Geum.ru

Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материалаДиплом

Содержание


Творчий розвиток особистості школяра на етапі допрофільної підготовки Пасинок О.В.
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   40

Творчий розвиток особистості школяра на етапі допрофільної підготовки

Пасинок О.В.



На доброті існує світ

І добротою пахне хліб.

І мирне небо, в школу йти –

Це також вияв доброти...

І до дітей любов свята –

Це чистота і доброта.

П.Мандзик

Розвиток творчої особистості молодшого школяра був і залишається одним із найважливіших завдань навчання та виховання. Саме сьогодні ефективність роботи школи визначається тим, як навчально-виховний процес забезпечує виявлення та реалізацію творчих здібностей кожного учня, формує творчу особистість та готує до творчої пізнавальної дільності.

Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення та самовираження. Зрозуміло, що не всім бути Ейнштейнами. Але із задоволенням і користю навчатися здатні всі. Для цього процес навчання має бути максимально наближеним до запитів і можливостей дитини.

Особливе місце у формуванні всебічного розвитку людини належить початковій ланці освіти. Тому у нашій школі розгорнулась широка експериментально-дослідна робота з апробації нових педагогічних ідей, прогресивних технологій і моделей навчання та виховання молодших школярів.

Навчальні плани початкової школи містять різні варіанти курсів, спрямованих на пізнання молодшими школярами навколишнього середовища: «Людина і світ», «Рідний край», «Ознайомлення з навколишнім світом» та інші. На мою думку, серед них найбільш цікавим є інтегрований та синтезований курс «ДОВКІЛЛЯ». «Стратегічна мета освітньої програми «Довкілля» - формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє довкілля».

Природа – джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, подиву. Було проведене одне цікаве спостереження: чим красивіша та багатша природа, тим добріші люди, які мешкають там. Отже, любов до природи, поетичне ставлення до неї, вміння бачити прекрасне у навколишньому позитивно впливають на менталітет народу.

Дослідники довели, що більшість людей засвоюють ті чи інші переконання з дитинства, ще до того, як отримують можливість критично осмислювати отриману інформацію. Для того, щоб діти краще знали і розуміли навколишній світ, щоб мали уявлення про ті екологічні проблеми, які постали перед людством, треба, щоб вони спочатку набули певного запасу знань про навколишню природу, про своє довкілля. Особливість курсу «Довкілля» якраз і полягає в тому, що весь зміст знань базується на загальних закономірностях природи та цілісному сприйнятті світу дитиною.

Про цей інтегрований курс вперше я почула у 1994 році. А потім познайомилася з програмою і захопилася цим предметом. Найбільше мені сподобалося те, що під час викладання курсу «Довкілля» я могла дати дітям початкові уявлення про фізику, хімію, астрономію, генетику та багато інших цікавих наук. І з 1995року у нашій школі з’явилося «Довкілля». Цей предмет сподобався дітям, зацікавив вчителів та батьків. Працювала я над цим курсом два роки, а потім змушена була повернутися до традиційних уроків природознавства, хоч як не хотілося прощатися з уроками довкілля ні мені, ні дітям. Чому? Та тому, що крім програми і методичних рекомендацій, які були надруковані у журналі «Постметодика», більше не було нічого. Так «Довкілля» на 9 років пішло з нашої школи, але залишилося у серці.

За цей час «Довкілля» дуже «виросло», стало відомим, стало предметом нового покоління. Творчим колективом науковців та вчителів-практиків під керівництвом дійсного члена АПН України, доктора педагогічних наук Віри Романівни Ільченко були розроблені підручники, зошити, календарно-тематичні плани, методичні рекомендації щодо викладання предмета для кожного класу. «Так з’явився у навчальних планах країни предмет довкілля – національний предмет нового покоління, всебічно досліджений і забезпечений системою експериментально перевірених підручників та посібників для учнів і вчителів».*

Так з 2004 року «Довкілля» знов у нашій школі і тепер, я переконана – назавжди. Тепер у нас є підручники, зошити. І якщо батьків першокласників мені доводилося вмовляти, переконувати у тому, що потрібно купити підручники, зошити, то тепер цих проблем немає. Діти захоплені довкіллям і батьки це бачать і розуміють. Мені подобаються підручники – красиві кольорові, сучасні, з цікавими фотографіями. Просто в захопленні я і від зошита. Дуже подобається «Азбука настрою» у зошиті. Учні, позначаючи свій настрій на початку кожного уроку, вчаться керувати своїми емоціями. Дитина не тільки відзначає, що на початку уроку вона весела чи сумна, а й замислюється, чому їй сьогодні сумно. А потім мені цікаво дивитися на зміну настрою в кінці уроку. І якщо ніхто не залишився сумним, якщо додалося веселості, то це і є найвища оцінка мого уроку. Загальновідомо, що дитина кольором передає свій емоційний стан. Так от у зошитах з довкілля біля кожного завдання є фігурка якогось предмета. Її потрібно розфарбувати у кінці уроку біля того завдання, яке сподобалося найбільше. І коли діти розфарбовують ці фігурки яскравими кольорами та ще й біля кожного завдання – то це свідчить, що урок вдався. Кожен учень відчуває себе впевненим, бо знає, що на будь-якому уроці для нього знайдеться посильне завдання. Отже, у дитини зникає небажання ходити до школи. А ще у класі зникає тиша. Так звана дисципліна є пригніченням активності учня. І навпаки – рівноправне спілкування вчителя з учнями сприяє зростанню авторитету вчителя, виникає зацікавлення особистістю вчителя. Спілкування виходить за межі уроку. А під час уроків діти відчувають творче піднесення, осяяння, переживають позитивні емоції, набувають навичок соціальної адаптації.

* Концепція освітньої програми «Довкілля», Київ-Полтава, 2003, ст.4

Мої учні з нетерпінням чекають кожного уроку довкілля. Творчі домашні завдання, які вони залюбки виконують, дивують і мене, і інших вчителів. Кілька днів тому у нас був урок довкілля, на якому ми говорили про гостинність. Я попросила підготувати вдома розповідь про сімейні традиції зустрічі гостей. Уявіть моє здивування, коли одна з учениць вийшла розповідати про це з короваєм, який спекли вони з мамою, на вишитому українському рушникові. Та ще й розказала чудовий вірш про гостинність українського народу. А з тих казочок, які готують вдома діти, уже можна скласти цілу збірочку. Цікаво те , що навіть батьки, незважаючи на всю свою зайнятість та дорослі проблеми, включилися у наше шкільне життя. Після вивчення кожної теми проводяться узагальнюючі уроки, до яких ми готуємося, бо це – свято. І тоді у нашому класі – день відкритих дверей, бо приходять батьки, щоб подивитися на своїх дітей, приходять вчителі, щоб побачити щось цікаве, перейняти досвід.

Одна з особливостей курсу “Довкілля” – уроки серед природи. Вони відіграють особливу роль в особистісно орієнтованій освіті. Саме у дні народних свят проводяться такі уроки . І це дуже символічно, бо у такі дні ми набираємося сили від матінки-землі. До уроків серед природи учні готуються заздалегідь. Першокласники та другокласники дарують довкіллю вірші, пісні – вони спілкуються з ним, наче з живою істотою. Старші учні ведуть спостереження, дослідження. Спілкування з природою, засвоєння народних звичаїв зміцнює фізичне та психічне здоров’я дітей.

Кожен учень приніс у 1 класі до школи маленький пагінчик якоїсь кімнатної рослини. Ми їх посадили , підписали горщики і кожна дитина доглядає за своєю квіткою. Ростуть діти – ростуть і квіти. Уроки довкілля не закінчуються після дзвінка. Вони взагалі ніколи не закінчуються, бо ознайомлення з таємницями природи відбувається не тільки під час уроків, а й у повсякденному житті. У грудні 2005 року мої другокласники звернулися до адміністрації школи та до інших учнів на щотижневій робочій лінійці з проханням не рубати на новорічні свята ялинок, а придбати штучні красуні. І вся школа підтримала їх. А це багато що значить. Отож, уже з наступного навчального року наша Андріївська загальноосвітня школа стане Школою екологічного виховання.

Нам без природи не прожити –

Це сонце й небо голубе.

Вода, земля,повітря, квіти,

Все, що оточує тебе.


Це все довкілля, це природа,

Частинки й ми її малі.

Потрібне нам життя й свобода,

Щоб вік прожити на Землі.