Geum.ru

Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материалаДиплом

Содержание


Розділ І. Досвід упровадження профільного навчання в загальноосвітніх школах області
Шиян Н. І.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

Розділ І. Досвід упровадження профільного

навчання в загальноосвітніх школах області




Змістові й організаційно-управлінські аспекти функціонування загальноосвітньої школи сільської місцевості на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмету

Шиян Н. І.



Школа – це суспільний інститут. Її призначення – створення умов для повноцінного самовизначення особистості, тобто для виявлення своїх потенціальних можливостей, усвідомлення їх як цінність і співвідношення з тими вимогами, які передбачає суспільство до людини в процесі використання нею різних соціальних ролей. Процес освоєння особистості соціальних ролей є найважливіша складова її соціалізації.

Історичний вплив на розвиток особистості учня і педагога має наявність в навчальному закладі варіативних моделей освітнього процесу, що включають: освіту за вибором; різнорідне навчання; профільну освіту в старшій ланці; організаційно оформлені і вільні (ситуації) варіанти додаткової освіти.

Освіта за вибором забезпечується шляхом м’якої диференціації, як основи моделювання базового компоненту навчального плану, наявності широкого спектру авторських навчальних курсів, факультативів, спецкурсів, курсів за вибором, спрямованих на забезпечення особистісних потреб учнів, які створюють умови для їх соціалізації. Ці курси розробляють в співробітництві з викладачами вищих закладів освіти, інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, учителів шкіл. Розробляються посібники (у тому числі на електронних носіях) для безпосереднього і дистанційного навчання на основі кейс технології.

Профільне навчання дозволяє дитині отримати свої перші передпрофесійні вміння, навички, знайти початковий досвід професійного самовизначення. Досягнення школяра розробляються і оформлюються в навчально-методичне портфоліо, відкрите для всіх учасників освітнього процесу. На розвиток і саморозвиток всіх учасників освітнього процесу великий вплив мають ті підходи, принципи, на яких будується освітній процес.

Ми обґрунтовуємо „м’яку” диференціацію навчання як спеціально організовану систему навчання, при якій кожен учень, навчаючись у одному й тому ж класі, опановує деякими мінімумами загальноосвітньої підготовки, що є загальнозначущою і такою, що забезпечує можливість пристосування в життєвих умовах, які постійно змінюються, одержує право і гарантовану можливість надавати переважну увагу тим напрямам, які в найбільшій мірі відповідають його нахилам, здібностям і майбутнім життєвим планам, вивчаючи обрані предмети на профільному рівні. Профільний рівень відповідає профільному стандарту освіти з певної галузі знань.

Наш підхід до розуміння можливостей м’якої диференціації, як основи моделювання профільного навчання інваріантного компоненту навчального плану, полягає в розв’язанні проблеми профільного вивчення предметів у старшій ланці загальноосвітньої школи сільської місцевості у тому випадку, коли виділення в школі окремого класу для профільного вивчення предмета (тим більше декількох класів) або з ряду причин неможливо, або вимагає великих фінансових витрат.

Ідея профільного навчання в сільській школі на основі „м’якої” диференціації є теоретичною основою пропонованою концепції сільської школи з профільним навчанням. Суть пропонованої нами моделі можна виразити в таких положеннях: у середині старших класів сільських шкіл з кожного предмета виділяються базові і профільні учнівські навчальні групи; на міні-модулі (тривалість 70 (80) хв. ) кожна група опрацьовує одну й ту ж тему на своєму рівні: базовому чи профільному. Ефективність роботи забезпечується навчальними посібниками для школярів, які дозволяють кожному учневі працювати на високому, але цілком доступному рівні складності з кожного предмета; окремі теми, які не входять до базового курсу, але вивчаються за профільними програмами, оформляються в елективні модулі, які вивчаються на додаткових заняттях за розкладом, які проводяться за рахунок скорочення міні-модуля з 90 до 70 (80) хвилин; резерв навчального часу з предметів, які учні не вибрали як профільні, використовується для обов’язкових індивідуальних і групових консультацій, які теж ставляться в розклад; дальше розширення і поглиблення вибраного профілю відбувається в курсах за вибором, які школярі освоюють аналогічно до елективних модулів. Крім того, учням пропонується творча робота з обраного профілю, яка базується на методі проектів; для розширення кола спілкування школярів сільської місцевості з однолітками організовуються міжшкільні факультативи, роботи секцій МАН, наукові товариства школярів, під час літніх канікул – профільні табори, де учні поєднують з відпочинком роботу з вибраного профілю.

Стисло сформуємо основні концептуальні положення моделювання профільного навчання на основі м’якої диференціації: у класі з кожного предмета (якщо є учні, які обрали цей предмет як профільний) виділяються групи базового і профільного рівнів; серед груп базового рівня виділяються групи, що вивчають предмет на рівні стандарту і групи, що вивчають предмет на академічному рівні; учні груп базового рівня працюють за підручниками загальноосвітнього рівня, а учні профільних груп – за підручниками для профільних класів; до підручників загальноосвітнього і профільного рівнів розробляються дидактичні матеріали чи навчальні посібники, які дозволяють школярам працювати на навчальному занятті (міні-модулі) на обраному рівні; основним видом навчальної діяльності школярів стає самостійна робота; вибір школярем рівня вивчення предмета дозволяє кожному учневі конструювати власну освітню траєкторію; учень має право вибирати, на якому рівні скласти єдиний державний екзамен – базовому чи профільному.

В умовах м’якої диференціації навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості, яка характеризується невеликою наповнюваністю класів, створюються умови для врахування здібностей, інтересів та нахилів кожного учня, приймається до уваги їхня працездатність, темп просування в засвоєнні предметних знань, виникає необхідність в особливому конструюванні навчальних занять.

Таким чином, фактично „м’яка” диференціація здійснює основну функцію профільної диференціації – забезпечення поглибленого вивчення предметів. Суть пропонованого підходу можна виразити в таких положеннях: у старших класах загальноосвітньої школи сільської місцевості можна виділити групи учнів за профілями (число цих груп варіюється від мінімуму (однієї) до максимуму(весь набір профілів або мінімальний набір профілів зі всіх можливих); при вивченні навчальних предметів, зміст і обсяг яких однаковий для всіх учнів (цей предмет жоден учень не вибрав як профільний), клас розглядається як єдине ціле і можна говорити про доцільність застосування рівневої диференціації, в окремих випадках – індивідуалізації; при вивчені навчальних предметів, які окремі учні обрали як профільні, виникають відмінності в змісті і обсязі навчального матеріалу, визначається для вивчення різними групами (базовими і профільними) всередині класу. В цьому випадку пропонуємо таку основну структуру навчального заняття (міні-модуля): контроль знань школярів за попереднє заняття – кожен учень одержує свій варіант, але рівень, на якому здійснюється контроль, обирає сам: базовий (С, В, А) чи профільний. Якщо він виконав завдання свого рівня, може додатково виконати завдання поглибленого рівня для підвищення свого рейтингу; засвоєння нових знань – учитель пояснює новий матеріал, використовуючи проблемні ситуації, лабораторні досліди з окремих предметів, використовуючи й інші форми й методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; вивчення та застосування учнями знань у стандартних умовах, творче перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь – складається з двох етапів: індивідуальної й групової роботи. В ході індивідуальної роботи школярі знайомляться з новим матеріалом, причому, учні, які вибрали конкретний предмет як профільний, працюють з профільним підручником, додатковою літературою; а учні базових груп працюють з базовими підручниками. Під час групової роботи учні базових груп виконують завдання базового рівня ( 3 завдання рівня С, 2 завдання рівня В і 1 завдання рівня А), а учні профільної групи крім завдань базового рівня, які характеризуються більш різким зростанням складності й включають у себе ті поняття, які не розглядаються в базовому курсі, але є в профільному, виконують завдання творчого характеру, яке вимагає не лише завдань теоретичного матеріалу, а й уміння застосовувати ці знання на практиці; підведення підсумків групової роботи – самоконтроль і взаємоконтроль у групі, обговорення з учителем незрозумілих питань тощо.

Таким чином, профільна сільська школа з „м’якою” диференціацією як основою моделювання базового компоненту навчального плану, є однією з можливих моделей організованої профільного навчання. Навчальні плани школярів будуть відрізнятися глибиною вивчення окремих предметів.