Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології
| Вид материала | Диплом |
- Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у вивченні англійської, 93.41kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 338.92kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.
- Сучасні технології навчання, 157.96kb.
- Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 проектні технології як засіб актуалізації пізнавальної, 341.17kb.
- Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
- Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської, 226.5kb.
- Досвід роботи з упровадження інтерактивних І мультимедійних технологій на уроках української, 259.95kb.
- Комп'ютеризоване навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах, 697.92kb.
- Дистанційне навчання в професійно-технічній освіті, 99.88kb.
Впровадження інтерактивних методів профільного навчання на уроках математики в гімназії ім. В.О. Нижниченка м. Комсомольська
Пивовар В.І.
.
Чому вчити і як учити учнів у школі? Чи можна створити ідеальний механізм, знайти ідеальний метод навчання (зокрема навчання дітей математики)? Чому надати перевагу – традиційним методам викладання чи інтерактивним технологіям? Чому значна кількість основних методичних інновацій у математиці пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання? Такі питання стоять сьогодні чи не перед кожним прогресивним педагогом. Тож інтерактивні підходи до навчання – це щось зовсім нове в сучасній освіті чи ні? Виявляється, що ні. Ще близько 2,5 тисяч років тому всесвітньовідомий китайський філософ Конфуцій сказав:
„ Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань та навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.
Тож інтерактивний метод означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня.
Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського. У 70-80-х роках ХХ століття вчителі-новатори Ш.Амонашвілі, В. Шаталов, Є.Ільїна та інші повернулися до інтерактивного навчання. Але творчість цих педагогів була скоріше винятком, ніж правилом.
Чому саме зараз інтерактивні методи набули такої популярності? З досліджень психологів можна зрозуміти, що у сучасному світі на людину звалюється величезний об’єм інформації. Дорослий може відфільтрувати матеріал, маючи досвід роботи з інформацією, а для дитини це дуже складно. Тому школа повинна допомогти у цьому: навчити учнів працювати з інформацією у різних її видах, визначати головне у поданому матеріалі. Та завдання виявляється не з легких, адже протистояти телебаченню, кіноіндустрії, рекламі, комп’ютерним технологіям дуже не просто. Однією із результативних методик є інтерактивне навчання. Суть його полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні технології виключають домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.
Інтерактивні методики дають змогу задіяти не тільки свідомість людини, але й її почуття, емоції, вольові якості, тобто залучають до процесу навчання та виховання «цілісну людину». Це, звичайно ж, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Використовуючи результати психологічних досліджень, можна скласти діаграму ефективності використання методів навчання:
Звичайно, щоб уроки з використанням інтерактивних технологій дали очікуваний результат, треба ювелірно підходити до їх використання. Перш за все, підбирати такі методи, які відповідають віковій групі учнів. По-друге, не нагромаджувати один метод на інший, а використовувати один – два, але в гармонійному поєднанні. По-третє, давати учням час подумати, щоб вони матеріал сприйняли, а не виконували завдання «для галочки». По-четверте, необхідно обов’язково провести досконале обговорення за підсумками виконання інтерактивного завдання.
Щоб забезпечити ефективний контроль над процесом навчання за умов використання інтерактивних методів, учитель повинен попередньо підготуватися: підібрати завдання, зразки їх розв’язання; старанно спланувати заняття: підготувати запитання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття; мотивувати учнів до вивчення шляхом добору цікавих завдань; оголошувати очікувані результати, критерії оцінювання.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути толерантними, критично мислити, приймати продумані рішення. Тому, використовуючи інтерактивні методи, необхідно наголошувати на правилах роботи в групах, а краще, щоб ці правила були завжди перед очима учнів: кожен учасник має можливість висловитися; усі учасники поважають цінності і погляди кожного; обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, що їх висловили; усі учасники роблять зауваження коротко і по суті; кожен учасник відкритий для сприйняття чужих ідей; усі розбіжності, конфлікти вирішуються мирним шляхом; усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.
Починати запровадження новітніх технологій треба поступово, продумано, починаючи з використання простих: мозкового штурму, роботи в парах, у малих групах та інше.
Використання інтерактивних технологій повинно бути не самоціллю, а необхідністю для створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.
Особисто я розпочала впровадження інтерактивних технологій з «Мікрофону». Цей метод надав можливість кожному учню з класу висловити свою думку швидко, по черзі, не перебиваючи один одного, оскільки говорить той, хто тримає мікрофон. Дякуючи цьому методу, зуміли відкритися ті діти, які були менш активними, хоча й знали матеріал. Учні ж , які активно працювали на уроках і звикли домінувати у відповідях, навчилися слухати інших, аналізувати їх виступи.
«Сторіночка довідника» стала традиційною на уроках математики. Учні з величезним бажанням допомагають пригадати той чи інший блок формул, необхідний для розв’язування задач чи систематизації знань, щоб розпочати вивчення нової теми.
Серед дітей середньої ланки популярністю користується « Шкідливий дощ», адже необхідно якнайшвидше відтворити у формулах, означеннях, властивостях та ін. те, що змило дощем.
Метод «Світлофор» або «Займи свою позицію» допомагає мені як учителю візуально визначити на уроці рівень засвоєння знань учнями класу в цілому та визначити тих учнів, які ще не впевнені у своїх знаннях. Це легко вдається, адже у кожного на парті лежать дві карточки: одна з них зеленого, а інша червоного кольору. Якщо відповідь задовольняє учня, то він дає їй зелене світло. Коли ж відповідь викликає сумнів – з’являється червона картка.
Серед учнів 8-9 класів популярними стали методи « Відповідь із рецензією» та «Доповідач – опонент». Під час використання першого методу відповідь одного учня рецензує інший: робить стислий аналіз виступу, наголошує на ключових моментах, підкреслює позитивні сторони та корегує недоліки. У методі «Доповідач – опонент» наголос переноситься на питання з боку опонента до виступаючого по суті виступу доповідача. У результаті використання обох методів висвітлення питання повторюється двічі й підхід до нього відбувається з двох різних сторін, що дає можливість слухачам глибше засвоїти матеріал. Практикуючись у такий спосіб, учні отримують навики і вміння, які необхідні для захисту наукової роботи.
Під час уроків розв’язання задач часто використовую « Мозковий штурм» - технологію колективного обговорення, що спонукає учнів виявити свою уяву й творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми (наприклад, розв’язати одну вправу різними способами), тим самим розширити діапазон використання знань та умінь учнів.
Метод « Робота в малих групах» я використовую для розв’язання більш складних проблем, що вимагають колективного обговорення, коли завдання потребує спільної , а не індивідуальної роботи.
У чому ж сильні та слабкі сторони цієї методології?
Таке питання постає сьогодні перед педагогами. Та зайняти особисту позицію щодо впровадження інтерактивних технологій доведеться кожному з нас.
Для захисту своєї позиції – необхідності використання інноваційної технології на уроках і під час виховної роботи – я можу додати лише, що розробка системи таких уроків, на мою думку, сприяє розвитку логічного мислення, самостійності, відповідальності учня за себе й за свій клас. Робота, якою зайняті діти, характеризується їхньою відповідальністю, вимогливістю, потребою у мисленні та самовираженні. Учні, занурені у процес навчання, отримують насолоду від такої праці, а також від того, що між їхнім навчанням і досвідом реального життя існує тісний взаємозв’язок.
Практика підтверджує, що інтерактивні методи навчання посідають центральне місце у зростанні результативності гімназистів у олімпіадах, захисті науково-дослідницьких робіт МАН та універсіадах, активності учнів у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Зокрема, за результатами лише цього навчального року 21 призове місце в обласних олімпіадах , 16 призових у захисті науково-дослідницьких робіт МАН, 9 призових місць у Всеукраїнській універсіаді при Київському Міжнародному Університеті та третій результат у Всеукраїнському захисті науково-дослідницьких робіт МАН принесли до скарбнички досягнень гімназисти. 83 з них взяли участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» та Всеукраїнському конкурсі «Золотий ключик».
Ось тому нове впроваджувати потрібно, але й те, що витримало випробування часом, набуте великим педагогічним досвідом і дало позитивний результат, зовсім відхиляти не слід. Головне, учмтель повинен пам’ятати, що для вихованців він має бути другом, що урок потрібно проводити не для учнів, а разом з ними, і щоб на кожному уроці будь-яка дитина відчувала радість творчої праці.
Література
- Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - К., 2003. – С.І92.
- Интерактивное обучение: новые подходы. - Відкритий урок. - 2002. -
№5-6.-С.4-6.
- Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів. - Відкритий урок. - 2002. - №5-6. - С.7-10.
- Мартинець А.М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання. - Відкритий урок. - 2003. - №7-8. С.28-31.
- Скрипник М. Використання інтерактивних методів у навчанні. – Ігри для дорослих. Інтерактивні методи навчання. /Упоряд.Л.Галіцина. - К.: Ред. загальнопед.газ., 2005.-128.- (Б-ка «Шк.. світу»).
- Остапчук У. Застосування сучасних освітніх технологій.- Математика в школі.-2004.- №8. –С.11-17.
- Паламар Т.М. Засідання творчої групи вчителів математики «Салон педагогічних ідей» - Математична газета. – 2006.-№1. – С.22-25.
- Соколовська І. Знайомтеся з інтерактивними технологіями. – Математика. – 2005. - №34.- С.13-15.