Geum.ru

Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материалаДиплом

Содержание


Профільне навчання в сільській школі. Досвід. Проблеми. Н. Бабенко.
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   40

Профільне навчання в сільській школі. Досвід. Проблеми.

Н. Бабенко.



Для здійснення глибокої профілізації на основі природних особливостей дітей, яка починається не з допрофільної підготовки, а з першого року навчання дітей у школі, і реалізується не лише в навчальній. а й позаурочній діяльності, потрібні глибокі практичні пошуки. Напрацьований досвід Попівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 дає змогу визначити позитивні надбання та проблеми практичного впровадження профільного навчання.

На сучасному етапі одним із пріоритетів модернізації освіти є створення в середній школі системи профільного навчання, яка покликана максимально диференціювати навчання за рахунок:
  1. Диверсифікації закладів освіти (тобто створення ліцеїв, гімназій, коледжів як багатопрофільних закладів).
  2. За рахунок змісту навчання (тобто створення варіативних різнорівневих і різнопрофільних програм).
  3. Використання нетрадиційних форм (наприклад, прес-конференції, шкільні дослідницькі експедиції тощо) та методів навчання (інтерактивні, діалогічні і т.п.) [ 1 ]

Найбільш поширеним є шлях організації профільного навчання за рахунок змісту навчання, ним скористалася і Попівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Для цього було сплановано та проведено ряд організаційних заходів щодо впровадження профільного навчання та здійснення допрофільної підготовки:
  • створено нормативно-правове забезпечення профільного навчання; проаналізовано матеріально-методичне та кадрове: визначено рівень компетентності вчителів;
  • проведено підготовку кадрів до роботи за рівнорівневими навчальними програмами;
  • внесено зміни до Статуту школи;
  • психологом досліджуються рівні здібностей учнів на соціально-психологічній основі ;
  • систематично у колективі опрацьовуються нормативні документи з даного питання;
  • пріоритетність профільних напрямків обговорюється спільно з батьками та школярами;
  • здійснюється профорієнтаційна робота з учнями 5-9 класів з метою найбільш раннього вибору ними галузі майбутньої спеціалізації;
  • глибоко аналізується рівень навчальних досягнень учнів з профільних предметів та вплив профільного навчання на вибір майбутньої професії (на основі вступу випускників до вищих навчальних закладів) тощо.

Так як основна мета допрофільної підготовки – не добір у профільні класи, а допомога учням в усвідомленому виборі того чи іншого профілю (а вона може бути здійснена лише шляхом надання їм можливості для вивчення широкого спектра курсів, щоб максимально виявити здібності, потрібні для того чи іншого напряму діяльності ), то допрофільну підготовку здійснюємо через: поглиблене вивчення предмета, введення елективних курсів (курсів за вибором), факультативи, предметні гуртки, наукове учнівське товариство, та ін.

З метою дотримання наступності між початковою, середньою та старшою школою, допрофільна підготовка починається ще в початковій школі (так за рахунок варіативної складової навчального плану введено курси за вибором: „Цікава математика” (1 кл), „Основи логіки” (2-4 кл), „Економіка” (3-4 кл), продовжується через факультативи: „Креслення” (8-9 кл), „Математика” (5-9 кл), „Цікава економіка” (5-7 кл), „Економіка” (8-9 кл); „Інформатика” (5-9 кл).

Це зроблено для того, щоб дитина могла випробувати себе в поглибленому навчанні з різних циклів і була готовою до свідомого обрання майбутньої спеціалізації. Далі починається профільне навчання в 10 – 11 класах, яке за вибором учнів здійснюється за двома напрямами: природничо-математичним, де додано години на вивчення математики, інформатики та екології, та суспільно-гуманітарним – вивчається правознавство, економіка, англійська та українська мови. Ефективним профільне навчання є лише тоді, коли воно реалізується не лише в навчальній, а й позаурочній діяльності учнів, бо саме вона відрізняє профільну школу від закладів освіти, що реалізують програми поглибленого вивчення предмета. Такою позакласною підготовкою може бути:
  • профільна практика, що включає різні форми організації позаурочної діяльності дітей (лабораторні роботи, робота в мережі Інтернет, складання й захист бізнес-планів, етнографічні експедиції, історичні екскурсії);
  • профільні табори;
  • предметні тижні;
  • науково-дослідна і проектна діяльність учнів тощо.

Їхнє головне призначення – забезпечення глибокого засвоєння змісту профільних програм, а також здійснення внутрішньопрофільної спеціалізації учнів [1. – С.29 ]. Так у нас уже традиційними стали захисти бізнес-планів (їх координує учитель економіки Ковалевська Ірина Іванівна); заняття – презентації, які проводяться на базі сільської Ради, де учні захищають свої соціальні проекти щодо покращення благоустрою села та підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування (ініціатор та координатор – учитель історії та правознавства Ляшенко Ганна Іванівна); історичні та етнографічні пошукові експедиції; захисти власних учнівських проектів. Такі форми роботи стимулюють комунікативність, творчу активність, надають їй соціального змісту. Педагоги нашої школи самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, науково-методичну літературу, дидактичні матеріали відповідно до робочого навчального плану. Ми маємо досвід впровадження курсів з української та англійської мов, правознавства, екології, математики, економіки, інформатики. Звісно ж, практична реалізація профільного навчання була б неможливою без належної підтримки психологічної служби, без глибокого аналізу та конкретних рекомендацій з погляду готовності учня до успішного навчання за певним напрямом, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, активізацією навчальної діяльності, що виявляється в збільшенні навантаження на нервову систему.

Результативність профільного навчання визначається ступенем досягнення окресленої мети, позитивними змінами в розвитку учнів, їхньою успішною адаптацією в соціальному середовищі: більше 70% вступають до вищих учбових закладів Києва, Дніпропетровська, Харкова, Полтави. Більшість випускників продовжують здобувати освіту згідно обраного в школі профілю.

Проблеми, пов’язаних із впровадженням профільного навчання:
  • Незабезпеченість підручниками, навчальними посібниками та програмами.
  • Брак літератури, де висвітлювався б матеріал про усі можливі професії, їх особливості.
  • Відсутність інтеграції загальної й вищої професійної освіти шляхом укладання угод між школою та вищими навчальними закладами І-4 рівнів акредитації.
  • Жоден освітній заклад самостійно забезпечити широкий вибір профілів навчання не здатен. Школа (особливо сільська) може вибрати лише 1-2 профілі, тоді як дитина хоче мати багатий вибір. Вирішення даної проблеми за рахунок створення освітніх округів вважаємо малоефективним, погоджуючись в даному питанні з точкою зору Миколи Гузика, який вважає, що така модель профільного навчання призведе до остаточного руйнування прошарку інтелігенції малих населених пунктів [2 . – С. 9].
  • Підвищення кваліфікації вчителів здійснюється без урахування їх роботи в спеціалізованих класах. (А це, звісно ж, утруднює роботу педагога)
  • Матеріальна база шкіл з питань профільного навчання ще досить бідна.
  • Дуже часто вибір профілю залежить або від кадрового потенціалу школи, або від престижності тієї чи іншої професії, а не від інтересів кожного учня.
  • Як правило, до програм елективних курсів не пропонуються дидактичні розробки для вчителя чи посібники для учня. Невідомі наслідки їх апробації. Підручники, навчальні посібники, за якими здійснюється вивчення профільних предметів, не завжди відповідають меті й завданням профілізації. Отже, виникає потреба в проведенні експертизи й рецензування авторських програм, забезпеченні підручниками та навчальними посібниками.
  • Суспільно-гуманітарний напрям на сьогодні є одним із найменш реалізованих в освітніх закладах, що спричинено:

- меншою престижністю гуманітарних спеціальностей на ринку праці;
  • певними труднощами, які ускладнюють вибір ВНЗ гуманітарного спрямування;
  • Особливо гостро стоїть зараз питання формування екологічної грамотності та культури школярів. Але ні учні, ні їх батьки не розуміють його важливості. Анкетування школярів свідчить про те, що вони не бажають вивчати предмети екологічного спрямування.
  • Профільне вивчення низки предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у ВНЗ, але, як правило, не дає професії.
  • Найбільше турбують пропозиції щодо організації профільних класів шляхом зведення в них до мінімуму загальноосвітнього змістовного компонента. Вважаємо, що це призведе, по-перше. до зниження рівня освіти; по-друге, закреслить майбутнє дитині, яка помилилася з вибором профілю навчання (адже таке буває!). Що робити «історику». який сам чи за порадою батьків, надумає стати інженером? Тоді йому самому доведеться вивчати увесь курс старшої школи, але вже для природничо-математичного напряму.
  • Було б дуже добре. якби фінансові можливості школи чи самих учнів дозволяли застосовувати індивідуальне і персональне навчання школяра, який з певних причин не зміг засвоїти навчальні програми.

Завдання сучасної школи полягає в тому, щоб створити умови, надати можливість учням зорієнтуватися в житті, зробити свідомий вибір професії. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно зорієнтованого навчального процесу, при якому істотно розширюються можливості учня будувати індивідуальну освітню траєкторію. Основна ідея поновлення ІІІ ступеня загальної середньої освіти й полягає в тому, що освіта має стати більш індивідуальною.

Досвід роботи нашого колективу показав, що навчання «всіх усьому» є малоефективним. Тому освітній процес слід формувати з максимальним урахуванням професійних та життєвих інтересів старшокласників. Ми дійшли висновку, що підготовка особистостей, які здатні до самовизначення, людей високо освічених та культурних, кваліфікованих фахівців можлива завдяки переходу до профільного навчання. Але до реформи профілізації нам потрібно підійти по-новому, а не вирішувати її звичними старими , традиційними способами.