Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології
| Вид материала | Диплом |
- Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у вивченні англійської, 93.41kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 338.92kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.
- Сучасні технології навчання, 157.96kb.
- Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 проектні технології як засіб актуалізації пізнавальної, 341.17kb.
- Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
- Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської, 226.5kb.
- Досвід роботи з упровадження інтерактивних І мультимедійних технологій на уроках української, 259.95kb.
- Комп'ютеризоване навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах, 697.92kb.
- Дистанційне навчання в професійно-технічній освіті, 99.88kb.
Профільне навчання художньо-естетичного напряму. Місце художньо-естетичної компетентності в курикулумі майбутньої освіти України
Халецька Л.Л.
Сьогодні, коли науковці, методисти, практичні вчителі працюють над осмисленням майбутнього курикулуму освіти України, доцільно визначити місце в ньому художньо-естетичної компетентності.
Зміст та методика викладання будь-якого навчального предмета мають певні специфічні риси стосовно плекання компетентностей учнів.
Серед провідних компетентностей, визначених країнами Ради Європи, є близькі за змістом полікультурна та естетична компетентності. Автору до вподоби визначення Людмили Масол, озвучене на Всеукраїнському семінарі з розробки основ змісту Національного курикулуму в освітній галузі “Естетична культура”, що відбувся в Києві 5-6 червня 2007 року: “Художньо-естетична компетентність як характеристика розвитку особистості, побудована на комплексі взаємопов`язаних процедур, на комбінації інтересів, мотивів, ставлень, знань, умінь, які відображають інтегративні результати навчання у галузі мистецтва”. Найпотужнішим засобом плекання художньо-естетичної компетентності є мистецтво. Воно виступає не тільки однією з найдосконаліших форм опанування світу у всій повноті його творчої універсальності, але і найбільш тонким інструментом “гуманізуючої соціалізації”. Естетичні засоби впливу мистецтв, зокрема музики, на особистість є найбільш дієвими і творчо розвиваючими, оскільки формують найважливіші людські якості (А.Болгарський, Т.Завадська, Л.Коваль, О.Олексюк). На виховному потенціалі музичного мистецтва акцентували увагу у своїх роботах педагоги-композитори: С.Воробкевич, А.Вахнянин, Д.Кабалевський, К.Стеценко. З`ясуванню специфіки сприйняття музичного твору присвятили свої наукові дослідження Б.Асаф`єв, О.Апраксіна, А.Лащенко, О.Костюк, О.Рудницька, О.Ростовський.
У педагогічній літературі естетичне ставлення дітей до музики розглядається як цілеспрямований процес пізнання цінностей мистецтва, усвідомлення значущості національної музичної культури і звідси формування громадянської гідності та гордості за досягнення національного мистецтва в цілому (Р.Береза, Ю.Бондаренко, С.Горбенко, В.Лозова, В.Чорнобац, Г.Шостак). Але романтичний міф про державу, збудовану єдиним народом і єдиною культурою, раз і назавжди пішов у минуле. Лише патріархальне мислення буде шукати сьогодні в цьому міфі засади для державного розвитку України і відповідне вирішення освітніх проблем. Україна є полікультурним суспільством, причому міра полікультурності після здобуття нею незалежності стрімко зростає. І в цьому треба вбачати основу для прогресивного розвитку культури України. Мова йде про віднаходження спільного знаменника для членів полікультурного суспільства, представників різних його груп. Але такий знаменник цілком можливий - це майбутнє суспільства.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях, серед яких визначена “Естетична культура”.
Зміст освітньої галузі “Естетична культура” структурується і реалізується в системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких затверджує Міністерство освіти і науки України. Змістове наповнення варіативної складової формується навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учнів.
Під час складання типових навчальних планів для учнів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів дозволяється перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Базового навчального плану.
Основна мета освітньої галузі “Естетична культура” полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва і практичної діяльності сформувати в учнів систему естетичних цінностей як інтегральну основу світогляду, розвивати мистецькі уміння та компетентність, здатність до художньо-творчої самореалізації, виховувати потребу в духовному самовдосконаленні. Освітня галузь ґрунтується на взаємозв'язку художньої культури суспільства (художньо-пізнавальна площина) і внутрішнього духовного світу особистості (художньо-творча площина), що реалізує ідею “людина в культурі - культура в людині”; на принципах цілісності, неперервності та наступності, інтегральності та варіативності змісту мистецької освіти. Концептуальною ідеєю розроблення змісту освітньої галузі є цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу.
Освітня галузь “Естетична культура” містить універсальні складові, що визначають основні результати навчання і виховання учнів, зокрема:
*аксіологічна (сприймання, інтерпретація, оцінювання мистецьких явищ), ціннісна художня орієнтація учнів, емоційно-естетичний досвід;
*праксеологічна (практична художня діяльність). Результат: мистецькі вміння, навички;
*гностична (пізнання мистецтва, його особливостей як складової культури), художні знання та уявлення учнів;
*креативна (творче самовираження у сфері мистецтва), досвід художньо-творчої діяльності;
*комунікативна (спілкування з приводу мистецтва, діалог культур), комунікативні вміння, культура художнього спілкування. Змістовими лініями освітньої галузі “Естетична культура” є: музична, візуальна (образотворча), мистецько-синтетична (хореографія, театр, екранні мистецтва), культурологічна. Зміст освітньої галузі “Естетична культура” в основній школі спрямований на розширення і збагачення мистецьких уявлень, знань, умінь, цінностей і компетентності, набутої у початковій школі.
Сьогодні набуває дедалі більшого визнання розуміння того, що реальність світу створюється багатьма голосами культур із власними дискурсами. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадської позиції. Реалізація цілісного підходу до художньо-естетичної освіти та виховання в умовах особистісно розвивальної парадигми передбачає поряд із застосуванням традиційного монопредметного викладання окремих видів мистецтва пошук шляхів внутрішньої галузевої інтеграції в межах циклу художньо-естетичних дисциплін, а також прогнозування міжгалузевих зв`язків у шкільній освіті загалом.
Порівняно з школою минулого століття – це рішучий інноваційний крок, але порівняно з іншими країнами, які вже давно визнали варіативність та інтеграцію пріоритетними освітніми принципами ,– це скромні здобутки.
В Полтавській області 7 (у 2005-2006 н. р. – 6) закладів з профільним навчанням художньо-естетичного напряму, в яких навчається 115 учнів 10 класу (у 2005-2006 н. р. – 190), 156 учнів 11 класу (у 2005-2006 н. р. – 102).Всього 271 учень (у 2005-2006 н. р. - 292 учня), в тому числі в сільській місцевості: 1 заклад, в якому навчається 37 учнів 10 класу (у 2005-2006 н. р. – 42), 42 учнів 11 класу (у 2005-2006 н. р. – 27). Всього 79 (у 2005-2006 н. р. - 68 учнів). Допрофільне навчання здійснюється за рахунок викладання музичного, музично-театрального, декоративно-ужиткового мистецтва, хореографії у гімназіях №31, 32, 33 м.Полтави, ЗНЗ №2 м.Полтави, гімназії № 35 м.Комсомольська та школи “Вибір” №17 М.Кременчука.
Вчителі, які викладають зазначені предмети, є кваліфікованими, більшість з них мають великий педагогічний досвід. Так, наприклад, учитель музичного мистецтва Слюсар Валентина Миколаївна, вчитель-методист, відмінник освіти України вже багато років викладає поглиблено музичне мистецтво у гімназії №32 м.Полтави; вчитель-методист Павлова Наталія Михайлівна, уроки якої можна сміливо назвати уроками-виставами, вже багато років викладає поглиблено музичне мистецтво у гімназії №31 м.Полтави; молодий вчитель ЗНЗ №37 м.Полтави Білокінь Світлана Миколаївна, яка закінчила Харківську державну Академію культури вже має досвід викладання курсу “Художня культура”.
Кількість класів профільного та допрофільного навчання предметів художньо-естетичного циклу в Полтавській області є вкрай недостатньою. Пояснюється така ситуація перш за все слабкою матеріальною базою шкіл. Приблизно 20% шкіл області (на селі їх взагалі одиниці) мають кабінети художньо-естетичного циклу, більшість яких не відповідає сучасним вимогам. Але причина не лише в кадровій і методичній забезпеченості викладання. На статусі предметів художньо-естетичного циклу відбивається загальне зниження престижу культури, зокрема, художньо-естетичної, не лише в школі, а й у суспільстві загалом. Дещо кращий стан у закладах нового типу, насамперед гуманітарних гімназіях, ліцеях, навчально-виховних комплексах, які за рахунок уведення циклу мистецьких дисциплін створюють необхідну духовно-творчу атмосферу. Ініціативна група вчителів Полтавської області під науковим керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента ПДПУ ім.В.Г.Короленка Лобач Олени Олександрівни об`єднались у спеціальну дослідницьку групу з метою створення регіональної програми з музичного краєзнавства, яка буде висвітлювати проблеми музичної культури Полтавщини з давніх часів до сьогодення. Адже учні повинні знати не лише про своїх земляків М.Лисенка та братів Майбородів, а і про тих, хто збирав полтавську пісню, і про сучасників, які працюють з дитячими та дорослими колективами, тих, хто працює в студіях звукозапису, займається аранжуванням та популяризацією полтавської пісні, несе у світи твори полтавських митців.
Уже готові перші збірки, які, до речі, підкріплені дисками з музичним записом: “Співа Полтавщина, і ніколи не стихнуть пісні” та “Феномен Глобинського району Полтавської області”, які допоможуть учителям у викладанні вищезазначеного курсу (у 2007 році ці збірки рекомендовані Міністерством освіти і науки для використання вчителям України). Не стоїть осторонь від питань музичного краєзнавства і журнал “Імідж сучасного педагога”, на сторінках якого постійно висвітлюються проблеми художньо-естетичного виховання учнів, друкуються матеріали на допомогу вчителям предметів зазначено циклу.
Тож з “мертвої точки” ми вже зрушили, тепер треба включатися в роботу сміливим, талановитим, креативним вчителям нашої багатої на мистецькі таланти Полтавщини.
Література
Державний стандарт. Затв. Постановою Кабінету Міністрів від 16.ХІ 2000 р. №1717.
- В.Громовий. Як зробити помаранчеву школу? - Київ: Видавничий дім “Шкільний світ”. – 2006.
3. Дахин А.Н. Компетенция и компетентность: сколько их у российского школьника? (Online). Доступ НТТР: ссылка скрыта
- Життєва компетентність особистості. - К.:„Богдана”, 2003.
5. І.В.Рогодіна. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. Харків: „Основа”, 2005.
- С.Клепко. Дилема “факти – компетентності” (Управління освітою. вересень, 2005).
7. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. // Директор школи. – січень 2005, №4 (340).
- Куррикулум // http: ifl.finec.ru/departments/kaf 5/kurrik r.phpl.