28 | 1 |
2 | Організація навчального процесу | 4.08 | 2-3 |
3 | Виховна робота | 4.00 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.66 | 4 |
5 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.59 | 5-7 |
6 | Фізкультура та спорт | 3.58 | 5-7 |
7 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.55 | 5-7 |
8 | Успішність учнів | 3.50 | 8-10 |
9 | Охорона здоров’я | 3.46 | 8-10 |
10 | Рівень позакласної роботи | 3.25 | 8-10 |
11 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.05 | 11-12 |
12 | Медичне обслуговування | 2.92 | 13 |
13 | Інтерес учнів до навчання | 2.83 | 14 |
14 | Харчування | 2.79 | 11-12 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.38 | 15 |
Гіст. 2.34. Луганська область: оцінка головних чинників, %

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
Табл. 2.9. Донецька область: оцінка головних чинників, %
Ранги по обл. | Чинники | Середні значення | Ранги по Україні |
1 | Кваліфікація педагогів | 4.18 | 1 |
2 | Організація навчального процесу | 4.03 | 2-3 |
3 | Виховна робота | 4.00 | 2-3 |
4 | Забезпечення безпеки | 3.74 | 4 |
5 | Харчування | 3.59 | 11-12 |
6 | Якість навчальних програм з дисципліни, що викладається | 3.59 | 5-7 |
7 | Охорона здоров’я | 3.57 | 8-10 |
8 | Рівень позакласної роботи | 3.54 | 8-10 |
9 | Фізкультура та спорт | 3.53 | 5-7 |
10 | Ефективність системи оцінки знань учнів | 3.46 | 5-7 |
11 | Успішність учнів | 3.35 | 8-10 |
12 | Медичне обслуговування | 3.13 | 13 |
13 | Інтерес учнів до навчання | 3.05 | 14 |
14 | Якість підручників та навчальних посібників | 3.05 | 11-12 |
15 | Система матеріального та морального стимулювання вчителів | 2.38 | 15 |
Гіст. 2.35. Донецька область: оцінка головних чинників, %
