Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Вид материала

Диплом

Содержание Формування змісту природознавчих курсів у профільній школі Ільченко В.Р.

Подобный материал:

• Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у вивченні англійської, 93.41kb.
• Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 338.92kb.
• Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.
• Сучасні технології навчання, 157.96kb.
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 проектні технології як засіб актуалізації пізнавальної, 341.17kb.
• Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
• Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської, 226.5kb.
• Досвід роботи з упровадження інтерактивних І мультимедійних технологій на уроках української, 259.95kb.
• Комп'ютеризоване навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах, 697.92kb.
• Дистанційне навчання в професійно-технічній освіті, 99.88kb.

Формування змісту природознавчих курсів у профільній школі

Ільченко В.Р.

Концептуальні основи формування змісту природознавчих курсів профільної школи випливають з основних завдань профільної освіти:

• профільне навчання спрямоване на реалізації особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;
  
• метою профільного навчання є створення умов для диференціації та індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення подальшого розвитку інтересів, нахилів та здібностей учнів у тій сфері діяльності, з якою вони пов’язують вибір майбутньої професії;
  
• профільне навчання відповідно до Державних стандартів освіти має забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, їхню глибоку допрофесійну підготовку, під час якої розвиваються творчі здібності, формуються стійкі орієнтації; практичну готовність до продовження навчання, виховання загальної трудової культури учнів.
  

Типові навчальні плани пропонують школярам безпрофільну старшу школу та 7 напрямів, якими охоплено понад 20 профілів. Передбачено, що профільна школа сприятиме особистісному зростанню кожного учня, виходу з кризи сучасної освіти, оздоровленню суспільства, підвищенню його конкурентноздатності.

Криза освіти вбачається передусім у вузькопредметному урокодаванні, відокремленні учня від життєдайного реалізму, вербальному фундаменті освіти. Основним

напрямом оновлення освіти є інтеграція елементів її змісту та фундаменталізація їх навколо наскрізних понять, формування цілісності знань про світ і про природу зокрема. Як обґрунтовано вказує акад. С. Гончаренко, цілісність і пов’язана з нею фундаментальність освіти оцінюється як один з обов’язкових опорних чинників національної безпеки, стійкого соціально-економічного розвитку, забезпечення країні та її народу гідного статусу світовому людському співтоваристві. Ці ознаки освіти сьогодні є основою професійної гнучкості, зумовленої постійними змінами в технології виробництва.

Нині необхідно готувати випускника професійної школи не до роботи на конкретному робочому місці, а до галузевого ринку праці. Сучасне суспільство потребує професіоналів, чиє мислення необмежене тільки спеціальними знаннями, а має риси універсалізму, фундаментальності й духовно моральну основу. Як цього досягти – проблема сучасної професійної освіти, зокрема й проблема науково-природничої освіти в профільній школі.

Досвід запровадження цілісної науково-природничої освіти „Довкілля” дає можливість формулювати положення формування системи науково-природничих курсів профільної школи:

• Система природознавчих курсів забезпечує неперервне формування науково-природничої картини світу в учнів старшої школи та особистісної системи знань про природу кожного учня на основі досягнень природничих наук, психолого педагогічної науки, педагогічного досвіду у вітчизняних навчальних закладах і закордоном.
  
• Цілісна науково-природнича освіта є неперервною й забезпечує наступність через цілісність знань про природу між початковою, основною та старшою школою.
  
• Система цілісної науково-природничої освіти базується на основах інтеграції та фундаменталізація змісту знань про природу, на гуманізації навчально-виховного процесу, гуманітаризації змісту освіти.
  
• Засвоєння учнями системи природознавчих курсів дає змогу реалізувати рівневі і профільну диференціацію шляхом визначення базового ядра науково-практичних знань, обов’язкового для всіх профілів, і варіативної оболонки, зміст якої визначено відповідно до специфіки профілю.
  
• Зміст науково-природничої освіти освітньої галузі „Природознавство”, визначений Державним стандартом для старшої школи, може бути втілений у програмах варіативно: в системі програм інтегрованого курсу „Природознавство” в 10 – 12 х класах; у програмах предметно-інтегративної системи, яка забезпечує неперервне формування науково-природничої картини світу в свідомості учнів, образу природи завдяки єдиному для всіх предметів онтодидактичному стрижні в змісті програми з фізики, хімії, біології, методам і формам навчання, що обумовлюють цілісність знань про природу. До таких методів навчання належать структурування інформації та моделювання цілісних знань різних рівнів (з теми, розділу, курсів, системи природничих курсів, що вивчаються в даному класі). До форм навчання – узагальнювальні уроки, інтегративні дні, під час яких учителі природничих предметів спільними зусиллями коректують і контролюють образ природи учня.
  
• Зміст науково-природничих курсів профільної школи має задовольняти наступними умовами: забезпечити засвоєння на рівні розуміння учнями віх профілів ядра науково-природничих знань – системи часткових законів та понять, пов’язаних із ними , створеної на базі загальних, спільних для всіх предметів природничого циклу закономірностей та методів пізнання природи; зміст оболонки ядра науково-природничих знань є варіативним, він має диференціюватися відповідно до профілю і служить для розкриття фундаментальності понять, що входять в ядро науково-природничих знань, формування образу природи та оцінюється поточними оцінками.
  

Так можна досягти засвоєння учнями всіх профілів базових знань про природу, які слугують об’єктивною основою образу природи. Для учнів різних профілів він відрізняється оболонкою, що відповідає тій чи іншій професії. Водночас забезпечується цілісність знань про природу віх суб’єктів навчання незалежно від профілю, що необхідно для екологізації мислення суспільства.

• Профільна диференціація науково-природничої освіті в старшій школі має спиратися на наступність допрофільного навчання: образ природи – особистісно значуща система знань про природу – має формуватися починаючи з початкової та основної школи.
  

Програми природознавчих курсів кожного профілю складаються за галузевим принципом, тобто являють собою систему програм до освітньої галузі, а не окремого предмета. Програми планують визначення ядра науково-природних знань, яке є інваріантним для всіх програм і обов’язковим для засвоєння учнями кожного з профілів, і оболонки знань про природу, яка втілює специфіку певного профілю.