Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології
| Вид материала | Диплом |
- Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у вивченні англійської, 93.41kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 338.92kb.
- Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.
- Сучасні технології навчання, 157.96kb.
- Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 проектні технології як засіб актуалізації пізнавальної, 341.17kb.
- Тематичний план дисципліни > зміст практичних занять заняття Система, мета І зміст, 70.88kb.
- Пересунько Тетяна Миколаївна, філолог, викладач української мови та літератури Балабинської, 226.5kb.
- Досвід роботи з упровадження інтерактивних І мультимедійних технологій на уроках української, 259.95kb.
- Комп'ютеризоване навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах, 697.92kb.
- Дистанційне навчання в професійно-технічній освіті, 99.88kb.
Системотворні чинники формування змісту природознавчих курсів профільної школи
Гуз К.Ж.
.
Розуміти основи сучасного виробництва, цивілізовано взаємодіяти з довкіллям буде та людина, в якої буде сформований відповідний до цього образ природи. Ось чому формування науково-природничої картини світу, цілісності знань про природу та її особистісно значущої складової — образу природи — є головною метою галузі «Природознавство» і кожного з природознавчих курсів зокрема.
Слід зазначити, що образ природи, образ світу формується в учня незалежно від того, стежить за цим учитель чи ні. Питання в тому, який цей образ природи. Якщо природа в ньому постає як єдина і неподільна, в якій діють необхідні для всього сущого, зокрема й для людини, закономірності, то взаємодія людини з природою буде екологічною, цивілізованою. Якщо природа представлена в образі природи людини серією ізольованих об'єктів, то взаємодія з нею буде як із джерелом задоволення бажань людини. Екологічні проблеми — це природний результат розвитку цивілізації, обумовлений атомістичним, фрагментарним поглядом людини на природу, що формується освітою. Адекватний дійсності образ природи формується в учнів у процесі засвоєння ними знань про природу, на основі найбільш загальних закономірностей природи. Цей процес починається ще в початковій школі, постає перед учнями більш конкретизовано під час вивчення курсу «Природознавство» в 5—6-х класах, триває в основній школі під час вивчення предметів природничого циклу і завершується в старшій школі.
Для формування цілісної системи знань про природу — науково-природничої картини світу, її особистісно значущого аналогу — образу природи — інтегрований курс має бути цілісним. Необхідно визначити наскрізні ідеї, що пронизують усі науково-природничі дисципліни, починаючи з 5-го класу. При цьому слід керуватися стандартом освітньої галузі «Природознавство», зокрема загальними змістовими лініями освітньої галузі, серед яких: рівні й форми організації живої та неживої природи, закони і закономірності природи, методи наукового пізнання, значення науково-природничих знань у житті людини та їхня роль у суспільному розвитку.
Як видно зі змісту загальноприродничої компоненти в основній школі, названі змістові лінії тісно поєднані з цим змістом: людина і довкілля, методи пізнання природи, загальні закономірності природи, науково-природнича картина світу (НПКС), «система». Отже, наскрізними ідеями під час формування в свідомості учнів НПКС протягом їх навчання в школі є ідея єдності людини і довкілля, застосування загальних закономірностей природи під час пояснення явищ, властивостей об'єктів, часткових законів (фізики, хімії, біології, фізичної географії). І внаслідок цього — об'єднання знань про них у цілісний образ природи, науково-природничу картину світу. З часом із масиву знань про природу основної школи вичленяється їхнє ядро — система часткових законів, взаємопов'язаних на основі загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі). У старшій школі важливу роль у поясненні явищ природи, особливо неживої, відіграють науково-природничі теорії (механіка, статистична теорія, термодинаміка, квантова теорія, періодичний закон, клітинна теорія, еволюційна теорія).
Продуктивним для інтеграції природничих знань зарекомендував себе в Україні й за рубежем підхід, реалізований в освітній програмі «Довкілля». Концепція інтеграції змісту науково-природничої освіти передбачає вивчення різних предметів на основі загальних законів та уявлень, згортання обсягу емпіричного матеріалу без механічного його відкидання, наголошує необхідність засвоєння найбільш загальних закономірностей і науково-природничих понять, змісту ядра науково-природничих знань.
Формування цілісності знань про природу має бути закладене в програмах і відповідних їм підручниках, що включають зміст усіх компонентів освітньої галузі «Природознавство». А це означає, що програми, підручники предметів природничого циклу (в ідеалі — навчальні комплекти) не можуть створюватися тільки відповідно до змісту того чи іншого предмета, вони мають являти собою цілісність, систему. Формування цілісності знань про природу в свідомості учня відбувається завдяки впорядкуванню інформації, яку він отримує: 1) від вивчення реальних об'єктів життєвого світу — природних і створених людиною; 2) від засвоєння суспільного досвіду, що постає перед учнем як система емпіричних фактів, понять, часткових і загальних закономірностей природи, відкритих людством у процесі еволюції науково-природничої картини світу; 3) від досвіду пізнання свого життєвого світу — переформулювання ним отриманої з різних джерел інформації, створення моделей цілісності знань, моделей реальних об'єктів, зокрема й тих, які належать до сфери його професійних інтересів, від введення нових знань у свій образ природи (світу).
Засвоєння учнем змісту кожної компоненти стандарту освітньої галузі «Природознавство» — це певний внесок в образ його природи, його особистіснозначущу систему знань.
Розвиток інноваційних процесів у регіоні як результат управління впровадженням інновацій
Сиротенко Г.О.
У Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
ім. М.В.Остроградського особлива увага звертається на управління інноваційними процесами в регіоні.
Одним із основних своїх завдань ПОІППО вбачає у розвитку інноваційної діяльності в регіоні на основі діючих нормативних документів, що регулюють інноваційну освітню діяльність: Закони України про освіту, „Про середню загальну освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про авторське право і суміжні права”, „Про наукову і технічну експертизу”, Положення “Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності” (Наказ МОН України від 17.11.2000р. № 522) та “Про експериментальний загальноосвітній навчальнийзаклад” (Наказ МОН України від 20.01.2002р. № 114).
Відповідно до цих нормативних документів щорічно конкретизуються основні напрями розвитку інноваційного руху в регіоні. У цьому році вони визначені наказами Управління освіти і науки – № 282 від 19.05.05р "Про стан та завдання інноваційної та експериментальної діяльності в області та № 672 від 12.12.2005року "Про підсумки проведення обласного семінару директорів шкіл "Впровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес освітнього закладу як шлях до створення "Школи майбутнього". Під час практичних та лекційних занять на курсах та семінарах працівники інституту післядипломної педагогічної освіти особливого значення надають розвитку ініціативи кожного члена педагогічного колективу у здійсненні інноваційної діяльності, особливо – управлінню інноваціями керівником загальноосвітнього навчального закладу. Ми радимо керівникам освітніх закладів усвідомити, що процес запровадження нововведень у практику шкільної системи освіти здійснюється поступово і поетапно. Перший етап – усвідомлення колективом необхідності змін та упровадження нововведень. На цьому етапі у навчальному закладі формується відповідне інформаційне поле для впровадження інновацій.Другий етап – пошук та актуалізація нових ідей. На цьому етапі формується творча група, діяльність якої спрямовується на розроблення та оформлення ідеї у відповідний проект чи програму. Третій етап – здійснення проектування нововведення творчою групою. Результатом етапу є підготовлений проект нововведення, де повинні бути віддзеркалені мета, завдання та основні заходи з реалізації нової ідеї. Четвертий етап – управління процесом упровадження нововведення. На цьому етапі відбувається освоєння (апробація) нової педагогічної ідеї. П’ятий етап – стратегія управління та підготовка суб’єктів інноваційної діяльності до роботи в нових умовах. Це передусім вибір стилю управління. Шостий етап – подолання опору та психологічного дискомфорту. Сьомий етап – оприлюднення результатів інноваційної педагогічної діяльності (інноваційного продукту) на рівні батьків, школярів, учителів, органів державного управління. ПОІППО велику увагу приділяє поширенню інновацій шляхом розповсюдження інформації про нововведення через педагогічну пресу, ЗМІ.
З 1999 по 2006 р. в області діяла пересувна виставка перспективного педагогічного досвіду в кількості 850 матеріалів, її відвідали 25 тис. пед. працівників. В обласному банку ППД більше 50 найкращих інноваційних матеріалів. У центральному Банку ППД м. Києва представлено 49 матеріалів ППД Полтавщини.
Випущено 5 анотованих каталогів ППД Полтавщини, де розміщений кращий досвід 250 педагогів області.
16 найменувань методичної літератури за кошти обласної ради відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 23 березня 2005 року підготовлено до друку у 2005 році. Серед них інформаційно-методичний збірник "Інновації як основа змін освітньої практики", збірка статей «Інноваційний потенціал освіти Полтавщини», “Каталог програм для профільного навчання”, збірник диктантів на інтегративній основі для 5 класу.
У 2005 році започатковано виробничо-практичне видання «Бібліотека передового досвіду» і видано навчальний посібник «Геометрія 11 клас. Структурно-логічні схеми». Автор – Доценко І.Д., учитель-методист Полтавського міського ліцею № 1 ім. І.П. Котляревського.
Така послідовна діяльність, яка здійснюється спільно із районними методичними службами, керівниками шкіл дає певні результати.
490 педагогів у 160 школах області працюють за програмою “Довкілля”. Система освіти “Довкілля” є одним з основних досягнень педагогічної громадськості України і перш за все Полтавщини. Ця нова, сучасна система освіти охоплює дошкілля, початкову, основну, старшу школу та вищу освіту. Вона втілює особистісно орієнтоване навчання на всіх ступенях школи, реалізує компетентнісний підхід в оцінюванні навчальних досягнень учнів.
До 5 класу включно школи області можуть бути забезпечені системою навчальних комплектів, в яких підручники видані за державні кошти. Це також одна з важливих переваг моделі освіти “Довкілля” перед іншими. Використання розроблених комплектів суттєво підвищує не тільки інтелект учнів, мотивацію навчання, а і стан здоров’я дітей. Звичайно, необхідно якомога ширше використовувати цю систему освіти.
Систему розвивального навчання (за Д.Б.Ельконіним, В.В.Давидовим) використовують 57 вчителів у 13 школах Полтавщини.
У 96 загальноосвітніх навчальних закладах області викладаються громадянознавчі курси „Ми – громадяни України”, „Громадянська освіта”. Цими курсами охоплено близько 20 тис. учнів шкіл Полтавщини.
2005 року освітяни регіону взяли участь у Другій виставці-презентації Міністерства освіти і науки України "Інноваційні технології навчання", де представили 14 тематичних стендів за загальною назвою „Освіта Полтавщини”, які висвітлювали роботу Полтавського обласного інституту післядипломної освіти, Автозаводського та Комсомольського міських відділів освіти, Зіньківського, Карлівського, Новосанжарського, Решетилівського та Хорольського районних відділів освіти..
Делегація освітян Полтавської області за активну інноваційну діяльність щодо модернізації національної системи освіти була нагороджена 8 дипломами учасника та 1 почесним дипломом виставки-презентації.
На Дев’ятій міжнародній виставці навчальних закладів „Сучасна освіта в Україні–2006” освітяни Полтавської області були нагороджені 2 іменними подяками та 5 дипломами учасника.
Уперше у номінації „Упровадження нових форм організації навчально-виховного процесу” Полтавському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського вручено свідоцтво Дев’ятої міжнародної виставки навчальних закладів „Сучасна освіта в Україні – 2006” про нагородження бронзовою медаллю.
У здійсненні інноваційної діяльності є немало проблем. Насамперед це відсутність належного фінансування, літератури, педагогічний консерватизм та ін.
Всі ці проблеми перебувають у полі зору обласного управління освіти і науки, ПОІППО, які інноваційну діяльність будуть здійснювати на основі коригування, супровідного оцінювання та прогнозування розвитку освіти регіону.