Geum.ru

Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материалаДиплом

Содержание


Методологічне та методичне забезпечення впровадження
Мирошниченко В.І
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

Вступ



Методологічне та методичне забезпечення впровадження

профільного навчання


Методологічними засадами профільної освіти є: принципи особистісної орієнтованої освіти, інтеграції та диференціації навчального процесу, державні документи та постанови Міністерства освіти і науки України про освіту.

У цих документах закладено нові принципи організації освіти в сучасній школі. Створення платформи для становлення профільної старшої школи в Україні має передбачати: перегляд основних підходів до організації навчання у старшій школі, обґрунтування поняття профільного навчання, з’ясування її основної мети та завдань; розробку моделі та структури профільних курсів, окреслення рамок основних та профільних предметів, визначення співвідношення варіантного та інваріативного компонентів в їх динаміці , узгодження цих позицій з державними стандартами. Методичне забезпечення – це сукупність способів організації профільного навчання та впровадження освітньої галузі технології.

Досвід багатьох країн показує, що профільна організація навчання веде до поступового скорочення інваріантного компонента. При створенні переліків профільних дисциплін необхідно враховувати потреби ринку праці. Створення таких переліків повинно бути гнучки і передбачати поповнення або вилучення певного профілю. Визначитись з профільними галузями необхідно для того, щоб запобігти стихійній диференціації навчання.

У процесі запровадження профільного навчання необхідно враховувати методологічні основи, які висвітлені в працях В.С.Пікельної, І.П.Волкова, Є.О.Клімова, А.П.Самодріна. Н.І.Шиян та ін. При цьому особистість розглядається через професійні сфери діяльності: „людина-людина”, „людина-природа”, „людина-техніка”, „людина-знакова система”, „людина-художній образ”.

Для ефективного запровадження профільного навчання в старшій школі необхідні структурні перебудови самої її організації та технології відбору учнів. Оскільки сьогодні в умовах віддалених районів та сільських шкіл не можливо відразу створити таку структуру, перехід до профільного навчання повен бути поступовий та відбуватись лише за умови існування необхідної бази та педагогічних кадрів.

Створення профільної старшої школи не можливе без належної підготовки кадрів. Саме тому система підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів має бути забезпечена необхідними програмами, навчальними матеріалами та іншими ресурсами, щоб задовольнити освітню галузь необхідними кваліфікованими спеціалістами. При визначенні профільних напрямів має бути узгодження стосовно спеціалізації системи підготовки та підвищення кваліфікації освітніх кадрів. Окрім того, необхідно врахувати можливість учителів викладати навчальні предмети за різними профілями або в межах одного профілю, що є дуже важливим умовах сільських шкіл. Учителі мають бути обізнані з сучасними педагогічними технологіями, інтегрованими курсами та інноваційними формами й методами викладання, з сучасними засобами навчання. Необхідно організувати підготовку та підвищення фахової кваліфікації вчителів, що задовольнять потреби профільної старшої школи. Державний стандарт базової і повної середньої освіти визначає вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів за галузевим принципом. У старшій школі навчання профілізується, відповідно до цього зміст освіти диференціюється за трьома рівнями: обов’язковий, визначений Державним стандартом; профільний, який визначається програмами, затвердженими МОН; академічний, що пов’язаний з профільними предметами і за яким здійснюється загальноосвітня підготовка учнів.

Структурування змістового наповнення галузі «Технології» відбувається на основі таких змістових ліній: 1)політехнічна орієнтація; 2)технологічні основи виробничої діяльності; 3)трудова компетентність; 4)графічна культура; 5)інформаційна культура; 6)технологія творчості.

Всі змістові лінії є наскрізними для реалізації змісту галузі в основній і старшій школі. Інтеграція змісту природничо–наукових знань учнів загальноосвітньої школи передбачає опанування системою знань, учнів загальноосвітньої школи передбачає опанування системою знань, необхідних у повсякденному житті та трудовій професійній діяльності у майбутньому. Вона включає формування наукового світогляду та інтелектуального розвитку на основі логічного мислення, просторової уяви, алгоритмічної, графічної та інформаційної наступності між початковою, основною і старшою школою. Нинішній стан профілізації школи має власну специфіку та особливості. Крім того, що у старшій ланці середньої школи завершується здобуття загальної середньої освіти, саме на цьому етапі розвитку особистості відбувається соціальне та громадянське самовизначення молоді. Тому зміст освіти в старшій школі повинен бути спрямованим на становлення компетентної особистості, яка здатна до соціальної адаптації в суспільстві, усвідомлює власний потенціал та способи реалізації обраного життєвого шляху. Введення профільної освіти з цих позицій є відповіддю на нові вимоги суспільства до особистості: вона повинна бути компетентною, відповідальною, мати громадянську позицію, вміти навчатися впродовж усього життя, оволодівати кількома професіями залежно від кон’юктури ринку праці тощо.

Отже, профільна освіта суттєво відрізняється від виробничого навчання,яке у багатьох випадках обмежувало можливі професійні плани випускників шкіл. Як відзначалося вище, сучасна профілізація школи відбувається у принципово іншій освітній парадигмі – особистісно орієнтованій. Профільна освіта коригує зміст загальної середньої освіти за принципами диференціації та варіативності, вона підвищує її соціально–економічну значущість, забезпечує інтеграцію освітніх та предметних галузей, їх спрямованість на життєве та професійне самовизначення випускників шкіл.

Актуальним на сьогодні є розробка цілей, змісту та структури профільного навчання в школі, обґрунтування диференціації змісту освіти в старшій школі, визначення базового й профільного рівнів освіти. Перше питання, яке постає перед управлінцями та вчителями, полягає в тому, які предмети слід відносити до профільних. Для цього проведемо порівняння базових та профільних навчальних дисциплін. До профільних ми відносимо ті курси, які поглиблюють зміст базових загальноосвітніх предметів. На профільному рівні базові предмети (або освітні галузі) можуть бути представлені сукупністю окремих профільних курсів. Наприклад, прородничо–математичний профіль може бути представлений сукупністю прородничо–наукових курсів; фізика, біологія, хімія, фізична географія; суспільно–гуманітарний – курсами економіки, права, соціології, культурології тощо.

Порівнюючи цілі базових та профільних курсів, відзначимо, що обидва курси є загальноосвітніми, але пріоритети у них різні. До основних цілей базових курсів належать світоглядні, розвивальні, виховальні, тобто йдеться про оволодіння учнями основними (а не вузькопредметними) компетенціями. Опосередковано у процесі вивчення базових дисциплін реалізується завдання профорієнтації, підготовки до професійної освіти.

Цілі профільних курсів визначаються типами профільного навчання, яких можна виділити три: індивідуальний, соціалізуючий, вузівський. Перший тип, індивідуальний, забезпечує реалізацію учнями власного освітнього маршруту, який не обов’язково виводить учнів на пісшкільну професійну освіту. Другий тип, соціалізуючий, спрямований на тре, щоб готувати учнів до трудової діяльності, а також до отримання початкової та (або) середньої професійної освіти. Вузівський тип профільної освіти забезпечує підготовку учнів до вступу у вищі навчальні заклади.

В наш час особливо актуальною є компетнтнісно орієнтована освіта Звичайно, кожен конкретний профіль навчання має конкретні цілі, які реалізуються циклом профільних дисциплін; але, підкреслимо, пріоритетними цілями профільних курсів є задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів.У психолого–педагогічній літературі під компетентністю розуміється інтегративна якість особистості, яка зумовлює готовність здійснювати певну діяльність. При цьому є важливими не окремі знання, вміння та процедури, а властивість, яка дозволяє людині здійснювати діяльність у цілому. Уведення профільного навчання дещо уточнює поняття про види компетентності, які є важливими для визначення змісту освіти в загальноосвітній школі. Профільна компетентність є результатом освітнього процесу в старшій школі і визначається як готовність самостійно одержувати та використовувати знання із профільної освітньої галузі, які необхідні для професійного самовизначення і самореалізації особистості.

На сучасному етапі профілізації старшої школи важливо, щоб і керівники шкіл, і вчителі володіли методологією визначення змісту базових та профільних дисциплін. Деякі методологічні та методичні орієнтири ми й прагнули визначити.


Мирошниченко В.І.