Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материалаДиплом

Содержание


2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ Упор. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003.
Мозаїка інтерактивних методів профільного навчання в системі роботи вчителя-словесника Лисенко А.В., Авраменко Н.
1. Метод конкретної ситуації (МКС)
2. Метод мозкової атаки (ММА)
3. Метод проектів (МІГ).
4. Метод інциденту (МІ)
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   40

Література


1. Гудзик И.Ф. Учитывать потребности и склонности учащихся. Об отборе содержания для профильного обучения русскому языку// Русская словесность в школах Украины.- 2004.- №5-6.- с.2-6.

2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ Упор. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

3. Основные педагогческие технологии // Русский язык и литература в школах Украины.- 2005.- №8 (92.- с.2-7).

4. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998.- 256 с.


Мозаїка інтерактивних методів профільного навчання в системі роботи вчителя-словесника

Лисенко А.В., Авраменко Н.



Завдання, визначені Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті, концепцією 12-річної загальноосвітньої середньої школи, орієнтують вчителя на запровадження таких методів навчання, які розвивають „уміння самостійно вчитися, критично мислити..., здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності” [5]. Саме такими є інтерактивні методи навчання, які викликають інтерес до пізнавального процесу, розвивають творчий потенціал особистості, розумову та емоційну сфери.

Інтерактивні методи навчання не є новими для української школи. Вони використовувалися ще на початку минулого століття (лабораторно-бригадний метод, робота в порах змінного складу, проектний метод та ін.). Застосування цих методів виявило певні проблеми й ускладнення, оскільки вони запроваджувались в освітніх закладах без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення й екстремальної перевірки. За сталінських часів такі методи взагалі були визнані непотрібними і піддані нищівній критиці. Вже на початку 30-х рр. XX ст. українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з панівною стандартизацією й уніфікацією засобів, форм і методів навчання.

Подальшу розробку та впровадження інтерактивних методів навчання ми можемо знайти у працях В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенковоїта ін.

Наприкінці XX ст. інтерактивні технології та методи навчання набули поширення в теорії та практиці американської школи.

Інтерактивним методам навчання присвятили свої дослідження В.Андрєєв, Р.Грановська, О.Пометун, Г.Сиротенко, С.Крамаренко та ін.

Застосування інтерактивних методів навчання вимагає старанної підготовки вчителя й учнів. Таке навчання сприяє створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителю стати справжнім лідером дитячого колективу.

1. Метод конкретної ситуації (МКС) — орієнтований на розвиток та

удосконалення аналітичних здібностей, розвиває в учнів вміння спілкуватись, формувати власну думку, самостійно приймати рішення. МКС примушує усвідомити, що не завжди існує єдино правильне рішення. Одночасне існування декількох альтернативних рішень та можливість вибору формують гнучкість підходу до розгляду проблем.

Є багато різновидів цього методу. У загальному випадку учень отримує завдання з описанням конкретної проблеми. Йому потрібно вивчити ситуацію та прийняти оптимальне рішення.

Наприклад.

Учитель пропонує учням розглянути певну ситуацію (цитату з твору, власне ситуацію, інше).

Клас доцільно поділити на 2-3 команди з рівною кількістю учасників. Один із членів кожної команди зачитує цитату із твору або ж власне проблемну ситуацію, до якої додаються 3 запитання, на які потрібно дати вичерпну відповідь, оперуючи знанням текстового матеріалу.


Ситуація 1. „Терези дружби.”

- Скидай, сучий сину, штани! - раптом грізно звернувся батько до Федька. Федько спідлоба дивиться на тата.

- За віщо? - ледве чутно питає він.

- За те, що водишся з благородними дітьми. Я тобі, паршивцю, скільки раз казав: не смій з панами водитися. Не кумпанія вони тобі.

- Та я з ними не водюсь, він сам лізе...

/Цитата з оповідання В.Винниченка „Федько – Халамидник!”/.

Питання.

1. Чи поділяєте Ви думку батька, що Федько і Толик не можуть бути друзями?

2. Чи є, на Вашу думку, взаєморозуміння між батьком і сином?

3. Яку б відповідь Ви дали батькові, якби раптом опинилися на місці Федька?


Ситуація 2. „Героїзм чи самоствердження?”

„Коли Федько вийшов на берег, коли його оточили хлопці і з радістю та з захватом дивились на нього, як на героя, Толя почув, що він теж може перейти. І не тільки може, а от візьме і перейде...”

/Цитата з оповідання В.Винниченка „Федько – Халамидник”/.

Питання.

1. Навіщо Толя зважився перейти через кригу на інший берег?

2. Якими були б Ваші дії, коли б Ви стали, свідком події або ж опинилися на місці Федька чи Толика?

3. Чи можна вважати вчинок Федька, коли він рятує життя Толику, героїчним?


Ситуація 3. „Жахливий вибір”

Мятежний син (персонаж новели М.Хвильового „Я (Романтика)” вбиває рідну матір.)

Питання.

1. Що він, на Вашу думку, відчуває в цю хвилину?

2. Що є рушієм його вчинку?

3. Чи можна віднайти виправдання таким діям?

2. Метод мозкової атаки (ММА) — спрямований на активізацію творчої думки учнів, вихід за межі стандартного мислення. Це метод вирішення проблем шляхом пошуку великої кількості різноманітних рішень. ММА функціонує на засадах вільного, нічим не обмеженого генерування ідей у групі спеціально підібраних учнів („генераторів ідей”), які ознайомлені з проблемою. На першому етапі „генератори ідей” отримують і фіксують будь-які ідеї; на другому - аналізують отримані ідеї з іншою групою учнів („експертами”), які відбирають найбільш цінні ідеї і розробляють їх на основі остаточного рішення. Одна з модифікацій ММА - човновий метод, при якому група „генераторів ідей” міняється місцями з групою „експертів”. Сама атмосфера „мозкової атаки" народжує появу нових ідей, створює сприятливі зовнішні умови, такі як: доброзичливість, самокритичність, підтримка.

Наприклад.

Вивчаючи роман-хроніку У.Самчук „Марія”, визначаємо проблему, над якою протягом уроку будуть працювати група генераторів та група експертів.

Проблема. Життя — найвища цінність.

Генератори, заздалегідь ознайомлені з проблемою, отримують і фіксують будь-які ідеї від усіх присутніх.

Орієнтовний перелік ідей.

1. Ідея повноти щастя.

2. Ідея зцілення любов'ю.

3. Злочин проти народу.

4. Фанатизм і трагедія роду.

Експерти розглядають кожну, вибирають найбільш цінні, найактуальніші, аргументують кожну, посилаючись на текстовий матеріал.

3. Метод проектів (МІГ). В основу цього методу покладено ідею побудови навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів, з урахуванням їхніх особистих Інтересів. МП сприяє формуванню самостійної, творчої особистості. Характерною ознакою МП є органічна і повна узгодженість навчання з навколишнім життям, різноманітними інтересами учнів. Метод проектів є методом пошуку. Він спрямований на розвиток наукового мислення. Результати такої діяльності можуть бути представлені в доповідях, статтях та ін.

Наприклад.

Орієнтовні теми наукового дослідження.

1. Модерністські форми ранньої лірики П.Тичини.

2. Літописець українського простору (за твором У.Самчука „Марія”)

3. Історіософські та християнські ідеї „Чорнобильської мадонни” І.Драча.

4. Проблема роздвоєння „Я” у внутрішньому світі жінки...(за поемою Лесі Українки „Бояриня”).

5. Філософські мотиви драматургії В.Винниченка.

6. Місце Плужникової лірики в сучасній філологічній освіті.

7. Стилістичний феномен „Чорнобильської мадонни” І.Драча.

8. Ідейно-естетична роль пейзажу в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

9. Творчість Т.Шевченка в контексті загальноєвропейських мистецьких напрямків і течій XIX ст.

4. Метод інциденту (МІ) — спрямований на подолання вікової та особистісної інерційності, вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент вираженого дефіциту інформації, часу тощо. Відомо, що в гострій, конфліктній ситуації людина розгублюється. Однак, якщо такі напружливі ситуації неодноразово повторюються, її реакція поступово нормалізується. МІ формує уміння оптимально розв'язувати конфліктні та екстремальні ситуації.

Наприклад.

За певний час (визначає вчитель) учневі (команді) необхідно дати максимальну кількість правильних відповідей. За кожну правильну відповідь учень (команда) отримує певну кількість балів.